Мав нагоду вчора долучитися до дискусії в рамках конференції «Фінанси для бізнесу під час війни», котру організувала European Business Association (EBA).
💁♂️Зокрема обговорювали перешкоди та обмеження, які накладає війна. Підкреслювати важливість цієї теми вважаю зайвим. Думаю, всі представники бізнесу відчули на собі тягар війни. Мова йде про безпекову ситуацію, логістичні обмеження, проблеми з доступом до фінансування як вітчизняного, так і іноземного, обмежені можливості держави у питаннях підтримки бізнесу через необхідність акумулювати та направляти ресурси на спротив ворогу.
❕ Але хочу підкреслити, що попри всі обмеження та перешкоди, Україна має сьогодні і істотні можливості у вигляді «економічного», «митного», «транспортного» безвізів. Цього року ми докладемо зусиль для того, аби укласти ще й «промисловий» безвіз. Також Україна має безпрецедентний рівень співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, завдяки яким є можливість залучати «довгі» і недорогі ресурси.
Тож закликаю бізнес не опускати руки й продовжувати працювати. Влада, зі свого боку, робитиме все можливе, щоб створити належні умови. Сьогодні ми не можемо дозволити собі чекати – працювати над відновленням треба вже.
P.S. Скоро опублікую аналітику колонкою про перешкоди та обмеження під час війни.
💁♂️Зокрема обговорювали перешкоди та обмеження, які накладає війна. Підкреслювати важливість цієї теми вважаю зайвим. Думаю, всі представники бізнесу відчули на собі тягар війни. Мова йде про безпекову ситуацію, логістичні обмеження, проблеми з доступом до фінансування як вітчизняного, так і іноземного, обмежені можливості держави у питаннях підтримки бізнесу через необхідність акумулювати та направляти ресурси на спротив ворогу.
Тож закликаю бізнес не опускати руки й продовжувати працювати. Влада, зі свого боку, робитиме все можливе, щоб створити належні умови. Сьогодні ми не можемо дозволити собі чекати – працювати над відновленням треба вже.
P.S. Скоро опублікую аналітику колонкою про перешкоди та обмеження під час війни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Серед непродовольчих товарів і послуг, найбільше подешевшали одяг і взуття (-5,5%) і паливо-мастильні матеріали (-4,6%), найбільше подорожчали – послуги ж/д перевезень (+2,5%).
Гальмування інфляції відображає насамперед ефект кращого врожаю, продовження відносно жорсткої монетарної політики НБУ (у січні облікову ставку збережено на рівні 15%), стабільну ситуацію на валютному ринку.
💁♂️Нагадаю, за поточним прогнозом НБУ інфляція залишатиметься на помірному рівні у 2024 році: у діапазоні 5-6% у першій половині року і далі трохи пришвидшиться до 8,4% на кінець цього року.
Основні ризики для інфляційного прогнозу обумовлюються насамперед тривалішою/ інтенсивнішою війною, зростанням пов’язаних з війною витрат, затримками у зовнішньому фінансуванні і відповідним погіршенням цінових, валютних очікувань.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#рейтингнайкращихплатників
Вони відбудовують і підтримують армію країни!
💰Підприємства будівельної галузі у 2023 році сплатили на 1 млрд грн (9,3%) більше податків, ніж у 2022 році. Сума надходжень до бюджету сягнула позначки у 11,7 млрд гривень.
Найбільші платники по галузі:
🏗 ІГ АРХІ-БУД
🏗 ФЕІРВІНД Україна
🏗 ФЕРРОСТРОЙ
Трійка лідерів по сплаті податків до того ж має вище середньогалузеве навантаження по ПДВ.
Дякуємо за підтримку армії.
Вони відбудовують і підтримують армію країни!
💰Підприємства будівельної галузі у 2023 році сплатили на 1 млрд грн (9,3%) більше податків, ніж у 2022 році. Сума надходжень до бюджету сягнула позначки у 11,7 млрд гривень.
Найбільші платники по галузі:
🏗 ІГ АРХІ-БУД
🏗 ФЕІРВІНД Україна
🏗 ФЕРРОСТРОЙ
Трійка лідерів по сплаті податків до того ж має вище середньогалузеве навантаження по ПДВ.
Дякуємо за підтримку армії.
❗️В Україні буде створено Промислово-оборонний комітет.
Про це оголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який і очолить новостворений орган.
До його складу увійдуть віце-прем’єр-міністри Свириденко та Федоров, ряд ключових міністрів, голова СБУ.
Вже очевидно, що в умовах обмежених можливостей західних партнерів у постачаннях нам озброєнь і техніки (ми вдячні за кожну систему ППО/ПРО, танк, бойову броньовану машину, за кожний снаряд, але є об’єктивні рамки постачання, на розширення яких потрібен час) – нам потрібно дуже динамічно розвивати вітчизняний оборонно-промисловий комплекс.
Ми про це говорили більш ніж півтора роки тому, коли готували План відновлення України та закріплювали за ОПК як у воєнний, так і у повоєнний час роль головного сектору української економіки, який, у свою чергу, як локомотив, стимулюватиме розвиток десяток суміжних галузей (небагато таких секторів, які можуть запропонувати такі довгі ланцюги створення доданої вартості).
І мені дуже б хотілося, щоб ці ланцюги вже працювали і давали ефект – для ЗСУ, для економіки у частині створення робочих місць і генерування потоків коштів до бюджету.
Однак поки що все відбувається повільніше, ніж хотілося б.
Пам’ятаєте 30 вересня 2023 року, ініційований та відкритий Президентом України В.Зеленським Перший міжнародний форум оборонних індустрій? У залі – представники 252 оборонних компаній з чотирьох континентів, які, як відзначив Глава держави «виробляють повний спектр зброї та оборонних систем і рішень».
Тоді йшла мова про формування Альянсу оборонних індустрій, створення нової промислової екосистеми у сфері виробництва зброї, про яку Президент домовився на вищому політичному рівні з главами держав-партнерів, про спеціальний економічний режим для оборонно-промислового комплексу, про створення Оборонного фонду, «який забезпечить додаткові ресурси, зокрема, для розвитку воєнних виробництв і підтримки відповідної співпраці, для створення нових воєнних об’єктів та програм, які потрібні для оборони».
Минуло більше чотирьох місяців.
Маємо поки що в основному «точкові» історії успіху, окремі ініціативи приватного бізнесу (приміром, у розвитку БПЛА).
Тож роботу у цьому напрямку, як і міжвідомчу координацію, точно потрібно пожвавити і посилити.
Про це оголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який і очолить новостворений орган.
До його складу увійдуть віце-прем’єр-міністри Свириденко та Федоров, ряд ключових міністрів, голова СБУ.
Вже очевидно, що в умовах обмежених можливостей західних партнерів у постачаннях нам озброєнь і техніки (ми вдячні за кожну систему ППО/ПРО, танк, бойову броньовану машину, за кожний снаряд, але є об’єктивні рамки постачання, на розширення яких потрібен час) – нам потрібно дуже динамічно розвивати вітчизняний оборонно-промисловий комплекс.
Ми про це говорили більш ніж півтора роки тому, коли готували План відновлення України та закріплювали за ОПК як у воєнний, так і у повоєнний час роль головного сектору української економіки, який, у свою чергу, як локомотив, стимулюватиме розвиток десяток суміжних галузей (небагато таких секторів, які можуть запропонувати такі довгі ланцюги створення доданої вартості).
І мені дуже б хотілося, щоб ці ланцюги вже працювали і давали ефект – для ЗСУ, для економіки у частині створення робочих місць і генерування потоків коштів до бюджету.
Однак поки що все відбувається повільніше, ніж хотілося б.
Пам’ятаєте 30 вересня 2023 року, ініційований та відкритий Президентом України В.Зеленським Перший міжнародний форум оборонних індустрій? У залі – представники 252 оборонних компаній з чотирьох континентів, які, як відзначив Глава держави «виробляють повний спектр зброї та оборонних систем і рішень».
Тоді йшла мова про формування Альянсу оборонних індустрій, створення нової промислової екосистеми у сфері виробництва зброї, про яку Президент домовився на вищому політичному рівні з главами держав-партнерів, про спеціальний економічний режим для оборонно-промислового комплексу, про створення Оборонного фонду, «який забезпечить додаткові ресурси, зокрема, для розвитку воєнних виробництв і підтримки відповідної співпраці, для створення нових воєнних об’єктів та програм, які потрібні для оборони».
Минуло більше чотирьох місяців.
Маємо поки що в основному «точкові» історії успіху, окремі ініціативи приватного бізнесу (приміром, у розвитку БПЛА).
Тож роботу у цьому напрямку, як і міжвідомчу координацію, точно потрібно пожвавити і посилити.
Трохи зарано українські найщиріші «патріоти» почали розкачувати російський наратив про припинення повноважень Президента 20 травня 2024 року.
Щира ненависть до Зеленського у свідомості секти найвідданіших порохолюбів безперечно переважає пряму норму ст. 108 Конституції, згідно якої Президент виконує обовʼязки поки не склав присягу новообраний Президент. В теорії конституційного права цей принцип зветься принципом безперервності діяльності органів державної влади.
Безперечно, руські та їх корисні ідіоти тут, були б щасливі, якщо б на місці інституту Президента раптом утворився би вакуум. Адже, за цією ж Конституцією Голова ВР може здійснювати повноваження Президента лише «у разі дострокового припинення повноважень». Тоді як в даному випадку йтиметься не про дострокове, а про припинення у зв’язку з завершенням строку. Це означає, що «функціонал» Президента випадає повністю. Це тягне купу наслідків, від відсутності верховного головнокомандуючого, до банальної неможливості підпису законів. На радість руським і їх агентам у овечих шкурах патріотів країна падає в хаос безвладдя.
Але такої радості безперечно ми а ні руським, ані їх ідіотам, не дамо.
Бо на відміну від них віримо в Україну та знаємо її Конституцію.
Щира ненависть до Зеленського у свідомості секти найвідданіших порохолюбів безперечно переважає пряму норму ст. 108 Конституції, згідно якої Президент виконує обовʼязки поки не склав присягу новообраний Президент. В теорії конституційного права цей принцип зветься принципом безперервності діяльності органів державної влади.
Безперечно, руські та їх корисні ідіоти тут, були б щасливі, якщо б на місці інституту Президента раптом утворився би вакуум. Адже, за цією ж Конституцією Голова ВР може здійснювати повноваження Президента лише «у разі дострокового припинення повноважень». Тоді як в даному випадку йтиметься не про дострокове, а про припинення у зв’язку з завершенням строку. Це означає, що «функціонал» Президента випадає повністю. Це тягне купу наслідків, від відсутності верховного головнокомандуючого, до банальної неможливості підпису законів. На радість руським і їх агентам у овечих шкурах патріотів країна падає в хаос безвладдя.
Але такої радості безперечно ми а ні руським, ані їх ідіотам, не дамо.
Бо на відміну від них віримо в Україну та знаємо її Конституцію.
До речі, ще одним вигодонабувачем теоріі «секти 20 травня» про 5 років президентства має стати найлегітимніший Віктор Федорович Янукович, що як відомо, 5 років не досидів.
Взагалі, доволі цікавий проект виходить з цілою низкою поважних бенефіціарів;).
Трошки заздрю батькам-засновникам секти.
Білою заздрістю.
Взагалі, доволі цікавий проект виходить з цілою низкою поважних бенефіціарів;).
Трошки заздрю батькам-засновникам секти.
Білою заздрістю.
🤩Американський фондовий індекс S&P 500 встановив історичний рекорд
⚡️ Наприкінці торговельної сесії 8 лютого «корзина», у яку входять акції 500 публічних компаній США, що торгуються на фондових біржах, вперше у історії перетнула позначку 5000,4 пункти.
💁♂️За оцінками аналітиків, зробленими минулого року – такого рівня індекс мав досягти орієнтовно на кінець 2024 року, однак це сталося вже у першій декаді лютого.
На торгах у п’ятницю S&P 500 закріпився за захоплених позиціях – починаючи сесію з позначки 5004,17 пункти, він протягом дня на піку підвищувався до 5021,93 пункти.
📈Зростання з початку року (усього за 40 календарних днів, не усі з них були біржовими) – майже 5,9%.
🔺Локомотиви зростання – цінні папери виробника чипів Nvidia та власника соціальної мережі Facebook компанії Meta, які додали у вартості з початку 2024 року понад 30%.
З цього приводу в експертній середі триває жвава дискусія – у якому напрямі рухатиметься фондовий ринок далі.
Представники «старої школи», зокрема прихильники стабільних традиційних секторів економіки, нагадують, що швидко зростаючі на тлі популярності запропонованих революційних технологічних рішень компанії здатні як згенерувати несподіваний фондовий стрибок, так і зазнати згодом тривалих падінь (у цьому сенсі вони беруть за приклад групу акцій «Nifty Fifty» у 70-х роках минулого століття, описуючи подальшу долю тодішніх «локомотивів передових технологій» Kodak та Polaroid). На думку окремих гуру цієї школи, індекс S&P 500 може впасти на третину, а популярність штучного інтелекту – неприродно роздута.
Їм опонують аналітики «молодої школи», які стверджують, що нинішні лідери технологій і фондового ринку перебувають нині на ранньому етапі злету, і у них ще попереду не тільки перехід у фазу глобального масового поширення їх технологій та відкриття все нових і нових сфер їх застосування, але і їх подальшого удосконалення за рахунок фідбеку від багатомільйонної армії користувачів, а отже перспективи нинішньої «блискуючої семірки техногігантів» у найближчі періоди є безхмарними.
Слідкуємо за розвитком подій…
💁♂️За оцінками аналітиків, зробленими минулого року – такого рівня індекс мав досягти орієнтовно на кінець 2024 року, однак це сталося вже у першій декаді лютого.
На торгах у п’ятницю S&P 500 закріпився за захоплених позиціях – починаючи сесію з позначки 5004,17 пункти, він протягом дня на піку підвищувався до 5021,93 пункти.
📈Зростання з початку року (усього за 40 календарних днів, не усі з них були біржовими) – майже 5,9%.
🔺Локомотиви зростання – цінні папери виробника чипів Nvidia та власника соціальної мережі Facebook компанії Meta, які додали у вартості з початку 2024 року понад 30%.
З цього приводу в експертній середі триває жвава дискусія – у якому напрямі рухатиметься фондовий ринок далі.
Представники «старої школи», зокрема прихильники стабільних традиційних секторів економіки, нагадують, що швидко зростаючі на тлі популярності запропонованих революційних технологічних рішень компанії здатні як згенерувати несподіваний фондовий стрибок, так і зазнати згодом тривалих падінь (у цьому сенсі вони беруть за приклад групу акцій «Nifty Fifty» у 70-х роках минулого століття, описуючи подальшу долю тодішніх «локомотивів передових технологій» Kodak та Polaroid). На думку окремих гуру цієї школи, індекс S&P 500 може впасти на третину, а популярність штучного інтелекту – неприродно роздута.
Їм опонують аналітики «молодої школи», які стверджують, що нинішні лідери технологій і фондового ринку перебувають нині на ранньому етапі злету, і у них ще попереду не тільки перехід у фазу глобального масового поширення їх технологій та відкриття все нових і нових сфер їх застосування, але і їх подальшого удосконалення за рахунок фідбеку від багатомільйонної армії користувачів, а отже перспективи нинішньої «блискуючої семірки техногігантів» у найближчі періоди є безхмарними.
Слідкуємо за розвитком подій…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇯🇵❕Японія другий місяць поспіль надає найбільше зовнішнє фінансування бюджету України
💰За даними Мінфіну України, у січні 2024 року Україна отримала 436 млн. дол. зовнішнього фінансування. Це на порядок менше ніж за січень 2023 року (4,26 млрд. дол.). Тим не менш, за рахунок внутрішніх джерел і залишку на казначейському рахунку ми «закрили» перший місяць року на прийнятному рівні, профінансувавши усі необхідні військові і цивільні видатки.
💁♂️Але цей пост не про виклики залучення зовнішнього фінансування. Протягом року, думаю, у нас ще буде можливість обговорити і «зради», і «перемоги» на цьому шляху.
🤝Зараз хочу щиро подякувати. Уряду і громадянам Японії, які прийшли на допомогу у скрутний час. Усе зовнішнє фінансування у січні надійшло від Японії. Країна надала також найбільшу частку у фінансовій допомозі у грудні минулого року (майже 2,2 млрд.дол.). І загалом на сьогодні є четвертим найбільшим донором/ кредитором, що надає як пільгові кредити, так і гранти, держбюджету України на фінансування цивільних видатків на соціальний захист, відновлення і розвиток. Загальна сума тільки прямої бюджетної підтримки з початку повномасштабної війни – 4,64 млрд. дол.
👏Щиро дякуємо, Японіє, за всебічну підтримку! Арігато гозаімасу!
💰За даними Мінфіну України, у січні 2024 року Україна отримала 436 млн. дол. зовнішнього фінансування. Це на порядок менше ніж за січень 2023 року (4,26 млрд. дол.). Тим не менш, за рахунок внутрішніх джерел і залишку на казначейському рахунку ми «закрили» перший місяць року на прийнятному рівні, профінансувавши усі необхідні військові і цивільні видатки.
💁♂️Але цей пост не про виклики залучення зовнішнього фінансування. Протягом року, думаю, у нас ще буде можливість обговорити і «зради», і «перемоги» на цьому шляху.
🤝Зараз хочу щиро подякувати. Уряду і громадянам Японії, які прийшли на допомогу у скрутний час. Усе зовнішнє фінансування у січні надійшло від Японії. Країна надала також найбільшу частку у фінансовій допомозі у грудні минулого року (майже 2,2 млрд.дол.). І загалом на сьогодні є четвертим найбільшим донором/ кредитором, що надає як пільгові кредити, так і гранти, держбюджету України на фінансування цивільних видатків на соціальний захист, відновлення і розвиток. Загальна сума тільки прямої бюджетної підтримки з початку повномасштабної війни – 4,64 млрд. дол.
👏Щиро дякуємо, Японіє, за всебічну підтримку! Арігато гозаімасу!
Попри загальний консенсус про безальтернативність руху до відмови від викопних джерел палива, про що регулярно запевняється на глобальних кліматичних конференціях, сувора реальність поки що відрізняється від заяв.
⚡️Загальносвітовий експорт енергетичного вугілля вперше в історії перевищив 1 млрд. тонн (точна цифра 1,004 млрд. тонн).
Це на 6,6%, або 62,5 млн. тонн більше, ніж роком раніше.
💁♂️Відповідним чином і виробництво електроенергії на вугіллі також встановило історичний рекорд (а з ним, власне, і викиди від вугільних електростанцій).
І хоч країни на «прогресивних» у кліматичному плані континентах (Європі, Північній Америці) скорочують використання вугілля, збільшення видобутку і експорту на Азійському континенті перекриває усі їх зусилля.
🌍Топ-5 країн за рівнем експорту енергетичного вугілля у 2023 році:
🇮🇩Індонезія – 505,4 млн. тонн (+12%, або +54 млн. тонн більше, ніж роком раніше) – на її долю припадає більше половини від усього постачання енергетичного вугілля в світі;
🇦🇺Австралія – 198 млн. тонн (+7%, або +12,5 млн. тонн);
💩росія – 103 млн. тонн.;
🇿🇦Південно-Африканська Республіка – 60 млн. тонн.;
🇨🇴Колумбія – 51 млн. тонн.
🇨🇳Очікувано головним імпортером енергетичного вугілля став Китай – рекордні 325 млн. тонн (+109 млн. тонн порівняно з 2022 роком).
💁♂️Доля Азії у світовому виробництві електроенергії на вугіллі зросла до 82% (+7 в.п. порівняно з 2019 роком), і цей показник, за прогнозами експертів, зростатиме, оскільки у згаданому регіоні дешеві джерела енергії продовжують відігравати вирішальне значення для забезпечення конкурентоспроможності місцевої промисловості попри очевидну шкоду для навколишнього природного середовища.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Можна у різний спосіб боротися за свої права людини, громадянина і бізнесмена, але яка ж ти людина після того як в тебе піднялася рука знищити хліб?
Те, що відбулося на польському кордоні - це вже не про політику та бізнес - це за межею людського розуміння добра і зла.
Жах.
Те, що відбулося на польському кордоні - це вже не про політику та бізнес - це за межею людського розуміння добра і зла.
Жах.
💸У січні 2024 року мав місце помітний відплив депозитів у гривні
⚡️ За оперативними даними НБУ, у січні портфель кредитів резидентам у національній валюті майже не змінився: збільшився на +0,2% (+1,4 млрд. грн.) до 727,8 млрд. грн. При цьому гривневі кредити населенню зросли на 2,3%, а бізнесу навпаки зменшились на 0,7%. Кредитування, хоча й дещо пожвавилось у другій половині 2023 року, але за великим рахунком продовжує стагнувати. Про причини неодноразово говорив – не буду повторюватись.
Більш відчутними були зміни у депозитній базі. Вклади у національній валюті скоротились на 3,2% або («мінус» 51,3 млрд. грн) до 1577,1 млрд. грн. Це найбільші темпи і обсяги скорочення депозитів у гривні з початку війни. При цьому вклади бізнесу скоротились на 3,5% (32,5 млрд. грн.), населення – на 2,6% (18,8 млрд. грн.). Населення також скоротило свої валютні вклади на 2,1%, тоді як бізнес збільшив такі вклади на 3,2%.
💁♂️Щодо депозитної бази, скажу відразу - ніякої зради тут не має.
По-перше, з початку війни депозити у гривні зросли більш ніж на 70% або на 650 млрд. грн. Банківська система є стійкою, дії НБУ як регулятора є ефективними, що трансформується у високий рівень довіри до банків.
По-друге, скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року – це сезонне явище, пов’язане із піковими розрахунками у грудні. Зокрема, ця тенденція спостерігалась у дев’ять з десяти останніх років. Хоча звісно для кожного року є своя специфіка, як це було наприклад на початку 2015 року або 2022 року.
Утім, допускаю, що певний негативний ефект міг бути пов'язаний із нормами законопроекту №10449 щодо «військової служби, мобілізації та обліку». Давид Арахамія вже відповів на це питання. Як голова профільного комітету можу ще раз це повторити, що норми законопроекту, які передбачають блокування банківських рахунків не будуть підтримані.
Стійка банківська система – це також наша зброя сьогодні і фундамент повоєнного відновлення.
Більш відчутними були зміни у депозитній базі. Вклади у національній валюті скоротились на 3,2% або («мінус» 51,3 млрд. грн) до 1577,1 млрд. грн. Це найбільші темпи і обсяги скорочення депозитів у гривні з початку війни. При цьому вклади бізнесу скоротились на 3,5% (32,5 млрд. грн.), населення – на 2,6% (18,8 млрд. грн.). Населення також скоротило свої валютні вклади на 2,1%, тоді як бізнес збільшив такі вклади на 3,2%.
💁♂️Щодо депозитної бази, скажу відразу - ніякої зради тут не має.
По-перше, з початку війни депозити у гривні зросли більш ніж на 70% або на 650 млрд. грн. Банківська система є стійкою, дії НБУ як регулятора є ефективними, що трансформується у високий рівень довіри до банків.
По-друге, скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року – це сезонне явище, пов’язане із піковими розрахунками у грудні. Зокрема, ця тенденція спостерігалась у дев’ять з десяти останніх років. Хоча звісно для кожного року є своя специфіка, як це було наприклад на початку 2015 року або 2022 року.
Утім, допускаю, що певний негативний ефект міг бути пов'язаний із нормами законопроекту №10449 щодо «військової служби, мобілізації та обліку». Давид Арахамія вже відповів на це питання. Як голова профільного комітету можу ще раз це повторити, що норми законопроекту, які передбачають блокування банківських рахунків не будуть підтримані.
Стійка банківська система – це також наша зброя сьогодні і фундамент повоєнного відновлення.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Дуже приємно, коли за реформою, яку ти проводив вже пишуться дисертації!
👏Вітаю Тетяну Острікову з блискучим захистом дисертації на тему «Правове регулювання інституту авторизованих економічних операторів».
Тетяна довела, що справедливо є одним з найкращих спеціалістів в галузі митного регулювання в Україні.
Мав честь бути керівником дослідження.
👏Вітаю Тетяну Острікову з блискучим захистом дисертації на тему «Правове регулювання інституту авторизованих економічних операторів».
Тетяна довела, що справедливо є одним з найкращих спеціалістів в галузі митного регулювання в Україні.
Мав честь бути керівником дослідження.
США оголосили про друге у 2024 році запровадження санкцій проти тих, хто допомагає росії обходити їх
Про це повідомило Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC).
💁♂️Цього разу під обмеження потрапить одне судно, і… відразу чотири зав’язані на нього комерційні компанії.
Судно - NS Leader (IMO9339301), яке взялося перевозити російську сиру нафту Urals за ціною понад 80 доларів за барель.
Через це судно розслідування дотягнулось відразу до чотирьох компаній:
▫️Zeenit Supply and Trading DMCC (Zeenit), що базується в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), яке власне організовувало згадане перевезення;
▫️Talassa Shipping DMCC (Talassa), що базується в ОАЕ, також займається перевезенням вантажів сирої нафти походженням з Російської Федерації за допомогою суден, які були завантажені в російських портах у 2023 році, а також має спільного з Zeenit бізнес-менеджера, а ці компанії були засновані приблизно через тиждень одна після іншої в липні 2022 року;
▫️NS Leader Shipping Incorporated (NS Leader Shipping), що базується у Ліберії та є зареєстрованим власником NS Leader (який здійснив п’ять заходів у російські порти в 2023 році), і за результатами розслідування є лише номінальним власником судна, кінцевим справжнім власником якого є Уряд російської федерації;
▫️Oil Tankers SCF Mgmt FZCO (Oil Tankers SCF), що базується в ОАЕ, була оператором перевезень і керувала NS Leader з вересня 2023 року, включно з тим рейсом, коли російська нафта перевозилась за ціною вище встановленої стелі, а також управляє іншими нафтовими танкерами, бенефіциарним власником яких є уряд російської федерації через Совкомфлот, російську державну судноплавну компанію, на яку поширюються заборони Директиви 3 згідно з Указом (EO) 14024.
🔴До Zeenit, Talassa, NS Leader Shipping і Oil Tankers SCF запроваджується увесь спектр санкцій OFAC, доступний у межах її повноважень (вся власність та інтереси у власності вищевказаних осіб, яка знаходиться в Сполучених Штатах або у володінні чи під контролем осіб із США, заблоковано. Крім того, блокуються будь-які організації, які належать, прямо чи опосередковано, 50+% однієї чи кількох заблокованих осіб. Усі транзакції осіб із США або в межах (або транзитом) Сполучених Штатів, які стосуються будь-якої власності чи інтересів у власності визначених або заблокованих осіб, заборонені, якщо вони не дозволені загальною чи спеціальною ліцензією, виданою OFAC. Ці заборони включають внесення будь-яких внесків або надання коштів, товарів чи послуг будь-якою заблокованою особою або на користь будь-якої заблокованої особи, а також отримання будь-яких внесків чи надання коштів, товарів чи послуг від будь-якої такої особи).
OFAC також нагадує усім нинішнім і потенційним «друзям» росії, що 1 лютого 2024 року Коаліція з обмеження цін на нафту оприлюднила Попередження про дотримання вимог і правозастосування щодо обмеження цін на нафту, яке спрямоване як на уряди, так і на усіх зацікавлених бізнес-суб’єктів, містить приклади конкретних методів ухилення для покращення заходів дотримання, а також надає можливості оперативно повідомляти членам Price Cap Coalition про ймовірні порушення ліміту цін на нафту.
Вітаємо принципову позицію Уряду США щодо «друзів» росії, які допомагають їй фінансувати криваву війну проти України!
Про це повідомило Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC).
💁♂️Цього разу під обмеження потрапить одне судно, і… відразу чотири зав’язані на нього комерційні компанії.
Судно - NS Leader (IMO9339301), яке взялося перевозити російську сиру нафту Urals за ціною понад 80 доларів за барель.
Через це судно розслідування дотягнулось відразу до чотирьох компаній:
▫️Zeenit Supply and Trading DMCC (Zeenit), що базується в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), яке власне організовувало згадане перевезення;
▫️Talassa Shipping DMCC (Talassa), що базується в ОАЕ, також займається перевезенням вантажів сирої нафти походженням з Російської Федерації за допомогою суден, які були завантажені в російських портах у 2023 році, а також має спільного з Zeenit бізнес-менеджера, а ці компанії були засновані приблизно через тиждень одна після іншої в липні 2022 року;
▫️NS Leader Shipping Incorporated (NS Leader Shipping), що базується у Ліберії та є зареєстрованим власником NS Leader (який здійснив п’ять заходів у російські порти в 2023 році), і за результатами розслідування є лише номінальним власником судна, кінцевим справжнім власником якого є Уряд російської федерації;
▫️Oil Tankers SCF Mgmt FZCO (Oil Tankers SCF), що базується в ОАЕ, була оператором перевезень і керувала NS Leader з вересня 2023 року, включно з тим рейсом, коли російська нафта перевозилась за ціною вище встановленої стелі, а також управляє іншими нафтовими танкерами, бенефіциарним власником яких є уряд російської федерації через Совкомфлот, російську державну судноплавну компанію, на яку поширюються заборони Директиви 3 згідно з Указом (EO) 14024.
🔴До Zeenit, Talassa, NS Leader Shipping і Oil Tankers SCF запроваджується увесь спектр санкцій OFAC, доступний у межах її повноважень (вся власність та інтереси у власності вищевказаних осіб, яка знаходиться в Сполучених Штатах або у володінні чи під контролем осіб із США, заблоковано. Крім того, блокуються будь-які організації, які належать, прямо чи опосередковано, 50+% однієї чи кількох заблокованих осіб. Усі транзакції осіб із США або в межах (або транзитом) Сполучених Штатів, які стосуються будь-якої власності чи інтересів у власності визначених або заблокованих осіб, заборонені, якщо вони не дозволені загальною чи спеціальною ліцензією, виданою OFAC. Ці заборони включають внесення будь-яких внесків або надання коштів, товарів чи послуг будь-якою заблокованою особою або на користь будь-якої заблокованої особи, а також отримання будь-яких внесків чи надання коштів, товарів чи послуг від будь-якої такої особи).
OFAC також нагадує усім нинішнім і потенційним «друзям» росії, що 1 лютого 2024 року Коаліція з обмеження цін на нафту оприлюднила Попередження про дотримання вимог і правозастосування щодо обмеження цін на нафту, яке спрямоване як на уряди, так і на усіх зацікавлених бізнес-суб’єктів, містить приклади конкретних методів ухилення для покращення заходів дотримання, а також надає можливості оперативно повідомляти членам Price Cap Coalition про ймовірні порушення ліміту цін на нафту.
Вітаємо принципову позицію Уряду США щодо «друзів» росії, які допомагають їй фінансувати криваву війну проти України!
Ми регулярно отримуємо новини про чергові кроки на шляху до вступу України в Європейський Союз.
🇪🇺🤝Маємо принципове рішення Ради Європи про початок переговорів, триває скринінг українського законодавства, незабаром побачимо переговорну рамку.
💁♂️А от щодо євроатлантичної інтеграції у публічній площині новин не так вже і багато, а це не менш важливий трек для України. Щотижня зустрічаючись з представниками різних бізнесів, переконуюсь, що головним викликом і загрозою для них залишається не фінансові, податкові, митні та інші економічні питання і проблеми, а саме безпекова ситуація – як зараз, так і на перспективу.
А, отже, те, що відбувається на шляху євроатлантичної інтеграції, теж має вкрай важливе значення.
Скептики, які оцінювали результати минулорічного саміту НАТО у Вільнюсі, намагались не звертати увагу на одну важливу обставину – скасування необхідності для України отримання так званого Плану дій щодо членства (хто пам’ятає – ми безуспішно очікували його понад півтора десятиліття, однак кожного року «щось» заважало НАТО його нам надати).
Цього року ми рухаємось у новому форматі – адаптованої Річної національної програми, що дозволяє нам в режимі постійного діалогу презентувати наші здобутки і отримувати регулярний зворотній зв’язок у частині реалізації наших планів.
Багато в чому завдання, що стоять на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції, подібні, адже і там, і там у пріоритетах верховенство права, ефективна судова система, дієві та якісні інституції, боротьба з корупцією тощо.
🪖 Але є і специфіка – приміром, покращання сумісності, прозора система управління, обліку і звітності сектору безпеки і оборони, впровадження стандартів НАТО у різних сферах.
Загалом НАТО має 1135 стандартів.
Станом на початок лютого в Україні запроваджено 315 стандартів НАТО:
▫️192 – у рамках цілей партнерства Україна-НАТО (тобто першочергового значення), або 88% від запланованого;
▫️123 – за власної ініціативи.
Серед першої групи стандартів, імплементованих за останні два місяці – щодо захисту військ та навчання військово-морських сил зі зв'язку, комунікаційних та інформаційних систем, транспортного забезпечення, серед ініціативних – які стосуються навігаційно-гідрографічної підтримки, водолазної діяльності та пально-мастильних матеріалів.
Таким чином, ми вже впровадили майже 28% від усієї загальної кількості стандартів НАТО (не всі з країн останньої хвилі розширення мають такий результат).
У планах до кінця року – впровадити ще 50 стандартів НАТО у секторі безпеки…
🇪🇺🤝Маємо принципове рішення Ради Європи про початок переговорів, триває скринінг українського законодавства, незабаром побачимо переговорну рамку.
💁♂️А от щодо євроатлантичної інтеграції у публічній площині новин не так вже і багато, а це не менш важливий трек для України. Щотижня зустрічаючись з представниками різних бізнесів, переконуюсь, що головним викликом і загрозою для них залишається не фінансові, податкові, митні та інші економічні питання і проблеми, а саме безпекова ситуація – як зараз, так і на перспективу.
А, отже, те, що відбувається на шляху євроатлантичної інтеграції, теж має вкрай важливе значення.
Скептики, які оцінювали результати минулорічного саміту НАТО у Вільнюсі, намагались не звертати увагу на одну важливу обставину – скасування необхідності для України отримання так званого Плану дій щодо членства (хто пам’ятає – ми безуспішно очікували його понад півтора десятиліття, однак кожного року «щось» заважало НАТО його нам надати).
Цього року ми рухаємось у новому форматі – адаптованої Річної національної програми, що дозволяє нам в режимі постійного діалогу презентувати наші здобутки і отримувати регулярний зворотній зв’язок у частині реалізації наших планів.
Багато в чому завдання, що стоять на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції, подібні, адже і там, і там у пріоритетах верховенство права, ефективна судова система, дієві та якісні інституції, боротьба з корупцією тощо.
Загалом НАТО має 1135 стандартів.
Станом на початок лютого в Україні запроваджено 315 стандартів НАТО:
▫️192 – у рамках цілей партнерства Україна-НАТО (тобто першочергового значення), або 88% від запланованого;
▫️123 – за власної ініціативи.
Серед першої групи стандартів, імплементованих за останні два місяці – щодо захисту військ та навчання військово-морських сил зі зв'язку, комунікаційних та інформаційних систем, транспортного забезпечення, серед ініціативних – які стосуються навігаційно-гідрографічної підтримки, водолазної діяльності та пально-мастильних матеріалів.
Таким чином, ми вже впровадили майже 28% від усієї загальної кількості стандартів НАТО (не всі з країн останньої хвилі розширення мають такий результат).
У планах до кінця року – впровадити ще 50 стандартів НАТО у секторі безпеки…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Особи-нерезиденти, що надають електронні послуги, завершили декларування за IV квартал 2023 року.
Найбільшими платниками в ІV кварталі 2023 року стали:
🖱SONY
🖱ETSY
🖱APPLE
🖱META PLATFORMS
🖱WARGAMING GROUP
🖱NETFLIX
😎Примітно, що міжнародні компанії не чекають настання граничного строку та вже сплатили 86% нарахованих податків - 2,17 млрд гривень.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔Інфляція у Туреччині на початку року продемонструвала суттєве зростання
📈 Споживчі ціни у січні порівняно з груднем 2023 року зросли на 6,7% (для порівняння – місяцем раніше – на 2,9%), а інфляція у вимірі рік до року прискорилась до майже 64,9%.
💁♂️У перший місяць 2024 року найбільше зросли ціни на послуги охорони здоров’я (17,7%, у річному вимірі – 78,6%), готелі, кафе та ресторани (12,2%, у річному вимірі – 92,3%), житло (7,4%), продукти харчування, напої та тютюнові вироби (5-7%). За період з січня 2023 по січень 2024 року освіта для турків подорожчала на 79,8%.
При цьому за неофіційної оцінкою експертів ENAG, фактичний рівень інфляції у січні склав майже 9,4%, а у розрахунку рік до року – 129,1%.
Втримати інфляцію не допомогло вісім етапів послідовного підвищення ставок з травня 2023 року (після закінчення президентських перегонів), у ході яких вони зросли з 8,5% на 3650 б.п. та сягнули рівня 45%.
Тільки за перший місяць року турецька ліра послабилась відносно долара на 3,7%, а за останні 5 років вона втратила 80% своєї вартості.
На тлі таких невтішних результатів пішла у відставку перша в історії Туреччини жінка – голова Центрального банку країни Хафізе Еркан, яка пропрацювала на посаді усього 8 місяців та запам’яталася різким розворотом грошово-кредитної політики та згаданим значним підвищенням ставок (вона стала вже п’ятим керівником регулятора поспіль, який не пропрацював встановлений повний строк повноважень).
Новий керманич ЦБ Туреччини Фатіх Карахан, як і попередники, пообіцяв продовження боротьби з інфляцією.
Діюча нині середньострокова програма розвитку економіки Туреччини, представлена півроку тому, передбачає її зниження у 2024 році до 33%, у 2025 році – до 15,2%, у 2026 році – до 8,5%.
💁♂️У перший місяць 2024 року найбільше зросли ціни на послуги охорони здоров’я (17,7%, у річному вимірі – 78,6%), готелі, кафе та ресторани (12,2%, у річному вимірі – 92,3%), житло (7,4%), продукти харчування, напої та тютюнові вироби (5-7%). За період з січня 2023 по січень 2024 року освіта для турків подорожчала на 79,8%.
При цьому за неофіційної оцінкою експертів ENAG, фактичний рівень інфляції у січні склав майже 9,4%, а у розрахунку рік до року – 129,1%.
Втримати інфляцію не допомогло вісім етапів послідовного підвищення ставок з травня 2023 року (після закінчення президентських перегонів), у ході яких вони зросли з 8,5% на 3650 б.п. та сягнули рівня 45%.
Тільки за перший місяць року турецька ліра послабилась відносно долара на 3,7%, а за останні 5 років вона втратила 80% своєї вартості.
На тлі таких невтішних результатів пішла у відставку перша в історії Туреччини жінка – голова Центрального банку країни Хафізе Еркан, яка пропрацювала на посаді усього 8 місяців та запам’яталася різким розворотом грошово-кредитної політики та згаданим значним підвищенням ставок (вона стала вже п’ятим керівником регулятора поспіль, який не пропрацював встановлений повний строк повноважень).
Новий керманич ЦБ Туреччини Фатіх Карахан, як і попередники, пообіцяв продовження боротьби з інфляцією.
Діюча нині середньострокова програма розвитку економіки Туреччини, представлена півроку тому, передбачає її зниження у 2024 році до 33%, у 2025 році – до 15,2%, у 2026 році – до 8,5%.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤩З початку 2024 року ФДМУ реалізував на приватизаційних аукціонах державних активів на 534 млн. грн
⚡️ Стільки зобов’язалися заплатити переможці 31 торгів, які було проведено у січні.
Вважаю такий результат досить пристойним, адже:
▫️усього у державному бюджеті закладено на 2024 рік надходження від приватизації у розмірі 4 млрд. грн., тобто у середньому 333,3 млн. грн. на місяць;
▫️січень, як свідчить багаторічна практика, не є місяцем потужної ділової активності, у тому числі і приватизаційної;
▫️у перший місяць року серед запропонованих об’єктів не було «топових», від яких очікують великих надходжень;
▫️усього на цій рік покупцям планується запропонувати понад тисячу об’єктів приватизації.
Наша мета залишається незмінною ▫️держава має якомога швидше виходити з нестратегічних активів, які, як правило, роками генерують збитки і вимагають витрачання зусиль органів управління на догляд за об’єктами, щоб вони десь не зникли на шляху до приватизації.
💼А для підприємців (зокрема, з сектору МСБ) такі активи можуть стати стартовим майданчиком для створення або можливістю для розширення бізнесу, адже, придбавши приміщення чи майно для ведення господарської діяльності – можна розраховувати ще й на державну підтримку, зокрема у рамках грантової програми єРобота чи програми «Доступні кредити 5-7-9%».
А для держави кожна гривня, отримана від приватизації – також цінна, оскільки все, що ми заробляємо власними силами, спрямовуємо на підтримку сектору безпеки і оборони.
Вважаю такий результат досить пристойним, адже:
▫️усього у державному бюджеті закладено на 2024 рік надходження від приватизації у розмірі 4 млрд. грн., тобто у середньому 333,3 млн. грн. на місяць;
▫️січень, як свідчить багаторічна практика, не є місяцем потужної ділової активності, у тому числі і приватизаційної;
▫️у перший місяць року серед запропонованих об’єктів не було «топових», від яких очікують великих надходжень;
▫️усього на цій рік покупцям планується запропонувати понад тисячу об’єктів приватизації.
Наша мета залишається незмінною ▫️держава має якомога швидше виходити з нестратегічних активів, які, як правило, роками генерують збитки і вимагають витрачання зусиль органів управління на догляд за об’єктами, щоб вони десь не зникли на шляху до приватизації.
💼А для підприємців (зокрема, з сектору МСБ) такі активи можуть стати стартовим майданчиком для створення або можливістю для розширення бізнесу, адже, придбавши приміщення чи майно для ведення господарської діяльності – можна розраховувати ще й на державну підтримку, зокрема у рамках грантової програми єРобота чи програми «Доступні кредити 5-7-9%».
А для держави кожна гривня, отримана від приватизації – також цінна, оскільки все, що ми заробляємо власними силами, спрямовуємо на підтримку сектору безпеки і оборони.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
За оцінками МЕРТ, у січні 2023 року у річному вимірі реальний ВВП збільшився на 3,5% (+/-1%).
👇У МЕРТ перелічили основні фактори, що на додачу до внутрішнього споживчого попиту підтримали зростання:
▫️розширення роботи морського коридору і загалом покращення логістики (експорт морем досяг максимуму з початку війни);
▫️«зростання інвестиційного попиту, який генерує бюджет» (додам від себе, що це цікаве припущення, бо бюджетні видатки у січні були на 1/7 меншими ніж рік тому, але структура цих видатків буде згодом).
👇Стримуючими факторами залишаються:
▪️зростаючі збитки від війни;
▪️складна ситуація на ринку праці;
▪️дефіцит доступних кредитних ресурсів.
У базовому сценарії зростання реального ВВП буде меншим за минулий рік. Це пов’язано з ефектом більшої бази порівняння (у 2023 році зростання реального ВВП буде близьким до 6%), зменшенням бюджетних стимулів на тлі можливого скорочення зовнішнього фінансування, погіршенням ділових настроїв через більшу очікувану тривалість війни.
Нагадаю, діапазон поточних прогнозів економічного зростання на цей рік складає 3-5% (МВФ 3-4%, НБУ – 3,6%, Уряд – 4,6%).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from ZN.UA (Дзеркало тижня / Зеркало недели): новини України та світу, аналітика, інтерв'ю | Війна
Україна заслужила на підтримку міжнародної спільноти своїми дуже розважливими внутрішніми діями, — директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва.
"Україна зібрала податків на 36% ВВП. Я знаю небагато країн, які це роблять навіть без війни", — заявила Георгієва.
Вона зазначила, що Україна потребує $42 млрд зовнішнього фінансування цього року.
🚀 Приєднатися до чату ZN.UA
"Україна зібрала податків на 36% ВВП. Я знаю небагато країн, які це роблять навіть без війни", — заявила Георгієва.
Вона зазначила, що Україна потребує $42 млрд зовнішнього фінансування цього року.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM