🇵🇹🇺🇦Україна підписала безпекову угоду з Португалією.

Дуже насиченою видалась перша половина останнього тижня травня у нашого Президента.

Три довгострокові 10-тирічні Угоди, укладені у понеділок і вівторок з Іспанією, Бельгією і Португалією – і кількість держав, з якими Україна вже має відповідні документи, зросла на третину, сягнувши дванадцяти.

⚡️І це далеко не межа – адже публічне схвалення та готовність до приєднання до Спільній декларації лідерів держав G7 про підтримку України від 12 липня 2023 року висловили понад три десятки держав світу.  

Як і з іншими державами, у фокусі угоди з Португалією – безпекові питання, участь країни у коаліціях «військово-повітряних сил» та «морських спроможностей», закупівлі боєприпасів, спільні програмам у сферах розвитку таспівробітництва ОПК, протидія хімічним, біологічним, радіологічним та ядерним ризикам, гібридним та кіберзагрозам,а також політична й фінансова підтримка, гуманітарна допомога,зміцнення цивільного захисту, посилення стійкості та захисту критичної інфраструктури, участь у відбудові України.
Вдячні керівництву та народу Португалії за ту підтримку, яка безперервно надається Україні.

У чому логіка наших дій?
Світовий порядок, заснований на правилах, який діяв багато десятиліть, безнадійно зруйнований. Квола реакція провідних держав світу, які спирались на його основи, призвела до того, що мир, який існував на засадах поваги до міжнародного права, людських цінностей, незалежності, територіальної цілісності та суверенітету, вже давно не існує.
Це почалося не вчора і не два роки тому.
Якби цивілізований світ не проковтнув свого часу фактичну окупацію росією Придністров’я – можливо, могло б не статись нападу у 2008 році на Грузію. Якби була належна реакція на силове відторгнення Абхазії та Південної Осетії, встановлення там маріонеткових режимів – можливо, не було б анексії Криму та захоплення частини Східної України. Якби світ запровадив тотальні санкції до «агресора і окупанта з досвідом» та надав Україні усі необхідні можливості для захисту та відновлення своєї територіальної цілісності – можливо, не було б 24 лютого 2022 року та найбільшої війни ХХІ століття на Європейському континенті…
Але це вже робота для істориків – досліджувати, чому сталося те, що сталося, та яким міг би бути розвиток подій.
Наше завдання – шукати шлях та механізми встановлення справедливого миру, розбудови нового світового порядку, побудованого на здатності демократій ефективно захищатися, відстоювати та у разі потреби відновлювати свою територіальну цілісність, створення такої глобальної колективної сили, яка виступатиме ефективним запобіжником для будь-якого агресора у його намірах спробувати ще щось «повторити» чи когось «асвабадить».

Саме такою є мета наших безпекових договорів – створити коаліцію, здатну спільно захищати та відстоювати демократичні цінності та справедливий мир, заручитись довгостроковою підтримкою для реалізації цього прагнення та дати приклад, якою може бути формула безпеки для тих, хто поки що не можескористатись можливостями, які надають такі системи колективної оборони, як НАТО.

Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N11238 та N11239 про Національну установу розвитку за основу.

🏦НУР – це державна спеціалізована установа (банк банків) із спеціальним мандатом на відновлення та структурну трансформацію економіки, яка буде реалізовувати програми кредитування відновлення країни.

❕Саме вона має вирішити проблеми із кредитуванням релокованого бізнесу, бізнесу на прифронтових територіях, ВПО, а також проектів з високим рівнем ризику.

💰НУР отримає доступ до коштів приватних інвесторів для спрямування їх на відбудову та розвиток української економіки, шляхом надання підтримки різними фінансовими інструментами переважно суб’єктам малого та середнього підприємництва, які потрапили у скрутне становище, але мають потенціал відновлення та розвитку.

Прикладом такої установи і загальновизнаною історією успіху є KFW (Kreditanstalt für Wiederaufbau – Кредитна установа для реконструкції), створена у післявоєнній Німеччині у 1948 році як частина Плану Маршала.

⚠️В Україні зросте тариф на електричну енергію.

Уряд за засіданні 31 травня схвалив рішення про:
◾️продовження дії положення про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на учасників ринку електроенергії, відповідно до якого до 30 квітня 2025 року встановлюється єдина ціна для індивідуальних та колективних побутових споживачів на рівні 4,32 грн. за кВт/год.; 
◾️протягом опалювального періоду (з 1 жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року) для споживачів, які використовують електроопалювальні установки, при споживанні ними в цей період до 2000 кВт/год. електроенергії на місяць, передбачено пільговий тариф – 2,64 грн. за кВт/год.;
◾️для тих, хто користується двозонним лічильником, «нічний тариф» становитиме 2,16 грн. за кВт/год.
Рішення непросте, але – будемо відверті – очікуване.
Доки була можливість тримати ціну на електроенергію на нижчому рівні – це робилося (попри інфляцію, девальвацію, двоетапне підвищення мінімальної заробітної плати та деякі інші чинники, які впливали на собівартість).
Станом на зараз тариф 2,64 грн. за кВт/год. покривав трохи більше третини від ринкової ціни електроенергії.
Найближчим часом енергетикам знадобиться дуже багато фінансових ресурсів, аби спробувати відновити / замістити втрачені та пошкоджені потужності генерації, передачі та розподілу електроенергії, провести влітку велику ремонтну кампанію, підготуватись до проходження майбутнього осінньо-зимового періоду збільшення споживання.

Повторюся – рішення, звичайно, не менш складне, ніж про підвищення податків задля фінансування сил безпеки і оборони, але інших варіантів у виконавчій владі наразі немає…  

❗️У п’ятницю, 31 травня Україна уклала ще три безпекові Угоди.

Коли на початку останнього тижня травня Президент В.Зеленський за два дні підписав три довгострокові десятирічні документи про співробітництво у сфері оборони в Іспанії, Бельгії та Португалії – здавалося, що перевершити таку інтенсивність контактів і перемовин буде дуже складно.
Але, як виявилось, неможливого не буває.

У Стокгольмі відбулося підписання протягом одного дня ще трьох угод:
🇸🇪зі Швецією, яка зокрема, закріплює отримання протягом 2024-2026 років допомоги у загальному розмірі 75 млрд. крон (6,9 млрд. доларів), зокрема приблизно по 25 млрд. до кінця нинішнього та у два наступні роки, а загалом від початку повномасштабної війни її розмір досягне (станом з анонсованим на зараз) 105 млрд. крон, з яких понад 93% - це пакети військової допомоги (з дуже важливим внеском у вигляді бронетехніки, артилерії та авіаційної підтримки, зокрема засобами повітряного спостереження, управління та контролю ASC 890);
🇮🇸з Ісландією, яка бере на себе зобов’язання про виділення протягом 2024-2028 років щонайменше 4 млрд. ісландських крон щорічно, із затвердженням кожного року пропорції розподілу між військовою і цивільною підтримкою (протягом двох попередніх років Уряд країни виділив нам близько 2,9 млрд. ісландських крон на економічну та гуманітарну підтримку та 2,6 млрд. ісландських крон на підтримку оборони), а також забезпечення транспортування в Україну військових вантажів та обладнання від союзників по НАТО;
🇳🇴з Норвегією, яка у доповнення до приблизно 11 млрд.норвезьких крон (близько 940 млн. євро), наданих після повномасштабного вторгнення росії, протягом 2023-2027 років виділить ще 75 млрд. норвезьких крон (6,4 млрд. євро) у межах Програми підтримки Нансена, а військова підтримка від країни у нинішньому році становитиме щонайменше 13,5 млрд. норвезьких крон (1,2 млрд. євро), а також, що важливо– продовження постачання системи протиповітряної та протиракетної оборони, включно з NASAMS, та очікувані в українському небі норвезькі F-16.
Звісно, у кожній Угоді, окрім центральних питань співробітництва у сфері безпеки, невід’ємна складова – політична, економічна, фінансова підтримка, протидія спільним загрозам, сприяння євроатлантичній інтеграції України, інвестиції, відбудова України, продовження і посилення політики санкцій, притягнення до відповідальності винних у скоєнні військових та інших злочинів і багато іншого.
Окрім укладання зазначених Угод, у Стокгольмі відбувся Третій саміт Україна – Північна Європа, в якому, окрім керівників Швеції, Ісландії та Норвегії, взяли також участь Президент Фінляндії та Прем’єр-міністр Данії (з цими державами безпекові угоди були укладені раніше). На заходіобговорили оборонну співпрацю, військову підтримку, посилення протиповітряної оборони, євроатлантичну інтеграцію нашої держави та підготовку до Саміту миру, та за результатами прийняли Спільну заяву, у якій висловили потужну підтримку нашій державі (її текст – за посиланням https://www.president.gov.ua/news/spilna-zayava-tretogo-samitu-ukrayina-pivnichna-yevropa-v-m-91253).

❕Україна та МВФ досягли домовленості на рівні експертів щодо четвертого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF)❕
 
💁‍♂️Отже, маємо домовленості на рівні персоналу (Staff-LevelAgreement, SLA) щодо чергового перегляду програми EFF. Певним чином це непересічна подія, бо до цього жодна програма МВФ з Україною не заходила так далеко – до четвертого перегляду, що робить її найрезультативнішою в історії взаємин із Фондом.
Це говорить про важливість програми EFF з МВФ як якоря усього пакету зовнішнього фінансування до 2027 року, а також про відданість української сторони виконувати взяті зобов’язання, що сприятимуть збереженню макрофінансової стійкості під час війни та впровадженню структурних реформ у ході переговорів про вступ до ЄС. Під час перегляду зазначено, що Україна виконала усі кількісні критерії та структурні маяки за програмою, що підлягали оцінці.
 
Декілька цікавих інсайтів с прес-релізу щодо SLA
- Макроекономічні ризики посиляться у другій половині 2024 року. Економічна активність сповільниться (через обстріли інфраструктури та пролонговану невизначеність через війну), а інфляція навпаки трохи прискориться.
- Надходження зовнішнього фінансування до кінця 2024року відбуватиметься своєчасно, що підтримуватиме макроекономічну стабільність.
- Українська влада досягла прогресу у питанні реструктуризації комерційного зовнішнього боргу на умовах, передбачених програмою. Це має створити фіскальний простір для першочергових видатків і повернути борг до прийнятного рівня.
- Бюджет 2025 року потребуватиме заходів з мобілізації внутрішніх доходів, зважаючи на все ще високі потреби у видатках.
- З огляду на все ще високі реальні процентні ставки та збереження стійких інфляційних очікувань, Національний банк зможе й надалі пом'якшувати монетарну політику.
- Гнучкий обмінний курс залишатиметься буфером, що пом’якшуватиме зовнішні і внутрішні фінансові шоки. Водночас, НБУ продовжуватиме політику поступової валютної лібералізації відповідно до своєї стратегії, не створюючи ризики для макроекономічної стабільності.  
- Реалізація реформ у рамках Національної стратегії доходів має бути прискорена.    «Найближчим пріоритетом є зміцнення податкового та митного адміністрування, у т.ч. шляхом вирішення питань дотримання законодавства, та зміцнення суспільної довіри через антикорупційні реформи та заходи щодо належного захисту особистої інформації платників податків. Необхідно швидко провести серйозні законодавчі реформи для посилення спроможності Бюро економічної безпеки ефективно протидіяти серйозним економічним злочинам, а ухвалення змін до Митного кодексу відповідно до найкращої міжнародної практики також буде критично важливим у найближчі місяці».
- У банківській сфері головними пріоритетами є: посилення банківського регулювання, нагляду, кредитної діяльності та інфраструктури ринків капіталу, а також посилення фінансової інклюзії, особливо на деокупованих територіях та в регіонах, близьких до активних бойових дій.