15 тисяч підприємців змогли скористатися державною програмою єРобота.

Це один з перших проектів, запущених вже під час повномасштабної війни в рамках Плану відновлення України як захід підтримки малого і середнього бізнесу.

⚡️Він стартував на початку липня 2022 року і передбачав можливість отримання на безповоротній основі гранту (максимум – до 8 млн. грн.) за декількома напрямами як для вже існуючих бізнесів, так і для тих, хто тільки вирішив зайнятись підприємництвом, за умови створення хоча б одного чи декількох робочих місць.
Програма поступово набрала обертів, і нині обсяг наданихгрантів сягнув позначки 7,3 млрд. грн.

Кошти були виділені за такими напрямами:
📌створення чи розвиток бізнесу («Власна справа») – 13,6тисяч грантів на суму 3,2 млрд. грн.;
📌розвиток переробних підприємств – 635 грантів на 3,2 млрд.грн.;
📌садівництво, виноградарство, розвиток тепличного господарства 📌177 грантів на 778 млн. грн.;
- підтримка ветеранського бізнесу (власне ветеранів та членів їх родин, ця програма як окремий напрямок стартувала пізніше) – 335 грантів на 144 млн. грн.
Наскільки результативною є ця програма?

💰Приміром, якщо подивитись на напрям «Власна справа» – то це 30 тисяч нових робочих місць, а третина виділених на безповоротній основі коштів уже повернулась до бюджету через податки.

Переробні підприємства, які скористались державною підтримкою за відповідним напрямом програми єРобота, торік також сплатили до бюджету понад 1 млрд. грн.
Маємо значну кількість кейсів різноманітних «історій успіху»– виробництво військової амуніції, старт випуску авторської продукції, відкриття закладів харчування, запуск освітніх та медичних підприємницьких проектів та безліч інших.

Хто ще не скористався можливістю отримати безповоротну підтримку на створення та розвиток бізнесу від держави, або бажає отримати інформацію про програму єРобота – зробити це можна за посиланням https://diia.gov.ua/services/categories/biznesu/yerobota (через Дію, власне, здійснюється і прийом заявок).

У першому кварталі середня пенсія зросла на 9,6% у річному вимірі

💰За даними Пенсійного фонду України (ПФУ), на 1 квітня 2024 року середня пенсія в Україні склала 5743,3 грн. Це вже із врахуванням проведеної індексації у березні.
📊Проти аналогічного періоду минулого року середня пенсійна виплата збільшилась на 9,6% (+505 грн.).Нагадаю річна інфляція у березні (до березня 2023 р.) склала 3,2%, середня за перший квартал (до січня – березня 2023) - 4%. Отже пенсії ненабагато, але зросли у реальному вимірі.
💁‍♂️Так само ненабагато, але у реальному вимірі (з врахуванням інфляції) середня пенсія зросла на горизонті двох років війни – 1 квітня 2024 до 1 квітня 2022 року. За цей час  середня пенсія збільшилась на 31,4%, тоді як інфляція була 25,2%.
Середня пенсія у доларовому еквіваленті на 1 квітня 2024 року склала 147,3 дол. (за офіційним курсом на відповідну дату). За час війни доларовий еквівалент пенсії (у поточних цінах) майже не змінився.

Я не збираюсь переконувати, що така пенсія є гідною трудовому внеску нинішніх пенсіонерів. Це не так. За підсумками 2023 року, середня пенсія складала 31% від середньої зарплати, а має бути не менше 40%, аби забезпечувати належний рівень заміщення трудових доходів і прийнятний рівень життя на пенсії.
Да і сама середня пенсія – можливо не найкращий показник, коли діло доходить до розбивки пенсіонерів за рівнем виплат. Оскільки 63% пенсіонерів отримують пенсію менше 5 тис. грн., тобто помітно менше за середній рівень. Є багато нарікань на справедливість пенсії,  виплачуваної за загальним і спеціальними законами.
Все це є, хоча заради істини – цій проблемі під назвою «нереформована пенсійна система» вже 30 з гаком років. До 2014 року пенсійні виплати були більш щедрими (і на цьому загравали політики «з минулого»), але і назвати стан пенсійної системи стійким, коли Україна була одним із лідерів у світі за рівнем пенсійного навантаження на ВВП, «язик не навертається».  

✅Європейська Комісія схвалила запропонований Урядом План для Ukraine Facility.

🇪🇺Процитую офіційне повідомлення з цього приводу: «Комісія прийняла пропозицію щодо імплементаційного рішення РадиЄС, яке позитивно оцінює План щодо України, комплексну реформу та інвестиційну стратегію України на наступні чотири роки. Цей важливий крок прокладає шлях для регулярної та передбачуваної підтримки України в рамках програми ЄС для України на суму до 50 мільярдів євро. Фінансування в рамках Фонду допоможе Україні підтримувати свою адміністрацію, виплачувати зарплати та пенсії, надавати основні державні послуги та підтримувати відновлення та реконструкцію, поки вона продовжує захищатися від агресії росії».

❕Це не останній етап на шляху остаточного повноцінного запуску Ukraine Facility – тепер 27 держав-членів ЄС мають один місяць (відлік запущено), щоб ухвалити імплементаційне рішення Ради, запропоноване Комісією.

💶Але ухвалення запропонованого Імплементаційного рішення Ради ЄС дозволяє Європейській Комісії виділити Україні ще до 1,89 мільярда євро попереднього фінансування, «доки не почнуться регулярні виплати, пов’язані з впровадженням реформ та інвестиційними показниками в рамках Плану щодо України».

Приймаючи рішення про схвалення Плану для України, Єврокомісія керувалась критеріями, встановленими для Положення про фінансовий фонд для України, а саме – мала встановити, «чи є План щодо України цілеспрямованою та добре збалансованою відповіддю на цілі Інструменту для України, чи відповідає він на виклики шляху вступу України та чи відповідає він потребам України у відновленні, реконструкції та модернізації».

🇪🇺Процитую знов рішення ЄК: «План щодо України ефективно відповідає цілям Інструменту для України шляхом визначення тих ключових реформ та інвестицій, які можуть прискорити стійке економічне зростання та залучити інвестиції, щоб збільшити потенціал зростання країни в середньо- та довгостроковій перспективі. План також забезпечує основу для відновлення, реконструкції та модернізації України. Оцінка виявила, що План пропонує адекватні механізми та заходи для захисту фінансових інтересів ЄС шляхом забезпечення ефективного впровадження, моніторингу та звітності щодо Плану».

⚠️Далі попереду у нас впровадження передбачених Планом 69 реформ у 15 сферах, реалізація 10 інвестиційних маркерів – загалом досягнення 146 якісних і кількісних показників (не чекаючи на остаточне схвалення Плану, ми вже виконуємо передбачені ним позиції).

За оцінками Європейської Комісії, «якщо всі запропоновані реформи та інвестиції будуть повністю реалізовані, ВВП України може зрости на 6,2% до 2027 року та на 14,2% до 2040 року. Реалізація Плану також може призвести до скорочення боргу приблизно на 10 процентних пунктів ВВП до 2033 року порівняно з альтернативним сценарієм» (без Ukraine Facility).
Ми безумовно працюватимемо задля реалізації цього сценарію, адже це реальний крок у напрямі до набуття повноцінного членства України в ЄС.

В Італії пройшов триденний саміт міністрів інфраструктури країн G7.

Питання солідарності і співпраці з Україною зайняли на ньому вагоме місце – у підсумковій Декларації нашій державі було присвячено перші її сторінки перед такими важливими темами, як гнучкість та стійкість транспортної інфраструктури в умовах полі-криз, досягнення сталості функціонування галузі, організація роботи в умовах поширення штучного інтелекту та новітніх технологій, забезпечення кібербезпеки та протидії стратегічним вразливостям, гарантії свободи судноплавства в умовах обмежень військового характеру, взаємодія з країнами з низьким і середнім доходом тощо.
Міністри «сімки», висловивши непохитну підтримку України та вітаючи хоробрість і стійкість українського народу:
✅зобов’язались продовжувати роботу, щоб забезпечити перемогу народу України в боротьбі та допомогти створити всеосяжний, справедливий і міцний мир;
✅визнали відбудову України, починаючи з заходів раннього відновлення, ключовим пріоритетом, заради чого буде продовжена робота з українською владою, європейськими інституціями та міжнародними фінансовими організаціямичерез Міжвідомчу платформу координації донорів в Україні та із залученням приватних інвестицій;
✅висловили підтримку посиленню транскордонного зв’язку, включно з розвитком відповідної транскордонноїінфраструктури, системи та процедури для побудови стійких ланцюгів постачання за межами її кордонів відповідно до Транс’європейської транспортної мережі, а також інтеграції транспортної мережі України та Молдови шляхом розробки нових залізничних сполучень з колією європейськогостандарту;
✅зобов’язались підтримувати дії, спрямовані на запобігання незаконним операціям у морському секторі «темним» або «тіньовим» флотом, таким як перевалка нафти з судна на судно у відкритому морі, і закликали прибережні держави, держави прапора, держави порту та інші відповідні зацікавлені сторони запобігати незаконним операціям у морському секторі «темним флотом» або «тіньовим флотом»;
✅підтримали необхідність дотримання ліміту цін на нафту, який має обмежити російські доходи, що могли б бути використані для фінансування агресивної війни Росії проти України. Ті, хто бере участь у торгівлі нафтою, мають провести належну перевірку, щоб переконатися, що вони не порушують обмеження цін на нафту, і повідомляти про судна, підозрювані в порушенні обмеження цін на нафту або іншим чином залучених до діяльності з ухилення від санкцій;
✅зобов’язалися продовжувати роботу, спрямовану на реконструкцію стійких, розумних і безпечних транспортних систем в Україні, дотримуючись принципу «відновлювати краще ніж було». Інфраструктура та транспортні системи України мають вирішальне значення не лише для відновлення економіки України та добробуту її громадян, а й для відновлення міжнародних транспортних зв’язків, що принесе користь світовій торгівлі та ланцюгам постачання.

💁‍♂️Підкресливши успішність проведення Конференції, яка відбулася у лютому у Токіо, міністри G7 нагадали про наступні, які мають відбутися у 2024 році в Берліні та у 2025 році у Римі.
Ми також розраховуємо, що вони матимуть наслідком конкретні домовленості щодо участі провідних держав світу у відновленні української інфраструктури.

⚠️У першому кварталі всі банки, окрім одного, виконували нормативи по капіталу

НБУ опублікував фактичні значення нормативів достатності капіталу (H2, H3) за перший квартал: загалом по системі і в розрізі окремих банків.

💁‍♂️Це основні індикатори, які демонструють здатність банків розраховуватись за своїми зобов’язаннями за рахунок власного капіталу з врахуванням кредитного ризику.

⚡️Отже, на 1 квітня 2024 року норматив достатності регулятивного капіталу (H2) становив 20,44% (мінімально допустиме значення – 10%), основного капіталу (H3)– 11,95% (мінімум - 7%).
📉З початку року такі нормативи дещо зменшились (див. графік).
Утім залишались більшими, ніж вони були до початку повномасштабної війни.

Серед 63 банків нормативи адекватності регулятивного і основного капіталу (H2, Н3) виконували всі банки, окрім Укрексіму (H2 – 4,31%, H3 – 2,17%).

🏦Нагадаю, показники Укрексіму були скориговані у бік зниження після завершення діагности 20 найбільших банківнаприкінці минулого року. Як і решта 4 банки (Правекс, МТБ, Укргаз, Сенс), що за результатами діагностики можутьпотребувати докапіталізації, банк має подати до НБУ програму реструктуризації і довнесення капіталу, після чого матиме достатньо часу (до 1 березня 2026 року) для їх повного виконання. Банк отримав збиток у розмірі 7,7 млрд. грн. у 2022 році. Утім у 2023 році був прибутковим (5,2 млрд. прибутку). Плюс за 2 місяця 2024 року прибуток до оподаткування склав 1,7 млрд. грн., що має підтримати капітал банку.

В цілому можна констатувати, що банківська система залишається належно капіталізованою (із H2 і H3 майже удвічі більшими за норматив). За висновками НБУ, банки мають достатній запас міцності, щоб виконати чинні та заплановані вимоги до капіталу (вже зурахуванням сплати додаткового податку на прибуток).