🇪🇺🇺🇦Зустрівся з Головою підкомітету з питань податків Європейського парламенту Паулом Тангом та членами підкомітету.

📝Повідомив колег про роботу щодо вже імплементації EU acqius до законодавства України та про найближчі плани нашої роботи.
Окремо обговорили шляхи вирішення проблеми подвійного оподаткування наших біженців та вдосконалення законодавства України у сфері фінансового моніторингу.

🤝🏻Домовилися з колегами про підтримку роботи фінансового Комітету ВР та спільну роботу із вдосконалення нашого законодавства.

Дійшли руки написати своє враження від вчорашнього засідання ТСК по АРМА.

До цього часу, як викладач з 20-річним стажем, я думав що знаю, що таке «плавати в цифрах». Але вчорашній "допит" представника АРМА переконав у зворотньому.

Людина, яка начебто заздалегідь готувалася до засідання, є найкращим представником організації з відповідного питання, навіть не орієнтувалася в цифрах, не знала кількість переданих АРМА обʼєктів, їх вартість, а також стан передачі в управління.
Шокуючий рівень компетенції, що вартує державі величезних збитків.

P.S.Єдине, що по-справжньому вразило у представнику АРМА - це мистецтво ухилятися від відповідей. Рівень - Великий майстер. Нам би дуже знадобилося в окремій частині перемов з МВФ, (наприклад, що стосується закону про пепів).

P.P.S. Ні, кейс *Укрнафтабуріння* на ТСК не заслуховувався взагалі, як би цього не хотілося окремим непримиренним борцям за грошові знаки.

😎Почнемо ранок з новин від податку на Google

Почнемо з того, що схоже всіх цікавить найбільше.
💵Компанія OnlyFans. З початку року вона нарахувала 620 тис.дол.податку та сплатила 23,3 млн.грн. до бюджету. Додамо, що сервіс повністю вийшов з рф і фінансує тільки нашу армію.

💰За результатами поданих за І квартал 2023 року спрощених декларацій з податку на додану вартість особами-нерезидентами задекларовано майже 23,5 млн євро та 27,1 млн дол США або 1,9 млрд гривень.
Це тільки за один квартал поточного року!

💁🏻‍♂️Найбільші суми задекларовані за I квартал 2023 року компаніями Google Play, Google, Etsy, SONY, Netflix, Apple, META, Valve Software, AMAZON.

Станом на 01.04.2023 на податковому обліку перебуває 87 платників, що більше на 30 осіб-нерезидентів у порівнянні з кількістю таких осіб зареєстрованих станом на 01.04.2022.

💰У 2023 році (станом на 24.05.2023) міжнародні компанії сплатили ПДВ армії майже 3,2 млрд гривень.
Термін сплати податку за І квартал 2023 року – 09.06.2023, тому ще очікується сплата податку більше ніж 0,7 млрд гривень.

Кількість резидентів Дія Сіті збільшується!

💁🏻‍♂️На сьогодні в реєстрі Дія Сіті перебуває 537 юридичних осіб. З них на ПнВК перебуває лише 236 резидентів Дія Сіті.

Поки у матчі ПНП-ПнВК рахунок 2:1 не на користь ПнВК. Хоча, заради справедливості треба сказати, що доля платників ПнВК у загальній кількості резидентів повільно, але збільшується. З іншого боку є й ті, хто переходить з ПнВК на ПнП. Таких компаній вже до десяти.

💰У І кварталі 2023 року від резидентів Дія Сіті, які обрали ПнВК у 2022 році, надійшло 80,5 млн грн податку.

Провів зустріч з компаніями Асоціації легкої промисловості.

💁🏻‍♂️Ситуація з державним замовленням у вітчизняних виробників повільно, але вирішується. Обсяги оборонного замовлення у 2023 році зростають, а імпорт зменшується, що дає можливість розширювати виробництво та створювати такі необхідні сьогодні робочі місця. І це безсумнівний позитив.
Дякую Премʼєру Денису Шмигалю за відпрацювання питання.

Позитив також в тому, що держава через замовлення підтримує білий бізнес, що платить податки.

З іншого боку, є і проблеми, що полягають у затягуванні строків проведення тендерів МОУ на закупівлю одягу на 2023 рік (досі ще не оголошені), що не дозволяє якісно спланувати виробництво.

Разом з бізнесом обговорили необхідність прийняття законопроєкту N8401 та строки його впровадження, а також шляхи підтримки легкої промисловості з боку держави.

Працюємо далі!

❕НБУ представив нову стратегію реалізації своєї політики

🏦Нацбанк презентував нову інституційну стратегію «Фінансова фортеця України».

📑Що це за документ?
Зазвичай цілі центральних банків зафіксовано у профільному законі.

👇🏻Нагадаю, законодавчі цілі НБУ в порядку пріоритетності: забезпечення цінової стабільності, сприяння фінансовій стабільності, підтримка стійких темпів економічного зростання.

💁🏻‍♂️Стратегія Центрального банку – це власне про те, як він буде досягати реалізації свого законодавчого мандату (поставлених цілей). Такі документи, як правило, готують більшість ЦБ, які є взірцем для наслідування кращого досвіду реалізації політик.
🤔Наприклад, ЄЦБ нещодавно, у липні 2021 р. оновив свою стратегію реалізації монетарної політики, яка до того останній раз переглядалась у 2003 році.

💲Середовище для реалізації монетарної політики в Україні вочевидь зазнало значних змін. Тому постала необхідність прийняту нову стратегію (на заміну документу на 2021 – 2025 рр.), який би враховував при реалізації цілей НБУ наслідки повномасштабної війни і необхідність відновлення після її завершення.

❇️Про що стратегія?
Вона складається з 5 блоків:

1. Стійка гривня
2. Фінансова стабільність
3. Фінансова система працює на відновлення країни
4. Сучасні фінансові послуги
5. Ефективний центральний банк

💁🏻‍♂️Перші 4 блоки – це про досягнення цілей НБУ з урахуванням внутрішнього і зовнішнього середовища, наявних можливостей і ризиків, наших сильних і слабких сторін, 5 блок – це про внутрішню трансформацію НБУ, аби останній міг краще (більш ефективно) досягати поставлених цілей.

🤔Хочу відмітити гарну структурованість документу. 5 блоків стратегії розбиті на 24 стратегічні ініціативи, які у свою чергу деталізуються заходами політики у коротко- і середньостроковій перспективі (фокус «спротиву» і «відновлення»).
⚡️Є ключові показники ефективності (КПЕ) по кожному блоку, ризики їх досягнення, альтернативні сценарні плани.  
Наприклад, забезпечення цінової стабільності і курсової стійкості передбачає у середньо-строковій перспективі поступове послаблення та зняття валютних обмежень, поступовий перехід до більш гнучкого курсоутворення, повернення до інфляційного таргетування, для чого у короткостроковій перспективі буде прийнята відповідна стратегія. КПЕ за цим блоком (на момент завершення активних бойових дій): річна інфляція не вище 15%, спред між готівковим і офіційним курсом – не більше 5%, зростання обсягу торгів на валютному міжбанку (без НБУ), зростання строкових депозитів тощо.

Для чого приймається стратегія?
❕🏦Згадайте, з якою швидкістю і ефективністю приймались рішення НБУ у перші дні і тижні війни.

Рішення не були спонтанними, а заздалегідь підготовленими. Так само і зараз. Продовження спротиву фінансової системи проти агресії і початок відновлення --  це складні упорядковані у часі і поділені на зони відповідальності процеси.  Стратегія має зафіксувати про-активну позицію центрального банку на зміну внутрішніх і зовнішніх умов, на існування ризиків і появу нових можливостей. Це важливий елемент комунікації Нацбанку з населенням, бізнесом, міжнародними партнерами, який має сприяти зменшенню невизначеності, стабілізації очікувань, підтримки високо рівня довіри до центрального банку.

👇🏻Кому ця тема цікава – раджу ознайомитись з документом більш детально за посиланням
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Strategy_NBU.pdf?v=4

З початку війни обсяг міжнародної підтримки для фінансування бюджету перевищує 50 млрд. дол.

💸 На цьому тижні Україна отримала черговий транш на 1,5 млрд. євро від ЄС у рамках програми макрофінансової допомоги (МФД) з початку року. Це четвертий транш з початку року, поточні надходження в рамках програми у 2023 році складають 7,5 млрд. дол., на весь 2023 рік – 18 млрд. євро. Нагадаю МФД – це пільгові кредити, які надаються на виняткових умовах (строк кредиту – 35 років, пільговий період на обслуговування – 10 років, передбачена компенсація відсотків за рахунок ЄС у разі виконання умов меморандуму і реалізації реформ). Кошти МФД спрямовуються на пріоритетні невійськові видатки, насамперед на підтримку громадян (соціальну сферу).

📈 З урахуванням цього траншу міжнародна підтримка на фінансування бюджету з початку 2023 року сягнула 18,4 млрд. дол., з початку повномасштабної агресії 50,5 млрд. дол. (з яких 19,2 млрд. дол. складають гранти – безповоротна фінансова допомога). Це безпрецедентний рівень допомоги, але Україна зазнає ще більших безпрецедентних втрат через війну і геноцид, розв’язані рф.

🙏 Глибоко вдячний народам усіх вільних демократичних країн світу, які не словом, а ділом, допомагають нам виборювати нашу свободу, захищаючи Європу від навали рашизму. Як і будь який фашистський режим, рашизм приречений на поразку. Всі країни, які підтримують Україну, ви на правильному боці історії, яка, як відомо, все розставляє на свої місця.

📉Газ у Європі продовжує дешевшати.

💰На нижньому піку торгів у п’ятницю на нідерландській TTF він пропонувався по ціні нижче 23,8 євро за мегават-годину (це майже 250 євро, або 266 доларів за 1000 кубометрів).
Весь цей тиждень блакитне паливо пропонувалось дешевше 300 доларів за 1000 кубометрів з низхідною тенденцією.
І це ще не межа.

💁🏻‍♂️Учасники конференції E-World energy fair у німецькому Ессені дали прогнози про подальше зниження цін.
У швейцарській торговельній фірмі MET International припустили, що у ближній перспективі газ може коштувати нижче 10 євро за мегават-годину (близько 113 доларів за 1000 кубометрів), через, як висловився її аналітик, «пляшкову шийку» – нестачу місць для зберігання блакитного палива.
У норвезькій нафтовій компанії Equinor взагалі прогнозують, що на окремих регіональних ринках у певні часи чи дні з високим рівнем вироблення відновлювальної енергії ціни на газ взагалі можуть періодично ставати від’ємними (таке явище спостерігалось свого часу у жовтні 2006 року у Великобританії), і вірогідність цього є вищою по мірі заповнення підземних газосховищ і відсутності додаткових потужностей для зберігання газу на тлі скорочення попиту на ресурс.
 

🚜 Гарні новини з аграрного фронту.

🌽 Засіяно зерновими та зернобобовими культурами вже 5 млн. 278 тис. га (+585,2 тис. га за тиждень), зокрема:
- кукурудзи – 3 681,5 тис. га;
- ярого ячменю – 763,3 тис. га;
- ярої пшениці – 261,9 тис. га;
- вівса – 145,5 тис. га;
- гороху – 135,6 тис. га;
- гречки – 83,1 тис. га;
- проса – 46,1 тис. га;
- інших зернових та зернобобових культур – 161,2 тис. га.

🌻 Маємо також посіви цукрового буряку на площі 240,9 тис. га, соняшнику –  4 616,4 тис. га, сої - 1 635,5 тис. га.

💸 З початку року аграріям надано майже 33 млрд. грн. кредитів, більш половини з цієї суми – за державною програмою «5-7-9%».

🙏 Вдячний кожному, хто вносить дуже важливий внесок у зміцнення нашої та світової продовольчої безпеки!

Відірвався на півдня від податків до винограду. Пасинкуємо з помічником.

За податки не турбуйтесь. Обіцяли поводитися добре)
Впевнено йдемо на перевиконання у травні.

Железняк рекомендує як трагікомедію.
Я рекомендую як гостросюжетний триллер.

Думки критиків щодо жанру вочевидь розійшлися.
Пишіть в коментарях що це кіно нагадує вам більше.

https://youtu.be/7AIMcrVkORk

👩‍⚖ У 2023 році кількість розглянутих справ про банкрутство громадян у росії зросло на 30%.

📌 Кількість росіян, визнаних банкрутами, збільшилась у І кварталі ще вищими темпами – на 40%.

📌 Також зросла кількість справ про примусове стягнення боргів – на 23%.

💁‍♂ Таку динаміку цікаво прокоментували у Мінекономрозвитку держави-агресора.

🗣 Перший заступник міністра обґрунтував збільшення кількості банкрутств «підвищенням рівня поінформованості серед росіян про можливість у такий спосіб списання боргів», відмовившись визнати очевидне: першопричина банкрутств – це борги, а не обізнаність чи необізнаність про способи їх анулювання. Війна спричинила скорочення реальних доходів населення, у той час як зростання цін у річному вимірі сягнуло торік 17,8%.

🏦 Посилилась і залежність росіян від мікрокредитів.

📌 За 2022 рік кількість людей, які оформили позики у мікрофінансових організаціях, зросла на 3,1 мільйони (+21,8%), і сягнула понад 17,3 млн. осіб.

Це відбулось при тому, що великі гравці ринку мікропозик суттєво змінили правила гри, зробивши ставку не на розширення клієнтської бази (як у попередні роки), а на повторне кредитування вже перевірених клієнтів, жорсткі скорингові моделі, та значно збільшили рівень відмов (для інформації – торік схвалення отримала тільки одна заявка з десяти).

📌 Тим не менш, обсяг тільки схвалених мікропозик торік сягнув 608 млрд. рублів.

📌 Третина позичальників сидить на трьох і більше мікрокредитах. Понад 7 млн. позик – прострочені.

📌 Позики клієнтам, які віддають на обслуговування попередніх понад 80% свого доходу – перевищує 40%.

Але бункерному діду глибоко начхати на зростаючу бідність свого «глибинного населення».

🤡 Цього року на війну з Україною він планує витратити з федерального бюджету 5 трильйонів рублів – ушестеро більше ніж на освіту та охорону здоров’я разом узяті…

💁🏻‍♂️Доволі кумедно виглядають спроби одного з недіючих вже он-лайн букмекерів подати себе як найбільшого платника податків у 2022 році.

Адже однаково безбожно ухилялися від сплати податків всі ліцензіати.
Водночас, погодитися з Парі-матч можно в одному - якщо ухилялися всі, чому реальні проблеми тільки у нього? Невже всі інші доплатили вкрадені у армії податки за 2022 рік? Ні! І не квапляться.

Очевидно, що вихід в білу сам по собі не дає індульгенцію від минулих гріхів. Але «гравці» із завидною послідовністю знову і знову ставлять на чорне.

Вважаю, що питання або сплати суми недоїмки або припинення діяльності морадерів-міскодерів повинно бути негайно вирішено. Жорстко і однаково до всіх.
З чистого аркушу, значить з чистого аркушу!

Ставка на чорне не зіграє!

💰 Головне про державний борг у квітні

💵 На 30 квітня державний та гарантований державою борг становив 4 544,9 млрд. грн. або 124,3 млрд. дол. у валютному еквіваленті

📈 За останній звітній місяць держборг зріс на 3,7%: в гривні + 159,9 млрд.грн., у валютному еквіваленті +4,4 млрд.дол.

💸 Головна причина зростання заборгованості у квітні – залучення першого траншу за програмою EFF з МВФ (2,7 млрд.дол.) та 3-го траншу у поточному році макрофінансової допомоги від ЄС (1,5 млрд. євро). 

📌 У структурі державного боргу на державний зовнішній борг приходиться 66,9% (до війни 60,9%), внутрішній – 33,1% (39,1%), на державний борг у валюті – 69,8% (65,1%).

📌 З початку війни державний борг у валютному еквіваленті збільшився на третину (+31 млрд. дол.). 85% його приросту з початку війни приходиться на зовнішній держборг, який надається на виключних пільгових умовах (строком до 35 років, відстрочкою платежів до 10 років, низькими ставками або взагалі можливістю не сплачувати відсотки як у випадку цьогорічного «макрофіну» від ЄС).  

❕Попри зростання абсолютного розміру державного боргу і його зовнішньої частини ситуація залишається контрольованою:
Нагадаю, платежі за єврооблігаціями, ВВП-варрантами, заборгованістю перед Паризьким клубом, боргами державних корпорацій, гарантованих державою, влітку 2022 року було реструктуризовано (перед комерційними кредиторами – до серпня 2024 року, перед офіційними – до кінця 2023 року).

😌 Завдяки цьому навантаження боргових платежів на бюджет помітно скоротилось. За 4 місяці 2023 року на обслуговування державного боргу пішло 38,1 млрд. грн., з них на обслуговування зовнішнього боргу лише 11,8 млрд.грн. Це на 1/5 менше, ніж за аналогічний період минулого року, в тому числі по зовнішньому боргу – менше на половину.

📌 Частка видатків на обслуговування держборгу у видатках загального фонду держбюджету за цей період скоротилась удвічі до 4,4% (проти 8,7% за 4 місяці 2022 року).

Боргове навантаження на економіку звісно зросло, але як для війни залишається помірним. За підсумками 2022 року відношення держборгу до ВВП склало 78,4%. За базовим прогнозом МВФ у середньостроковій перспективі це співвідношення має стабілізуватись на рівні 100%, у довгостроковій перспективі знизитись до рівня менше 80%. 

❕Для полегшення погашення і обслуговування такого рівня державного боргу програмою EFF передбачено наступні раунди його реструктуризації.

📌 Перед Паризьким клубом ще на 3 роки до кінця 2026, остаточне рішення за таким боргом буде прийнято до кінця дії програми EFF у 2027 році.

📌 Перед комерційними кредиторами (єврооблігації, варанти) – перемовини про продовження добровільної реструктуризації за підтримки МВФ заплановані на початок наступного року.

Парламент нарешті проголосував за важливий законопроєкт N9107-1 про виведення з ринку банку в умовах воєнного стану у повторному другому читанні

🏦 Нагадаю, що законопроєкт стосується процедури виведення з ринку банків, що належать підсанкційним особам таким чином, аби припинення їх участі у банківській системі держави не заподіяло шкоди інтересам клієнтів банків і їх вкладників.

💁🏻📝 Щодо самого законопроєкту, як писав раніше про головне —  його метою є забезпечення стабільності банківської системи в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також захист прав та інтересів вкладників та інших кредиторів банків.

🏦 Ініціатива направлена на протидію ризикам, зокрема, шляхом надання Національному банку України повноважень за певних обставин, пов’язаних із застосуванням санкцій до банку та/або власників істотної участі у банку, прийняти рішення про:

🔗 заборону підсакційній особі (фізичній та/або юридичній особі) набувати або збільшувати істотну участь у банку;

🔗 про виведення з ринку системно важливого банку (націоналізація) з урахуванням особливостей, установлених пунктом 23 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

🔗 запроваджується можливість виведення системно важливого банку з ринку (націоналізації) за відсутності у нього ознак неплатоспроможності (у разі застосування до банку або власника істотної участі у ньому блокуючих санкції);

🔗 закріплюється норма, якою передбачена можливість відшкодування особам збитків, яких вони зазнали внаслідок ліквідації банку або виведення з ринку системно важливого банку, виключно за рахунок коштів держави-агресора.