📉У 2024 році економічне зростання уповільнилось до 2,9% (проти 5,3% у 2023 році).
За даними державної служби статистики, за підсумками 2024 року валовий внутрішній продукт (ВВП) у реальному вимірі збільшився на 2,9%. У фактичних цінах ВВП склав 7 658,7 млрд. грн.

🏦📊Підсумкове зростання виявилось помітно меншим за очікування: у січні НБУ оцінював зростання у 3,4%, міністерство економіки – у 3,6%. Сповільнення темпів росту ВВП обумовлюється гіршими результатами 4-го кварталу минулого року, в якому уперше з І кв 2023 року було зафіксовано падіння економіки на 0,1% (рік до року).

У підсумку по року базові сектори економіки показали різноспрямовану динаміку (рік до року):
▪️с/г – падіння на 7,3% (через гірший врожай)
▪️промисловість: добувна (+3,6%), переробна (+6%), енергетика – падіння на 2,7%
▪️будівництво – зростання на 16,2%
▪️торгівля – падіння на 4,1%
▪️транспорт – зростання на 11,4%
▪️сфера послуг показала зростання – найбільше фінансова та страхова діяльність (+27,4%, що до речі вкотре нас повертає до обґрунтованості додаткового оподаткування цього сектору минулого року).

За категоріями кінцевих витрат маємо наступні результати: 
▫️кінцеві споживчі витрати – «плюс» 2,1%, в т.ч. домогосподарств +6,8%, державного сектору – «мінус» 4,5%
▫️валове нагромадження капіталу – «плюс» 8,9%
▫️вклад чистого експорту (експорт мінус імпорт товарів і послуг) залишався від’ємним, що серед інших причин власне й пригнічувало відновлення економіки.  

🔻Нагадаю, українська економіка сповільнюється з 2-го кварталу минулого року. Причини: більш висока база порівняння для відновлення і виснаження через повномасштабну війну (обстріли інфраструктури, дефіцит е/е, структурні проблеми на ринку праці та інші безпекові чинники, що негативно впливають на виробничу діяльність і ділові очікування).

🔹За підсумками 2024 року реальний ВВП відновився до трохи більше 77% від рівня 2021 року. У 2025 році очікується подальше сповільнення темпів зростання  до 2,7% за прогнозом Мінекономіки. За оцінками МВФ, окрім безпекових ризиків та згаданих структурних проблем, уповільнення додатково відображатиме вплив зменшення експорту сталі та збільшення імпорту коксівного вугілля внаслідок припинення роботи шахти в Покровську, а також потребу у збільшенні імпорту природного газу через обстріли газової інфраструктури.

💁‍♂️Вважаю, робота економічного блоку уряду насамперед у частині залучення інвестицій, стимулювання зайнятості, внутрішнього виробництва і експорту як драйверів економічного зростання потребує посилення. Не менш важливим залишається де-тінізація економіки та раціоналізація публічних видатків. Інакше на тлі більшої невизначеності із зовнішньою допомогою та значних безпекових ризиків, які довго залишатимуться на порядку денному, ми ризикуємо отримати ще більш слабке відновлення. Це консервуватиме структурні проблеми, які загострились через війну (втрату капіталу і робочої сили).

🤦Останнім часом пожвавилися яскраві реляції деяких колег про «перемоги» на фондовому ринку, що йде вперед до світлого майбутнього так швидко, що інвестори та торгівці за ним не встигають.

Просто на цифрах спробував пояснити реальний стан речей, а також визначити основну причину занепаду.

Власне, сучасний стан ринку, як результат роботи регулятора є для мене особисто основною пересторогою щодо розширення повноважень Нацкомісії на сферу регулювання криптоактивів. Вважаю непорівняно більш ефективними регуляторами — Нацбанк і Мінцифри.

https://glavcom.ua/economics/finances/fondovij-rinok-ukrajini-kinchaj-batku-torhuvati-1052071.html

У березні цього року до Комітету надійшла інформація, що в одному з портів Великої Одеси, а саме «Чорноморськ» (Рибний порт), проходило оформлення на експорт з території України до Сирійської Арабської Pеспубліки одного контейнеру сигарет з фільтром «Compliment», виробництва Вінниківської тютюнової фабрики.

При цьому, за даними автора звернення, зазначена партія цигарок не відповідала ані міжнародному, ані українському, ані сирійському законодавствам, а на пачці не було жодного слова арабською. Про це писали багато ЗМІ.

Отримана інформація була передана до Офісу Генерального прокурора та Бюро економічної безпеки України для перевірки та вжиття передбачених законом заходів реагування.

За результатом звернення розпочате чергове кримінальне провадження.
Чекаємо на результат. Тримаю на контролі.

Подякував підприємству «Ярослав» за сумлінну сплату податків у 2024 році.

Обговорили проблеми розвитку галузі легкої промисловості, яка сьогодні потерпає від засилля дешевого неоподатковуваного імпорту (привіт захисникам вбивчих пільг на іноземні товари) та перешкод у експорті продукції, який також знижується.

Ситуація в галузі надскладна.

Вимагаю звернути увагу на захист вітчизняного товаровиробника Мінекономіки!

Уповільнення економіки, на яке я вже звертав увагу нещодавно, - це не просто "ситуативна погана динаміка". Це один із проявів системного і дуже небезпечного виклику, перед яким постала наша країна. На жаль, є й значно гірші симптоми.

Найгучніший сигнал тривоги лунає зараз від суспільства. Все частіше у очі впадають дані опитувань, які свідчать про зневіру і розчарування людей. Видання The Economist наводить дані Центру економічної стратегії (CES), за якими лише 43% українських біженців планують повернутись на батьківщину. Тоді як два роки тому до дому хотіли повернутись майже 3/4 (74%) з них.

Українські соціологи фіксують ще тривожнішу картину. Близько 40% української молоді думають про виїзд за кордон. При цьому, більш ніж чверть чоловіків у віці від 25-34 років замислюються над тим, щоб залишити країну назавжди.

На тлі вкрай низьких показників народжуваності ці цифри звучать просто як набат.

Є об'єктивна реальність: в країні йде війна, що породжує великі ризики і значну невизначеність. Саме тому, Україна сьогодні найбільше за всіх хоче і прагне стабільного і справедливого миру. Наразі, ми не знаємо, як будуть йти переговори і коли саме війна завершиться. Тим не менше, над тим щоб повернути довіру громадян вже можна і потрібно працювати.

Пам'ятаю, як наприкінці березня 2022 року, коли російські танки ще стояли під Києвом, панувала тотальна невизначеність, але були певні перспективи мирних перемовин, ми розпочали роботу над планами повоєнного відновлення. Вже у квітні 2022 була створена Національна рада з відновлення від наслідків війни при Президентові України. Розпочалася системна робота із міжнародними донорами, в результаті якої за 2 місяці було розроблено з нуля комплексна стратегія відбудови за двома десятками напрямів, доповнена більш ніж тисячею інвестиційних проектів у різних сферах.

Як секретар Нацради із відновлення координував цю роботу разом із командою, що потім була представлена на першій донорській конференції у Лугано та стала відправною точкою у наступних раундах перемовин із партнерами. Думаю, прийшов час активізувати цю роботу зараз, часу до чергової конференції із відбудови у Римі, що традиційно пройде на початку липня, залишається не багато.

Необхідно оновити і вийти на комплексну Стратегією післявоєнної відбудови, що окреслює пріоритети економічної і соціальної політики. Напрацювати пакет законів, які передбачають розвиток територій, створення робочих місць, податкові та бюджетні стимули тощо. Логічно, якщо пакет інвестиційних угод з партнерами буде ув’язуватись із стратегією відбудови.

І це будуть конкретні, раціональні відповіді на запит людей, а не фантазії на кшталт завезення мільйонів мігрантів, які іноді лунають у ЗМІ. Саме над цим, закликаю зараз працювати колег з парламенту та уряду.

Після перегляду вечірньої стрічки світових новин, іноді єдине бажання аби в кімнату якомога скоріше повернулись дорослі.

Журналісти та колеги запитують чого чекати від дня «визволення США».
Відповім всім.

Для тих, хто проспав: вчора Дональд Трамп своїм указом ввів базовий митний тариф у розмірі 10% на увесь імпорт з усіх країн до США, запровадив підвищені індивідуальні зворотні тарифи проти декількох десятків країн, з якими США мають найбільший торгівельний дефіцит, в тому числі Китаю – 34%, ЄС – 20%, В’єтнаму – 46%, Японії – 24% Індії – 26%, Тайваню – 32%, Південної Кореї – 25% тощо. Додатково уведено тариф у розмірі 25% на автомобільний імпорт. Все це отримало назву «день визволення США».  
По «гарячим слідам» можна констатувати, що:
1. Десятиліття глобальної торгівлі заснованої на правилах (ВТО) канули в лету. Попереду нас чекає ризики масованої торгівельної війни –  найбільші економіки світу у переважній кількості точно не будуть сидіти склавши руку і залишати одностороннє підвищення тарифів США (як би воно не обґрунтовувалось) без відповіді.
2. Великі глобальні корпорації будуть намагатись обійти тарифи через перенесення виробництв до США (де там на це розраховують), багато країн намагатимуться домовитись із США в односторонньому порядку зменшивши тарифи, але для США це дуже ризикована стратегія. Вона може не спрацювати, поглибивши ізоляцію країни на континенті.
3. Прямий і очевидний наслідок – зростання цін і глобальної інфляції, сповільнення світової торгівлі, порушення у глобальних ланцюгах створення доданої вартості і  як наслідок зниження темпів зростання глобальної економіки. Всі ці висновки справедливі як для світової економіки, так і для окремих країн, які зіштовхнуться із зростаючою інфляцією, падінням суспільного добробуту і спадаючими темпами економічного розвитку.    
4. України не має у переліку країн, на які розповсюджується підвищений індивідуальний зворотній тариф, тобто діятиме базове мито у 10%. Цікаво буде дізнатись позицію Міністерства економіки щодо зворотних дій, якщо такі будуть. В теорії цей крок призведе до здорожчення імпорту, зростання цін, збільшення торгівельного дефіциту і негативно вливатиме на економічне відновлення.
Як воно буде – звісно подивимось, але торгівельні війни дуже рідко призводять до позитивних обоюдних результатів.

📉У 2024 році потік і обсяги накопичених прямих іноземних інвестицій в Україні скоротились
НБУ опублікував річну статистику прямих іноземних інвестицій (ПІІ).
Це дані станом на 31 березня, які ще будуть уточнювати за останній квартал 2024 року після отримання остаточної річної фінансової звітності від підприємств.

💸За останніми оцінками НБУ, притік ПІІ в Україну у 2024 році склав 3 329 млн. дол. Проти 2023 року притік ПІІ скоротився на чверть (- 1,16 млрд. дол.).
Левова частка (71,6%) потоку ПІІ у 2023 році - залишається реінвестування доходів, отриманих іноземним інвестором в Україні (2 380 млн. дол). Проти позаминулого року сума реінвестованих доходів скоротилась на 30% (-1,02 млрд. дол.). Скорочення ймовірно пов’язано із послабленнями валютних обмежень на транскордонні перекази з боку НБУ, в т.ч. на вивід дивідендів, що почали діяти з другої половини минулого року.  
🔻Водночас також суттєво знизився обсяг боргових інструментів через скорочення зобов’язань перед іноземними інвесторами – афілійованими підприємствами (насамперед за торгівельними кредитами).  
📊Як результат, обсяг накопичених ПІІ (запас) за минулий рік зменшився на 0,7% (0,38 млрд. дол.) до 54,57 млрд. дол. Це на 17% менше, ніж за останній рік перед повномасштабною війною (2021 – 65,75 млрд. дол.).
Накопичені ПІІ, якщо їх порівнювати на душу населення із країнами Центральної та Східної Європи, були і залишаються на дуже низькому рівні. Якщо брати ту ж Польщу, яку до війни можна було вважати +/- співставною із нами за чисельністю населення, то обсяг накопичених ПІІ там становить 335,5 млрд. дол. (за 2023), тобто є у 6 разів більшим.

Звісно масштабне залучення ПІІ, насамперед green-field (з нуля), можливо тільки після завершення війни. Але це точно не привід сидіти, склавши руки. Такі галузі і сегменти як ВПК, агро + переробка, фарма, ITC, будівельні матеріали, FMCG були і залишаються привабливими для іноземних інвесторів попри війну.

💁‍♂️Очевидно, цей інтерес був би більшим пропорційно зменшенню проблемних питань із відведенням земельних ділянок, підключенням до енерго-, інфраструктурних мереж, дерегуляцією, доступністю фінансування, розвитку страхування військових ризиків та загалом налагодженню всього, що підпадає під визначення сприятливого інвестиційного клімату. Вважаю, робота економічного блоку Уряду у цьому напряму повинна бути посилена. Тим більше, що неоднократно чув від уряду про тисячі інвестиційних проектів, готових для розгляду.
І останнє у списку, але звісно не останнє за значенням. Угода по корисним копалинам із США має стати локомотивом залучення ПІІ в Україну після війни. Джерелом не викачки ренти, а трансферу знань, технологій, включення до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, залучення стратегічних інвесторів. Це має бути основним принципом цієї угоди та інших подібних угод, з якого має виходити будь-яка українська влада, що переслідує національні інтереси.
 

Щодо негативів (позитивів) від «дня визволення» для України, я би, попри різні суперечливі прогнози, на позитиви би не розраховував.
Безперечно саме мито у 10% не буде мати великого негативного ефекту для України зважаючи на невелику частину товарного експорту до США (0,9 млрд.дол або 2% всього експорту у 2024 році). Навіть не впевнений, що на це треба відповідати дзеркально. Тут хотілося б почути позицію Мінекономіки.
Але так, глобальна торгівельна війна буде бити істотно по економіках наших економічних і торгівельних партнерів, передусім ЄС. Вони будуть уповільнюватись. Отже генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нам. Згадайте минулорічні питання блокування експорту аграрки при набагато більш сприятливій глобальній ринковій конʼюнктурі.

Але взагалі-то вводити 10% мита при дефіциті нашої зовнішньої торгівлі з США у 2,6 млрд.дол. - економічний цинізм вищого гатунку.

І ще про мита на пінгвінів та їх безлюдні острови, що несеться мережами. Це зроблено аби упередити обхід мит Австралійськими компаніями.
Не дуже смішно по факту.
Взагалі, мені здається треба вже припиняти перетворювати все, що відбувається навколо, весь процес скочування світу у прірву в жарт і починати шукати дорослі відповіді на виклики.
Дожартувалися вже.

📑🇪🇺Продовжується офіційний скринінг українського законодавства у процесі вступу до ЄС.
Цього тижня відбулась двостороння зустріч представників України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за переговорним Розділом 10 «Цифрова трансформація та медіа», який входить до Кластеру 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

🇺🇦👥Протягом понеділка і вівторка українська команда представила та обговорила з нашими європейськими партнерами стан гармонізації законодавства у наступних сферах:
▪️Digital Agenda 2030;
▪️електронні комунікації;
▪️незалежність і спроможність національного регулятора у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру;
▪️роумінг;
▪️відкритий Інтернет, політика щодо радіочастотного спектра, гігабітне суспільство;
▪️цифрові послуги (електронна комерція, імплементація DSA, DMA, P2B Regulation);
▪️геоблокування, політика BIK+ (better Internet for kids), управління Інтернетом (Internet Governance);
▪️відкриті дані;
▪️електронна ідентифікація та електронні довірчі послуги;
▪️кібербезпека;
▪️медіа-середовище;
▪️напівпровідники;
▪️штучний інтелект тощо.

💁‍♂️Таким чином, у рамках Кластеру 3 ми завершили скринінг за трьома з восьми розділів, що входять до його складу.
Попереду аналогічні двосторонні зустрічі ще за 14-ми розділами з переговорної рамки, яка усього складається з 33 розділів.

💸✔️В Україну надійшли чергові пакети міжнародної фінансової допомоги.
У вівторок отримано транш від Європейського Союзу у розмірі 3,5 млрд. євро від ЄС (3,1 млрд. євро у вигляді пільгового кредиту та 0,4 млрд. євро у вигляді гранту) у межах програми Ukraine Facility.

Це перший платіж у рамках згаданого інструменту за результатами виконання 13 індикаторів, передбачених Планом України на IV квартал 2024 року, а загалом фінансова допомога від ЄС через механізм Ukraine Facility вже досягла 19,6 млрд. євро.

Напередодні до Державного бюджету надійшов восьмий транш від МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF) обсягом близько 400 млн. дол. (300,47 млн. СПЗ).
Завдяки цьому загальне фінансування за програмою EFF сягнула понад 10,1 млрд. дол. з передбачених загалом 15,5 млрд. дол.

Ми вдячні усім нашим партнерам за дуже цінну допомогу і підтримку!
💁‍♂️Проте повинні пам’ятати, що уявна легкість «отримання» чи «надходження» коштів не повинна  розхолоджувати та заколисувати.
Маємо з більш високою відповідальністю та повагою ставитись до тих, хто допомагає нам вистояти.
56 індикаторів Плану для Ukraine Facility та 15 структурних маяків за програмою EFF, які Україна має виконати до кінця 2025 року – це не нав’язаний силоміць кимось ззовні «порядок денний», а завдання, які цілком свідомо та добровільно обрала для себе Україна для реалізації у визначеному обсязі та у встановлені терміни.
Зривати їх реалізацію (як у випадку НКЦПФР), чи, наслідуючи студента-трійочника, намагатись «закрити» в останню ніч (станом на 25 березня, за 6 днів до завершення І кварталу, було виконано лише 4 з 16 індикаторів для Ukraine Facility з дедлайном 31 березня, решта 12 – «виконується»), випробовуючи «ліміт терпіння та довіри» МВФ та ЄС – не краща практика розбудови відносин зі стратегічними міжнародними партнерами.

Красиво квітне. Але дивлячись на прогноз, з абрикосами цього року Київщині навряд чи пощастить.

Жах від вбивств в Кривому.
Велике горе.
Потужність і підспудність сил, що протистоять миру вражає.
Просто нема слів.
Вічна памʼять вбитим і співчуття близьким.