💰У І кварталі 2024 року в Україну зайшло 1,84 млрд. дол. прямих іноземних інвестицій – НБУ
За попередніми даними НБУ, у першому кварталі 2024 року притік прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну у 2023 році становив 1 838 млн. дол.
Левова частка (70%) притоку ПІІ у І кварталі цього року - це реінвестування доходів, отриманих іноземним інвестором в Україні (1 286 млн. дол). Частково це пояснюється обмеженнями на транскордонні перекази, в т.ч. на вивід дивідендів. При цьому з травня поточного року НБУ дещо послабив такі обмеження у рамках широкого пакету валютної лібералізації.
❕ Топ-3 сектора за притоком ПІІ у I кварталі 2024 року:
◾️Добувна промисловість - 530 млн. дол.
◾️Торгівля – 493 млн. дол.
◾️Фінансовий сектор – 256 млн. дол
Станом на кінець І кв. 2024 року накопичені ПІІ (запас) складали 55,79 млрд. дол. За цим показником мизнаходимось зараз на рівні І кварталу 2021 року (55,96 млрд. дол.). Утім це все ще суттєво (на 15%) менше за останній квартал перед повномасштабною війною (ІV кв. 2021 – 65,75 млрд. дол.).
💁♂️Якщо порівнювати із країнами Центральної та Східної Європи, то показники притоку ПІІ як частки від ВВП, від капітальних інвестицій, а також накопичених ПІІ на душу населення, залишаються на низькому рівні.
📊 За даними UNCTAD, у 2023 році накопичені ПІІ у Польщі, яка до повномасштабної війни була співставною із нами за чисельністю населення, склали 335,5 млрд. дол., тоді як в Україні 55,1 млрд. дол., тобто були у 6 разів більшими.
Це говорить про те, що українська економіка залишається суттєво недоінвестованою. Звісно очікувати на істотнезбільшення ПІІ, особливо green-field (з нуля), можна буде після завершення війни. Цьому сприятиме статус України як кандидата на вступ до ЄС та відповідне просування у реформах в рамках переговорного процесу – шлях, який проходила та ж Польща, в якій з 1993 по 2022 рр. запас ПІІ збільшився у 20 разів. В цьому плані Україна не є якоюсь унікальною, а отже зможе залучати щонайменше 15 млрд. дол. ПІІ щорічно, які будуть необхідними для відновлення і стійкого розвитку.
За попередніми даними НБУ, у першому кварталі 2024 року притік прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну у 2023 році становив 1 838 млн. дол.
Левова частка (70%) притоку ПІІ у І кварталі цього року - це реінвестування доходів, отриманих іноземним інвестором в Україні (1 286 млн. дол). Частково це пояснюється обмеженнями на транскордонні перекази, в т.ч. на вивід дивідендів. При цьому з травня поточного року НБУ дещо послабив такі обмеження у рамках широкого пакету валютної лібералізації.
◾️Добувна промисловість - 530 млн. дол.
◾️Торгівля – 493 млн. дол.
◾️Фінансовий сектор – 256 млн. дол
Станом на кінець І кв. 2024 року накопичені ПІІ (запас) складали 55,79 млрд. дол. За цим показником мизнаходимось зараз на рівні І кварталу 2021 року (55,96 млрд. дол.). Утім це все ще суттєво (на 15%) менше за останній квартал перед повномасштабною війною (ІV кв. 2021 – 65,75 млрд. дол.).
💁♂️Якщо порівнювати із країнами Центральної та Східної Європи, то показники притоку ПІІ як частки від ВВП, від капітальних інвестицій, а також накопичених ПІІ на душу населення, залишаються на низькому рівні.
Це говорить про те, що українська економіка залишається суттєво недоінвестованою. Звісно очікувати на істотнезбільшення ПІІ, особливо green-field (з нуля), можна буде після завершення війни. Цьому сприятиме статус України як кандидата на вступ до ЄС та відповідне просування у реформах в рамках переговорного процесу – шлях, який проходила та ж Польща, в якій з 1993 по 2022 рр. запас ПІІ збільшився у 20 разів. В цьому плані Україна не є якоюсь унікальною, а отже зможе залучати щонайменше 15 млрд. дол. ПІІ щорічно, які будуть необхідними для відновлення і стійкого розвитку.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇨🇿🇺🇦У Празі пройшли міжурядові консультації України та Чехії.
Аналогічний захід раніше було організовано із Польщею. Тепер розбудова горизонтальних зв’язків між виконавчою владою України та держав ЄС продовжена із Чехією.
❕Скоординували подальші кроки між Урядами України та Чеської Республіки в рамках міжнародних організацій, а також регіональних форматів та ініціатив, зобов’язались продовжувати спільну роботу для припинення агресивної війни Росії проти України з метою відновлення суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
🪖Ми високо оцінили «чеську ініціативу» щодо надання артилерійських боєприпасів для ЗСУ, а Уряд Чехії підтвердивготовність і надалі постачати Україні озброєння та військову техніку, здійснювати підготовку військовослужбовців Сил безпеки та оборони України на території Чехії, активно реалізовувати спільні проекти в оборонно-промисловому комплексі. Зокрема, Чехія може підтримати ініціативу ZBROYARI – виділення коштів на купівлю зброї, виготовленої українським ОПК.
Уряд Чехії підтвердив готовність підтримувати Україну з метою прискорення її інтеграції до внутрішнього ринку ЄС та подальшого поглиблення секторальної інтеграції, сприяти роботі над системною та структурованою бюджетною політикою ЄС для України з метою підтримки макроекономічної стабільності, зменшення диспропорцій та подолання прогалин в економічному розвитку регіонів України, а також загальної стійкості України в умовах агресивної війни росії проти України та подальших економічних викликів, що постали перед Україною.
Домовились активізувати заходи з відновлення, двосторонньо готорговельно-економічного співробітництва та визначили пріоритетні напрямки співпраці в енергетиці, сільському господарстві, інфраструктурі, екології, охороні здоров'я, внутрішній безпеці, кібербезпеці, діджиталізації, освіті, науці, космічній діяльності, інноваціях та інших сферах, залучення чеських інвестицій та створення спільних підприємств, шляхи підтримки українських експортерів з боку чеського уряду, розвиток залізничного сполучення, організацію українсько-чеських бізнес-форумів та ширшого залучення чеського бізнесу до реалізації спільних проектів, у тому числі з відбудови та відновлення України,продовження надання підтримки громадянам України в Чеській Республіці, які отримали тимчасовий захист, а також посилення зусиль щодо стабілізації ситуації з внутрішньо переміщеними особами в Україні.
🤝Будемо також посилювати співпрацю у сфері охорони здоров'я(зокрема, продовження лікування та реабілітації поранених українських громадян у чеських медичних закладах), у сфері культури та охорони культурної спадщини, між чеським та українським суспільством (у тому числі в рамках чесько-українського форуму громадянського суспільства), між молодіжними центрами, молодими працівниками та молодими людьми обох країн.
Аналогічний захід раніше було організовано із Польщею. Тепер розбудова горизонтальних зв’язків між виконавчою владою України та держав ЄС продовжена із Чехією.
❕Скоординували подальші кроки між Урядами України та Чеської Республіки в рамках міжнародних організацій, а також регіональних форматів та ініціатив, зобов’язались продовжувати спільну роботу для припинення агресивної війни Росії проти України з метою відновлення суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
🪖Ми високо оцінили «чеську ініціативу» щодо надання артилерійських боєприпасів для ЗСУ, а Уряд Чехії підтвердивготовність і надалі постачати Україні озброєння та військову техніку, здійснювати підготовку військовослужбовців Сил безпеки та оборони України на території Чехії, активно реалізовувати спільні проекти в оборонно-промисловому комплексі. Зокрема, Чехія може підтримати ініціативу ZBROYARI – виділення коштів на купівлю зброї, виготовленої українським ОПК.
Уряд Чехії підтвердив готовність підтримувати Україну з метою прискорення її інтеграції до внутрішнього ринку ЄС та подальшого поглиблення секторальної інтеграції, сприяти роботі над системною та структурованою бюджетною політикою ЄС для України з метою підтримки макроекономічної стабільності, зменшення диспропорцій та подолання прогалин в економічному розвитку регіонів України, а також загальної стійкості України в умовах агресивної війни росії проти України та подальших економічних викликів, що постали перед Україною.
Домовились активізувати заходи з відновлення, двосторонньо готорговельно-економічного співробітництва та визначили пріоритетні напрямки співпраці в енергетиці, сільському господарстві, інфраструктурі, екології, охороні здоров'я, внутрішній безпеці, кібербезпеці, діджиталізації, освіті, науці, космічній діяльності, інноваціях та інших сферах, залучення чеських інвестицій та створення спільних підприємств, шляхи підтримки українських експортерів з боку чеського уряду, розвиток залізничного сполучення, організацію українсько-чеських бізнес-форумів та ширшого залучення чеського бізнесу до реалізації спільних проектів, у тому числі з відбудови та відновлення України,продовження надання підтримки громадянам України в Чеській Республіці, які отримали тимчасовий захист, а також посилення зусиль щодо стабілізації ситуації з внутрішньо переміщеними особами в Україні.
🤝Будемо також посилювати співпрацю у сфері охорони здоров'я(зокрема, продовження лікування та реабілітації поранених українських громадян у чеських медичних закладах), у сфері культури та охорони культурної спадщини, між чеським та українським суспільством (у тому числі в рамках чесько-українського форуму громадянського суспільства), між молодіжними центрами, молодими працівниками та молодими людьми обох країн.
Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N9032-1 Михайла Радуцького та колег про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин в першому читанні за основу
❕Дана законодавча ініціатива покликана сприяти захисту здоров’я людей шляхом запровадження додаткових податкових механізмів, спрямованих на зменшення споживання населенням цукру та підсолоджувальних речовин.
Законопоєктом N9032-1 пропонується:
🥤віднести до підакцизних товарів води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин;
💸встановити специфічну ставку податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою. Платниками податку визначаються виробники та імпортери напоїв.
🌏До речі, приблизно 50 країн світу запровадили податки на солодкі напої у різних формах, адаптувавши широкі глобальні рекомендації щодо використання фіскальної політики до свого конкретного контексту та «інноваційно» впроваджуючи податкову політику для досягнення цілей охорони здоров’я.
❕🇪🇺Запровадження акцизного податку на солодкі напої відповідає Директиві ЄС 2020/262 від 19 грудня 2019 року. Статтею 1 загальних положень цієї Директиви встановлено, що для визначення загального режиму оподаткування акцизами держави-члени можуть накладати податки на товари, що не є підакцизними.
❕Дана законодавча ініціатива покликана сприяти захисту здоров’я людей шляхом запровадження додаткових податкових механізмів, спрямованих на зменшення споживання населенням цукру та підсолоджувальних речовин.
Законопоєктом N9032-1 пропонується:
🥤віднести до підакцизних товарів води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин;
💸встановити специфічну ставку податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою. Платниками податку визначаються виробники та імпортери напоїв.
🌏До речі, приблизно 50 країн світу запровадили податки на солодкі напої у різних формах, адаптувавши широкі глобальні рекомендації щодо використання фіскальної політики до свого конкретного контексту та «інноваційно» впроваджуючи податкову політику для досягнення цілей охорони здоров’я.
❕🇪🇺Запровадження акцизного податку на солодкі напої відповідає Директиві ЄС 2020/262 від 19 грудня 2019 року. Статтею 1 загальних положень цієї Директиви встановлено, що для визначення загального режиму оподаткування акцизами держави-члени можуть накладати податки на товари, що не є підакцизними.
🇪🇺Комітет рекомендував прийняти євроінтеграційний законопроєкт N10441 про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу у другому читанні
🇪🇺Прийняття законопроекту дозволить забезпечити виконання зобов’язань, взятих у рамках Угоди, та наблизити митне законодавство України до законодавства ЄС.
Законопроєктом пропонується з урахуванням найкращих європейських практик, зокрема:
▫️запровадити нові терміни та привести існуючу термінологію Кодексу у відповідність до термінології європейського законодавства;
▫️запровадити концепцію митного представництва,аналогічну тій, що функціонує в країнах ЄС, визначивши загальні засади представництва, розділення видів представництва на пряме та непряме, розмежування відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та митного представника;
▫️удосконалити критерії надання авторизацій, як наслідок існуючої необхідності в усуненні неточностей формулювань після початку розгляду заяв про надання авторизації на застосування спрощень та інше.
⚠️ Це велика реформа, яка значно наблизить нас до ЄС.
🇪🇺Прийняття законопроекту дозволить забезпечити виконання зобов’язань, взятих у рамках Угоди, та наблизити митне законодавство України до законодавства ЄС.
Законопроєктом пропонується з урахуванням найкращих європейських практик, зокрема:
▫️запровадити нові терміни та привести існуючу термінологію Кодексу у відповідність до термінології європейського законодавства;
▫️запровадити концепцію митного представництва,аналогічну тій, що функціонує в країнах ЄС, визначивши загальні засади представництва, розділення видів представництва на пряме та непряме, розмежування відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та митного представника;
▫️удосконалити критерії надання авторизацій, як наслідок існуючої необхідності в усуненні неточностей формулювань після початку розгляду заяв про надання авторизації на застосування спрощень та інше.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🧑💻Як я писав раніше, ми вже отримали усі кошти так званого «безумовного фінансування», отже далі виділення фінансових ресурсів відбуватиметься за умови реалізації щоквартальних індикаторів.
У ІІ кварталі це були:
◾️схвалення плану цифровізації Державної митної служби;
◾️схвалення Бюджетної декларації на 2025-2027 років;
◾️схвалення Плану заходів з реалізації Дорожньої карти щодо реформування управління публічними інвестиціями;
◾️призначення нового керівника НАЗК;
◾️набуття чинності Закону про корпоративне управління для державних компаній;
◾️перегляд нормативно-правової бази про Бюро економічної безпеки;
◾️затвердження Національного плану з енергетики та клімату;
◾️прийняття Стратегії термомодернізації будівель на період до 2050 року та Плану заходів з її реалізації;
◾️набрання чинності стратегічним документом з протимінної діяльності на період до 2033 року.
🇪🇺Очікується, що Європейська Комісія до кінця місяця опрацює звіт України про результати виконання індикаторів для їх підтвердження.
Надалі держави-члени ЄС мають протягом двох місяців ухвалити рішення про виділення Україні наступного траншу фінансування у рамках Ukraine Facility (йдеться про 4,1 млрд. євро, які ми розраховуємо отримати у вересні).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Товарообіг України з іншими державами у І півріччі склав 52,7 млрд. дол.
Такі дані наводить Держмитслужба.
Експорт – 19,5 млрд. доларів.
Топ-3 країн-партнерів по експорту:
🇵🇱Польща – 2 млрд. дол.;
🇪🇸Іспанія – 1,6 млрд. дол.;
🇨🇳Китай – 1,6 млрд. дол.
Топ-3 експортних позицій:
▫️продовольчі товари – 12,4 млрд. дол.;
▫️метали та вироби з них – 2,1 млрд. дол.;
▫️мінеральні продукти – 1,8 млрд. дол.
Імпорт – 33,2 млрд. доларів.
Топ-3 країн-партнерів по імпорту:
🇨🇳Китай – 6,4 млрд. дол.;
🇵🇱Польща – 3,7 млрд. дол.;
🇩🇪Німеччина – 2,6 млрд. дол.
Топ-3 імпортних позицій:
▫️машини, устаткування та транспорт – 11,4 млрд. дол.;
▫️продукція хімічної промисловості – 5,9 млрд. дол.;
▫️паливно-енергетичні ресурси – 4,3 млрд. дол.
Оподаткований імпорт – 28,1 млрд. дол. (86% загальних обсягів імпортованих товарів).
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту – 0,5 дол./кг (+10% порівняно з січнем-червнем 2023 року).
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі у І півріччі – 13,7 млрд. дол.
Такі дані наводить Держмитслужба.
Експорт – 19,5 млрд. доларів.
Топ-3 країн-партнерів по експорту:
🇵🇱Польща – 2 млрд. дол.;
🇪🇸Іспанія – 1,6 млрд. дол.;
🇨🇳Китай – 1,6 млрд. дол.
Топ-3 експортних позицій:
▫️продовольчі товари – 12,4 млрд. дол.;
▫️метали та вироби з них – 2,1 млрд. дол.;
▫️мінеральні продукти – 1,8 млрд. дол.
Імпорт – 33,2 млрд. доларів.
Топ-3 країн-партнерів по імпорту:
🇨🇳Китай – 6,4 млрд. дол.;
🇵🇱Польща – 3,7 млрд. дол.;
🇩🇪Німеччина – 2,6 млрд. дол.
Топ-3 імпортних позицій:
▫️машини, устаткування та транспорт – 11,4 млрд. дол.;
▫️продукція хімічної промисловості – 5,9 млрд. дол.;
▫️паливно-енергетичні ресурси – 4,3 млрд. дол.
Оподаткований імпорт – 28,1 млрд. дол. (86% загальних обсягів імпортованих товарів).
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту – 0,5 дол./кг (+10% порівняно з січнем-червнем 2023 року).
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі у І півріччі – 13,7 млрд. дол.
11396-1 - це надзвичайний захід, який містить дві норми:
1. дозволити Уряду взяти гарантований державою борг колишнього Укравтодору в «периметр» державного боргу і здійснити його реструктуризацію (мова йде про серію єврооблігацій 2021 року на загальну суму 700 млн доларів + відсотки). На жаль, ми вимушені констатувати, що самостійно таку реструктуризацію Агентство відновлення зробити не в змозі, що створює прямий ризик для державного бюджету
2. надати право Уряду тимчасового призупинити виплати по зовнішньому державному боргу у разі потреби. Фактично - якщо офіційна домовленість щодо реструктуризації не буде досягнута до 10 серпня, коли наступить строк купонних виплат по одному з випусків державних єврооблігацій з погашенням в 2026 році.
Схоже технічне рішення було вже використане в 2015 році, коли Україна прийняла Закон «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» у травні, досягла принципових домовленостей з інвесторами в кінці серпня, і оголосила про завершення операції у листопаді.
МВФ в робочому порядку висловило підтримку цього законопроекту, оскільки він сприятиме посиленню боргової стійкості України - зобов’язання, яке ми на себе взяли в Меморандумі з МВФ.
Будемо просити ВРУ підтримати цей проект на найближчому пленарному засіданні, оскільки він є важливим елементом реструктуризації, яка дозволить заощадити на платежах з обслуговування та погашення суверенних єврооблігацій понад 10 млрд дол США до кінця 2027 року.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У першій половині року найбільше подорожчали овочі, подешевшали - автогаз та яйця
За відносно помірної інфляції (4,3% до грудня 2023) зміна цін на окремі споживчі товари і послуги була більш помітною.
📈 За даними Держслужби статистики, який моніторить середні ціни на кошик із 54 споживчих товарів і послуг, у першій половині найбільше подорожчали овочі борщового набору.
📊 Зокрема, лідером по зростанню вартості став буряк (+187%у червні до грудня 2023 року), середня ціна з а 1 кг якого виросла з 11,5 до 32,9 грн. Морква подорожчала на 160%, картопля - на 88%, цибуля – на 61%. Причини зростання цін: скорочення пропозиції через обмежений минулорічний врожай, недостатність потужностей для зберігання, перебої з енергопостачанням, збільшення вартості е/е для бізнесутощо.
Найбільше подешевшали у першій половині року яйця (мінус 41%), але це сезонна історія. У червні падіння цін вже припинилось, і очікується зростання цін на цю продукцію у другій половині року. Другим за спадаючою ціновою динамікою став автогаз (мінус 20%), але тут основне падіння прийшлось на початок року, тоді як в останні місяці ситуація є відносно стійкою. Помітно подешевшали також пшоно, свинина (по мінус 9%), гречка (мінус 7%).
За відносно помірної інфляції (4,3% до грудня 2023) зміна цін на окремі споживчі товари і послуги була більш помітною.
Найбільше подешевшали у першій половині року яйця (мінус 41%), але це сезонна історія. У червні падіння цін вже припинилось, і очікується зростання цін на цю продукцію у другій половині року. Другим за спадаючою ціновою динамікою став автогаз (мінус 20%), але тут основне падіння прийшлось на початок року, тоді як в останні місяці ситуація є відносно стійкою. Помітно подешевшали також пшоно, свинина (по мінус 9%), гречка (мінус 7%).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💸Парламент прийняв законопроєкт N11256-2 про внесення змін до ПКУ щодо імплементації положень актів права ЄС щодо акцизного податку у другому читанні.
🇪🇺Прийняття закону пришвидшить приведення законодавства України до норм законодавства Європейського союзу задля виконання Угоди про асоціацію, з метою встановлення на рівні національного законодавства ідентичних ставок акцизного податку, передбачених Директивою #2003/96/ЄС.
Кошти, додатково отримані від акцизного податку, підуть на армію.
🇪🇺Прийняття закону пришвидшить приведення законодавства України до норм законодавства Європейського союзу задля виконання Угоди про асоціацію, з метою встановлення на рівні національного законодавства ідентичних ставок акцизного податку, передбачених Директивою #2003/96/ЄС.
Кошти, додатково отримані від акцизного податку, підуть на армію.
Рада найближчим часом розгляне урядовий законопроект про перегляд Державного бюджету України на 2024 рік
Далі - аналіз Роксолани Підласої, голови бюджетного комітету.
📈 Загалом видатки загального фонду державного бюджету зростуть на 500,3 млрд гривень.
При цьому, на потреби оборони пропонується додатково спрямувати 495,3 млрд грн, у тому числі для:
+185,8 млрд грн – закупівлі та модернізації військової техніки та озброєння ЗСУ,
+147,2 млрд грн – ЗСУ,
+48,2 млрд грн – Національної гвардії,
+41,9 млрд грн – Державної прикордонної служби,
+40,7 млрд грн – Державної спеціальної служби транспорту Міноборони,
+15,2 млрд грн – Національної поліції,
+7,5 млрд грн – ГУР МО,
+5,1 млрд грн – СБУ,
+2,8 млрд грн – ДСНС,
+ 503 млн грн – СЗР,
+ 258,3 млн грн – Держспецзв'язку,
+ 138,7 млн грн – УДО.
Кошти будуть спрямовуватись на грошове забезпечення військових та на закупівлю військової та спеціальної техніки.
Також пропонується збільшити видатки на (основні позиції):
+4,5 млрд грн – поповнення резервного фонду державного бюджету,
+1 млрд грн - пілотний проект щодо зубопротезування та надання планової стоматологічної допомоги ветеранам війни,
+400 млн грн – грошову допомогу особам, які були позбавлені особистої свободи незаконними діями російської федерації,
+100,8 млн грн – на виконання покарань пенітенціарними установами.
Планується скорочення витрат загалом на 65,7 млрд грн, у тому числі на обслуговування державного боргу – на 61,8 млрд грн та на виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії – на 3,9 млрд гривень.
Щодо джерел покриття додаткових видатків держбюджету, то більшу частину необхідних коштів планується покрити за рахунок збільшення дохідної частини держбюджету (+214,5 млрд грн), проте нам доведеться позичати 160,2 млрд грн на внутрішньому ринку. Уряд також ініціював зміни до Податкового кодексу, щоб збільшити дохідну частину бюджету.
Окрім змін параметрів державного бюджету на 2024 рік, Уряд також ініціює врегулювання ряду питань, пов’язаних з організацією бюджетного процесу цього року, а саме:
✅ надати Уряду можливість своїми рішеннями та за згодою з відповідним кредитором спрямовувати на фінансування загального фонду держбюджету кредити, що залучаються для реалізації інвестиційних проектів,
✅передбачити можливість зарахування до загального фонду держбюджету коштів, що надходитимуть «Ukraine Facility» загалом на суму 5,27 млрд євро
✅ спрямовувати на потреби ГУР Міноборони:
- частину залишку коштів спеціального фонду держбюджету НКРЕКП від внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами у сферах енергетики та комунальних послуг
- коштів ДП «Україна туристична» у сумі 85 млн грн (у 2021 році були перераховані на поповнення статутного капіталу);
- залишку невикористаних коштів у сумі 150 млн грн, які надійшли на рахунки ДП «Український інститут інтелектуальної власності» від зборів.
Парламент та Уряд завжди оперативно реагують на запити військових, тому в мене немає сумнівів, що запропоноване збільшення видатків буде підтримано народними депутатами.
❕Повний текст урядового законопроекту сьогодні-завтра будуть на сайті Верховної Ради.
Далі - аналіз Роксолани Підласої, голови бюджетного комітету.
При цьому, на потреби оборони пропонується додатково спрямувати 495,3 млрд грн, у тому числі для:
+185,8 млрд грн – закупівлі та модернізації військової техніки та озброєння ЗСУ,
+147,2 млрд грн – ЗСУ,
+48,2 млрд грн – Національної гвардії,
+41,9 млрд грн – Державної прикордонної служби,
+40,7 млрд грн – Державної спеціальної служби транспорту Міноборони,
+15,2 млрд грн – Національної поліції,
+7,5 млрд грн – ГУР МО,
+5,1 млрд грн – СБУ,
+2,8 млрд грн – ДСНС,
+ 503 млн грн – СЗР,
+ 258,3 млн грн – Держспецзв'язку,
+ 138,7 млн грн – УДО.
Кошти будуть спрямовуватись на грошове забезпечення військових та на закупівлю військової та спеціальної техніки.
Також пропонується збільшити видатки на (основні позиції):
+4,5 млрд грн – поповнення резервного фонду державного бюджету,
+1 млрд грн - пілотний проект щодо зубопротезування та надання планової стоматологічної допомоги ветеранам війни,
+400 млн грн – грошову допомогу особам, які були позбавлені особистої свободи незаконними діями російської федерації,
+100,8 млн грн – на виконання покарань пенітенціарними установами.
Планується скорочення витрат загалом на 65,7 млрд грн, у тому числі на обслуговування державного боргу – на 61,8 млрд грн та на виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії – на 3,9 млрд гривень.
Щодо джерел покриття додаткових видатків держбюджету, то більшу частину необхідних коштів планується покрити за рахунок збільшення дохідної частини держбюджету (+214,5 млрд грн), проте нам доведеться позичати 160,2 млрд грн на внутрішньому ринку. Уряд також ініціював зміни до Податкового кодексу, щоб збільшити дохідну частину бюджету.
Окрім змін параметрів державного бюджету на 2024 рік, Уряд також ініціює врегулювання ряду питань, пов’язаних з організацією бюджетного процесу цього року, а саме:
✅ надати Уряду можливість своїми рішеннями та за згодою з відповідним кредитором спрямовувати на фінансування загального фонду держбюджету кредити, що залучаються для реалізації інвестиційних проектів,
✅передбачити можливість зарахування до загального фонду держбюджету коштів, що надходитимуть «Ukraine Facility» загалом на суму 5,27 млрд євро
✅ спрямовувати на потреби ГУР Міноборони:
- частину залишку коштів спеціального фонду держбюджету НКРЕКП від внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами у сферах енергетики та комунальних послуг
- коштів ДП «Україна туристична» у сумі 85 млн грн (у 2021 році були перераховані на поповнення статутного капіталу);
- залишку невикористаних коштів у сумі 150 млн грн, які надійшли на рахунки ДП «Український інститут інтелектуальної власності» від зборів.
Парламент та Уряд завжди оперативно реагують на запити військових, тому в мене немає сумнівів, що запропоноване збільшення видатків буде підтримано народними депутатами.
❕Повний текст урядового законопроекту сьогодні-завтра будуть на сайті Верховної Ради.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
пропозиції_ресурс_опис_норм_18_07_2024.docx
40.4 KB
До вашої уваги зміст податкового законопроекту КМ в цифрах.
Дуже хвилююся за ринок нелегального тютюну. Дефіцит продукції, перебої з поставками…
Під загрозою вся тіньова індустрія. Фабрики не працюють. Тисячі людей без роботи. Невдоволені курці.
Негайно треба дати доручення уряду про підтримку тіньовиків.
Захистимо право на тінь разом!!!
Під загрозою вся тіньова індустрія. Фабрики не працюють. Тисячі людей без роботи. Невдоволені курці.
Негайно треба дати доручення уряду про підтримку тіньовиків.
Захистимо право на тінь разом!!!
Зустрілися з представниками посольства Німеччини та банку KFW, за прикладом якого в Комітеті розглядається законопроект про Національну установу розвитку.
‼️ НУР повинна забезпечити кредитування проектів з високим ступенем ризику, які не можуть бути прокредитовані комерційними банками.
💁♂️Це ВПО, релокований бізнес, проекти відновлення. Потреба в такому кредитуванні в Україні є надвеликою, і досвід KFW, створеного після ІІ СВ в Німеччині, є для для нас надкорисним.
Домовилися готувати разом проект до другого читання.
💁♂️Це ВПО, релокований бізнес, проекти відновлення. Потреба в такому кредитуванні в Україні є надвеликою, і досвід KFW, створеного після ІІ СВ в Німеччині, є для для нас надкорисним.
Домовилися готувати разом проект до другого читання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
Коротко навздогін до попереднього посту про залучення коштів у рамках Ukraine Facility.
💁♂️Європейська Комісія дала позитивну рекомендацію щодо першої регулярної виплати близько 4,2 мільярда євро в рамках програми ЄС для України на підтримку макрофінансової стабільності України та функціонування її державного управління.
🇪🇺Європейська Комісія дійшла висновку, що Україна задовільно виконала дев’ять показників реформ, пов’язаних із першим регулярним платежем на підтримку Плану щодо України, стратегії реформ України та інвестиційної стратегії на наступні чотири років.
Процитую Президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн: «Народ України веде жорстоку війну. І в той же час їм потрібні функціонуючі школи та лікарні, доступ до води та електрики, потяги, дороги та мости, щоб країна працювала. Ось чому наш Європейський фонд в Україні продовжує надавати життєво важливу підтримку для вирішення всіх цих викликів. І незважаючи на всі труднощі, Україна продовжує ключові реформи для свого відновлення та просування на шляху до ЄС. Це проклало шлях для зеленого світла Комісії щодо додаткової виплати Україні близько 4,2 мільярда євро, і я вірю, що Рада зараз швидко погодиться. ЄС продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно».
Європейська Комісія подала Раді ЄС свою оцінку задовільного виконання Україною якісних і кількісних показників, викладених у Плані щодо України, разом із пропозицією щодо імплементаційного рішення Ради щодо виплати близько 4,2 мільярда євро.
Переказ коштів в Україну відбудеться після ухвалення цього рішення Радою ЄС та ухвалення Комісією доручення про виплату.
💁♂️Європейська Комісія дала позитивну рекомендацію щодо першої регулярної виплати близько 4,2 мільярда євро в рамках програми ЄС для України на підтримку макрофінансової стабільності України та функціонування її державного управління.
🇪🇺Європейська Комісія дійшла висновку, що Україна задовільно виконала дев’ять показників реформ, пов’язаних із першим регулярним платежем на підтримку Плану щодо України, стратегії реформ України та інвестиційної стратегії на наступні чотири років.
Процитую Президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн: «Народ України веде жорстоку війну. І в той же час їм потрібні функціонуючі школи та лікарні, доступ до води та електрики, потяги, дороги та мости, щоб країна працювала. Ось чому наш Європейський фонд в Україні продовжує надавати життєво важливу підтримку для вирішення всіх цих викликів. І незважаючи на всі труднощі, Україна продовжує ключові реформи для свого відновлення та просування на шляху до ЄС. Це проклало шлях для зеленого світла Комісії щодо додаткової виплати Україні близько 4,2 мільярда євро, і я вірю, що Рада зараз швидко погодиться. ЄС продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно».
Європейська Комісія подала Раді ЄС свою оцінку задовільного виконання Україною якісних і кількісних показників, викладених у Плані щодо України, разом із пропозицією щодо імплементаційного рішення Ради щодо виплати близько 4,2 мільярда євро.
Переказ коштів в Україну відбудеться після ухвалення цього рішення Радою ЄС та ухвалення Комісією доручення про виплату.
Forwarded from 🇺🇦Давид Арахамія/David Arakhamia🇺🇦
Ніщо не зупинить зраду, час якої настав…
Законопроект №11340.
Декілька ключових позицій щодо нього:
1. Депутати взагалі не піднімали питання угоди зі слідством в корупційних правопорушеннях.
Це надійшло від наших партнерів у рамках зобов’язань Ukraine Facility Plan.
Сьогодні голосували урядову версію, тому що уряд визначений перемовником з ЄС по цьому плану.
2. Наразі пройшло перше читання і в нас є перелік зауважень у письмовій формі від САП та ВАКС, які мають цим механізмом користуватись.
3. Угода – це ПРАВО прокуратури, а не обов’язок. Сподіваюсь, що сьогодні ні в кого, особливо в середовищі громадських активістів, немає сумнівів у доброчесності та професійності керівника САП Олександра Клименка.
4. Фінальна версія законопроекту все одно буде проходити «залік» від міжнародників. Якщо громадянське суспільство вважає цей законопроект зрадою, у нього є право і можливість надати свої аргументи представникам посольств і міжнародних організацій.
Але я впевнений, що все буде гарно доопрацьовано до другого читання, як це вже було багато разів в подібних ситуаціях.
Законопроект №11340.
Декілька ключових позицій щодо нього:
1. Депутати взагалі не піднімали питання угоди зі слідством в корупційних правопорушеннях.
Це надійшло від наших партнерів у рамках зобов’язань Ukraine Facility Plan.
Сьогодні голосували урядову версію, тому що уряд визначений перемовником з ЄС по цьому плану.
2. Наразі пройшло перше читання і в нас є перелік зауважень у письмовій формі від САП та ВАКС, які мають цим механізмом користуватись.
3. Угода – це ПРАВО прокуратури, а не обов’язок. Сподіваюсь, що сьогодні ні в кого, особливо в середовищі громадських активістів, немає сумнівів у доброчесності та професійності керівника САП Олександра Клименка.
4. Фінальна версія законопроекту все одно буде проходити «залік» від міжнародників. Якщо громадянське суспільство вважає цей законопроект зрадою, у нього є право і можливість надати свої аргументи представникам посольств і міжнародних організацій.
Але я впевнений, що все буде гарно доопрацьовано до другого читання, як це вже було багато разів в подібних ситуаціях.
Кабінет міністрів схвалив та вносить до парламенту пакет законопроектів щодо змін до бюджету-2024 і Податкового кодексу.
Перший законопроект – про внесення змін до бюджету – збільшує видатки загального фонду держбюджету на 500 млрд. грн., в т.ч. видатки сектору безпеки і оборони на 495 млрд. грн. Левова частка цих видатків буде профінансована за рахунок:
- Скорочення інших видатків на 65,7 млрд. грн., в т.ч. обслуговування держборгу – на 61,8 млрд. грн.
- Збільшення внутрішнього фінансування бюджету (розміщення ОВДП) – 160,2 млрд. грн.
- Збільшення доходної частини бюджету на 214,5 млрд. грн.
Другий законопроект – про внесення змін до Податкового кодексу – збільшує ставку військового збору і коло його платників (базова ставка зростає з 1,5% до 5%), а також передбчає інші заходи з фіскальної консолідації (запровадження акцизу на «солодку» воду, авансового платежу на прибуток для АЗС, зменшення порогу вартості товарів для їх увезення без сплати ПДВ тощо).
Тепер дам свої перші оцінки цьому пакету.
1. Законопроекти розроблялись і вносяться Урядом для закриття розриву у військових видатках, який виник через затримки із мілітарними поставками від партнерів на початку року і меншими плановими видатками, врахованими при прийнятті бюджету на цей рік. Витрати на сектор безпеки і оборони складають не менше 180 млрд. грн. на місяць (тоді як в бюджеті враховано 140 млрд. грн/міс). Вже зрозуміло, що ці видатки точно не зменшуватимуться у другій половині року за нинішньої інтенсивності бойових дій і розтягнення лінії фронту. При цьому звісно Уряд має забезпечити належний контроль та аудит за військовими та іншими видатками, в т.ч. по лінії міжнародних партнерів.
2. Ми уважно опрацюємо ці законопроекти, але затягувати їх розгляд точно не будемо. Вважаю, що з врахуванням часових лагів від прийняття і до реалізації (отримання доходів/ фінансування в бюджет), законопроекти мали бути внесені ще весною. Розумію уряд, який до останнього намагався уникнути підвищення податків, але як не відкладай складні питання, самі по собі вони не вирішяться.
3. Неодноразово зазначав, що всі великі війни фінансуються з трьох джерел: внутрішні доходи (податки), запозичення, допомога партнерів. Поточне утримання війська ми фінансуємо виключно за рахунок внутрішніх ресурсів. Умовно – це податки і ОВДП. Іншого не дано.
4. До останнього часу ми уникали суттєвого збільшення податків. У 2024 році певний резерв був отриманий за рахунок уведення податку на надприбутки банків, зарахування військового ПДФО у повному обсязі до держбюджету, а також де-тінізації. Свідченням останньогоє суттєве перевиконання плану надходжень по Податковій службі (на 11%, +53 млрд. грн. у першій половині 2024) и Митниці (на 7%, +19 млрд.грн.), що по року може сягнути 100 млрд. грн. Утім цей резерв все рівно не закриває всю потребу на оборону, і його вже враховано у розрахунках.
5. Тому інших варіантів, ніж погодитись на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, в т.ч. на паливо і тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що в т.ч. може передбачати емісію НБУ, особисто не бачу.
6. Так це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макро-фінансової стабільності. Утім іншого шляху, ніж закрити розрив у військових зараз не має, бо вже за декілька місяців ми зіткнемось із значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватись під кінець року. Якщо ми не зможемо профінансувати військо і захистити українські землі, то погодьтесь, питання сплати і підвищення податків буде в принципі марним.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📬Результати роботи електронної приймальні за перше півріччя
📉 На 43,7 % зменшилась кількість скарг щодо протиправного блокування ПН та віднесення платників до переліку ризикових.
🗂️Мною було отримано та розглянуто 425 звернень із скаргами на протиправне блокування ПН, віднесення платників до переліку ризикових та неврахування таблиці даних платника ПДВ.
✅ За наслідком розгляду таких звернень:
• зареєстровано більше 3700 податкових накладних;
• виключено з ризикових 126 суб’єктів господарювання;
• враховано 103 таблиці даних платників ПДВ
📌Кількість добросовісних платників з відсутністю ознак фіктивності, які належать до реального сектору економіки, можуть підтвердити реальний рух активів та законне здійснення господарської діяльності зростає.
Часто отримую позитивний фідбек від компаній, вдячний за зворотній звʼязок!
Як завжди звернення можливо направити на пошту hetmnatsev@rada.gov.ua
Розглянемо, проаналізуємо конкретний кейс та досягнемо правової істини разом!
📉 На 43,7 % зменшилась кількість скарг щодо протиправного блокування ПН та віднесення платників до переліку ризикових.
🗂️Мною було отримано та розглянуто 425 звернень із скаргами на протиправне блокування ПН, віднесення платників до переліку ризикових та неврахування таблиці даних платника ПДВ.
✅ За наслідком розгляду таких звернень:
• зареєстровано більше 3700 податкових накладних;
• виключено з ризикових 126 суб’єктів господарювання;
• враховано 103 таблиці даних платників ПДВ
📌Кількість добросовісних платників з відсутністю ознак фіктивності, які належать до реального сектору економіки, можуть підтвердити реальний рух активів та законне здійснення господарської діяльності зростає.
Часто отримую позитивний фідбек від компаній, вдячний за зворотній звʼязок!
Як завжди звернення можливо направити на пошту hetmnatsev@rada.gov.ua
Розглянемо, проаналізуємо конкретний кейс та досягнемо правової істини разом!
💁♂️Це вдалося зробити завдяки діджиталізаціі та введенню ризик-орієнтованого підходу податкового контролю в управління податковими органами.
💳За рахунок отриманої економії розмір посадових окладів податківців збільшиться.
💻Абсолютно правильне рішення, яке не можна не підтримати.
Зі свого боку, звертаюся до податківців. Друзі, попри війну держава знайшла можливість підвищити ваші зарплати. Навзаєм суспільство очікує від вас чесного, сумлінного та професійного виконання обовʼязків, із розумінням, що і ваша заслужена зарплата і її підвищення сплачуються вам з коштів платників податків.
Також маю надію, що в податкову врешті вдасться залучити талановиту молодь та демобілізованих ветеранів, підсиливши її склад.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⛽️ 5000 літрів палива можна буде зберігати без дозвільних документів
Вчора Верховна Рада прийняла законопроєкт N11256-2, який вносить зміни до Податкового кодексу в частині збільшення об’ємів палива, яке можна зберігати на одному об’єкті для обслуговування електрогенераторних установок суб’єктів господарювання на прифронтових територіях України.
❕ Відтепер без реєстрації акцизного складу можна зберігати до 5000 літрів пального – на противагу нормі у 2000 літрів, котра діяла раніше.
Рішення прийнято зважаючи на дефіцит електроенергії, спричинений ударами російської федерації по критичним об'єктам інфраструктури України.
✅ Норма буде чинною протягом дії воєнного стану на території України та до визначення дати припинення можливості бойових дій або дати завершення бойових дій на відповідній території.
Вчора Верховна Рада прийняла законопроєкт N11256-2, який вносить зміни до Податкового кодексу в частині збільшення об’ємів палива, яке можна зберігати на одному об’єкті для обслуговування електрогенераторних установок суб’єктів господарювання на прифронтових територіях України.
Рішення прийнято зважаючи на дефіцит електроенергії, спричинений ударами російської федерації по критичним об'єктам інфраструктури України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM