Додам від себе до попереднього поста.

Виконання бюджету у першій половині року в цілому можна занести в актив, особливо зважаючи на складні умови початку року, коли ми мале зовнішнє фінансування на рівні 10% від потреби. Зараз маємо розуміння щодо надходження усієї необхідної міжнародної допомоги до кінця 2024 року, за рахунок якої фінансується левова частка невійськових видатків.  Водночас, проходження другої половини року у частині військових видатків є менш визначеним. За оцінками бюджетного комітету, ситуація із поточним утримання війська, в т.ч. виплатою грошового забезпечення військовим, може загостритись вже наприкінці вересня.    
Так, ми маємо перевиконання по податкам (по року буде близько 90-100 млрд. грн.), але воно не достатнє для покриття усього розриву у фінансуванні  сектору безпеки і оборони (500 млрд. грн.). Тому у найближчі тижні нас очікує складна і відверта дискусії про внесення змін до бюджету - 2024. Розроблений Урядом законопроект не є оптимальним з точки зору фіскального навантаження, адміністрування, відповідності acquis ЄС та можливих дисбалансів для економіки. Він потребує суттєвого доопрацювання. Утім, підняття окремих податків для покриття дефіциту у фінансуванні військових видатків, на жаль, не уникнути.  
Завдання парламенту зараз знайти широкий суспільний компроміс у цьому питанні щодо оптимального набору податкових ініціатив, фінансування бюджету за рахунок внутрішніх позик та додаткового скорочення видатків бюджету.

Рада Європейського Союзу запустила процедуру надмірного дефіциту бюджету щодо низки держав ЄС.

Рішення стосуються восьми країн, які у 2023 році мали дефіцит державного бюджету, що перевищував контрольне значення:

🔸Італія (-7,4%);
🔸Угорщина (-6,7%);
🔸Румунія (-6,6%);
🔸Франція (-5,5%);
🔸Польща (-5,1%);
🔸Мальта (-4,9%);
🔸Словаччина (-4,9%);
🔸Бельгія (-4,4%).

По семи із зазначених держав Єврокомісія запропонувала Раді ЄС рішення про встановлення наявності надмірного дефіциту, а щодо Румунії, яка перебуває під процедурою надмірного дефіциту з 2019 року – рішення, яке фіксує, що ця країна не вжила ефективних заходів для виправлення ситуації.

Протягом чотирьох років (2020-2023) тривала пауза на застосування відповідних процедур, спричинена консенсусом щодо широких заходів стимулювання економіки, необхідних для її захисту і пожвавлення після запровадження карантинних обмежень, спричинених пандемією ковід-19, але 2024 року правила урегулювання надмірного дефіциту були відновлені.

У зв’язку з цим Єврокомісією було підготовлено звіт відповідно до статті 126(3) Договору про функціонування ЄС, у якому запропоновано відкрити процедуру надлишкового дефіциту для згаданих держав-членів.
Держави-члени ЄС повинні дотримуватися бюджетної дисципліни на основі критеріїв і контрольних значень, встановлених у договорах ЄС:
◽️дефіцит бюджету не повинен перевищувати 3% ВВП;
◽️борг не повинен перевищувати 60% ВВП.

Процедура надмірного дефіциту має на меті гарантувати, що всі держави-члени повернуться до бюджетної дисципліни або підтримають її, а також уникнуть надмірного дефіциту. Для швидкого виправлення проблеми буде запроваджено посилений контроль за порушниками бюджетних правил, їм буде надано рекомендації щодо вжиття ефективних заходів для виправлення дефіциту.
Європейська Комісія планує виробити рекомендації – коригувальні траєкторії бюджету для згаданих держав-членів у листопаді. Очікується, що Рада ЄС має ухвалити їх до кінця поточного року.

Цього року ЄС провів реформу системи економічного управління. Згідно з новими правилами, які набули чинності з 30 квітня, усі країни-члени мають підготувати середньострокові фіскальні плани, у яких мають бути встановлені напрями своїх витрат, визначені пріоритетні реформи та інвестиції на наступні 4-7 років.

У першому півріччі на оборону пішла половина видатків держбюджету

За даними Держказначейства, у першій половині 2024 рокувидатки державного бюджету (загальний і спец фонд) склали 1 935,3 млрд. грн. Їх структура у функціональній розбивці виглядала наступним чином:
◽️Оборона – 50,9%,
◽️Громадський порядок, безпека, судова влада – 14,8%,
◽️Соціальний захист – 11,6%
◽️Обслуговування держборгу – 7%,
◽️Трансферти місцевим бюджетам (в яких левову частку займає освітня субвенція) – 5,2%,
◽️Медицина – 4,7%,
◽️Економічна діяльність – 2,2%,
◽️Освіта – 1,6%,
◽️Загальнодержавні функції (в т.ч. вищі органи держуправління, місцева влада, фінансова та зовнішньополітична діяльність, без силових структур) – 1,2%,
- Інші функції – 0,8%.  

Залишу це тут, аби краще було видно напрями і потенціал секвестру видатків, в тому числі тих, скорочення яких дуже часто подається як чарівна пігулка від усього.      

Центробанк держави-агресора оновив свій макроекономічний прогноз на 2025-2027 роки.

Ключове з нього:
◾️зростання ВВП росії після 3,5-4,0% у 2024 році уповільниться до 0,5-1,0% у 2025 році, після чого прискориться до 1,0-2,0% у 2026 році та 1,5-2,5% у 2027 році;
◾️інфляція після 7,8-8,0% у 2024 році уповільниться до 4,2-5,8% у 2025 році та збережеться на рівні 4,0% у 2026-2027 роках;
◾️суттєво загальмуються видатки на кінцеве споживання домашніх господарств (з 4,0-5,0% у 2024 році до 0-1,0% у 2025 році) та валове накопичення основного капіталу (з 7,0-9,0% у 2024 році до 0-2,0% у 2025 році), і у горизонті до кінця 2027 року темпи їх зростання будуть як мінімум удвічі-утричі меншими за показники 2024 року (а за песимістичним сценарієм – взагалі 1,5% і 1,0% відповідно);
◾️ключова ставка залишатиметься двозначною протягом наступних двох років (у 2024 році – 16,9-17,4%, у 2025 році – 14,0-16,0%, у 2026 році – 10,0-11,0%).

💁‍♂️У ЦБ держави-агресора поскаржились, що резерви робочої сили та виробничих можливостей практично вичерпані, інфляційний тиск на економіку залишається високим, стійка інфляція у ІІ кварталі прискорилась, а санкційний тиск та посилення блокування платежів російським компаніям уповільнять та ускладнять імпорт (очікується, що вінскоротиться за підсумками року на 12 млрд. доларів, а його обсяг буде меншим на 15%, ніж до анексії Криму у 2014 році).
З одного боку, майбутні «ускладнення» для російської економіки – непогана новина для нас, адже певним чином позначаться на її можливостях у середньостроковій перспективі.
З іншого боку – ці ускладнення не варто аж надто переоцінювати. Пам’ятаємо, що коли запроваджували перші санкції, багато хто з експертів передрікав швидкий обвал економіки держави-агресора, але вона продовжує триматися вже й після вже чотирнадцяти пакетів санкційних обмежень, певним чином адаптувалась та знайшла обхідні шляхи, вигадала схеми паралельного імпорту, планує у цьому році наростити ВВП на 3,5-4% (після +3,6% у 2023 році). До того ж – у неї залишаються надійні союзники з «вісі зла», які готові різнопланово її підтримувати, даючи можливість заробляти на енергоносіях, постачаючи техніку та обладнання для військового виробництва чи прямо ділячись зброєю та снарядами.

🧮 Загалом від платежів, що адмініструються податковою у липні маємо попередні показники (на 18.00):

📥 Надходження (сальдо) до загального фонду держбюджету становлять 64,7 млрд грн.

✅ Показники розпису Мінфіну виконано у повному обсязі (106,0% , додатково до бюджету надійшло 3,6 млрд гривень). Перевиконання показників розпису відбулося з:
🔗 податку на прибуток (+ 3,3 млрд грн, або в 2,5 раза);
🔗 акцизного податку (з вироблених та ввезених підакцизних товарів) (+0,2 млрд грн, або +1,5 % за рахунок перевиконання розпису акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів);
🔗 рентних платежів (+ 0,5 млрд грн, або + 11,9 %);
🔗ПДФО (+2,2 млрд грн, або +12,3 %);

🪙 На рахунки платників відшкодовано 13,5 млрд грн ПДВ.

💰 Загалом перевиконання за 7 місяців становить 10,8 % або 57,8 млрд грн.
Найбільше перевиконання відбулось з: податку на прибуток - плюс 51,1 млрд грн (в 1,5 раза), ПДФО плюс 5,3 млрд грн (+4,7 %) та акцизного податку (з вироблених та ввезених підакцизних товарів) плюс 2,7 млрд грн (+4,0%).

Обговорили разом з провідними аналітичними центрами країни законопроект N11416 КМ про підвищення податків.

Конструктивно і з розумінням всіх обставин складного, але безальтернативного рішення.

Всі розуміємо, що рішення болісне, але необхідне.

Найбільше питань викликає ВЗ та податок з обороту. Разом з Мінфіном обговорили можливі альтернативи у вигляді ПДВ та скасування деяких пільг.

Доручили Мінфіну опрацювати.
Дякую за зустріч та тверезу дискусію з професіоналами.

Пенсійний фонд завершив фінансування закріплених за ним виплат за липень.

У другий місяць літа перераховано:
◽️пенсій – 62,4 млрд. грн.;
◽️житлових субсидій та пільг з оплати житлово-комунальних послуг – 1,3 млрд. грн.;
◽️страхових виплат – майже 2,8 млрд. грн. (у тому числі виплат за лікарняними – близько 1,6 млрд. грн.).

Від початку 2024 року сплачено:
◽️пенсій – 423,9 млрд. грн.;
◽️житлових субсидій та пільг з оплати житлово-комунальних послуг – 26,3 млрд. грн.;
◽️страхових виплат – 19,3 млрд. грн. (у тому числі виплат за лікарняними – 11,4 млрд. грн.).

❗️Завдяки наших сумлінним і відповідальним платникам податків та міжнародним партнерам держава продовжує ритмічно і стабільно виконувати свої соціальні зобов’язання.