Україна заслужила на підтримку міжнародної спільноти своїми дуже розважливими внутрішніми діями, — директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва.

"Україна зібрала податків на 36% ВВП. Я знаю небагато країн, які це роблять навіть без війни", — заявила Георгієва.

Вона зазначила, що Україна потребує $42 млрд зовнішнього фінансування цього року.

🚀Приєднатися до чату ZN.UA

❗️У 2023 році банкам нарахували податок на прибуток, який є удвічі більшим ніж за всі попередні 15 років, і при цьому вони отримали історично рекордний чистий прибуток

⚡️За фінансовими показниками, банківська система у 2023 році встановила два історичних рекорди:
🔴Нарахований податок на прибуток у 2023 році склав 73,5 млрд. грн., що у 10 і 11,5 раз більше відповідно ніж рік і два роки тому. Це також у два рази більше ніж за попередні 15 років. Такий обсяг податкових зобов’язань обумовлюється донарахуванням податку на прибуток за збільшеною ставкою наприкінці 2023 році.
🔴Але при цьому банки отримали найбільший за усі роки чистий прибуток (після сплати податку) на рівні 86,5 млрд. грн. Це учетверо і на 12% більше відповідно у 2022 і 2021 роках.
Нагадаю, як і багато інших європейських країн, але насамперед через повномасштабну війну, восени 2023 року Україна була змушена увести оподаткування надприбутків банків за підвищеними ставками (50% у 2023 році, 25% з 2024 року).

Двигуном зростання цього прибутку було збільшення чистих процентних доходів, насамперед, від безризикових операцій з державними цінними паперами (депозитні сертифікати, ОВДП), на фоні зростання процентної маржі і помірних відрахувань у резерви. При цьому за підсумками року у банків залишився рекордний чистий прибуток, який підтримав їх запас фінансової міцності і достатності капіталу.

Банківська система залишається стійкою, високо прибутковою і належно капіталізованою.  

❗️❗️❗️Ще одна важлива новина в контексті МВФ

❕Вчора розпочав роботу Фонд з розвитку спроможності України (UCDF), що координуватиметься МВФ

⚡️Його завдання – фінансувати надання технічної допомоги МВФ і партерами для впровадження реформ у сферах фіскальної, монетарної політики, регулювання фінансового сектору, посилення фінансової доброчесності і антикору, покращення статистики тощо.

🌎Бюджет фонду на 2024 – 2028 рр., що формується із трастових внесків партнерів (наразі це Нідерланди, Словаччина, Латвія, Японія та Литва), складає 27,5 млн.дол. із планами його збільшення до 65 млн. дол.
Отже, фонд це про підтримку впровадження економічних і фінансових реформ, що в свою чергу сприятимуть розкриттю потенціалу відновлення і зростання України.

🤝Дякую партнерам за їх участь у роботі Фонду і МВФ за координацію всього проекту. Рішення про запуск Фонду було ухвалено і реалізовано швидко. З огляду на масштаб завдань – переговори про членство в ЄС, Ukraine Facility, програма EFF з МВФ, DPL із Світовим банком тощо – така концентрована технічна допомога, а це насамперед про трансфер знань і технологій, буде як ніколи у нагоді.

#рейтингнайкращихплатників

Вдвічі більше податків для міцнішої підтримки країни під час війни!

Виробники безалкогольних напоїв та мінеральної води у 2023 році сплатили податків на суму у 2 рази більшу, ніж у 2022 році.

🔥Бюджет воюючої країни представники галузі поповнили на 2,8 млрд гривень, а левову частку - 68,5% надходжень забезпечили наступні компанії:

💧КОКА-КОЛА
💧«ОБОЛОНЬ» «КРАСИЛІВСЬКЕ»
💧 ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПАНДА»

❗️Примітно, що всі три лідери по сплаті податків мають вище середньогалузеве навантаження: КОКА-КОЛА - і по ПДВ, і по податку на прибуток, «ОБОЛОНЬ» «КРАСИЛІВСЬКЕ» - по ПДВ, а ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПАНДА» - по податку на прибуток.

Дякуємо Вам за чесну роботу!

🔴 Друзі, відкриваю збір питань до нового етеру.

📝Залишайте під цим постом.
Побачимося за тиждень!

P.S. дублюйте питання, які ви ставили раніше, але вони залишились без уваги.

#рейтингнайкращихплатників

Годують та відповідально наповнюють бюджет країни, аби допомогти "гостинно" провести ворога до кордонів 1991 року!

📈Ресторанні заклади у 2023 році сплатили у 1,5 раза більше податків, ніж у 2022-му.

😎Сума надходжень до бюджету сягнула позначки у 4,6 млрд гривень. Майже третину - 31% надходжень забезпечили:

🍽 МАКДОНАЛЬДЗ 🍔
🍽 ЕНОТЕКА ГУДВАЙН 🍾
🍽 ФОРПОІНТ (УКРАЇНА) ЛТД — це наші улюблені Сінабони🤤
🍽 ВОГ КАФЕ ⛽️
🍽 САЛАТЕЙРА 🥗

П'ятірка лідерів по сплаті податків має вище середньогалузеве навантаження: ВОГ КАФЕ - з податку на прибуток, МАКДОНАЛЬДЗ - з ПДВ, решта компаній - і з податку на прибуток, і з ПДВ.

Дякуємо за чесну і відповідальну роботу!

💱Надходження до бюджету від обмінників

❗️384,7 млн гривень - саме стільки надходжень до бюджетів різних рівнів забезпечили у 2023 році пункти обміну валют.

📈Станом на 1 лютого 2024 року в Реєстрі пунктів обміну валют значиться 3851 обмінник - на 84 обмінники більше, ніж за аналогічний період 2023 року.

Всі зареєстровані обмінники належать 55 юрособам.

💰За січень 2024-го вони сплатили податків на суму 64,2 млн гривень.

⚡️Розпочинається публічне обговорення Національного плану з енергетики та клімату на 2025-2030 роки.

Я не часто звертаюся до своїх читачів і підписників з пропозицією долучитись до обговорення тих чи інших проектів документів, акцентуючи увагу насамперед на стратегічно важливих, які матимуть згодом суттєвий вплив на розвиток ситуації на найближчі роки і стосуватимуться досить широкого кола осіб.
📄Цей документ – зобов’язання України згідно з вимогами Регламенту ЄС 2018/1999. Його розробка і схвалення – умова для розподілу фінансової допомоги ЄС у рамках програми Ukraine Facility (ті 50 млрд. євро до 2027 року, рішення про які далося не дуже просто).
Попри, здавалось би з назви, присвячення двом секторам, розроблюваний протягом майже півроку із залученням сотень експертів та проведенням консультацій з міжнародними партнерами документ – це не тільки про «енергетику і клімат».

Він охоплює значно ширший спектр питань:
▫️ресурсо- і енергоефективність національної економіки – нині та на перспективу;
▫️перехід від пострадянської промисловості до економіки 4.0, необхідність розвитку та  інтеграції українських промислових кластерів у Європейську платформу співпраці кластерів;
▫️декарбонізацію (у тому числі побудову циркулярної економіки та синхронізацію з «Європейським зеленим курсом»);
▫️майбутнє транспорту – громадського, приватного;
▫️перетворення певних продуктів і відходів сільського господарства у нові перспективні види палива;
▫️модернізацію будівель, зокрема житлового фонду;
▫️наукові дослідження і екологічні технології;
▫️ціноутворення, субсидування, підтримку вразливих споживачів;

ну, і дещо «про енергетику та клімат»…
Резюмуючи зміст документу, який нині складається з 307 сторінок – як нам у найближчі роки забезпечити стале зростання економіки з урахуванням прогнозів до 2050 року в епоху «зеленого переходу», при цьому забезпечивши її у процесі трансформації ПЕК необхідними енергетичними ресурсами та покращуючи ситуацію з довкіллям в Україні.

👇Ознайомитись з проектом, підтримати / не підтримати його, залишити свої відгуки / враження / думки / побажання можна за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=f7088035-142e-4912-9aa0-6fe2def80c1b&title=ProektNatsionalnogoPlanuZEnergetikiTaKlimatuUkraini2025-2030.

❗️❗️Київська школа економіки разом з партнерами оновила оцінку збитків, завданих інфраструктурі України.

📈Станом на січень 2024 року вони оцінюються у 154,9 млрд. доларів.

За галузями збитки розподілились наступним чином:
▪️житлові будівлі – 58,9 млрд. дол.;
▪️інфраструктура – 36,8 млрд. дол.;
▪️активи підприємств (промисловість) – 13,1 млрд. дол.;
▪️енергетика – 9,0 млрд. дол.;
▪️сільське господарство, земельні ресурси – 8,7 млрд. дол.;
▪️сфера освіти – 6,8 млрд. дол.;
▪️житлово-комунальне господарство – 4,5 млрд. дол.;
▪️лісовий фонд – 4,5 млрд. дол.;
▪️транспорт – 3,1 млрд. дол.;
▪️сфера охорони здоров’я – 3,1 млрд. дол.;
▪️торгівля – 2,6 млрд. дол.;
▪️культура, туризм, спорт – 2,4 млрд. дол.;
▪️адміністративні будівлі – 0,5 млрд. дол.;
▪️цифрова інфраструктура – 0,5 млрд. дол.;
▪️соціальна сфера – 0,2 млрд. дол.;
▪️фінансова сфера – 0,04 млрд. дол.

Якщо порівнювати з даними вересня минулого року, то левова частина нових збитків припадає на житло (+3,0 млрд. дол.) та активи підприємств (+1,7 млрд. дол.).