🧮 За оперативними даними Державної служби статистики, реальний ВВП у II кварталі 2023 року збільшився порівняно з I кварталом 2023 року на 0,8%, порівняно з ІI кварталом 2022 року – збільшився на 19,5%.

📊 Стрімке відновлення у річному вимірі є очікуваним: зростання досягнуто на фоні дуже низької бази минулого року, коли ВВП у 2-му кварталі 2022 року впав на 36,9%.

📉 Тому навіть з урахуванням двозначного зростання проти минулого року, падіння у порівнянні з аналогічним кварталом довоєнного 2021 року складає 24,6%.

📄 Детальна розбивка квартального ВВП за секторами і кінцевими витратами буде згодом.

🏦 З хороших новин, можна відмітити, що тренд на трохи кращі фактичні результати, які перевищують очікування, зберігається. Зокрема, НБУ у липні прогнозував зростання ВВП у другому кварталі 2023 році (проти аналогічного періоду 2022 р.) на 18,1%.

📈 Тому прогнози зростання реального ВВП за підсумками року наразі стали ще ближчими до діапазону +4-5%. Тоді як поточні офіційні прогнози виходять з менших очікувань (Уряд – 2,8%, НБУ – 2,9%).

Вважаю, що макропрогноз уряду під проєкт бюджету-2024 має бути уточнено з урахуванням останніх даних щодо ВВП й інфляції.

🙅 95% активів ринку NFT нічого не вартує.

😏 А всі пам’ятають хайп навколо NFT (Non-Fungible Tokens, невзаємозамінних токенів), що стався 2 роки тому? Всі ці цифрові зліпки графічних колекцій, на кшталт «знуджених мавп», які продавались за шалені гроші.

🪙 NFT – це токени (монети), що дають публічне право власності, підтверджене, як правило, блокчейном Ethereum, на певний унікальний відцифрований актив.

💁 Ключовим тут є те, що таке право є «уявним», бо використання NFT законодавчо ніяк не врегульовано. І, відповідно, законодавчих механізмів захисту, наприклад, своїх авторських прав, його власник не має.

💸 Лихоманка NFT знайшла своє застосування насамперед у сфері цифрового мистецтва і комп’ютерних іграх. Вона підігрівалась дешевими пост-ковідними грошима, якими уряди намагались наситити ринки для боротьби з кризою, спекулятивними інвестиціями і широким залученням зірок світового мистецтва.

🚀 Обсяги торгів NFT за декілька років злетіли у сотні разів, сягнувши місячного максимуму 2,8 млрд. дол. у серпні 2021 року (проти 250 млн.дол. за увесь 2020 рік).

🫧 Утім вже восени 2021 року бульбашка ринку NFT почала здуватися. Місячні обсяги торгів NFT зараз складають 80 млн. дол. – 3% від максимуму.

🕵 Останнє дослідження ринку від ресурсу DappGambl, що широко розійшлось по крипторинку, засвідчило ще більш шокуючу картину.

🏷 Капіталізація 70 тисяч або 95% всіх NFT колекцій є близькою до нуля (коштує 0 ETH). Відповідно інвестиції близько 23 млн. інвесторів у NFT нічого не коштують.
 
💁‍♂ Звісно повністю списувати NFT не варто. На початку війни Україна отримала 1 млн. дол. пожертви від розробників однієї з найбільш капіталізованих і згадуваних на початку NFT колекцій. Впевнений з часом ці токени знайдуть своє більш стійке застосування у збереженні цифрової культурної спадщини, індустрії комп’ютерних ігор тощо. Утім, злет і падіння ринку - це добре нагадування, що закони теорії «ще більшого дурня», які пояснювали поведінку спекулятивних інвестицій та надування бульбашок на ринках ще 400 років тому, ніхто не відміняв.

Дуже цікаве інтерв’ю спікера ВРУ Стефанчука.
Рекомендую.

https://youtu.be/Vz5ZeUJ-WMw?si=KqE4aQvX6OlT8Qy8

⚓ Поступово налагоджується морська експортна логістика.

❌ Після припинення участі росії у стамбульській Морській зерновій ініціативі від держави-агресорки лунали погрози повної блокади судноплавства до та з України, обшуків суден, які ризикнуть прямувати до України, і навіть попередження щодо їх знищення.

💪 Але Збройні Сили України у період паузи дуже ефективно показали, що можуть господарювати у Чорному морі.

🚢 Спочатку був організований вихід суден, які застрягли в українських портах ще з середини лютого 2022 році.

🇱🇷🇵🇼 Наступний крок – на цьому тижні успішно зайшли в наші територіальні води, завантажились зерном та успішно пройшли новим коридором у бік Туреччини два судна під прапорами Ліберії та Палау.

📦 Гарна новина на кінець робочого тижня – ще три судна підтвердили готовність до заходу у порти Південний та Чорноморськ, вони розраховують вивезти 127 тисяч тонн продукції (у 6 разів більше ніж під час першого експериментального проходу), а до зерна цього разу додасться ще й вантаж залізної руди.

🗺 Українська продукція попрямує до Єгипту, Іспанії та Китаю.

💁 Звісно, поки не йдеться про мільйони тонн, але початок покладено і обсяги точно будуть зростати.

✊ Кожний успішний захід та вихід з українських портів безумовно додасть впевненості судновласникам…

🏦 Центральні банки скандинавських країн продовжують підвищувати процентні ставки для боротьби з інфляцією.

🇸🇪 Ріксбанк (Центральний банк) Швеції здійснив вже восьме поспіль підвищення процентної ставки.

📌 Цього разу крок зростання - +25 б.п., а новий розмір ключової ставки – 4,0%.

📈 Базовий рівень інфляції з максимуму, досягнутого у грудні 2022 року, уповільнився у серпні до 4,7%, загальна інфляція склала 7,5%, але це ще дуже далеко від цільового показника у 2%.

📌 У регуляторі зазначили, що події розвиваються у вірному напрямі, проте інфляційний тиск на шведську економіку залишається значним.

🗣 Тим не менш, Ріксбанк заявив, що очікує завершити свою кампанію з впровадження більш жорсткої грошово-кредитної політики заключним підвищенням ставки у листопаді.

🇳🇴 Буквально паралельно з цим Центральний банк Норвегії оголосив про збільшення своєї процентної ставки також на 25 б.п. – до 4,25%.

📈 Інфляція у Норвегії уповільнилась у серпні до 4,8% (базова – 6,3%) за цільового показника у 2%.

🗣 Регулятор оголосив, що вірогідно здійснить ще одне підвищення своєї ставки у грудні.

🇺🇸 На відміну від скандинавів, Комітет з операцій на відкритих ринках ФРС США зберіг цільовий діапазон ставок на рівні 5,25-5,50%, як і медіанний прогноз на 2023 рік (5,6%, що може вимагати ще одного підвищення до кінця року), однак погіршив його на 2024 рік до рівня 5,1% (що викликало певне розчарування на ринку, який очікував на агресивне зниження ставок у році, що настане).

🏦 Банківські регулятори Великої Британії, Швейцарії та Японії утримались від корекції грошово-кредитної політики.

🇬🇧 На тлі уповільнення економіки Банк Англії призупинив цикл посилення грошово-кредитної політики.

📌 Вартість запозичень збережена на рівні 5,25%. Ставки не підвищено вперше з грудня 2021 року.

🗣 У банку заявили, що «не сприймають останнє зниження інфляції як само собою зрозуміле» (інфляція уповільнилась у річному вимірі з 6,8% у липні до 6,7% у серпні), а також зазначили, що у разі потреби готові підвищувати ставки у майбутньому.

🇨🇭 Національний банк Швейцарії оголосив, що «робить паузу» в боротьбі з інфляцією, що останнім часом сповільнилась (за підсумками липня і серпня у річному вимірі вона тримається на рівні 1,6%).

📌 Отже, облікова ставка та ставка за депозитами до запитання залишається на рівні, встановленому у червні – 1,75%.

📌 Це перша пауза у циклі посилення грошово-кредитної політики з березня 2022 року.

🇯🇵 Важко було очікувати якісь сенсації від Банку Японії, який, на відміну від багатьох держав світу, дуже тривалий час робив ставку на ультра-м’яку та ліберальну грошово-кредитну політику.

📌 Регулятор не вніс жодних змін до політики контролю кривої прибутковості, що фіксує цільовий рівень короткострокової процентної ставки на рівні -0,1% та орієнтир прибутковості 10-річних бондів – на рівні нуля.

📌 Банк Японії також зберіг раніше встановлений діапазон для цільового рівня прибутковості 10-річних облігацій, який дозволяє прибутковості рухатися на +/-50 б.п. вище або нижче за 0%, а також встановлений у липні жорсткий ліміт в 1,0%.

🗣 Регулятор також пообіцяв ультра-м'яку ГКП доти, доки це буде необхідно для повернення до цільового показника інфляції у 2% (у серпні вона у річному вимірі становила 3,2%).

Закон про фінансовий контроль за публічно значущими особами йшов цього тижня дуже важко.
Але я вдячний всім колегам за підтримку цього надважливого євроінтеграційного рішення.

🇺🇦🇨🇦 Оновлено Угоду про вільну торгівлю між Україною і Канадою.

🗓 Вона прийде на заміну документу, який діяв з 2017 року.

Ключові моменти:

📌 запроваджується блок цифрової торгівлі (нові інструменти, які Україна наразі має лише з однією державою – Великобританією);

📌 лібералізується торгівля послугами за принципом «усе, що не регулюється угодою – дозволено»;

📌 у торгівлі товарами уточнюється використання країни походження – це дозволить експортувати у Канаду без мит товари, у яких присутні компоненти з ЄС, Великобританії та Ізраїлю;

📌 оновлено глави про захист інтересів бізнесу та інвестицій, конкурентну політику, державні закупівлі, монопольні утворення, підконтрольні державі суб’єкти господарювання, екологічні стандарти, організацію праці, протидію корупції, відповідальну бізнес-поведінку тощо.

📜 Угоду побудовано на стандартах, які лежать в основі Угоди про вільну торгівлю Канада – США - Мексика та Угоди про транстихоокеанське партнерство (до останньої ми маємо намір приєднатися).

🤝 Україна продовжує осучаснювати торговельні регуляції з нашими партнерами і союзниками задля збільшення обсягів торгівлі та інвестицій, впровадження новітніх технологій та розширення багатопрофільної співпраці.

🧑‍🌾 Продовжуємо отримувати гарні новини від українських аграріїв.

🚜 Завершено збирання ранньої зернової групи, продовжується робота з пізніми зерновими та технічними культурами.

📦 Маємо вже 37,4 млн. тонн нового врожаю.

📌 Зернові та зернобобові культури зібрано вже майже з 6,85 млн. га.

🌽 Намолочено 29,8 млн. тонн зерна, зокрема:

🔗 пшениці – 22,2 млн. тонн;
🔗 ячменю – майже 5,9 млн. тонн;
🔗 гороху – 396,8 тис. тонн;
🔗 кукурудзи – 182,5 тис. тонн;
🔗 гречки – 138,2 тис. тонн;
🔗 проса – 125,3 тис. тонн;
🔗 інших зернових та зернобобових культур – 905 тис. тонн.

🌻 Олійні культури зібрано з площі майже 3 млн. га, намолочено понад 7,6 млн. тонн, у тому числі:

🔗 ріпаку – 4,0 млн. тонн насіння; 
🔗 соняшнику – майже 2,4 млн. тонн насіння;
🔗 сої – близько 1,3 млн. тонн.

📌 Накопано також майже 1,5 млн. тонн цукрових буряків.

🚜 Паралельно триває сівба озимих культур, засіяно:

🔗 озимого ріпаку – 1 млн. га;
🔗 пшениці – 514 тис. га;
🔗 ячменю – 47 тис. га; 
🔗 жита – 24 тис. га.

💸 З початку року майже 11 тисяч сільськогосподарських підприємств отримали 54,6 млрд. грн. кредитів для забезпечення своєї діяльності, з них у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» - 8,5 тисяч господарств на загальну суму 32,3 млрд. грн.

💸 Уряд направляє на програми відновлення понад 21,8 мільярдів гривень.

🇯🇵 Ці кошти – грант від Японії, виділений Україні через Japan International Cooperation Agency.

👇 Зазначені кошти буде спрямовано на відновлення і підтримку за наступними напрямками:

🔗 обладнання для гуманітарного розмінування;
🔗 транспортне та енергетичне обслуговування;
🔗 управління відходами руйнувань;
🔗 водопостачання;
🔗 медичне обладнання;
🔗 обладнання для надання освітніх послуг;
🔗 обладнання для аграрного сектору;
🔗 потреби сектору суспільного мовлення;
🔗 забезпечення та підтримка сектору комунальних послуг на муніципальному рівні.

🤝 Вдячні Уряду та народу Японії за непохитну підтримку та допомогу в реалізації першочергових проєктів з відновлення України!

❗Урядом поставлено крапку в можливості правоохоронців втручатися у процес здійснення митного контролю товарів шляхом направлення доручень митникам щодо здійснення митного огляду товарів, та залучення їх до таких оглядів.

❌ Так, постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 року виключено славнозвісний пункт 14 з Вичерпного переліку підстав, за наявності яких митним органом може проводитись огляд (переогляд) товарів, яким передбачалася можливість надання правоохоронцями обов’язкових до виконання доручень на проведення огляду.

🤝 Дякую членам Кабміну за підтримку позиції Комітету та врегулювання вищезазначеного питання.

📨 Одночасно прошу бізнес інформувати мене особисто або Комітет про випадки неврахування правоохоронцями вищезазначеного рішення Уряду або втручання в процес митного оформлення.

Нагадую митникам про відсутність підстав для прийняття будь-яких листів від правоохоронців щодо їх участі в митних процедурах або впливу на них.

🇺🇸 Україна отримає від США допомогу для підтримання стійкості енергосистеми.

Вона складається з двох частин.

1⃣ Перша – в обсязі 422 млн. доларів буде спрямована на:

💡 відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури України (у т.ч. закупівлю і встановлення магістральних автотрансформаторів);

💡 посилення стійкості електроенергетичної системи за рахунок збільшення її достатності та гнучкості, насамперед для забезпечення постачання електроенергії до таких секторів, як опалення, водопостачання, водовідведення, транспорт, телекомунікації та охорона здоров’я;

💡 встановлення розподіленої газової генерації;

💡 розширення фізичної інтеграції енергетичної інфраструктури України з європейськими газовими та електричними мережами;

💡 впровадження реформ в енергетичному секторі відповідно до законодавства ЄС та зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного співтовариства;

💡 співробітництво у сфері ядерної енергетики;

💡 захист найбільш важливої енергетичної інфраструктури України (у т.ч. фізичний захист, кібербезпека).

2⃣ Друга – у розмірі 100 млн. доларів, може надійти у разі проведення реформ енергетичного сектору:

📌 затвердження нового статуту і створення Наглядової ради ТОВ "Оператор ГТС України";

📌 досягнення прогресу в корпоратизації ДП "НАЕК "Енергоатом";

📌 вдосконалення процесів подання інформації про оптову торгівлю енергоносіями, що стосуються законодавства REMIT.

Приз минулого та цього тижня серед замовних матеріалів відносно мене отримує ось ця хвиля платних публікацій в ЗМІ.

🏆 за двома номінаціями одразу:
✔️За тривалістю - «шокуюча новина» розганяється другий тиждень поспіль;
✔️За тупістю експерта, який навіть не спромігся зʼясувати, що питання розподілу ПДФО не є питаннями нашого комітету.

Хлопці, ви ж себе медіаменеджерами називаєте, більш ніж достатньо грошей від лісів та олігархів отримуєте... Чому не відпрацьовуєте, ледарі?
Не ганьбіть татка незнанням матчасті.

🧮 Головні показники державного боргу у серпні.

💰 За даними Міністерства фінансів, на 31 серпня державний та гарантований державою борг становив 4 897,6 млрд. грн. або 133,9 млрд. дол. у валютному еквіваленті.

📈 За серпень держборг зріс на 0,8%: в гривні (+37 млрд. грн.), у валютному еквіваленті (+1 млрд. дол.), що є уповільненням порівняно з попередніми місяцями.

🇪🇺 93% зростання держборгу у серпні обумовлено зовнішніми запозиченнями, а саме залученням чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС.

📈 Від початку війни державний борг збільшився у гривневому еквіваленті на 79,4% (+2 167,5 млрд. грн.), у валютному – на 43,5% (+40,6 млрд. дол.), що обумовлюється значним неринковим дефіцитом державного бюджету.

📊 У структурі запозичень зовнішній держборг займає 68,5% (до війни 60,9%), борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) – 71,2% (65,1%). З початку війни зовнішній держборг збільшився на 61,3% (+34,9 млрд. дол.).

📤 Видатки загального фонду на обслуговування державного боргу в серпні склали 31,6 млрд. грн. (12,7% всіх видатків у серпні), з початку року – 159,7 млрд. грн. (8,5%). При цьому 80% видатків на обслуговування державного боргу за 8 місяців початку року – це внутрішній державний борг (ОВДП). Проти аналогічного періоду минулого року такі платежі зросли на 83%.

😔 Показники державного боргу, його валютної структури, через війну очікувано погіршуються.

📌 Через високі процентні ставки суттєво зросли видатки на обслуговування внутрішнього державного боргу. Для збалансування боргового навантаження критично важливим є забезпечення позитивного перегляду наступних раундів реструктуризації частини зовнішнього боргу (перед Паризьким клубом, тримачами єврооблігацій, ВВП-варантів).

📌 Вважаю також, що уряд спільно з НБУ мають розглянути питання репрофайлінгу військових облігацій, накопичених в портфелі НБУ з початком війни, з метою зменшення поточного навантаження з погашення та обслуговування такого боргу та його перенесення на більш пізні строки.

✅ Завершено фінансування виплати пенсій за вересень.

🧓 25 вересня, як і передбачено графіками, пенсіонери отримали виплати за перший місяць осені.

💸 Загалом на пенсії спрямовано 58,3 млрд. грн., в тому числі:

🔗 48,5 млрд. грн. – через уповноважені банки;
🔗 9,8 млрд. грн. – через АТ “Укрпошта”.

💸 Також через Пенсійний фонд профінансовано:

🔗 виплату житлових субсидій та пільг – у сумі понад 1,1 млрд. грн.;
🔗 страхові виплати – у сумі більше 2,0 млрд. грн. (у тому числі лікарняні – на 934,0 млн. грн.).

🤝 Вдячний кожному сумлінному платнику податків та зборів, а також нашим міжнародним партнерам, завдяки яким ми можемо в повній мірі виконувати всі соціальні зобов’язання держави!

У серпні чистий процентний дохід банків був максимальним з початку року

📈За даними Національного банку, фінансовий результат банків у серпні склав +11,9 млрд. грн.
💁🏻‍♂️Це менше, ніж у попередні два місяці, але в цілому відповідає середньому значенню прибутку на місяць з початку року.

Основна причина сповільнення – збільшення відрахувань в резерви під можливі збитки (+1,6 млрд. грн.) до 6,5 млрд. грн. з початку року. Це можливе відлуння стрес-тестів 20 найбільших банків, що завершує Нацбанк, або очікувань збільшення оподаткування банків (з огляду на озвучену позицію НБУ застосувати новий податок за результатами 2023 року), а можливо і те й інше. Більш чітко буде зрозуміло після опублікування серпневої статистики окремих банків.  

💰Попри скорочення ставок, чистий процентний дохід залишається на високому рівні. Більш того, у серпні від був максимальним з початку року (+17,9 млрд.грн.), а за вісім місяців з початку року сягнув 129,3 млрд. грн. Проти останнього мирного 2021 року такий дохід зріс на 75%. Нагадаю левовову частку чистого процентного доходу банки отримують за операціями з державними цінними паперами (депозитними сертифікатами, ОВДП).

🏦В цілому, чистий прибуток банків за перші 8 місяців 2023 року склав 95,1 млрд. грн., що є черговим історичним рекордом для зазначеного періоду. Проти аналогічного періоду 2021 року, який до цього був найкращим для банківської системи за прибутковістю, цей показник збільшився у 2,1 рази. Рентабельність капіталу банківської системи (чистий прибуток до власного капіталу) за 8 місяців цього року - 64,7%, що є удвічі більшим за аналогічний період 2 роки тому. Норматив адекватності регулятивного капіталу (має бути мінімум 10%)  на 1 вересня склав 24,94%, що є також історичним рекордом.

👆🏼Зазначені показники свідчать про сильну фінансову позицію банків, що є залишається вагомим фактором втримання макрофінансової стабільності. Утім вкотре зазначу, що рекордні прибутки банків отримані насамперед за рахунок формування надліквідності під час війни, використану банками для фактично безризикових операцій з державними цінними паперами.
Зазначу також, під час другої світової війни уряди багатьох воюючих країн вдавались до додаткового оподаткування надприбутку підприємств (в США ставка такого податку доходила до 95%). Тому в умовах продовження повномасштабної війни уведення тимчасового додаткового оподаткування історично рекордного банківського прибутку – морально це правильна історія. Вдячний регулятору і в цілому банківській спільноті за зважену позицію.
🤔Чи будуть банки перекладати частину витрат на клієнтів?
📊Є чимало досліджень на тему перенесення оподаткування корпоративного прибутку. Якщо коротко, то витрати на сплату останнього в кінцевому випадку переносяться на акціонерів, найманих робітників і на споживачів у вигляді зростання цін або у випадку банків – процентних ставок. Тобто певне перенесення витрат на клієнтів буде, але це точно не відбудеться лінійно. З одного боку, банківський ринок залишається достатньо конкурентним. Це стримуватиме підняття комісій за обслуговування. А з іншого зараз основними драйверами зростання кредитування є державні програми – «5-7-9», Є-оселя. Це стримуватиме підняття процентних ставок банками. На динаміку останніх більше впливатиме облікова ставка НБУ, цикл зниження якої триває.