🧮 Головні показники державного боргу у серпні.

💰 За даними Міністерства фінансів, на 31 серпня державний та гарантований державою борг становив 4 897,6 млрд. грн. або 133,9 млрд. дол. у валютному еквіваленті.

📈 За серпень держборг зріс на 0,8%: в гривні (+37 млрд. грн.), у валютному еквіваленті (+1 млрд. дол.), що є уповільненням порівняно з попередніми місяцями.

🇪🇺 93% зростання держборгу у серпні обумовлено зовнішніми запозиченнями, а саме залученням чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС.

📈 Від початку війни державний борг збільшився у гривневому еквіваленті на 79,4% (+2 167,5 млрд. грн.), у валютному – на 43,5% (+40,6 млрд. дол.), що обумовлюється значним неринковим дефіцитом державного бюджету.

📊 У структурі запозичень зовнішній держборг займає 68,5% (до війни 60,9%), борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) – 71,2% (65,1%). З початку війни зовнішній держборг збільшився на 61,3% (+34,9 млрд. дол.).

📤 Видатки загального фонду на обслуговування державного боргу в серпні склали 31,6 млрд. грн. (12,7% всіх видатків у серпні), з початку року – 159,7 млрд. грн. (8,5%). При цьому 80% видатків на обслуговування державного боргу за 8 місяців початку року – це внутрішній державний борг (ОВДП). Проти аналогічного періоду минулого року такі платежі зросли на 83%.

😔 Показники державного боргу, його валютної структури, через війну очікувано погіршуються.

📌 Через високі процентні ставки суттєво зросли видатки на обслуговування внутрішнього державного боргу. Для збалансування боргового навантаження критично важливим є забезпечення позитивного перегляду наступних раундів реструктуризації частини зовнішнього боргу (перед Паризьким клубом, тримачами єврооблігацій, ВВП-варантів).

📌 Вважаю також, що уряд спільно з НБУ мають розглянути питання репрофайлінгу військових облігацій, накопичених в портфелі НБУ з початком війни, з метою зменшення поточного навантаження з погашення та обслуговування такого боргу та його перенесення на більш пізні строки.

✅ Завершено фінансування виплати пенсій за вересень.

🧓 25 вересня, як і передбачено графіками, пенсіонери отримали виплати за перший місяць осені.

💸 Загалом на пенсії спрямовано 58,3 млрд. грн., в тому числі:

🔗 48,5 млрд. грн. – через уповноважені банки;
🔗 9,8 млрд. грн. – через АТ “Укрпошта”.

💸 Також через Пенсійний фонд профінансовано:

🔗 виплату житлових субсидій та пільг – у сумі понад 1,1 млрд. грн.;
🔗 страхові виплати – у сумі більше 2,0 млрд. грн. (у тому числі лікарняні – на 934,0 млн. грн.).

🤝 Вдячний кожному сумлінному платнику податків та зборів, а також нашим міжнародним партнерам, завдяки яким ми можемо в повній мірі виконувати всі соціальні зобов’язання держави!

У серпні чистий процентний дохід банків був максимальним з початку року

📈За даними Національного банку, фінансовий результат банків у серпні склав +11,9 млрд. грн.
💁🏻‍♂️Це менше, ніж у попередні два місяці, але в цілому відповідає середньому значенню прибутку на місяць з початку року.

Основна причина сповільнення – збільшення відрахувань в резерви під можливі збитки (+1,6 млрд. грн.) до 6,5 млрд. грн. з початку року. Це можливе відлуння стрес-тестів 20 найбільших банків, що завершує Нацбанк, або очікувань збільшення оподаткування банків (з огляду на озвучену позицію НБУ застосувати новий податок за результатами 2023 року), а можливо і те й інше. Більш чітко буде зрозуміло після опублікування серпневої статистики окремих банків.  

💰Попри скорочення ставок, чистий процентний дохід залишається на високому рівні. Більш того, у серпні від був максимальним з початку року (+17,9 млрд.грн.), а за вісім місяців з початку року сягнув 129,3 млрд. грн. Проти останнього мирного 2021 року такий дохід зріс на 75%. Нагадаю левовову частку чистого процентного доходу банки отримують за операціями з державними цінними паперами (депозитними сертифікатами, ОВДП).

🏦В цілому, чистий прибуток банків за перші 8 місяців 2023 року склав 95,1 млрд. грн., що є черговим історичним рекордом для зазначеного періоду. Проти аналогічного періоду 2021 року, який до цього був найкращим для банківської системи за прибутковістю, цей показник збільшився у 2,1 рази. Рентабельність капіталу банківської системи (чистий прибуток до власного капіталу) за 8 місяців цього року - 64,7%, що є удвічі більшим за аналогічний період 2 роки тому. Норматив адекватності регулятивного капіталу (має бути мінімум 10%)  на 1 вересня склав 24,94%, що є також історичним рекордом.

👆🏼Зазначені показники свідчать про сильну фінансову позицію банків, що є залишається вагомим фактором втримання макрофінансової стабільності. Утім вкотре зазначу, що рекордні прибутки банків отримані насамперед за рахунок формування надліквідності під час війни, використану банками для фактично безризикових операцій з державними цінними паперами.
Зазначу також, під час другої світової війни уряди багатьох воюючих країн вдавались до додаткового оподаткування надприбутку підприємств (в США ставка такого податку доходила до 95%). Тому в умовах продовження повномасштабної війни уведення тимчасового додаткового оподаткування історично рекордного банківського прибутку – морально це правильна історія. Вдячний регулятору і в цілому банківській спільноті за зважену позицію.
🤔Чи будуть банки перекладати частину витрат на клієнтів?
📊Є чимало досліджень на тему перенесення оподаткування корпоративного прибутку. Якщо коротко, то витрати на сплату останнього в кінцевому випадку переносяться на акціонерів, найманих робітників і на споживачів у вигляді зростання цін або у випадку банків – процентних ставок. Тобто певне перенесення витрат на клієнтів буде, але це точно не відбудеться лінійно. З одного боку, банківський ринок залишається достатньо конкурентним. Це стримуватиме підняття комісій за обслуговування. А з іншого зараз основними драйверами зростання кредитування є державні програми – «5-7-9», Є-оселя. Це стримуватиме підняття процентних ставок банками. На динаміку останніх більше впливатиме облікова ставка НБУ, цикл зниження якої триває.

📲 Ще один крок до цифрової податкової у цифровій державі!

❕Від сьогодні мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС доступний користувачам. Застосунок можна завантажити на телефони як на платформі Android, так й iOs!

🧑‍💻 «Моя податкова» - простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби, а також сплати податків з використанням платіжних систем.

1️⃣ У розділі «Послуги» можливі:

🔗пошук марки акцизного податку;
🔗пошук фіскального чека;
🔗 направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;
🔗 подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).

2️⃣ У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:

🔗 адресу реєстрації та фактичне місце проживання;
🔗 обʼєкти оподаткування;
🔗 обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);
🔗 стан розрахунків з бюджетом.

3️⃣ У розділі «Повідомлення» можна переглянути:

🔗 квитанції;
🔗 відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;
🔗 інформацію з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;
🔗 листи контролюючого органу.

☝️ Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.

✔️ Друзі, давайте разом допоможемо податковій стати краще.

📲 Встановіть додаток, протестуйте. Діліться враженнями.

📝 Якщо раптом виявите хиби в роботі - повідомте будь-ласка в коментах!


👇 Посилання на "Моя Податкова":
https://play.google.com/store/apps/details?id=my.tax.gov.ua

https://apps.apple.com/ua/app/%D0%BC%D0%BE%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0/id6450752527?l=uk

Моя бабуся казала, що диво завжди поруч. Треба просто уважніше придивлятися.

Уважніше придивилися до див на аграрному ринку. Де на площі у 30,2 тис га можна виростити 289 тис т соняшнику, при середній врожайності 2,21 т/га. Можна, якщо бути великим українським агровиробником-експортером весь цей «врожай» експортувати, не сплатити жодних податків (податкове навантаження 0,04%) та отримати відшкодування 800 млн грн.

Дивні українські дива гідні не тільки Гінесу, але й кримінальної справи.

На жаль, такі дива непоодинокі. Навіть у війну.

📊 Галузева статистика за перше півріччя свідчить про поступове відновлення економіки.

👇 За даними Держстату, у першій половині 2023 року проти аналогічного періоду минулого року:

📌 Промислове виробництво зменшилось на 2,9%;

📌 Оборот роздрібної торгівлі збільшився на 7,3%;

📌 Вантажообіг зменшився на 14,3%;

📌Пасажирообіг збільшився на 15,5%;

📌 Будівництво збільшилось на 18,4% (у т.ч. інженерних споруд – на 34%, нежитлове – на 9,5%).

💁 У порівнянні з «ямою», в якій опинилась економіка з початком вторгнення, галузеві показники відновлюються, але в промисловості та вантажних перевезеннях поки що не вийшли на рівень першої половини минулого року. Динаміка аграрного виробництва буде згодом, основний внесок с/г за рахунок рослинництва припадає на другу половину року.

🏭 У промисловому виробництві ситуація є неоднорідною. Проти першої половини 2022 року, добувна промисловість та енергетика показали падіння відповідно на 9,2% та 11,4%, тоді як переробна промисловість в цілому зросла на 3,1%.

⚒ Серед переробних галузей найбільш глибоке падіння було зафіксовано у виробництві коксу та нафтопродуктів («мінус» 51,4%) та металургії («мінус» 31,4%). Тоді як серед найбільших галузей, які демонстрували зростання, обсяги виробництва збільшились у харчовій промисловості на 12,1%, машинобудуванні – на 12,9%. В останній темп задавали підгалузі орієнтовані на ВПК. Зокрема, виробництво військових транспортних засобів збільшилось у 2,2 рази, зброї й боєприпасів – у 2 рази. Слід також виділили зростання виробництва освітлювального устаткування в 1,5 рази, кабельної та електромонтажної продукції – у 2 рази.

Отже, серед базових галузей економіки зростання в першій половині року підтримували нежитлове будівництво та будівництво інженерних споруд, перевезення пасажирів, роздрібна торгівля, харчова промисловість та окремі сфери машинобудування, насамперед, орієнтовані на ВПК.

🤔 Наскільки стійким є економічне відновлення?

🔻 Зараз ми відновлюємось за рахунок низької бази минулого року. Економіка адаптувалась до шоків повномасштабної війни. Утім, таке зростання має свої межі, які, за великим рахунком, будуть досягнуті цього року.

🔻 Війна продовжує здійснювати руйнівний вплив на економіку. Проти відносно мирного 2021 року по всім базовим галузям спостерігається глибоке падіння, що видно з графіку. Горизонти планування активної фази війни збільшуються.

🔻 Маємо використати всі доступні фінансові можливості (здешевлення кредитування, стимулювання експорту, страхування воєнних ризиків, державне замовлення й закупівлі, існуючі податкові пільги, допомогу союзників на відбудову тощо) для підтримки інвестицій у країні, що воює.

🔻 З боку держави такі заходи мають відповідати, насамперед, на виклики воєнного часу, розшиваючи вузькі місця в розвитку ВПК, транспортній логістиці, та наближати нашу Перемогу. Але разом з партнерами маємо також закладати й контури масштабної відбудови й структурної трансформації економіки після війни (через розумну галузеву політику, збільшення обсягів переробки, капіталомістких галузей, "зелений розвиток", фокус на R&D.

🔻 Пріоритет, який потребує постійної уваги і де, на жаль, немає швидких рішень – людський капітал. Це структурні питання зменшення демографічної кризи, стимулювання народжуваності та повернення мігрантів, продовження осучаснення системи освіти та профтехпідготовки відповідно до нових потреб ринку та роботодавців, проактивна роль держави в зменшенні безробіття.

🔻 Фундаментальними чинниками забезпечення зростання залишаються посилення військових гарантій безпеки з боку союзників, підтримка відносної макростабільності, зміцнення верховенства права. Все це разом врешті-решт визначатиме наші темпи євроатлантичної інтеграції.

🧮 Чергові хроніки виконання Зведеного бюджету під час війни.

🗓 За січень-серпень 2023 року:

📥 Доходи – 1 952 млрд. грн.

Зростання проти аналогічного періоду минулого року на 52% або +668 млрд. грн., у тому числі:

📌 Податкові надходження (+23%; + 193 млрд грн.);

📌 Власні надходження бюджетних установ, у т.ч. спец-рахунки бюджетних установ для військової, гуманітарної підтримки та відбудови України (+445%; + 351 млрд. грн.);

📌 Гранти (+18%; 48 млрд. грн.);

📌 Відрахування від прибутку НБУ (+282%; 53 млрд. грн.);

📤 Видатки – 2 578 млрд. грн.

Зростання проти аналогічного періоду минулого року на 59% або +957 млрд. грн., в тому числі:

📌 Оборона (+130%; +694 млрд.грн.);

📌 Безпека й правопорядок (+33%; +77 млрд. грн.);

📌 Економічна діяльність (+97%; +57 млрд. грн.);

📌 Соціальний захист (+13%; +38 млрд. грн.).

📊 Структура видатків зведеного бюджету:

🔗 Оборона – 47,6%;
🔗 Безпека і громадський порядок – 12,1%;
🔗 Соцзахист – 12,9%;
🔗 Освіта – 7,2%;
🔗 Охорона здоров’я – 5,1%;
🔗 Загальнодержавні функції – 8,5% (у т.ч. обслуговування держборгу – 6,4%);
🔗 Економічна діяльність – 4,5%;
🔗 Інші функції – 2,2%.

🛑 Дефіцит фінансування  – 620 млрд. грн., у тому числі:

📌 дефіцит державного бюджету – 717 млрд. грн.;
💸 для його фінансування в тому числі залучено чистого (за мінусом погашення) зовнішнього боргового фінансування на суму 710 млрд. грн.

📌 профіцит місцевих бюджетів – 97 млрд. грн.

Вісімдесят другі роковини страшної вселенської трагедії мого міста.
Трагедії організованого знищення людей.
Трагедії особистої для кожного, хто є, вважає себе або хоче бути людиною.
Не забудемо і не пробачимо. Ніколи.

☑ Комітет рекомендував прийняти за основу проєкт закону N 10023 про внесення зміни до розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про Національний банк України".

🪖🏦 Законопроєктом пропонується в період дії в Україні воєнного стану надати право НБУ для забезпечення потреб держави у відсічі збройної агресії проти України безоплатно передавати у встановленому законодавством порядку до сфери управління Міністерства оборони України майно, набуте НБУ у власність у рахунок погашення боргу за наданими банкам кредитами для підтримки ліквідності.

☑ Комітет рекомендував прийняти за основу та в цілому проєкт закону N 9667-1 про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо вдосконалення діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

✏️ Зміни носять переважно юридично-технічний характер і мають на меті полегшити реалізацію функцій Фонду.

📝 Проєктом пропонується:

📌 змінити порядок та інструменти здійснення Фондом регулювання діяльності учасників системи гарантування вкладів;

📌 уточнити механізм набуття Фондом прав кредитора банку, визначити чіткий та прозорий механізм черговості задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку щодо якого Фондом здійснюється ліквідаційна процедура;

📌 врегулювати питання, пов’язане із забезпеченням виконання актуального державного оборонного замовлення виконавцем, кошти якого залишились на рахунку в банку, що ліквідується або виводиться з ринку Фондом, незалежно від дати надходження таких коштів на рахунок виконавця.

🏦 Ідея щодо запровадження додаткового оподаткування процентних доходів банків, яка була запропонована у підготовленому за моєї ініціативи законопроєкті N 9656, викликала чималий резонанс, про що свідчать 3 (!) альтернативні законопроєкти, подані моїми колегами.

☑ Комітетом рекомендовано прийняти за основу доопрацьований членами Комітету проєкт закону.
Законопроєктом пропонується подвоєння для банків ставки податку на прибуток з 18% до 36% без права зарахування збитків минулих періодів протягом 2024-2025 року.

🤝 Вдячний Нацбанку та колегам за конструктивний підхід і плідне обговорення.

💸 У разі прийняття законопроєкт дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету для фінансування воєнних витрат.

🌱 Комітет рекомендував прийняти за основу урядовий законопроєкт N 9596 про внесення змін до ПКУ щодо встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю для установок, якими здійснюються такі викиди в результаті спалювання біопалива.

🔋 Проєкт розроблено з метою застосування в Україні усталеної світової практики розвитку використання біопалива для виробництва енергії та стимулювання переходу підприємств з викопних видів палива (вугілля, газу, торфу) на біопаливо.