В Україні тривають жнива.

Збирання врожаю йде у 21 регіоні держави.

❕Маємо вже понад 3,3 млн. тонн зернових і зернобобових та 286 тис. тонн олійних культур (приріст за тиждень - +2,6 млн. тонн зернових та +222 тис. тонн олійних), зокрема, по культурах:
▫️пшениця – 1 628,5 тис. тонн;
▫️ячмінь – 1 566,0 тис. тонн;
▫️горох – 166,4 тис. тонн;
▫️ріпак – 285,9 тис. тонн;
▫️соя – 0,3 тис. тонн.

Тим часом Мінагрополітики з урахуванням стану посівів і погодних умов покращило прогноз по цьогорічному врожаю на 3 млн. тонн – з 74 млн. тонн до 77 млн. тонн (56 млн. тонн зернових і зернобобових та 21 млн. тонн олійних культур).

Це, у свою чергу, дозволить експортувати у новому маркетинговому році, який стартував 1 липня, понад 60 млн. тонн зернових та олійних культур і продуктів їх переробки, зберігши за Україною статус одного з світових лідерів аграрного експорту та гаранту глобальної продовольчої безпеки.  

Порівняно із минулим роком доходи бюджету у першому півріччі зросли, попри скорочення грантової допомоги майже у 7 разів.

За даними Державного казначейства України, у першій половині 2024 року доходи загального фонду державного бюджету склали 913,4 млрд. грн. Проти аналогічного періоду минулого року вони зросли на 5,1% (+44 млрд. грн.).

Попри невелике зростання, воно досягнуте на фоні значно менших обсягів надходження грантової допомоги, левова частина якої минулого року надходила від США.
Зокрема у І-му півріччі 2024 до загального фонду надійшло 40,3 млрд. грн. грантів, що у 6,7 разів менше (-229,4 млрд.грн.) ніж за цей же період у 2023 році. Якщо у першій половині 2023 року гранти складали 31% доходів загального фонду держбюджету, то у першому півріччі 2024 – тільки 4,4%.

В той же час, у співставних умовах (без грантів) у річному вимірі доходи держбюджету зросли на 45,6% (+273,4 млрд.грн.) в основному за рахунок податкових надходжень(+45,8%), а також дивідендів та частини чистого прибутку підприємств (+114%).
Зокрема, по податкам, що адмініструються ДПС, зростання надходжень рік до року становить +50,3%, у т.ч.надходження з податку на прибуток підприємств зросли у 2,2 раза (+79,7 млрд грн), внутрішнього ПДВ (ізвідшкодуванням) – у 1,5 раза (+43,8 млрд грн), ПДФО – 21,1% (+16,9 млрд грн), акцизного податку – 16,8 % (+8,4 млрд гривень).

По податкам, що адмініструються Митницею, у річному вимірі доходи бюджету зросли на 38,1% (+77,6 млрд. грн.), в т.ч. від імпортного ПДВ – на 38,6% (+62,3 млрд.грн.).
Певним чином, таке зростання пояснюється інфляцією (+3,7% споживча, +7,5% - промислова  за 5 місяців 2024, рік до року) і зміною податкових умов: повернення з 1 липня 2023 року оподаткування палива до довоєнного рівня, уведення оподаткування надприбутків банків за 2023 рік за ставкою 50% і 25% надалі.

💁‍♂️Утім вагомим фактором залишається де-тінізація, яка пояснює більшу частину перевиконання плану (розпису) надходжень за період. Зокрема, у першій половині року виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 111,2% (+53,3 млрд грн), Державною митною службою – 107,3% (+19,1 млрд грн).

Отже, за рахунок перевиконання планів по податкам за першу половину року ми отримали додатково більше 70 млрд. грн. до державного бюджету. Ці кошти пішли на фінансування сектору безпеки і оборони, який ми фінансуємо із внутрішніх джерел. Вдячний за це всім сумлінним платникам податкам!

Утім як би ми не намагались перевиконати план по податкам, цих коштів все рівно буде недостатньо для фінансування запланованих потреб оборони.

Проста математика. Витрати на сектор безпеки і оборони складають не менше 180 млрд. грн. на місяць (тоді як в бюджеті враховано 140 млрд. грн/міс). І ці видатки точно не зменшуватимуться за нинішньої інтенсивності бойових дій і розтягнення лінії фронту. 400-500 млрд. грн., про якінеодноразово писали ЗМІ, – це і є потенційний розрив у фінансуванні оборонних видатків станом на зараз, який вже за декілька місяців стане реальним.
Додатковим негативним фактором може стати більше за прогнозоване сповільнення економіки у другій половині року через руйнування рф енергетичної інфраструктури і обмеження у енергопостачанні.
Всі варіанти розв’язання проблеми бюджетного розриву зараз на столі. Утім реальних шляхів поліпшення ситуації не так вже і багато. З відносно прийнятних, нагадаю – це підвищення податків і збільшення запозичень на внутрішньому ринку, утім потенціал останнього кроку є набагато меншим.
Решта варіантів – це вибір між гіршим та ще гіршим: примусова конвертація залишків коштів місцевих бюджетів в ОВДП (потенційний ресурс більше 150 млрд. грн., але по суті згортає реформу децентралізації), прискорена девальвація, бюджетна емісія, що є податком на найбільш соціально незахищених громадян. Можливість бюджетної емісії – як опція останньої надії - передбачена Меморандумом з МВФ. Утім є консенсус між усіма гілками влади та міжнародними партнерами – уникати цього сценарію до останнього.

Не хочу зараз спекулювати, який саме варіант буде обраний. Варто все ж дочекатись урядового законопроекту про зміни до Податкового кодексу (якщо такий буде), і вже потім оцінювати можливий додатковий ресурс на оборону від прийняття тих чи інших рішень, якими б складними вони не були.

🇱🇻Латвія надасть Україні 2500 дронів.

💶На виробництво безпілотних літальних апаратів різних типів, які зібрали сім місцевих компаній, витрачено 4 млн. євро.
💰Усього у 2024 році Латвія виділить на дрони для України 20 млн. євро, понад половина з яких дістанеться місцевим розробникам і виробникам.

🌍Держава взяла на себе лідерство у «коаліції безпілотників», у якій беруть участь більше десятка країн, зокрема  Польща, Естонія, Литва, Велика Британія, Данія, Швеція, Франція, Німеччина, Нідерланди, Канада та Австралія.
Разом вони зібрали «бюджет коаліції» в розмірі понад 500 млн. євро на дрони для України і працюють над створенням спільного фонду, завдяки якому фінансування і виробництво здійснюватимуться швидше.  

Вдячні Латвії та усім учасникам «коаліції безпілотників» за надання апаратів, які суттєвим чином впливають на хід триваючої війни.

Європейські країни прискорюють курс на переозброєння.

✅Комітет Бундестагу Німеччини схвалив закупівлю для потреб Бундесверу 105 основних бойових танків Leopard 2А8, чотирьох зенітно-ракетних систем Patriot (для компенсації переданих Україні), а також керованих ракет та артилерійських боєприпасів на загальну суму 6 млрд. євро.
Зазначені танки німецько-французький концерн KNDS має поставити до 2030 року, і вони замінять важку бронетехніку попередніх моделей.
Майже одночасно стало відомо, що Італія перебуває на просунутій стадії переговорів щодо створення альянсу лідеру тамтешнього ОПК Leonardo та німецької Rheinmetall, у результаті чого планується виготовити та поставити Збройним силам Італії понад 200 основних бойових танків Panther та не менш ніж 350 бойових броньованих машин Lynx. Угода розрахована до кінця наступного десятиліття, а її вартість оцінюється у рекордні для Rheinmetall 20 млрд. євро.

Чому це важливо для нас?
💁‍♂️Можливості поставляти Україні техніку з наявних запасів достатньо обмежені, вони через об’єктивні причини вичерпуються, і це видно по наповненню пакетів військової допомоги.
Надалі це стане можливим у разі розміщення і реалізації нових замовлень на закупівлю військової техніки для європейських армій, а вивільнювана в результаті такої заміни після технічного обслуговування та у деяких випадках модернізації зможе опинитись в Україні.
Принаймні щодо німецьких танків про це заявив голова комітету Бундестагу з питань оборони Маркус Фабер: «Такі великі закупівлі показують, що ми серйозно ставимося до оборони та підтримки України у довгостроковій перспективі». 

Окрім цього, Rheinmetall веде роботу щодо створення в Україні низки оборонних підприємств, і чим більше замовлень техніки опиниться у його портфелі, тим більша вірогідність того, що частина з неї з часом виготовлятиметься і на українських виробничих площадках.

Мова не йде про «завтра», але і питання переозброєння ЗСУ та переведення їх на техніку держав-членів НАТО – також питання не одного року.

В Україні запрацює Єдина державна електронна системадозвільних документів «єДозвіл».

🔴Дозвільно-регуляторна система була однією з найбільш консервативних систем у державі.

📑Ті, хто стикався з нею в силу необхідності отримання ліцензії, сертифікату, погодження чи будь-якої іншої необхідної форми з боку держави для ведення господарської діяльності – завжди знав, що це довго (попри існуючі граничні терміни), непрозоро і суб’єктивно (документи можуть повертати заявнику безліч разів, бо у них знов щось «не так»), і – будемо відверті – нерідко корумповано. Торік спеціально утворена робоча група з дерегуляції проаналізувала весь масив дозвільної документації тавирішила, що з більш ніж тисячі різноманітних регуляторних інструментів 456 можна взагалі скасувати, а ще 584 – оптимізувати, спростити і по можливості максимально перевести в цифру.
Ще півроку знадобилось – бюрократична система стійка і напрочуд вдало вміє впиратись – щоб напрацювати нормативний акт, і врешті-решт прийнято рішення про експериментальний проект єДозвіл, який має забезпечувати функціонування оцифрованого сервісу отримання дозвільних документів – від подачі заяв та необхідних документів в електронній формі на отримання, відновлення, зупинення чи анулювання ліцензій, розширення чи звуження господарської діяльності, внесення змін до документів, відстеження їх відпрацювання та прийняття рішення і до оскарження дій(бездіяльності) органу ліцензування щодо порушення ним вимог законодавства у сфері ліцензування.

Якщо вид діяльності не ризиковий - реєстрація та видача ліцензії відбуватиметься автоматично, якщо ризиковий – документи протягом 10 днів перевірятимуть чиновники.
📃На першому етапі в системі єДозвіл буде усього 4 види ліцензій (туроператорська діяльність, ветеринарна практика, наркотики / психотропи / прекурсори, дошкільна освіта), а також декларація щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Ще два (!) дозволи обіцяють додати у липні-вересні, а інші послуги – з жовтня.
💁‍♂️Розумію – повільно, неквапливо.
Хотілося б швидше і масштабніше.
Але у будь-якому випадку це крок уперед, щоб модернізувати дозвільну систему держави у простий для бізнесу, сучасний і прозорий інструмент отримання згоди держави на ведення того чи іншого виду господарської діяльності.

Уряд пропонує низку рішень для стимулювання розвитку розподіленої генерації.

Ініціативи у цій сфері представив Прем’єр-міністр.

👇Зокрема, пропонуються:
🔗кредити до 480 тис. грн. на 10 років, під 0% річних, без застави, для населення, яке встановлюватиме сонячні панелі та вітрові установки потужністю до 10 кВт;
🔗програма «ГрінДІМ» від Фонду енергоефективності – компенсація до 70% вартості проектів зі встановлення сонячних панелей (до 1 млн. грн.) та теплових насосів (2 млн. грн.);
🔗кредити для ОСББ – до 5 млн. грн.;
🔗у рамках програми «5-7-9%» – кредити до 150 млн. грн. на 10 років під 5-9% річних з кредитними канікулами 6-12 місяців для МСБ на встановлення газових електрогенераційних установок;
🔗кредити для крупного бізнесу під 14-16% на 5-7 років для будівництва об’єктів альтернативної генерації;
🔗дерегуляція приєднання до мереж: строк отримання технічних умов для під’єднання до електромереж – 2 дні, приєднання до газорозподільчих систем – до 1 місяця, скасування процедури відведення землі та оцінку впливу на довкілля.

Звісно, розбудова розподіленої генерації не знімає з держави завдання щодо відновлення (де це можливо і доцільно) великих генеруючих та передавальних об’єктів, створення резервних рішень. А заодно треба розібратись з питанням – як трапилось, що нібито і кошти були на трирівневу систему захисту об’єктів критичної інфраструктури, щось будували-звітували, аж раптом втратили понад 9 ГВт потужності…

Маємо розуміти – повністю закрити питання енергозабезпечення країни невеликими локальними рішеннями неможливо.
Малі генеруючі потужності важче уразити, вони можуть виконувати підтримуючу роль та частково знижувати дефіцителектроенергії, але повністю в коротко- і середньостроковій перспективі не замінять ту систему, яка працювала до початку повномасштабної війни. На це потрібні роки і дуже багато коштів.

Не хотів виходити в етер з приводу жахливої трагедії в Охматдиті.

Але не можу не подякувати за миттєву реакцію компаній «АТБ», «Сільпо», «Новус», «Ашан», «Varus», «Коло» на прохання надати допомогу: воду та їжу потерпілим.

Через півтори години вантажівки були на місці.
Такою і має бути реакція українців на горе і заклик допомогти.

Низький уклін всім хто допомагає.

Співчуття сімʼям загиблих.
Одужання пораненим.
Анафема вбивцям.

🔔Подав пропозиції до Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, серед них :

1️⃣перегляд зміни ВВП на 2025 рік у розмірі 2,7% і номінального ВВП у розмірі 8 466 млрд. грн;

2️⃣доповнення Бюджетної декларації блоком «Державна промислова політика»:

🔸визначення пріоритетних галузей національної економіки, яким приділятиметься першочергова увага і підтримка з боку держави;

🔸перегляд політики щодо галузей, які зазнали серйозних руйнувань або були знищенні (приміром, нафтопереробної) – доцільності відновлення/заміщення втрачених потужностей, а також галузей, які необхідно буде розвивати на якісно новому рівні;

🔸пропозиції щодо можливих механізмів підтримки інвестиційної діяльності;

🔸додаткові умови стимулювання проектів з великими інвестиціями.

3️⃣пропозиція у частині «Державна політика у сфері національної безпеки і оборони» часткового «наближення» частини видатків, передбачених на ці цілі, з 2026-2027 років на 2025-2026 роки.

🇨🇦🇺🇦Провів зустріч з головою політичного відділу Посольства Канади Шоном Бойдом, обговорили питання руху України в напрямку детінізації економіки та реформування державних інституцій.

Подякував партнерам за послідовну та дієву підтримку реформ.

Сезон обшуків на митниці не може не захоплювати своїми масштабами та різноманіттям залучених правохоронних органів.
Очевидно, що підставою для слідчих дій стали не поодинокі корупціонери на місцях, а саме системна корупція.

Тому ні, масові обшуки не можуть вирішити проблему системно. Давайте відверто, ми вже таке бачили раніше і бачили чим це завершується.

Тому так, тільки перезавантаження митниці в цілому за моделлю перезавантаження БЕБ із призначенням професійного політично незалежного керівника - єдиний вірний шлях до ліквідації системної корупції, включно із біполяркою окремих правоохоронців, вимушених системно працювати по обидві боки корупційного фронту, цементуючи корупцію круговою порукою.

Дякуємо партнерами за включення відповідної вимоги до всіх наших можливих і не можливих меморандумів та швиденько виконуємо.

Завтра призначаю робочу групу з допрацювання тексту відповідного законопроекту до другого читання.

https://t.me/pgo_gov_ua/24905

Вітаю рішення Нацбанку про збільшення строків повернення валютної виручки для аграрної продукції до 120 днів.

Це назріле рішення значно підтримає наших експортерів, що переорієнтовуються на азійський та африканський ринок.

Українська металургійна галузь поступово відновлюється.

За даними об’єднання «Укрметалургпром», у І півріччі зросло виробництво усіх трьох основних видів металургійної продукції:
▫️чавуну – на 22,3% (з 2,84 млн. тонн до 3,47 млн. тонн);
▫️сталі – на 37,0% (з 2,83 млн. тонн до 3,87 млн. тонн);
▫️прокату – на 32,2% (з 2,37 млн. тонн до 3,14 млн. тонн).

📊Середньодобове виробництво чавуну склало 19,1 тис. тонн (проти 15,6 тис. тонн у І півріччі 2023 року), сталі – 21,3 тис. тонн (проти 15,5 тис. тонн), прокату – 17,3 тис. тонн (проти 13,0 тис. тонн).
Проте слід пам’ятати, що збільшення обсягів виробництва фіксується на фоні низької бази порівняння, адже у 2022 році металургійна галузь просіла на 70-72%, і торік основні її показники зберігались практично на рівні попереднього року.

💁‍♂️Зараз галузь продовжує стикатись з серйозними викликами і проблемами.
По-перше, багато виробничих потужностей знаходиться недалеко від лінії фронту, вони регулярно піддаються обстрілам, гинуть і отримують поранення працівники.
По-друге, серйозно позначається на роботі галузі ситуація з енергопостачанням. Рішення про те, що не відключатимуть лише ті підприємства, які покриватимуть 80% споживання імпортом, досить складне для «економіки» металургійної промисловості.
По-третє, відчувається вплив і мобілізаційних процесів – багато робітників захищає Україну зі зброєю в руках, а підготувати їм заміну, яка має бути задіяна у складних технологічних процесах – непросто.

Але попри це, металурги нарощують виробництво, поступово покращують свої позиції у світових рейтингах, вносять свій вклад у відновлення України.

У Вашингтоні стартував саміт лідерів держав НАТО.

Ювілейний, присвячений 75-тиліттю Альянсу.

Останній для чинного Генерального секретаря Єнса Столтенберга, який стояв на чолі організації протягом 10 років. Перший у новому статусі для обраного наступнимГенеральним секретарем Марка Рютте, який більше 10 років брав у участь у Самітах НАТО у якості Прем’єр-міністра Нідерландів.

🇺🇦Наші очікування озвучив Президент В.Зеленський – більше засобів ППО, більше літаків F-16, більше гарантій безпеки, зброї, фінансів, і все ж таки більш чіткі формулювання щодо вступу України до Альянсу.
Щодо останнього – спостерігаємо брак сміливості та рішучості з боку тих небагатьох держав, які у силу своєї потужності точно мають можливість ігнорувати будь-які «червоні лінії» путіна.
Що ж – подивимось, як воно буде на цьогорічному Саміті.
Найбільш обговорювана тема – виконання зобов’язань членами Альянсу щодо щорічного виділення на безпеку і оборону не менше 2% свого ВВП.
Наразі 23 держави Альянсу виконують та перевищують цей показник. Ця кількість зросла більш ніж у 7,5 разів від початку війни росії проти України у 2014 році.
Лідери, які вже перевершили показник 3%, який зараз дискутується у якості майбутнього «мінімуму» - Польща (4,12% ВВП), Естонія (3,43%), США (3,38%), Латвія (3,15%), Греція (3,08%), Литва (3,03%).
Водночас 8 держав поки не дотягують навіть до 2%, але деякі з них демонструють серйозний прогрес за останні 10 років (приміром, оборонний бюджет Люксембургу зріс у 3,7 рази).
Слідкуємо за новинами з Вашингтону…

Гарні новини надходять з полів Саміту НАТО у Вашингтоні щодо «коаліції винищувачів».

Більше F-16 – одне з побажань і очікувань нашого Президента, озвучених напередодні.

😇У спільній заяві Президент США Джо Байден, прем’єр-міністри Данії Метте Фредеріксен та Нідерландів Дік Схоофофіційно підтвердили, що процес передачі винищувачів вже триває і Україна зможе їх використовувати вже цього літа.

🤝Також висловлена подяка Бельгії та Норвегії, які виділять Україні 30 і 6 літаків.
❕Також у заяві зазначено: «Ми налаштовані на подальше посилення військово-повітряних можливостей України, які включатимуть ескадрильї сучасних багатоцільових літаків четвертого покоління F-16. Коаліція має намір підтримувати їх забезпечення та озброєння, а також подальшу відповідну підготовку пілотів для підвищення оперативної ефективності».
Також новий Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс оголосив, що його держава збільшить зі 150 до 450 млн. євро фінансування оснащення літаків F-16, які передадуть Україні (це також дуже важливо – адже саме обладнання та боєприпаси визначатимуть спроможність та ефективність літаків на полі бою).
Звісно, ми всі хочемо отримати західні винищувачі якомога швидше, але маємо сприймати з розумінням, що це дуже складний процес, який вимагає ретельного навчання не тільки пілотів, але й значно більшої кількості тих, хто їх готуватиме, обслуговуватиме, забезпечуватиме захист, організації наземної інфраструктури, вирішення питань із забезпечення літаків запчастинами та озброєнням тощо.