❌ Кількість банкрутств великих компаній у США стало найвищим з 2010 року.

🤔 Попри те, що американська економіка демонструє вищі темпи зростання, ніж прогнозувалося, кількість банкрутств у перші чотири місяці року виявилась найвищою за останні 13 років.

📌 Усього протягом січня-квітня збанкрутувало 236 великих компаній – вдвічі більше ніж за аналогічний період 2022 року.

🏢 Під категорію великих підпадають публічні компанії з боргом 2+ млн. доларів і приватні компанії з боргом 10+ млн. доларів.

❌ Продовжився процес і у травні. Тільки за минулий тиждень збанкрутували 8 корпорацій з боргами більше 50 млн. доларів – це найвищий тижневий показник з початку 2023 року.

💁 За висновком експертів, ключова причина – посилення вимог до отримувачів кредитів після низки банкрутств фінансових установ, а також зростання відсоткових ставок, через що багато корпорацій втрачає доступ до позикових ресурсів.

💸 З початку війни донати на ЗСУ склали від 100 млрд. грн.

🔎 Цікаве дослідження New Voice (NV.ua) щодо благодійних внесків на потреби ЗСУ.

💵 З початку війни на зазначені цілі було перераховано 98,9 млрд. грн (2,7 млрд.дол.):

📌 54,6 млрд. грн. – через благодійні фонди/ спецрахунки (топ - 3: спецрахунок НБУ – 25 млрд.грн., United 24 – 12,1 млрд.грн., БФ Повернись живим – 6,8 млрд.грн.);

📌 22,7 млрд. грн – приватні перекази («банки» на спеціальні ініціативи, лідером по збору є Монобанк);

📌 17,9 млрд.грн. – перерахування від приватних компаній;

📌 3,7 млрд.грн. – перерахування від банків.

Звісно мова не йде про повний обсяг благодійних внесків, але це найбільші платформи і канали для приватних донатів на потреби оборони, що дають уявлення про суми благодійної підтримки.

💁‍♂ Додам від себе, що від початку війни влада надала додаткові податкові стимули для прямої і непрямої благодійної підтримки Збройних сил. По комітетській роботі, підтримуємо постійний зв’язок з благодійними організаціями, волонтерами і соціально відповідальним бізнесом для вирішення оперативних питань, пов’язаних з благодійною діяльністю. З останнього, ініціатива щодо збільшення розміру податкової знижки для бізнесу на благодійність на користь неприбуткових організацій з 4% до 10% від оподаткованого прибутку (законопроект 9177).  

🙏 Низькій уклін всім громадянам, власникам бізнесів і волонтерам, хто по мірі можливостей перераховує власні кошти, організовує збори і закупівлі, і наближає нашу Перемогу.

Ще декілька цифр з дослідження NV щодо фінансового боку ціни Перемоги.

💵 Загальна сума на забезпечення безпеки і оборони від початку війни – 122,5 млрд.дол. (станом на початок травня):

📌 Міжнародна військова допомога – 75,7 млрд.дол.

📌 Прямі витрати з державного бюджету – 44,1 млрд. дол.

📌 Найбільші донати – 2,7 млрд.дол.

❕Нагадаю, все що Україна збирає у якості податків і неподаткових надходжень зараз йде на відсіч російської агресії.

🏦 Україна пройшла перший перегляд чотирирічної програми МВФ і отримає другий транш на $900 мільйонів після затвердження угоди Радою виконавчих директорів фонду.

🤝 Відповідна угода на рівні експертів (SLA) сьогодні досягнута між МВФ і владою України.

✅ Таким чином, усі кількісні критерії ефективності і структурні маяки, про які домовлено в меморандумі з МВФ виконуються своєчасно та в повному обсязі.

📝 Ключовим в цьому контексті є прийняття у першому читанні законопроекту 8401 про відновлення звичайних умов оподаткування з 1 липня. Це частини заходів із зміцнення фіскальної стійкості в рамках майбутньої Національної стратегії доходів.  

💰👍 Збереження та виконання програми з МВФ є одним із визначальних факторів фінансової стійкості нашої держави, що наближатиме нашу Перемогу, відбудову після війни і вступ до ЄС.

https://www.imf.org/en/News/Articles/2023/05/30/pr23185-ukraine-imf-and-ukrainian-authorities-reach-staff-level-agreement-eff

🏦 Триває операція з порятунку Credit Suisse.

🗣 UBS Group AG, яка у березні погодилась викупити другий банк Швейцарії, який йшов на дно, повідомила про переговори з урядом країни щодо захисту від збитків, пов'язаних із поглинанням Credit Suisse Group AG, та про нормативні вимоги до капіталу.

🇨🇭Уряд Швейцарії, з ініціативи і за підтримки якого відбувається операція, погодився взяти на себе 9 мільярдів франків (10,1 мільярда доларів) потенційних збитків.

❗Однак за оцінкою UBS, збитки будуть більшими – 17 млрд. доларів, у тому числі 4 млрд. доларів – у зв’язку з потенційними судовими витратами.

Але, на думку експертів, остання цифра може виявитись більшою.

🧑‍⚖🇸🇬 На минулому тижні Сінгапурський міжнародний комерційний суд зобов'язав Credit Suisse виплатити 926 мільйонів доларів колишньому прем'єр-міністру Грузії Бідзіні Іванішвілі, який очолював уряд Грузії в 2012-13 роках.

🖋 Колишній співробітник Credit Suisse Trust у Сінгапурі Патріс Лескодрон протягом 8 років підробляв підписи клієнтів (у тому числі й колишнього прем’єра Грузії) і здійснював махінації з їх коштами. Його було засуджено у 2018 році, а у 2020 року він покінчив з собою. Але розгляд деяких позовів триває і надалі.

🤔 Credit Suisse у минулу п’ятницю повідомив, що оскаржуватиме рішення суду, але це скоріше символічне рішення, адже він ще у грудні 2022 року виплатив перший транш згаданому клієнту.

❗Тим часом друга за чисельністю фракція у Федеральних зборах Швейцарії – Соціал-демократичної партії – підготувала законопроект про скорочення активів банку UBS.

Адже баланс об'єднаної після поглинання Credit Suisse структури становитиме близько 1,5 трильйона швейцарських франків – майже удвічі більше, ніж економіка Швейцарії, і це створює значні ризики для країни.

📝 Згідно підготовленого законопроекту, активи UBS не повинні перевищувати 50% ВВП Швейцарії, а для будь-якої частини балансу, що перевищуватиме цей поріг, частка власних коштів кредитора повинна складати мінімум 30%.

💁 UBS Group AG планував завершити операцію з поглинання Credit Suisse на початку червня, але, вочевидь, це потребуватиме більше часу.

Приємні новини від митниці.

При 34,220 млрд. грн плану за травень до бюджету перераховано 34,293 млрд.грн.

☑️План виконано.

🏦🔎 Deutsche Bank представив результати дослідження щодо перспектив для економіки.

Головне з нього:
🌩 через найшвидший за останні 15 років цикл посилення грошово-кредитної політики хвиля дефолтів компаній у США та Європі неминуча;

📈 пік дефолтів очікується у IV кварталі 2024 року;

🧮 «пікові рівні дефолтів досягнуть 9% для високоприбуткових боргових зобов'язань США, 11,3% для американських кредитів, 4,4% для європейських високоприбуткових облігацій та 7,3% для європейських кредитів»;

😲 «оцінка пікового рівня неповернення кредитів у США у 11,3% буде майже історичним максимумом порівняно з показником у 12% під час світової фінансової кризи 2007–2008 років та 7,7% під час технологічного міхура у США наприкінці 1990-х років»;

😔 агресивне збільшення великими центральними банками відсоткових ставок як засіб стримування інфляції посилює ризики глобальної рецесії (зокрема, найбільша економіка Європи – німецька – у неї вже увійшла);

🇪🇺 ризик дефолту для європейських компаній оцінюється як нижчий порівняно з компаніями у США, «ураховуючи більш високий відсоток облігацій з вищим рейтингом, а також більшу фінансову підтримку в Європі та менші суми боргу в секторах, що швидко зростають»;

🏗 найбільший тиск на європейському ринку високоприбуткових облігацій чиниться на сектор нерухомості – на його частку припадає більше 50% усього європейського проблемного боргу з високою прибутковістю;

🤔 «вклад нового капіталу від приватних акціонерів компаній, фіскальні стимули в Європі та зниження ставок ЄЦБ можуть допомогти знизити деякі ризики та уникнути найгіршого варіанту розвитку подій», однак базовий сценарій все ж таки - зростання рівня дефолтів.

На засіданні Комітету з питань нелегального ринку підакцизних товарів озвучив кейс нелегального спиртового заводу у Дніпрі.
На нього навіть виходили представники одного з правоохоронних органів, але…. чомусь нічого не побачили і пішли геть.

Сьогодні ж хочу подякувати Службі безпеки України, яка спільно з БЕБ та ДПС, припинила діяльність зразка андеграундового мистецтва.
Це не сарказм. Завод потужністю у 30 тон спирту на добу розташовувався під землею з численними вирізками труб для переливу спирту, що виходили назовні.

У ході проведення слідчих дій встановлено повний цикл виробництва нелегального спирту, який у подальшому використовувався для виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв. На даний час відпрацьовується весь ланцюг причетних до незаконної діяльності осіб.

Очікуємо передачі справи з відповідними обвинуваченими до суду.

🧮 Вийшло чергове оновлення виконання зведеного бюджету

Основні параметри за січень – квітень 2023 року:

📥 Доходи зведеного бюджету – 925,5 млрд. грн, в тому числі гранти – 179,6 млрд. грн.

📌 Проти аналогічного періоду минулого року доходи зведеного бюджету збільшились на 75,3% (+397,6 млрд. грн.). Доходи без грантів збільшились на 48,5% (+243,7 млрд. грн), в т. ч. податкові надходження зросли на 16,5% (+68 млрд. грн.), неподаткові надходження – на 176% (+175,7 млрд. грн.). У розрізі податків найбільший приріст забезпечили надходження від ПДФО (+29,9 млрд. грн.) і імпортного ПДВ (+28,6 млрд. грн.). Серед неподаткових доходів – власні надходження бюджетних установ (+135 млрд. грн.). Останні зараховуються до спецфонду і можуть витрачатись виключно на визначені цілі; їх зростання обумовлюється в тому числі надходженнями на спеціальні рахунки на потреби збройних сил і для ліквідації наслідків війни.

📤 Видатки зведеного бюджету – 1128,9 млрд. грн. Проти аналогічного періоду минулого року видатки зросли на 75,9% (+487 млрд. грн.). Найбільше збільшились видатки на оборону – у 4,1 рази, на громадський порядок і безпеку – на 64,7%. Видатки на соціальний захист збільшились на 15,8%, економічну діяльність – на 17,8%. Із вагомих статей, найбільше зменшились видатки на обслуговування державного боргу – на 18% (мінус 8,8 млрд. грн.).

📊 Структура видатків зведеного бюджету:

🔗 Оборона – 49,7%
🔗 Безпека і громадський порядок – 11,7%
🔗 Соцзахист – 14,8%
🔗 Освіта – 7,6%
🔗 Охорона здоров’я – 5,4%
🔗 Загальнодержавні функції – 5,7% (в т.ч. обслуговування держборгу – 3,6%)
🔗 Економічна діяльність – 3,2%
🔗 Інші функції – 1,9%

🪖 Порівняно з попередніми місяцями структура видатків не змінилась. Оборона займає половину видатків зведеного бюджету, а разом із видатками на безпеку і правопорядок сукупний військовий бюджет сягає
≈60% зведеного бюджету.

🪖 З початку року прямі видатки на оборону складають 140 млрд.грн. на місяць. Ці видатки Україна фінансує за рахунок внутрішніх ресурсів (податків, неподаткових надходжень, ОВДП).

👵🏥👨‍🏫 Фінансування соціальної сфери та інших невійськових видатків забезпечується переважно за рахунок міжнародної допомоги. За 4 місяці Україна залучила від партнерів у вигляді грантів та сальдо (мінус погашення) за зовнішніми запозиченнями – 567,3 млрд. грн. (141,8 млрд. грн./3,9 млрд. дол на міс).

❌ Дефіцит зведеного бюджету (з врахуванням кредитування) – 198,3 млрд. грн., в т.ч. дефіцит держбюджету – 252,9 млрд. грн. Місцеві бюджети залишаються профіцитними (+54,6 млрд. грн.). Дефіцит профінансовано за рахунок внутрішніх запозичень (різниця між залученнями і погашеннями - 68 млрд. грн.) і зовнішніх запозичень (сальдо – 386 млрд. грн.)

Додам від себе до цієї статистики.

😔 Виконання бюджету поточного року залишається напруженим. Вчора давав дані, що ДПС перевиконала план по надходженням до загального фонду держбюджету за 5 місяців на 9,8 млрд. грн. (+3,5%). На фоні 140 млрд. грн. прямих витрат на оборону – це невелика, але вкрай важлива сума, особливо з врахуванням того, що митниця свій індикатив на період мінімально, але не досягнула («мінус» 0,7 млрд. грн. від плану).

🏦🙅‍♂ Нагадаю також, що задля уникнення ризиків фінансової дестабілізації з початку року Україна відмовилась від бюджетної емісії на покриття дефіциту бюджету. Завдяки кращій координації дій між НБУ і Мінфіном вдалося пожвавити ринок ОВДП, утім з березня ми маємо значні суми погашень за раніше залученим боргом: приблизно 2/3 нових розміщень з початку року йде на рефінансування старих боргів, в тому числі військових облігацій. Тому внутрішні ресурси фінансування бюджету є вкрай обмежені і недостатніми.

💸🇪🇺 В цих умовах ритмічне находження зовнішнього фінансування допомогло уникнути значних розривів в ліквідності, які спостерігались минулого року. Зараз зовнішнє фінансування (пільгові кредити і гранти) еквівалентне половині видатків зведеного бюджету. Умовою для його отримання в цьому і наступних декількох роках багато в чому є виконання програми з МВФ і Меморандуму про макрофінансову допомогу з ЄС.

❕Так, таке фінансування має свою ціну через зростання рівня зовнішнього державного боргу, але завдяки реструктуризації і пільговим умовам більшу його частину Україна зараз не обслуговує і завдяки запланованим наступним раундам реструктуризацій боргове навантаження залишатиметься помірним. Разом із союзниками маємо зробити усе, аби в досяжній перспективі тягар військового боргу був повністю перекладений на росію.

📉 Інфляція у Єврозоні зменшується.

😌 За попередніми даними Eurostat, інфляція в єврозоні у травні сповільнилася до 6,1% порівняно з 7,0% у квітні у річному вимірі.

😊 Темпи зниження виявились більшими, ніж прогнозували аналітики (очікувалось 6,3%).

📌 Базова інфляція зменшилась з 5,6% у квітні до 5,3% у травні (прогнозувалось 5,5%).

📌 Інфляція у сфері послуг сповільнилась з 5,2% до 5,0%, зростання цін на промислові товари – з 6,2% до 5,8%.

📌 Хоч і уповільнилась, однак зберігається на двозначному рівні продовольча інфляція: 12,5% у травні проти 13,5% у квітні.

💁 На думку експертів, скорочення інфляції додає аргументів тим, хто підтримує більш обережні підходи до подальшого підвищення ставок.

🏦 Однак у Європейському центробанку пролунали заяви, загальний зміст яких – кінцева мета ще не досягнута, і тому ті рішення, які спостерігались у попередні місяці, можуть бути продовжені.

Два знакові коментарі:

👩‍💼 Голова ЄЦБ Крістін Лагард: «На сьогоднішній день інфляція надто висока і залишатиметься такою надто довго. Ми сповнені рішучості своєчасно знизити її до нашого середньострокового цільового рівня 2%. Саме тому ми підвищували ставки найшвидшими темпами в історії – і ясно дали зрозуміти, що нам ще належить пройти шлях до досить обмежувального рівня відсоткових ставок».

👨‍💼Віце-голова ЄЦБ Луїс де Гіндос: «Хоча регулятор пройшов більшу частину шляху посилення грошово-кредитної політики, щоб повернути інфляцію до цільового рівня 2%, цикл все ж таки ще не закінчено».

☑️КМУ прийняв зміни до Постанови N1165

❕Це результат спільної робочої групи експертів, Мінфіну, ДПС та Комітету. Зміни спрямовані на зменшення відсотку зупиненних накладних та спрощення адміністративних процедур для платників, зокрема:

📍Передбачено автоматичну реєстрацію ПН/РК у разі виведення платника податку з переліку ризикових за виконання певних умов, які передбачені Порядком зупинення;
📍Передбачено автоматичну реєстрацію зупинених ПН/РК у разі прийняття рішення про врахування ТПП за умови виконання певних умов.
📍Визначено механізм адміністративного оскарження рішень про внесення платника податку до переліку ризикових та неврахування ТПП.
📍Визначено, якщо платника внесено до переліку ризикових, то дія рішення щодо врахування ТПП автоматично призупиняється, проте не скасовується, що позбавляє платника податку від необхідності повертатись до питання повторного врахування таблиці після виведення його з переліку ризикових;
📍У рішенні про внесення платника податку до переліку ризикових додано інформацію щодо дати включення до переліку ризикових контрагента, операції з яким визначено як ризикові.

🍞 Світові ціни на продовольство оновили дворічний мінімум.

📌 У травні 2023 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (ІСЦФ) склало 124,3 пункти (-2,6% порівняно з квітнем і -22,1% - з максимом, зафіксованим у березні 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну).

📊 Основний внесок у зниження середнього розміру цін внесли рослинна олія, зернова та молочна продукція, у той час як ціни на цукор та м'ясо зростали.

По складових індексу:

🌽 індекс цін на зернові ФАО - 129,7 пункти (-4,8% порівняно з квітнем). Ціни на пшеницю за місяць зменшились на 3,5%, на кукурудзу – на 9,8%, ячмінь – на 9,5% через гарні перспективи на врожай 2023-2024 років та низький рівень попиту на світових ринках;

🌻 індекс цін на рослинні олії ФАО - 118,7 пункти (-8,7% порівняно з квітнем 2022 року та -48,2% порівняно з травнем 2022 року – через значну пропозицію на тлі зменшення попиту практично на усі види олій - пальмову, соєву, рапсову і соняшникову);

🥛 індекс цін на молочну продукцію ФАО - 118,7 пункти (-3,2% порівняно з квітнем через різке падіння міжнародних цін на сир на тлі достатньої експортної пропозиції, слабке відновлення цін на сухе молоко та незначне зростання цін на вершкове масло);

🥩 індекс цін на м'ясо ФАО - 117,9 пункти (+1,0% порівняно з квітнем через високий попит на м'ясо птиці (передусім в Азії), незначнец зростання цін на яловичину та свинину на тлі обмеження експортної пропозиції);

🍬 індекс цін на цукор ФАО - 157,6 пункти (+5,5% порівняно з квітнем – через «зростаюче занепокоєння у зв'язку з активізацією явища Ель-Ніньо, яке може позначитися на врожаї сезону 2023–2024 років, а також нижчі, ніж очікувалося, дані щодо глобальних запасів у сезоні 2022–2023 років»).

💁‍♂ І хоча для України як для експортера аграрної продукції зниження цін на неї – не найкраща новина, однак у цілому ситуацію треба сприймати спокійно – з нашою власною продовольчою безпекою все гаразд, а станом на 1 липня ми матимемо перехідний запас з минулорічного маркетингового року по зерновим і олійним на рівні 5 млн. тонн – середньостатистичний показник довоєнних років.

Про святих і грішних, МВФ та податки.

У великому інтервʼю для UBR.
Частина перша.

https://ubr.ua/uk/finances-uk/taxes-uk/fopam-1-i-2-grupp-mogut-ostavit-dobrovolnyj-rezhim-no-vse-budet-zaviset-ot-mvf-intervyu-s-danilom-getmantsevym