Шановні друзі!

Вирішив оновити формат нашого спілкування.

Знаю, що маєте багато незручних питань до мене, і до влади в цілому. І переконаний, що влада має на них відповідати.
Пропоную залишити ваші питання під цим постом.

Для відповіді на них вийду в ефір наступної суботи, спробую на всі відповісти.

🔍 Оприлюднено результати чергового дослідження щодо оптимізації режиму роботи персоналу.

🇨🇦 Фахівці Йоркського університету Карло Фанеллі та Марія Фоджіа організували дослідження «Чотириденний робочий тиждень і майбутнє праці в Канаді».

🏢 У ньому вони проаналізували роботу 30 фірм із загальною чисельністю персоналу 3,5 тис. осіб, усі з яких застосовували одну з двох моделей чотириденного робочого тижня.

1⃣ Перша модель — чотириденний 32-годинний робочий тиждень (4 дні по 8 годин), що передбачає виконання такого ж обсягу роботи, як і за стандартної моделі.

2⃣ Друга модель — 40-годинний робочий тиждень (4 дні по 10 годин) протягом чотирьох днів замість п’яти.

🙅 Обидва варіанти не передбачали зниження зарплати порівняно з п’ятиденною робочою неділею.

🗓 Дані збирались і аналізувались за річний період – з 1 липня 2022 року по 30 червня 2023 року.

✅ У результаті отримано наступні результати:

📌 90% працівників заявили, що продуктивність на їхньому робочому місці зросла або залишилася незмінною;

📌 86% сказали, що відбулося покращення утримання та найму працівників;

📌 93% заявили, що продовжуватимуть працювати за скороченим 4-денним графіком роботи на невизначений термін;

📌 96% сказали, що завдяки новій програмі їхні робочі місця стали щасливішими та здоровішими, і їм стало легше залучати і утримувати талановитий персонал завдяки гнучкості у зайнятості.

❕Загальний висновок – «чотириденний робочий тиждень може відкрити нові можливості для створення більш справедливого та збагачуючого майбутнього праці».

💁 Аналогічні дослідження проводились й у інших країнах, і в цілому давали приблизно такі ж позитивні висновки щодо чотириденної робочої моделі.

Чи це важливо для України?

🕰 Не всі пам’ятають, але ми й досі продовжуємо працювати за Кодексом законів про працю, який був прийнятий 52 роки тому, у грудні 1971 року, під радянсько-соціалістичну модель економіки.

✏️ Так, його змінювали вже 171 (!!!) раз, але погодьтесь – за останні більш ніж півстоліття ринок праці зазнав значно більш фундаментальних революційних змін, ніж наш старенький закон.

☝️ Отже, в процесі реформування ринку праці, у боротьбі за робочу силу в умовах зростаючої конкуренції за неї – маємо вивчати різні дослідження з цього питання, брати на озброєння найперспективніші практики й формувати ефективні та цікаві для працівників пропозиції.

📊Goldman Sachs дав позитивний прогноз для європейської економіки на наступний рік.

📍За оцінками одного з найбільших інвестиційних банків світу, ВВП єврозони збільшиться у 2024 році на 0,9%, після цьогорічного очікуваного зростання на 0,5%.

Рецесія в регіоні не очікується – Goldman Sachs вважає, що Європейський центральний банк знижуватиме процентні ставки в умовах дезінфляції.

🏦Goldman Sachs також прогнозує, що європейський індекс STOXX 600 завершать 2024 рік на позначці 480 пунктів - на 7,5% вище за поточне значення - за рахунок поліпшення економічного фону, помірних котирувань і прогнозу, що не передбачає сильних змін дохідності довгострокових облігацій.

📈З початку 2023 року STOXX 600, у якому велику вагу мають виробники сировинних товарів та предметів розкоші, зріс на 5% до позначки 446,62 пункти у понеділок.
За прогнозом Goldman Sachs, прибуток компаній, що входять до STOXX 600, у 2024 році зросте на 7% завдяки очікуваному економічному зростанню.

✅Інвестиційний банк також підвищив рекомендацію для секторів споживчих товарів та послуг з класу «нижче за ринок» до «нейтрального», та додатково зазначив, що торгівельна галузь та технологічний сектор виграють від очікуваного зниження інфляції та зростання зарплат.

❗️До дискусії про структурні зміни в економіці

👨‍💻Вчора давав поточну статистику щодо динаміки експорту та експортної корзини України, зазначивши що попри війну нам вкрай важливо рухатись у бік більш технологічно складної структури експорту.  

Поясню більш детально про що йде мова.

📊Політики та експерти різних економічних поглядів сходяться в тому, що Україна має виробляти та експортувати товари з більшою доданою вартістю.

✅Мабуть, найкращий спосіб осягнути зміни та нашу динаміку на цьому шляху це подивитись на індекс економічної складності (economic complexity index, ECI), який вже багато років складає Гарвардська школа управління ім. Кеннеді  
Цей індекс вимірює різноманітність і складність виробничих можливостей, вбудованих в експорт кожної країни. Простими словами це про те, наскільки країна може виробляти і відповідно експортувати унікальні, технологічно складні і в той же час різноманітні товари, що користується глобальним попитом.

📍Міра економічної складності є одним з найкращих показників, який пояснює різницю в доходах між країнами та прогнозує майбутнє зростання. Саме тому ми включили цей показник у топ-4 показників ефективності у плані відбудови України для першої конференції донорів у м. Лугано.  

☑️Якщо подивитись на нашу динаміку в рейтингу, то видно що останні 20 років вона погіршувалась, утім до 2014 року Україна все ще входила до групи країн, які мали економічно більш складну структуру експорту (на малюнку ця зона виділена синім кольором).

📉Втрати в промисловості, насамперед в обробних галузях, після першої війни з росією у 2014-2015 рр., негативно вплинули на наш виробничий і експортний потенціал, а капітальні інвестиції у наступні роки були вкрай низькими, аби виправити ситуацію.
Заходи державної політики були також недостатніми, а подекуди й контр-продуктивними.

👇Останні дані щодо рейтингу ECI доступні за 2021 рік. Очевидно, що повномасштабна війна з росією ще більше зруйнувала наш виробничий і технологічний потенціал, посиливши тенденції де-індустріалізації, де-капіталізації, де-популяції.

✔️Відкриття перемовин про вступ до ЄС, що рекомендувала Єврокомісія, та наша подальша поглиблена
інтеграція у європейську економічну спільноту разом із повоєнним відновленням можуть змінити цю тенденцію.

✅Для прикладу, на іншому графіку - помітний прогрес Румунії, яка на початку нульових була на одному рівні з Україною, а за наступні 20+ років насамперед через ПІІ з інших країн ЄС помітно просунулась у бік технологічної складності експорту.

🚙Зараз 43% товарного експорту країни припадає на машинобудування (автомобілі та запчастини до них, ізольовані проводи, електричні панелі управління тощо).

☑️Обсяги кредитування за державною програмою єОселя сягнули 7 млрд. грн.

🏘️Ця програма стартувала у рамках Плану відновлення України для того, щоб допомогти вирішити житлову проблему тим, хто її потребує.
При цьому для окремих категорій позичальників встановлена пільгова ставка у 3% річних.

📈Програма єОселя спочатку розвивалась досить повільно (українці традиційно довго придивляються до різних новацій), однак останніми місяцями вона стрімко набирає обертів.

💰Якщо на першу річницю від її запуску (на 1.10.2023 року) було видано 3,6 тис. кредитів на загальну суму 5,2 млрд. грн., то за останні неповні півтора місяці кількість позичальників збільшилась до 4,8 тисяч (+1,2 тисячі, або на третину більше порівняно з тією чисельністю, що була за рік з жовтня 2022 року по кінець вересня 2023 року), а сума позик зросла ще на 1,8 млрд. грн.

👨‍👩‍👧‍👧Хто бере участь у програмі:

- 67% кредитів оформили військовослужбовці та інші працівники силових відомств;
- 12% - педагоги та науковці;
- 9% - медичні працівники.
Ще 12% - звичайні українці, які не мають власного житла чи підпадають під критерії для поліпшення житлових умов (можливість узяти кредит для них під 7% була відкрита у серпні).

❗️Для тих, хто має право отримати доступний іпотечний кредит, але ще не скористався ним – все про програму єОселя (критерії участі, банки-учасники програми, умови кредитування, приклад розрахунків) можна дізнатися у порталі «Дія» за посиланням https://eoselia.diia.gov.ua/.

✅Україна, Молдова та Румунія домовились про оптимізацію залізничних перевезень.

🚘Метою зустрічі залізничних операторів трьох держав було поліпшення вантажоперевезення в напрямку Рені-Джурджулешти-Галац та у зворотному напрямку.

❌З урахуванням блокування з боку Польщі автомобільних вантажних перевезень з України, яке триває вже більше тижня, та інформації, що подібна ситуація може скластися гіпотетично ще й на українсько-словацькому кордоні – «румунсько-молдавський трафік» (та ще й залізничний, який дозволяє перевозити більші обсяги вантажів з іншою «економікою») набуває дуже важливого значення.

Сторони домовились про наступні рішення:
🚆нон-стоп переїзд потягів через Рені;
🧑‍💻координацію обсягів транспортування за 5 днів до їх здійснення;
🚄передачу скомплектованих комбінованих поїздів, що складаються з 50-60 вагонів, з Молдови до Румунії;
📲тристоронній обмін інформацією про рух вагонів та добову переробку терміналів одержувачів у Галаці;
📡інтеграцію терміналів приймача в Галаці до української автоматизованої системи Месплан.

Що очікується у результаті реалізації цих домовленостей:
🔗збільшення пропускної спроможності пункту Джурджулешти-Галац втричі;
🔸скорочення часу руху в дорозі вагонів між Республікою Молдова – Україною – Румунією на 2-3 дні;
📉зниження транспортних витрат на тонні вантажу.

👏Вдячні румунській та молдовський сторонам за готовність спільно працювати над покращанням логістики – це вкрай важливо для українських експортерів.

📝Комітет рекомендував прийняти за основу проєкти законів N 10168-2 та N 10169-2 про внесення змін до ПКУ, інших законодавчих актів України, та до МКУ щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів.

🌿На сьогодні зернові та олійні культури є основними позиціями експорту. Тому для України надзвичайно важливо створити всі можливі запобіжники для унеможливлення зловживань та шахрайських схем у цій сфері, щоб за результатами вивезення зерна в Україну надходила валюта, яка необхідна для підтримання нашої економіки.

✔️Відповідно, проектами пропонується запровадити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції, що забезпечить більші валютні надходження до держави та позитивно впливатиме на стабільність національної валюти.
 

🏦 Комітет рекомендував прийняти в другому читанні та в цілому проєкт закону N9656-д.

📝Під час підготовки проєкту до другого читання першопочаткова концепція зазнала змін:
- оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року буде здійснено за ставкою 50%;
- починаючи з 2024 року базова ставка податку на прибуток для банків становитиме 25%.

🤝 При доопрацюванні проекту було враховано важливі рекомендації експертів МВФ і я щиро вдячний Нацбанку, Мінфіну та колегам за конструктивний підхід і плідне обговорення.

💸 У разі прийняття законопроєкт дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету для фінансування воєнних витрат.

📍Окрім того, до цього ж проекту було включено важливу поправку, якою продовжується ще на один рік пільга на ввізний ПДВ при імпорті дронів, тепловізорів, рацій та антидронових рушниць.

📲Комітет рекомендував прийняти за основу проєкт закону N9319 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.

💻Проєкт передбачає декілька технічних змін до низки законів для забезпечення належного функціонування правового режиму Дія Сіті та адаптації його до умов воєнного стану в Україні.

📑Комітет рекомендував прийняти в другому читанні та в цілому проєкт закону N 9307 про внесення змін до МКУ щодо врегулювання окремих питань розпорядження товарами, які перебувають під митним контролем.

🧮Проєкт врегульовує питання щодо припинення митних режимів відносно товарів, які були примусово відчужені або вилучені відповідно до законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та товарів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та які відповідно до кримінально-процесуального законодавства передані для реалізації.

🧑‍💻Також проєктом пропонується врегулювати відносини щодо оподаткування митними платежами таких товарів.

🔸Арештовані активи у АРМА реалізовуватимуться через онлайн-аукціони у системі Прозорро.Продажі.

Уряд ухвалив дійсно важливе рішення.
Ми з колегами під час роботи ТСК з економічної безпеки мали можливість фіксувати випадки, коли з арештованими активами (особливо в період кадрової лихоманки у цьому органі) поводились таким чином, що вони втрачали свою вартість, а потім за безцінь потрапляли до «правильних» комерсантів.

✅Тепер подібним схемам має бути покладено край – через переведення продажу арештованих активів на онлайн-аукціони.

🔗Замість пошуку схем з покупцями – тепер прозорі, конкурентні змагання за право придбати заарештовані у кримінальних провадженнях активи, у тому числі належні підсанкційним особам, на електронних аукціонах у системі Прозорро.Продажі.

🧮Ринкове ціноутворення – майно може продаватися на торгах на підвищення та зниження ціни, щоб воно не втрачало свої властивості та цінність під час перебування під контролем держави.

📝АРМА обиратиме організатора торгів, з яким буде укладатись договір, при цьому це мають бути виключно авторизовані в системі Прозорро.Продажі торгівельні майданчики, які мають гарні підтверджені показники роботи.

📲Отримати усю інформацію та відстежити хід онлайн-аукціонів з продажу арештованих активів, а також побачити їх результати можна буде на офіційному сайті prozorro.sale у відкритому режимі.

👨‍💼Переконаний, що такі рішення підвищать прозорість поводження з арештованими активами.
 

🧑‍💻Часто-густо доводиться стикатися з заїждженим висновком – «держава – неефективний власник».

Так, я припускаю таку тезу, з огляду на ті активи, які намагається продати Фонд держмайна і на яких роками заробляв менеджмент при повній безконтрольності з боку держави.

Але є й інші кейси – за умови, якщо держава:
1) чітко сформулювала свою політику власності щодо належного їй активу;
2) змогла знайти менеджмент, який береться її (політику) реалізувати.
Рік тому у власність держави перейшла «Укрнафта».

Що було у попередні десятиліття (хоча б за останні 10 років)?

Корпоративні конфлікти, ухилення від сплати податків, маніпуляції з ресурсом, падіння або стагнація видобутку, неефективне використання свердловин і провалена робота з приросту запасів нафти і газу.

Що змінилося за рік, починаючи з листопада 2022 року?

☑️Дохід за підсумками 2023 року очікується на рівні 95 млрд. грн. (удвічі більший за середньорічний за останні 10 років).
☑️Чистий прибуток (після сплати усіх податків і зборів) – 20 млрд. грн.
☑️Податки – у 2023 році компанія перерахує державі у 5 разів більше коштів, ніж у середньому у 2012-2021 роках (в умовах до початку повномасштабної війни).
☑️Дивіденди – держава отримає 6 млрд. грн. – більше ніж за останнє десятиріччя разом узяте.
☑️Видобуток – буде плюс і по нафті, і по газу.
☑️Буріння нових свердловин: протягом попередніх 10 років – 1-2 на рік, у 2023 році – 9, план на 2024 рік – 30.
Приріст запасів - +1,2 млн. тонн умовного палива.
☑️Робота через Прозорро – досягнуто економії на закупівлях в розмірі 9%.
☑️Допомога ЗСУ – 1,5 млрд. грн. + 1,2 млрд. грн. економії від зниження цін на паливо для потреб військових.

Виявляється – управляти державною власністю можна і так.

Розрядка?

📜Цей підзабутий за останні 40 років термін часів «холодної» світової війни між США та СРСР знов у ходу та на шпальтах світових ЗМІ.  
Утім тепер мова вже йде про розрядку між США та КНР, геополітичне протистояння та напруга між якими все далі нагадують про перехід до другої фази «холодної» війни у світі.

✅Перші за останній рік переговори між главами США та КНР у Сан-Франциско, що відбулись учора і тривали 4 години, показали можливі ознаки такої розрядки.
Золоті часи Chimerica (похідна від China та America), коли обидві країни отримували вигоду від розширення співробітництва і взаємної торгівлі, залишились у позаминулому десятилітті.

🕰️За цей час багато, що змінилось.  Китайська економіка увійшла у п’ятірку найбільших глобальних економік у 2005 році, посунувши Францію, а вже у 2010 році стала другою у світі, змістивши з цього місця Японію. Зараз більшість прогнозів сходяться в оцінках, що Китай може обігнати США за рівнем ВВП у наступному десятилітті, хоча потенціал країни зараз дещо підірваний через крихке пост-пандемічне відновлення, кризу на ринку нерухомості та ризики для фінсектору.

📊Економічне протистояння між двома країнами, що загострилось у другій половині минулого десятиліття, стало живильним ґрунтом для політичної і військової конфронтації, які досягли апогею у 2022 – початку 2023 рр. із вторгненням росії в Україну, візиту на Тайвань тодішнього спікеру Палати представників Ненсі Пелосі, історією із збиттям китайського зонду над США та іншими подіями.

 📍Війна Ізраїлю проти Хамас та можливе загострення подій на Близькому Сході загалом змусили світ говорити про наростаюче протистояння між Глобальним Заходом і Глобальним Півднем із відповідними ризиками переростання фази холодної світової війни у гарячу.

📝На такому фоні відбулась зустріч між лідерами двох найбільш потужних країн світу. Тому від початку від неї не варто було очікувати проривних результатів. Занадто великі протиріччя. Утім сам факт візиту Сі до Байдена, над яким працювали обидві команди понад півроку, примирливий тон на зустрічі, відновлення персональних контактів між очільниками двох країн та прямих контактів між військовими відомствами – це великий крок уперед.

Це дає надію на розрядку у світі, а для нас на більш активне включення Китаю у реалізацію мирного плану України.
Чи буде ця розрядка довгою та продуктивною покаже тільки час.  

📍Тепер скаржитися на порушення прав платників під час перевірок можна не тільки мені, а й безпосередньо в податкову.

Новий чат-бот для вас.
Користуйтеся!

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/726104.html

Україна отримає 700 млн. доларів на підтримку і відновлення сільського господарства.

✅Угоду про це підписали керівники Мінагрополітики та Представництва Світового банку в Україні.
Грантова угоду Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України та Угода про позику (Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)) передбачають надання Україні 700 млн. доларів, які у рамках проекту ARISE спрямовуватимуться на реалізацію двох компонентів:

📍підтримки програми «Доступні кредити 5-7-9%» у частині забезпечення фінансування сільськогосподарського виробництва та переробки харчової продукції;
📍надання грантової допомоги малим сільськогосподарським виробникам, а саме користувачам земельних ділянок та тим, хто спеціалізується на розведенні корів, кіз або овець.
Проект розрахований на 2023-2024 роки.

🤝Вдячні Світовому банку, який дуже швидко перевів реалізацію оголошеного нещодавно проекту у практичну площину!

💰Середня зарплата у першій половині 2023 року склала 16,3 тис. грн. – Держстат

✅За даними Державної служби статистики, середня зарплата в Україні (за виключенням тимчасово окупованих територій) у першому кварталі 2023 року склала 15 436 грн., у другому – 17176 грн. Таким чином, середня зарплата у першому півріччі 2023 року сягнула 16 306 грн.
💁🏻‍♂️Нагадаю, показник середньої зарплати – це зарплата з нарахуваннями (брутто).
Топ-5 секторів економіки із найвищими середньомісячними зарплатами :

▪ Інформація та телекомунікації – 36 544 грн.
▪ Фінансова та страхова діяльність – 32 944 грн.
▪ авіаційний транспорт – 28 177 грн
▪ Професійна, наукова та технічна діяльність – 21 862 грн
▪ Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування – 20 506 грн.
 
💵Проти аналогічного першої половини 2022 року, середня зарплата номінально збільшилась на 15,1%, реально (з врахуванням інфляції за період) – зменшилась на 3,6%. Утім з врахуванням сповільнення інфляції слід очікувати реального зростання середньої зарплати за підсумками поточного року. У своєму останньому прогнозі (жовтень) НБУ оцінював таке зростання у 3,9%.

💰У доларовому еквіваленті за офіційним курсом середня зарплата у першій половині 2023 року дорівнювала 446 дол. (проти 479 дол. у першій половині 2021 року).

Проект Polish-Ukrainian Startup Bridge провів опитування українських стартапів.

✅Дослідження охопило 107 стартапів, що, за оцінками організаторів, дозволяє отримати хорошу картину стану екосистеми українських стартапів.

Отримано наступні ключові результати:
📍31% респондентів (серед них 60% засновників та 28% співзасновники стартапів) змогли отримати інвестиційний капітал протягом останнього року;
📍90% бачать високий потенціал зростання в майбутньому;
📍81% вважають, що їхні продукти/рішення допоможуть відбудувати Україну в різних аспектах;
📍46%, попри війну, вважають, що екосистема працює і є активною;
📍59% стартаперів не міняли місце проживання з 24 лютого 2022 року;
📍46% стартапів залишаться в Україні після закінчення війни; 33% не знають, чи виїдуть з України після закінчення війни, а 21% хочуть це зробити (щодо останньої цифри – хотілось би менше, однак ми живемо у вільному глобальному світі);
📍47% стартапів, які виїхали з України, повернуться в країну після закінчення війни;
📍66% позитивно оцінюють свою поточну ситуацію;
📍66% стартапів в Україні та 35% стартапів за кордоном потребують доступу до інвестиційного капіталу;
📍62% бачать свою перевагу в гнучкості та здатності адаптуватися до мінливих обставин;
📍53% стартапів вважають, що їх екосистема потребує інвестицій з державних джерел та міжнародних фондів;
📍78% стартапів розглядають можливість роботи над новим проектом, що підтримує реконструкцію в майбутньому;
📍69% респондентів (стартапи) зазначили, що співпраця між стартапами, урядом, інвесторами та міжнародним співтовариством відіграватиме вирішальну роль у процесі економічного відновлення України.

👇З цього дослідження випливає декілька важливих речей:
📍вітчизняні іноватори вірять в Україну, по можливості продовжували працювати в Україні, а майже половина з тих, хто виїхали, планують повернутися;
📍понад 2/3 стартаперів бачать себе органічною складовою у процесі відновлення України.

Нам у цьому процесі дуже потрібно замість застарілої, технологічно відсталої та низько-конкурентоспроможної пост-радянської економіки побудувати сучасну, креативну, інноваційну, високотехнологічну та комфортну для громадян державу, яка займе гідне місце у Європейському Союзі.

✅Ухвалено перший спільний проект пільгового кредитного фінансування України за рахунок коштів Банку розвитку Ради Європи.

💰100 млн. євро від БРРЄ надійдуть на підтримку сфери охорони здоров’я в рамках Механізму фінансування державного сектору (Public Sector Financing Facility, PFF), та стануть частиною проекту Світового банку «Зміцнення системи охорони здоров'я та збереження життя» (Heal Ukraine) загальним обсягом 500 млн. доларів США.
Банк розвитку Ради Європи направить свій внесок на умовах спільного фінансування.

🏘️Кошти підуть на відновлення сталого функціонування системи закладів охорони здоров’я на де-окупованих територіях, зокрема відбудову і модернізацію медичних установ, зруйнованих або пошкоджених внаслідок російської збройної агресії.

🏛️У червні 2023 року (менш ніж за рік після подання заявки) Україна завершила процес вступу та стала 43-ю країною-членом Банку розвитку Ради Європи.

📍Діяльність Банку розвитку Ради Європи фокусується на таких напрямках: біженці та мігранти, будівництво соціального житла, покращення умов життя, захист довколишнього середовища, подолання наслідків та запобігання природним катастрофам, освіта, охорона здоров’я, збереження культурної спадщини, державне управління, підтримка малого та середнього бізнесу.

📌Переконаний, що старт практичної співпраці з БРРЄ дасть поштовх для реалізації спільних проектів і за іншими згаданими напрямами.