Поки вони нас бомблять…
Рада директорів МВФ схвалила третій перегляд програми фінансування для України.
Транш в сумі 880 млн. доларів США надійде до країни найближчим часом.
Ми виконали всі вимоги для продовження програми. Важливість цієї новини для фінансової безпеки держави важко переоцінити. Адже на неї завʼязана інша критично важлива допомога від партнерів.
Сьогодні єдиним істотним ризиком для фінансування видатків у 2024 років є отримання допомоги від США.
Ризик буде подоланий.
Рада директорів МВФ схвалила третій перегляд програми фінансування для України.
Транш в сумі 880 млн. доларів США надійде до країни найближчим часом.
Ми виконали всі вимоги для продовження програми. Важливість цієї новини для фінансової безпеки держави важко переоцінити. Адже на неї завʼязана інша критично важлива допомога від партнерів.
Сьогодні єдиним істотним ризиком для фінансування видатків у 2024 років є отримання допомоги від США.
Ризик буде подоланий.
Цього тижня відбулися засідання низки центральних банків світу.
💸Ключова тема традиційна для двох останніх років – інфляція та тактика її стримування.
🌍Прийняті рішення носили різний характер.
США. Федеральна резервна система зберегла відсоткову ставку у діапазоні 5,25%-5,50%, зафіксовану у липні 2023 року. За прогнозом регулятора, на кінець року інфляція в країні очікується на рівні 2,4%. Прогноз зростання ВВП у 2024 році підвищено з 1,4% до 2,1%, у 2025 році – з 1,8% до 2,0%.
Великобританія. Банк Англії зберіг відсоткову ставку на найвищому за півтора десятиліття рівні – 5,25%. За словами керівника регулятора Ендрю Бейлі, Банк побачив ознаки зниження інфляції, але йому необхідно більше впевненості у тому, що ціновий тиск перебуває під повним контролем.
Норвегія. Ставку також збережено на рівні 4,50%. У регуляторі уточнили – зниження вартості запозичень прогнозують розпочати восени.
Китай. Народний банк країни зберіг ставку за кредитами для першокласних позичальників терміном на один рік на рівні 3,45%, і на п’ять років – на рівні 3,95%.
Швейцарія. Центральний банк знизив відсоткову ставку на 25 б.п. – до 1,50%, ставши першим серед регуляторів з розвинених економік світу, який перейшов до пом’якшення ГКП. Інфляція у лютому уповільнилась до 1,2% і вже дев’ять місяців тримається у діапазоні нижче цільового показника у 2%.
Чехія. Відсоткова ставка знижена на 50 б.п. – до 5,75%.
Японія. Центральний банк підвищив ставку уперше за 17 років, ставши останнім, хто відмовився від політики від’ємних позик. Короткострокова відсоткова ставка тепер становитиме 0% (+10 б.п.). Банк пообіцяв утримувати ставку овернайт у діапазоні 0-0,1%, і застосовувати ставку 0,1% до залишків на поточних рахунках фінансових установ у банку.
Туреччина. Процентна ставка підвищена з 45,0% до 50,0% через погіршення прогнозу інфляції. За інформацією регулятора, обмежувальна позиція зберігатиметься доти, доки не відбудеться значна та стійка зміна інфляційних тенденцій.
💸Ключова тема традиційна для двох останніх років – інфляція та тактика її стримування.
🌍Прийняті рішення носили різний характер.
США. Федеральна резервна система зберегла відсоткову ставку у діапазоні 5,25%-5,50%, зафіксовану у липні 2023 року. За прогнозом регулятора, на кінець року інфляція в країні очікується на рівні 2,4%. Прогноз зростання ВВП у 2024 році підвищено з 1,4% до 2,1%, у 2025 році – з 1,8% до 2,0%.
Великобританія. Банк Англії зберіг відсоткову ставку на найвищому за півтора десятиліття рівні – 5,25%. За словами керівника регулятора Ендрю Бейлі, Банк побачив ознаки зниження інфляції, але йому необхідно більше впевненості у тому, що ціновий тиск перебуває під повним контролем.
Норвегія. Ставку також збережено на рівні 4,50%. У регуляторі уточнили – зниження вартості запозичень прогнозують розпочати восени.
Китай. Народний банк країни зберіг ставку за кредитами для першокласних позичальників терміном на один рік на рівні 3,45%, і на п’ять років – на рівні 3,95%.
Швейцарія. Центральний банк знизив відсоткову ставку на 25 б.п. – до 1,50%, ставши першим серед регуляторів з розвинених економік світу, який перейшов до пом’якшення ГКП. Інфляція у лютому уповільнилась до 1,2% і вже дев’ять місяців тримається у діапазоні нижче цільового показника у 2%.
Чехія. Відсоткова ставка знижена на 50 б.п. – до 5,75%.
Японія. Центральний банк підвищив ставку уперше за 17 років, ставши останнім, хто відмовився від політики від’ємних позик. Короткострокова відсоткова ставка тепер становитиме 0% (+10 б.п.). Банк пообіцяв утримувати ставку овернайт у діапазоні 0-0,1%, і застосовувати ставку 0,1% до залишків на поточних рахунках фінансових установ у банку.
Туреччина. Процентна ставка підвищена з 45,0% до 50,0% через погіршення прогнозу інфляції. За інформацією регулятора, обмежувальна позиція зберігатиметься доти, доки не відбудеться значна та стійка зміна інфляційних тенденцій.
Хочу звернутися до імпортерів та продавців електроніки.
Друзі, у вас класний, красивий, великий бізнес, ви продаєте те, що змушує нас, ваших споживачів щиро захоплюватись. Силою людської думки, висотою технологій та генієм винахідливості. Це все стосується вашого товару.
Але це, на жаль, не стосується його продажу. Бо винахідливість у тому як вкрасти у армії податки у війну шляхом фейкових чеків, сумнозвісних аудіокниг та банальної контрабанди не є і не може бути геніальною. Це тупо. І це видно. Видно і вашим споживачам і податковій. І це не тільки тягне мільярдні штрафи та донарахування, але ганьбить вас і ваш насправді красивий бізнес, який важко співставити у свідомості з тупою та зухвалою крадіжкою у того, хто життєво потребує цих грошей аби вас же захищати.
І при цьому ваш маркетинг на кшталт «1 долар з кожного навушника йде на донат» - виглядає, чесно, як знущання.
Моя дружня порада, вийти в білу. Якомога скоріше і без винятків. Інакше….
Запитайте про варіант (б) на ринку горілки, палива, грального бізнесу.
❕Коротко: відбілення все одно не минути, але із набагато більшими втратами.
За пораду не дякуйте.
Друзі, у вас класний, красивий, великий бізнес, ви продаєте те, що змушує нас, ваших споживачів щиро захоплюватись. Силою людської думки, висотою технологій та генієм винахідливості. Це все стосується вашого товару.
Але це, на жаль, не стосується його продажу. Бо винахідливість у тому як вкрасти у армії податки у війну шляхом фейкових чеків, сумнозвісних аудіокниг та банальної контрабанди не є і не може бути геніальною. Це тупо. І це видно. Видно і вашим споживачам і податковій. І це не тільки тягне мільярдні штрафи та донарахування, але ганьбить вас і ваш насправді красивий бізнес, який важко співставити у свідомості з тупою та зухвалою крадіжкою у того, хто життєво потребує цих грошей аби вас же захищати.
І при цьому ваш маркетинг на кшталт «1 долар з кожного навушника йде на донат» - виглядає, чесно, як знущання.
Моя дружня порада, вийти в білу. Якомога скоріше і без винятків. Інакше….
Запитайте про варіант (б) на ринку горілки, палива, грального бізнесу.
❕Коротко: відбілення все одно не минути, але із набагато більшими втратами.
За пораду не дякуйте.
Важка ніч і ранок для України...
Зараз маємо робити максимум, аби вистояти, в тому числі зберегти макроекономічну і фінансову стабільність, що дається важкими зусиллями. У цьому плані, те що Україна залишається у програмі МВФ, яка є середньостроковою рамкою для надання усієї міжнародної підтримки на суму 122 млрд. дол. , важко переоцінити.
Отже, додам ще декілька акцентів про програмі EFF і міжнародній допомозі.
За графіком, наступний перегляд програми EFF заплановано на другу половину червня - початок липня.
❗️Це буде 5-й транш, що майже у три рази більший за останній (1 670 млн. СПЗ, еквівалент – 2213 млн. дол. по поточному курсу). Нам потрібно буде виконати усі кількісні критерії станом на кінець першого кварталу 2024 року і структурні маяки на початок червня. Останніх поки що небагато (пропозиції щодо переформатування програми 5-7-9, «анти-корупційні» зміни до процесуального кодексу, + постійно діючий критерій по банкам). Але розслаблятись точно не варто, бо на подальший перегляд у вересні буде винесено більшу кількість вимог (7 структурних маяків).
Поки ж можемо констатувати, що березень стане рекордним місяцем по залученню зовнішнього фінансування. Нагадаю за останній тиждень Україна отримала: 4,9 млрд. дол. від ЄС у рамках Ukraine Facility, 1,5 млрд. дол. від Канади, 0,88 млрд. дол. від МВФ. Найближчим часом очікуємо надходження чергового траншу у рамках DPL від Світового банку обсягом 1,5 млрд. дол. Є й інші сподівання. Сумарні очікування на березень – квітень близько 10 млрд. дол.
Сподіваюсь також, що у квітні ми матимемо більшу ясність щодо виділення фінансової допомоги з боку США. У цьому плані успішне виконання програми МВФ, найбільшим акціонером якого є США, є додатковим важелем впливу на політиків у цій країні дотримуватись взятих на себе зобов’язань щодо довгострокової підтримки України.
Ні в якому разі не хочу, щоб цей пост сприймався як заспокійливий. Надходження траншів зовнішнього фінансування цього року є неритмічним, а ризики недоотримання усієї запланованої суми залишаються суттєвими. Утім хочу нагадати про прогнози «фінансового армагедону», що рясніли на початку цього року, і які не справдились. Ми пройшли найважчі два перших бюджетних місяці. Інфляція продовжує скорочуватись. Ситуація на валютному ринку є контрольованою. Банківська система залишається стійкою і належно капіталізованою. Робитимемо максимум від нас залежне в плані реформ і підтримки партнерів для збереження макрофінансової стабільності.
Зараз маємо робити максимум, аби вистояти, в тому числі зберегти макроекономічну і фінансову стабільність, що дається важкими зусиллями. У цьому плані, те що Україна залишається у програмі МВФ, яка є середньостроковою рамкою для надання усієї міжнародної підтримки на суму 122 млрд. дол. , важко переоцінити.
Отже, додам ще декілька акцентів про програмі EFF і міжнародній допомозі.
За графіком, наступний перегляд програми EFF заплановано на другу половину червня - початок липня.
❗️Це буде 5-й транш, що майже у три рази більший за останній (1 670 млн. СПЗ, еквівалент – 2213 млн. дол. по поточному курсу). Нам потрібно буде виконати усі кількісні критерії станом на кінець першого кварталу 2024 року і структурні маяки на початок червня. Останніх поки що небагато (пропозиції щодо переформатування програми 5-7-9, «анти-корупційні» зміни до процесуального кодексу, + постійно діючий критерій по банкам). Але розслаблятись точно не варто, бо на подальший перегляд у вересні буде винесено більшу кількість вимог (7 структурних маяків).
Поки ж можемо констатувати, що березень стане рекордним місяцем по залученню зовнішнього фінансування. Нагадаю за останній тиждень Україна отримала: 4,9 млрд. дол. від ЄС у рамках Ukraine Facility, 1,5 млрд. дол. від Канади, 0,88 млрд. дол. від МВФ. Найближчим часом очікуємо надходження чергового траншу у рамках DPL від Світового банку обсягом 1,5 млрд. дол. Є й інші сподівання. Сумарні очікування на березень – квітень близько 10 млрд. дол.
Сподіваюсь також, що у квітні ми матимемо більшу ясність щодо виділення фінансової допомоги з боку США. У цьому плані успішне виконання програми МВФ, найбільшим акціонером якого є США, є додатковим важелем впливу на політиків у цій країні дотримуватись взятих на себе зобов’язань щодо довгострокової підтримки України.
Ні в якому разі не хочу, щоб цей пост сприймався як заспокійливий. Надходження траншів зовнішнього фінансування цього року є неритмічним, а ризики недоотримання усієї запланованої суми залишаються суттєвими. Утім хочу нагадати про прогнози «фінансового армагедону», що рясніли на початку цього року, і які не справдились. Ми пройшли найважчі два перших бюджетних місяці. Інфляція продовжує скорочуватись. Ситуація на валютному ринку є контрольованою. Банківська система залишається стійкою і належно капіталізованою. Робитимемо максимум від нас залежне в плані реформ і підтримки партнерів для збереження макрофінансової стабільності.
Cui prodest або "шукай, кому вигідно".
І так, як наслідок - консолідація, а отже посилення ворога.
Тепер ще й на ґрунті страху.
І так, як наслідок - консолідація, а отже посилення ворога.
Тепер ще й на ґрунті страху.
Йдеться про підприємства:
(1) розташовані станом на дату початку повномасштабного вторгнення (24 лютого 2022 року) на:
📍територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій);
📍територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначена дата завершення бойових дій);
📍тимчасово окупованих територіях (для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації).
(2) які скористалися державною програмою доступних кредитів 5-7-9%.
💁♂️Як людина, з перших днів долучена до процесів релокації підприємств з багатьох областей України, дуже добре пам’ятаю цей непростий процес. Досі вдячний фахівцям міністерств і відомств, місцевих державних адміністрацій, «Укрзалізниці» і «Укрпошти», усім причетним, які ніколи не займалися подібними справами, не мали ні знань, ні досвіду, але допомагали усім чим могли тим підприємствам, на які невпинно насувалась окупація і які технологічно могли врятуватись від неї.
Усього тоді понад 700 підприємств змінили «прописку». Хтось встиг врятувати цілий бізнес, хтось обладнання та співробітників. Для багатьох це справді стало порятунком від неминучого знищення…
Частина підприємств з часом, після де-окупації, повернулась на місця постійної дислокації, хтось лишився працювати у приймаючих громадах, а дехто побачив можливість працювати і на двох локаціях.
Держава тоді запропонувала різні варіанти державної підтримки, але зрозуміло, що для будь-якого бізнесу непередбачуваний переїзд за форс-мажорних обставин став шоком, а налагодження і нормалізація роботи бізнесу потребує більше часу, ресурсів і зусиль, ніж якби вони мали можливість залишатись на своїх звичних місцях розташування.
❗️Тому підтримую таку ініціативу, спрямовану на те, щоб підприємства з непростою долею отримали додаткові можливості для зміцнення та подальшої роботи.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Тема «російських активів» стає предметом дедалі гостріших дебатів.
💁♂️Напередодні Європейська Комісія запропонувала Раді ЄС підтримати використання доходів від заморожених російських активів для допомоги Україні (на жаль, на цьому етапі згоди вдалось досягти лише щодо доходів, і поки за дужками лишається питання – за який час: враховуючи ретроспективно доходи за 2023 рік чи тільки ті, які будуть отримані після ухвалення остаточного рішення).
Але вже на наступному кроці позиції європейських країн почали розходитись.
Одна група, яка з самого початку повномасштабного вторгнення демонструє рішуче лідерство у наданні Україні військової допомоги, запропонувала спрямувати конфісковані доходи на закупівлю озброєння і техніки (і якби умовні 2,5-3,0 млрд. євро минулорічних доходів пішли зараз на закупівлю украй потрібних нам артилерійських снарядів – це була б дуже потужна підтримка, зокрема у частині розширення можливостей реалізації ініціативи Президента Чехії П.Павела).
❕Однак є й інші держави, що висловили альтернативну пропозицію – спрямовувати такі кошти тільки НЕ на військову допомогу, а на щось мирно-гуманітарне, приміром, відновлення України. Це теж непогана ідея, хоча, ураховуючи щоденні ракетні удари, трохи не така пріоритетна як снаряди чи засоби ППО, хоча пораховані потреби на першочергове fast-recovery станом на початок року вимірювались 15 млрд. доларів (зараз, напевно, вже більше).
Дві «хвилі ідей» поки що спрацювали на протиході, і за інформацією Reuters, лідери Європейського Союзу, скоріше за все приймуть соломонове рішення і відправлять Єврокомісію попрацювати над деталями ще.
Тим часом Bloomberg повідомив, що США запропонували союзникам по G7 створення спеціального фонду для випуску облігацій на 50 млрд. доларів, забезпечених прибутками від заморожених активів росії.
За даними журналістів, ідея поки що є доволі сирою, але щодо неї вже є перестороги з боку деяких європейських країн – хоча у разі її успішної реалізації вона може принести нам більший ресурс у коротший термін.
💁♂️Напередодні Європейська Комісія запропонувала Раді ЄС підтримати використання доходів від заморожених російських активів для допомоги Україні (на жаль, на цьому етапі згоди вдалось досягти лише щодо доходів, і поки за дужками лишається питання – за який час: враховуючи ретроспективно доходи за 2023 рік чи тільки ті, які будуть отримані після ухвалення остаточного рішення).
Але вже на наступному кроці позиції європейських країн почали розходитись.
Одна група, яка з самого початку повномасштабного вторгнення демонструє рішуче лідерство у наданні Україні військової допомоги, запропонувала спрямувати конфісковані доходи на закупівлю озброєння і техніки (і якби умовні 2,5-3,0 млрд. євро минулорічних доходів пішли зараз на закупівлю украй потрібних нам артилерійських снарядів – це була б дуже потужна підтримка, зокрема у частині розширення можливостей реалізації ініціативи Президента Чехії П.Павела).
❕Однак є й інші держави, що висловили альтернативну пропозицію – спрямовувати такі кошти тільки НЕ на військову допомогу, а на щось мирно-гуманітарне, приміром, відновлення України. Це теж непогана ідея, хоча, ураховуючи щоденні ракетні удари, трохи не така пріоритетна як снаряди чи засоби ППО, хоча пораховані потреби на першочергове fast-recovery станом на початок року вимірювались 15 млрд. доларів (зараз, напевно, вже більше).
Дві «хвилі ідей» поки що спрацювали на протиході, і за інформацією Reuters, лідери Європейського Союзу, скоріше за все приймуть соломонове рішення і відправлять Єврокомісію попрацювати над деталями ще.
Тим часом Bloomberg повідомив, що США запропонували союзникам по G7 створення спеціального фонду для випуску облігацій на 50 млрд. доларів, забезпечених прибутками від заморожених активів росії.
За даними журналістів, ідея поки що є доволі сирою, але щодо неї вже є перестороги з боку деяких європейських країн – хоча у разі її успішної реалізації вона може принести нам більший ресурс у коротший термін.
Данило Гетманцев
Тема «російських активів» стає предметом дедалі гостріших дебатів. 💁♂️Напередодні Європейська Комісія запропонувала Раді ЄС підтримати використання доходів від заморожених російських активів для допомоги Україні (на жаль, на цьому етапі згоди вдалось досягти…
❗️Але мені б все таки хотілося, щоб наші друзі та союзники повернутися до питання значно важливішого порядку – а звідки взагалі взялося питання про російські активи, чого раптом їх заморозили, і що стало першопричиною взагалі обговорювати їх долю?
А сталося кричуще, безпрецедентне, небачене вже багато десятиліть на європейському континенті порушення усіх норм міжнародного права, коли одна з держав (яка привласнила від СРСР право вето на будь-які рішення ООН, а отже гарантовано ніколи не отримає належної реакції міжнародної спільноти) напала на іншу державу, щодо якої виступала гарантом територіальної цілісності, окупувала значну частину її території, завдала рекордних у світовій історії збитків, які вже зараз Світовим Банком, Європейською Комісією та ООН оцінюються мінімум у 500 млрд. доларів (!!!), і вони щодня продовжують зростати.
І якщо ми всі стоїмо за спільні цивілізаційні «цінності», причому Україна платить за них найтяжчу ціну – життя і здоров’я українців, щоб таку ж ціну згодом не довелось платити іншим державам європейського континенту – то чи справедливою взагалі є дискусія про 3 млрд. євро чи навіть 50 млрд. доларів, а решта з 300 млрд. заарештованих російських активів має спокійно повернутися державі-агресору як ні в чому не бувало, як тільки «обставини зміняться»?
Такі підходи тільки стимулюватимуть потенційних агресорів по всьому світові. Якщо в результаті агресії ти захопиш території та активи вартістю десятки трильйонів доларів, і це обійдеться тобі лише невеличким «штрафом» у декілька мільярдів чи навіть десятків мільярдів – то чому б не спробувати й собі? І це зовсім не риторичне питання, прецендент і не менш важливо строки вирішення (чи не вирішення) якого матимуть дуже далекосяжні наслідки для всього світу.
А сталося кричуще, безпрецедентне, небачене вже багато десятиліть на європейському континенті порушення усіх норм міжнародного права, коли одна з держав (яка привласнила від СРСР право вето на будь-які рішення ООН, а отже гарантовано ніколи не отримає належної реакції міжнародної спільноти) напала на іншу державу, щодо якої виступала гарантом територіальної цілісності, окупувала значну частину її території, завдала рекордних у світовій історії збитків, які вже зараз Світовим Банком, Європейською Комісією та ООН оцінюються мінімум у 500 млрд. доларів (!!!), і вони щодня продовжують зростати.
І якщо ми всі стоїмо за спільні цивілізаційні «цінності», причому Україна платить за них найтяжчу ціну – життя і здоров’я українців, щоб таку ж ціну згодом не довелось платити іншим державам європейського континенту – то чи справедливою взагалі є дискусія про 3 млрд. євро чи навіть 50 млрд. доларів, а решта з 300 млрд. заарештованих російських активів має спокійно повернутися державі-агресору як ні в чому не бувало, як тільки «обставини зміняться»?
Такі підходи тільки стимулюватимуть потенційних агресорів по всьому світові. Якщо в результаті агресії ти захопиш території та активи вартістю десятки трильйонів доларів, і це обійдеться тобі лише невеличким «штрафом» у декілька мільярдів чи навіть десятків мільярдів – то чому б не спробувати й собі? І це зовсім не риторичне питання, прецендент і не менш важливо строки вирішення (чи не вирішення) якого матимуть дуже далекосяжні наслідки для всього світу.
#мвф
❗️Декілька цікавих інсайтів з оновленого Меморандуму про фінансову і економічну політику та звіту МВФ про третій перегляд програми❗️
💸Почнемо з макро-прогнозу на 2024 рік, який в цілому було трохи покращено (порівняно із груднем 2023 року)
1. Прогноз номінального ВВП збільшено з 7 640 до 7748 млрд. грн. (+108 млрд.грн.). Збільшення номінального ВВП = збільшення податкової бази (за інших рівних умов). Реальне зростання залишилось на рівні +(3-4%).
2. Прогноз інфляції на кінець 2024 року покращено з 9,5% до 8,5%.
3. Прогноз зростання реальних зарплат покращено з 8,5% до 9,8%. Це наслідок трохи більших очікувань по зростанню номінальних зарплат і уповільнення інфляції.
4. Прогноз рівня безробіття (за методикою МОТ) погіршено з 14,7% до 15,6%. Безробіття залишається однією з найбільших структурних проблем.
5. Прогноз валових інвестицій до ВВП погіршено з 18% до 17,6% (16,3% у 2023 році). Скажу так, що це все ще замало для стійкого зростання (для якого потрібно не менше 20% ВВП), але це більше, ніж у попередні роки (середній показник за 10 років до повномасштабної війни – 16% ВВП). Драйвером інвестиційної активності минулого року був державний сектор і ВПК.
Подивимось як буде цього року в умовах більших бюджетних обмежень.
6. Прогноз дефіциту державного бюджету покращено з 15,7 до 13,7% ВВП (без грантів з 20,4% до 20,2% ВВП).
7. Прогноз величини державного боргу покращено з 96,7% до 94% ВВП. Це відображає насамперед менші очікування щодо залучення зовнішнього боргового фінансування на покриття дефіциту бюджету і більший прогноз номінального ВВП.
8. Прогноз дефіциту рахунку поточних операцій покращено з 7,1 до 5,7% ВВП. Прогноз профіциту платіжного балансу покращено з 1,3 до 1,4% ВВП. Прогноз міжнародних резервів покращено з 40,9 до 42,1 млрд. дол. Разом це означає трохи менший тиск на гривню на валютному ринку.
💁♂️Якщо узагальнити, то макро-ризики на цей рік були і залишаються значними. Через повномасштабну війну інакше і бути не може. На додачу ми мали дуже складний перший квартал цього року через обмежене зовнішнє фінансування. Утім навіть і у такому середовищі можна тримати макро-фінансову ситуацію під контролем. Невелике покращення прогнозу МВФ, а Фонд притримується консервативних прогнозів у своїй роботі, власне це і засвідчило.
❗️Декілька цікавих інсайтів з оновленого Меморандуму про фінансову і економічну політику та звіту МВФ про третій перегляд програми❗️
💸Почнемо з макро-прогнозу на 2024 рік, який в цілому було трохи покращено (порівняно із груднем 2023 року)
1. Прогноз номінального ВВП збільшено з 7 640 до 7748 млрд. грн. (+108 млрд.грн.). Збільшення номінального ВВП = збільшення податкової бази (за інших рівних умов). Реальне зростання залишилось на рівні +(3-4%).
2. Прогноз інфляції на кінець 2024 року покращено з 9,5% до 8,5%.
3. Прогноз зростання реальних зарплат покращено з 8,5% до 9,8%. Це наслідок трохи більших очікувань по зростанню номінальних зарплат і уповільнення інфляції.
4. Прогноз рівня безробіття (за методикою МОТ) погіршено з 14,7% до 15,6%. Безробіття залишається однією з найбільших структурних проблем.
5. Прогноз валових інвестицій до ВВП погіршено з 18% до 17,6% (16,3% у 2023 році). Скажу так, що це все ще замало для стійкого зростання (для якого потрібно не менше 20% ВВП), але це більше, ніж у попередні роки (середній показник за 10 років до повномасштабної війни – 16% ВВП). Драйвером інвестиційної активності минулого року був державний сектор і ВПК.
Подивимось як буде цього року в умовах більших бюджетних обмежень.
6. Прогноз дефіциту державного бюджету покращено з 15,7 до 13,7% ВВП (без грантів з 20,4% до 20,2% ВВП).
7. Прогноз величини державного боргу покращено з 96,7% до 94% ВВП. Це відображає насамперед менші очікування щодо залучення зовнішнього боргового фінансування на покриття дефіциту бюджету і більший прогноз номінального ВВП.
8. Прогноз дефіциту рахунку поточних операцій покращено з 7,1 до 5,7% ВВП. Прогноз профіциту платіжного балансу покращено з 1,3 до 1,4% ВВП. Прогноз міжнародних резервів покращено з 40,9 до 42,1 млрд. дол. Разом це означає трохи менший тиск на гривню на валютному ринку.
💁♂️Якщо узагальнити, то макро-ризики на цей рік були і залишаються значними. Через повномасштабну війну інакше і бути не може. На додачу ми мали дуже складний перший квартал цього року через обмежене зовнішнє фінансування. Утім навіть і у такому середовищі можна тримати макро-фінансову ситуацію під контролем. Невелике покращення прогнозу МВФ, а Фонд притримується консервативних прогнозів у своїй роботі, власне це і засвідчило.
🇯🇵Україна отримала від Японії позику у розмірі 230 млн. доларів.
Щоб оцінити масштаби допомоги країни Сонця, що сходить, наведу лише декілька цифр:
📍у січні-лютому 2024 року із 1,2 млрд. доларів усієї зовнішньої допомоги – 901 млн. доларів (або 3/4 від загального розміру) припадає саме на Японію;
📍з початку повномасштабного вторгнення за обсягами підтримки ця держава упевнено посідає четверте місце, поступаючись лише ЄС, США та МВФ.
Цього разі фінансування дістанеться аграріям – кошти Японії виділяються в рамках проекту Світового банку «Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)».
Цей проект має дві компоненти:
📍підтримка доступу сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування (компенсація ставки за програмою 5-7-9%) – понад 90% усього нинішнього ресурсу;
📍гранти для малих сільгоспвиробників – близько 10%.
Для України підтримка аграріїв нині має вкрай важливе значення – адже понад 60% усього експорту нам забезпечують саме сільськогосподарські виробники, і через ті масштабні руйнування, які завдаються промисловому сектору, такий характер нашої зовнішньої торгівлі зберігатиметься (буду акуратний в оцінках) ще певний час.
Станом на початок третьої декади березня у рамках програми доступних кредитів 5-7-9% понад 2 тисячі аграріїв змогли отримати 8,4 млрд. грн. фінансового ресурсу, який видається у розмірі до 90 млн. грн. під 5–9% річних, а здешевлення кредитів у цьому та наступному році забезпечується саме через підтримку Світового банку в рамках «Екстреного проекту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)», на який і виділити черговий транш коштів наші японські друзі.
Вдячні Уряду країни та японському народові, які демонструють послідовну та вкрай необхідну підтримку України за дуже багатьма напрямами!
Щоб оцінити масштаби допомоги країни Сонця, що сходить, наведу лише декілька цифр:
📍у січні-лютому 2024 року із 1,2 млрд. доларів усієї зовнішньої допомоги – 901 млн. доларів (або 3/4 від загального розміру) припадає саме на Японію;
📍з початку повномасштабного вторгнення за обсягами підтримки ця держава упевнено посідає четверте місце, поступаючись лише ЄС, США та МВФ.
Цього разі фінансування дістанеться аграріям – кошти Японії виділяються в рамках проекту Світового банку «Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)».
Цей проект має дві компоненти:
📍підтримка доступу сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування (компенсація ставки за програмою 5-7-9%) – понад 90% усього нинішнього ресурсу;
📍гранти для малих сільгоспвиробників – близько 10%.
Для України підтримка аграріїв нині має вкрай важливе значення – адже понад 60% усього експорту нам забезпечують саме сільськогосподарські виробники, і через ті масштабні руйнування, які завдаються промисловому сектору, такий характер нашої зовнішньої торгівлі зберігатиметься (буду акуратний в оцінках) ще певний час.
Станом на початок третьої декади березня у рамках програми доступних кредитів 5-7-9% понад 2 тисячі аграріїв змогли отримати 8,4 млрд. грн. фінансового ресурсу, який видається у розмірі до 90 млн. грн. під 5–9% річних, а здешевлення кредитів у цьому та наступному році забезпечується саме через підтримку Світового банку в рамках «Екстреного проекту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)», на який і виділити черговий транш коштів наші японські друзі.
Вдячні Уряду країни та японському народові, які демонструють послідовну та вкрай необхідну підтримку України за дуже багатьма напрямами!
#мвф
Думаю, варто трохи пояснити, як оцінюється виконання програм МВФ. Взагалі звідки з’явились ці структурні маяки і кількісні показники, які кожного разу «випливають» у ЗМІ при оновленні Меморандуму? Логіка МВФ як наднаціонального міжнародного кредитора є дуже простою: він зацікавлений (а) щоб країна повернула кредит і відсотки за користування ним; (б) щоб програма під яку давався кредит досягла свої цілей (це як правило, зменшення різноманітних макроекономічних дисбалансів і стійке зростання), аби мати більше можливостей прокредитувати країни, які дійсно цього потребують.
То виходить, що умови нам виставляє МВФ? На цьому місці у поціновувачів теорій змов включається улюблена платівка про втрату економічного суверенітету, можливості проводити незалежну політику та інші фантомні страхи.
Відповідаю: ні, це не так. Міф про диктат МВФ розбивається дуже просто: достатньо подивитись на історію виконання Україною програм з Фондом, з чотирнадцяти яких у повному обсязі була виконана лише одна – у далекому 1996 році. Логіка усіх програм МВФ побудована на тому, що основну відповідальність за проведення стабілізаційних політик у рамках stand by або EFF бере на себе країна – реципієнт.
Для цього з боку влади пишеться лист про наміри на директора - розпорядника МВФ, до якого додаються Меморандум про економічну і фінансову політику (МЕФП), технічний меморандум про взаєморозуміння, інші супровідні документи. Власне МЕФП, який ми всі звикли називати «меморандум з МВФ» і містить детальний опис політик і реформ, які розробляє, пріоритизує, і головне, надалі виконує влада. Так, звісно, все це відбувається у тісній координації і консультаціях з МВФ, у результаті чого обидві сторони (позичальник і кредитор) мають доходити згоди щодо цілей програми, шляхів їх досягнення і якими показниками це буде вимірюватись.
Думаю, варто трохи пояснити, як оцінюється виконання програм МВФ. Взагалі звідки з’явились ці структурні маяки і кількісні показники, які кожного разу «випливають» у ЗМІ при оновленні Меморандуму? Логіка МВФ як наднаціонального міжнародного кредитора є дуже простою: він зацікавлений (а) щоб країна повернула кредит і відсотки за користування ним; (б) щоб програма під яку давався кредит досягла свої цілей (це як правило, зменшення різноманітних макроекономічних дисбалансів і стійке зростання), аби мати більше можливостей прокредитувати країни, які дійсно цього потребують.
То виходить, що умови нам виставляє МВФ? На цьому місці у поціновувачів теорій змов включається улюблена платівка про втрату економічного суверенітету, можливості проводити незалежну політику та інші фантомні страхи.
Відповідаю: ні, це не так. Міф про диктат МВФ розбивається дуже просто: достатньо подивитись на історію виконання Україною програм з Фондом, з чотирнадцяти яких у повному обсязі була виконана лише одна – у далекому 1996 році. Логіка усіх програм МВФ побудована на тому, що основну відповідальність за проведення стабілізаційних політик у рамках stand by або EFF бере на себе країна – реципієнт.
Для цього з боку влади пишеться лист про наміри на директора - розпорядника МВФ, до якого додаються Меморандум про економічну і фінансову політику (МЕФП), технічний меморандум про взаєморозуміння, інші супровідні документи. Власне МЕФП, який ми всі звикли називати «меморандум з МВФ» і містить детальний опис політик і реформ, які розробляє, пріоритизує, і головне, надалі виконує влада. Так, звісно, все це відбувається у тісній координації і консультаціях з МВФ, у результаті чого обидві сторони (позичальник і кредитор) мають доходити згоди щодо цілей програми, шляхів їх досягнення і якими показниками це буде вимірюватись.
Данило Гетманцев
#мвф Думаю, варто трохи пояснити, як оцінюється виконання програм МВФ. Взагалі звідки з’явились ці структурні маяки і кількісні показники, які кожного разу «випливають» у ЗМІ при оновленні Меморандуму? Логіка МВФ як наднаціонального міжнародного кредитора…
Для моніторингу прогресу за програмою МВФ використовується три групи параметрів (умов виконання): (1) кількісні критерії ефективності, (2) індикативні цілі, (3) структурні маяки.
Перші дві групи – це кількісні показники, які використовуються для вимірювання різноманітних макроекономічних індикаторів, на які може впливати уряд (напр., розмір бюджетного дефіциту, гарантованого державного боргу, податкових надходжень, міжнародних резервів). Індикативні показники є менш жорсткими для виконання, ніж кількісні критерії ефективності, не досягнення яких тягне за собою звернення «за дозволом» до МВФ. Утім кількісні критерії, які є важливими, але технічними по суті, як правило, менше цікавлять широкий загал.
Основний інтерес у ЗМІ зазвичай сконцентровано навколо структурних маяків. Це, як правило, якісні показники, які описують реформи, необхідні для досягнення цілей програми. Не виконання у строк структурного маяка не означає моментальний зрив програми (врешті – решт завжди можуть бути об’єктивні причини для запізнення), але кожен невиконаний кейс за структурними маяками розглядається окремо. Інколи умови або строки за ними модифікуються. Інколи просто надається більше часу постфактум, коли маяк зараховується із запізненням. В таких випадках береться до уваги проміжний прогрес і чи є рух у напрямку узгоджених змін.
💁♂️Отже, зазначені вище параметри є головними умовами виконання програми МВФ. Утім я «не відкрию Америку», якщо скажу що при оцінці виконання програми з боку Фонду (місії, а потім ради директорів) береться до уваги також загальний прогрес у імплементації всіх політик, зазначених у Меморандумі. Утім буде вірним і те, що часто, якщо треба підштовхнути певні зміни, за згодою сторін їм надається статус структурного маяку.
Перші дві групи – це кількісні показники, які використовуються для вимірювання різноманітних макроекономічних індикаторів, на які може впливати уряд (напр., розмір бюджетного дефіциту, гарантованого державного боргу, податкових надходжень, міжнародних резервів). Індикативні показники є менш жорсткими для виконання, ніж кількісні критерії ефективності, не досягнення яких тягне за собою звернення «за дозволом» до МВФ. Утім кількісні критерії, які є важливими, але технічними по суті, як правило, менше цікавлять широкий загал.
Основний інтерес у ЗМІ зазвичай сконцентровано навколо структурних маяків. Це, як правило, якісні показники, які описують реформи, необхідні для досягнення цілей програми. Не виконання у строк структурного маяка не означає моментальний зрив програми (врешті – решт завжди можуть бути об’єктивні причини для запізнення), але кожен невиконаний кейс за структурними маяками розглядається окремо. Інколи умови або строки за ними модифікуються. Інколи просто надається більше часу постфактум, коли маяк зараховується із запізненням. В таких випадках береться до уваги проміжний прогрес і чи є рух у напрямку узгоджених змін.
💁♂️Отже, зазначені вище параметри є головними умовами виконання програми МВФ. Утім я «не відкрию Америку», якщо скажу що при оцінці виконання програми з боку Фонду (місії, а потім ради директорів) береться до уваги також загальний прогрес у імплементації всіх політик, зазначених у Меморандумі. Утім буде вірним і те, що часто, якщо треба підштовхнути певні зміни, за згодою сторін їм надається статус структурного маяку.
Щоб хто не говорив, найважливішим наслідком детінізації, що є головним моїм завданням на посаді Голови Комітету ВРУ з 2019 року, є не надходження до бюджету (які сьогодні вкрай нам всім важливі) і навіть не протидія корупції (хоча так, тінь є її основою).
Найважливіше - це забезпечення права власності підприємця на його бізнес, а отже можливість його розвитку, залучення інвестицій, розпорядження ним.
Річ в тім, що мережа маркетів, готелів, ресторанів, подрібнена на фопів та обтяжена чорною бухгалтерією не існує юридично. Її не можна не те що продати, - навіть у спадок залишити.
Це не захищена власність. Вона помре разом із власником, або раніше, як тільки він припинить щоденний контроль ексель-папірців чорної бухгалтерії
У такого бізнесу точно нема майбутнього. І нема майбутнього у економіки, де таких бізнесів перевага.
Але і вийти з тіні сам він не може. Бо конкуренти, що в тіні залишаться, його зʼїдять. Тому він змушений платити корупціонерам та контрабандистам, відбиватися від шантажу працівників щодо чорних зарплат, покладатися на понятійні обязи, а не реальні договори, постійно відчуваючи себе в ідеальному штормі.
Тому перше завдання держави, яке вона ніколи ще за 30 років не виконувала, а отже і найголовніше завдання нашої команди - це створення рівних прозорих умов для всіх підприємців, як без перебільшення - основа для непорушності права власності та розвитку економіки.
Переконаний, зробимо.
Попри супротив.
Найважливіше - це забезпечення права власності підприємця на його бізнес, а отже можливість його розвитку, залучення інвестицій, розпорядження ним.
Річ в тім, що мережа маркетів, готелів, ресторанів, подрібнена на фопів та обтяжена чорною бухгалтерією не існує юридично. Її не можна не те що продати, - навіть у спадок залишити.
Це не захищена власність. Вона помре разом із власником, або раніше, як тільки він припинить щоденний контроль ексель-папірців чорної бухгалтерії
У такого бізнесу точно нема майбутнього. І нема майбутнього у економіки, де таких бізнесів перевага.
Але і вийти з тіні сам він не може. Бо конкуренти, що в тіні залишаться, його зʼїдять. Тому він змушений платити корупціонерам та контрабандистам, відбиватися від шантажу працівників щодо чорних зарплат, покладатися на понятійні обязи, а не реальні договори, постійно відчуваючи себе в ідеальному штормі.
Тому перше завдання держави, яке вона ніколи ще за 30 років не виконувала, а отже і найголовніше завдання нашої команди - це створення рівних прозорих умов для всіх підприємців, як без перебільшення - основа для непорушності права власності та розвитку економіки.
Переконаний, зробимо.
Попри супротив.
файл_со_структурними_маяками_для_загрузки.docx
14.8 KB
#мвф
Щодо структурних маяків в оновленому Меморандумі.
Кількість маяків не змінилась, нові не добавились. Всього залишається 14 маяків із виконанням до кінця 2024 року, в т.ч. один постійно діючий.
При цьому після третього перегляду Фонд пішов нам на зустріч, відстрочивши від одного до шести місяців виконання за трьома маяками (але все залишається у рамках цього року). Було також модифіковано постійно діючий маяк по банкам.
👆Повний список список структурних маяків тут.
На наступний перегляд буде винесено лише 2 маяки (+ постійно діючий по банкам):
📍Анти-корупційні зміни до процесуального кодексу.
📍Розробка змін до програми 5-7-9
💁♂️Я не бачу особливих проблем із виконанням цих маяків. По 5-7-9 такі зміни вже підготовлені задля кращого таргетування програми на МСБ та координації дій між Мінфіном і МЕРТ, разом із пропозиціями по посиленню інституційної спроможності Фонду розвитку підприємництва як адміністратора програми.
Утім не повинно складатись хибне враження, що раз виноситься тільки 2 маяки, то по решті нічого не буде робитись, і відповідно перегляд буде легкий. Так, це не працює. Іде оцінка прогресу по всім маякам, зокрема і по БЕБ, який буде винесено на перегляд наприкінці серпня - початку вересня. У цьому контексті не треба розводити зраду, час якої ще точно не настав. Всі структурні маяки будуть виконані. Вкотре нагадаю – це потрібно нам, а не МВФ.
Щодо структурних маяків в оновленому Меморандумі.
Кількість маяків не змінилась, нові не добавились. Всього залишається 14 маяків із виконанням до кінця 2024 року, в т.ч. один постійно діючий.
При цьому після третього перегляду Фонд пішов нам на зустріч, відстрочивши від одного до шести місяців виконання за трьома маяками (але все залишається у рамках цього року). Було також модифіковано постійно діючий маяк по банкам.
👆Повний список список структурних маяків тут.
На наступний перегляд буде винесено лише 2 маяки (+ постійно діючий по банкам):
📍Анти-корупційні зміни до процесуального кодексу.
📍Розробка змін до програми 5-7-9
💁♂️Я не бачу особливих проблем із виконанням цих маяків. По 5-7-9 такі зміни вже підготовлені задля кращого таргетування програми на МСБ та координації дій між Мінфіном і МЕРТ, разом із пропозиціями по посиленню інституційної спроможності Фонду розвитку підприємництва як адміністратора програми.
Утім не повинно складатись хибне враження, що раз виноситься тільки 2 маяки, то по решті нічого не буде робитись, і відповідно перегляд буде легкий. Так, це не працює. Іде оцінка прогресу по всім маякам, зокрема і по БЕБ, який буде винесено на перегляд наприкінці серпня - початку вересня. У цьому контексті не треба розводити зраду, час якої ще точно не настав. Всі структурні маяки будуть виконані. Вкотре нагадаю – це потрібно нам, а не МВФ.
🙄Якось не дуже справедливо обговорювати черговий за 5 років розвал слуг, залишаючи поза медійною увагою нашу доблесну опозицію.
Данило Гетманцев
🙄Якось не дуже справедливо обговорювати черговий за 5 років розвал слуг, залишаючи поза медійною увагою нашу доблесну опозицію.
Цікава ваша думка.
Хто з парламентських опозиціонерів найбільш ефективний в контексті роботи, не на власний рейтинг, а на Перемогу (голосувати можна за кілька варіантів):
Хто з парламентських опозиціонерів найбільш ефективний в контексті роботи, не на власний рейтинг, а на Перемогу (голосувати можна за кілька варіантів):
Final Results
32%
Олексій Гончаренко
80%
Петро Порошенко
2%
Юлія Тимошенко
4%
Дмитро Разумков
7%
Ярослав Железняк
0%
Юрій Бойко
0%
Микола Тищенко
32%
Ірина Геращенко
10%
Ніхто
1%
Свій варіант відповіді в коментарях
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Цей тиждень дав багато результатів у відносинах із партнерами. Євросоюз – рішення про Фонд допомоги Україні обсягом 5 мільярдів євро. Це суттєво підтримає наш захист. Є також і новий транш макрофіну від Євросоюзу – 4,5 мільярда євро. МВФ – є рішення про новий транш, майже 900 мільйонів доларів. Канада – є 2 мільярди канадських доларів макрофіну, прямої бюджетної підтримки. Є хороші результати і щодо пакетів оборонної підтримки – є й отримані пакети, і оголошені нові. Це артилерія, дрони, бронетехніка. Також щойно говорив із Прем’єр-міністром Іспанії Санчесом. І щодо ППО для України – нам потрібно більше систем. Говорили й про нашу взаємодію з Іспанією на двосторонньому рівні та у європейських інституціях. Я вдячний Іспанії за незмінну підтримку та незмінну нашу спільну впевненість, що життя обов’язково має перемогти.
Головне – не втомлюватись, не збавляти нашої активності, не втрачати віри в Україну, у наших людей і в нашу можливість донести світу, що ворог людського життя не має права виграти – Путін не має права виграти. Він повинен втратити можливість ламати життя інших. І тільки це може стати основою спільної безпеки – наших людей, усіх європейців, усього світу. Дякую всім, хто з Україною! Слава всім нашим воїнам, усьому нашому народу! Слава Україні!
Головне – не втомлюватись, не збавляти нашої активності, не втрачати віри в Україну, у наших людей і в нашу можливість донести світу, що ворог людського життя не має права виграти – Путін не має права виграти. Він повинен втратити можливість ламати життя інших. І тільки це може стати основою спільної безпеки – наших людей, усіх європейців, усього світу. Дякую всім, хто з Україною! Слава всім нашим воїнам, усьому нашому народу! Слава Україні!
Корпорація KNDS планує відкрити виробництво в Україні.
Про це оголосив Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню після зустрічі зі своїм німецьким колегою Борисом Пісторіусом.
Для багатьох українців KNDS – малознайома абревіатура, як і ті дві компанії, які дали їй назву – німецька Krauss-Maffei Wegmann (KMW) та французька Nexter.
А от якщо опускатись глибше і згадати, а що вони власне виробляють – тут для українців знайдеться багато чого дуже знайомого – або вже наявного у складі ЗСУ, або те, на що очікуємо, або те, про що казали, але з певних причин його не буде (принаймні, поки що, а може з’явиться згодом).
Французька складова у KNDS – самохідна артилерійська установка Caesar (її у нас буде значно більше, ніж вже є зараз), танк Leclerc, колісна бойова машина VBCI, а також низка броньованої техніки за програмою Scorpion для сухопутних сил Франції (у тому числі заміна переданих нам «колісних танків» AMX-10RC). А ще – широка лінійка боєприпасів від 20 мм до 155 мм.
Німецька складова у KNDS - танк Leopard 2, самохідна артилерійська установка Panzerhaubitze 2000, а також новітня САУ RCH 155 (18 її одиниць увійшли до оголошеного у лютому пакеті допомоги від Німеччини), бронемашини Dingo, бойова машина піхоти Puma, а також самохідні зенітні установки Gepard (добре відомі в Україні).
На першому етапі в Україні планують запустити виробництво украй потрібних нам снарядів, а також запчастин до зразків озброєння, вже переданих до ЗСУ.
Для нас це дуже важливе рішення (хоча зрозуміло, що виробництво з’явиться не завтра). Адже робити снаряди в Україні, виготовляти запчастини і обслуговувати західну техніку в Україні – це значно швидше і дешевше, ніж організовувати усе це за тими схемами, які працюють зараз.
Але головне для нас – працювати не тільки на завтрашню, але й післязавтрашню перспективу. Німецький і французький міністри оборони під час зустрічі обговорювали питання спільного виробництва нового покоління танків MGCS, що прийдуть на заміну Leclerc і Leopard, і які хочуть почати контрактувати ближче до кінця нинішнього року.
І отут вже від наших переговірників залежить перспектива на наступні роки – стояти з простягнутою рукою за старими танками, які зніматимуться з озброєння у Франції та Німеччині по мірі постачання нових, чи знайти і своє гідне місце у виробничому ланцюжку у рамках першої в історії ЄС Європейської оборонно-промислової стратегії…
Про це оголосив Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню після зустрічі зі своїм німецьким колегою Борисом Пісторіусом.
Для багатьох українців KNDS – малознайома абревіатура, як і ті дві компанії, які дали їй назву – німецька Krauss-Maffei Wegmann (KMW) та французька Nexter.
А от якщо опускатись глибше і згадати, а що вони власне виробляють – тут для українців знайдеться багато чого дуже знайомого – або вже наявного у складі ЗСУ, або те, на що очікуємо, або те, про що казали, але з певних причин його не буде (принаймні, поки що, а може з’явиться згодом).
Французька складова у KNDS – самохідна артилерійська установка Caesar (її у нас буде значно більше, ніж вже є зараз), танк Leclerc, колісна бойова машина VBCI, а також низка броньованої техніки за програмою Scorpion для сухопутних сил Франції (у тому числі заміна переданих нам «колісних танків» AMX-10RC). А ще – широка лінійка боєприпасів від 20 мм до 155 мм.
Німецька складова у KNDS - танк Leopard 2, самохідна артилерійська установка Panzerhaubitze 2000, а також новітня САУ RCH 155 (18 її одиниць увійшли до оголошеного у лютому пакеті допомоги від Німеччини), бронемашини Dingo, бойова машина піхоти Puma, а також самохідні зенітні установки Gepard (добре відомі в Україні).
На першому етапі в Україні планують запустити виробництво украй потрібних нам снарядів, а також запчастин до зразків озброєння, вже переданих до ЗСУ.
Для нас це дуже важливе рішення (хоча зрозуміло, що виробництво з’явиться не завтра). Адже робити снаряди в Україні, виготовляти запчастини і обслуговувати західну техніку в Україні – це значно швидше і дешевше, ніж організовувати усе це за тими схемами, які працюють зараз.
Але головне для нас – працювати не тільки на завтрашню, але й післязавтрашню перспективу. Німецький і французький міністри оборони під час зустрічі обговорювали питання спільного виробництва нового покоління танків MGCS, що прийдуть на заміну Leclerc і Leopard, і які хочуть почати контрактувати ближче до кінця нинішнього року.
І отут вже від наших переговірників залежить перспектива на наступні роки – стояти з простягнутою рукою за старими танками, які зніматимуться з озброєння у Франції та Німеччині по мірі постачання нових, чи знайти і своє гідне місце у виробничому ланцюжку у рамках першої в історії ЄС Європейської оборонно-промислової стратегії…
Forwarded from Igor Smelyansky/Ігор Смілянський
Минулий тиждень важко пригадувати, як той, де було щось позитивне. Проте були і виключення, як от новина про підтримку українського експорту – а це завжди круто!
Навіть якщо Укрпошта трохи втратить в короткостроковій перспективі, наші клієнти будуть щасливими, а значить, з часом їх буде ще більше. Тож маємо дивитися на питання стратегічно 😊
Минулого тижня Верховна рада прийняла у другому читанні закон N9456, де врегулювала питання підняття порогу вартості товарів, які пересилаються ФОП та підприємствами за межі України. Ми, звісно, долучились своїми скромними зусиллями до цього закону і, спільно з депутатами, зробили гарну новину для малих виробників, що торгують за кордон через власний сайт чи маркетплейс типу Etsy, Amazon, eBay чи Shopify.
Раніше для ФОПів та юросіб було як: якщо вартість товару + доставка разом складають понад 150 €, привіт, бюрократія та морока – оформлення лише через подання вантажної митної декларації, в окремій митній системі, до якої без брокера – ні доступу, ні розуміння, як це зробити вірно. Та й, більше того, оформлення однієї такої декларації, в середньому, коштувало 1 500 - 2 500 гривень. І скільки потенційних міжнародних підприємців ми втрачали лише на цьому?)
А єдиний шлях, як цьому можна було запобігти — відправка окремих посилок, що, звісно, не додавало щастя ані продавцям, ані отримувачам. Хоч ми та інші відправники заробляли на кількості, проте це знижувало приваблівість українських виробників в ціновій категорії на міжнародних майданчиках.
Тепер закон збільшив цей поріг до 1 000 € 🔥
Отже, як тільки Кабмін оновить постанови (2-3 місяця), всі юридичні особи зможуть абсолютно офіційно оформити посилки за 1-2 хвилини на сайті Укрпошта. Без будь-яких зайвих формальностей, самостійно, без брокера та абсолютно безкоштовно. А ще – відправити свій товар через Укрпошту у будь-яке з 660 000 відділень у 192 країнах по всьому світу :) (окрім країн – терористів, звісно, але туди вже стабільно доставляють наші ЗСУ та дрони 😊)
Тож менше бюрократії – більше експортних новинок.
Навіть якщо Укрпошта трохи втратить в короткостроковій перспективі, наші клієнти будуть щасливими, а значить, з часом їх буде ще більше. Тож маємо дивитися на питання стратегічно 😊
Минулого тижня Верховна рада прийняла у другому читанні закон N9456, де врегулювала питання підняття порогу вартості товарів, які пересилаються ФОП та підприємствами за межі України. Ми, звісно, долучились своїми скромними зусиллями до цього закону і, спільно з депутатами, зробили гарну новину для малих виробників, що торгують за кордон через власний сайт чи маркетплейс типу Etsy, Amazon, eBay чи Shopify.
Раніше для ФОПів та юросіб було як: якщо вартість товару + доставка разом складають понад 150 €, привіт, бюрократія та морока – оформлення лише через подання вантажної митної декларації, в окремій митній системі, до якої без брокера – ні доступу, ні розуміння, як це зробити вірно. Та й, більше того, оформлення однієї такої декларації, в середньому, коштувало 1 500 - 2 500 гривень. І скільки потенційних міжнародних підприємців ми втрачали лише на цьому?)
А єдиний шлях, як цьому можна було запобігти — відправка окремих посилок, що, звісно, не додавало щастя ані продавцям, ані отримувачам. Хоч ми та інші відправники заробляли на кількості, проте це знижувало приваблівість українських виробників в ціновій категорії на міжнародних майданчиках.
Тепер закон збільшив цей поріг до 1 000 € 🔥
Отже, як тільки Кабмін оновить постанови (2-3 місяця), всі юридичні особи зможуть абсолютно офіційно оформити посилки за 1-2 хвилини на сайті Укрпошта. Без будь-яких зайвих формальностей, самостійно, без брокера та абсолютно безкоштовно. А ще – відправити свій товар через Укрпошту у будь-яке з 660 000 відділень у 192 країнах по всьому світу :) (окрім країн – терористів, звісно, але туди вже стабільно доставляють наші ЗСУ та дрони 😊)
Тож менше бюрократії – більше експортних новинок.
Друзі, нагадую, що сьогодні о 15:00 відбудеться засідання нашого Комітету щодо проблем детінізації ринку тютюну.
Буде трансляція на YouTube-каналу.
Запрошую усіх охочих.
https://youtube.com/@user-qs8yw4wf7u?si=dBBTlyCHUZrkGXHH
Буде трансляція на YouTube-каналу.
Запрошую усіх охочих.
https://youtube.com/@user-qs8yw4wf7u?si=dBBTlyCHUZrkGXHH