Банківський ринок у першому кварталі 2024 року: лідери,два невеликі банки, доля яких склалась по різному, і до чого тут Укрпошта.
🏦За перший квартал 2024 року кількість діючих банків не змінилась.
💁♂️Із найближчих претендентів на вихід – невеличкий Альпарі банк, який колись хотіла придбати Укрпошта та зробити на його базі власну фінансову установу. Банк був хронічно збитковим останнім часом. Наприкінці 2023 року акціонери подали заявку на припинення банківської діяльності і відповідний план, що були схвалені НБУ. За планом банк мав би припинити діяльність до 15 травня, але станом на сьогодні його ліцензія ще не відкликана.
Отже, на 1 квітня в Україні продовжували діяти 63 банки, в тому числі 6 – державних, 14 – віднесених до іноземних банківських груп, 43 – банки з приватним капіталом.
Кількість державних банків збільшилась за рахунок Першого інвестиційного банку (Pinbank) – невеликого банку, 89% акцій якого у січні 2024 року було остаточно переоформлено на нового власника – державу в особі Фонду держмайна. Перед цим акції банку були стягнуті в дохід держави за рішенням ВАКС як актив, що належить власникам (Є. Гінеру), пов’язаних із росією як країною – агресором і проти яких були запроваджені відповідні санкції. Цікаво, що рік тому Pinbank також розглядався як претендент на передачу Укрпошті, але не склалось і від ідеї створення спеціалізованого поштового банку на даному етапі відмовились.
👇Щодо лідерів ринку у першому кварталі 2024 року, інформація нижче у інфографіці (у дужках місце банку на 1 січня 2024 року).
🏦За перший квартал 2024 року кількість діючих банків не змінилась.
💁♂️Із найближчих претендентів на вихід – невеличкий Альпарі банк, який колись хотіла придбати Укрпошта та зробити на його базі власну фінансову установу. Банк був хронічно збитковим останнім часом. Наприкінці 2023 року акціонери подали заявку на припинення банківської діяльності і відповідний план, що були схвалені НБУ. За планом банк мав би припинити діяльність до 15 травня, але станом на сьогодні його ліцензія ще не відкликана.
Отже, на 1 квітня в Україні продовжували діяти 63 банки, в тому числі 6 – державних, 14 – віднесених до іноземних банківських груп, 43 – банки з приватним капіталом.
Кількість державних банків збільшилась за рахунок Першого інвестиційного банку (Pinbank) – невеликого банку, 89% акцій якого у січні 2024 року було остаточно переоформлено на нового власника – державу в особі Фонду держмайна. Перед цим акції банку були стягнуті в дохід держави за рішенням ВАКС як актив, що належить власникам (Є. Гінеру), пов’язаних із росією як країною – агресором і проти яких були запроваджені відповідні санкції. Цікаво, що рік тому Pinbank також розглядався як претендент на передачу Укрпошті, але не склалось і від ідеї створення спеціалізованого поштового банку на даному етапі відмовились.
👇Щодо лідерів ринку у першому кварталі 2024 року, інформація нижче у інфографіці (у дужках місце банку на 1 січня 2024 року).
Данило Гетманцев
Банківський ринок у першому кварталі 2024 року: лідери,два невеликі банки, доля яких склалась по різному, і до чого тут Укрпошта. 🏦За перший квартал 2024 року кількість діючих банків не змінилась. 💁♂️Із найближчих претендентів на вихід – невеличкий Альпарі…
Топ - 5 банків за розміром чистих активів:
1. Приват (1)– 672,7 млрд.грн.
2. Ощад (2) – 372,1 млрд. грн.
3. Укрексім (3)– 270,3 млрд. грн.
4. Райфф (4)– 195,6 млрд.грн.
5. Укргаз (5)– 172,3 млрд.грн.
За квартал п’ятірка лідерів не змінилась. Найбільший приріст чистих активів показав Ощад, тоді показники Привату і Укргазу скоротились. Чисті активи по всім банкам за перші 3 місяці року зросли на 1,4% (+41 млрд. грн.), насамперед, за рахунок приросту кредитного портфелю і вкладень в ОВДП.
Топ – 5 банків за розміром депозитного портфелю населення:
1. Приват (1) – 388,8 млрд.грн.
2. Ощад (2) – 187,2 млрд. грн.
3. Універсал/ Монобанк (3) – 67,4 млрд.грн.
4. Райфф (4) – 61,1 млрд.грн.
5. ПУМБ (6) – 48,6 млрд. грн.
По п’ятірці лідерів, у першому кварталі 2024 року: ПУМБ посунув з 5-го місяця СЕНС банк, депозити населення у державних банках Приват і Ощаді трохи скоротились, у банках із приватним капіталом навпаки трохи збільшились. Загалом по всім банкам депозити населення майже не змінились (збільшились на 0,1%).
Топ-5 банків за розміром чистого прибутку:
1. Приват (1) – 13,9 млрд.грн.
2. Ощад (2) – 4,9 млрд. грн.
3. Райфф (3) – 2,5 млрд.грн.
4. Укрексім (8) – 2,5 млрд. грн.
5. ПУМБ (5) – 2,1 млрд.грн.
Із першої п’ятірки вибув Укрсиб банк – його місце зайняв Укрексім. В цілому банки отримали 40,5 млрд. грн. чистого прибутку, що на 18% (+6,2 млрд. грн.) більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Топ – 5 банків за власним капіталом:
1. Приват (1) – 100,4 млрд.грн.
2. Ощад (2) – 33 млрд. грн.
3. Райфф (3) – 24,4 млрд.грн.
4. ПУМБ (4) – 19,6 млрд.грн.
5. Укрсиб (5) – 19 млрд. грн.
За перший квартал п’ятірка лідерів за власним капіталом не змінилась. Варто також зазначити, що на 1.05.2024 року всі платоспроможні банки, окрім Укрексіму, виконували норматив H2, H3 щодо адекватності регулятивного та основного капіталу.
1. Приват (1)– 672,7 млрд.грн.
2. Ощад (2) – 372,1 млрд. грн.
3. Укрексім (3)– 270,3 млрд. грн.
4. Райфф (4)– 195,6 млрд.грн.
5. Укргаз (5)– 172,3 млрд.грн.
За квартал п’ятірка лідерів не змінилась. Найбільший приріст чистих активів показав Ощад, тоді показники Привату і Укргазу скоротились. Чисті активи по всім банкам за перші 3 місяці року зросли на 1,4% (+41 млрд. грн.), насамперед, за рахунок приросту кредитного портфелю і вкладень в ОВДП.
Топ – 5 банків за розміром депозитного портфелю населення:
1. Приват (1) – 388,8 млрд.грн.
2. Ощад (2) – 187,2 млрд. грн.
3. Універсал/ Монобанк (3) – 67,4 млрд.грн.
4. Райфф (4) – 61,1 млрд.грн.
5. ПУМБ (6) – 48,6 млрд. грн.
По п’ятірці лідерів, у першому кварталі 2024 року: ПУМБ посунув з 5-го місяця СЕНС банк, депозити населення у державних банках Приват і Ощаді трохи скоротились, у банках із приватним капіталом навпаки трохи збільшились. Загалом по всім банкам депозити населення майже не змінились (збільшились на 0,1%).
Топ-5 банків за розміром чистого прибутку:
1. Приват (1) – 13,9 млрд.грн.
2. Ощад (2) – 4,9 млрд. грн.
3. Райфф (3) – 2,5 млрд.грн.
4. Укрексім (8) – 2,5 млрд. грн.
5. ПУМБ (5) – 2,1 млрд.грн.
Із першої п’ятірки вибув Укрсиб банк – його місце зайняв Укрексім. В цілому банки отримали 40,5 млрд. грн. чистого прибутку, що на 18% (+6,2 млрд. грн.) більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Топ – 5 банків за власним капіталом:
1. Приват (1) – 100,4 млрд.грн.
2. Ощад (2) – 33 млрд. грн.
3. Райфф (3) – 24,4 млрд.грн.
4. ПУМБ (4) – 19,6 млрд.грн.
5. Укрсиб (5) – 19 млрд. грн.
За перший квартал п’ятірка лідерів за власним капіталом не змінилась. Варто також зазначити, що на 1.05.2024 року всі платоспроможні банки, окрім Укрексіму, виконували норматив H2, H3 щодо адекватності регулятивного та основного капіталу.
Forwarded from 🇺🇦Давид Арахамія/David Arakhamia🇺🇦
Сьогодні пʼять років як обрали нашого Президента.
Дуже важка доля і найскладніша каденція в історії сучасної України.
Президент тримається гідно, бажаю так тримати до нашої Перемоги.
Дуже важка доля і найскладніша каденція в історії сучасної України.
Президент тримається гідно, бажаю так тримати до нашої Перемоги.
ЄБРР розширює програми підтримки українського бізнесу.
Дві фінансові установи отримають доступ до нефінансованого портфельного механізму розподілу ризиків:
🔲OTP Leasing, що дозволить відкрити нове лізингове фінансування на суму 80 млн. євро. Кредит ЄБРР покриватиме до 50% кредитного ризику OTP Leasing за новим лізинговим фінансуванням, що дозволить фінансувати сектори АПК, транспорту і логістики. До 27,5% позик з розподілом ризику підтримають довгострокові інвестиції приватних мікро-, малих і середніх підприємств в екологічні технології, що відповідають вимогам ЄС, покращуючи їхню конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках. За повідомленням ЄБРР, прийнятні субпозичальникитакож отримають фінансовану ЄС технічну допомогу та інвестиційні стимули після завершення своїх інвестиційних проектів у рамках ініціативи ЄС EU4Business. OTP Leasing – дочірня компанія OTP Bank Plc, один з лідерів ринку України з надання послуг фінансового та оперативного лізингу, доля якого у загальному лізинговому портфелі України на кінець 2023 року складала близько 41%.
🔲ПроКредит Банк Україна, що дозволить розкрити 70 млн.євро нового фінансування для приватного сектора. Кредит ЄБРР покриватиме до 50% кредитного ризику ПроКредитБанку Україна за новими виданими субкредитами українським приватним компаніям, які працюють у таких критичних галузях, як АПК, транспорт і фармацевтика. До 15% позик з розподілом ризику допоможуть приватним малим і середнім підприємствам здійснювати довгостроковеінвестування в екологічні технології, що відповідають вимогам ЄС. Вони також зможуть розраховувати на фінансовану ЄС технічну допомогу та гранти після завершення своїх інвестиційних проектів у рамках ініціативиЄС EU4Business.
💸 Усього від початку повномасштабної війни ЄБРР розмістив в Україні понад 4,1 мільярда євро фінансування, підтримуючи, окрім сектору МСБ, проекти у сфері енергетики, АПК та критичної інфраструктури.
🤝 Вдячні банку за послідовну підтримку нашої держави та українського бізнесу!
Дві фінансові установи отримають доступ до нефінансованого портфельного механізму розподілу ризиків:
🔲OTP Leasing, що дозволить відкрити нове лізингове фінансування на суму 80 млн. євро. Кредит ЄБРР покриватиме до 50% кредитного ризику OTP Leasing за новим лізинговим фінансуванням, що дозволить фінансувати сектори АПК, транспорту і логістики. До 27,5% позик з розподілом ризику підтримають довгострокові інвестиції приватних мікро-, малих і середніх підприємств в екологічні технології, що відповідають вимогам ЄС, покращуючи їхню конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках. За повідомленням ЄБРР, прийнятні субпозичальникитакож отримають фінансовану ЄС технічну допомогу та інвестиційні стимули після завершення своїх інвестиційних проектів у рамках ініціативи ЄС EU4Business. OTP Leasing – дочірня компанія OTP Bank Plc, один з лідерів ринку України з надання послуг фінансового та оперативного лізингу, доля якого у загальному лізинговому портфелі України на кінець 2023 року складала близько 41%.
🔲ПроКредит Банк Україна, що дозволить розкрити 70 млн.євро нового фінансування для приватного сектора. Кредит ЄБРР покриватиме до 50% кредитного ризику ПроКредитБанку Україна за новими виданими субкредитами українським приватним компаніям, які працюють у таких критичних галузях, як АПК, транспорт і фармацевтика. До 15% позик з розподілом ризику допоможуть приватним малим і середнім підприємствам здійснювати довгостроковеінвестування в екологічні технології, що відповідають вимогам ЄС. Вони також зможуть розраховувати на фінансовану ЄС технічну допомогу та гранти після завершення своїх інвестиційних проектів у рамках ініціативиЄС EU4Business.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У квітні держава профінансувала соціальних видатків на 38,5 млрд. грн.
Кошти були спрямовані за наступними напрямами:
▫️забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до них, покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду – 24,4 млрд. грн.;
▫️соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини – 5,3 млрд. грн.;
▫️надання пільг і житлових субсидій – 5,0 млрд. грн.;
▫️підтримка малозабезпечених сімей – 1,5 млрд. грн.;
▫️соціальний захист дітей та сім’ї – 2,0 млрд. грн.;
▫️соціальний захист осіб з інвалідністю – 0,3 млрд. грн .
Усього протягом перших чотирьох місяців 2024 року видатки державного бюджету соціального характеру склали 151,2 млрд. грн.
Попри відомі складнощі з отриманням зовнішньої допомоги у січні-лютому, держава повністю виконувала в строк усі прийняті на себе зобов’язання, а з відновленням виплат з боку наших партнерів і союзників у березні проблем у цьому плані не очікуємо.
💰У травні автоматом продовжено житлові субсидії тим, хто відповідно до критеріїв має їх отримувати і протягом неопалювального сезону. Вже за декілька тижнів почнуть отримувати свої виплати у новому розмірі працюючі пенсіонери, яким індексація була проведена з квітня (нагадаю, для переважної кількості пенсіонерів традиційна щорічна індексація здійснена у березні).
Вдячні усім сумлінним платникам податків та нашим міжнародним партнерам, завдяки яким усі соціальні виплати проводяться вчасно і у повному обсязі!
Кошти були спрямовані за наступними напрямами:
▫️забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до них, покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду – 24,4 млрд. грн.;
▫️соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини – 5,3 млрд. грн.;
▫️надання пільг і житлових субсидій – 5,0 млрд. грн.;
▫️підтримка малозабезпечених сімей – 1,5 млрд. грн.;
▫️соціальний захист дітей та сім’ї – 2,0 млрд. грн.;
▫️соціальний захист осіб з інвалідністю – 0,3 млрд. грн .
Усього протягом перших чотирьох місяців 2024 року видатки державного бюджету соціального характеру склали 151,2 млрд. грн.
Попри відомі складнощі з отриманням зовнішньої допомоги у січні-лютому, держава повністю виконувала в строк усі прийняті на себе зобов’язання, а з відновленням виплат з боку наших партнерів і союзників у березні проблем у цьому плані не очікуємо.
💰У травні автоматом продовжено житлові субсидії тим, хто відповідно до критеріїв має їх отримувати і протягом неопалювального сезону. Вже за декілька тижнів почнуть отримувати свої виплати у новому розмірі працюючі пенсіонери, яким індексація була проведена з квітня (нагадаю, для переважної кількості пенсіонерів традиційна щорічна індексація здійснена у березні).
Вдячні усім сумлінним платникам податків та нашим міжнародним партнерам, завдяки яким усі соціальні виплати проводяться вчасно і у повному обсязі!
Податок на бездітних існував в різні часи в Римі, фашистській Італії, комуністичній Польщі і, безперечно, в СРСР з 1941 року до самого кінця імперії. В народі звався податком на яйця, враховуючи нерівний податковий статус жінок і чоловіків.
Напевно, надихнувшись саме цими історичними прикладами колега Гривко зареєстрував свій резонансний законопроект, яким прагне покращити нашу демографію у такий суперечливий спосіб як оподаткування бездітних, або, можливо, зробити автора ще більш відомим всій країні своїми ініціативами.
Відповідаю всім одночасно: ні, шансів на прийняття нема. А ось шанси поповнити колекцію гротескних законодавчих ініціатив девʼятого скликання ВР є.
Напевно, надихнувшись саме цими історичними прикладами колега Гривко зареєстрував свій резонансний законопроект, яким прагне покращити нашу демографію у такий суперечливий спосіб як оподаткування бездітних, або, можливо, зробити автора ще більш відомим всій країні своїми ініціативами.
Відповідаю всім одночасно: ні, шансів на прийняття нема. А ось шанси поповнити колекцію гротескних законодавчих ініціатив девʼятого скликання ВР є.
У випущеній росією по України балістичній ракеті, виготовленій у КНДР, знайдено сотні компонентів іноземного виробництва, у тому числі компаній з держав-союзників.
Київський науково-дослідний інститут судових експертизразом з Центром вивчення збройних конфліктів (ConflictArmament Research, CAR, Велика Британія) продовжують роботу з дослідження частин знищених ворожих ракет та дронів.
Аналіз шматків збитої балістичної ракети з КНДР (це не припущення, а встановлений факт) показав наявність 290 компонентів, виробниками яких є більш ніж 25 компаній з штаб-квартирами у США, Китаї, Німеччині, Японії, Нідерландах, Сінгапурі, Швейцарії та деяких інших державах.
Присутність у цьому переліку найбільшої країни Азії не дивує, адже разом з виробником ракети вони дуже тісно співпрацюють по майже усіх можливих напрямках.
А от решта…
Час від часу я пишу про санкції, про необхідність їх посилення, закриття усіх ще доступних шпарин та схем, без чого будь-які обмеження суттєво втрачають свою дієвість та ефективність.
Відносно росії це робити нелегко, адже у неї вистачає «союзників», так званих «нейтральних» держав (які досі ніяк не можуть перестати казати про якійсь «конфлікт» і наважитись називати речі своїми іменами), та й просто бажаючих за великі кошти зробити бізнес на постачанні санкційних компонентів та товарів подвійного призначення.
Та й варіантів доставити таку продукцію є більш ніж достатньо – сотні портів, аеропортів, суходільних прикордонних пунктів, тисячі доступних транспортних засобів та вантажоперевізників, згодних без вагань виконати цю роботу…
Щодо Північної Кореї – можливості значно менші, ураховуючи масштаби країни, кількість «точок контакту» з зовнішнім світом, обмеженість товарообігу з іншими державами, доступні їй фінансові ресурси та й значно менше«коло друзів». Але, як свідчить дослідження, у північнокорейських «виробників» є під рукою все необхідне для виготовлення смертоносної зброї, і вона навіть не намагається приховувати пряму військову допомогу росії (за її черговою порцією переоформлений уп’яте російський диктатор збирається незабаром з візитом до Пхеньяну).
У зв’язку з цим дуже важливо, щоб у клопіткий роботі союзників з перекриття кисню росії у можливості отримувати компоненти з їх країн для виготовлення зброї була серйозно підвищена увага і до Північної Кореї та її військового виробництва.
Адже якщо росія на кожному кроці запевняє, що ніколи не збиралася і не збирається вступати у воєнний конфлікт з НАТО та західними країнами (її «миролюбність» орієнтована виключно на українців), то керівництво КНДР, її зброя, та зокрема пуски ракет над Тихим океаном регулярно створюють загрозу і Південній Кореї, і Японії, та й США…
Київський науково-дослідний інститут судових експертизразом з Центром вивчення збройних конфліктів (ConflictArmament Research, CAR, Велика Британія) продовжують роботу з дослідження частин знищених ворожих ракет та дронів.
Аналіз шматків збитої балістичної ракети з КНДР (це не припущення, а встановлений факт) показав наявність 290 компонентів, виробниками яких є більш ніж 25 компаній з штаб-квартирами у США, Китаї, Німеччині, Японії, Нідерландах, Сінгапурі, Швейцарії та деяких інших державах.
Присутність у цьому переліку найбільшої країни Азії не дивує, адже разом з виробником ракети вони дуже тісно співпрацюють по майже усіх можливих напрямках.
А от решта…
Час від часу я пишу про санкції, про необхідність їх посилення, закриття усіх ще доступних шпарин та схем, без чого будь-які обмеження суттєво втрачають свою дієвість та ефективність.
Відносно росії це робити нелегко, адже у неї вистачає «союзників», так званих «нейтральних» держав (які досі ніяк не можуть перестати казати про якійсь «конфлікт» і наважитись називати речі своїми іменами), та й просто бажаючих за великі кошти зробити бізнес на постачанні санкційних компонентів та товарів подвійного призначення.
Та й варіантів доставити таку продукцію є більш ніж достатньо – сотні портів, аеропортів, суходільних прикордонних пунктів, тисячі доступних транспортних засобів та вантажоперевізників, згодних без вагань виконати цю роботу…
Щодо Північної Кореї – можливості значно менші, ураховуючи масштаби країни, кількість «точок контакту» з зовнішнім світом, обмеженість товарообігу з іншими державами, доступні їй фінансові ресурси та й значно менше«коло друзів». Але, як свідчить дослідження, у північнокорейських «виробників» є під рукою все необхідне для виготовлення смертоносної зброї, і вона навіть не намагається приховувати пряму військову допомогу росії (за її черговою порцією переоформлений уп’яте російський диктатор збирається незабаром з візитом до Пхеньяну).
У зв’язку з цим дуже важливо, щоб у клопіткий роботі союзників з перекриття кисню росії у можливості отримувати компоненти з їх країн для виготовлення зброї була серйозно підвищена увага і до Північної Кореї та її військового виробництва.
Адже якщо росія на кожному кроці запевняє, що ніколи не збиралася і не збирається вступати у воєнний конфлікт з НАТО та західними країнами (її «миролюбність» орієнтована виключно на українців), то керівництво КНДР, її зброя, та зокрема пуски ракет над Тихим океаном регулярно створюють загрозу і Південній Кореї, і Японії, та й США…
🔗ВРУ прийняла законопроект №8300 про обов’язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
реєстр в другому читанні та в цілому.
📰Чинний Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" набрав чинності майже 20 років тому і є застарілим.
Саме тому, новим законопроєктом пропонується:
✅поступово підвищити розміри страхових сум до розмірів, встановлених в країнах ЄС;
*Зараз ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю становить 320 000 грн на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих, а за шкоду, заподіяну майну потерпілих – 160 000 грн. на одного потерпілого, але не більше 800 000 грн на одну страхову подію.
Упродовж двох років після введення Закону в дію пропонується поетапно збільшити ці суми за шкоду, завдану життю та здоров’ю потерпілих осіб до 1 млн грн на одного потерпілого та 20 млн грн на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб, а за шкоду, завдану майну потерпілих осіб – до 2 млн грн на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.
✅запровадити швидке здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів до введення в дію Закону (зараз це роки, а пропонується до 90 днів);
✅розширити застосування "європротоколу" – оформлення заяви про страхове відшкодування при ДТП без участі поліції;
✅запровадити порядок розрахунку розміру страхової виплати без урахування зносу та здійснення страхових виплат у розмірі необхідному для відновлення транспортного засобу.
реєстр в другому читанні та в цілому.
📰Чинний Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" набрав чинності майже 20 років тому і є застарілим.
Саме тому, новим законопроєктом пропонується:
✅поступово підвищити розміри страхових сум до розмірів, встановлених в країнах ЄС;
*Зараз ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю становить 320 000 грн на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих, а за шкоду, заподіяну майну потерпілих – 160 000 грн. на одного потерпілого, але не більше 800 000 грн на одну страхову подію.
Упродовж двох років після введення Закону в дію пропонується поетапно збільшити ці суми за шкоду, завдану життю та здоров’ю потерпілих осіб до 1 млн грн на одного потерпілого та 20 млн грн на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб, а за шкоду, завдану майну потерпілих осіб – до 2 млн грн на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.
✅запровадити швидке здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів до введення в дію Закону (зараз це роки, а пропонується до 90 днів);
✅розширити застосування "європротоколу" – оформлення заяви про страхове відшкодування при ДТП без участі поліції;
✅запровадити порядок розрахунку розміру страхової виплати без урахування зносу та здійснення страхових виплат у розмірі необхідному для відновлення транспортного засобу.
🔗ВРУ прийняла законопроект N10423 про внесення змін до ПКУ щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України в другому читанні в цілому.
Законопроєктом передбачається:
☑️індексація рентної плати на 17% (що не вплине істотно на послуги мобільних операторів);
☑️застосування понижувальних коефіцієнтів до 1 вересня 2024 року;
☑️відміна підвищувальних коефіцієнтів з моменту припинення чи скасування воєнного стану.
🔴Прийняття даного законопроєкту :
💰надасть можливість отримати понад 500 млн грн до бюджету;
📲спростить адміністрування контролюючими органами цього податку;
🔎забезпечить однаковий підхід до всіх платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Законопроєктом передбачається:
☑️індексація рентної плати на 17% (що не вплине істотно на послуги мобільних операторів);
☑️застосування понижувальних коефіцієнтів до 1 вересня 2024 року;
☑️відміна підвищувальних коефіцієнтів з моменту припинення чи скасування воєнного стану.
🔴Прийняття даного законопроєкту :
💰надасть можливість отримати понад 500 млн грн до бюджету;
📲спростить адміністрування контролюючими органами цього податку;
🔎забезпечить однаковий підхід до всіх платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
ВР заблокована опозицією.
Саме час для політики.
Саме час для політики.
Такий, серед іншого, один з результатів 22-го засідання «Рамштайн».
💁♂️Коротко нагадаю історію.
Деякий час тому Німеччина погодилась стати лідером «коаліції ППО» – неформального об’єднання, яке ставить на меті посилення захисту України від ракетно-дронових атак. Лідерство та ініціатива Німеччини не випадкові – адже ця країна вже поставили нам дві системи Patriot (на додачу до різноманітних інших засобів – IRIS-T, «Гепард»), а наразі завершує підготовку фахівців для обслуговування третьої системи Patriot, яка має прибути до України цього літа.
Коли стало зрозуміло, що вже майже вичерпано можливості щодо пожертви Україні нових систем ППО з тих, що були доступні, Нідерланди виступили з ініціативою щодо того, щоб сформувати фонд, за рахунок якого можна буде купувати, фінансувати виготовлення або брати в оренду засоби протиповітряної і протиракетної оборони (за прикладом чеської ініціативи закупівлі артилерійських боєприпасів).
Запропонована ідея була сприйнята, у неї з’явились перші прибічники та донори, а за результатами травневого «Рамштайну» їх коло збільшилось.
Нині фінансування для постачання засобів ППО/ПРО вже надали / погодились надати Бельгія, Данія, Канада, Нідерланди та Норвегія.
Окрім власне самих систем, необхідно також їх забезпеченнята «витратні матеріали». До «коаліції», яка надасть нам обладнання та ракети для наявних і майбутніх комплексів ППО, увійшли згадувана вже Бельгія, а також Велика Британія, Іспанія, Литва, Румунія, США та Франція, а про бажання приєднатись до ініціативи заявила ще й Латвія.
Розширення «коаліції ППО» налаштовує на стриманий оптимізм.
На війні такого масштабу «забагато» сил та засобів не буває.
Саме нестача (а якщо вже відверто – то критичний дефіцит) засобів ППО/ПРО та ракет до них призвели до того, що навесні ми втратили чимало об’єктів енергетики, і зараз вся країна змушена жити (поки невідомо – скільки) в режимі регулярного обмеження енергопостачання, не кажучи вже про місяці, а по деяким об’єктам – набагато більше часу, який нам знадобиться на відновлення того обсягу і структури генерації та передачі, які дозволять задовольняти усі потреби непобутових споживачів та населення.
Ми почули наших союзників, з розумінням ставимось до того, що нам не варто розраховувати на участь партнерів уфізичному відбитті ракетних атак держави-агресора на наші міста та об’єкти критичної інфраструктури.
Тому дуже важливо отримати якомога більше і якомога швидше у потрібній кількості ті засоби ППО/ПРО, які дозволять нам реалізовувати це завдання власними силами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У минулу п'ятницю срібло вперше за останнє десятиріччя (а точніше – з лютого 2013 року) подолало позначку 30 доларів за унцію (сягнувши на піку 30,81 долари), а на цьому тижні продовжувало закріплювати тенденцію до зростання, торгуючись вже у діапазоні 31,5-32,7 долари.
Вартість срібла збільшилась з початку 2024 року на третину.
Воно є не тільки привабливим інструментом для інвестування, оскільки є значно дешевшим (а отже і доступнішим для купівлі) порівняно з іншими дорогоцінними металами, але й досить витребуваною промисловою сировиною. Метал має ключове значення для виробництва сонячних панелей, на цьому ринку спостерігається серйозний підйом – попит на срібло у галузі зріс до рекордного максимуму, а його дефіцит на ринку, який фіксується четвертий рік поспіль, досягне другого за всю історію спостережень історичного рекорду.
Не відстає і золото: у понеділок встановлено новий історичний рекорд – 2454,2 долари за унцію, з початку року найпопулярніший дорогоцінний метал подорожчав на більш ніж 18%.
Фіксуючи сповільнення інфляції, усі очікують зниження відсоткових ставок у США (вірогідність цього до вересня оцінюється трейдерами у 65%, і вони передбачають, що цього року відбудеться як мінімум два кроки перегляду ставок), а це надає підтримку підвищенню вартості дорогоцінного металу.
На «зростання» грають і триваюче продовження закупівлі золота у резерви провідними центральними банками світу, а також новини з Китаю – головного споживача золота на планеті, який планує реалізувати найбільший на сьогодні комплекс заходів підтримки для стабілізації ситуації на ринку нерухомості, який потрапив у серйозну кризу.
Підживлює такі настрої триваюча геополітична напруга – війна в Україні, посилення протистояння ключових світових держав – США та Китаю (минулого тижня останній отримав черговий пакет заходів «стимулювання до чесної конкуренції», запровадивши у свою чергу обмеження проти провідних американських корпорацій, які «допомагають»Тайваню), невизначеність у світлі наступних виборів у США (які можуть призвести до чергової хвилі торгівельних війнміж найбільшими економіками планети), приведення до присяги нового Президента Тайваню, який підкреслив незмінність політики його попередниці і закликав до сумлінної співпраці між Китайською Республікою та Китайською Народною Республікою у межах нинішнього статус-кво.
З огляду на це попит на дорогоцінні метали з великою вірогідністю зростатиме – як з боку тих, хто у таких умовах віддає перевагу політиці «перечекати шторм у спокійних гаванях» (якими завжди вважались дорогоцінні метали), так і ринкових спекулянтів, для яких величезні «хвилі» на ринку – безцінний час для збільшення статків.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇸США все більш наполегливо просувають ідею надання 50 млрд. дол. кредиту Україні гарантованого активами банку росії – Блумберг
Поточного тижня дискусія щодо використання заморожених російських активів може отримати новий імпульс. У цей четвер розпочинається щорічна зустріч міністрів фінансів і голів центральних банків країн G-7 в Італії, де буде обговорюватись план США щодо запуску спеціального кредитного механізму для України за рахунок прибутків від заморожених російських суверенних активів.
Наразі обговорюється декілька опцій: використання таких активів як гарантії за кредитом для України або їх секьюритизація з метою випуску бондів для України.
💰🔴 Нагадаю мова йде про активи на суму 280 млрд.дол., заблоковані у країнах G7, переважно у Бельгії у кліринговій системі Euroclear. Кожного року такі активи приносять прибуток обсягом до 5 млрд. дол. Ідея США полягає у тому аби передати Україні наперед увесь грошовий потік, який може бути згенерований за рахунок цих активів, за певну кількість років.
Грошовий потік має бути достатнім аби покрити військові і фінансові потреби України, насамперед, у 2025 році. В останніх дискусіях мова йшла про суму до 50 млрд. дол.
Для цього країни G-7 мають сформувати пул фінансових ресурсів (фонд), надати за рахунок нього Україні кредит, тоді як прибутки від заблокованих російських активів будуть використані для обслуговування боргових платежів за цим інструментом протягом терміну його дії.
Конкретні деталі такого інструменту (внески країн, форма випуску, строк дії, хто і як управлятиме фондом, схвалення на рівні ЄС) поки що лишаються за дужками. Утім важливою новиною у цих обговореннях є те, що за даними Bloomberg, план схвально оцінили у органах фінансової влади ФРН.
Передбачається, що після обговорення на рівні міністрів фінансів і голів ЦБ, план може бути схвалений у червні на зустрічі лідерів країн G-7 і запрацювати вже із наступного року, замінивши собою попередній механізм передачі прибутків за російськими активами частинами на щорічній основі, про що нещодавно домовились у ЄС.
Вкотре можу констатувати, що прогрес у дискусіях щодо фінансування першочергових потреб і збитків України, обумовлених війною, за рахунок заблокованих суверенних активів агресора повільно, але рухається у правильному напрямку.
Наступний крок, для якого прийде свій час, передача не лише прибутків, а й всіх активів банку росії на користь України. Звісно, хотілося б щоб ці процеси йшли швидше. Утім рано чи пізно агресор заплатить повну ціну за всі руйнування і страждання, заподіяні Україні.
Поточного тижня дискусія щодо використання заморожених російських активів може отримати новий імпульс. У цей четвер розпочинається щорічна зустріч міністрів фінансів і голів центральних банків країн G-7 в Італії, де буде обговорюватись план США щодо запуску спеціального кредитного механізму для України за рахунок прибутків від заморожених російських суверенних активів.
Наразі обговорюється декілька опцій: використання таких активів як гарантії за кредитом для України або їх секьюритизація з метою випуску бондів для України.
💰
Грошовий потік має бути достатнім аби покрити військові і фінансові потреби України, насамперед, у 2025 році. В останніх дискусіях мова йшла про суму до 50 млрд. дол.
Для цього країни G-7 мають сформувати пул фінансових ресурсів (фонд), надати за рахунок нього Україні кредит, тоді як прибутки від заблокованих російських активів будуть використані для обслуговування боргових платежів за цим інструментом протягом терміну його дії.
Конкретні деталі такого інструменту (внески країн, форма випуску, строк дії, хто і як управлятиме фондом, схвалення на рівні ЄС) поки що лишаються за дужками. Утім важливою новиною у цих обговореннях є те, що за даними Bloomberg, план схвально оцінили у органах фінансової влади ФРН.
Передбачається, що після обговорення на рівні міністрів фінансів і голів ЦБ, план може бути схвалений у червні на зустрічі лідерів країн G-7 і запрацювати вже із наступного року, замінивши собою попередній механізм передачі прибутків за російськими активами частинами на щорічній основі, про що нещодавно домовились у ЄС.
Вкотре можу констатувати, що прогрес у дискусіях щодо фінансування першочергових потреб і збитків України, обумовлених війною, за рахунок заблокованих суверенних активів агресора повільно, але рухається у правильному напрямку.
Наступний крок, для якого прийде свій час, передача не лише прибутків, а й всіх активів банку росії на користь України. Звісно, хотілося б щоб ці процеси йшли швидше. Утім рано чи пізно агресор заплатить повну ціну за всі руйнування і страждання, заподіяні Україні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Цей обсяг включає розміщення ОВДП на аукціонах серед підприємств, в тому числі банків, та громадян (і відповідно не включає емісію НБУ та ОВДП на докапіталізаціюУкрфінжитло).
Я «не відкрию Америку», якщо скажу що усі великі війни фінансувались за рахунок підвищення податків та/або позик. До останнього часу нам вдавалось уникати суттєвого підвищення податків. Навпаки, на початку війни для виведення економіки із шокового стану податкове навантаження знижувалось. То ж розміщення військових облігацій стало важливим джерелом фінансування дефіциту бюджету, другим після міжнародної допомоги.
Як підрахували у Мінфіні, розміщення військових ОВДП на ринкових умовах дало змогу профінансувати 200 днівукраїнського спротиву російській агресії. Це дійсно величезний внесок усіх інвесторів у ОВДП у забезпечення потреб оборони і захисту.
Утім ми говоримо про прагматичний патріотизм, бо відсотки за ОВДП залишаються привабливими і вищими за інфляцію. Свідченням цього є зростання попиту на ОВДП з початку війни серед юридичних осіб у 2 рази, фізичних осіб – у 2,2 рази.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
💁♂️Вітаю команди Мінфіну і Нацбанку, завдяки скоординованим діям яких ринок ОВДП наприкінці 2022 року отримав новий імпульс із залученням банків, залишається ліквідним і має зараз хороший роловер (відсоток заміщення старих випусків новими) на рівні 162% за перші 4 місяці 2024 року. Але, як кажуть, завжди є місце для покращення.
При нагоді, як це роблю кожного разу, коли говоримо про внутрішній ринок запозичень, закликаю за можливостідолучатись до лав інвесторів в ОВДП.
Через пільги в оподаткуванні ПДФО для фізичних осіб цей інструмент дозволяє отримати більшу доходність для інвесторів порівняно з банківськими депозитами. Зменшення порогу входу (від 1 тис.грн.), розширення мережі банків - первинних дилерів та ліцензованих брокерів і як наслідок формування більш конкурентних комісій, спрощення процедури придбання (купівлю можна оформити в тому числі через Дію) роблять інструмент військових облігацій привабливим для громадян.
🪖Кожна інвестована навіть одна тисяча гривень в такі цінні папери, окрім гарантованого доходу інвестору, підтримує ЗСУ і зміцнює супротив російській агресії.
При нагоді, як це роблю кожного разу, коли говоримо про внутрішній ринок запозичень, закликаю за можливостідолучатись до лав інвесторів в ОВДП.
Через пільги в оподаткуванні ПДФО для фізичних осіб цей інструмент дозволяє отримати більшу доходність для інвесторів порівняно з банківськими депозитами. Зменшення порогу входу (від 1 тис.грн.), розширення мережі банків - первинних дилерів та ліцензованих брокерів і як наслідок формування більш конкурентних комісій, спрощення процедури придбання (купівлю можна оформити в тому числі через Дію) роблять інструмент військових облігацій привабливим для громадян.
🪖Кожна інвестована навіть одна тисяча гривень в такі цінні папери, окрім гарантованого доходу інвестору, підтримує ЗСУ і зміцнює супротив російській агресії.
22 травня 2024 року.
З 23 законів порядку денного ВР прийнято 22.
Спотикаючись та періодично кашляючи від задишки, повільно, але впевнено добігав до кінця пʼятий рік остаточного та безумовного розвалу коаліції.
Періодично залишаючи на узбіччі всіх зламаних пророків, візіонерів, експертів та інших футурологів скорої, раптової та на-цей-раз-вже-точно-остаточноі смерті монобільшості.
З 23 законів порядку денного ВР прийнято 22.
Спотикаючись та періодично кашляючи від задишки, повільно, але впевнено добігав до кінця пʼятий рік остаточного та безумовного розвалу коаліції.
Періодично залишаючи на узбіччі всіх зламаних пророків, візіонерів, експертів та інших футурологів скорої, раптової та на-цей-раз-вже-точно-остаточноі смерті монобільшості.
росія розглядає розширення власних територіальних вод у Балтійському морі.
Тамтешнє міністерство оборони розробило проект постанови уряду щодо оголошення своїми внутрішніми водами частиниакваторії на сході Фінської затоки, а також біля населених пунктів Балтійськ та Зеленоградськ у Калінінградській області.
Передбачається коригування географічних координат на кордонах:
▫️з Фінляндією: в районі островів Йяхі, Соммерс, Голланд, Родшер, Малий Тютерс, Вигрунд;
▫️з Литвою: в районі Куршської та Балтійської коси, мису Таран та мису південніше нього.
На думку міноборони росії, координати, визначені постановою Ради міністрів СРСР у 1985 році, «не повною мірою відповідають сучасній географічній обстановці, …були зафіксовані за морськими навігаційними картами дрібного масштабу, які засновані на роботах середини XX століття, а це не дозволяє визначити зовнішній кордон внутрішніх морських вод рф».
Через добу проект постанови російського уряду, який мав внести зміни до постанови Уряду СРСР і був розмішений на офіційному порталі проектів нормативно-правових актів для публічного обговорення, зник з сайту, проте мутний коментар речника путіна доволі красномовний: «ничего политическогоздесь нет, хотя политическая ситуация существенноизменилась, вы видите, как нарастает напряженность и уровень конфронтации, особенно в Балтийском регионе - этотребует соответствующих шагов от наших профильныхведомств для обеспечения нашей безопасности».
Маємо справу з черговою брудною військово-політичною провокацією держави-агресора.
Захопивши у різний час частину території Молдови, Грузії, України, втягуючи у свої військові злочини Білорусь, очільник якої де-факто підконтрольний росії, керівництво держави-агресора не приховує, що його апетити є набагато більшими, ніж те, що нині анексовано чи окуповано.
Вже висловлювались публічні претензії до її найбільшого південного сусіда та його кордонів. Російська військова присутність є й на території інших держав, що колись входили до СРСР.
А у грудні 2021 року, за два місяці до повномасштабного вторгнення в Україну, був пред’явлений фактично ультиматум НАТО – забиратися з країн Східної Європи, які стали членами Альянсу після 1997 року. Йдеться по суті про весь східний фланг об’єднання – від держав Балтії на півночі до Болгарії та Румунії на півдні.
Йшлося фактично про новий поділ Європи у межах, який існував за часи «холодної війни», де зона впливу росії мала покривати територію усіх держав колишнього «Варшавського договору». І це, скоріше за все, вже б відбулося, якби не героїчний спротив українців, які зламали плани росії про «Київ за три дні, Україну за тиждень».
Те, що відбувається, не можна розглядати як жарт, несерйозну річ, помилку чи ексцес рядового виконавця – йдеться про спробу документального оформлення підстав для наступних «спеціальних операцій». Я цілком поділяю стурбованість головнокомандувача Збройних Сил Швеції Мікаеля Бодена, який вважає, що путін має серйозні плани і на незгаданий у «проекті постанови» другий за величиною на Балтійському морі острів Готланд, захоплення якого дозволить по суті встановити контроль над ним, або, як кажуть у державі-агресорі, перетворити його на «внутрішнє море».
Доля цього регіону цілком залежить від того, наскільки жорсткою та рішучою буде відповідь Альянсу. Просто «стурбованості» може виявитись замало…
Тамтешнє міністерство оборони розробило проект постанови уряду щодо оголошення своїми внутрішніми водами частиниакваторії на сході Фінської затоки, а також біля населених пунктів Балтійськ та Зеленоградськ у Калінінградській області.
Передбачається коригування географічних координат на кордонах:
▫️з Фінляндією: в районі островів Йяхі, Соммерс, Голланд, Родшер, Малий Тютерс, Вигрунд;
▫️з Литвою: в районі Куршської та Балтійської коси, мису Таран та мису південніше нього.
На думку міноборони росії, координати, визначені постановою Ради міністрів СРСР у 1985 році, «не повною мірою відповідають сучасній географічній обстановці, …були зафіксовані за морськими навігаційними картами дрібного масштабу, які засновані на роботах середини XX століття, а це не дозволяє визначити зовнішній кордон внутрішніх морських вод рф».
Через добу проект постанови російського уряду, який мав внести зміни до постанови Уряду СРСР і був розмішений на офіційному порталі проектів нормативно-правових актів для публічного обговорення, зник з сайту, проте мутний коментар речника путіна доволі красномовний: «ничего политическогоздесь нет, хотя политическая ситуация существенноизменилась, вы видите, как нарастает напряженность и уровень конфронтации, особенно в Балтийском регионе - этотребует соответствующих шагов от наших профильныхведомств для обеспечения нашей безопасности».
Маємо справу з черговою брудною військово-політичною провокацією держави-агресора.
Захопивши у різний час частину території Молдови, Грузії, України, втягуючи у свої військові злочини Білорусь, очільник якої де-факто підконтрольний росії, керівництво держави-агресора не приховує, що його апетити є набагато більшими, ніж те, що нині анексовано чи окуповано.
Вже висловлювались публічні претензії до її найбільшого південного сусіда та його кордонів. Російська військова присутність є й на території інших держав, що колись входили до СРСР.
А у грудні 2021 року, за два місяці до повномасштабного вторгнення в Україну, був пред’явлений фактично ультиматум НАТО – забиратися з країн Східної Європи, які стали членами Альянсу після 1997 року. Йдеться по суті про весь східний фланг об’єднання – від держав Балтії на півночі до Болгарії та Румунії на півдні.
Йшлося фактично про новий поділ Європи у межах, який існував за часи «холодної війни», де зона впливу росії мала покривати територію усіх держав колишнього «Варшавського договору». І це, скоріше за все, вже б відбулося, якби не героїчний спротив українців, які зламали плани росії про «Київ за три дні, Україну за тиждень».
Те, що відбувається, не можна розглядати як жарт, несерйозну річ, помилку чи ексцес рядового виконавця – йдеться про спробу документального оформлення підстав для наступних «спеціальних операцій». Я цілком поділяю стурбованість головнокомандувача Збройних Сил Швеції Мікаеля Бодена, який вважає, що путін має серйозні плани і на незгаданий у «проекті постанови» другий за величиною на Балтійському морі острів Готланд, захоплення якого дозволить по суті встановити контроль над ним, або, як кажуть у державі-агресорі, перетворити його на «внутрішнє море».
Доля цього регіону цілком залежить від того, наскільки жорсткою та рішучою буде відповідь Альянсу. Просто «стурбованості» може виявитись замало…
Найважливіші фінансові теми обговорили з Олександром Литвином спеціально для Obozrevatel.
Вийшло, мені здається, цікаво.
https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/nepopulyarnih-rishen-uniknuti-bude-skladno-getmantsev-pro-podatki-borgi-ta-perspektivi.htm
Вийшло, мені здається, цікаво.
https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/nepopulyarnih-rishen-uniknuti-bude-skladno-getmantsev-pro-podatki-borgi-ta-perspektivi.htm
OBOZREVATEL
"Непопулярних рішень уникнути буде складно". Інтерв'ю з Гетманцевим про податки, борги та перспективи
Як зміняться податки в Україні