Головні положення закону в прийнятій ВРУ редакції:

🗓 Усі зміни, передбачені цим законом, набувають чинності з 1 серпня 2023 р.

❌ Скасовується система 2% єдиного податку, врегульовуються відповідні перехідні положення на інші системи оподаткування.

‼ Мораторій на документальні перевірки залишається чинним, з урахуванням такого:

✅ дозволеними залишаються документальні позапланові перевірки за окремими підставами їх проведення;

планові перевірки до кінця воєнного стану проводяться виключно щодо суб'єктів господарювання у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, у сфері грального бізнесу, та тих, які надають фінансові, платіжні послуги.

✅ До кінця воєнного стану в разі, якщо платник сплатить донараховану за результатом перевірки суму податків чи ЄСВ протягом 30 днів - він звільняється від штрафів і пені, нарахованих на таку суму.

⭕ У період з 1 серпня 2023 р. і до кінця воєнного стану встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок з питань сплати ЄСВ.

✅ Платники податків звільняються від відповідальності за порушення в сфері застосування РРО, вчинені у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, а також за порушення в сфері сплати ЄСВ, вчинені з початку воєнного стану й до 1 серпня 2023 р.

🛠 «Технічний борг» в електронному кабінеті не враховуватиметься під час визначення можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі.

🪖 Зберігається право добровільної сплати ЄП для прифронтових територій (у тому числі територій можливих бойових дій).

🪖 Платники податків звільняються від фінансової відповідальності за порушення у сфері застосування РРО (окрім як під час торгівлі підакцизними товарами), якщо вони вчинені на прифронтових територіях (у тому числі на територіях можливих бойових дій).

🪖 До платників податків на прифронтових територіях (у тому числі на територіях можливих бойових дій) не вживатимуться заходи з погашення податкового боргу.

🧾 ФОП-платникам ЄП без ПДВ надається можливість вказувати в розрахункових документах назви товарів (послуг) за спрощеною формою.

🇺🇦ВРУ прийняла за основу законопроекти №8176, 8139-д щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі.

✅Передбачається надання пільг по сплаті ввізного мита та ПДВ при ввезенні в Україну певної групи товарів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів, а саме:

🔸морських суден, для використання як пошуково-рятувальні одиниці з метою виконання міжнародних договорів України в сфері охорони людського життя на морі;

🔸оснащення, обладнання, спорядження суден та їх пошуково-рятувальних команд.

⛴️Крім того, норми проектів забезпечать можливість виконання нашою державою міжнародних зобовʼязань у сфері охорони людського життя на морі.

📄 Є перші дані про надходження податкових платежів, що адмініструються ДПС за перше півріччя 2023 р.

✅ Загалом за перше півріччя 2023 р. до бюджету надійшло 351,4 млрд грн надходжень у вигляді податків. План Мінфіну на січень-червень 2023 року виконано на 103%. Перевищення надходжень до бюджету в порівнянні з плановим показником склало 10,3 млрд грн.

Суттєве перевиконання відбулося з:

📌 Податку на прибуток (+11,3 млрд грн), що зумовлено суттєвим збільшенням сплати податку у березні та травні 2023 року за результатами декларування;

📌 Акцизного податку (з вироблених та ввезених підакцизних товарів) (+8,9 млрд грн), в основному за рахунок перевиконання розпису акцизного податку з тютюнових та лікеро-горілчаних виробів;

📌 ПДФО (+5,1 млрд грн), за рахунок збільшення надходжень ПДФО, утриманого із грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема у січні-травні 2023 року.

🙏 Дякуємо сумлінним платникам податків, які допомагають наповнювати бюджет у такий вирішальний для країни час.

💵 За даними Міністерства фінансів, з початку 2023 року (станом на 29.06.2023) Україна залучила 22,7 млрд. дол. зовнішнього фінансування на невійськові потреби бюджету (3,8 млрд.дол. на місяць), в т.ч. у червні – 3 млрд.дол. (без врахування другого траншу МВФ 0,9 млрд.дол.).

💰 З початку війни зовнішнє фінансування бюджету сягнуло – 54,8 млрд. дол.
 
Топ - 3 напрямів залучення:

🇺🇸 США (36%, 19,8 млрд.дол.) – гранти, що надаються на безпоротній основі

🇪🇺 ЄС (32%, 17,7 млрд.дол.) – в основному макрофінансова допомога (кредити, що надаються на надзвичайно пільгових умовах – строком до 35 років, сплата процентів за рахунок країн ЄС)

🌐 МФО (МВФ, СБ, ЄІБ – 17%, 9,1 млрд. дол.) – пільгові кредити

❕Нагадаю, це лише надана бюджетна підтримка. Згідно даних «Ukraine support tracker» Кільского інституту світової економіки, вся виділена і анонсована міжнародна допомога (фінансова, військова, гуманітарна) Україні з початку війни складає 170 млрд. євро.

🙏 Щиро дякую всім друзям і партнерам України!

🧠 Штучний інтелект набуває все більшої популярності.

🇪🇺 Європейська Комісія анонсувала пілотний проєкт підготовки за допомогою ШІ прес-релізів більшою кількістю мов (усього в ЄС 24 офіційні мови, однак за нинішньої системи у першу чергу поширюються матеріали французькою, англійською й німецькою мовами).

⏱ У результаті очікується пришвидшення оприлюднення матеріалів ЄС.

📑 Це буде помітною допомогою перекладацькому підрозділу Єврокомісії, який скоротився на 17%, хоча обсяг роботи для нього зріс з 2,0 млн. аркушів у 2013 році до 2,5 млн. у 2022 році.

🇯🇵 У квітні 2023 року ШІ у якості експерименту почали використовувати в місті Йокосука (у якому мешкає 380 тисяч жителів): місцева влада впровадила чат-бот LoGoChat на базі ChatGPT, який складає бюлетені, готує резюме за підсумками нарад, виправляє граматичні помилки в документах.

🏙 У серпні 2023 року в Токіо інтегрують чат-бота на базі штучного інтелекту ChatGPT у роботу міських відомств.

👩‍💼 Губернатор Токіо Юріко Коїке зазначила: «Штучний інтелект має значний потенціал і може допомогти покращити роботу адміністрації. Ми використовуватимемо переваги нейромережі, але при цьому врахуємо її недоліки».

🏦 Вийшов черговий звіт НБУ про фінансову стабільність за підсумками І-го півріччя.

💼 Декілька цікавих висновків щодо відновлення кредитування підприємств у 2023-2024 рр.

Спершу про ризики:

📉 Кредитний портфель бізнесу поки що скорочується, попит на кредити через невизначеність, безпекові ризики і посилення вимог банків є кволим. На 1 червня 2023 року, з початку воєнного стану, чисті корпоративні кредити у гривні скоротились на 12%, у валюті – на третину.

🛑 У травні 2023 року частка непрацюючих кредитів (NPL) у загальному корпоративному портфелі сягнула 45% (без урахування Привату – 30,8%). За час воєнного стану в категорію NPL перейшло 14% від працюючого портфелю бізнесу до війни. Ще 13% від діючого портфелю чистих кредитів наразі реструктуризовано, частина з яких із великою ймовірністю перейде в пул непрацюючих протягом року.

📊 По галузям економіки, найгірша ситуація із NPL складається у енергетиці, в т.ч. зеленій, ЖКГ, металургії, будівництві, секторі комерційної нерухомості, де частка NPL перевищує 50% (дані по великим і середнім підприємствам, без Привату). 

✅ Все ж, попри поточні ризики ситуація є кращою, ніж могла би бути. З врахуванням пожвавлення економіки у 2023 році це дозволяє з обережним оптимізмом дивитись на відновлення кредитування.

📈 Бізнес й надалі адаптується до роботи в умовах продовження війни. За даними НБУ, якщо у 2022 році операційна рентабельність великих і середніх підприємств реального сектору становила лише 3%, а чиста рентабельність була від’ємною, то за три місяці 2023 року ці показники становлять 6% та 4% відповідно. Це співставно із рівнем доковідного 2019 року.

💼 Галузі, що займають найбільшу частку в кредитному портфелі банків, насамперед, с/г, зберегли прийнятне боргове навантаження (чистий борг до EBITDA), а в оптовій торгівлі та харчпромі воно навіть поліпшилося. Це говорить про можливість нарощування попиту на кредити з боку бізнесу в таких галузях із покращенням очікувань.

🏦 Зокрема, за результатами проведеного НБУ опитування, банки закладають у свої бізнес-плани збільшення валового гривневого кредитного портфеля майже на 10% у 2023 році, і приблизно на стільки ж у 2024 році.

💸 У 2023 році основним драйвером підтримки кредитування залишатимуться державні програми. На початок червня 2023 року за програмою доступних кредитів «5-7-9%» було видано 108 млрд. грн. позик, що складає третину від гривневого кредитного портфелю бізнесу.

🛡 Збільшення NPL накладатиме обмеження на відновлення кредитування, але більша частина збитків вже зарезервована. НБУ знизив оцінку верхньої межі втрат у гривневому кредитному портфелі підприємств через війну: з 30% до близько 20% від такого портфелю до війни.

🔍 Звісно, більш точну оцінку матимемо за результатами діагностики, яка наразі триває і закінчиться до кінця поточного року. Утім вже зрозуміло, що найбільш негативні оцінки приросту NPL не реалізувались.

🪖 Повномасштабна війна росії проти України підштовхує провідні держави світу посилювати свою військову спроможність.

🇺🇸 У США компанія Lockheed Martin виграла контракт і створюватиме прототип нової системи радіоелектронної боротьби, яка працюватиме на великих дистанціях і буде призначена для використання великими військовими підрозділами (масштабу армій, корпусів, дивізій).

✅ Система матиме можливість ідентифікувати і впливати на супротивника з дальньої та безпечної дистанції.

📡 У Lockheed Martin заявили, що «хочуть поєднати в цій розробці - TLS-EAB - засоби ведення радіоелектронної боротьби та операцій у кіберпросторі, отримати вигідну зброю, яку зможуть легко освоїти військові та яка представлятиме для них мало ризиків».

💵 На створення прототипу буде витрачено 37 млн. доларів, роботи займуть 21 місяць.

🇯🇵 Тим часом Уряд Японії представив план розвитку перспективних військових технологій.

🔬 Усього у ньому – 12 напрямів, серед яких лазери та надвисокочастотна зброя для знищення безпілотників, мікророботи розміром з комаху, самовідновлювальні матеріали, системи захисту від електромагнітних хвиль, голограми для відвернення уваги противника тощо.

🗓 Усі ці напрями мають бути реалізовані протягом найближчих 10 років.

📈 У цьому році Японія матиме рекордний за історію країни військовий бюджет – 51 млрд. доларів. Держава планує виконати НАТОвський стандарт, який передбачає оборонні видатки на рівні 2% від ВВП.

🥉 У разі досягнення такого показника щорічні оборонні витрати сягнуть рівня 73 млрд. доларів, а Японія стане третьою країною світу за розміром військового бюджету (після США та КНР).

Збирання податків - дуже важка, потрібна, але невдячна справа.

🔸 Важка, бо це робота мізками, робота кропітка, високопрофесійна, з деталями.

🔸 Потрібна, бо без справедливого та чесного оподаткування неможлива цивілізація, і точно неможлива наша Перемога у війні.

🔸 Невдячна, бо конфлікт між платником та податківцем, нелюбов першого до останнього - природні, закладені в суть оподаткування. І так, далеко не всі податківці стають апостолами. Так само як ними є й далеко не всі платники.

Але професія податківця є ще й почесною. Якщо ти виконуєш її чесно: перед собою, перед платниками і перед людьми, що тобі її довірили.

🔸 Протягом останніх півтора року податкова оздоровлюється, звільняється від старих схем та випадкових людей. Подолана системна корупція. Так, процес є складним, але вочевидь іде у правильному напрямі - у напрямі побудови чесних, відкритих відносин між владою та платником, відносин прозорих та диджиталізованих.

🎉 Вітаю з професійним святом наших податківців, тих, для кого їхня робота є почесною, і які з честю її виконують, розуміючи сенс цього слова. Тих, хто працює на державу, народ і на подолання ворога - як усередині держави, так і ззовні.

Перемоги нам всім!!!

🧑‍🌾 Завершується 2022/2023 аграрний маркетинговий рік.

🗓 Він стартував 1 липня 2022 року і фінішує 30 червня 2023 року.

Це був найскладніший період для вітчизняних аграріїв за всі роки незалежності.

😔 Довелося працювати в умовах повномасштабної війни, під ракетно-бомбовими ударами, на пошкоджених і вибухонебезпечних землях, в умовах втрати сільськогосподарської техніки, місць зберігання продукції, зруйнованої логістики.

⭕ З початку весни фактично зупинений морський зерновий коридор, а з середині квітня Україна стикнулась з заборонами на експорт нашої продукції з боку низки держав ЄС.

📈 Але, попри ці фактори, нашим героїчним аграріям вдалось поставити на світові ринки зернових і зернобобових культур та борошна на півмільйона тонн більше, ніж у 2021/2022 маркетинговому році.

📦 Усього відвантажено 48,97 млн. тонн продукції – проти 48,45 млн. тонн роком раніше.

🌽 Є просідання по поставкам пшениці, ячменю та жита.
Натомість маємо +5,6 млн. тонн по кукурудзі (29,0 млн. тонн порівняно з 23,4 млн. тонн роком раніше).

🍞 Експорт борошна взагалі зріс більш ніж удвічі – 151,9 тис. тонн проти 70,7 тис. тонн, і це гарний рух, оскільки наша стратегічна мета – нарощування перероблення.

📊 Цей рік буде також складним. Попередній прогноз по зернових – 46 млн. тонн. Але все внутрішнє споживання (18 млн. тонн) буде покрито, тож матимемо досить солідні обсяги для постачання на світові ринки.

🇸🇪 Центральний банк Швеції підвищив ключову процентну ставку до 3,75%.

Крок підвищення – досить обережний, +25 базисних пунктів.

🏦 Riksbank також анонсував, що він має наміри продовжити зростання відсоткової ставки:

🗣 «Для того, щоб домогтися повернення інфляції до цільового рівня в 2% в найближчому майбутньому, нам необхідно ще більше посилити грошово-кредитну політику. Ми вважаємо, що ставка буде піднята ще принаймні один раз у поточному році".

📈 Інфляція у Швеції зберігається на достатньо високому рівні – за підсумками травня вона у річному вимірі склала 9,7%. Це – найвищий показник для регіону: для порівняння, рівень інфляції у Фінляндії за цей період – 6,8%, у Норвегії – 6,7%, в Данії – 2,9%.

📈 Регулятор також звернув увагу на «несподівано швидкі» темпи зростання споживчих цін у сфері послуг, високу продовольчу інфляцію (яка сягнула рівня 14,2%), а також послаблення шведської крони.

📈 Riksbank не став змінювати свій прогноз щодо рівня інфляції на 2023 рік, залишивши його на рівні 8,9%, однак погіршив оцінку на 2024 рік з 4,0% до 4,3% (а, отже, за цього сценарію вона буде більш ніж вдвічі вищою за цільовий показник).

🇺🇸 Найбільші банки США успішно пройшли стрес-тестування.

🏦 Після падіння декількох банків навесні 2023 року Федеральна резервна система вирішила оцінити, який запас міцності мають найбільші банки країни на випадок настання рецесії.

🔍 У стрес-тестуванні взяли участь 23 великі фінансові установи.

Модель була вибрана досить жорстка, вона передбачала:

🔗 падіння цін на комерційну нерухомість на 40%;
🔗 зменшення цін на житло на 38%;
🔗 суттєве збільшенням вакантних посад в офісах;
🔗 зростання безробіття на 6,4 процентних пункти – до рівня близько 10% (зараз - 3,7%) з пропорційним скороченням обсягів виробництва.

💵 За такого сценарію можливі прогнозовані збитки протестованих банків можуть скласти 541 млрд. доларів, проте обсяг капіталу усіх 23 фінансових установ буде вище мінімальних встановлених вимог.

✅ У ФРС залишились задоволеними отриманими результатами, зазначивши, що банківська система залишається надійною, однак пообіцяли зберігати пильність, щоб гарантувати її стійкість в умовах різних можливих економічних сценаріїв, ринкових потрясінь і криз.

❕Перша велика країна ЄС знизила інфляцію до цільового показника.

🇪🇸 У червні рівень інфляції в Іспанії у річному вимірі скоротився до 1,9%.

📈 Слід згадати, що у липні 2022 року вона досягала 10,8% - найвищого показника з 1984 року.

📜 Торік іспанський Уряд ухвалив три пакети заходів для боротьби з інфляцією та допомоги нужденним.

Що було запропоновано:

💰 збільшення податку на надприбуток (із забороною перекладати його на клієнтів) для електроенергетичних компаній (мав принести 2 млрд. євро на рік) та банків (1,5 млрд. євро на рік), за рахунок чого додаткові доходи бюджету складуть 7 млрд. євро протягом 2022-2023 років;

⛽ обмеження цін на газ, що використовується для виробництва електроенергії;

💡зниження з 21% до 5% ПДВ на електроенергію;

🪙 субсидування ціни на бензин та дизельне паливо для споживачів (20 центів за літр у 2022 році);

🏘 встановлення граничного розміру підвищення орендної плати (максимум – на 2%);

💸 одноразова виплата у 200 євро для всіх осіб, сімей та самозайнятих з низьким рівнем доходів (4,2 млн. домогосподарств);

🧓 збільшення ненакопичувальних пенсій на 15%;

🧯 заморожування цін на газові балони;
 
📈 збільшення базового доходу для найбідніших категорій населення на 15%;

🚋 запровадження субсидій на проїзд для пасажирів у поїздах приміського сполучення;

🪪 50% знижки на абонементи і багаторазові квитки на громадський транспорт.

💶 Усього у 2022 році на заходи по боротьбі з інфляцією було спрямовано 45 млрд. євро.

🛒 Згодом до цих ініціатив було запропоновано на І півріччя 2023 року знизити ПДВ на ключові продукти харчування (хліб, яйця, сир, молоко, фрукти, овочі) з 4% до 0%, а на деякі основні продукти (такі як макаронні вироби, кулінарні олії) – з 10% до 5%.

🗓 Попри зниження інфляції до рівня нижче цільового показника Уряд Іспанії для закріплення свого досягнення минулого тижня продовжив ще на півроку дію окремих заходів підтримки, зокрема зниженого ПДВ на продукти харчування та субсидування проїзду у громадському транспорті.

На що впливає фестиваль блокуючих постанов по 8401?
Враховуючи що закон вступає в силу з 01 серпня, то для закону жодного наслідку немає. Ще раз - наслідків ніяких. Просто піар.

Про це чудово знають і автори постанов, але чомусь не пишуть у себе в соц.мережах)

🏦В середу заслухаємо на комітеті доповідь НБУ та правоохоронців щодо виправлення ситуації з обміном «зношеної» валюти та роботи чорних обмінників.

Запрошуємо всіх зацікавлених.
Засідання буде в он-лайн.

🍏 30 травня капіталізація Apple перетинала позначку 3 трильйони доларів.

💵 Це сталося, коли котирування її акцій на NASDAQ сягнуло рівня 190,8 доларів.

📈 Така вартість – максимум за 43 роки існування компанії.
Однак це далеко не межа.

💁 На думку аналітиків Wedbush, справедлива ринкова ціна виробника iPhone складає 3,5 трлн. доларів, а до 2025 року вона може зрости до 4 трлн. доларів.

📲 Нові розробки, поширення можливостей штучного інтелекту і їх інтеграція у продукти компанії, а також збільшення доходів від бізнесу у сфері послуг (за прогнозом, у 2024 році виручка у цьому сегменті подвоїться порівняно з 2020 роком і сягне 100 млрд. доларів) – фактори, які і надалі збільшуватимуть капіталізацію цього технологічного гіганта.

✅ Платіжний баланс у червні +1,5 млрд.дол.

🧮 Профіцит платіжного балансу у червні склав 1,53 млрд.дол., за 5 місяців з початку року – 6,82 млрд.дол. В тому числі:

➖ Дефіцит рахунку поточних операцій (вкл. торгівлю товарами, послугами, оплату праці, виплату дивідендів і процентів, надання поточних трансфертів, в т.ч. грантів, гуманітарної допомоги та ін.) –  21 млн. дол. у травні, за 5 місяців з початку року –  1,43 млрд.дол.

➕ Профіцит фінансового рахунку (вкл. операції з фінансовими активами державного, банківського та ін. приватного сектору разом із населенням) – 8,17 млрд.дол.

💵 Надання значних обсягів зовнішньої допомоги на фінансування бюджету залишається головним чинником збереження профіциту платіжного балансу. За звітній період Україна отримала від партнерів 18 млрд. дол. пільгових кредитів і грантів, що дозволило компенсувати зовнішньоторговельний дефіцит (9,7 млрд.дол.) і відплив валюти за операціями приватного сектору (2,3 млрд.дол.), а також наростити міжнародні резерви (+8,8 млрд.дол. за перші 5 місяців).

🏦 У свою чергу профіцитний платіжний баланс визначає стабільну ситуацію на валютному ринку з початку року, впливаючи на здатність НБУ підтримувати через інтервенції на міжбанку фіксований курс, нормалізуючи валютні очікування і сприяючи зближенню готівкового і офіційного курсу.

Щиро вдячний міжнародним партнерам за фінансову допомогу, що дозволяє закривати значну частину бюджетних видатків і підтримувати стабільну ситуацію на валютному ринку.

❕Утім, вкотре наголошу, ілюзій щодо стійкості профіциту платіжного балансу ні в кого немає.

▫️ Втрачені експортні виробничі потужності, ще більше викривлена структура товарного експорту на користь АПК і сировини, обмежена логістика, міграція населення з України, стиснення ПІІ, відплив приватного капіталу – це все значні дисбаланси, обумовлені війною. Після війни – в рамках плану відновлення – доведеться наполегливо працювати над виправленням цих дисбалансів, насамперед, через розширення/диверсифікацію експорту, стимулювання повернення наших громадян, залучення прямих іноземних інвестицій.

🇹🇷 Турецький фондовий ринок оновив історичний максимум.

📈 Ключовий індекс Borsa Istanbul-100 Стамбульської фондової біржі, який охоплює акції 100 найбільших компаній держави, 3 липня зріс більш ніж на 4% і сягнув на піку нового історичного максимуму - 5995,71 пунктів.

📈 Індекс Borsa Istanbul-30 (BIST 30), який складається з Топ-30 акцій «блакитних фішок» турецького фондового ринку зріс до 6653,13 пунктів.

🏆 У 2022 році фондовий ринок Туреччини став одним із лідерів прибутковості на світовому ринку акцій. За 2022 рік Borsa Istanbul 100 зріс на 196,6% - найвищий показник з 1999 року.

💎 Це вкупі з високою інфляцією (торік у річному вимірі склала 64%), а також стрімкою девальвацією ліри (яка тільки з кінця травня втратила більш ніж 20% своєї вартості, а 3 липня знов оновила історичний антирекорд) робить турецькі акції надзвичайно привабливими як для місцевих, так і для міжнародних інвесторів.

🏦 І попри коригування грошово-кредитної політики (Центральний банк Туреччини 22 червня майже вдвічі підвищив ключову ставку, довівши її до 15%, а також відмовився від витрачання резервів для підтримки національної валюти), інфляція залишатиметься високою (за оцінками експертів, за підсумками червня вона у річному вимірі складе майже 39,5%), а ліра продовжуватиме девальвувати (порівняно з 2018 роком вона знецінилась біль ніж на 80%) – все це гратиме на користь інвестицій у турецькі цінні папери.

🏛️В четвер відбудеться засідання Комітету з митних питань.

🇪🇺Разом з бізнесом будемо слухати митницю та Мінфін з приводу реформи митного безвізу, яку ми прийняли ще рік тому, однак результати до цього часу досить скромні. Кількість авторизованих економічних операторів не витримує критики. Маємо разом знайти відповідь на питання, чому все йде настільки повільно?
Також розглянемо два важливі митні законопроєкти.

✅Закликаю бізнес та асоціації приєднуватись до розгляду.