НБУ опублікував річний звіт за 2023 рік
Звіт підсумовує основні результати макрофінансової політики за минулий рік, за які відповідав Національний банк (монетарна політика, банківське регулювання, небанківський сектор, забезпечення грошового обігу, роботи системи електронних платежів тощо).
Основні досягнення за 2023 рік:
🔺Забезпечення стійкості гривні та довіри до неї:
▪ Зниження інфляції з 26,6% до 5,1% (у квітні 2024 року – 3,2%)
▪ Збереження відносної курсової стійкості, успішний перехід до керованої гнучкості курсу
▪ Зведення до мінімуму різниці між готівковим та офіційним курсом (1-2% проти 10% на початку 2023 року).
▪ Зростання міжнародних резервів на 42% до 40,5 млрд. дол. (на 1 травня 2024 – 42,4 млрд. дол.)
▪ Рекордний приріст строкових депозитів населення за понад 10 років (на 37%)
▪ Зниження рівня доларизації депозитів населення на 2 в.в.п.
🔺Забезпечення фінансової стабільності, розвитку банківського і небанківського сектору
▪ У 2023 році банківський сектор залишався стійким,операційно ефективним та належно капіталізованим, що було підтверджено діагностикою НБУ.
▪ Банки отримали 83,2 млрд грн чистого прибутку (у 3,8 разів більше, ніж у 2022 році)
▪ При цьому їм нарахували 76,6 млрд грн податку на прибуток за підвищеною ставкою 50% (у 10 разів більше, ніж у попередньому році).
▪ Загальний обсяг премій з ризикового страхування за 2023 рік зріс на 20%, а небанківські фінансові компанії надали на 70% більше позик населенню, ніж у 2022 році.
🔺Гарантування безперебійної роботи фінансової системи в умовах відключень е/е і ракетних атак
▪ Реалізація проекту POWER BANKING із забезпечення безперебійної роботи 2370 банківських відділень у критичних ситуаціях (у разі блекаутів, кібератак та відсутності зв’язку).
▪ Перехід на нове покоління системи електронних платежів (СЕП) на базі міжнародного стандарту ISO 20022
🔺Збереження макрофінансової стабільності як підґрунтя для відновлення економіки
▪ Пом’якшення монетарної політики із другої половини 2023 року і поступове зняття валютних обмежень додатково про-стимулювали відновлення економіки
▪ Зростання корпоративного кредитування на 7,7% (із другої половини 2023 року), кредитування населення на 20,3%.
Стратегічні завдання НБУ на найближчу перспективу: збереження контролю за інфляцією та підтримка відносної курсової стійкості в умовах поступового скасування валютних обмежень, розвиток внутрішнього боргового ринку і кредитування, реформування фінансового сектору відповідно до міжнародних зобов’язань і євроінтеграції, посилення санкційного тиску на росію.
Більше деталей за посиланням:
https://bank.gov.ua/ua/news/all/richniy-zvit-natsionalnogo-banku-ukrayini-za-2023-rik
Звіт підсумовує основні результати макрофінансової політики за минулий рік, за які відповідав Національний банк (монетарна політика, банківське регулювання, небанківський сектор, забезпечення грошового обігу, роботи системи електронних платежів тощо).
Основні досягнення за 2023 рік:
🔺Забезпечення стійкості гривні та довіри до неї:
▪ Зниження інфляції з 26,6% до 5,1% (у квітні 2024 року – 3,2%)
▪ Збереження відносної курсової стійкості, успішний перехід до керованої гнучкості курсу
▪ Зведення до мінімуму різниці між готівковим та офіційним курсом (1-2% проти 10% на початку 2023 року).
▪ Зростання міжнародних резервів на 42% до 40,5 млрд. дол. (на 1 травня 2024 – 42,4 млрд. дол.)
▪ Рекордний приріст строкових депозитів населення за понад 10 років (на 37%)
▪ Зниження рівня доларизації депозитів населення на 2 в.в.п.
🔺Забезпечення фінансової стабільності, розвитку банківського і небанківського сектору
▪ У 2023 році банківський сектор залишався стійким,операційно ефективним та належно капіталізованим, що було підтверджено діагностикою НБУ.
▪ Банки отримали 83,2 млрд грн чистого прибутку (у 3,8 разів більше, ніж у 2022 році)
▪ При цьому їм нарахували 76,6 млрд грн податку на прибуток за підвищеною ставкою 50% (у 10 разів більше, ніж у попередньому році).
▪ Загальний обсяг премій з ризикового страхування за 2023 рік зріс на 20%, а небанківські фінансові компанії надали на 70% більше позик населенню, ніж у 2022 році.
🔺Гарантування безперебійної роботи фінансової системи в умовах відключень е/е і ракетних атак
▪ Реалізація проекту POWER BANKING із забезпечення безперебійної роботи 2370 банківських відділень у критичних ситуаціях (у разі блекаутів, кібератак та відсутності зв’язку).
▪ Перехід на нове покоління системи електронних платежів (СЕП) на базі міжнародного стандарту ISO 20022
🔺Збереження макрофінансової стабільності як підґрунтя для відновлення економіки
▪ Пом’якшення монетарної політики із другої половини 2023 року і поступове зняття валютних обмежень додатково про-стимулювали відновлення економіки
▪ Зростання корпоративного кредитування на 7,7% (із другої половини 2023 року), кредитування населення на 20,3%.
Стратегічні завдання НБУ на найближчу перспективу: збереження контролю за інфляцією та підтримка відносної курсової стійкості в умовах поступового скасування валютних обмежень, розвиток внутрішнього боргового ринку і кредитування, реформування фінансового сектору відповідно до міжнародних зобов’язань і євроінтеграції, посилення санкційного тиску на росію.
Більше деталей за посиланням:
https://bank.gov.ua/ua/news/all/richniy-zvit-natsionalnogo-banku-ukrayini-za-2023-rik
Національний банк України
Річний звіт Національного банку України за 2023 рік
...
В лютому звернувся з листами до БЕБ та митниці щодо відомих мені фактів експорту чорного зерна «правильними» експортерами через порти Одеського регіону.
✔️Декілька місяців роботи - і сьогодні врешті результат.
Детективами БЕБ викрито службових осіб з числа колишніх та теперішніх працівників Одеської митниці та керівника одного із підприємств-експортерів.
🔔Встановлено, що співробітники Одеської митниці Державної митної служби України, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди в інтересах іншої юридичної особи, а саме службових осіб підприємства-експортера, яка полягала в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, зокрема митних платежів, проігнорували вимоги зазначені в листах-орієнтуваннях та дорученнях БЕБ та ДПС, наданих Одеській митниці відносно підприємства-експортера, і своїми умисними діями допустили безперешкодне вивезення сільськогосподарської продукції на підставі підроблених документів та сертифікатів EUR, у яких зазначені завідомо неправдиві відомості, за межі митної території України.
❗️Вказана протиправна схема надала можливість підприємству-експортеру у період з 2022 по 2023 років ухилитись від сплати податків на суму понад 13 млн грн.
✅На даний час вручено повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України, а також клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чотирьом діючим та колишнім службовим особам Одеської митниці.
❌Цей випадок не єдиний. За моїми підрахунками схемою користувалися близько 110 підприємств.
Далі буде.
✔️Декілька місяців роботи - і сьогодні врешті результат.
Детективами БЕБ викрито службових осіб з числа колишніх та теперішніх працівників Одеської митниці та керівника одного із підприємств-експортерів.
🔔Встановлено, що співробітники Одеської митниці Державної митної служби України, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди в інтересах іншої юридичної особи, а саме службових осіб підприємства-експортера, яка полягала в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, зокрема митних платежів, проігнорували вимоги зазначені в листах-орієнтуваннях та дорученнях БЕБ та ДПС, наданих Одеській митниці відносно підприємства-експортера, і своїми умисними діями допустили безперешкодне вивезення сільськогосподарської продукції на підставі підроблених документів та сертифікатів EUR, у яких зазначені завідомо неправдиві відомості, за межі митної території України.
❗️Вказана протиправна схема надала можливість підприємству-експортеру у період з 2022 по 2023 років ухилитись від сплати податків на суму понад 13 млн грн.
✅На даний час вручено повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України, а також клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чотирьом діючим та колишнім службовим особам Одеської митниці.
❌Цей випадок не єдиний. За моїми підрахунками схемою користувалися близько 110 підприємств.
Далі буде.
Змістовна розмова з Юрієм Гайдаєм.
Подкаст для центру економічної стратегії. Рекомендую прослухати, принаймні фоном під час буденних справ)
https://linktr.ee/cesukraine
Подкаст для центру економічної стратегії. Рекомендую прослухати, принаймні фоном під час буденних справ)
https://linktr.ee/cesukraine
Linktree
cesukraine - Listen on YouTube, Spotify - Linktree
View cesukraine’s Linktree. Listen to their music on YouTube, Spotify here.
Update щодо зовнішнього фінансування у 2024 році
Мінфін оновив дані щодо залучення зовнішнього фінансування бюджету у 2024 році станом на 28 травня.
Порівняно з квітнем, зміни мінімальні: за травень надійшло 20 млн. дол. кредиту Світового банку.
Найближчі очікувані надходження:
◾️1,89 млрд. євро від ЄС. Мають надійти найближчим часом після ратифікації Верховною радою Рамкової угоди щодо фінансування з боку ЄС в межах реалізації Ukraine Facility.
◾️2,2 млрд. дол. від МВФ. Україна та Фонд почали четвертий перегляд програми EFF, що у разі успішного завершення має бути схвалений разом із траншем Радою виконавчих директорів МВФ у середині червня.
◾️Перший транш із 7,85 млрд. дол. бюджетної допомоги від США. Відповідна угода була ухвалена сьогодні Урядом. Деталі: позика надається на безвідсотковій основі, на 40 років (від 30 вересня 2025 року), із можливістю списання до 50% позики після 15 листопада, решти – після 1 січня 2026 року.
У 2024 році вже залучено 11,8 млрд. дол. міжнародної допомоги. До кінця року має надійти ще 25,4 млрд. дол. переважно від ЄС, США, МВФ і через інструменти Світового банку.
Загальне фінансування з початку війни і станом на сьогодні становить 85,4 млрд. доларів Найбільші внески маємо від:
🔹ЄС – 34,00
🔹США - 22,93
🔹МВФ - 8,05
🔹Японії - 6,34
🔹Канади – 5,12
🔹Великобританії – 2,55
🔹Світового банку – 2,07
🔹Інших партнерів – 4,35
Щиро дякуємо всім нашим партнерам. Ці кошти стали вагомим джерелом фінансування невійськових видатків і збереження макрофінансової стабільності.
Мінфін оновив дані щодо залучення зовнішнього фінансування бюджету у 2024 році станом на 28 травня.
Порівняно з квітнем, зміни мінімальні: за травень надійшло 20 млн. дол. кредиту Світового банку.
Найближчі очікувані надходження:
◾️1,89 млрд. євро від ЄС. Мають надійти найближчим часом після ратифікації Верховною радою Рамкової угоди щодо фінансування з боку ЄС в межах реалізації Ukraine Facility.
◾️2,2 млрд. дол. від МВФ. Україна та Фонд почали четвертий перегляд програми EFF, що у разі успішного завершення має бути схвалений разом із траншем Радою виконавчих директорів МВФ у середині червня.
◾️Перший транш із 7,85 млрд. дол. бюджетної допомоги від США. Відповідна угода була ухвалена сьогодні Урядом. Деталі: позика надається на безвідсотковій основі, на 40 років (від 30 вересня 2025 року), із можливістю списання до 50% позики після 15 листопада, решти – після 1 січня 2026 року.
У 2024 році вже залучено 11,8 млрд. дол. міжнародної допомоги. До кінця року має надійти ще 25,4 млрд. дол. переважно від ЄС, США, МВФ і через інструменти Світового банку.
Загальне фінансування з початку війни і станом на сьогодні становить 85,4 млрд. доларів Найбільші внески маємо від:
🔹ЄС – 34,00
🔹США - 22,93
🔹МВФ - 8,05
🔹Японії - 6,34
🔹Канади – 5,12
🔹Великобританії – 2,55
🔹Світового банку – 2,07
🔹Інших партнерів – 4,35
Щиро дякуємо всім нашим партнерам. Ці кошти стали вагомим джерелом фінансування невійськових видатків і збереження макрофінансової стабільності.
🇪🇸Україна та Іспанія підписали Угоду про співробітництво у сфері оборони.
Вона стала десятим подібним документом, укладеним після минулорічного Саміту НАТО у Вільнюсі, де було озвучено рамкові принципи безпекових взаємовідносин з державами Альянсу та проголошено Спільну декларацію лідерів держав G7 про підтримку України від 12 липня 2023 року, того ж дня підтриману Іспанією.
💁♂️Принцип, який проходить через весь текст угоди – «Іспанія сповнена рішучості підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, у координації з міжнародними партнерами та союзниками, щоб допомогти Україні захистити себе, запобігаючи таким чином можливій ескалації агресії, що триває, відновити територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року, забезпечити її вільне та демократичне майбутнє».
У 2024 році Іспанія надасть військову підтримку Україні на 1 млрд. євро (окрім її участі у Європейському фонді миру та інших ініціативах).
Країна є учасником багатьох спеціалізованих «коаліцій спроможностей» у рамках Рамштайну – «Інтегрована протиповітряна та протиракетна оборона», «Артилерія», «Бронетехніка», «Морська безпека», «Інформаційні технології» та «Розмінування».
Окрім власне військового співробітництва, Угода передбачає взаємодію для посилення стійкості проти ядерних, біологічних і хімічних загроз, тісну співпрацю розвідувальних та контррозвідувальних співтовариств, співробітництво оборонно-промислових підприємств, продовження надання гуманітарної допомоги (Іспанія прийняла понад 200 тис. українців), сприяння в процесі вступу до ЄС, участь у відновленні та відбудові України та багато інших питань, що становлять взаємний інтерес.
Дуже важливим і корисним доповненням до безпекової угоди став оголошений черговий, рекордний за обсягом пакет військової допомоги.
До нього увійдуть ракети до комплексів Patriot, танки Leopard2A4, різноманітні боєприпаси, зокрема артилерійські 155-го калібру, засоби для боротьби з БПЛА, оптико-електронні системи спостереження та інші дуже актуальні позиції.
Вдячні народові та керівництву Іспанії за неухильну військову та політичну підтримку України!
З повним текстом Угоди можна ознайомитись за посиланням https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi-bezpeki-mizh-ukrayinoyu-ta-91145
Вона стала десятим подібним документом, укладеним після минулорічного Саміту НАТО у Вільнюсі, де було озвучено рамкові принципи безпекових взаємовідносин з державами Альянсу та проголошено Спільну декларацію лідерів держав G7 про підтримку України від 12 липня 2023 року, того ж дня підтриману Іспанією.
💁♂️Принцип, який проходить через весь текст угоди – «Іспанія сповнена рішучості підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, у координації з міжнародними партнерами та союзниками, щоб допомогти Україні захистити себе, запобігаючи таким чином можливій ескалації агресії, що триває, відновити територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року, забезпечити її вільне та демократичне майбутнє».
У 2024 році Іспанія надасть військову підтримку Україні на 1 млрд. євро (окрім її участі у Європейському фонді миру та інших ініціативах).
Країна є учасником багатьох спеціалізованих «коаліцій спроможностей» у рамках Рамштайну – «Інтегрована протиповітряна та протиракетна оборона», «Артилерія», «Бронетехніка», «Морська безпека», «Інформаційні технології» та «Розмінування».
Окрім власне військового співробітництва, Угода передбачає взаємодію для посилення стійкості проти ядерних, біологічних і хімічних загроз, тісну співпрацю розвідувальних та контррозвідувальних співтовариств, співробітництво оборонно-промислових підприємств, продовження надання гуманітарної допомоги (Іспанія прийняла понад 200 тис. українців), сприяння в процесі вступу до ЄС, участь у відновленні та відбудові України та багато інших питань, що становлять взаємний інтерес.
Дуже важливим і корисним доповненням до безпекової угоди став оголошений черговий, рекордний за обсягом пакет військової допомоги.
До нього увійдуть ракети до комплексів Patriot, танки Leopard2A4, різноманітні боєприпаси, зокрема артилерійські 155-го калібру, засоби для боротьби з БПЛА, оптико-електронні системи спостереження та інші дуже актуальні позиції.
Вдячні народові та керівництву Іспанії за неухильну військову та політичну підтримку України!
З повним текстом Угоди можна ознайомитись за посиланням https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi-bezpeki-mizh-ukrayinoyu-ta-91145
Офіційне інтернет-представництво Президента України
Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Іспанією — Офіційне інтернет-представництво Президента України
Завершено фінансування пенсій та деяких інших соціальних виплат за травень.
В останній місяць весни особам похилого віку спрямовано пенсійних коштів на загальну суму 60,9 млрд. грн.
💰Виплачено також 2,9 млрд. грн. житлових субсидій та пільг, понад 2,8 млрд. грн. страхових виплат (у тому числі близько 1,7 млрд. грн. лікарняних).
Платежі, як і у попередні місяці, йдуть чітко за графіком.
Усього з початку року у сфері відповідальності Пенсійного фонду профінансовано соціальні виплати у наступному розмірі:
◾️пенсії – 299,2 млрд. грн.;
◾️житлові субсидії та пільги – майже 23,6 млрд. грн.;
◾️страхові виплати – понад 13,4 млрд. грн.
Збоїв не відбулося навіть у перші складні місяці 2024 року, коли залучення зовнішньої допомоги було на мінімальному рівні.
Зараз маємо більш оптимістичні очікування:
◾️підписали фінальні документи щодо програми UkraineFacility, і далі отримуватимемо фінансування уже не на перехідній, а сталій основі (звісно, по мірі виконання індикаторів Програми, але з аналізу запланованого на 2024 рік я не сумніваюся, що ми з усім впораємось);
◾️рухаємось до чергового перегляду програми з МВФ, який відкриє доступ до наступного траншу;
◾️на саміті міністрів фінансів G7, який завершився в Італії, отримали запевнення про підтримку України до тих пір, поки це буде потрібно, та прагнення допомогти задовольнити нашітермінові потреби у короткостроковому фінансуванні.
Тож нині, попри необхідність найближчим часом приймати складні рішення про акумуляцію додаткових коштів для забезпечення потреб сил безпеки і оборони, не вбачаю труднощів із виконанням соціальних зобов’язань держави.
В останній місяць весни особам похилого віку спрямовано пенсійних коштів на загальну суму 60,9 млрд. грн.
💰Виплачено також 2,9 млрд. грн. житлових субсидій та пільг, понад 2,8 млрд. грн. страхових виплат (у тому числі близько 1,7 млрд. грн. лікарняних).
Платежі, як і у попередні місяці, йдуть чітко за графіком.
Усього з початку року у сфері відповідальності Пенсійного фонду профінансовано соціальні виплати у наступному розмірі:
◾️пенсії – 299,2 млрд. грн.;
◾️житлові субсидії та пільги – майже 23,6 млрд. грн.;
◾️страхові виплати – понад 13,4 млрд. грн.
Збоїв не відбулося навіть у перші складні місяці 2024 року, коли залучення зовнішньої допомоги було на мінімальному рівні.
Зараз маємо більш оптимістичні очікування:
◾️підписали фінальні документи щодо програми UkraineFacility, і далі отримуватимемо фінансування уже не на перехідній, а сталій основі (звісно, по мірі виконання індикаторів Програми, але з аналізу запланованого на 2024 рік я не сумніваюся, що ми з усім впораємось);
◾️рухаємось до чергового перегляду програми з МВФ, який відкриє доступ до наступного траншу;
◾️на саміті міністрів фінансів G7, який завершився в Італії, отримали запевнення про підтримку України до тих пір, поки це буде потрібно, та прагнення допомогти задовольнити нашітермінові потреби у короткостроковому фінансуванні.
Тож нині, попри необхідність найближчим часом приймати складні рішення про акумуляцію додаткових коштів для забезпечення потреб сил безпеки і оборони, не вбачаю труднощів із виконанням соціальних зобов’язань держави.
На днях в Києві біля Арсенальної на вулиці князів Острозьких поставили чудові стрункі біло-червоні розділові стовпчики. По всій вулиці. Вулиця у 2 смуги.
Зрозуміло, зараз стовпчики дійсно потрібні. Як я по ній раніше усі свої 46 років їздив без стовпчиків не збагну. Тепер звичайно їзда нарешті налагодилася і столиця стала ближчою до Європи. Помірно по довжині стовпчика.
Принагідно хотів подякувати меру за зрушення.
Ну і попросив своїх подивитись Київський бюджет на предмет таких невичерпних резервів.
Зрозуміло, зараз стовпчики дійсно потрібні. Як я по ній раніше усі свої 46 років їздив без стовпчиків не збагну. Тепер звичайно їзда нарешті налагодилася і столиця стала ближчою до Європи. Помірно по довжині стовпчика.
Принагідно хотів подякувати меру за зрушення.
Ну і попросив своїх подивитись Київський бюджет на предмет таких невичерпних резервів.
Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N11238 та N11239 про Національну установу розвитку за основу.
🏦НУР – це державна спеціалізована установа (банк банків) із спеціальним мандатом на відновлення та структурну трансформацію економіки, яка буде реалізовувати програми кредитування відновлення країни.
❕ Саме вона має вирішити проблеми із кредитуванням релокованого бізнесу, бізнесу на прифронтових територіях, ВПО, а також проектів з високим рівнем ризику.
💰НУР отримає доступ до коштів приватних інвесторів для спрямування їх на відбудову та розвиток української економіки, шляхом надання підтримки різними фінансовими інструментами переважно суб’єктам малого та середнього підприємництва, які потрапили у скрутне становище, але мають потенціал відновлення та розвитку.
Прикладом такої установи і загальновизнаною історією успіху є KFW (Kreditanstalt für Wiederaufbau – Кредитна установа для реконструкції), створена у післявоєнній Німеччині у 1948 році як частина Плану Маршала.
🏦НУР – це державна спеціалізована установа (банк банків) із спеціальним мандатом на відновлення та структурну трансформацію економіки, яка буде реалізовувати програми кредитування відновлення країни.
💰НУР отримає доступ до коштів приватних інвесторів для спрямування їх на відбудову та розвиток української економіки, шляхом надання підтримки різними фінансовими інструментами переважно суб’єктам малого та середнього підприємництва, які потрапили у скрутне становище, але мають потенціал відновлення та розвитку.
Прикладом такої установи і загальновизнаною історією успіху є KFW (Kreditanstalt für Wiederaufbau – Кредитна установа для реконструкції), створена у післявоєнній Німеччині у 1948 році як частина Плану Маршала.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
✅Комітет рекомендував прийняти законопроект N11090 про внесення змін до ПКУ щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби за основу.
Основною метою законопроекту є поступове підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до досягнення мінімального рівня встановленого Директивою Ради 2011/64/ЄС.
Також, передбачено визначення грошової одиниці виміру ставки акцизного податку на тютюнові вироби у євро.
Основною метою законопроекту є поступове підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до досягнення мінімального рівня встановленого Директивою Ради 2011/64/ЄС.
Також, передбачено визначення грошової одиниці виміру ставки акцизного податку на тютюнові вироби у євро.
⚡️Комітет рекомендував прийняти законопроект Кабінету Міністрів N11256 про внесення змін до ПКУ щодо наближення законодавства України до законодавства ЄС в частині акцизного податку за основу.
Метою законопроекту є поступове збільшення ставок акцизного податку на пальне до рівнів, передбачених Директивою #2003/96/ЄС.
Метою законопроекту є поступове збільшення ставок акцизного податку на пальне до рівнів, передбачених Директивою #2003/96/ЄС.
До безперечних здобутків податкового контролю у сфері справляння ПДВ відноситься припинення класичних скрутів та перехід шахраїв на більш витончені схеми ухилення від оподаткування.
Найбільш популярним в цьому контексті продовжує бути пальне.
Податківці Чернігівщини викрили організовану злочинну групу, що контролюється громаднами Костянтином К. і Олександром Р. та проводила так звані «циркулюючі» операції з реалізації пального в межах однієї групи, маскуючи фіктивні операції, спрямовані на штучне створення первинних бухгалтерських документів (договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), які були підставою для формування та завищення податкового кредиту з ПДВ у бухгалтерському обліку на загальну суму 3,9 млрд. грн. (у т.ч. ПДВ 395,2 млн. грн.).
❌Шляхом внесення вказаної групи підприємств до категорії ризикових, ДПС припинено схему роботи групи підприємств та упереджено розповсюдження схемного податкового кредиту на суму більше ніж 61 млн грн.
Наразі тримаємо під контролем притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинної діяльності, а також тих хто сприяв їм або допомагає уникнути відповідальності.
Найбільш популярним в цьому контексті продовжує бути пальне.
Податківці Чернігівщини викрили організовану злочинну групу, що контролюється громаднами Костянтином К. і Олександром Р. та проводила так звані «циркулюючі» операції з реалізації пального в межах однієї групи, маскуючи фіктивні операції, спрямовані на штучне створення первинних бухгалтерських документів (договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), які були підставою для формування та завищення податкового кредиту з ПДВ у бухгалтерському обліку на загальну суму 3,9 млрд. грн. (у т.ч. ПДВ 395,2 млн. грн.).
❌Шляхом внесення вказаної групи підприємств до категорії ризикових, ДПС припинено схему роботи групи підприємств та упереджено розповсюдження схемного податкового кредиту на суму більше ніж 61 млн грн.
Наразі тримаємо під контролем притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинної діяльності, а також тих хто сприяв їм або допомагає уникнути відповідальності.
Вітаю митницю з перевиконанням плану надходжень за травень!
❕ Митники зібрали 48,4 млрд.грн., перевиконавши план на 12%.
Перевиконання склало 5,2 млрд грн
З початку року перевиконання складає 19,6 млрд грн.
Результати податкової незабаром.
Перевиконання склало 5,2 млрд грн
З початку року перевиконання складає 19,6 млрд грн.
Результати податкової незабаром.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Видатки держбюджету на оборону за 4 місяці склали 43% від річного плану
Трохи додам до дискусії щодо розриву (гепу) на військові видатки.
Нагадаю цей геп виник тому що:
- Бюджет – 2024 приймався на основі макроекономічного прогнозу, який передбачав сповільнення військових дій із другої половини 2024 року. Таке ж припущення влітку – на початку осені минулого року закладалось в усі прогнози і сценарії: квартальні прогнози НБУ, в програму EFF. Ці припущення звісно були переглянуті під кінець 2023 року. І це нормально, бо війна породжує значну невизначеність. Той, хто розповідає, що знає яким буде хід війни через рік або навіть пів-року, м’яко кажучи, кривить душею.
- Були затримки із наданням військової допомоги з боку США на початку цього року. Через це Мінфін був змушений перекидати видатки з кінця року, які мала б йти на грошове забезпечення ЗСУ, і зсувати їх на початок року, витрачаючи на статті, в т.ч. що передбачають закупівлю боєприпасів, військової техніки, обладнання.
Отже, за даними Держказначейства, за 4 місяці 2024 року прямі видатки на оборону сягнули 577,2 млрд. грн, що складає 43,4% від плану на рік. За умови рівномірного витрачання і врахування повної потреби норматив на 4 місяці мав би бути 33,3%.
Інший факт. Проти 4-х місяців 2023 року, відповідні видатки зросли ненабагато - на 3% (+16,6 млрд. грн.). Звісно тут слід враховувати розбивку між загальним і спецфондом, за якими обліковуються поставки військової техніки і обладнання, в т.ч. партнерами, а також спец-рахунки на оборону. По першому кварталу ця розбивки була схожою із 2023 роком. Слід також врахувати, що порівняно із минулим роком більше військових видатків розподіляються за статтями «громадський порядок, безпека», які зросли більш ніж на 40% (+56 млрд. грн.) Утім, у частині власне прямих видатків на оборону зараз ми йдемо по «лекалам» минулого року.
Нагадаю, минулого року видатки держбюджету на оборону склали 2098 млрд. грн. Уточнений план на цей рік 1330 млрд. грн. Різниця між ними (+/-), яку кожен може порахувати сам, власне і є той фактичний геп, який ми матимемо якщо війна продовжуватиметься до кінця року із приблизно такою ж інтенсивністю. Частина цього гепу ймовірно буде закрита поставками військової техніки партнерами, насамперед США. Утім поточні видатки на утримання війська і державні програми забезпечення військовою технікою, обладнанням, боєприпасами, ми покриваємо із внутрішніх джерел.
Тому експертні прикидки, які лунають, що фактичний геп є щонайменше удвічі більшим за поточні оцінки 200 млрд. грн. (5 млрд. дол.), є недалекими від істини.
Трохи додам до дискусії щодо розриву (гепу) на військові видатки.
Нагадаю цей геп виник тому що:
- Бюджет – 2024 приймався на основі макроекономічного прогнозу, який передбачав сповільнення військових дій із другої половини 2024 року. Таке ж припущення влітку – на початку осені минулого року закладалось в усі прогнози і сценарії: квартальні прогнози НБУ, в програму EFF. Ці припущення звісно були переглянуті під кінець 2023 року. І це нормально, бо війна породжує значну невизначеність. Той, хто розповідає, що знає яким буде хід війни через рік або навіть пів-року, м’яко кажучи, кривить душею.
- Були затримки із наданням військової допомоги з боку США на початку цього року. Через це Мінфін був змушений перекидати видатки з кінця року, які мала б йти на грошове забезпечення ЗСУ, і зсувати їх на початок року, витрачаючи на статті, в т.ч. що передбачають закупівлю боєприпасів, військової техніки, обладнання.
Отже, за даними Держказначейства, за 4 місяці 2024 року прямі видатки на оборону сягнули 577,2 млрд. грн, що складає 43,4% від плану на рік. За умови рівномірного витрачання і врахування повної потреби норматив на 4 місяці мав би бути 33,3%.
Інший факт. Проти 4-х місяців 2023 року, відповідні видатки зросли ненабагато - на 3% (+16,6 млрд. грн.). Звісно тут слід враховувати розбивку між загальним і спецфондом, за якими обліковуються поставки військової техніки і обладнання, в т.ч. партнерами, а також спец-рахунки на оборону. По першому кварталу ця розбивки була схожою із 2023 роком. Слід також врахувати, що порівняно із минулим роком більше військових видатків розподіляються за статтями «громадський порядок, безпека», які зросли більш ніж на 40% (+56 млрд. грн.) Утім, у частині власне прямих видатків на оборону зараз ми йдемо по «лекалам» минулого року.
Нагадаю, минулого року видатки держбюджету на оборону склали 2098 млрд. грн. Уточнений план на цей рік 1330 млрд. грн. Різниця між ними (+/-), яку кожен може порахувати сам, власне і є той фактичний геп, який ми матимемо якщо війна продовжуватиметься до кінця року із приблизно такою ж інтенсивністю. Частина цього гепу ймовірно буде закрита поставками військової техніки партнерами, насамперед США. Утім поточні видатки на утримання війська і державні програми забезпечення військовою технікою, обладнанням, боєприпасами, ми покриваємо із внутрішніх джерел.
Тому експертні прикидки, які лунають, що фактичний геп є щонайменше удвічі більшим за поточні оцінки 200 млрд. грн. (5 млрд. дол.), є недалекими від істини.
Данило Гетманцев
Видатки держбюджету на оборону за 4 місяці склали 43% від річного плану Трохи додам до дискусії щодо розриву (гепу) на військові видатки. Нагадаю цей геп виник тому що: - Бюджет – 2024 приймався на основі макроекономічного прогнозу, який передбачав сповільнення…
Що далі? Я не буду розвивати очевидну думку, що закриття розриву у фінансуванні ЗСУ – це питання нашого виживання. Поговоримо краще про потенційні джерела.
Щоб подолати такий розрив у 2024 році запланованих заходів із фіскальної консолідації не вистачить. Безболісні для суспільства варіанти – це закриття якомога більшої частини цього гепу за рахунок збільшення розміщення ОВДП (але тут і так маємо дуже хороший роловер на рівні 160%) і детінізації (на ринку підакцизної продукції, перекриття сірого імпорту і контрабанди, експорту «чорного зерна», уникнення оподаткування он-лайн казино). Відповідаючи наперед на питання, що нічого не робиться, хочу нагадати, що за 4 місяці цього року ми вже маємо перевиконання плану податковою службою на 12,6% (+38,2 млрд. грн.), митною службою – на 8,4% (+14,4 млрд. грн.). Проти аналогічного періоду минулого року податкові платежі, що адмініструються ДПС, по загальному фонду зросли на 85%. Це перевиконання частково також відображає посилення боротьби з тінню, але звісно цих заходів недостатньо. Тут точно є куди рухатись, долаючи опір корумпованих кланів і демонструючи швидкі результати. Скажу чесно особисто для мене лакмусом тут була і залишається ситуація із нелегальним тютюном.
Решта варіантів, які обговорюються в експертних колах (секвестр бюджету, конвертація частини залишку коштів місцевих бюджетів у військові ОВДП, понадпланова девальвація гривні, бюджетна емісія НБУ) – це вибір між поганим і дуже поганим, де емісія на покриття дефіциту бюджету є найгіршим сценарієм, якого уникатимемо до останнього.
Щоб подолати такий розрив у 2024 році запланованих заходів із фіскальної консолідації не вистачить. Безболісні для суспільства варіанти – це закриття якомога більшої частини цього гепу за рахунок збільшення розміщення ОВДП (але тут і так маємо дуже хороший роловер на рівні 160%) і детінізації (на ринку підакцизної продукції, перекриття сірого імпорту і контрабанди, експорту «чорного зерна», уникнення оподаткування он-лайн казино). Відповідаючи наперед на питання, що нічого не робиться, хочу нагадати, що за 4 місяці цього року ми вже маємо перевиконання плану податковою службою на 12,6% (+38,2 млрд. грн.), митною службою – на 8,4% (+14,4 млрд. грн.). Проти аналогічного періоду минулого року податкові платежі, що адмініструються ДПС, по загальному фонду зросли на 85%. Це перевиконання частково також відображає посилення боротьби з тінню, але звісно цих заходів недостатньо. Тут точно є куди рухатись, долаючи опір корумпованих кланів і демонструючи швидкі результати. Скажу чесно особисто для мене лакмусом тут була і залишається ситуація із нелегальним тютюном.
Решта варіантів, які обговорюються в експертних колах (секвестр бюджету, конвертація частини залишку коштів місцевих бюджетів у військові ОВДП, понадпланова девальвація гривні, бюджетна емісія НБУ) – це вибір між поганим і дуже поганим, де емісія на покриття дефіциту бюджету є найгіршим сценарієм, якого уникатимемо до останнього.
Уряд за засіданні 31 травня схвалив рішення про:
◾️продовження дії положення про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на учасників ринку електроенергії, відповідно до якого до 30 квітня 2025 року встановлюється єдина ціна для індивідуальних та колективних побутових споживачів на рівні 4,32 грн. за кВт/год.;
◾️протягом опалювального періоду (з 1 жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року) для споживачів, які використовують електроопалювальні установки, при споживанні ними в цей період до 2000 кВт/год. електроенергії на місяць, передбачено пільговий тариф – 2,64 грн. за кВт/год.;
◾️для тих, хто користується двозонним лічильником, «нічний тариф» становитиме 2,16 грн. за кВт/год.
Рішення непросте, але – будемо відверті – очікуване.
Доки була можливість тримати ціну на електроенергію на нижчому рівні – це робилося (попри інфляцію, девальвацію, двоетапне підвищення мінімальної заробітної плати та деякі інші чинники, які впливали на собівартість).
Станом на зараз тариф 2,64 грн. за кВт/год. покривав трохи більше третини від ринкової ціни електроенергії.
Найближчим часом енергетикам знадобиться дуже багато фінансових ресурсів, аби спробувати відновити / замістити втрачені та пошкоджені потужності генерації, передачі та розподілу електроенергії, провести влітку велику ремонтну кампанію, підготуватись до проходження майбутнього осінньо-зимового періоду збільшення споживання.
Повторюся – рішення, звичайно, не менш складне, ніж про підвищення податків задля фінансування сил безпеки і оборони, але інших варіантів у виконавчій владі наразі немає…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🧮 Загалом від платежів, що адмініструються податковою у травні маємо попередні показники (на 18.00):
📥 Надходження (сальдо) до загального фонду держбюджету становлять 99,9 млрд грн.
✅ Показники розпису Мінфіну виконано у повному обсязі (106,8 % , додатково до бюджету надійшло 6,4млрд гривень). Перевиконання показників розпису відбулося з:
🔗 податку на прибуток (+ 5,2 млрд грн, або + 14,1%);
🔗 акцизного податку (з вироблених та ввезених підакцизних товарів) (+0,3 млрд грн, або +2,7% за рахунок перевиконання розпису акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів);
🔗 рентних платежів (+ 0,2 млрд грн, або + 3,8%);
🔗ПДФО (+0,8 млрд грн, або +5,1%).
🪙 На рахунки платників відшкодовано 12,7 млрд грн ПДВ.
💰 Загалом перевиконання за 5 місяців становить 11,3 % або 44,7 млрд грн.
Найбільше перевиконання відбулось з: податку на прибуток - плюс 44,5 млрд грн (в 1,5 раза), ПДВ плюс 2,9 млрд грн (+2,7 %) та ПДФО плюс 2,7 млрд грн (+3,5%).
📥 Надходження (сальдо) до загального фонду держбюджету становлять 99,9 млрд грн.
✅ Показники розпису Мінфіну виконано у повному обсязі (106,8 % , додатково до бюджету надійшло 6,4млрд гривень). Перевиконання показників розпису відбулося з:
🔗 податку на прибуток (+ 5,2 млрд грн, або + 14,1%);
🔗 акцизного податку (з вироблених та ввезених підакцизних товарів) (+0,3 млрд грн, або +2,7% за рахунок перевиконання розпису акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів);
🔗 рентних платежів (+ 0,2 млрд грн, або + 3,8%);
🔗ПДФО (+0,8 млрд грн, або +5,1%).
🪙 На рахунки платників відшкодовано 12,7 млрд грн ПДВ.
💰 Загалом перевиконання за 5 місяців становить 11,3 % або 44,7 млрд грн.
Найбільше перевиконання відбулось з: податку на прибуток - плюс 44,5 млрд грн (в 1,5 раза), ПДВ плюс 2,9 млрд грн (+2,7 %) та ПДФО плюс 2,7 млрд грн (+3,5%).
Коли на початку останнього тижня травня Президент В.Зеленський за два дні підписав три довгострокові десятирічні документи про співробітництво у сфері оборони в Іспанії, Бельгії та Португалії – здавалося, що перевершити таку інтенсивність контактів і перемовин буде дуже складно.
Але, як виявилось, неможливого не буває.
У Стокгольмі відбулося підписання протягом одного дня ще трьох угод:
🇸🇪зі Швецією, яка зокрема, закріплює отримання протягом 2024-2026 років допомоги у загальному розмірі 75 млрд. крон (6,9 млрд. доларів), зокрема приблизно по 25 млрд. до кінця нинішнього та у два наступні роки, а загалом від початку повномасштабної війни її розмір досягне (станом з анонсованим на зараз) 105 млрд. крон, з яких понад 93% - це пакети військової допомоги (з дуже важливим внеском у вигляді бронетехніки, артилерії та авіаційної підтримки, зокрема засобами повітряного спостереження, управління та контролю ASC 890);
🇮🇸з Ісландією, яка бере на себе зобов’язання про виділення протягом 2024-2028 років щонайменше 4 млрд. ісландських крон щорічно, із затвердженням кожного року пропорції розподілу між військовою і цивільною підтримкою (протягом двох попередніх років Уряд країни виділив нам близько 2,9 млрд. ісландських крон на економічну та гуманітарну підтримку та 2,6 млрд. ісландських крон на підтримку оборони), а також забезпечення транспортування в Україну військових вантажів та обладнання від союзників по НАТО;
🇳🇴з Норвегією, яка у доповнення до приблизно 11 млрд.норвезьких крон (близько 940 млн. євро), наданих після повномасштабного вторгнення росії, протягом 2023-2027 років виділить ще 75 млрд. норвезьких крон (6,4 млрд. євро) у межах Програми підтримки Нансена, а військова підтримка від країни у нинішньому році становитиме щонайменше 13,5 млрд. норвезьких крон (1,2 млрд. євро), а також, що важливо– продовження постачання системи протиповітряної та протиракетної оборони, включно з NASAMS, та очікувані в українському небі норвезькі F-16.
Звісно, у кожній Угоді, окрім центральних питань співробітництва у сфері безпеки, невід’ємна складова – політична, економічна, фінансова підтримка, протидія спільним загрозам, сприяння євроатлантичній інтеграції України, інвестиції, відбудова України, продовження і посилення політики санкцій, притягнення до відповідальності винних у скоєнні військових та інших злочинів і багато іншого.
Окрім укладання зазначених Угод, у Стокгольмі відбувся Третій саміт Україна – Північна Європа, в якому, окрім керівників Швеції, Ісландії та Норвегії, взяли також участь Президент Фінляндії та Прем’єр-міністр Данії (з цими державами безпекові угоди були укладені раніше). На заходіобговорили оборонну співпрацю, військову підтримку, посилення протиповітряної оборони, євроатлантичну інтеграцію нашої держави та підготовку до Саміту миру, та за результатами прийняли Спільну заяву, у якій висловили потужну підтримку нашій державі (її текст – за посиланням https://www.president.gov.ua/news/spilna-zayava-tretogo-samitu-ukrayina-pivnichna-yevropa-v-m-91253).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Офіційне інтернет-представництво Президента України
Спільна заява третього саміту Україна – Північна Європа в м. Стокгольмі — Офіційне інтернет-представництво Президента України
💁♂️Отже, маємо домовленості на рівні персоналу (Staff-LevelAgreement, SLA) щодо чергового перегляду програми EFF. Певним чином це непересічна подія, бо до цього жодна програма МВФ з Україною не заходила так далеко – до четвертого перегляду, що робить її найрезультативнішою в історії взаємин із Фондом.
Це говорить про важливість програми EFF з МВФ як якоря усього пакету зовнішнього фінансування до 2027 року, а також про відданість української сторони виконувати взяті зобов’язання, що сприятимуть збереженню макрофінансової стійкості під час війни та впровадженню структурних реформ у ході переговорів про вступ до ЄС. Під час перегляду зазначено, що Україна виконала усі кількісні критерії та структурні маяки за програмою, що підлягали оцінці.
Декілька цікавих інсайтів с прес-релізу щодо SLA
- Макроекономічні ризики посиляться у другій половині 2024 року. Економічна активність сповільниться (через обстріли інфраструктури та пролонговану невизначеність через війну), а інфляція навпаки трохи прискориться.
- Надходження зовнішнього фінансування до кінця 2024року відбуватиметься своєчасно, що підтримуватиме макроекономічну стабільність.
- Українська влада досягла прогресу у питанні реструктуризації комерційного зовнішнього боргу на умовах, передбачених програмою. Це має створити фіскальний простір для першочергових видатків і повернути борг до прийнятного рівня.
- Бюджет 2025 року потребуватиме заходів з мобілізації внутрішніх доходів, зважаючи на все ще високі потреби у видатках.
- З огляду на все ще високі реальні процентні ставки та збереження стійких інфляційних очікувань, Національний банк зможе й надалі пом'якшувати монетарну політику.
- Гнучкий обмінний курс залишатиметься буфером, що пом’якшуватиме зовнішні і внутрішні фінансові шоки. Водночас, НБУ продовжуватиме політику поступової валютної лібералізації відповідно до своєї стратегії, не створюючи ризики для макроекономічної стабільності.
- Реалізація реформ у рамках Національної стратегії доходів має бути прискорена. «Найближчим пріоритетом є зміцнення податкового та митного адміністрування, у т.ч. шляхом вирішення питань дотримання законодавства, та зміцнення суспільної довіри через антикорупційні реформи та заходи щодо належного захисту особистої інформації платників податків. Необхідно швидко провести серйозні законодавчі реформи для посилення спроможності Бюро економічної безпеки ефективно протидіяти серйозним економічним злочинам, а ухвалення змін до Митного кодексу відповідно до найкращої міжнародної практики також буде критично важливим у найближчі місяці».
- У банківській сфері головними пріоритетами є: посилення банківського регулювання, нагляду, кредитної діяльності та інфраструктури ринків капіталу, а також посилення фінансової інклюзії, особливо на деокупованих територіях та в регіонах, близьких до активних бойових дій.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
Що далі:
- Домовленості за SLA має затвердити Рада виконавчих директорів МВФ, засідання якої з цього приводу очікується за два-три тижні. Після позитивного схвалення Україна отримає транш у червні на суму близько 2,2 млрд. дол.
- Очікуємо також на оновлений перелік заходів з економічної та фінансової політики, спрямований на підтримку макроекономічної стабільності та просування економічних реформ, про що було домовлено у ході останнього SLA.
Більше деталей у прес-релізі МВФ https://www.imf.org/en/News/Articles/2024/05/31/pr-24195-ukraine-authorities-reach-agreement-on-the-4th-review-of-the-eff-arrangement
- Домовленості за SLA має затвердити Рада виконавчих директорів МВФ, засідання якої з цього приводу очікується за два-три тижні. Після позитивного схвалення Україна отримає транш у червні на суму близько 2,2 млрд. дол.
- Очікуємо також на оновлений перелік заходів з економічної та фінансової політики, спрямований на підтримку макроекономічної стабільності та просування економічних реформ, про що було домовлено у ході останнього SLA.
Більше деталей у прес-релізі МВФ https://www.imf.org/en/News/Articles/2024/05/31/pr-24195-ukraine-authorities-reach-agreement-on-the-4th-review-of-the-eff-arrangement
IMF
IMF and Ukrainian Authorities Reach Staff Level Agreement on the Fourth Review of the Extended Fund Facility (EFF) Arrangement
An International Monetary Fund (IMF) team led by Mr. Gavin Gray held discussions in Warsaw with Ukrainian officials, during May 27-31, 2024, on the Fourth Review of the country’s 4-year EFF Arrangement, building on policy dialogue and outreach that took place…
Цифра тижня — це збільшення надходжень всередині держави по платежах, які адмініструються ДПС, за 5 місяців рік до року на 47,1 % або на 141,1 млрд грн.
Якщо порівнювати з мирним 2021 роком то це +83,4 % або 200,3 млрд гривен. І це при катастрофічному падінні економіки в 2022-у році.
З задоволенням чекаємо пояснень «експертів» про вплив на надходження «прихованої» інфляції, Сатурна в Козерозі та інших магнітних бурь😉
Якщо порівнювати з мирним 2021 роком то це +83,4 % або 200,3 млрд гривен. І це при катастрофічному падінні економіки в 2022-у році.
З задоволенням чекаємо пояснень «експертів» про вплив на надходження «прихованої» інфляції, Сатурна в Козерозі та інших магнітних бурь😉
Друзі, потрібна допомога у боротьбі з тінню.
❌ БЕБ зупинив виробництво ТОВ «Оріон Тобакко» нелегального тютюну, вирізавши обладнання. Групу осіб, яку повʼязують із злим кримінальним генієм Альперіним, звинувачують у виготовленні та зберіганні підроблених марок акцизного податку з метою їх використання при збуті тютюнових виробів власного виробництва на території Одеської області.
Іншими словами - у крадіжці тютюнового акцизу у армії.
Прокурор подав до Шевченківського районного суду Києва клопотання про накладення на обладнання арешту.
Однак судове засідання під головуванням судді Циткіча не відбувається з невідомих причин. Додам, що цим же судом в минулому обладнання неодноразово поверталося власнику, аби він без перешкод продовжив злочин.
Переконаний, що на цей раз відкладення зумовлено тим, що вельмишановний суддя глибоко і уважно вивчає всю довгу кримінальну долю знаряддя злочину, аби винести неупереджене та справедливе рішення не на користь нелегальній тютюновій промисловості, а врешті-решт на користь законності.
Давайте підтримаємо суддю Циткіча у його не легкому щоденному відстоюванні честі високого звання судді, та зробивши його відомим як беззастережного борця з організованою злочинністю, допоможемо йому цю честь відстояти!
Перепости, шери, благословіння, дифірамби, гімни, оди, акафісти і навіть написи на парканах на честь судді Циткіча всіляко вітаються!
Іншими словами - у крадіжці тютюнового акцизу у армії.
Прокурор подав до Шевченківського районного суду Києва клопотання про накладення на обладнання арешту.
Однак судове засідання під головуванням судді Циткіча не відбувається з невідомих причин. Додам, що цим же судом в минулому обладнання неодноразово поверталося власнику, аби він без перешкод продовжив злочин.
Переконаний, що на цей раз відкладення зумовлено тим, що вельмишановний суддя глибоко і уважно вивчає всю довгу кримінальну долю знаряддя злочину, аби винести неупереджене та справедливе рішення не на користь нелегальній тютюновій промисловості, а врешті-решт на користь законності.
Давайте підтримаємо суддю Циткіча у його не легкому щоденному відстоюванні честі високого звання судді, та зробивши його відомим як беззастережного борця з організованою злочинністю, допоможемо йому цю честь відстояти!
Перепости, шери, благословіння, дифірамби, гімни, оди, акафісти і навіть написи на парканах на честь судді Циткіча всіляко вітаються!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM