З початку повномасштабного вторгнення росії для підтримки бізнесу видано вже більше 100 млрд. доступних кредитів за державною програмою «5-7-9%»

💰Кількість виданих кредитів також перетнула знакову позначку – 25 тисяч.
💁🏻‍♂️Внесок частини банківського сектору, що належить державі – 18,9 тисяч кредитів на загальну суму майже 54 млрд. гривень.
☑️Усього від моменту старту програми «Доступні кредити» фінансування за майже 59,9 тис. договорами перевищило 190 млрд. грн.

Топ-четвірка за обсягами кредитування:
🔻«Приватбанк» (34,4 млрд. грн.);
🔻«Райффайзен Банк Аваль» (25,3 млрд. грн.);
🔻«Ощадбанк» (23,4 млрд. грн.);
🔻«ПУМБ» (21,1 млрд. грн.).

🏦Разом на ці банки припадає майже 55% від усіх обсягів кредитування.

Підтримка бізнесу доступним ресурсом була і залишається одним з пріоритетів нашої команди.

У росії не полишають намірів зробити «імпортозаміщення» в hi-tech галузі.

💁🏻‍♂️Після запровадження санкцій і виходу багатьох підприємств електроніки з російського ринку там намагаються створити власну заміну Apple та Samsung – на додачу до шалено популярної у світі серії YotaPhone.

Битва йде, зрозуміло, не за якість, лідерство чи успіх на комерційному ринку, а за багатомільярдні контракти «під розпил», оскільки йде процес відмови від гаджетів з «недружніх» держав для чиновників та співробітників державних компаній.

😅російський виробник електроніки F+ tech днями презентував одразу дві розробки – смартфон R570 та планшет Life Tab Plus.
Згадана техніка працюватиме на російській операційній системі "Аврора", на неї також встановлюватимуть російський пакет "МойОфис" (чули про такі?).

😬Оце потужне середовище розробники гучно оголосили програмно-апаратним комплексом.
😅Щоправда, є одна невеличка проблемка – підганяти ОС "Аврора" під "хард" буде змушений робити F+ tech, оскільки розробник операційної системи має ресурси на її адаптацію лише на кілька пристроїв на рік, а за будь-яких змін апаратної начинки буде необхідно доопрацювання і повторне тестування розробником операційної системи.

Розробляти гаджети на ОС «Аврора» намагаються декілька інших фірм – «Акваріус», «Байтерг», НДІ «Масштаб» та інші, але про їх успіхи взагалі на ринку не чутно, як і не має великого бажання серед приватних виробників софта розробляти щось під операційну систему «Аврорі» з сумнівними перспективами.
Днями у російську «битву гаджетів» включилась ще одна фірма – «Рутек», яка планує запустити випуск смартфонів, планшетів та ноутбуків на своїй власній операційній системі «РОСА» (ну все, тепер iOS та Android точно кінець).
У фірмі кажуть, що вже мають під неї декілька додатків (близько 10) та власний маркетплейс для них.

Все б нічого, як би не те, що за «Рутеком» стоять структури, належні колишньому міністру зв’язку росії Леоніду Рейману, який працював в уряді на перших двох строках путіна.
У нього вже є за спиною «історія успіху» у галузі hi-tech.
💰У 2008 році належний йому завод «Ангстрем-Т» отримав від «Внешэкономбанку» 1 млрд. доларів на виробництво мікрочіпів для процесорів, смарт-карток, електронних паспортів та віз, за наступні 10 років так нічого особливо не зробив, накопичив понад 100 млрд. рублів боргів і збанкрутував.

😅Ну що ж, подивимось на чергову спробу створити у росії «суверенний скрєпний» hi-tech…

💁🏻‍♂️З поширенням застосування технологій штучного інтелекту, таких як ChatGPT від OpenAI та Bard від Google дуже цікаво ознайомлюватись з прогнозами і думками – як вони змінюватимуть світ, як впливатимуть на економіку та ринок праці, звички, поведінку і врешті майбутні перспективи для людей.

📄Так, економісти Goldman Sachs прогнозують, що «поєднання значної економії витрат на робочу силу, створення нових робочих місць і більш висока продуктивність праці для тих робочих місць, які збережуться, підвищує ймовірність буму продуктивності, який суттєво підвищить економічне зростання».
Вони прогнозують, що застосування штучного інтелекту дозволить збільшити річний світовий ВВП на 7%.
❌Однак зворотною стороною медалі стане те, що штучний інтелект позбавить роботи 300 млн. осіб по всьому світу.

🇰🇷У Сеульському національному університеті провели моделювання можливостей використання штучного інтелекту для формування інвесторами портфелю на фондовому ринку.
Дослідники Хен Джін Ко та Дже Ук Лі дійшли до висновку, що «хоча чат-бот ChatGPT не може оптимізувати портфелі так, як це може зробити людина, він може бути зручним варіантом для інвесторів, яким не вистачає знань чи досвіду в управлінні активами. ChatGPT від OpenAI може бути ефективним помічником в управлінні портфелем. 💰Навіть професійні портфельні менеджери можуть використовувати ChatGPT для підвищення своєї прибутковості. По мірі вдосконалення у майбутньому чат-бот ChatGPT може зробити революцію в управлінні портфелем, але на нинішньому етапі він скоріше «другий пілот», ніж «пророк» для інвесторів».

🏦Цікавими думками поділився лауреат Нобелівської премії з економіки Крістофер Пісарідес, професор Лондонської школи економіки, який спеціалізується на вивченні впливу автоматизації на роботу і ринок праці.
На його думку, ринок праці може досить швидко адаптуватися до чат-ботів зі штучним інтелектом. Застосування штучного інтелекту забезпечить значний приріст продуктивності праці для багатьох робочих місць.

💭Пряма мова Пісарідеса: "Я дуже оптимістичний у тому, що ми можемо підвищити продуктивність праці. Ми могли б збільшити свій добробут і більше відпочивати. Ми могли б легко перейти на чотириденний робочий тиждень. Штучний інтелект зможе прибрати безліч нудних речей, якими ми займаємося на роботі, і залишити людям тільки найцікавіше».

Також вчений не погодився з оцінками Goldman Sachs про сотні мільйонів безробітних як результат використання штучного інтелекту: «технологічна трансформація буде менш болісною за рахунок повільнішого впровадження технологій штучного інтелекту компаніями, незважаючи на те, що сама технологія розвивається швидко».

💁🏻‍♂️Багато журналістів запитує про хід діджиталізації податкової служби.

Публікую проміжний звіт.

Україна оновить антидемпінгове законодавство

Майже чверть століття тому, 22 грудня 1998 року був сформований так званий «антидемпінговий кодекс» у складі трьох законів – «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» та «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

💁🏻‍♂️З моменту їх прийняття багато чого зазнало суттєвих змін (зокрема, у практиці проведенні торгівельних розслідувань – антидемпінгових, антисубсидійних). Надано велику кількість роз’яснень і рекомендацій щодо застосування від Органу з питань вирішення спорів Світової організації торгівлі.
✍️Затверджено відповідні Регламенти ЄС, якими актуалізовані антидемпінгові процедури.

Тому настав час для оновлення і нашого антидемпінгового законодавства.

☑️З цією метою розроблено і виставлено на громадське обговорення проекти законів України «Про захисні заходи», «Про захист від демпінгового імпорту» та «Про захист від субсидованого імпорту».

Вони мають на меті удосконалення механізмів проведення антидемпінгових / антисубсидиційних / захисних розслідувань, застосування антидемпінгових / компенсаційних / захисних заходів, у тому числі шляхом:
🔲встановлення чітких часових меж процедурних етапів антидемпінгових розслідувань/переглядів, антисубсидиційних розслідувань/переглядів; захисних розслідувань/переглядів;
🔲забезпечення доступу заінтересованих сторін до розрахунків демпінгової маржі / обсягів субсидування з урахуванням режиму конфіденційності, гарантування проведення консультацій на запит заінтересованої сторони;
🔲запровадження механізму гарантування сплати попередніх антидемпінгових  / компенсаційних / захисних мит та сплати мит при проведенні розслідування щодо ухилення від сплати захисних / компенсаційних / захисних мит (відсутність такого механізму на сьогодні обмежує права національних виробників на захист їх інтересів від недобросовісного імпорту);
🔲багато інших процедурних і технічних моментів.
Це великі за обсягом та складні за змістом закони, але вони дуже важливі для кожного українського товаровиробника.

Тож запрошую бізнеси на ранньому етапі ознайомитись з цими законопроектами, взяти участь в їх обговоренні та вдосконаленні (знайти ці проекти можна за посиланням - https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=docs_project&id=f9c84884-09b4-42ff-9b8a-8924586e9d72&pageNumber=2).

Подали разом з колегами на реєстрацію законопроєкт про перезавантаження Державної податкової служби.

❗️Умови такі самі як і щодо БЕБ та митниці:
◼️ реальний конкурс за участю міжнародників на посаду Голови;
◼️ гарантії незалежності Голови протягом всього періоду роботи;
◼️ повна переатестація службовців;
◼️ достойна оплата праці податківців.

Вважаю перезавантаження податкової магістральним напрямом реформи податкових відносин поряд з діджиталізацією, що вже триває.

А перезапуск трьох ключових фінансових органів до кінця 2023 року - запорукою прозорості фінансових відносин та чесності взаємодії держави і суспільства у сфері публічних фінансів.

🏦Рада НБУ затвердила консолідовану фінансову звітність Національного банку України за 2022 рік

Звітність підтверджена також зовнішнім аудитором (ТОВ "Ернст енд Янг аудиторські послуги»)

Головні параметри балансу НБУ
▪ Активи – 1958,6 млрд. грн. (+581,7 млрд. грн. проти 2021 року). Зростання активів, пов’язано, насамперед, із монетизацією дефіциту бюджету минулого року і збільшенням державних цінних паперів в портфелі НБУ (+433,1 млрд. грн.)
▪ Зобов’язання – 1630,4 млрд. грн. (+420,4 млрд. грн. проти 2021 року). Основна стаття збільшення зобов’язань – приріст депозитних сертифікатів, емітованих НБУ (+244,6 млрд.грн.), а також збільшення готівки (банкнот і монет) в обігу (+87,5 млрд.грн.)
▪ Власний капітал банку збільшився майже удвічі – до 328,2 млрд.грн. (+161,3 млрд.грн.). Приріст відбувся за рахунок зростання резервів переоцінки, насамперед, через зміну офіційного курсу гривні до іноземних валют.

💰За підсумками минулого року прибуток НБУ до розподілу склав 91 млрд. грн., з них 71,87 млрд.грн. – буде перераховано до бюджету, решта – до загальних резервів НБУ.

💁🏻‍♂️За підсумками аудиту і затвердження звітності, можна констатувати, що прибуток до розподілу в бюджет (71,9 млрд.грн.), по-перше, виявився трохи більшим, ніж заплановано в законі про бюджет на 2023 рік (+0,9 млрд.грн.), по-друге, це найбільший обсяг перерахувань за історію НБУ (до цього найбільше Нацбанк перераховував у 2019 році – 64,9 млрд. грн.), що підтримує фінансування критичних видатків, насамперед, на безпеку і оборону.

⚡️Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N8137 та альтернативний до нього 8137-1 щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній у першому читанні.

💁🏻‍♂️Законопроєкт передбачає надання можливості для платників податків подачі звіту про контрольовані іноземні компанії та розрахунку чистого доходу контрольованих іноземних компаній за звітний період разом із відповідною податковою звітністю за наступний рік після звітного.

🏢Уточнено, що юридичний чи фактичний контроль щодо контрольованих іноземних компаній визначається станом на 31 грудня відповідного календарного року.

Також законопроєктом пропонується, зокрема:

🟢Удосконалено процедури податкового аудиту щодо контрольованих іноземних компаній, зокрема:
▪️уточено в яких випадках та щодо якої інформації платника податків можуть надсилатись запити щод контрольованих іноземних компаній,
▪️зменшено штрафи за несвоєчасне подання платником податків повідомлення про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою,

🟢Спрощено порядок розрахунку скоригованого чистого доходу іноземних контрольованих компаній, зокрема виключено окреме коригування з доходів та витрат контрольованої іноземної компанії за правилами «витягнутої руки» відповідно до процедур статті 39 Податкового кодексу України, та також як наслідок скасовано необхідність подачі відповідної документації з трансферного ціноутворення щодо контрольованих іноземних компаній.

🙌🏼 Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N9177 щодо стимулювання надання благодійної допомоги на користь неприбуткових організацій за основу та в цілому

В умовах повномасштабної війни відповідальний бізнес систематично долучається до благодійництва шляхом надання фінансової або матеріальної підтримки на користь громадських організацій та благодійних фондів.

💁🏻‍♂️Однак, як ми знаємо, на сьогоднішній день можливість участі у благодійній діяльності для платників податку на прибуток обмежена розміром 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, адже у разі перевищення вказаного обмеження платник повинен збільшувати свій фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог пункту 140.5.9 ПКУ.

❗️Саме тому був розроблений законопроект, яким пропонується на період воєнного стану надати можливість платникам податку на прибуток підприємств не збільшувати фінансовий результат до оподаткування у разі надання коштів або товарів, робіт, послуг неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у розмірі, що не перевищує 10% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

🇺🇦Неодноразово підкреслював, що держава повинна підтримувати свідомий бізнес, який займається благодійництвом навіть під час війни!

💰Завершено фінансування виплати пенсій за квітень

☑️Протягом другого місяця весни пенсіонерам нараховано і виплачено 57,1 млрд. грн., у тому числі:

◼️47,0 млрд. грн. – через уповноважені банки;
◼️10,1 млрд. грн. – через АТ «Укрпошта» (доставляються і видаються за графіком).
Також забезпечено фінансування й інших видів соціальних послуг і допомог, за призначення і адміністрування яких з 2023 року відповідає Пенсійний фонд, зокрема:
◼️житлові субсидії та пільги з оплати житлово-комунальних послуг: 5,4 млрд. грн.
◼️страхові виплати: 2,1 млрд. грн. (у т.ч. на оплату лікарняних листків – 1 млрд. грн.).  

🏦Фінансування соціальних зобов’язань держави – наш безумовний пріоритет, який перебуває на постійному контролі.
Нагадаю, на 1 квітня 2023 року середня пенсія склала 5238 грн.

Проти аналогічного періоду минулого року вона збільшилась на 19,9%. З 1 березня пенсії проіндексовано на 19,7% для 10,5 млн. пенсіонерів.

🇪🇺Ціна на газ у Європі опустилась нижче позначки 40 євро за мегават-годину

💁🏻‍♂️Державам ЄС вдалося не тільки виконати, але й перевиконати цільовий показник по скороченню споживання газу.

📉У період з серпня 2022 року по березень 2023 року, за даними Євростату, газу було спожито на 17,7% менше, ніж за аналогічний період протягом 2017-2022 років (цільовий показник, рекомендований Єврокомісією, був визначений на рівні -15%).

Свій внесок внесли і домогосподарства, і підприємства реального сектору економіки.

🇫🇮🇱🇹🇪🇪🇸🇪🇱🇻В п’ятірку лідерів по скороченню споживання увійшли Фінляндія, Литва, Швеція, Естонія і Латвія  (зверніть увагу – північні країни, під час осінньо-зимового періоду, для якого завжди було характерне збільшення спалення ресурсу), причому у Фінляндії – майже на 56%, Литві – більш ніж на 42%.

Не дотягнули до досягнення завдання Бельгія, Словенія, Польща, Іспанія, Словаччина, а Мальта навіть наростила споживання газу майже на 12% - однак спільними зусиллями результат досягнуто.

А головне – є знову таки спільне розуміння важливості скорочення споживання газу і на майбутнє, тому інвестиції у відновлювальну енергетику, які встановили у 2022 році історичний рекорд, будуть надалі продовжувати зростати.

🇨🇭Швейцарський франк став найкращою валютною гаванню

Зазвичай для більшості людей валютна гавань для збереження накопичень асоціюється з доларом та євро.

💁🏻‍♂️Однак є ще й інші валюти, які вважаються надійними для цих цілей, і за ними теж спостерігають експерти фінансових ринків, відстежуючи довгострокові тенденції.

🇨🇭🇯🇵Серед таких валют – швейцарський франк та японська єна.
Так ось у порівнянні цих валют у квітні 2023 року курс швейцарського франку до єни оновив більш ніж 40-річний максимум.
📊Один франк нині торгується за більш ніж 150 єн (востаннє такий рівень фіксувався у 1980 році, а у 2000 році у змаганні цих валют беззаперечну перемогу мала Японія, коли курс опустився до 60 єн за 1 франк).

Швейцарська валюта зберегла свою міць, практично не помітивши історії з кризою Credit Suisse – другого за розміром банку країни зі 167-річною історією.

💁🏻‍♂️Поступовому послабленню єни до швейцарського франку сприяє і торгівля: торговельний баланс Швейцарії є профіцитним, у той час як японський – дефіцитний 17 місяців поспіль.

📈Попит на золото з боку центробанків продовжуватиме зростати

💁🏻‍♂️Такий результат дало проведене у лютому-березні традиційне щорічне опитування, у якому взяли участь 83 центральні банки держав світу, які разом контролюють активи на суму 7 трлн. доларів.
📈Тенденція, закладена у 2022 році, коли обсяг закупленого центробанками золота зріс на 152% і сягнув позначки 1136 тонн, продовжиться.

Більше двох третин респондентів вважають, що нинішні запаси протягом 2023 року будуть збільшуватись.

👇🏻Серед головних мотивів, які спонукатимуть нарощувати обсяги золота у запасах:
▪️інвестиції у золото вбачаються ефективним способом захисту від інфляції (таку думку висловили 70% опитаних);
▪️ геополітична невизначеність, насамперед пов’язана з війною росії проти України, посилюється та немає достатнього розуміння, якими будуть її наслідки для резервних валют (цей аргумент навели більш ніж 40% респондентів – під час торішнього опитування їх було тільки 23%).

🏦Близько третини опитаних заявили, що центробанки змінили або змінять структуру активів, у тому числі ще й через напруження американсько-китайських та частково європейсько-китайських відносин.
Особливо це стосується центробанків, які зберігають свої резерви не у середині країни, а за кордоном – приміром, в Банку Англії та ФРБ Нью-Йорка. Частина з центробанків у тих країнах, які мають дружні або близькі відносини з російською федерацією, допомагають обходити санкції чи організовувати «паралельний імпорт», уважно вивчають кейс заморозки на Заході активів центробанку росії як потенційний ризик у разі активного запровадження вторинних санкцій.

У цьому сенсі придбане золоте у разі його зберігання усередині країни може бути корисним у разі, якщо з якихось причин буде втрачено доступ до інших резервів, розміщених поза межами країни.

Не всі новини з рф погані.

За повідомленням росКМ, російські виробники валенок отримають податкову відстрочку, що напевно повинно привернути до валенкової галузі значні додаткові інвестиції.

Понад 4000 підприємців скористалися державною підтримкою у рамках проекту єРобота

📑Його було запущено у липні 2022 року як складову Плану відновлення України в напрямі розвитку підприємництва та вирішення проблеми зайнятості.

Проект єРобота передбачає видачу безповоротних грантів на створення чи розвиток власної справи за різними напрямками діяльності за умови створення робочих місць.
Кожні два тижні за результатами розгляду поданих заявниками бізнес-планів оголошуються переможці чергової хвилі проекту.

Усього вже виділено:
🔺за напрямом «Власна справа» - 3 727 грантів на 876 млн. грн.;
🔺за напрямом створення переробних підприємств - 239 грантів на 1,3 млрд. грн.;
🔺на закладення садів та виноградників - 74 гранти на 152 млн. грн.;
🔺на створення тепличних господарств - 10 грантів на 51 млн. грн.

💰Таким чином, за майже 9 місяців дії програми безповоротні гранти отримали вже 4050 підприємців, а загальна сума наданого їм фінансування склала майже 2,4 млрд. грн.

Реалізація програми єРобота триває, подати заявку та бізнес-план можна через портал «Дія».

В квітні (без урахування двох останніх вихідних днів) перевиконання план з надходжень, що адмініструються податковою становить майже 3 млрд.грн. від плану або +7%.

💁🏻‍♂️Перевиконання відбулося по всім податкам (крім ренти).
Найбільше перевиконання - по акцизному податку + 2,5 млрд.грн.
Все це відбулося на фоні чималих сум відшкодування ПДВ -11,4 млрд.грн.

☑️При цьому в квітні вперше з початку року план перевиконаний наростаючим підсумком (за 4 міс) більш ніж на мільярд грн.

🤝🏻Дякую спільній роботі бізнесу та податкової, спрямованій на забезпечення фінансування потреб нашої армії!
Кожна копійка, сплачена бізнесом до бюджету йде на фінансування наших військових.