📈 Інфляція у вересні була найменшою за останні 10 років, річна інфляція сповільнилась до 7,1%.

📌 За даними Держслужби статистики, у вересні споживчі ціни зросли на 0,5% (до серпня 2023 року). Це найменша вереснева інфляція за останні 10 років (аналогічний результат був у 2020 році).

🛒 Найбільший внесок у стриману інфляцію вересня мало зниження цін на продукти харчування, що триває 3-й місяць поспіль. Останні за місяць подешевшали у цілому на 0,6%, з них найбільше овочі («мінус» 9,7%), фрукти (-5,1%), соняшникова олія (-1,6%). Водночас, найбільше за місяць подорожчали яйця (+12,3%).

🛍 Серед непродовольчих товарів і послуг, за останній звітній місяць найбільше подешевшали – ж/д перевезення (-3,2%), водночас сезонно подорожчали - одяг і взуття (+7,8%) і послуги освіти (+9,9%).

🛢 Паливо та мастильні матеріали у вересні продовжили дорожчати (+4,9%), проте внесок «паливної» інфляції залишається стриманим.

🗓 Загалом споживча інфляція з початку року становила 3% (до грудня 2022).

📊 У річному вимірі споживча інфляція у вересні загальмувала до 7,1% (до мінімуму з січня 2021 року). Для порівняння річна інфляція у вересні у Єврозоні була 4,3%, Польщі – 8,2%, Угорщині – 16,4%, Туреччині – 61,5%.

📌 Річна інфляція сповільнюється 9-й місяць поспіль. З огляду на високу базу минулого року можна очікувати на її подальше гальмування також і за підсумками жовтня. Відповідно маємо непогані перспективи вписатися в інфляцію на кінець 2023 року, яка не перевищуватиме 8%. Це більш ніж утричі нижче, ніж було враховано при прийнятті бюджету на цей рік.

🌐 МВФ оновив оцінки перспектив розвитку світової економіки.

📍З 9 по 15 жовтня в місті Марракеш проходитимуть щорічні збори Світового банку та МВФ.

🇺🇦 Україна залишається у фокусі уваги міжнародних фінансових організацій та банків розвитку, тож очікуємо на продуктивний візит нашої делегації.

📄 На початку зборів МВФ традиційно представив оновлений звіт щодо перспектив глобальної економіки.

Основні висновки:

📈 Світова економіка продовжує повільно відновлюватись після потрясінь, пов'язаних із пандемією, вторгненням росії в Україну та кризою вартості життя. Однак зростання залишається повільним та нерівномірним.

📌 Зростання світової економіки сповільниться з 3,5% у 2022 році до 3,0% у 2023 році та 2,9% у 2024 році. Прогнози залишаються значно нижчими за середнє значення за минулі періоди (2000–2019 роки) у 3,8%, а оцінку на 2024 рік знижено на 0,1 п.п. порівняно з липневим прогнозом.

📌 Відновлення світової економіки стримують довгострокові наслідки пандемії, війна в Україні, розширення геоекономічної фрагментації, продовження жорсткої монетарної політики, необхідної для зниження інфляції, згортання бюджетної підтримки на фоні високих рівнів боргу.

🤔 Ризики для перспектив світової економіки є більш збалансованими, ніж шість місяців тому, зважаючи на врегулювання спорів щодо граничної суми заборгованості в США та вжиття рішучих заходів щодо запобігання розвитку банківської кризи в США та Швейцарії. Утім, баланс ризиків для зростання світової економіки, як і раніше, зміщений у бік погіршення ситуації.

Основні ризики:

🇨🇳 криза в секторі нерухомості Китаю;

📊 збільшення волатильності цін на сировинні товари на тлі відновлення геополітичної напруженості та збоїв, пов'язаних зі зміною клімату;

🏦 збереження тиску з боку короткострокових інфляційних очікувань і базової інфляції, що вимагають збереження більш високих ставок, ніж очікувалось;

💵 загострення проблеми суверенного боргу, особливо в країнах що розвиваються, на фоні збільшення вартості його фінансування, укріплення долара, відтоку капіталу та уповільнення економічного зростання.

✂️ Короткострокові стабілізаційні заходи мають концентруватись навколо продовження зваженої політики дезінфляції, що виключає передчасне пом’якшення монетарної політики, та відновлення бюджетного простору, зокрема, за рахунок згортання неадресних субсидій, але забезпечуючи при цьому захист вразливих верств населення.

📌 У середньостроковій перспективі країни мають продовжувати структурні реформи в сфері державного управління, поліпшенні регулювання господарської та зовнішньоекономічної діяльності. Утім, перспективи стійкого середньострокового зростання багато в чому залежатимуть від зменшення глобальної геоекономічної дефрагментації, співробітництва країн у сфері зеленого переходу та пом’якшення проблеми боргового тягаря країн, що розвиваються.

Не встиг Голова НБУ встати з крісла аби відійти ненадовго, як його деякі мрійники та доброзичливці вже «звільнили» і з крісла, і з посади.
Наступного разу крісло бери у відрядження із собою.
У великій сімʼї не клацай дзьобом;)

А взагалі-то рівень деяких ЗМІ по-справжньому вражає.

💼 «Укрнафта» запрошує партнерів для спільної розробки 21 родовища.

🏛 Запропонований варіант співробітництва – угоди про розподіл продукції, які погоджуватимуться Кабінетом Міністрів.

⛽ Усього пропонуються родовища із доведеними та ймовірними запасами, що складають 12 млн. тонн нафти та 31 млрд. кубометрів газу.

💁 Вочевидь, рішення про повернення найбільшої нафтовидобувної компанії України під контроль держави, прийняте у листопаді минулого року, виявилось стратегічно вірним.

🛑 Що ми спостерігали «до»:

🔗 стагнація видобутку нафти й газу;
🔗 тривалий корпоративний конфлікт, коли компанія управлялась міноритарними акціонерами, які «приватизували» менеджмент;
🔗 податкові махінації.

✅ Що маємо після переведення «Укрнафти» під контроль держави:

🔗 відновлення раніше виведених із дії свердловин, буріння нових;
🔗 зростання видобутку нафти й газу;
🔗 збільшення кількості мереж-учасників партнерської програми компанії;
🔗 підготовка до перших за 10 років сейсмічних розвідувальних робіт;
🔗 створення парку власних бензовозів тощо.

🤝 І ось тепер очікуємо нові партнерства з видобутку вуглеводнів, які допоможуть зміцнювати енергетичну незалежність України…

Декілька цифр про державну грантову програму «Власна справа».

🗓 Цей проєкт був запущений у липні минулого року в рамках проєкту єРобота, передбаченого Планом відновлення України.

💸 Він пропонує гранти від 50 до 250 тис. грн., які можна витратити на створення або розвиток вже існуючого бізнесу, зокрема, придбання матеріалів та обладнання, оренду приміщень тощо, за умови створення хоча б одного чи декількох робочих місць.

💰 Станом на жовтень з бюджету на програму «Власна справа» виділено вже 1,6 млрд. грн.

За рахунок цих коштів:

🔗 8 тисяч бізнесів отримали фінансовий ресурс для ведення господарської діяльності;
🔗 створено 18,5 тисяч нових робочих місць;
🔗 400 млн. грн. (тобто чверть від виділених грантових коштів) вже повернулися до бюджету у вигляді сплачених податків та інших обов’язкових платежів.

💁 Програма виявилась доволі популярною серед українців, тому її вирішено масштабувати у 2024 році:

🔗 у державному бюджеті на неї буде виділено 3,5 млрд. грн.;
🔗 за рахунок цього вдасться видати 14 тисяч грантів.

📃 Наразі ж триває прийом заявок у рамках дев’ятнадцятої хвилі реалізації програми «Власна справа».

👇 Хто ще не взяв участь у цій програмі, але є цікавість чи бажання – ознайомитись з деталями можна за посиланням:
https://diia.gov.ua/services/grant-na-vlasnu-spravu

📍Вчора відбувся черговий раунд обговорення нагальних проблем оподаткування між Державною податковою службою та лідерами експертного бухгалтерського середовища.

👨‍💻Питання порушувались надцікаві, тому вирішили оприлюднити запис.

✅Відкрите спілкування є надкорисним, адже дозволяє обом сторонам відкоригувати власну позицію у правозастосуванні та уніфікувати підходи.
Надалі робимо такі зустрічі регулярними.

📲З відеозаписом зустрічі можна ознайомитись за посиланням :

https://youtu.be/zBPw51NPeF0

🇺🇦 Україна продовжує отримувати допомогу від наших міжнародних партнерів.

Відразу дві гарні новини.

💵 По-перше, 11 жовтня до бюджету надійшов черговий грант від США у розмірі 1,15 млрд. доларів у рамках проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).

💸 Як і раніше, він буде спрямований на виплати зарплат працівникам бюджетної сфери, соціальні та гуманітарні видатки, забезпечення функціонування сфер освіти і охорони здоров’я.

🇺🇸 У 2023 році Україна отримала від США вже 10,9 млрд. доларів грантів, а від початку повномасштабного вторгнення обсяг допомоги досяг 22,9 млрд. доларів.

🇧🇪 По-друге, у Бельгії оголосили, що в 2024 році Україна може розраховувати на пакет допомоги в розмірі 1,7 млрд. євро, які будуть використані для військової, гуманітарної та іншої допомоги Україні.

💰 Ця сума – доходи від заморожених у Бельгії російських активів, і ця країна є піонером, яка знайшла спосіб таким чином підтримувати нашу державу.

Звісно, поки що не знайдено юридично бездоганну форму для конфіскації на користь України самих російських активів, але і таке рішення є для нас дуже актуальним і корисним.

✅ Гривневе кредитування бізнесу продовжує відновлюватись.

📈 За оперативними даними НБУ, у вересні гривневі кредити, надані корпоративному сектору, зросли на 9,4 млрд. грн. (+1,9%) до 509,6 млрд. грн.

🗓 Збільшення фіксується четвертий місяць поспіль, протягом яких кредитування бізнесу в нацвалюті збільшилось на 16,2 млрд. грн. (+3,3%). За збереження існуючих темпів є підстави розраховувати, що корпоративне кредитування збільшиться й за підсумками всього року (наразі за підсумками 9 місяців воно скоротилось на 2%).

🏦 На фоні сповільнення інфляції й зниження облікової ставки НБУ, ставки за гривневими кредитами бізнесу (без овердрафту) скоротились до 18,6%, що є найнижчим рівнем з липня минулого року. Це додатково підживлює кредитування.

💸 Утім, основним каналом видачі нових корпоративних кредитів залишається державна програма «5-7-9», за якою з початку війни видано кредитів бізнесу на 150,9 млрд. грн., у тому числі 74,7 млрд. грн. у поточному році (станом на 9 жовтня 2023 року). Наразі на цю програму припадає 25% поточного гривневого кредитного портфелю бізнесу.

Отже, тренд на пожвавлення кредитування продовжується. Це є важливою ознакою відновлення інвестиційного попиту, і загалом економічної діяльності.

📈 З початку повномасштабної війни депозити у гривні зросли на 57% (+ 520 млрд. грн.).

💼 За даними Національного банку, на 1 жовтня всі депозити бізнесу й населення в національній валюті становили 1 439,8 млрд. грн., в іноземній – 18,5 млрд. дол.

📊 У вересні позитивна динаміка приросту банківських вкладів у гривні продовжилась: вони зросли на 22,5 млрд. грн. (+1,6%), в тому числі на 16,2 млрд. грн. за рахунок населення. У той же час, депозити у валюті у вересні скоротились на 0,3 млрд. дол. (-1,7%), що обумовлювалось зменшенням валютних вкладів підприємств.

⏱ Строкова структура вкладів продовжувала покращуватись. На початок вересня частка вкладів на вимогу в гривні скоротилась до 62,6% (із 73,3% на початку року), у валюті – скоротилась до 64,7% (з 70,1%).

💰 Загалом з початку повномасштабної війни банківські вклади в гривні зросли на 520,4 млрд.грн. (+56,6%), у валюті – на 2,2 млрд.дол. (+13,4%).

З них зросли вклади:

📌 Населення в гривні - на 225,3 млрд. грн. (+51,4%), у валюті – на 0,34 млрд. дол. (+3,8%).

📌 Бізнесу в гривні - на 295,1 млрд. грн. (+61,3%), у валюті – на 1,85 млрд. дол. (+24,8%).

☝️ Вкотре наголошу, що збереження довіри вкладників до банківської системи, яка вистояла і не закрилась «на канікули» у найчорніші дні російської навали, стало одним з головних чинників втримання макрофінансової стабільності. Не маючи проблем з фондуванням, банківська система залишається надліквідною. І це добре. Оскільки в гіршому випадку ми б зараз дискутували не щодо можливих інструментів більш продуктивного спрямування такої ліквідності під час війни, а обговорювали як черговий банк взяв, а згодом не повернув рефінансування НБУ, поповнюючи ряди неплатоспроможних установ.

Хороші новини для підприємців, які справедливо скажаться на конкуренцію з боку нелегального бізнесу, що провадить діяльність без реєстрації та сплати податків.

❌Податковою службою була припинена діяльність двох громадянок, які вели бізнес з продажу одягу без державної реєстрації підприємницької діяльності. Через Instagram. Аудиторії більш ніж 100 тис підписників.
Штрафи сплачені. Громадянки вже зареєстровані. Діяльність продовжують, але вже в білу і через PPO.

❕Наполегливо рекомендую всім працювати чесно. Сплачувати податки дешевше ніж сплачувати штрафи та мати справу з податковою та поліцією.

💸 У вересні профінансовано з державного бюджету соціальних видатків на суму 35,3 млрд. грн.

👇 У перший місяць осені кошти було спрямовано на такі цілі:

🧓 фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду –  22,7  млрд. грн.;

🤲 соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини – 8,3 млрд. грн.;

👨‍👩‍👧‍👦 підтримка малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам – 2,0 млрд. грн.;

👼 соціальний захист дітей та сім’ї – 2,0 млрд. грн.;

🧑‍🦽 соціальний захист осіб з інвалідністю – 0,3 млрд. грн.;

🪁 оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги – 0,04 млрд. грн.

💰 З початку 2023 року на соціальні виплати з державного бюджету спрямовано 335,8 млрд. грн.

🤝 Вдячні кожному сумлінному платнику податків та нашим міжнародним партнерам, завдяки яким держава має змогу фінансувати усі свої соціальні зобов’язання.

Комітет рекомендував прийняти законопроєкти про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України N10088 та альтернативний до нього N10088-1 за основу.

❕Обома законопроектами передбачається:

📍проведення нового прозорого конкурсу на зайняття посади керівника Бюро (за переважної участі в конкурсній комісії міжнародних експертів за прикладом практик Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції);
📍оголошення Кабінетом Міністрів України нового конкурсу на посаду Директора Бюро економічної безпеки України;
📍проходження атестації діючих співробітників Бюро (атестація здійснюється впродовж року згідно з Порядком, який затверджується Директором Бюро; проводиться кадровою комісією в центральному апараті; її предметом є оцінка професійної компетентності, рівня знань та умінь, професійної етики, доброчесності та наявності конфлікту інтересів).

🔴Так, на жаль, Комітет підтримав законопроєкт про ПЕП-її в редакції, що набуває чинності з моменту вступу України до ЄС, тобто в редакції, що не дасть нам розпочати перемовини про членство.

За відповідну правку не голосував.

❗️Вважаю це рішення помилковим і таким, що підлягає перегляду.

Для цього скликаю Комітет на 11.00 в понеділок.

Переконаний, Комітет має показати всій ВР приклад переваги інтересів країни над власними інтересами.

🇺🇸 Управління енергетичної інформації США оприлюднило свою оцінку розвитку світової енергетики до 2050 року.

Ключове з неї:

💡 світове споживання енергії зростатиме до 2050 року, випереджаючи темпи росту продуктивності;

📈 зростання світового населення, регіональне збільшення обсягів виробництва та підвищення рівня життя сприятимуть збільшенню споживання;

🪫 за більшістю сценаріїв до 2050 року глобальні викиди вуглекислого газу в результаті використання енергії збільшаться;

📊 ресурси, не засновані на використанні викопного палива, включаючи атомну енергетику та відновлювані джерела енергії, будуть виробляти більше енергії до 2050 року, але це зростання скоріше буде недостатнім для зниження глобальних викидів в енергетиці за нинішніх законів та правил;

🏭 до 2050 року світові потужності генерації електроенергії збільшаться в діапазоні 50-100%, а виробництво електроенергії - на 30-76%;

🔋 до 2050 року вироблення електроенергії на основі відновлюваних джерел енергії та атомної енергетики може становити до двох третин світового виробництва електроенергії;

☀ сонце та вітер показують найвищий рівень зростання виробництва електроенергії;

⛽ до 2050 року вугілля та природний газ становитимуть від 27% до 38% потужностей з виробництва електроенергії, порівняно з приблизно половиною у 2022 році;

🔌 потужність акумуляторних батарей має значно зрости, збільшившись з менш ніж 1% світової потужності у 2022 році до 4%-9% світової потужності до 2050 року;

🗺 країни Близького Сходу та Північної Америки збільшать видобуток та експорт природного газу для задоволення зростаючого попиту, а Західна Європа та Азія залишаться його імпортерами;

🛢 попит на енергоносії з боку Китаю, Індії, Південно-Східної Азії та Африки стимулюватиме видобуток сирої нафти та природного газу.

👇 Детальніше можна ознайомитись із оцінками і передбаченнями за посиланням:
https://www.eia.gov/outlooks/ieo/pdf/IEO2023_Release_Presentation.pdf

🌐 У Марокко тривають Щорічні збори МВФ та Світового банку.

👩‍💼 Виступаючи на прес-конференції у Марракеші, директор-розпорядник МВФ К.Георгієва торкнулась серед іншого й теми України.

На думку очільниці МВФ, під час другого перегляду програми розширеного фінансування (EFF) зафіксовано три дуже важливих досягнення України:

📌 відновлення економічного зростання (пряма мова – «Зараз ми прогнозуємо зростання приблизно до 3%. У нас був діапазон від 1% до 3%, і ми схиляємося до вищої межі цього діапазону»);

📌 показник інфляції в Україні завдяки продуманій політиці був приведений до однозначних цифр, що виявилося не під силу деяким економікам, які працюють в умовах мирного часу;

📌 Україна має солідні міжнародні резерви.

🤔 В умовах тимчасової певної невизначеності щодо перспектив підтримки з боку США та спроб однієї з європейських держав заблокувати чи зменшити розмір допомоги Європейського Союзу – для нас дуже важливо мати передбачуване фінансування з боку МВФ, на яке зав’язані безліч різноманітних інших програм.

💁 Тим більше що реформи, які ми реалізуємо в рамках Меморандуму з МВФ – це насправді не «для них», а в інтересах України, і допомагають наблизити наше спільне європейське майбутнє.

Гарна новина в пʼятницю 13.

Служба безпеки України затримала начальника відділу примусового стягнення заборгованості ДПС в м.Києві.

Намагався продати нараховану на податковий борг пеню.
Правило керівництва ДПС нам відоме - всі причетні та їх керівники на вихід.

Неважливо чи ти брав участь, чи не помічав. Покривати покидька, хто краде у армії у війну ніхто не буде.

Василю Малюку вчергове дякую!

📑Якщо конфлікт між Ізраїлем та бойовиками Хамас перейде у війну між Ізраїлем і Іраном - це буде мати катастрофічні наслідки для світової економіки, співставні з пандемією.

📊Зростання цін на нафту до 150 дол., глобальна інфляція у 6,9% та тривала рецесія.

Аналітики Bloomberg дали три найбільш ймовірні прогнози наслідків розвитку близькосхідного конфлікту.
Всі три, на жаль, для нас негативні.

https://www.bloomberg.com/news/features/2023-10-12/israel-hamas-war-impact-could-tip-global-economy-into-recession?srnd=premium-europe&sref=Y0jVLcFo

🧑‍🌾 Чергова порція гарних новин від українських аграріїв.

🌽 Зібрано зернові і зернобобові культури з площі понад 7,7 млн. га.

📈 Врожайність збільшилась до 46,0 ц/га, намолочено майже 35,6 млн. тонн зерна (+3,3 млн. тонн за останній тиждень), зокрема:

🔗 пшениці – 22,2 млн. тонн;
🔗 ячменю – майже 5,9 млн. тонн;
🔗 кукурудзи – понад 5,8 млн. тонн (+3,3 млн. тонн за тиждень);
🔗 гороху – 396,8 тис. тонн;
🔗 гречки – 188,8 тис. тонн (+15 тис. тонн), це історичний рекорд за часи Незалежності;
🔗 проса – 162,4 тис. тонн (+7,3 тис. тонн);
🔗 інших зернових та зернобобових культур - 929 тис. тонн (+6 тис. тонн).

🌻 Олійні культури зібрано з площі понад 6,7 млн. га, врожай склав майже 16,9 млн. тонн, зокрема:

🔗 соняшника – понад 9,0 млн. тонн насіння (+1,7 млн. тонн);
🔗 ріпаку –  4,0 млн. тонн насіння; 
🔗 сої – майже 3,8 млн. тонн (0,6 млн. тонн).

📦 Загальний врожай по зернових, зернобобових і олійних культурах – 52,5 млн. тонн (+5,8 млн. тонн за тиждень).

📌 Також вже маємо понад  4,602 тис. тонн солодких коренів цукрових буряків.

🚜 Одночасно триває осіння посівна компанія.

Посіяно майже 3,7 млн. га озимих культур, зокрема:

🔗 зернових культур – на площі майже 2,6 млн. га (у тому числі пшениці – майже 2,4 млн. га, ячменю — 171 тис. га, жита — 60 тис. га; усього за попередній тиждень - +680 тис. га);
🔗 озимого ріпаку – понад 1,1 млн. га (+24 тис. га за тиждень).

🏦 Держава і банківський сектор потурбувались, щоб аграрії мали необхідний ресурс для ведення господарської діяльності.

💸 З початку року 11,5 тисяч українських сільськогосподарських підприємств одержали 59,3 мільярдів гривень банківських кредитів.

📌 З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» - 8,9 тис підприємств профінансовано на 34,2 мільярдів гривень.