🔎 Цікаве опитування НБУ щодо оцінки ринком ризиків фінансового сектору.
 
🗓 Воно проводиться двічі на рік, опитують керівників банків, страхових і інвестиційних компаній

👍 Оцінки (за минулі 6 місяців) і очікування (на наступні 6 місяців) закономірно покращились:

👉 Вперше з початку війни маємо позитивний баланс оцінок щодо поточного стану фінансового сектору;

👉 57% респондентів вважає, що стан фінсектору за останні півроку покращився (проти 3% у листопаді 2022 року) і навпаки лише 3% очікує, що цей стан погіршиться у наступні півроку (проти 51% у попередньому опитуванні);

👉 Оцінка загального рівня ризику знизилась, проте є більшою ніж до війни (частка респондентів, які оцінюють ризик як високий або дуже високий скоротилась із 83% до 58%);

👉 Баланс оцінок стійкості фінсектору до значних негативних подій взагалі є найвищим з початку опитування у 2018 році.

✊ Опитування демонструє, що фінансовий сектор гідно проходить випробування повномасштабною війною.

Наголошую, це не думка НБУ або профільного комітету парламенту, а професійна оцінка самих учасників фінансового ринку.

😔 Тепер щодо менш оптимістичних роздумів. Учасники ринку значно відкалібрували оцінки поточних ризиків для фінансового сектору. Звісно війна залишається ризиком №1. Але ризиком номер №2 названо корупцію, діяльність правоохоронних органів і судової системи (у листопаді минулого року цей ризик був на 8 місці з 21, у травні – на 12). Цей ризик домінував до війни, і по мірі адаптації економіки, знов повернувся на радари учасників ринку. Інші ризики з топ-5: шахрайство і кібер-загрози, вартість активів і якість застави, рівень економічної активності.

📊 За оперативними даними Держслужби статистики, реальний ВВП у I кварталі 2023 року збільшився порівняно з IV кварталом 2022 року на 2,4%, порівняно з I кварталом 2022 року – зменшився на 10,5%.

Детальна розбивка цього показника за секторами і кінцевими витратами буде згодом.

Поки що можна сказати, що результат трохи краще/відповідає очікуванням.

🏦 Зокрема, НБУ прогнозував скорочення ВВП у першому кварталі 2023 року (проти аналогічного періоду 2022 р.) на 13,5%. Тому останні прогнози зростання реального ВВП за підсумками року у межах +2-3% залишаються чинними.

🗓 Відновлення у річному вимірі почнеться із другого кварталу поточного року, в якому на фоні низької бази минулого року темпи зростання будуть двозначними.

🏦 Опитування Нацбанку знову фіксує позитивні очікування бізнесу. Передусім у торгівлі, будівництві та промисловості.

https://biz.liga.net/ua/all/all/opinion/i-vse-je-biznes-nastroen-optimistichno-vtoroy-mesyats-podryad

🧑‍🌾 На фінішну пряму виходить посівна кампанія.

🌻 На цьому тижні площа під зерновими, зернобобовими та олійними культурами збільшилась до 12,8 млн. га.

🚜 Зерновими культурами засіяно 5,6 млн. га, у тому числі під:
🔗 кукурудзою – 3 999,6 тис. га;
🔗 ярим ячменем – 808,6 тис. га;
🔗 ярою пшеницею – 271,0 тис. га;
🔗 вівсом – 145,6 тис. га;
🔗 горохом – 137,2 тис. га;
🔗 гречкою – 116,2 тис. га;
🔗 просом – 48,5 тис. га.

☑ У 12 областях аграрії вже закінчили посівну, у решті – вона на завершальній стадії.

📌 По інших культурах:
- соняшник – 5 213,1 тис. га;
- соя – 1 762,7 тис. га;
- цукрові буряки – 213,1 тис. га.

💸 Весняні польові роботи підтримані кредитами на суму майже 36 млрд. грн., у тому числі у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» – на 21 млрд. грн.

❗️Роз’яснення Національного банку України щодо обміну готівкової іноземної валюти

https://bank.gov.ua/ua/news/all/rozyasnennya-natsionalnogo-banku-ukrayini-schodo-obminu-gotivkovoyi-inozemnoyi-valyuti

📈 Річна інфляція сповільнилась до 15,3%

📃 За даними Державної служби статистики, у травні споживчі ціни зросли на 0,5% (до квітня 2023 року).

🧺 Продовольчі товари та безалкогольні напої за місяць подорожчали на 0,9%, з них найбільше фрукти  (+8,7%), овочі (+5,6%), м'ясо і м’ясопродукти (+1,7%).

📉 Водночас, половина позицій продовольства у травні подешевшала. Найбільше за місяць знизились ціни на яйця (-22,7%), соняшникову олію (-1,3%), хліб і хлібопродукти (-0,6%), цукор (-0,4%).

🌻 Соняшникова олія – єдина категорія серед продовольства, що подешевшала у річному вимірі (мінус 0,5% проти травня 2022 року).

🧵 Серед непродовольчих товарів, одяг і взуття за останній місяць подешевшали на 1,6%.

🚗 У травні п’ятий місяць поспіль продовжували знижуватись ціни на транспорт («мінус» 1,1%), що обумовлюється триваючим здешевленням паливно-мастильних матеріалів (на 2,5% за місяць).

🛢 Загалом із початку року (травень до грудня 2022) «паливо» втратило у ціні 14,3%. За даними консалтингової групи А-95, за перші 5 місяців 2023 року літер А-95 подешевшав на 6,9 грн. – з 52 до 45,1 грн/л.

🚉 Проїзд залізничним пасажирським транспортом у травні подешевшав на 0,7%.

📊 Щодо інших послуг, за травень знизились ціни на зв'язок (-0,2%), відпочинок і культуру  (-0,2%).  Водночас продовжилось повзуче зростання цін на інші споживчі послуги – найбільше за статтями ресторани і готелі (на 1%), охорона здоров’я (на 0,8%).  
У травні тарифи на основні ЖК-послуги (газ, тепло, е/е) залишались незмінними.

✅ Загалом споживча інфляція з початку року становила 3,8% (до грудня 2022). У річному вимірі вона загальмувала до 15,3% (проти 17,9% у квітні, 21,3% у березні , 24,9% - у лютому, 26% - у січні). Отже інфляція сповільнюється 5-й місяць поспіль.

Це дійсно позитивний результат.

📊 Для порівняння у травні річна інфляція в Угорщині була 21,5%, в Молдові -16,3%, в Польщі – 13%.

📈 У червні річна інфляція продовжить сповільнюватись, насамперед, через ефект вищої бази минулого року (у червні 2022 року інфляція була дуже високою – 3,1%). Підживлювати інфляцію буде підвищення тарифів на електроенергію. Водночас стримувати її будуть фактори, що діяли у попередні місяці (жорсткі монетарні умови, покращення очікувань, обмеження в експорті с/г продукції, слабкий споживчий попит та ін.).
  
🏦 Наразі річний рівень інфляції майже на 10 в.п. нижчий за облікову ставку НБУ (25%). Варто очікувати пожвавлення дискусії всередині НБУ щодо пришвидшення зниження облікової ставки напередодні засідання правління 26 червня цього року.

❗️Сьогодні Парламент прийняв у цілому законопроєкт N9051 про внесення змін до розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану

🏦Метою законопроєкту є комплексне вирішення проблеми нарахування надмірних та непропорційно великих процентів за договорами про споживчий кредит у споживачів, місцем постійного проживання або покинутим місцем постійного проживання споживача є територія, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія.
⚡️Пропонується у період дії в Україні воєнного та у 30-денний строк після його припинення або скасування запровадити обов’язкову реструктуризацію зобов'язань споживачів за договорами про споживчий кредит, який не забезпечено заставою, місцем постійного проживання або покинутим місцем постійного проживання споживача є територія, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія.

💁🏻‍♂️Такий споживач має відповідати хоча б одному з таких критеріїв:
🏠державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім’ї;
📍споживач є батьком чи матір’ю багатодітної родини, що отримують субсидію на оплату комунальних послуг;
📍споживач або член його сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок війни та нарахований за три місяці перед зверненням середній щомісячний розмір доходу споживача та членів його сім’ї не перевищує розміру двох мінімальних заробітних плат.

✔️Також парламентом було прийнято законопроєкт N9052 про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану

🚬Парламент проголосував за законопроєкт N9315 про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів за основу

Законопроєкт розроблений з метою руйнування схеми ухилення від оподаткування ПДВ та акцизним податком під виглядом здійснення операцій з продажу тютюнових виробів магазинами безмитної торгівлі.

Законопроєктом пропонується на період до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборонити поміщення у митний режим безмитної торгівлі та продаж (постачання) магазинами безмитної торгівлі, а також розміщення у них вироблених в Україні товарів за товарними позиціями 2401–2404 згідно з УКТ ЗЕД.

❗️Також проєктом пропонується заборонити продаж в Duty Free за однією розрахунковою операцією в обсязі, що перевищує 40 сигарет, або 10 сигар чи 20 сигарил , а також встановити адміністративну відповідальність за порушення такої заборони.

🇨🇦 Сьогодні відбувся візит в Україну Прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо.

🤝 Раді вітати щирого друга нашої країни, який виступив у Верховній Раді України.

Вдячні за:

🚫 нові санкції проти представників держави-агресора (і до цього у канадському санкційному списку було 2,5 тисячі юридичних і фізичних осіб);

✈ конфіскацію на користь України російського Ан-124;

🪖 черговий пакет потужної військової допомоги на 500 млн. канадських доларів (загалом Канада надала вже 8 млрд. доларів, з яких 1 млрд. доларів – військова допомога);

👨‍✈сприяння у підготовці пілотів;

🙋 підтримку вступу України до НАТО.

🇨🇦🏦 Банк Канади встановив базову ставку на максимальному за 22 роки рівні.

⬆ Вона збільшена на 25 б.п. і становитиме 4,75%.

📈 Річна інфляція у квітні становила 4,4% - на тлі високого економічного зростання (за підсумками першого кварталу - +3,1%, хоча останній прогноз МВФ для цієї країни на 2023 рік – 1,45%).

🧐 На відміну від ФРС та ЄЦБ, які досить активно переглядають свої ставки, Банк Канади займав обережно-очікувальну позицію, з січня місяця не приймаючи рішень щодо її зміни для оцінки впливу попереднього підвищення до 4,5% (максимум за останні 15 років).

❕Дослідивши динаміку за останні чотири місяці, Банк Канади дійшов висновку, що цьогорічна споживча інфляція може значно перевищити цільовий рівень у 2%.

❌ Через це було зроблено висновок, що грошово-кредитна політика була недостатньо обмежувальною, щоб відновити баланс попиту та пропозиції та зменшити інфляцію до цільового рівня.

💰 Коротко про останні тенденції у фондуванні банків і кредитуванні економіки.

За оперативними даними НБУ:

🪙 Вклади в гривні у травні збільшились на 3,2% (+41,3 млрд. грн.). Основним драйвером з початку року залишається корпоративний сектор, зростання вкладів якого забезпечило 70% приросту депозитів за останній звітній місяць. За 5 місяців з початку року гривневі вклади зросли на 124,8 млрд. грн., в т.ч. вклади підприємств – на 18,3% (+109,3 млрд.грн.).

💵 Вклади у валюті скоротились на 0,6% (-111 млн. дол.). Депозити в валюті бізнесу зросли, тоді як депозити населення зменшились. Останні втратили імпульс до зростання після стабілізації ситуації на готівковому ринку і зближенні готівкового курсу з офіційним, що зменшило попит на спеціальні депозитні продукти для хеджування валютних ризиків. Загалом – за рахунок бізнесу – вклади у валюті з початку року зросли на 8,1% (+1,4 млрд.дол.).

📉 Темпи скорочення кредитування економіки пригальмували. За 5 місяців з початку року кредити резидентам скоротились на 4% (-28,6 млрд.грн.). Водночас, у травні портфель кредитів в гривні скоротився всього на 0,2% (-1,4 млрд.грн.), в т.ч. кредитування населення збільшилось на 1,2% (+2,5 млрд.грн.). Така динаміка загалом співпадає із покращенням очікувань банків щодо збільшення попиту на кредити і зростання кредитування економіки у наступні 2 квартали, що зафіксувало останнє опитування НБУ про умови кредитування.

📈 Ставки за активними-пасивними операціями близькі або досягнули максимуму у 2023 році. Під впливом регулювання НБУ щодо збільшення строковості вкладів, ставка за новими гривневими депозитами населення продовжувала зростати з 11,3 у квітні до 11,8% у травні, в тому числі по 3-х місячним депозитам з 12,7% до 13,4%, 12-місячним – з 14,2% до 14,5%. Ставка за гривневими вкладами бізнесу збільшилась до 13,6% (13,3% у квітні). Ставка по новим кредитам з серпня минулого року залишається стабільною близько 20% (20,4% у травні 2023 року). Підвищення ставок за вкладами гальмуватиме/припиниться у наступні місяці в очікуванні зниження облікової ставки НБУ.

💁‍♂ Отже, у травні через значний дефіцит бюджету і його переважне фінансування із зовнішніх джерел притік гривневої ліквідності у банківській сектор продовжувався. Дані щодо строковості фондування у травні будуть згодом, але ймовірно воно продовжило трохи покращуватись (зокрема, за перші 4 місяці частка всіх строкових депозитів збільшилась з 28 до 32% загального обсягу). Гальмування і стабілізація інфляції на рівні 15% посилює очікування розвороту у політиці НБУ щодо «зменшення вартості грошей» в економіці, що по суті вже розпочалось у квітні через скорочення ставки за депозитними сертифікатами овернайт до 20%. Разом із певним покращенням поточних економічних прогнозів і очікувань самих банків все це дає привід для обережного оптимізму щодо пожвавлення обсягів кредитування у другій половині року.