Данило Гетманцев
Які висновки?
Відновлення економіки штовхатиме уверх показники зайнятості і відповідно зменшуватиме безробіття. Утім через війну і вибуття робочої сили маємо серйозні структурні проблеми на ринку праці.Спілкуючись майже не щоденно із бізнесом знаю, що знайти зараз кваліфікованого спеціаліста на притомну зарплатню є ще тим квестом.
💁♂️На жаль, ситуація є такою, що тут не має простих і швидкихрішень. І мобілізацію треба проводити, і підприємства повинні мати більшу передбачуваність у питаннях бронювання. Але бронювання/ мобілізація – лише окремий пласт проблем на ринку праці, які можна подолати тільки спільними зусиллями влади і бізнесу.
Мова про професійне навчання і перенавчання (і тут ініціатива бізнесу є важливою), підтримку працевлаштування ВПО, ветеранів, людей з обмеженими можливостями, більше залучення до повної або часткової формальної зайнятості жінок, зайнятих роботою по домогосподарству або догляду за дітьми тощо. Багато з цих питань зав’язані на мобільність робочої сили і фактори, які її стримують, в т.ч. житло, транспорт, соціальна інфраструктура. Тема для окремої розмови розвиток та втримання наших українських талантів.
Складне питання – повернення наших зовнішніх мігрантів. Не хочу розводити зайвий хайп на цій темі зараз. Утім не всі залишаться закордоном після завершення війни, частина повернеться в Україну, частина, як і зараз, продовжитьдистанційно працювати в Україні. Після завершення війни я б не виключав з порядку денного цілеспрямоване залучення трудової міграції з більш бідних країн або країн із співставними доходами, насамперед, для закриття потреби упрацівниках робітничих спеціальностей, які точно знадобляться для повномасштабної відбудови.
Відновлення економіки штовхатиме уверх показники зайнятості і відповідно зменшуватиме безробіття. Утім через війну і вибуття робочої сили маємо серйозні структурні проблеми на ринку праці.Спілкуючись майже не щоденно із бізнесом знаю, що знайти зараз кваліфікованого спеціаліста на притомну зарплатню є ще тим квестом.
💁♂️На жаль, ситуація є такою, що тут не має простих і швидкихрішень. І мобілізацію треба проводити, і підприємства повинні мати більшу передбачуваність у питаннях бронювання. Але бронювання/ мобілізація – лише окремий пласт проблем на ринку праці, які можна подолати тільки спільними зусиллями влади і бізнесу.
Мова про професійне навчання і перенавчання (і тут ініціатива бізнесу є важливою), підтримку працевлаштування ВПО, ветеранів, людей з обмеженими можливостями, більше залучення до повної або часткової формальної зайнятості жінок, зайнятих роботою по домогосподарству або догляду за дітьми тощо. Багато з цих питань зав’язані на мобільність робочої сили і фактори, які її стримують, в т.ч. житло, транспорт, соціальна інфраструктура. Тема для окремої розмови розвиток та втримання наших українських талантів.
Складне питання – повернення наших зовнішніх мігрантів. Не хочу розводити зайвий хайп на цій темі зараз. Утім не всі залишаться закордоном після завершення війни, частина повернеться в Україну, частина, як і зараз, продовжитьдистанційно працювати в Україні. Після завершення війни я б не виключав з порядку денного цілеспрямоване залучення трудової міграції з більш бідних країн або країн із співставними доходами, насамперед, для закриття потреби упрацівниках робітничих спеціальностей, які точно знадобляться для повномасштабної відбудови.
Щиро радий конструктивному діалогу з делегацією Комітету Риксдагу Швеції з питань фінансів на чолі з Едвардом Рідлом.
Міжнародне товариство ще раз декларує, що вони не втомлені війною в Україні. Світ зацікавлений не тільки у допомозі українському суспільству, але — прагне поширювати глибоку обізнаність про військові злочини, вчинені Російською Федерацією.
Обговорили з представниками парламенту Швеції спільні плани, перемоги та виклики у фінансовому секторі та визначили спільні цілі.
Дякуємо нашим шведським друзям за надання вагомої військової, фінансової та гуманітарної допомоги для протидії військовій агресії ворога.
Міжнародне товариство ще раз декларує, що вони не втомлені війною в Україні. Світ зацікавлений не тільки у допомозі українському суспільству, але — прагне поширювати глибоку обізнаність про військові злочини, вчинені Російською Федерацією.
Обговорили з представниками парламенту Швеції спільні плани, перемоги та виклики у фінансовому секторі та визначили спільні цілі.
Дякуємо нашим шведським друзям за надання вагомої військової, фінансової та гуманітарної допомоги для протидії військовій агресії ворога.
За даними Держслужби статистики, у квітні споживчі ціни зросли на 0,2% (до березня 2024 року), з початку року – на 1,4% (до грудня 2023 року).
Серед непродовольчих товарів і послуг, у квітні найбільше подешевшали ж/д перевезення (-0,4%), а також товари і послуги в категорії «різне» (-3,6%), найбільше подорожчала фармацевтична продукція (+1,8%) і паливо - мастильні матеріали (+3,7%).
❌У річному вимірі (до квітня 2023 року) споживча інфляція уперше з кінця 2022 року припинила сповільнюватись, залишившись на рівні 3,2% (як і у березні 2024 року). Для порівняння річна інфляція у березнів Угорщині була 3,7%, Молдові – 3,5%, Польщі – 2,4%, Єврозоні - 2,4%. Серед країн в регіоні галопуюча інфляція продовжувала спостерігатись у Туреччині – 69,8%.
Отже, ймовірно за все сповільнення річної інфляції досягло свого плато і в наступні місяці вона поступово зростатиме. За оцінками НБУ в останньому інфляційному звіті:
🔺У найближчі місяці (квітні – травні) інфляція залишатиметься низькою, хоч і розвернеться в бік зростання.
🔺У ІІ кварталі вона повернеться до цільового діапазону НБУ 5% ± 1 в. п. (5,4%), однак вийде за його межі в другому півріччі.
🔺Прогноз НБУ передбачає пришвидшення інфляції до 8,2% за підсумками 2024 року.
🔺Це відбудеться через тиск на ціни, обумовлений зростанням витрат бізнесу на оплату праці, подальшимвідновленням споживчого попиту, вичерпання впливу тимчасових чинників (зокрема, ефекту значних минулорічних врожаїв та м'якої зими цього року).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Союзники збільшать фінансування заходів з підтримки і відновлення енергетики.
У відповідь на посилення терору держави-агресора проти об’єктів критичної інфраструктури наші партнери прийняли рішення про виділення додаткових внесків:
▫️Німеччина – надає грант на 45 млн. євро за рахунок коштів Банку розвитку KfW, які будуть спрямовані НЕК «Укренерго» і використані на закупівлю обладнання для енергоефективноїмодернізації, автоматизації та реконструкції підстанцій(таким чином, фінансування енергосистеми України за рахунок коштів KfW збільшиться до 177 млн. євро);
▫️Великобританія – внесе до Фонду підтримки енергетики ще 20 млн. фунтів стерлінгів (близько 23 млн. євро – надоповнення до попередніх внесків у розмірі близько 50 млн. євро). Загальна сума коштів Фонду таким чином збільшиться до 433 млн. євро.
З початку весни ворог завдав вже п’ять масованих атак, акцентованих на енергетику України.
Його мета зрозуміла:
🔸вивести з ладу якомога більше маневрових потужностей, ліній електропередачі та підстанцій, щоб спробувати розбити єдину енергосистему на якомога більшу кількість «острівців» без запасу міцності і резервів (виходячи з підступного принципу «ціль виправдовує засоби» - адже попри те, що 2/3 ракет збивається, решта завдає серйозних збитків: приміром, у результаті попередньої атаки втрати оцінюються в 1 млрд. доларів, у той час як порція запущених ракет коштувала ворогу у декілька разів менше, до того ж поновити їх запас – швидше і дешевше, ніж відновлювати енергетичні потужності);
🔸зірвати підготовку до опалювального сезону, коли у наступний осінньо-зимовий період збільшення споживання ми підійдемо у значно гірших стартових умовах, ніж восени 2022 і 2023 років;
🔸завадити відновленню економіки, насамперед промисловості, яка вже зараз в регіонах стикається з роботою в режимі обмежень енергопостачання;
🔸виснажити українську ППО/ПРО 🔸наявні в нас системи не в змозі повністю закривати ті об’єкти, які потрібно, по нашому проханню про хоча б 7 додаткових Patriot «все складно», та і запаси ракет до них поступово вичерпуються.
У зв’язку з цим наш меседж до партнерів:
🔸нам дійсно потрібно навіть більше систем ППО (і не тільки Patriot), причому вже «на вчора», абсолютно правий Верховний комісар ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Ж.Борель, який зауважив, що краще та ефективніше знайти для України засоби ППО, ніж потім шукати ресурси на відновлення знищених об’єктів української економіки;
🔸необхідна додаткова підтримка для енергетичної інфраструктури (як фінансова, так і технічна, адже йдеться про необхідність заміни дійсно унікального обладнання).
У відповідь на посилення терору держави-агресора проти об’єктів критичної інфраструктури наші партнери прийняли рішення про виділення додаткових внесків:
▫️Німеччина – надає грант на 45 млн. євро за рахунок коштів Банку розвитку KfW, які будуть спрямовані НЕК «Укренерго» і використані на закупівлю обладнання для енергоефективноїмодернізації, автоматизації та реконструкції підстанцій(таким чином, фінансування енергосистеми України за рахунок коштів KfW збільшиться до 177 млн. євро);
▫️Великобританія – внесе до Фонду підтримки енергетики ще 20 млн. фунтів стерлінгів (близько 23 млн. євро – надоповнення до попередніх внесків у розмірі близько 50 млн. євро). Загальна сума коштів Фонду таким чином збільшиться до 433 млн. євро.
З початку весни ворог завдав вже п’ять масованих атак, акцентованих на енергетику України.
Його мета зрозуміла:
🔸вивести з ладу якомога більше маневрових потужностей, ліній електропередачі та підстанцій, щоб спробувати розбити єдину енергосистему на якомога більшу кількість «острівців» без запасу міцності і резервів (виходячи з підступного принципу «ціль виправдовує засоби» - адже попри те, що 2/3 ракет збивається, решта завдає серйозних збитків: приміром, у результаті попередньої атаки втрати оцінюються в 1 млрд. доларів, у той час як порція запущених ракет коштувала ворогу у декілька разів менше, до того ж поновити їх запас – швидше і дешевше, ніж відновлювати енергетичні потужності);
🔸зірвати підготовку до опалювального сезону, коли у наступний осінньо-зимовий період збільшення споживання ми підійдемо у значно гірших стартових умовах, ніж восени 2022 і 2023 років;
🔸завадити відновленню економіки, насамперед промисловості, яка вже зараз в регіонах стикається з роботою в режимі обмежень енергопостачання;
🔸виснажити українську ППО/ПРО 🔸наявні в нас системи не в змозі повністю закривати ті об’єкти, які потрібно, по нашому проханню про хоча б 7 додаткових Patriot «все складно», та і запаси ракет до них поступово вичерпуються.
У зв’язку з цим наш меседж до партнерів:
🔸нам дійсно потрібно навіть більше систем ППО (і не тільки Patriot), причому вже «на вчора», абсолютно правий Верховний комісар ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Ж.Борель, який зауважив, що краще та ефективніше знайти для України засоби ППО, ніж потім шукати ресурси на відновлення знищених об’єктів української економіки;
🔸необхідна додаткова підтримка для енергетичної інфраструктури (як фінансова, так і технічна, адже йдеться про необхідність заміни дійсно унікального обладнання).
💰Агентство США з міжнародного розвитку USAID відкриває нову програму Harvest загальним обсягом 250 млн. доларів, які будуть спрямовані на відбудову та розширення аграрного сектору.
🌾Її мета – посилити потенціал українського аграрного експорту (зокрема, продукції малих виробників зернових та олійних культур) завдяки залученню додаткових приватних інвестицій на 500 млн. доларів задля збільшення аграрного експорту на 1,5 млрд. доларів.
💁♂️Нова програма Harvest доповнить вже працюючий проект «Ініціатива стійкості сільського господарства в Україні» (AGRI-Україна). Від його старті у липні 2022 року USAID уже вклало в нього 350 млн. доларів власного бюджету та сприяло залученню від інших донорів ще майже 370 млн. доларів.
Тим часом активізуються й інші програми підтримки вітчизняних сільськогосподарських виробників.
Місяць тому, 8 квітня було перезапущено державну програму компенсації частини вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва (за нею можна повернути 25% її вартості).
За цей час було значно розширено спектр виробників і номенклатури техніки, які потрапили під дію відшкодування.
✔️Якщо станом на 8 квітня йшлося про 21 суб’єкта аграрного машинобудування та 964 види техніки, то на 8 травня це вже 64 виробника і 6691 вид техніки, а кількість банків, які беруть участь у програмі, зросла до тридцяти.
У квітні у рамках реалізації заходів з гуманітарного розмінування повернути у сільськогосподарський обіг і зможуть бути використані вже найближчим часом ще 34 тис. га сільськогосподарських земель (усього з початку року – 108 тис. га). Прискорюються і темпи відповідних робіт – якщо у 2023 році щомісяця у середньому вдавалося обстежувати 22,8 тис. га сільгоспугідь, то в 2024 році за січень-квітень середні темпи зросли до майже 28,8 тис. га на місяць.
Виділено чергові кошти у рамках державної програми єРобота підприємцям, які займаються садівництвом, ягідництвом, виноградарством та розвитком тепличного господарства. З початку 2024 року вони вже отримали понад 155 млн. грн., а усього від старту програми на цей її компонент спрямовано більше 860 млн. грн., які було надано 195 господарствам.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Обсяг охоплених весняними польовими роботами земель досяг близько 10 млн. га.
Зерновими і зернобобовими культурами засіяно вже 4,32 млн. га(+913 тис. га за останні 7 днів), зокрема:
▫️кукурудза – понад 2,8 млн. га;
▫️ячмінь – 779,9 тис. га;
▫️пшениця – 244,9 тис. га;
▫️овес – 165,0 тис. га;
▫️горох – 161,6 тис. га;
▫️просо – 28,5 тис. га;
▫️гречка – 14,8 тис. га;
▫️інші зернові культури – 87,4 тис. га.
✔️Посіяно також майже 4 млн. га соняшнику, понад 1,2 млн. гасої, 0,25 млн. га – цукрових буряків.
Проте головний показник цього тижня – уперше у нинішньому маркетинговому сезоні, який триває з 1 липня 2023 року по 30 червня 2024 року, обсяги експорту зернових і зернобобових культур на відповідний період перевершили минулорічні.
💁♂️Коли росія у червні минулого року фактично, а згодом і офіційно вийшла зі Стамбульської зернової ініціативи, з її боку лунали погрози і шантаж повністю позбавити Україну експортуморем єдиної на той час дозволеної аграрної продукції – мовляв, усі судна доглядатимуть кораблі ЧФ росії, підозрілі та такі, що не виконають наказів – топитимуть.
Звісно, ми вже мали певні «дунайські можливості» та суходільні «Шляхи солідарності» з ЄС, проте їм було складно (а точніше – неможливо) компенсувати обсяги експорту морем.
Майже півтора місяці знадобились ЗСУ, щоб створити альтернативний морський коридор та відпрацювати безпековіпитання його функціонування, ще приблизно стільки ж пішло на те, щоб іноземні судновласники звикли до того, що ним можна користуватись регулярно і безпечно (звісно, відносно –як під час війни, але з можливістю страхування та негласними, але дуже надійними «гарантіями» наших військових).
Далі ми пам’ятаємо відчайдушні спроби окремих маргіналів організувати блокади суходільного кордону, які з різним рівнемінтенсивності тривали з листопада 2023 року по квітень нинішнього.
Тим не менш, попри фактично втрачені 2,5-3 місяці «паузи на морі» та «спектаклі» на західному кордоні – до 11 травня вдалось повністю надолужати відставання по експорту зернових і зернобобових культур.
Станом на кінець першої декади травня споживачам з чотирьох десятків світу держав поставлено понад 42,9 млн. тонн аграрної продукції, у тому числі:
🔸пшениці – майже 16,4 млн. тонн (+1,6 млн. тонн порівняно з минулим роком на аналогічну дату);
🔸кукурудзи – 23,8 млн. тонн (-1,6 млн. тонн, але показники у квітні-травні – експорт на третину більше за обсяги у минулому році).
Попри позитивну поточну динаміку у металургів – аграрії й у нинішньому році залишатимуться провідним експортером держави (торік на них припадало понад 60% від загальних обсягів експорту, у тому числі на зернові – 23%), і їх здобутки нам важливі!
Зерновими і зернобобовими культурами засіяно вже 4,32 млн. га(+913 тис. га за останні 7 днів), зокрема:
▫️кукурудза – понад 2,8 млн. га;
▫️ячмінь – 779,9 тис. га;
▫️пшениця – 244,9 тис. га;
▫️овес – 165,0 тис. га;
▫️горох – 161,6 тис. га;
▫️просо – 28,5 тис. га;
▫️гречка – 14,8 тис. га;
▫️інші зернові культури – 87,4 тис. га.
✔️Посіяно також майже 4 млн. га соняшнику, понад 1,2 млн. гасої, 0,25 млн. га – цукрових буряків.
Проте головний показник цього тижня – уперше у нинішньому маркетинговому сезоні, який триває з 1 липня 2023 року по 30 червня 2024 року, обсяги експорту зернових і зернобобових культур на відповідний період перевершили минулорічні.
💁♂️Коли росія у червні минулого року фактично, а згодом і офіційно вийшла зі Стамбульської зернової ініціативи, з її боку лунали погрози і шантаж повністю позбавити Україну експортуморем єдиної на той час дозволеної аграрної продукції – мовляв, усі судна доглядатимуть кораблі ЧФ росії, підозрілі та такі, що не виконають наказів – топитимуть.
Звісно, ми вже мали певні «дунайські можливості» та суходільні «Шляхи солідарності» з ЄС, проте їм було складно (а точніше – неможливо) компенсувати обсяги експорту морем.
Майже півтора місяці знадобились ЗСУ, щоб створити альтернативний морський коридор та відпрацювати безпековіпитання його функціонування, ще приблизно стільки ж пішло на те, щоб іноземні судновласники звикли до того, що ним можна користуватись регулярно і безпечно (звісно, відносно –як під час війни, але з можливістю страхування та негласними, але дуже надійними «гарантіями» наших військових).
Далі ми пам’ятаємо відчайдушні спроби окремих маргіналів організувати блокади суходільного кордону, які з різним рівнемінтенсивності тривали з листопада 2023 року по квітень нинішнього.
Тим не менш, попри фактично втрачені 2,5-3 місяці «паузи на морі» та «спектаклі» на західному кордоні – до 11 травня вдалось повністю надолужати відставання по експорту зернових і зернобобових культур.
Станом на кінець першої декади травня споживачам з чотирьох десятків світу держав поставлено понад 42,9 млн. тонн аграрної продукції, у тому числі:
🔸пшениці – майже 16,4 млн. тонн (+1,6 млн. тонн порівняно з минулим роком на аналогічну дату);
🔸кукурудзи – 23,8 млн. тонн (-1,6 млн. тонн, але показники у квітні-травні – експорт на третину більше за обсяги у минулому році).
Попри позитивну поточну динаміку у металургів – аграрії й у нинішньому році залишатимуться провідним експортером держави (торік на них припадало понад 60% від загальних обсягів експорту, у тому числі на зернові – 23%), і їх здобутки нам важливі!
Декілька цифр, щоб зрозуміти в якому стані зараз (після передачі військового ПДФО) знаходяться місцеві бюджети:
📈 Проти січня - квітня 2023 року доходи по загальному фонду (без трансфертів) зросли на 27% (+29,2 млрд. грн.). Це у співставних показниках, тобто з врахуванням передачі військового ПДФО. Якщо рахувати із військовим ПДФО, який перші три квартали 2023 року сплачувався до місцевих бюджетів, то такі доходи скоротились на 2,7% (на 3,8 млрд. грн.).
🔺Втрати від військового ПДФО є нерівномірними. Найбільшими вони очікувано є для прифронтових регіонів. Утім у Полтавській, Київській областях та м. Києві доходи зросли навіть якщо порівнювати із базою за 2023 рік, що включає військовий ПДФО.
📊 Бюджет міста Києва залишається лідером за приростом доходів, які зросли на 43% проти перших 4 місяців 2023 року у співставних показниках (і на 30% якщо рахувати із військовим ПДФО).
⚡️ Частково втрати від військового ПДФО мають бути компенсовані за рахунок збільшення трансфертів. За 4 місяці 2024 року (рік до року) трансферти зросли на 13% (+6,8 млрд. грн.). Основні трансферти перераховані повністю або майже повністю від плану на 4 місяці (базова і додаткова дотація на 100%, освітня – на 99,7%).
❇️Річний план доходів по загальному фонду (без трансфертів) у січні – квітні 2024 року виконано на 36,6% (норма – у розрахунку на 4 місяці 33,3%), отже план перевиконувався.
💰На 1 травня 2024 року залишок коштів на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ становив 155,6 млрд. грн. З початку року він збільшився на 38% (+ 43 млрд. грн.).
Отже, передача військового ПДФО з місцевих до держбюджету, яка була вимушеним кроком для підтримки сектору безпеки і оборони, звісно вплинула на місцеві бюджети. У фокусі уваги мають бути насамперед територіальні громади у прифронтових регіонах, які у відносних показниках втратили найбільше. Частково ці втрати компенсуються за рахунок додаткової дотації «постраждалим» від такого рішення обласним бюджетам і ОТГ. В цілому ж фінансовий стан місцевих бюджетів залишається стійким, свідченням чого є перевиконання плану по доходам і значне зростання залишку коштів.
🔺Втрати від військового ПДФО є нерівномірними. Найбільшими вони очікувано є для прифронтових регіонів. Утім у Полтавській, Київській областях та м. Києві доходи зросли навіть якщо порівнювати із базою за 2023 рік, що включає військовий ПДФО.
❇️Річний план доходів по загальному фонду (без трансфертів) у січні – квітні 2024 року виконано на 36,6% (норма – у розрахунку на 4 місяці 33,3%), отже план перевиконувався.
💰На 1 травня 2024 року залишок коштів на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ становив 155,6 млрд. грн. З початку року він збільшився на 38% (+ 43 млрд. грн.).
Отже, передача військового ПДФО з місцевих до держбюджету, яка була вимушеним кроком для підтримки сектору безпеки і оборони, звісно вплинула на місцеві бюджети. У фокусі уваги мають бути насамперед територіальні громади у прифронтових регіонах, які у відносних показниках втратили найбільше. Частково ці втрати компенсуються за рахунок додаткової дотації «постраждалим» від такого рішення обласним бюджетам і ОТГ. В цілому ж фінансовий стан місцевих бюджетів залишається стійким, свідченням чого є перевиконання плану по доходам і значне зростання залишку коштів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
12 травня – особливий для всіх нас день. Сьогодні, як і решта світу, українці віддають шану найдорожчій людині у нашому житті. Ми любимо та вдячні нашим мамам за їхню важку працю, доброту та надзвичайну мужність у цей складний для нашої країни час. Мами надихають нас і дають сили боротися заради майбутнього наших дітей.
@United24media
@United24media
Кошти отримають два українські банки, які згодом нададуть їх суб’єктам малого і середнього бізнесу у рамках державних програм пільгового кредитування.
Європейський інвестиційний банк – один з найнадійніших наших партнерів, який попри повномасштабну війну не тільки не припинив, але й посилив свою діяльність в Україні, яка й до того була дуже активною.
На 1 травня загальний обсяг виділених ЄІБ фінансових ресурсів в Україні складає більше 7,5 млрд. євро (йдеться про проекти і у державному, і у приватному секторах).
Нині загальний портфель банку у державному секторі – 25 проектів загальним обсягом 5,2 млрд. євро, у тому числі на стадії реалізації –23 проекти на 4,8 млрд. євро, з яких вибрано на 1 травня понад 2,8млрд. євро (зокрема у 2023 році – 261,7 млн. євро).
Для нас одним з першочергових завдань є забезпечення стимулювання відновлення економіки.
Попри величезні кошти, які нині виділяються на сектор безпеки і оборони, Уряд зміг спрямувати на програми підтримки економіки понад 45 млрд. грн.
Державні програми «Доступні кредити 5-7-9%», єРобота, єВідновлення, компенсація частини вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, стимулювання роботи індустріальних парків та реалізації проектів зі значними інвестиціями, страхування військових ризиків та логістики, підтримка експортерів (у тому числі продовження отриманих у 2022 році «безвізів») – є надзвичайно важливими для підтримання темпів економічного зростання, взятих у минулому та на початку нинішнього року.
Вдячні усім наших міжнародним партнерам, які усвідомлюють надзвичайну важливість реалізації цього завдання та допомагають фінансувати програми стимулювання економіки!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❕Партнери посилюють військову підтримку України❕
Цього разі порція гарних новин з-за океану.
🇺🇸США оголосили про виділення нового пакету допомоги розміром 400 млн. доларів – другого з 24 квітня, коли були ухвалені відповідні рішення Конгресу, підписані Президентом США.
🪖У ньому – «витратні матеріали» для Patriot, NASAMS та Stinger, обладнання для наших інтегрованих систем FrankenSAM, HIMARS, БМП Bradley, БТР M113, артилерійські снаряди і багато чого іншого. За влучною оцінкою Президента – «те, що треба».
Пізніше стало відомо, що Державний департамент США схвалив термінову передачу України трьох пускових установок для реактивних систем залпового вогню HIMARS, які оплатить Уряд Німеччини (приблизна вартість - 30 млн. доларів). Ураховуючи високу потребу у цих системах, їх візьмуть із запасів армії США.
Канада оголосила про виділення 76 мільйонів канадських доларів (55,6 млн. дол. США) на підтримку очолюваної Німеччиною «коаліції ППО». Про це повідомило міністерство оборони країни за результатами зустрічі його очільника з Міністром оборони Німеччини Б.Пісторіусом, який відвідав Канаду.
Окрім цього, перша партія снарядів, придбана у рамках «чеської ініціативи» Президента країни П.Павела у розмірі 180 тис. штук надійде в Україну наступного місяця – про це вже офіційно заявив очільник Чехії.
Військова підтримка з кожним днем стає все більш актуальною.
Перезатвердившись на черговий строк та відсвяткувавши день Перемоги, путін вирішив вчергове «підняти ставки», розпочавши вранці 10 травня «наступ» на півночі України у напрямку Харкова.
Ворог намагається розтягнути наші сили оборони. І хоча зараз задіяні сили і засоби скромніші ніж це було на Харківському напряму при вторгненні 24 лютого 2022 року, вони вимагаютьвід нас відповідного реагування і посилення за рахунок розгортання резервів на цій ділянці фронту. Загрозу ніхто не применшує, тому нам дуже потрібно ще більше військової техніки, ще більше снарядів.
І у цьому плані черговий. пакет допомоги та заява з Вашингтону про те, що США планують вийти приблизно на такі темпи постачання, як це було до вимушеної паузи на початку цього року – виглядають обнадійливими.
Цього разі порція гарних новин з-за океану.
🇺🇸США оголосили про виділення нового пакету допомоги розміром 400 млн. доларів – другого з 24 квітня, коли були ухвалені відповідні рішення Конгресу, підписані Президентом США.
🪖У ньому – «витратні матеріали» для Patriot, NASAMS та Stinger, обладнання для наших інтегрованих систем FrankenSAM, HIMARS, БМП Bradley, БТР M113, артилерійські снаряди і багато чого іншого. За влучною оцінкою Президента – «те, що треба».
Пізніше стало відомо, що Державний департамент США схвалив термінову передачу України трьох пускових установок для реактивних систем залпового вогню HIMARS, які оплатить Уряд Німеччини (приблизна вартість - 30 млн. доларів). Ураховуючи високу потребу у цих системах, їх візьмуть із запасів армії США.
Канада оголосила про виділення 76 мільйонів канадських доларів (55,6 млн. дол. США) на підтримку очолюваної Німеччиною «коаліції ППО». Про це повідомило міністерство оборони країни за результатами зустрічі його очільника з Міністром оборони Німеччини Б.Пісторіусом, який відвідав Канаду.
Окрім цього, перша партія снарядів, придбана у рамках «чеської ініціативи» Президента країни П.Павела у розмірі 180 тис. штук надійде в Україну наступного місяця – про це вже офіційно заявив очільник Чехії.
Військова підтримка з кожним днем стає все більш актуальною.
Перезатвердившись на черговий строк та відсвяткувавши день Перемоги, путін вирішив вчергове «підняти ставки», розпочавши вранці 10 травня «наступ» на півночі України у напрямку Харкова.
Ворог намагається розтягнути наші сили оборони. І хоча зараз задіяні сили і засоби скромніші ніж це було на Харківському напряму при вторгненні 24 лютого 2022 року, вони вимагаютьвід нас відповідного реагування і посилення за рахунок розгортання резервів на цій ділянці фронту. Загрозу ніхто не применшує, тому нам дуже потрібно ще більше військової техніки, ще більше снарядів.
І у цьому плані черговий. пакет допомоги та заява з Вашингтону про те, що США планують вийти приблизно на такі темпи постачання, як це було до вимушеної паузи на початку цього року – виглядають обнадійливими.
Тренд на помірне скорочення частки і обсягу непрацюючих кредитів триває
💰 За даними Національного банку, на 1 квітня 2024 року частка обсяг непрацюючих кредитів (NPL) становив 420,3 млрд. грн., а їх частка (від всіх виданих кредитів) – 36,1%.
📊 За перший квартал, частка таких кредитів скоротилась на 1,3 в.п., що відображає насамперед збільшення портфелю працюючих кредитів. Останні зростають третій квартал поспіль (+36,7 млрд. грн. у І-му кварталі 2024 р.).
Обсяг непрацюючих кредитів також зменшується, але більш повільними темпами, і переважно за рахунок роздрібних кредитів населенню. Тоді як обсяг NPL у корпоративному сегменті стабілізувався і з початку року майже не змінився. Загалом за перший квартал обсяг непрацюючих кредитівзменшився на 2,04 млрд. грн, здебільшого за рахунок банків з приватним капіталом.
💁♂️Отже маємо помірне скорочення частки і обсягів NPL, що разом із зниженням відсоткових ставок, має додатково простимулювати пожвавлення банківського кредитування.
Обсяг непрацюючих кредитів також зменшується, але більш повільними темпами, і переважно за рахунок роздрібних кредитів населенню. Тоді як обсяг NPL у корпоративному сегменті стабілізувався і з початку року майже не змінився. Загалом за перший квартал обсяг непрацюючих кредитівзменшився на 2,04 млрд. грн, здебільшого за рахунок банків з приватним капіталом.
💁♂️Отже маємо помірне скорочення частки і обсягів NPL, що разом із зниженням відсоткових ставок, має додатково простимулювати пожвавлення банківського кредитування.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
Тренд на помірне скорочення частки і обсягу непрацюючих кредитів триває 💰 За даними Національного банку, на 1 квітня 2024 року частка обсяг непрацюючих кредитів (NPL) становив 420,3 млрд. грн., а їх частка (від всіх виданих кредитів) – 36,1%. 📊 За перший квартал…
PS
Я не буду переконувати, що у нас все гаразд із кредитуванням економіки, особливо у корпоративному сегменті, що залишається кволим і залежним від державної програми 5-7-9. Портфель працюючих кредитів бізнесу зараз складає трохи більше 80% від довоєнного рівня. За підсумками 2023 року загальний кредитний портфель скоротився до 17% ВВП, що є дуже низьким рівнем проникнення кредитів порівняно із країнами в регіоні (у Польщі близько 40%ВВП).
Підживлення кредитної активності в умовах війни – це похідна від багатьох факторів, включно із фінансовим станом позичальників і банків, ставками за кредитами, що включають премію за ризик втрати застави через війну, пруденційними вимогами НБУ, які зараз поступово повертаються до звичайних практик, монетарних імпульсів, що мають балансувати між збереженням макрофінансової стійкості і пожвавленням економіки, «апетитів» самих банків до ризику, переформатуванням державних програм підтримки здешевлення і збільшення строків кредитування.
Висловлю свою точку зору, що існуючі умови дозволяють нам (з урахуванням ризиків зазначенихвище) і вимагають від нас більш наполегливо рухатись у бік активізації кредитування реального сектору економіки.
Я не буду переконувати, що у нас все гаразд із кредитуванням економіки, особливо у корпоративному сегменті, що залишається кволим і залежним від державної програми 5-7-9. Портфель працюючих кредитів бізнесу зараз складає трохи більше 80% від довоєнного рівня. За підсумками 2023 року загальний кредитний портфель скоротився до 17% ВВП, що є дуже низьким рівнем проникнення кредитів порівняно із країнами в регіоні (у Польщі близько 40%ВВП).
Підживлення кредитної активності в умовах війни – це похідна від багатьох факторів, включно із фінансовим станом позичальників і банків, ставками за кредитами, що включають премію за ризик втрати застави через війну, пруденційними вимогами НБУ, які зараз поступово повертаються до звичайних практик, монетарних імпульсів, що мають балансувати між збереженням макрофінансової стійкості і пожвавленням економіки, «апетитів» самих банків до ризику, переформатуванням державних програм підтримки здешевлення і збільшення строків кредитування.
Висловлю свою точку зору, що існуючі умови дозволяють нам (з урахуванням ризиків зазначенихвище) і вимагають від нас більш наполегливо рухатись у бік активізації кредитування реального сектору економіки.
Група транслювалася онлайн.
Але для тих, хто не хоче переглядати 2,5-годинне відео, сухий залишок:
Повністю, крім реклами безпосередньо в гральних закладах. Спонсорство також. Ще є невеликий лаг для дискусії про спонсорство спорту, але поки що скоріше ні, ніж так.
Істотно розширений механізм блокування нелегальних гральних сайтів.
❗️Так, і всі вищезазначені обмеження розповсюдженні в рівному ступені на лотереї.
Щодо інших питань дискусії не було.
Робота триває.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Депозити у гривні до ВВП зараз на максимумі за останні 10 років
Щоб остаточно поставити крапку в історії із сезонним скороченням депозитів на початку року, наведу декілька промовистих показників:
▫️Вже за підсумками березня банківські вклади у гривні відновили зростання, остаточно зафіксувавши цю тенденцію у квітні. Зокрема, у квітні вони зросли на 24,1 млрд. грн (+1,5%), з початку року – на 29,8 млрд. грн. (+1,8%). Депозити у валюті також збільшились (+0,35 млрд. дол. або на 1,8% з початку року).
▫️Від початку війни (лютий 2022 – квітень 2024) банківські вклади у гривні зросли на 80% (+739 млрд. грн.). Як частка від ВВП, такі депозити збільшились із 18,6% на кінець 2021 року до 24,9% ВВП на кінець 2023 року. Це максимум за останні 10 років.
Отже, хайп на січневому скороченні депозитної бази, що відбувається майже не щороку, можна вважати остаточно вичерпаним. Банківська система зберігає довіру вкладників (як зі сторони населення, так і бізнесу), залишається над-ліквідною і стійкою.
Утім вкотре акцентую увагу, що маємо більш активно працювати над спрямуванням частини такої вільної ліквідності на кредитування реальної економіки. Кредитування відновлюється, але дуже і дуже повільно (як видно з графіка). Одним із стимулів для його зростання має стати ухвалення законопроекту про Національну установу розвитку, що задумується як український аналог німецького KfW і сподіваюсь стане такою же історією успіху післявоєнного відновлення.
Щоб остаточно поставити крапку в історії із сезонним скороченням депозитів на початку року, наведу декілька промовистих показників:
▫️Вже за підсумками березня банківські вклади у гривні відновили зростання, остаточно зафіксувавши цю тенденцію у квітні. Зокрема, у квітні вони зросли на 24,1 млрд. грн (+1,5%), з початку року – на 29,8 млрд. грн. (+1,8%). Депозити у валюті також збільшились (+0,35 млрд. дол. або на 1,8% з початку року).
▫️Від початку війни (лютий 2022 – квітень 2024) банківські вклади у гривні зросли на 80% (+739 млрд. грн.). Як частка від ВВП, такі депозити збільшились із 18,6% на кінець 2021 року до 24,9% ВВП на кінець 2023 року. Це максимум за останні 10 років.
Отже, хайп на січневому скороченні депозитної бази, що відбувається майже не щороку, можна вважати остаточно вичерпаним. Банківська система зберігає довіру вкладників (як зі сторони населення, так і бізнесу), залишається над-ліквідною і стійкою.
Утім вкотре акцентую увагу, що маємо більш активно працювати над спрямуванням частини такої вільної ліквідності на кредитування реальної економіки. Кредитування відновлюється, але дуже і дуже повільно (як видно з графіка). Одним із стимулів для його зростання має стати ухвалення законопроекту про Національну установу розвитку, що задумується як український аналог німецького KfW і сподіваюсь стане такою же історією успіху післявоєнного відновлення.
🇺🇦Президент підписав Закон про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану.
✅Закон врегульовує процедуру митного оформлення експорту біометану з України, що має посприяти розвитку виробництва цього виду палива та розширити експортні можливості України.
📦Також цим Законом вирішено питання підняття порогу вартості товарів, які пересилаються ФОП та підприємствами за межі України в міжнародних поштових або експрес-відправленнях, без письмового декларування.
📩До внесених змін, обов’язок для подання письмової митної декларації бізнесом існував для товарів вартістю понад 150 Євро.
🔗Тепер такий поріг збільшено до 1000 Євро.
Зазначене зменшить витрати бізнесу та прискорить логістику.
✅Закон врегульовує процедуру митного оформлення експорту біометану з України, що має посприяти розвитку виробництва цього виду палива та розширити експортні можливості України.
📦Також цим Законом вирішено питання підняття порогу вартості товарів, які пересилаються ФОП та підприємствами за межі України в міжнародних поштових або експрес-відправленнях, без письмового декларування.
📩До внесених змін, обов’язок для подання письмової митної декларації бізнесом існував для товарів вартістю понад 150 Євро.
🔗Тепер такий поріг збільшено до 1000 Євро.
Зазначене зменшить витрати бізнесу та прискорить логістику.
Україна працює над збільшенням видобутку нафти і газу.
У І кварталі 2024 року підприємства, що входять до складу НАК «Нафтогаз України», збільшили видобуток блакитного палива на 12% – до 3,5 млрд. кубометрів. Планові показники перевиконані не тільки у центральних і західних областях, але й у східних, де загроза обстрілів є постійною.
⚡️ Підрозділ компанії, відповідальний за підготовку до видобутку – БУ «Укрбургаз» – у квітні встановив історичний рекорд з проходки – 40 059 м (попередній показник, зафіксований у листопаді 2023 року, перевершено на 24%)
АТ «Укрнафта», яка восени 2022 року перейшла під контроль держави, вперше за 11 років здійснила 3D-сейсмічне дослідження родовища на площі 98 кв. км. У результаті матимемо мінімізацію ризиків при бурінні свердловин.
💁♂️Наприкінці минулого місяця компанія завершила приведення спецдозволів на користування родовищами до контурів продуктивних покладів та оформила відповідні документи у Держгеонадрах. Результат – запаси компанії збільшились на 0,6 млрд. кубометрів газу та 3 млн. тонн нафти (щоб оцінити, багато це чи мало – торішній річний видобуток газу, який зріс на 6%, становив близько 1,1 млрд. кубометрів, нафти (+3% порівняно з 2022 роком) – 1,41 млн. тонн).
Багато років нафтогазовий сектор перебував, м’яко кажучи, у стані перманентної кризи.
У газовому сегменті основна ставка робилась на непрозорі відносини з російським монополістом, а «політична (нібито дешева) ціна» на ресурс, як ми бачимо зараз, в кінцевому випадку дуже дорого коштувала державі. Власний же видобуток під керівництвом різноманітних «професіоналів» стабільно занепадав.
У нафтовому сегменті ситуація була ще гіршою. Добивши свого часу дуже потужну нафтопереробку (значна частина якої у результаті приватизації опинилась де-факто під контролем держави-агресора, який після придбання згорнув її та на роки присадив Україну на російсько-білоруські нафтопродукти), держава, маючи контрольний пакет у 50%+1 акція у провідному видобувному підприємстві – АТ «Укрнафті» – багато років тому поступилась ним на користь приватного співвласника, який відверто наживався на компанії та її ресурсах, обираючи державу на різних схематозах.
«Велика війна» змусила нас зовсім по іншому подивитись на галузь. Виявилось, що вона вміє не тільки скорочувати, але й нарощувати видобуток, збільшувати покриття потреб внутрішнього ринку, заробляти прибутки і сплачувати багатомільярдні податки (приміром, АТ «Укрнафта» у 2023 році перерахувала у бюджети усіх рівнів 25,7 млрд. грн., підприємства групи НАК «Нафтогаз України» - 90,2 млрд. грн.).
Сподіваюсь, що нинішню тенденцію на відновлення та розвиток нафтогазовий комплекс зберігатиме і надалі.
У І кварталі 2024 року підприємства, що входять до складу НАК «Нафтогаз України», збільшили видобуток блакитного палива на 12% – до 3,5 млрд. кубометрів. Планові показники перевиконані не тільки у центральних і західних областях, але й у східних, де загроза обстрілів є постійною.
АТ «Укрнафта», яка восени 2022 року перейшла під контроль держави, вперше за 11 років здійснила 3D-сейсмічне дослідження родовища на площі 98 кв. км. У результаті матимемо мінімізацію ризиків при бурінні свердловин.
💁♂️Наприкінці минулого місяця компанія завершила приведення спецдозволів на користування родовищами до контурів продуктивних покладів та оформила відповідні документи у Держгеонадрах. Результат – запаси компанії збільшились на 0,6 млрд. кубометрів газу та 3 млн. тонн нафти (щоб оцінити, багато це чи мало – торішній річний видобуток газу, який зріс на 6%, становив близько 1,1 млрд. кубометрів, нафти (+3% порівняно з 2022 роком) – 1,41 млн. тонн).
Багато років нафтогазовий сектор перебував, м’яко кажучи, у стані перманентної кризи.
У газовому сегменті основна ставка робилась на непрозорі відносини з російським монополістом, а «політична (нібито дешева) ціна» на ресурс, як ми бачимо зараз, в кінцевому випадку дуже дорого коштувала державі. Власний же видобуток під керівництвом різноманітних «професіоналів» стабільно занепадав.
У нафтовому сегменті ситуація була ще гіршою. Добивши свого часу дуже потужну нафтопереробку (значна частина якої у результаті приватизації опинилась де-факто під контролем держави-агресора, який після придбання згорнув її та на роки присадив Україну на російсько-білоруські нафтопродукти), держава, маючи контрольний пакет у 50%+1 акція у провідному видобувному підприємстві – АТ «Укрнафті» – багато років тому поступилась ним на користь приватного співвласника, який відверто наживався на компанії та її ресурсах, обираючи державу на різних схематозах.
«Велика війна» змусила нас зовсім по іншому подивитись на галузь. Виявилось, що вона вміє не тільки скорочувати, але й нарощувати видобуток, збільшувати покриття потреб внутрішнього ринку, заробляти прибутки і сплачувати багатомільярдні податки (приміром, АТ «Укрнафта» у 2023 році перерахувала у бюджети усіх рівнів 25,7 млрд. грн., підприємства групи НАК «Нафтогаз України» - 90,2 млрд. грн.).
Сподіваюсь, що нинішню тенденцію на відновлення та розвиток нафтогазовий комплекс зберігатиме і надалі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Щодо боротьби з тіньовим обігом лікеро-горілчаної продукції:
Розумію, що для деяких виробників лікеро-горілчаних виробів (ЛГВ) та спирту незвично сплачувати податки, але втішити їх не можу. В європейській державі всі мають працювати за однаковими та справедливими правилами.
Боротьба з тінню вже дає свої результати, маємо:
🔼 зростання середньогалузевої податкової ефективності з ПДВ платників-виробників ЛГВ до 7,64% в І кварталі 2024 року (проти 5,16% у мирному 2021-му)
🔼 збільшення обсягів виробництва майже на 10% - 26,3 млн дал у 2023 році (проти 24,1 млн дал у 2021-му)
🔼 зростання на 34% виторгів РРО/ПРРО в І кварталі 2024 року
Відзначу, що в І кварталі було анульовано 288 ліцензій, в тому числі 8 на виробництво спирту й 3 на виробництво ЛГВ.
Позитивний досвід детінізації в алкогольній галузі треба поширити на інші підакцизні напрями.
Розумію, що для деяких виробників лікеро-горілчаних виробів (ЛГВ) та спирту незвично сплачувати податки, але втішити їх не можу. В європейській державі всі мають працювати за однаковими та справедливими правилами.
Боротьба з тінню вже дає свої результати, маємо:
🔼 зростання середньогалузевої податкової ефективності з ПДВ платників-виробників ЛГВ до 7,64% в І кварталі 2024 року (проти 5,16% у мирному 2021-му)
🔼 збільшення обсягів виробництва майже на 10% - 26,3 млн дал у 2023 році (проти 24,1 млн дал у 2021-му)
🔼 зростання на 34% виторгів РРО/ПРРО в І кварталі 2024 року
Відзначу, що в І кварталі було анульовано 288 ліцензій, в тому числі 8 на виробництво спирту й 3 на виробництво ЛГВ.
Позитивний досвід детінізації в алкогольній галузі треба поширити на інші підакцизні напрями.
Ніколи не любив анонси, довгі паузи, багатозначні натяки та інші драматургічні прийоми, але виглядає так, що незабаром ми будемо мати найгучніші після закриття Жовтих Вод новини боротьби з нелегальним ринком тютюну.
Шокуючі для тіньовиків.
Шокуючі для тіньовиків.
Вчора проведено одночасно обшуки на 5 найбільших вітчизняних виробниках тютюну, щодо яких є підтверджені відомості про їх нелегальну діяльність. Так, серед них відома львівська фабрика і фабрика відомого нам з вами конвертатора з Києва.
Подекуди виявлені підроблені акцизні марки, не марковані тютюнові вироби.
Обшуки не завершені.
Процесуальні дії щодо підтвердження виготовлення контрафактних цигарок на відповідному обладнанні тривають. Це потребує деякого часу, але це при бажанні, яке точно є, не складно.
На сьогодні виготовлення нелегального тютюну заблоковано повністю. Маю обґрунтовану надію назавжди.
До речі, щось підказує, що це не останні обшуки в цьому кейсі.
Не думав, що скажу це так скоро, але, так, респект БЕБ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM