📑Комітет розглянув законопроєкт N8139 та альтернативні до нього — було вирішено рекомендувати прийняти доопрацьований  Комітетом законопроєкт «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» за основу

📑Також Комітетом рекомендовано прийняти доопрацьований законопроєкт України N8176 про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України в першому читанні за основу.

💁🏻‍♂️Окрім того, що прийняття даних законопроєктів допоможе якомога швидше виконати міжнародні договори України у сфері охорони людського життя на морі, також це створить комфортні умови забезпечення ефективності проведення морською пошуково-рятувальною службою операцій з пошуку і рятування людей, які зазнають лиха на морі, в морському пошуково-рятувальному районі України.

👇🏻Зазначеними законопроєктами пропонується надати пільги по сплаті ввізного мита  та ПДВ при ввезенні в Україну товарів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів, а саме:

📍морських пошуково-рятувальних суден, які ввозяться для використання виключно в якості пошуково-рятувальних одиниць для проведення операцій з пошуку і рятування людей, що зазнають лиха на морі;

📍суднового спорядження та суднових запасних частин таких суден за кодами УКТ ЗЕД, визначеними в проектах.

📍спорядження, оснащення та обладнання пошуково-рятувальних команд таких суден.

🛃Комітетом рекомендовано прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт N9014-1 про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу

🇪🇺Законопроєкт передбачає розширення можливості використання митних декларацій та електронної транзитної системи, запроваджених внаслідок приєднання України до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту, для здійснення не лише транскордонних перевезень вантажів (що вже реалізовано), а також і для внутрішніх перевезень вантажів під митним контролем територією України.

🏦Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N9315 про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів за основу

Вказаний законопроєкт розроблений з метою руйнування схеми ухилення від оподаткування ПДВ та акцизним податком під виглядом здійснення операцій з продажу тютюнових виробів магазинами безмитної торгівлі.

💰Нагадаю, що втрати від нелегального обігу тютюнових виробів становлять близько 22 млрд грн на рік.

Законопроєктом пропонується на період до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборонити поміщення у митний режим безмитної торгівлі та продаж (постачання) магазинами безмитної торгівлі, а також розміщення у них вироблених в Україні товарів за товарними позиціями 2401–2404 згідно з УКТ ЗЕД.

❗️Також проєктом пропонується заборонити продаж в Duty Free за однією розрахунковою операцією в обсязі, що перевищує 40 сигарет, або 10 сигар чи 20 сигарил , а також встановити адміністративну відповідальність за порушення такої заборони.

🇪🇺 Комітет рекомендував Парламенту прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт N5762 про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб'єктами малого підприємництва

📑Законопроєкт передбачає створення правового поля функціонування ринку дистилятів та спиртних напоїв з урахуванням європейських практик, узгодження положень законодавства щодо ліцензування виробництва та продажу спиртових дистилятів та рідин для електронних сигарет, сертифікації в законодавчо регульованій сфері, а також встановлення спрощених процедур отримання ліцензій на виробництво та реалізацію спиртових дистилятів та спиртних напоїв для суб’єктів малого підприємництва, що дозволить забезпечити робочими місцями населення у сільській місцевості, створить додаткові умови для переробки сільськогосподарської продукції.

✅ Україна продовжує стабільно фінансувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами.

💸 В останній місяць весни на ці цілі спрямовано 38,8 млрд. гривень, зокрема на:

📌 фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду –  22,7 млрд. грн.;

📌 соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини – 10 млрд. грн.;

📌 підтримку малозабезпечених сімей, надання пільг і житлових субсидій – 3,7 млрд. грн.;

📌 соціальний захист дітей та сім’ї – 2,1 млрд. грн.;

📌 соціальний захист осіб з інвалідністю – 0,3 млрд. грн.

🧾 Усього протягом січня – травня на соціальні виплати виділено 194,8 млрд. грн.

🤝 Вдячні усім свідомим бізнесам, які наповнюють бюджет податками, а також усім нашим міжнародним партнерам, завдяки яким нам вдається виконувати усі наші соціальні зобов’язання перед громадянами.

🏦 Вчора відбулося засідання комітету, на якому ми заслухали інформацію НБУ щодо додаткових заробітків валютних обмінників на «зношених» купюрах.

💵Спочатку про зношеність. Купюра може НЕ прийматися обмінниками, якщо є значно зношеною або пошкодженою.

Ознаки незначної зношеності, при яких купюри приймаються, врегулювані Постановою НБУ #1 від 02.01.2019 (у додатку)
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0001500-19#Text

❗Такі купюри обмінники зобовʼязані приймати без жодних доплат. При цьому, критерії для зношеності НБУ перегляне в бік помʼякшення.

‼ За прийняття зазначених купюр не може братися додаткова комісія або застосовуватися інший курс.

📋 У випадку порушення слід звертатися до НБУ онлайн (https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizens-appeals) або на електронну пошту nbu@bank.gov.ua, використовуючи спеціальну форму (https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection).

🙋 Не треба мовчати. Такі порушення є підставою для позбавлення ліцензій.
Також домовилися врешті прикрити діяльність нелегальних обмінників.
Про них можете повідомляти і в НБУ, і мені.

💰 Маємо черговий рекордний показник міжнародних резервів

💵 На початок червня міжнародні резерви України склали 37 311 млн. дол., що є найбільшим показником за більш ніж 11 років (з серпня 2011 р.) і є дуже близьким до історичного рекорду (38,4 млрд. дол. на 1 травня 2011 року).

📈 За квітень міжнародні резерви зросли на 3,8% (+1 368 млн. дол.).

👇 Як і в минулі місяці, на притік валюти і збільшення резервів у травні вплинули 2 основні фактори:

📌 Значні обсяги надходжень зовнішньої фінансової допомоги в сумі 3 249 млн. дол. (це макрофінансова допомога від ЄС, грант від США, позика від Світового банку)  і розміщення валютних ОВДП на суму 1 074 млн. дол. Тоді як на погашення і обслуговування держборгу у валюті, включно з МВФ, Україна сплатила 938 млн. дол.

📌 Контрольована ситуація на валютному міжбанку. Через сезонні чинники, порушення у роботі зернового коридору і обмеження на експорт аграрної продукції до сусідніх країн ЄС, баланс попиту і пропозиції валюти на міжбанку прогнозовано погіршився, однак залишився кращим, ніж, зокрема, взимку.

💸 Чисті валютні інтервенції НБУ у травні на підтримку курсу збільшились до 1,9 млрд.дол. (+0,5 млрд. дол. до квітня), проте це все ще нижче, ніж у грудні 2022 – лютому 2023 (2,9 млрд. дол. в середньому на місяць).

✅ За оцінками НБУ, міжнародні резерви наразі еквівалентні 4,9 місяців майбутнього імпорту при рекомендованому мінімумі 3 місяці. Це адекватний рівень резервів, достатній для підтримки фіксованого курсу і стабілізації валютних очікувань.

🔎 Цікаве опитування НБУ щодо оцінки ринком ризиків фінансового сектору.
 
🗓 Воно проводиться двічі на рік, опитують керівників банків, страхових і інвестиційних компаній

👍 Оцінки (за минулі 6 місяців) і очікування (на наступні 6 місяців) закономірно покращились:

👉 Вперше з початку війни маємо позитивний баланс оцінок щодо поточного стану фінансового сектору;

👉 57% респондентів вважає, що стан фінсектору за останні півроку покращився (проти 3% у листопаді 2022 року) і навпаки лише 3% очікує, що цей стан погіршиться у наступні півроку (проти 51% у попередньому опитуванні);

👉 Оцінка загального рівня ризику знизилась, проте є більшою ніж до війни (частка респондентів, які оцінюють ризик як високий або дуже високий скоротилась із 83% до 58%);

👉 Баланс оцінок стійкості фінсектору до значних негативних подій взагалі є найвищим з початку опитування у 2018 році.

✊ Опитування демонструє, що фінансовий сектор гідно проходить випробування повномасштабною війною.

Наголошую, це не думка НБУ або профільного комітету парламенту, а професійна оцінка самих учасників фінансового ринку.

😔 Тепер щодо менш оптимістичних роздумів. Учасники ринку значно відкалібрували оцінки поточних ризиків для фінансового сектору. Звісно війна залишається ризиком №1. Але ризиком номер №2 названо корупцію, діяльність правоохоронних органів і судової системи (у листопаді минулого року цей ризик був на 8 місці з 21, у травні – на 12). Цей ризик домінував до війни, і по мірі адаптації економіки, знов повернувся на радари учасників ринку. Інші ризики з топ-5: шахрайство і кібер-загрози, вартість активів і якість застави, рівень економічної активності.