Дійшли руки написати своє враження від вчорашнього засідання ТСК по АРМА.

До цього часу, як викладач з 20-річним стажем, я думав що знаю, що таке «плавати в цифрах». Але вчорашній "допит" представника АРМА переконав у зворотньому.

Людина, яка начебто заздалегідь готувалася до засідання, є найкращим представником організації з відповідного питання, навіть не орієнтувалася в цифрах, не знала кількість переданих АРМА обʼєктів, їх вартість, а також стан передачі в управління.
Шокуючий рівень компетенції, що вартує державі величезних збитків.

P.S.Єдине, що по-справжньому вразило у представнику АРМА - це мистецтво ухилятися від відповідей. Рівень - Великий майстер. Нам би дуже знадобилося в окремій частині перемов з МВФ, (наприклад, що стосується закону про пепів).

P.P.S. Ні, кейс *Укрнафтабуріння* на ТСК не заслуховувався взагалі, як би цього не хотілося окремим непримиренним борцям за грошові знаки.

😎Почнемо ранок з новин від податку на Google

Почнемо з того, що схоже всіх цікавить найбільше.
💵Компанія OnlyFans. З початку року вона нарахувала 620 тис.дол.податку та сплатила 23,3 млн.грн. до бюджету. Додамо, що сервіс повністю вийшов з рф і фінансує тільки нашу армію.

💰За результатами поданих за І квартал 2023 року спрощених декларацій з податку на додану вартість особами-нерезидентами задекларовано майже 23,5 млн євро та 27,1 млн дол США або 1,9 млрд гривень.
Це тільки за один квартал поточного року!

💁🏻‍♂️Найбільші суми задекларовані за I квартал 2023 року компаніями Google Play, Google, Etsy, SONY, Netflix, Apple, META, Valve Software, AMAZON.

Станом на 01.04.2023 на податковому обліку перебуває 87 платників, що більше на 30 осіб-нерезидентів у порівнянні з кількістю таких осіб зареєстрованих станом на 01.04.2022.

💰У 2023 році (станом на 24.05.2023) міжнародні компанії сплатили ПДВ армії майже 3,2 млрд гривень.
Термін сплати податку за І квартал 2023 року – 09.06.2023, тому ще очікується сплата податку більше ніж 0,7 млрд гривень.

Кількість резидентів Дія Сіті збільшується!

💁🏻‍♂️На сьогодні в реєстрі Дія Сіті перебуває 537 юридичних осіб. З них на ПнВК перебуває лише 236 резидентів Дія Сіті.

Поки у матчі ПНП-ПнВК рахунок 2:1 не на користь ПнВК. Хоча, заради справедливості треба сказати, що доля платників ПнВК у загальній кількості резидентів повільно, але збільшується. З іншого боку є й ті, хто переходить з ПнВК на ПнП. Таких компаній вже до десяти.

💰У І кварталі 2023 року від резидентів Дія Сіті, які обрали ПнВК у 2022 році, надійшло 80,5 млн грн податку.

Провів зустріч з компаніями Асоціації легкої промисловості.

💁🏻‍♂️Ситуація з державним замовленням у вітчизняних виробників повільно, але вирішується. Обсяги оборонного замовлення у 2023 році зростають, а імпорт зменшується, що дає можливість розширювати виробництво та створювати такі необхідні сьогодні робочі місця. І це безсумнівний позитив.
Дякую Премʼєру Денису Шмигалю за відпрацювання питання.

Позитив також в тому, що держава через замовлення підтримує білий бізнес, що платить податки.

З іншого боку, є і проблеми, що полягають у затягуванні строків проведення тендерів МОУ на закупівлю одягу на 2023 рік (досі ще не оголошені), що не дозволяє якісно спланувати виробництво.

Разом з бізнесом обговорили необхідність прийняття законопроєкту N8401 та строки його впровадження, а також шляхи підтримки легкої промисловості з боку держави.

Працюємо далі!

❕НБУ представив нову стратегію реалізації своєї політики

🏦Нацбанк презентував нову інституційну стратегію «Фінансова фортеця України».

📑Що це за документ?
Зазвичай цілі центральних банків зафіксовано у профільному законі.

👇🏻Нагадаю, законодавчі цілі НБУ в порядку пріоритетності: забезпечення цінової стабільності, сприяння фінансовій стабільності, підтримка стійких темпів економічного зростання.

💁🏻‍♂️Стратегія Центрального банку – це власне про те, як він буде досягати реалізації свого законодавчого мандату (поставлених цілей). Такі документи, як правило, готують більшість ЦБ, які є взірцем для наслідування кращого досвіду реалізації політик.
🤔Наприклад, ЄЦБ нещодавно, у липні 2021 р. оновив свою стратегію реалізації монетарної політики, яка до того останній раз переглядалась у 2003 році.

💲Середовище для реалізації монетарної політики в Україні вочевидь зазнало значних змін. Тому постала необхідність прийняту нову стратегію (на заміну документу на 2021 – 2025 рр.), який би враховував при реалізації цілей НБУ наслідки повномасштабної війни і необхідність відновлення після її завершення.

❇️Про що стратегія?
Вона складається з 5 блоків:

1. Стійка гривня
2. Фінансова стабільність
3. Фінансова система працює на відновлення країни
4. Сучасні фінансові послуги
5. Ефективний центральний банк

💁🏻‍♂️Перші 4 блоки – це про досягнення цілей НБУ з урахуванням внутрішнього і зовнішнього середовища, наявних можливостей і ризиків, наших сильних і слабких сторін, 5 блок – це про внутрішню трансформацію НБУ, аби останній міг краще (більш ефективно) досягати поставлених цілей.

🤔Хочу відмітити гарну структурованість документу. 5 блоків стратегії розбиті на 24 стратегічні ініціативи, які у свою чергу деталізуються заходами політики у коротко- і середньостроковій перспективі (фокус «спротиву» і «відновлення»).
⚡️Є ключові показники ефективності (КПЕ) по кожному блоку, ризики їх досягнення, альтернативні сценарні плани.  
Наприклад, забезпечення цінової стабільності і курсової стійкості передбачає у середньо-строковій перспективі поступове послаблення та зняття валютних обмежень, поступовий перехід до більш гнучкого курсоутворення, повернення до інфляційного таргетування, для чого у короткостроковій перспективі буде прийнята відповідна стратегія. КПЕ за цим блоком (на момент завершення активних бойових дій): річна інфляція не вище 15%, спред між готівковим і офіційним курсом – не більше 5%, зростання обсягу торгів на валютному міжбанку (без НБУ), зростання строкових депозитів тощо.

Для чого приймається стратегія?
❕🏦Згадайте, з якою швидкістю і ефективністю приймались рішення НБУ у перші дні і тижні війни.

Рішення не були спонтанними, а заздалегідь підготовленими. Так само і зараз. Продовження спротиву фінансової системи проти агресії і початок відновлення --  це складні упорядковані у часі і поділені на зони відповідальності процеси.  Стратегія має зафіксувати про-активну позицію центрального банку на зміну внутрішніх і зовнішніх умов, на існування ризиків і появу нових можливостей. Це важливий елемент комунікації Нацбанку з населенням, бізнесом, міжнародними партнерами, який має сприяти зменшенню невизначеності, стабілізації очікувань, підтримки високо рівня довіри до центрального банку.

👇🏻Кому ця тема цікава – раджу ознайомитись з документом більш детально за посиланням
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Strategy_NBU.pdf?v=4

З початку війни обсяг міжнародної підтримки для фінансування бюджету перевищує 50 млрд. дол.

💸 На цьому тижні Україна отримала черговий транш на 1,5 млрд. євро від ЄС у рамках програми макрофінансової допомоги (МФД) з початку року. Це четвертий транш з початку року, поточні надходження в рамках програми у 2023 році складають 7,5 млрд. дол., на весь 2023 рік – 18 млрд. євро. Нагадаю МФД – це пільгові кредити, які надаються на виняткових умовах (строк кредиту – 35 років, пільговий період на обслуговування – 10 років, передбачена компенсація відсотків за рахунок ЄС у разі виконання умов меморандуму і реалізації реформ). Кошти МФД спрямовуються на пріоритетні невійськові видатки, насамперед на підтримку громадян (соціальну сферу).

📈 З урахуванням цього траншу міжнародна підтримка на фінансування бюджету з початку 2023 року сягнула 18,4 млрд. дол., з початку повномасштабної агресії 50,5 млрд. дол. (з яких 19,2 млрд. дол. складають гранти – безповоротна фінансова допомога). Це безпрецедентний рівень допомоги, але Україна зазнає ще більших безпрецедентних втрат через війну і геноцид, розв’язані рф.

🙏 Глибоко вдячний народам усіх вільних демократичних країн світу, які не словом, а ділом, допомагають нам виборювати нашу свободу, захищаючи Європу від навали рашизму. Як і будь який фашистський режим, рашизм приречений на поразку. Всі країни, які підтримують Україну, ви на правильному боці історії, яка, як відомо, все розставляє на свої місця.

📉Газ у Європі продовжує дешевшати.

💰На нижньому піку торгів у п’ятницю на нідерландській TTF він пропонувався по ціні нижче 23,8 євро за мегават-годину (це майже 250 євро, або 266 доларів за 1000 кубометрів).
Весь цей тиждень блакитне паливо пропонувалось дешевше 300 доларів за 1000 кубометрів з низхідною тенденцією.
І це ще не межа.

💁🏻‍♂️Учасники конференції E-World energy fair у німецькому Ессені дали прогнози про подальше зниження цін.
У швейцарській торговельній фірмі MET International припустили, що у ближній перспективі газ може коштувати нижче 10 євро за мегават-годину (близько 113 доларів за 1000 кубометрів), через, як висловився її аналітик, «пляшкову шийку» – нестачу місць для зберігання блакитного палива.
У норвезькій нафтовій компанії Equinor взагалі прогнозують, що на окремих регіональних ринках у певні часи чи дні з високим рівнем вироблення відновлювальної енергії ціни на газ взагалі можуть періодично ставати від’ємними (таке явище спостерігалось свого часу у жовтні 2006 року у Великобританії), і вірогідність цього є вищою по мірі заповнення підземних газосховищ і відсутності додаткових потужностей для зберігання газу на тлі скорочення попиту на ресурс.
 

🚜 Гарні новини з аграрного фронту.

🌽 Засіяно зерновими та зернобобовими культурами вже 5 млн. 278 тис. га (+585,2 тис. га за тиждень), зокрема:
- кукурудзи – 3 681,5 тис. га;
- ярого ячменю – 763,3 тис. га;
- ярої пшениці – 261,9 тис. га;
- вівса – 145,5 тис. га;
- гороху – 135,6 тис. га;
- гречки – 83,1 тис. га;
- проса – 46,1 тис. га;
- інших зернових та зернобобових культур – 161,2 тис. га.

🌻 Маємо також посіви цукрового буряку на площі 240,9 тис. га, соняшнику –  4 616,4 тис. га, сої - 1 635,5 тис. га.

💸 З початку року аграріям надано майже 33 млрд. грн. кредитів, більш половини з цієї суми – за державною програмою «5-7-9%».

🙏 Вдячний кожному, хто вносить дуже важливий внесок у зміцнення нашої та світової продовольчої безпеки!

Відірвався на півдня від податків до винограду. Пасинкуємо з помічником.

За податки не турбуйтесь. Обіцяли поводитися добре)
Впевнено йдемо на перевиконання у травні.

Железняк рекомендує як трагікомедію.
Я рекомендую як гостросюжетний триллер.

Думки критиків щодо жанру вочевидь розійшлися.
Пишіть в коментарях що це кіно нагадує вам більше.

https://youtu.be/7AIMcrVkORk

👩‍⚖ У 2023 році кількість розглянутих справ про банкрутство громадян у росії зросло на 30%.

📌 Кількість росіян, визнаних банкрутами, збільшилась у І кварталі ще вищими темпами – на 40%.

📌 Також зросла кількість справ про примусове стягнення боргів – на 23%.

💁‍♂ Таку динаміку цікаво прокоментували у Мінекономрозвитку держави-агресора.

🗣 Перший заступник міністра обґрунтував збільшення кількості банкрутств «підвищенням рівня поінформованості серед росіян про можливість у такий спосіб списання боргів», відмовившись визнати очевидне: першопричина банкрутств – це борги, а не обізнаність чи необізнаність про способи їх анулювання. Війна спричинила скорочення реальних доходів населення, у той час як зростання цін у річному вимірі сягнуло торік 17,8%.

🏦 Посилилась і залежність росіян від мікрокредитів.

📌 За 2022 рік кількість людей, які оформили позики у мікрофінансових організаціях, зросла на 3,1 мільйони (+21,8%), і сягнула понад 17,3 млн. осіб.

Це відбулось при тому, що великі гравці ринку мікропозик суттєво змінили правила гри, зробивши ставку не на розширення клієнтської бази (як у попередні роки), а на повторне кредитування вже перевірених клієнтів, жорсткі скорингові моделі, та значно збільшили рівень відмов (для інформації – торік схвалення отримала тільки одна заявка з десяти).

📌 Тим не менш, обсяг тільки схвалених мікропозик торік сягнув 608 млрд. рублів.

📌 Третина позичальників сидить на трьох і більше мікрокредитах. Понад 7 млн. позик – прострочені.

📌 Позики клієнтам, які віддають на обслуговування попередніх понад 80% свого доходу – перевищує 40%.

Але бункерному діду глибоко начхати на зростаючу бідність свого «глибинного населення».

🤡 Цього року на війну з Україною він планує витратити з федерального бюджету 5 трильйонів рублів – ушестеро більше ніж на освіту та охорону здоров’я разом узяті…

💁🏻‍♂️Доволі кумедно виглядають спроби одного з недіючих вже он-лайн букмекерів подати себе як найбільшого платника податків у 2022 році.

Адже однаково безбожно ухилялися від сплати податків всі ліцензіати.
Водночас, погодитися з Парі-матч можно в одному - якщо ухилялися всі, чому реальні проблеми тільки у нього? Невже всі інші доплатили вкрадені у армії податки за 2022 рік? Ні! І не квапляться.

Очевидно, що вихід в білу сам по собі не дає індульгенцію від минулих гріхів. Але «гравці» із завидною послідовністю знову і знову ставлять на чорне.

Вважаю, що питання або сплати суми недоїмки або припинення діяльності морадерів-міскодерів повинно бути негайно вирішено. Жорстко і однаково до всіх.
З чистого аркушу, значить з чистого аркушу!

Ставка на чорне не зіграє!

💰 Головне про державний борг у квітні

💵 На 30 квітня державний та гарантований державою борг становив 4 544,9 млрд. грн. або 124,3 млрд. дол. у валютному еквіваленті

📈 За останній звітній місяць держборг зріс на 3,7%: в гривні + 159,9 млрд.грн., у валютному еквіваленті +4,4 млрд.дол.

💸 Головна причина зростання заборгованості у квітні – залучення першого траншу за програмою EFF з МВФ (2,7 млрд.дол.) та 3-го траншу у поточному році макрофінансової допомоги від ЄС (1,5 млрд. євро). 

📌 У структурі державного боргу на державний зовнішній борг приходиться 66,9% (до війни 60,9%), внутрішній – 33,1% (39,1%), на державний борг у валюті – 69,8% (65,1%).

📌 З початку війни державний борг у валютному еквіваленті збільшився на третину (+31 млрд. дол.). 85% його приросту з початку війни приходиться на зовнішній держборг, який надається на виключних пільгових умовах (строком до 35 років, відстрочкою платежів до 10 років, низькими ставками або взагалі можливістю не сплачувати відсотки як у випадку цьогорічного «макрофіну» від ЄС).  

❕Попри зростання абсолютного розміру державного боргу і його зовнішньої частини ситуація залишається контрольованою:
Нагадаю, платежі за єврооблігаціями, ВВП-варрантами, заборгованістю перед Паризьким клубом, боргами державних корпорацій, гарантованих державою, влітку 2022 року було реструктуризовано (перед комерційними кредиторами – до серпня 2024 року, перед офіційними – до кінця 2023 року).

😌 Завдяки цьому навантаження боргових платежів на бюджет помітно скоротилось. За 4 місяці 2023 року на обслуговування державного боргу пішло 38,1 млрд. грн., з них на обслуговування зовнішнього боргу лише 11,8 млрд.грн. Це на 1/5 менше, ніж за аналогічний період минулого року, в тому числі по зовнішньому боргу – менше на половину.

📌 Частка видатків на обслуговування держборгу у видатках загального фонду держбюджету за цей період скоротилась удвічі до 4,4% (проти 8,7% за 4 місяці 2022 року).

Боргове навантаження на економіку звісно зросло, але як для війни залишається помірним. За підсумками 2022 року відношення держборгу до ВВП склало 78,4%. За базовим прогнозом МВФ у середньостроковій перспективі це співвідношення має стабілізуватись на рівні 100%, у довгостроковій перспективі знизитись до рівня менше 80%. 

❕Для полегшення погашення і обслуговування такого рівня державного боргу програмою EFF передбачено наступні раунди його реструктуризації.

📌 Перед Паризьким клубом ще на 3 роки до кінця 2026, остаточне рішення за таким боргом буде прийнято до кінця дії програми EFF у 2027 році.

📌 Перед комерційними кредиторами (єврооблігації, варанти) – перемовини про продовження добровільної реструктуризації за підтримки МВФ заплановані на початок наступного року.

Парламент нарешті проголосував за важливий законопроєкт N9107-1 про виведення з ринку банку в умовах воєнного стану у повторному другому читанні

🏦 Нагадаю, що законопроєкт стосується процедури виведення з ринку банків, що належать підсанкційним особам таким чином, аби припинення їх участі у банківській системі держави не заподіяло шкоди інтересам клієнтів банків і їх вкладників.

💁🏻📝 Щодо самого законопроєкту, як писав раніше про головне —  його метою є забезпечення стабільності банківської системи в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також захист прав та інтересів вкладників та інших кредиторів банків.

🏦 Ініціатива направлена на протидію ризикам, зокрема, шляхом надання Національному банку України повноважень за певних обставин, пов’язаних із застосуванням санкцій до банку та/або власників істотної участі у банку, прийняти рішення про:

🔗 заборону підсакційній особі (фізичній та/або юридичній особі) набувати або збільшувати істотну участь у банку;

🔗 про виведення з ринку системно важливого банку (націоналізація) з урахуванням особливостей, установлених пунктом 23 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

🔗 запроваджується можливість виведення системно важливого банку з ринку (націоналізації) за відсутності у нього ознак неплатоспроможності (у разі застосування до банку або власника істотної участі у ньому блокуючих санкції);

🔗 закріплюється норма, якою передбачена можливість відшкодування особам збитків, яких вони зазнали внаслідок ліквідації банку або виведення з ринку системно важливого банку, виключно за рахунок коштів держави-агресора.

🪖Парламент проголосував за два надважливих законопроєкти для фронту за основу та в цілому.

📍Законопроєкт N9275 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем
 
📍Законопроєкт N9276 про внесення зміни до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем

❌В умовах військового вторгнення в Україну країни-агресора вкрай необхідною є посилення спроможності до захисту нашої країни, підвищення її обороноздатності, що в першу чергу включає оптимізацію процесів виробництва та постачання продукції воєнного та оборонного призначення, зокрема безпілотних систем.

Законопроєкти розроблені з метою забезпечення держави у період дії воєнного стану достатньою кількістю безпілотних систем як ввезених, так і вироблених на митній території України.

За для досягнення зазначеної мети законопроєктом N9275 пропонується до припинення або скасування воєнного стану, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту складові для безпілотних систем. Законопроєктом N9276 пропонується тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, звільнення від оподаткування ввізним митом складових для безпілотних систем, які поміщуються у митний режим імпорту підприємствами для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем.