📉Продажі нових автомобілів у росії зменшились на 62%

😃Відсоток падіння приблизно однаковий і для реалізації авто у лютому (-62,1%), і за два місяці з початку року (-62,5%).

🤩У безумовні лідери продажів вирвався «АвтоВАЗ» – 40,9 тисяч машин з 74,4 тисячі усього проданих, або понад 55% ринку.

🥲Бестселером в останній місяць зими серед марок стала «Лада Гранта» (16,3 тисячі), яка майже в 2,5 рази випередила «Ладу Ниву» (6632).

📈З початку року збільшили  свою частку на ринку «ГАЗ» (5,9%) та «УАЗ» (3,6%), які посіли четверте і п’яте місце, пропустивши перед собою китайські Haval та Geely.

У цілому ж доля росавтопрому зросла до небачених після розпаду СРСР висот – 64,5%.

😬І це ще у гонку не включився анонсований торік відроджений «Москвич»…

🤔А що ж там з іншими марками (не беручи увагу китайських, які заповнюють нішу «недружніх країн»)?

Якщо коротко – завершується розпродаж залишків.
📌VW – 495 (торік у січні-лютому – 9948);
📌Hyundai – 415 (проти 25117);
📌Toyota -128 (проти 13694);
📌Subaru – 84 (проти 681);
📌Audi – 81 (проти 1772);
📌Opel – 27 (проти 284);
📌Honda – 5 (проти 226);
📌Lexus – 5 (проти 1447).

🚘Renault (торік продано 18320), Nissan (8446), Mitsubishi (4945), Volvo (1295) та багатьох інших марок у продажі не помічені.

Усього за рік так званої «спецоперації» росія небаченими темпами перетворюється у північну корею-2.

Коротко про валютний ринок у лютому і з початку року

🟢У лютому співвідношення між попитом і пропозицією на валютному міжбанку покращилось.

📉Від’ємне сальдо інтервенцій НБУ (різниця між купівлею валюти і її продажом) на підтримку фіксованого курсу скоротилось з 3,14 млрд. дол. у січні до 2,49 млрд. дол. у лютому, що відповідає середньому обсягу місячних інтервенцій з початку війни.

💲Готівковий курс гривні до долара США у лютому помітно зміцнився.

🏦За даними НБУ, у лютому середньозважений курс гривня - долар США за операціями продажу готівкової валюти склав 39,89 грн/дол., на кінець місяця – 38,94 грн/дол.

💁🏻‍♂️Це найбільш низький курс долара відносно гривні відповідно з серпня і 21 липня минулого року, коли було скориговано офіційний курс до 36,57 грн/дол.

💲За лютий готівковий курс гривні до долара США укріпився на 3,6%, з початку року на 4,4%.
Спред між офіційним і готівковим курсом на кінець лютого скоротився до 6,5%.

👇🏻Виділю декілька факторів, що позитивно вплинули на стабілізацію валютного ринку:

⚡️Останні рішення НБУ щодо збільшення норм обов’язкового резервування по вкладам на вимогу. Разом із збереженням 25% відсоткової ставки це сприяло збільшенню попиту на гривневі активи.
⚡️Припинення монетизації дефіциту бюджету.
⚡️Ритмічне надходження зовнішньої фінансової допомоги, що надходить у запланованих обсягах. За перші на 2 місяці 2023 року на фінансування бюджету залучено 6,3 млрд. дол. пільгових кредитів і грантів (при місячній потребі 3,15 млрд. дол.). Це в тому числі дає змогу забезпечувати позитивний платіжний баланс та нарощувати ЗВР для підтримки офіційного курсу.
⚡️Продовження дії спеціальних депозитних продуктів (онлайн-депозитів у валюті та депозитів із індексацією на зміну офіційного курсу гривні), в рамках яких валюту можна обміняти за курсом максимально наближеним до офіційного. Депозити населення у валюті заростають стабільно с серпня минулого року. На сьогодні вони не лише відновились, а й перевищують довоєнний рівень. Це знижує попит на валюту на готівковому ринку.
⚡️Підготовка до весняної посівної кампанії, що є традиційним сезонним чинником збільшення пропозиції валюти аграріями.  
⚡️Стабілізація валютних очікувань на фоні порівняно кращої ситуації в енергетиці і відсутності повномасштабної ескалації на річницю початку війни.

📊За інших рівних обставин стабілізація валютного ринку має позитивно вплинути на охолодження інфляційних очікувань і гальмування інфляції.

Вкотре зазначу, що за підсумками останніх тенденцій на валютному ринку підстави для корекції офіційного курсу у найближчій перспективі відсутні.  

📉За лютий міжнародні резерви зменшились на 1,1 млрд., але залишились більшими ніж рік тому

🏦За даними НБУ, на 1 березня золотовалютні резерви (ЗВР) дорівнювали 28 865 млн. дол.

📉За лютий ЗВР зменшились на 3,5% (-1 063 млн. дол.).

👇🏻Головний фактор зниження міжнародних резервів:

📌значні виплати за валютним державним боргом перед МФО (Світовим банком, МВФ) та валютними ОВДП, що сягнули 0,9 млрд. дол.,

📌відносно менші обсяги залучення зовнішньої фінансової допомоги порівняно з попередніми місяцями (2,1 млрд. дол. у лютому, проти 4,3 млрд. дол у січні, 3,9 млрд. дол. у грудні минулого року).

💁🏻‍♂️Водночас підтримку ЗВР забезпечили менші обсяги нетто-інтервенцій НБУ з продажу іноземної валюти на міжбанку (2,5 млрд.дол. у лютому, проти 3,1 млрд.дол. у січні, 3,2 млрд.дол. у грудні).

📊Попри зменшення міжнародних резервів у лютому, їх розмір є на 4,8% або 1,3 млрд. дол. більшим, ніж рік тому, на початку російської агресії. Такий обсяг забезпечує фінансування 3,7 місяців майбутнього імпорту (при рекомендованому мінімумі 3 місяці).

На сьогодні це достатній рівень для виконання валютних зобов'язань уряду/НБУ і підтримки фіксованого курсу.

Відлуння роботи ТСК з економічної безпеки по гральному бізнесу.

🏦Сьогодні НБУ вирішив відкликати ліцензію та ліквідувати «IBOX BANK».

💁🏻‍♂️Як сказано, у «мотивувальній частині» рішення правління НБУ «за систематичні порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Зокрема, у рішенні фігурує кейс обслуговування банком ризикових операцій на 3,5 млрд. грн. на користь новостворених у 2022 році і пов’язаних між собою 7-ми операторів турнірів спортивного покеру і кіберспорту.

💰Банк є невеликим за розміром. За підсумками 2022 року займав 40 місце (з 67) за розміром активів із часткою ринку 0,16% за активами, 0,14% - за зобов’язаннями. Проблем з його виведенням з ринку не буде.

❌Для тих, хто не зрозумів, вимоги фінансового моніторингу є жорсткими і однаковими для всіх. І так, схоже це далеко не останній захід реагування держави на ухилення від оподаткування у війну.

Разом з регулятором продовжуємо наводити лад на фінансовому ринку.

https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-uhvaliv-rishennya-vidklikati-bankivsku-litsenziyu-ta-likviduvati-at-ayboks-bank

🤡У росії створюватимуть «паспорт сім’ї мобілізованого»

Один з керівників регіонів (курганської області) запропонував путіну таку ідею, і бункерний диктатор її активно підтримав.

🪪У «паспорті» зазначатиметься потреби сімей окупантів – у газифікації хати, ремонті крівлі чи заміні вікон, відремонтувати зуби або надати протез, чи разову грошову допомогу тощо.

⚰️Такий собі скромний перелік з того, на що сім’ї чмобіків хочуть обміняти свого члена, якого згодом доставлять (у кращому випадку) з України упакованим у пластиковий пакет.

Ідея виглядає слушною. Роботу треба вивести на загальнодержавний рівень.
А то зараз куди не подивись – перекоси щодня на місцях виникають.

Десь взагалі нічого не дають, десь навпаки таку «екзотику» пропонують, що просто і смішно, і гидко одночасно – наскільки дешево у росії людське життя цінується.

🧀У багатій москві в обмін на чмобіка червону рибу, сир і шинку видають, а у провінції – пакетик з мандаринами і поштовою листівкою, в’язанку дров, пачку пельменів або відреставровані дверцята для будочки на вулиці з діркою у підлозі.

Ніякої системності в роботі…

Сьогодні не свято. Бо свят до Перемоги немає.

Сьогодні день, коли варто подякувати всім нашим жінкам за те, що вони поряд. За те, що не здалися. За те, що ми разом тримаємо удар. Разом удари наносимо. І разом куємо Перемогу.

Кожен на своєму місці.

Низький уклін і найскорішої нам всім Перемоги.

💰Перший мільярд гривень зароблено від приватизації у цьому році

На це знадобилося трохи більше двох місяців.

💁🏻‍♂️Проведено вже 81 приватизаційний аукціон, за результатами яких покупці зобов’язалися сплатити за виставлені на них об’єкти державної власності 1,038 млрд. грн.

🏢Конкурси вирізнялися високою змагальністю: на купівлю державного майно подали заявки 468 претендентів, а загальна стартова вартість об’єктів приватизації підвищилась майже у 6 разів.

💥Найбільші надходження у 2023 році – від продажу Усть-Дунайського порту (201 млн. грн.), готелю «Власта» у Львові (115 млн. грн.), Сторонибабського спиртзаводу (142 млн. грн.) та Жовтневого спиртзаводу (85 млн. грн.).

🏦Вихід держави з нестратегічних активів та пошук для них ефективного власника, здатного поліпшити діяльність підприємств, створити нові робочі місця, підвищити конкурентоспроможність продукції та послуг – одне з ключових завдань, визначених Планом відновлення України.

🇪🇺Європейський Союз збільшив бюджет Європейського фонду миру

📈Це дуже гарна новина – він збільшується відразу на 2 млрд. євро.

💭Цитата з повідомлення - «Посли ЄС схвалили виділення додаткових €2 млрд. Європейському фонду мира (EPF). Це рішення є чітким сигналом про незмінну прихильність ЄС військовій підтримці України та інших партнерів».

💁🏻‍♂️Саме за рахунок коштів цього фонду здійснюється закупівля озброєння, військової техніки, боєприпасів та інших необхідних речей для українського сектору безпеки і оборони.

🤝🏻Вдячні усім нашим європейським партнерам за чітку і послідовну підтримку.
🇺🇦Вона допоможе нам перемогти вселенське Зло.

Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

Пам’ятаємо! Боремося! Перемагаємо!
З днем народження, Кобзаре!

Дефіцит федерального бюджету рф за 2 місяці сягнув майже 90% річного плану

📈За даними мінфіну рф, у січні - лютому 2023 р. дефіцит федерального бюджету сягнув 2,58 трлн. руб (34 млрд. дол.). Це становить 88% від планового показника на поточний рік (2,9 трлн. руб).

😏Причини збільшення розриву російського бюджету – тривіальні: розв’язана ним війна та західні санкції, які хоч із лагом, але почали відчутно тиснути на російську економіку і фінанси.

💰Війна призвела до суттєвого нарощування видатків, які за перші 2 місяці 2023 року зросли на 52% (рік до року), насамперед за рахунок військового бюджету (план на 2023 рік – 5 трлн. руб або 67 млрд.дол.).

💁🏻‍♂️Тоді як санкції, падіння цін на вуглеводні і стиснення економіки обвалили доходи бюджету на 25% (рік до року), в тому числі доходи від нафтогазового сектору на 46%, доходи від несировинних секторів – на 9%. Очікується, що за підсумками року росія недоотримує доходів від експорту вуглеводнів мінімум на 2 трлн. руб. (27 млрд.дол.), що будуть перекладені на дефіцит бюджету.

😉Хороша новина для «руzzкіх» у тому, що накопичень Фонду національного добробуту (11,1 трлн. руб/ 147 млрд. дол. на 1 березня) на сьогодні є достатньо для покриття розриву федерального бюджету навіть за найгіршого сценарію, коли дефіцит у 2-3 рази перевищить плановий. Але погана новина – це буде зроблено коштом їхніх пенсій, оскільки ФНД є головним джерелом спів-фінансування накопичувальних пенсій і покриття дефіциту пенсійного фонду.

📉Через девальвацію і фінансування дефіциту, обсяг коштів Фонду у доларовому еквіваленті скорочується 7-й місяць поспіль. За цей час він стиснувся на чверть або більш ніж на 50 млрд. дол.

🔴Фінансовий блок російської влади – голова Мінфіну Сілуанов, голова ЦБ Набібуліна – як можуть публічно заспокоюють ситуацію, називаючи її контрольованою, але про всяк випадок не забувають наводити паралелі із кризовим 1998 роком. росія, яка 20+ років режиму путіна за висловом режиссера Міхалкова «отползала от пропасти», виявилась повзала по колу аби знов навернутись на прірву.

💰Сировинний сектор у 2022 році отримав рекордний валовий прибуток

💲Його оцінюють у більш ніж 115 млрд. доларів через сильні коливання ринку, викликані нестабільними цінами на енергоносії, у тому числі й через війну в Україні.

📈Валовий прибуток від торгівлі в сировинному секторі, включаючи банки, хедж-фонди, незалежних трейдерів і трейдерів, торгівля яких забезпечена активами, таких як найбільші енергетичні компанії, збільшилася на 60% порівняно з 2021 роком, і майже втричі вище за рівні, що існували до пандемії.

💁🏻‍♂️«Ідеальний шторм» на сировинних ринках, спричинений окрім війни ще й санкціями проти деяких російських сировинних товарів, минулорічними ковідними обмеженнями в Китаї (через які зростання ВВП у ньому стало найменшим за три десятиліття), економічне відновлення в інших регіонах світу після послаблення обмежень, запроваджених через пандемію, перекроїв їх і дозволив заробити величезні кошти таким глобальним торгівельним компаніям, як Trafigura, Vitol і Glencore. 

💰Зареєстрована у Великій Британії компанія Glencore повідомила про чистий прибуток у розмірі 17.3 млрд. доларів за 2022 рік, що більш ніж утричі більше, ніж за попередній рік.
💰Trafigura зі штаб-квартирою у Сінгапурі оголосила про чистий прибуток у розмірі 7 млрд. доларів за фінансовий рік, що закінчився 30 вересня 2022 року, що більше, ніж доходи за попередні чотири роки разом узяті.

💰Серед усіх класів сировинних товарів найбільш прибутковими у динаміці стали торгівля газом, електроенергією та квотами на викиди вуглецю: доходи у цих трьох сегментах зросли у 2022 році на 90% порівняно з попереднім роком.

🤔 Експерти прогнозують, що деякі з провідних світових трейдерів на ринку енергоносіїв та сировинних ресурсів, все активніше інвестуватимуть отримані надприбутки в інші сектори – зокрема, у сільське господарство (насамперед – в операції з похідними інструментами на сільськогосподарську продукцію) та металургію.

❌Binance закрила для росіян та проживаючих на території росії доступ до P2P-операцій у доларах США та євро

🇪🇺Криптобіржа запровадила ці обмеження відповідно до десятого пакету санкцій ЄС.

😇Відтепер громадяни росії, а також інші фізичні особи, які проживають на її території (незалежно від їхнього громадянства) не зможуть більше купувати та продавати долари та євро у P2P-сервісі від Binance.
При спробі провести угоди в доларах або євро платформа пропонує користувачам із росії «вибрати місцеву валюту відповідно до правил роботи Binance для країни, зазначеної при верифікації».

💁🏻‍♂️Громадянам держав ЄС, у свою чергу, закрито доступ до операцій із рублями.
Для продовження використання Binance P2P користувачам пропонується обирати інші доступні фіатні валюти.

Ще більше «корисних санкцій» у дії…

Європа наближається до завершення опалювального сезону з історично рекордними запасами газу

⚡️Станом на початок цього тижня у підземних сховищах Європейського Союзу зберігається понад 63,2 млрд. кубометрів газу.

Рівень заповнення європейських ПСГ – 58,9% (для порівняння: на виході з минулорічного опалюваного сезону 19 березня 2022 року цей показник становив 25,5%).
Поточний рівень використання запасів газу – 0,33% від наявного запасу на добу.

Так, останніми днями зі сховищ відбиралося 360-380 млн. кубометрів.

💁🏻‍♂️Таким чином, наявних запасів є мінімум на п’ять наступних місяців, але пам’ятаємо, що у цей період споживання через кліматичні причини буде тільки скорочуватись.
У той же час закачування у ПСГ (яке зараз мінімальне – 17-25 млн. кубометрів на добу) – значно зростатиме.

📉А є ще потенціал з точки зору підвищення енергоефективності – приміром, у 2022 році споживання газу у Європі скоротилося на 13% - і це знов таки історичний рекорд.

Продовжують також розширюватись можливості з використання скрапленого природного газу неросійського походження.

💲Тим часом, ще і ціна на газ після минулорічних шоків на тлі російського шантажу (яка доходила до 340 євро за мегават-годину), суттєво зменшилась – нині він вже продається дешевше 43 євро за мегават-годину (це приблизно 450 євро за тисячу кубометрів).  

Залежність Європи від російського газу можна звести до нуля вже цього року.

🤝🏻Дякую бізнес-омбудсмену Роману Ващуку за якісний звіт щодо стану та шляхів вдосконалення системи СМКОР!

📄Щодо деяких висновків можна дискутувати. Але те, що документ дійсно професійний та якісний - дискусії бути не може.

💁🏻‍♂️Із більшістю пропозицій щодо вдосконалення системи СМКОР погоджуюся, більшість з них співпадає з моїми.

Беремо на озброєння в роботі Комітету, а також спрямовуємо до Міністерства фінансів для вивчення та врахування.

Нарешті дискусія навколо СЕА ПДВ перейшла у професійну площину!
Дякую за роботу!

Ще одна історія про «корисні санкції»

🏦Є такий собі ПАТ «Сбербанк» - російська фінансова група, найбільший універсальний банк Росії та Східної Європи (у минулому житті).

💁🏻‍♂️Мав до війни майже 100 мільйонів активних приватних клієнтів та 2,8 мільйона активних корпоративних клієнтів. Активи за підсумками 2021 року – 41,2 трлн. рублів. Розвивав у росії власну «екосистему», інвестуючи у купу небанківських активів – від онлайн-кінотеатрів до сервісів доставки їжи. Непогано працював і в Україні до 24 лютого 2022 року.

🤡Але бункерний дід вирішив «асвабадіть» Україну – і все у банку пішло не так.

У лютому 2022 року Ощадбанк потрапив під санкції США щодо ведення кореспондентських рахунків, а 6 квітня опинився під блокуючими обмеженнями. Аналогічні санкції запровадили Євросоюз, Велика Британія, Швейцарія.

На цьому фоні «Сбербанк» був вимушений оголосити про «відхід з європейського ринку», на якому він працював через Sberbank Europe AG (Сбербанк Європа).

❌Практично за пару місяців «Сбербанк» втратив увесь європейський бізнес — активи в Австрії, Німеччині, Чехії, Боснії та Герцеговині, Хорватії, Угорщині, Сербії та Словенії. На початку березня австрійське управління з фінансових ринків заборонило Sberbank Europe AG продовжувати діяльність, акції хорватської «дочки» були передані до Hrvatska Postanska Banka, словенської — до Nova ljubljanska banka за рішенням національних регуляторів.

💰Продати активи хоч за якісь кошти вдалося тільки у Швейцарії та Казахстані.

💁🏻‍♂️У результаті за підсумками 2022 року чисті втрати «Сбербанка» від припиненої діяльності досягли 143,3 млрд. руб. (для порівняння – у 2021 році за цією статтею балансу він отримав прибуток 80 млрд. руб.).

😁Такий результат змусив попрощатися із значною частиною своєї «екосистеми» - продати онлайн-кінотеатр Оkko, музичний сервіс «Звук», еквайринговий сервіс «Евотор», провайдера хмарних послуг SberCloud, сервісу доставки їжі та продуктів Delivery Club. За допомогою сторонніх інвесторів зміг зберегти у себе каршеринг «Сітідрайв», сервіси доставки їжі «Самокат» та «Кухня на районі».

😉Але й така чистка не допомогла – вклад екосистеми у фінансовий результат групи був негативним, збіднілим росіянам зараз не до розваг і послуг.

📈Центральний банк Сінгапуру у січні збільшив золоті резерви на 30%

❗️Це найбільша місячна покупка держави за останні півсторіччя, і друга за всю історію.

💁🏻‍♂️Тоді, у 1968 році, через три роки після здобуття Незалежності, Сінгапур придбав 100 тонн дорогоцінного металу у Південної Африки.

📈У результаті угоди обсяги золота у валютно-фінансових резервах Сінгапуру зросли до 6,4 млн. тройських унцій або 199 тонн наприкінці січня порівняно з 4,9 млн. унцій місяцем раніше.

💰Загальна вартість злитків, що належать Центральному банку країни склала 4,5 мільярда доларів на кінець періоду.

📰За даними Bloomberg, «центральні банки по всьому світу нарощували запаси дорогоцінних металів, оскільки сила долара в останні місяці ослабла, тоді як роздрібні покупці також підтримували покупки як захист від геополітичної невизначеності та нестримної інфляції.
🇨🇳Китай збільшив свої золоті резерви четвертий місяць поспіль у лютому, а Туреччина була найбільшим покупцем дорогоцінного металу серед центральних банків минулого року».

Як бачимо – тенденція по збільшенню запасів золота у центральних банків триває і у 2023 році.

📉Китайські міста скочуються до глибокої боргової ями

💁🏻‍♂️Офіційний борг урядів 31 адміністративно-територіальної одиниці Китаю вийшов на рівень близько 5,1 трлн. доларів (включаючи облігації, що належать місцевим та іноземним інвесторам).

💰Однак якщо додати до них так звані «позабалансові борги» (механізми фінансування місцевих органів влади) – то сукупний борг становитиме цього року майже 10 трлн. доларів, що, за оцінкою WSJ, перевищує сукупний державний борг Німеччини, Франції та Італії.

За розрахунками Інституту міжнародних фінансів (IIF), співвідношення заборгованості уряду, компаній та домогосподарств Китаю до ВВП наблизилося до позначки 300%.

⚡️За даними  S&P Global, у 2022 році обсяг непогашених зобов'язань великих китайських міст становив у середньому 120% від їх річного доходу, а 2/3 китайських міст не вкладаються у верхню стелю запозичень, встановлену центральним урядом.

📍Американська дослідницька фірма Rhodium Group провела опитування, за результатами якої встановила, що близько третини великих міст Китаю складно виплачують відсотки за боргами, а приміром, у Ланьчжоу (столиці провінції Ганьсу) процентні платежі досягли позначки 74% доходів бюджету. На виплату відсотків у 25 китайських містах припадає понад 20% бюджетних доходів, планку у 10+% - подолали більш ніж 100 міст.

💲Ситуація ускладнюється тим, що за даними Lianhe Ratings Global, великі китайські міста очікують у найближчій перспективі на розрахунки за своїми зобов’язаннями: близько 84% їх сукупного офшорного боргу (84,2 млрд. доларів) доведеться погасити до 2025 року.