🧑‍🌾 В Україні успішно тривають жнива.

🚜 Ранні зернові і зернобобові культури зібрано на площі 2 672 тис. га.

🌽 Маємо понад 11,2 млн. тонн зерна нового врожаю (приріст за останній тиждень - +5,3 млн. тонн), у тому числі:

🔗 пшениці – 8,1 млн. тонн; 
🔗 ячменю – 2,9 млн. тонн;
🔗 гороху – 280,1 тис. тонн.

📌 Під час збору озимого ріпаку намолочено 2,5 млн. тонн.

🌻 Також маємо майже 2,5 млн. тонн олійних культур (за тиждень - +1,1 млн. тонн).

☑ Помітно поліпшились показники експорту. Від початку нового маркетингового сезону, що стартував 1 липня, відвантажено закордонним споживачам понад 2 млн. тонн зернових і зернобобових культур (+45,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року), зокрема:

🔗 майже 1,1 млн. тонн кукурудзи (+13,4%);
🔗 720 тис. тонн пшениці (+121,5%);
🔗 255 тис. тонн ячменю (+94,7%).

📌 Також експортовано 9,2 тис тонн борошна (в 2,5 рази більше, ніж у липні 2022 року).

⚓ Умови експорту – співставні: як у липні 2022 року, так і у липні нинішнього Чорне море як шлях транспортування аграрної продукції фактично було для нас недоступне.

✈ Російський авіапром заліг на дно.

📉 Після того, як у 2020 році виробництво літаків у росії впало з 73 до 60 одиниць, у «скрепній» пообіцяли «вазраждение авиационной промышленности».

🗒 Тамтешній Мінпромторг у липні 2021 року склав план виробництва російської авіаційної техніки, який передбачав за 1,8 трильйони рублів побудувати до 2030 року 735 цивільних літаків, піднявши завантаження підприємств галузі до 90%.

☑ Наприкінці січня 2022 року, незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну, уряд російської федерації своїм розпорядженням затвердив ці плани.

👀 А далі відразу щось пішло не так.

🛑 Різке зростання військових видатків, крадіжка імпортних літаків, жорсткий бан від Боїнгу та Ейрбас Індастрі у частині запчастин та заборони обслуговування, звуження доступу до іноземного фінансування через санкції.

🪙 У результаті у червні 2022 року програма розвитку авіації до 2030 року «схудла» до 770 мільярдів рублів, а у лютому 2023 року – до 376 мільярдів рублів, розтягнутих аж до 2036 року.

😁 Результати не забарилися.
У І півріччі 2023 року силами усіх авіабудівних підприємств росії було зібрано … два літаки: один – у лютому, і ще один – у червні.

🔩 Усього у перспективі можуть зібрати шість – адже, приміром, хвалений «унікальний» SSJ100 на 70% складається з імпортних комплектуючих, доступу до яких немає і найближчим часом не буде, а двадцятирічне імпортозаміщення ніяк не встане з колін…

💸 Схвалено рішення про вдосконалення грантової програми підтримки створення переробних підприємств на деокупованих територіях.

🛠 Нам вкрай важливе швидке відновлення «економічного життя» на звільнених територіях – запуск там бізнесу, створення робочих місць, що стимулюватиме повернення людей (звісно, з урахуванням фактору і специфіки безпекової ситуації).

✅ Тому для деокупованих територій у рамках підпрограми «створення переробних підприємств» програми єРобота вводяться додаткові стимули і преференції:

📌 пропорція «грант від держави/кошти підприємця (власні та кредитні)» зміниться з 50%/50% (у звичайних умовах) на 80%/20%;

📌 Мінекономіки надаватимуть гранти через банки, понад 50% статутного капіталу яких належить державі, з якими буде укладено договори про взаємодію «Мінекономіки – Мінцифри – банк»;

📌 для отримання гранту для переробних підприємств на деокупованих територіях заявка має набрати від 20 до 50 балів (у звичайних умовах – від 30 до 50 балів);

📌 додається можливість отримання часткової компенсації сум власних коштів заявника за рахунок ресурсів органів місцевого самоврядування у розмірі до 75% для переробних підприємств на деокупованих територіях, і до 50% на територіях, які не були окуповані.

💰 На створення або збільшення виробничих потужностей переробних підприємств можна отримати від держави до 8 млн. гривень.

👇 Ознайомитись з детальними умовами, а також дізнатися про інші можливості отримання грантів у рамках державної програми єРобота можна за посиланням:
https://erobota.diia.gov.ua/.

росія у 2023 році втратить 30% експортних доходів.

🏦 Такий оновлений прогноз центрального банку держави-агресора.

🧮 Експортна виручка цього року оцінюється у 414 млрд. доларів (у 2022 році вона встановила рекорд - 591 млрд. доларів).

📉 У 2023 році центральний банк росії вже не вперше погіршує прогноз: якщо у лютому він очікував 507 млрд. доларів експортних доходів, то у квітні вже 435 млрд. доларів, а зараз він опустив планку ще на -21 млрд. доларів.

🛢 Головний драйвер такої динаміки – скорочення нафтогазових доходів:

📌 надходження від експорту нафти скоротились майже вдвічі — до 11,8 млрд. доларів;

📌 експортна виручка від продажу газу зменшилась на 75% на фоні падіння фізичних обсягів поставок газу до рівня середини 70-х років минулого століття та падіння у 10 разів цін на блакитне паливо порівняно з минулорічними піками.

💁 Насправді падіння обсягів реальної валютної виручки буде ще більшим.

💱 Адже за даними згаданого центробанку, 66% експорту здійснюється або у рублях, або у валютах «дружніх країн» (39% і 27% відповідно, у першому випадку це означає фактично бартер, а у другому є обмеження, оскільки витратити «дружню валюту» можна, як правило, у країнах їхнього походження).

💵💶 Торгівля у доларах та євро – це у 2023 році тільки 34% російського експорту.

☑ І якщо така пропорція збережеться до кінця року і не погіршиться (а таке цілком може бути), то реальний приток твердої валюти до Росії становитиме усього 140 млрд. доларів, що відповідає рівню двадцятирічної давнини.

Девʼять місяців тому РНБО застосувала санкції до фінансової компанії Фрідом, яка на той час мала право діяльності з інвестиційними активами та оперувала грошима та військовими облігаціями, в які громадяни вклали свої кошти.

Девʼять місяців кошти та військові облігації громадян є заблокованими. Люди не можуть не тільки забрати гроші, але й отримати нараховані на них відсотки.
Девʼять місяців Національна комісія з фондового ринку не робить жодних спроб вирішити ситуацію у законний спосіб, тобто не анулює ліцензію, не вводить тимчасову адміністрацію у фінансову компанію, заговорюючи питання та підриваючи довіру до інституту військових облігацій.

Девʼять місяців скаржаться люди, що віддали кошти державі на оборону.

Вважаю таку поведінку Нацкомісії, спрямовану на захист інтересів підсанційноі особи від інтересів громадян, неприпустимою.

Переконаний проблему необхідно розглянути на засіданні Комітету із прийняттям відповідних висновків.

Мені завжди було цікаво:
чому люди, які начебто вкрали достатньо грошей і начебто мають репутацію не найбільш дурних, вірять, що якщо взяти нікому невідомого політтехнолога, поставити від нього відверто замовний блог і потім бігати по ЗМІ з пропозицією розмістити весь цей політ фантазії, то:
А) це має спрацювати
Б) про це ніхто не дізнається.

Тобто ок, я вже якось звик до чорнухи. Це є невідʼємною частиною коли ти закриваєш схеми.
Але до чого я не можу звикнути то це, то що ці чорнушники витрачають величезні гроші на ось таку дурню, щиро вірять, що це їм допоможе) і не сплачують з цього податки.

Вочевидь недопрацьовую😉

Є перші результати виконання бюджету в частині податкової за липень.

💰Надходження (сальдо) до загального фонду держбюджету становлять 51,8 млрд грн.

🏦Показники розпису Мінфіну виконано на 100,8%, додатково до бюджету надійшло 0,8 млрд гривень. На рахунки платників відшкодовано 10,0 млрд грн ПДВ.

💁🏻‍♂️Перевиконання показників розпису відбулось з:
☑️податку на прибуток (+1,8 млрд грн, або у 2,4 раза);
☑️ПДФО (+0,3 млрд грн, або +2,4%), за рахунок збільшення надходжень ПДФО,утриманого із грошового забезпечення військовослужбовців;
☑️акцизного податку (з вироблених та ввезених підакцизних товарів)
(+0,1 млрд грн, або +1,3%), за рахунок перевиконання розпису акцизного податку з лікеро-горілчаних виробів.

Загалом за січень-липень 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло (сальдо) 403,3 млрд грн.

Показники розпису Мінфіну на січень-липень 2023 року виконано на 102,8%, додатково до бюджету надійшло 10,8 млрд грн. На рахунки платників відшкодовано 82,0 млрд грн ПДВ, що майже на рівні мирних 2020-2021 років (7 міс. 2020 р. – 84,2 млрд грн, 7 міс. 2021 р. – 86,0 млрд грн, 7 міс. 2022 р. – 40,9 млрд грн).

🤝Дякую бізнесу та платникам податків за потужне фінансування армії.

По митниці ситуація з виконанням плану дещо гірша.

💰Фактично перераховано за липень місяць 38,5 млрд. грн. - це 89% від доведеного плану.

Однак, з початку року - це найбільша сума митних платежів до бюджету, таким чином митниці, попри системні проблеми та відсутність реформ вдається зберегти помісячну позитивну динаміку надходжень.

З 1 серпня відновлені довоєнні правила оподаткування.

🗓 1 серпня набрав чинності Закон № 3219, яким відновлені правила оподаткування, права та обов’язки для контролюючого органу та платників податків, зокрема:

❌ скасовано 2% єдиний податок та автоматично повернуто платників податків на систему, на якій вони перебували до обрання 2%, а платникам ПДВ автоматично відновлено їхню реєстрацію, передбачено спрощений перехід на сплату єдиного податку при поданні заяви до 1 вересня без переривання періоду перебування на спрощеній системі;

✅ упорядковано правила оподаткування ПДВ при відновленні реєстрації платника ПДВ та платником податку на прибуток, який на дату набрання чинності Закону був зареєстрований платником спрощеної системи з особливостями оподаткування;

✅ відновлено перебіг строків, визначених Податковим  кодексом України, зокрема, терміни щодо розгляду скарг платників на рішення контролюючих органів, надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій, обов’язків банків/надавачів платіжних послуг направляти до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців тощо;

🪖 збережено право добровільної сплати єдиного податку для платників 1-2 групи, що мали податкову адресу на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;

⚠ проведення планових документальних перевірок обмежено трьома категоріями платників податків, які здійснюють діяльністю у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг;

🛑 продовжено мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків, крім перевірок: бюджетного відшкодування; за заявою платника та за скаргою останнього; ліквідації (припинення юридичної особи/підприємницької діяльності); на заперечення до акту; у разі дисциплінарного провадження; трансфертного ціноутворення; міжнародного оподаткування; за скаргою на контрагента; перевірок нерезидентів; валютного законодавства; перевірок платників податків, які здійснюють діяльністю у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг;

🧾 фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ можуть застосовувати спрощений фіскальний чек, також встановлено знижені штрафні ставки за порушення у сфері застосування РРО.

❗З 1 жовтня 2023 року відновлюється відповідальність за порушення у сфері застосування РРО, крім відповідальності за порушення у сфері застосування РРО на тимчасово окупованих територіях, територіях активних, можливих бойових дій (звільнення на цих територіях не дії за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів).

💰 Головне про державний борг у червні, першій половині 2023 року та з початку війни.

💵 На 30 червня державний та гарантований державою борг становив 4 710,4 млрд. грн. або 128,8 млрд. дол. у валютному еквіваленті.

📈 За останній звітній місяць держборг зріс на 2,5%: в гривні + 116,9 млрд. грн., у валютному еквіваленті +3,2 млрд. дол.

🌐 97% зростання держборгу у червні припало на зовнішні запозичення: залучення чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС, другого траншу кредиту за програмою EFF з МВФ, позики від Світового банку.

📈 За першу половину року державний борг збільшився на 15,6%: в гривні +635 млрд.грн., у валютному еквіваленті +17,4 млрд.дол.

🔻 Тенденції у динаміці державного боргу останнім часом є незмінними. Маємо значний неринковий дефіцит бюджету, обумовлений війною, яку почала рф. Цей дефіцит фінансується переважно за рахунок зовнішніх ресурсів. Приблизно 40% з цього зовнішнього фінансування припадає на гранти, що є безповоротною допомогою, яку Україна отримує переважно від США. Решта (60%) – це пільгові кредити, оберненою стороною яких є зростання рівня зовнішнього боргу і державного боргу в цілому:

📌 За 15 місяців повномасштабної війни (березень 2022 – червень 2023) державний борг збільшився на 38% (+35,5 млрд. дол.). 85% цього приросту обумовлюється зростанням зовнішнього державного боргу. Останній за цей час збільшився на 53,2% (+30,2 млрд. дол.).

📌 Відповідно погіршилась структура державного боргу. Частка зовнішнього боргу зросла до 67,6% (до війни 60,9%), державного боргу у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) – до 70,6% (65,1%).

📌 У структурі зовнішнього боргу найбільше за цей час зросла заборгованість перед міжнародними фінансовими організаціями (у 2,1 рази або +25,5 млрд. дол.), перед урядами іноземних держав (у 4,6 рази або +5,3 млрд. дол.).

📌 Як результат, за час повномасштабної війни частка офіційних кредиторів (МФО, уряди) у зовнішньому державному боргу збільшилась з 50% до 70%.

❕Утім, попри збільшення обсягів зовнішнього держборгу, є важливий нюанс.

✅ Тягар таких запозичень для бюджету і платіжного балансу наразі є контрольованим. Хоча сам зовнішній борг зріс більш ніж на половину проти першого півріччя минулого року, платежі з його погашення і обслуговування зменшились на 30%. Зокрема за 6 місяців 2023 року такі платежі склали у валютному еквіваленті 1,22 млрд.дол. проти 1,76 млрд.дол. у першій половині 2022 року (1,95 млрд. дол. за 6 місяців 2021 року).

🔁 Це є наслідком реструктуризації (боргів перед Паризьким клубом, тримачами єврооблігацій, ВВП-варрантів), і надзвичайних пільгових умов, на яких надається офіційне зовнішнє кредитування з початку війни. Нагадаю, що програмою EFF у найближчі 6-12 місяців передбачені наступні раунди реструктуризації заборгованості перед комерційними і офіційними кредиторами (окрім МФО).

✅ Отже, попри очікуване зростання зовнішнього державного боргу на фінансування дефіциту бюджету, тягар державного боргу за підтримки партнерів й надалі лишатиметься контрольованим і таким, що не підриватиме довгострокову макроекономічну стійкість. Очікуємо також на прискорення прийняття рішення партнерами, насамперед ЄС, щодо використання прибутків від заморожених російських суверенних активів на фінансування України.

❕Але в цій здатності контролювати рівень державного боргу, окрім партнерів, є і наша частина відповідальності. Мова йде про посилення ефективності бюджетних видатків (державних закупівель), ще більш жорстку боротьбу із системною корупцією і виконання вже взятих зобов’язань по реформам і структурним маякам по програмі EFF, меморандуму по наданню макрофінансової допомоги ЄС.

💸 Інформація щодо бюджетного відшкодування станом на 01.08.2023 (з початку року):

📌 заявлено до бюджетного відшкодування – 67 022,6 млн грн;

📌 узгоджено до відшкодування – 65 626,7 млн грн, з яких:

🔗 за результатами камеральних перевірок – 40 219,9 млн грн;
🔗 за результатами документальних перевірок – 24 390,2 млн грн;
🔗 після завершення оскарження результатів камеральних перевірок – 61,4 млн грн;
🔗 після завершення оскарження результатів документальних перевірок – 955,2 млн грн.

📌 відшкодовано узгоджені суми – 82 005,3 млн грн;

📌 не відшкодовано (платіжки знаходяться на виконанні в Казначействі) – 156,2 млн грн;

📌 упереджено за результатами перевірок (ППР винесено) – 5 228,0 млн грн.

Таким чином, проблема відшкодування ПДВ, що гостро стояла на кінець минулого року, вирішена.

🇨🇭 Найбільший банк Швейцарії згортає обслуговування російських клієнтів.

🏦 Швейцарський банк UBS ухвалив рішення відмовитися від значної частини російських клієнтів, які перейшли йому у спадок в результаті поглинання Credit Suisse та закрити їхні рахунки.

🗒 За інформацією журналістів, йдеться про відмову від обслуговування до 75% бази іноземних клієнтів Credit Suisse, більшість з яких є росіянами з коштами сумнівного походження, через високі репутаційні ризики у разі продовження роботи з ними.

💁 UBS завжди демонстрував дуже обережний, стриманий підхід під час роботи з російським бізнесом. У той же час Credit Suisse традиційно вважався «улюбленим банком російських олігархів» і залюбки закривав очі на певні моменти заради збільшення притоку клієнтських внесків.

🔍 Тому відразу після отримання доступу до клієнтських досьє Credit Suisse UBS почав їх уважне дослідження.

🕵 Одночасно розслідування вела спеціальна комісія Швейцарського парламенту, вивчаючи обставини краху Credit Suisse і що насправді відбувалося з цим банком останніми роками. Вочевидь, були виявлені такі речі, що ще до закінчення розслідування було повідомлено, що його результати буде засекречено на 50 років.

🧑‍💼 UBS вийшов із заявою, що він «практикує більш консервативніший підхід до оцінки потенційних клієнтів, ніж Credit Suisse, і прагне закріпити свої принципи управління ризиками та корпоративну культуру в об'єднаній організації».

😉 Переводячи з банківської на звичайну мову, то обираючи між великими прибутками в результаті операцій з коштами російських клієнтів і власною репутацією, банк однозначно вибере останню.

🙅 У червні UBS підтвердив це на практиці: його керівництво заборонило тепер вже дочірньому Credit Suisse приймати нових клієнтів із Росії, Білорусі та ще декількох країн задля закриття можливості відмивати гроші, зниження ризиків хабарів та корупції.

❕ Гарна новина для тих, хто всупереч закону досі не встановив реєстратори розрахункових операцій.

📲 Обʼєднання провайдерів ПРРО (https://www.prro-union.org.ua/) вирішили підтримати Український бізнес та пропонують безоплатне використання ПРРО до кінця поточного року для всіх, хто підключиться до 1 вересня 2023 року.

❕Вітаю принципову та послідовну позицію Нацбанку у протидії легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом та ухиленню від оподаткування.

Сьогодні другий найбільший банк, що допомагав шахраям ухилятися від оподаткування в ігорці, позбавлений ліцензії.

Рішення справедливе, обґрунтоване та дуже повчальне.

Ніхто не має права красти у армії у війну!

🇪🇺 У Європі провели стрес-тестування банків.

🇺🇸🇬🇧 Раніше такі процедури були організовані у США та Великобританії, і вони підтвердили, що усі відібрані там банки успішно пройшли стрес-тестування.

🏦 Тест у Європі охопив 70 банків (на 20 більше, ніж у 2021 році), з яких 57 представляли держави Єврозони і контролювались ЄЦБ.

🏦 Усього ж під процедуру тестування потрапили установи, які становлять близько 75% банківських активів ЄС.

🔍 Предметом дослідження став вплив трирічного негативного сценарію розвитку економіки до 2025 року (скорочення економіки на 6% та значне падіння цін на нерухомість) і втрат від кредитного, ринкового та операційного ризику на обов’язковий буфер основного капіталу банку.

🔍 Банки почали випробування на запропоновані теоретичні потрясіння з середнього буферу в 15% своїх активів, зважених на ризик, і у результаті було змодельовано збитки в розмірі 496 мільярдів євро під час випробування, з виснаженням буферу капіталу на 459 базисних пунктів до середнього значення 10,4% на кінець третього року «умовної кризи».

⚠ З 70 банків лише три банки ЄС не змогли виконати обов’язкові вимоги до капіталу під час стрес-тесту (їх назви не були озвучені).

✅ У цілому організатори дійшли висновку, що результати тестування ще раз підтверджують стійкість банківського сектору ЄС, а експерти припустили, що наявність трьох «теоретично проблемних» інституцій пояснюється значно ширшою вибіркою, ніж та, що тестувалась у США та Великобританії (23 і 8 найбільших банків відповідно проти 70 банків у ЄС).

Комітет рекомендує прийняти законопроєкт N9030 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції стану у другому читанні

🌎Нагадаю, що законопроєкт розроблено з метою приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних практик та сучасних трендів розвитку виноробної галузі, а також:

❌зняття необґрунтованих адміністративних бар’єрів для діяльності суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових;
✅створення сприятливих умов для розвитку малих виробництв виноробної продукції в Україні.

🍇Ініціатива допоможе створити економічні стимули для розвитку малого виноробства і збільшити кількості малих виробництв виноробної продукції, а також забезпечить відкриття нових виробництв та створення нових робочих місць і підвищення зайнятості, а також збільшення бюджетних надходжень.

Комітетом рекомендовано законопроєкт N6529 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) прийняти у другому читанні та в цілому.

📍Законопроєкт встановлює зміни положень Закону України «Про санкції» щодо нерозповсюдження обмежувальних заходів (санкцій) на сплату податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та погашення податкового боргу.

Що змінилось до другого читання?

📍Встановлено 4 види заходів, які здійснює контролюючий орган з метою реалізації санкції прийнятих РНБО;
📍ПК доповнено механізмами реалізації таких заходів до підсанкційних осіб.

📍Доповнено норми щодо заборони перебування підсанкційного суб’єкта на спрощеній системі оподаткування (ст.ст. 291, 298, 299 підстави та механізм анулювання реєстрації платником єдиного податку);

Набрання чинності законопроекту синхронізовано з нещодавно ухваленим Законом N3223, який запроваджує публічний Державний реєстр санкцій.

Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N9422 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг за основу.

Головне про закон:
❕Обмежується відсоток для мікрокредитів, захищається позичальник від свавілля з боку кредитних установ.
Виконуються міжнародні зобовʼязання України в частині регулювання ринку небанківських фінансових послуг.

💵 У липні міжнародні партнери надали Україні 5,3 млрд. доларів.

🧓🏥🧑‍🏫 Кошти пішли до державного бюджету України і були спрямовані на виконання соціальних зобов’язань держави (виплати пенсій, заробітних плат у бюджетній сфері, різного плану допомог тощо), фінансування сфер охорони здоров’я та освіти.

💸 Зокрема, залучено пільгове фінансування:

🇪🇺 1,67 млрд. доларів від Європейського Союзу (макрофінансова допомога, термін погашення кредиту – 35 років, обслуговування здійснюватиметься за рахунок держав ЄС);

🇯🇵 1,5 млрд. доларів від Японії (через Трастовий фонд Світового банку ADVANCE Ukraine);

🌐 890 млн. доларів від МВФ (результат успішного першого перегляду програми в рамках Extended Fund Facility).

🇺🇸 Також отримано 1,25 млрд. доларів гранту від США (в рамках проєкту Світового банку PEACE in Ukraine).

💰 Усього з початку року залучено більше 28 млрд. доларів США зовнішнього фінансування.

🙏 Вдячні усім нашим міжнародним партнерам за допомогу і підтримку!
Завдяки цьому маємо стабільну і прогнозовану ситуацію з фінансуванням першочергових потреб держави.

💸 У рамках державної програми єВідновлення виплачено вже майже 400 млн. грн.

▶ 10 травня був запущений проєкт, який дозволяє отримати компенсацію на ремонт пошкодженого житла у розмірі до 200 тис. грн.

📋 Станом на початок серпня задоволено близько 4,8 тис. заявок.

☑ Кошти у бюджеті є – ми запланували спрямувати на програму єВідновлення 4,4 млрд. грн. (тобто є ще вільні 4 млрд. грн.). Якщо знадобиться більше – буде оперативно прийнято рішення про виділення додаткових коштів за рахунок Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

⚠ Проблема впирається у темпи роботи чиновників на місцях. У «черзі» накопичились майже 26,4 тисячі заявок (це окрім вже задоволених).

🔍 Органи місцевого самоврядування створили 520 комісій, які мають обстежити пошкоджене житло і прийняти рішення про виділення допомоги. Темпи їх роботи – вкрай повільні, у середньому 60 задоволених заявок на день.

🗓 За такої «інтенсивності» роботи ті українці, які вже подали заявку (а ворог продовжує нищити будинки і квартири, тобто кількість заявників зростатиме), чекатимуть на компенсацію аж до жовтня 2024 року.

😠 Як на мене – це неприйнятно: мати необхідний фінансовий ресурс і не використовувати його лише тому, що хтось не вміє чи не хоче працювати швидше та ефективніше.

💁‍♂ За 2,5 місяці вже має стартувати черговий опалювальний сезон.
Закликаю різко прискоритись з вирішенням питання виплати компенсацій, треба встигнути виконати необхідні роботи з відновлення, утеплення осель якомога швидше.

😉 А тим, хто не знає, у які барабани чи овочерізки «закатати» додаткові надходження до місцевих бюджетів – раджу запустити локальні програми виплати допомоги на додачу до державної, або просто організувати ремонти і відновлення житла у своїх громадах.