🤔Доволі часто доводиться чути тезу, що зниження податків, особливо податків на споживання, зокрема ПДВ, призведе до падіння цін і зниження інфляції.

💁🏻‍♂️Дійсно, в теорії підвищення податків на споживання, окрім інших ефектів (наприклад, скорочення доходів домогосподарств) призводить до зростання цін, тоді як зниження ставки податків на споживання навпаки має своїм наслідком зменшення цін.

📊Утім ефект перекладання податків на ціни є не лінійним, і залежить від багатьох факторів, наприклад від рівня конкуренції на товарних ринках, як попит на окремі товари реагуватиме на зміну ціни (еластичність попиту), виробничих можливостей виробників, одночасного застосування зменшеної ставки ПДВ тощо.

🇪🇺Численні дослідження на цю тему, у тому числі на прикладі країн ЄС, які вдавались до зміни ставки ПДВ для подолання наслідків останніх двох криз – світової фінансової та covid - 19 – свідчать, що ефект перекладання є більшим у випадку підняття податків, і меншим у випадку їх зниження. Тобто підвищення ставки ПДВ мало більший вплив на зміну цін, ніж її зменшення.

🇺🇦У випадку України, під час війни, яка призвела до зростання вартості енергоносіїв, порушень у ланцюгах створення доданої вартості і поставок, загострила проблеми на ринку робочої сили тощо, ефект перекладання зниження ставки ПДВ буде ще нижчим.

Російський «Газпром» стрімко скочується у минуле століття

📉Експорт російського газу у так зване «далеке зарубіжжя» (так вони називають держави за межами колишнього СРСР) у 2022 році скоротився до 100,9 млрд. кубометрів (у 2021 році – 185,1 млрд. кубометрів).
⚡️Падіння у річному вимірі – 45%.

💁🏻‍♂️При цьому слід мати на увазі, що постачання газу до Європи здійснювались фактично протягом 8 місяців, хоч і зазнавали поступового скорочення.
📉З вересня про «Північний потік – 1» (не кажу вже про «два») – можна забути, транзит газу через Україну зменшився удвічі.

📍У результаті оновлено історичний анти-рекорд з експорту – з запасом побито «здобуток» 1995 року, коли у «далеке зарубіжжя» було поставлено 117,4 млрд. кубометрів.
У відповідному напрямі рухається й видобуток.
За попередніми оцінками, в росії за підсумками 2022 року провідна газовидобувна компанія добуде 412,6 млрд. кубометрів газу (майже на 20% менше порівняно з 2021 роком, коли було 514,8 млрд. кубометрів).
😌За обсягами видобутку «Газпром» опустився до рівня початку 80-х років минулого століття…

💁🏻‍♂️У 2023 році очікується пробиття чергового дна – адже попит на газ продовжуватиме падати, ціни – не будуть такими захмарними (до 3,5 тис. дол. за тисячу кубів), як сягали на піку торік, а обігові кошти «Газпрому» скоротяться через ідею путіна обкласти ресурсні компанії «разовим платежем» на фінансування війни…

🤔Не можна не помітити позитивні зрушення з детінізації на ринку алкоголю.
📈Попри війну, часткову втрату споживачів виробництво спирту збільшилося рік до року на 12%, а надходження у другій половині 2022-го збільшилися на 13%.

✅Мирний план перевиконаний на 17%.
Спирт подорожчав. Сірі виробники позбавляються ліцензій. Незабаром буде ще одне рішення.
❌Спиртзаводи за т.з. другою формою не працюють.

💁🏻‍♂️Водночас, потенціал до покращення акцизної дисципліни залишається за рахунок чорного не ліцензованого ринку.

🤬Горілка вільно продається в інтернеті та нелегальній мережі.
🔴Тут недопрацьовує сумнозвісний БЕБ.

Переконаний, що проблема повинна бути вирішена остаточно в першому півріччі 2023 р.

✅На цьому тижні провів чергову зустріч з бізнесом — з представниками ТПП, ФРУ і АППУ

📱Представив наш план роботи на 2023 рік у сфері оподаткування.
А саме - про податкову у смартфоні - реформу діджиталізації.
✔️Обговорили актуальні питання правозастосування щодо оподаткування, а також визначили ключові критерії змін, як для держави так і для бізнесу, а саме – ефективність, прозорість та антикор.

🤝🏻Працюватимемо надалі в робочих групах, долучаючи до них представників кожної асоціації.

Дякую за зустріч.

Ми ввели 2% податок у березні, коли вся економіка перебувала в заціпенінні від шоку війни.

Податок став тим фактором, який, серед інших, оживив підприємства. Загалом на 2% перейшло 313 062 підприємців.
Надходження єдиного податку від юридичних осіб – платників третьої групи за 2022 рік становлять 6020 млн грн єдиного податку.

💁🏻‍♂️Сьогодні Мінфін готує законопроєкт щодо скасування 2% податку та повернення 3-ї групи оподаткування на довоєнні ставки з 1 липня.

📉Фонд національного добробуту росії у грудні скоротився на 8,4%, або майже на 1 трильйон рублів

😊Ще одна гарна новина з-за «поребрика».

👌🏻Майже мінус трильйон рублів (якщо бути абсолютно точним – «мінус» 954,9 млрд. рублів) – усього за місяць (цифра з урахуванням переоцінки активів, погашень облігацій, раніше придбаних ФНД та вкладення у нові).
⚡️Станом на 1 січня 2023 року у ньому залишилось 10,4 трлн рублів (148,4 млрд. дол. США – найнижчий показник з початку повномасштабної війни).

💁🏻‍♂️Протягом останнього місяця 2022 року 28,5 млрд. євро, 2,7 млрд. фунтів стерлінгів та 121,9 млрд. японських ієн були продані за 2,4 трильйони рублів, які пішли на фінансування дефіциту «федерального бюджету».

👇🏻В результаті на рахунку Фонду національного добробуту у центробанку росії більше не залишилось жодного фунту стерлінгів чи японської ієни.

❓Що вони ще мають з основних «активів»:
📌у коштах: 10,5 млрд. євро (якщо порівняти з грудневою реалізацією – вистачить продавати днів на десять), 309,7 млрд. китайських женьміньбі, 274,8 млн. рублів;
📌554,9 т золота (знадобиться диктатору на випадок потенційної втечі);
📌на депозиті у підсанкційному «Внешэкономбанке» - майже 650 млрд. рублів;
📌цінні папери «самоокупних інфраструктурних проектів» (які нічого не варті, бо там все з’їла тотальна корупція) – 583,7 млрд. рублів та 2,2 млрд. доларів, а також на депозитах у двох державних банках для реалізації цих «самоокупних проектів» - 138,4 млрд. рублів;
📌привілейовані акції кредитних організації – 329,0 млрд. рублів;
📌цінні папери 7 емітентів (понад 71% у портфелі – акції ПАО Сбербанк на суму 1,59 трлн. рублів, ринкова капіталізація яких скоротилась після початку повномасштабної війни на 42,5%).

🤔Не так вже й багато…

⚓️Відбулася перша в історії України приватизація морського порту

Цієї події довелось чекати понад 30 років.

💁🏻‍♂️Увесь цей час чомусь вважалося, що аеропорти чи річкові порти у приватній власності – це нормально, збудовані приватним коштом з нуля приватні морські перевалочні комплекси – теж нормально, а ось приватизувати державний морський порт – це «зрада».

✔️Нарешті цей стереотип подолано – морський порт "Усть-Дунайськ" продано на прозорому конкурентному аукціоні.

😉Заодно довели хибність тверджень деяких «експертів», що:
1) здійснювати приватизацію під час воєнного стану не можна, бо інвестори бояться війни і ніхто нічого не купить;
2) якщо якийсь відчайдуха і знайдеться – то купить за копійки.

👇🏻Спростую цим знаковим аукціоном обидва твердження:
1) претендентів було аж вісім;
2) у результаті стартова ціна, визначена у результаті експертної оцінки, збільшилась у 3,3 рази, і держава отримає за не найбільший, але перспективний з огляду розширення логістики на Дунаї порт більше 200 млн. грн.

💁🏻‍♂️Десятиліттями держава не приділяла належної уваги річковим перевезенням. У результаті їх частка у загальних перевезеннях впала до менш ніж 1%, у той час як у Європі доля екологічно чистих і дешевих річкових перевезень складає понад 15%.

🙌🏼Бачимо, що потенціал величезний, і бажаємо інвестору його реалізувати.

⚡️Продовжується удосконалення державної програми грантової підтримки «єРобота»

💁🏻‍♂️Вона була запущена влітку минулого року у рамках Плану відновлення України, і дозволяє за різними напрямками отримати безповоротну державну допомогу на створення / розвиток власного бізнесу, закладення теплиці, розбивку садів та виноградників, створення підприємств переробної промисловості тощо.

Що змінилося:
📌головним джерелом фінансування програми визначено Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (це дозволить забезпечити стабільність фінансування програми, адже торік кожен тиждень чи два доводилось приймати окремі акти Кабінету Міністрів про виділення коштів; до того ж логічно, що саме цей Фонд, окрім пасивної функції виплати допомоги по безробіттю, зможе активніше допомагати своїх клієнтам створювати власну справу і швидше позбавлятися статусу безробітного);
📌гранти по проектах, схвалених до фінансування у 2022 році, але ще не перерахованих отримувачам, у 2023 році не згорять, а будуть виплачені із загального фонду держбюджету або за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 
📌отримувачі грантів на закладення садів або створення тепличних господарств, рішення щодо яких прийнято у 2022 році, зможуть обрати спосіб отримання гранту (одним платежем у повному обсязі або частинами).

✅Реалізація державної програми створення робочих місць «єРобота», яка користується значною популярністю, як і обіцяли – продовжується. Подати заявку на участь у ній можна через Портал Дія.

Держава-агресор розпочала розпродаж своїх запасів женьміньбі (юанів)

💁🏻‍♂️Таким чином центробанк росії намагатиметься компенсувати дефіцит бюджету від скорочення надходжень від продажу нафти і газу.
🤔Запущено так зване «бюджетне правило» - у разі, якщо доходи від продажу вуглеводнів падають, держава буде продавати свої валютні резерви, щоб перерахувати до бюджету рублі.

«Операція» триватиме до 6 лютого, кожного робочого дня Центробанк продаватиме женьміньбі на 3,2 мільярдів рублів – усього на загальну суму 54,5 мільярда рублів (приблизно 800 мільйонів доларів), щоб закрити січневу дірку у бюджеті росії.

😅Торік російський центробанк намагався якомога більше замістити у своєму резерві валюти так званих «недружніх країн» китайською, але «щось пішло не так», і тепер доводиться їх розпродавати.

💁🏻‍♂️Війна обходиться росії все дорожче, «корисні» санкції поступово роблять свою справу, російські енергоносії майже нікому в Європі не цікаві.
И это ж они «всерьез пока еще ничего не начинали»…

✅Україна і надалі буде гарантом продовольчої безпеки для світу

❗️Попри війну, величезні площі пошкоджених ворогом сільськогосподарських угідь, складнощі з логістикою, Україна за підсумками 2022 року залишилась у Топ-5 світових експортерів аграрної продукції.

✔️Від початку повномасштабної війни іноземним споживачам поставлено понад 40 млн. тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що задовольняє продовольчі потреби сотень мільйон людей по всьому світу.

🌾Україна буде здатна продовжувати гарантувати глобальну продовольчу безпеку і у 2023 році. Адже, приміром, навіть за самим песимістичним сценарієм ми матимемо близько 26 млн. тонн пшениці, тоді як внутрішнє споживання оцінюється у 6,7 млн. тонн.

🫣Головна перешкода сьогодні – дії держави агресора, спрямовані де-факто на звуження можливостей роботи «морського зернового коридору».
🚢За його повноцінного функціонування Україна здатна відвантажувати морем від 25 до 29 млн. тонн зернових, однак за час його дії (з 1 серпня 2022 року) де-факто експортовано 17,8 млн. тонн.
росія штучно гальмує інспекційний догляд суден, у результаті чого кількість їх виходів з українських портів «Великої Одеси» скоротилась з 5,9 на добу у вересні 2022 року до 2,7 на добу у січні 2023 року.

💁🏻‍♂️У результаті ще з жовтня українські порти вимушені працювати менш ніж на половину своєї потужності, а обсяги недопоставок зернових на світовий ринок оцінюються у 2-3 млн. тонн щомісяця (разом за жовтень, листопад, грудень і січень – понад 11 млн. тонн).

🚢Зараз в Босфорі в черзі на інспекцію стоять майже 120 суден. 🤦🏻‍♂️Середній час очікування – від 2 до 5 тижнів, збитки для судновласників становлять від 30 тис. доларів за кожен день простою.
Однак спроби росії влаштувати світові «голодні ігри» нас не зупинять.

🌾Тільки у рамках програми Grain from Ukraine, орієнтованій на допомогу бідним країнам, ми плануємо до кінця весни забезпечити зерном понад п'ять мільйонів осіб.
💸Від моменту запуску цієї ініціативи у листопаді 2022 року в ній беруть участь вже 30 країн-донорів (зокрема, держави ЄС, Катар, Туреччина, Японія, Норвегія, Корея, Канада, США), які разом закумулювали вже майже 200 млн. доларів.

🌍До початку повномасштабної агресії рф Україна у світовій торгівлі зерном мала частку 10%, та надавала Всесвітній продовольчій програмі ООН майже 40% пшениці для держав, які потерпали від нестачі продовольства.

❗️Ми докладатимемо усіх зусиль, щоб якомога швидше вийти на ці довоєнні показники.

🌎На світовому ринку облігацій відбувся крутий розворот

📉Торік світові ринки акцій і облігацій втратили понад 30 трлн. дол.
💁🏻‍♂️Відсоткові ставки по облігаціях, випущених до 2022 року, сильно відставали від рівня інфляції, темпів і розмірів переглядів облікових ставок центробанків держав світу, і оновлюваних пропозицій банківських установ, втрачаючи цінність в очах інвесторів, які цілком логічно «скидали» якомога швидше активи, що не приносили очікуваного доходу.

🤔Однак з початку року ситуація кардинально помінялась.
💰Після того, як емітенти запропонували нову доходність, глобальна емісія державних і корпоративних облігацій різного рівня і класу до 18 січня склала, за даними Bloomberg, 586 мільярдів доларів, що є історичним рекордом за весь період спостережень з 1999 року.

💁🏻‍♂️Встановлені за запропонованими облігаціями нові рівні доходності, співмірні у якості бази з тими високими рівнями інфляції, зафіксованими торік, з одного боку, «зійшлися в одній точці» з розумінням та очікуванням з боку інвесторів, що інфляція у 2023 році буде приборкана і почне сповільнюватись, а центральні банки пом’якшуватимуть найжорсткішу за останнє десятиліття монетарну політику.

📈Дохід, фіксований за новими облігаціями, що є найвищим з 2008 року, викликав неабиякий інтерес у інвесторів, які скуповували практично усе, що пропонувалося на продаж – від цінних паперів центральних банків і суверенних фондів до корпоративних і навіть спекулятивних емітентів.

🤔«Вхід» у нові облігації з фіксованим доходом наразі для інвесторів є більш привабливим, ніж повернення на ринок акцій, особливо в умовах, коли і міжнародні фінансові інституції, і консалтингові компанії говорять про перспективи уповільнення світової економіки, а отже і скорочення фінансово-виробничих показників і доходності емітентів акцій.

У ранзі смертних гріхів, якщо такий ранг існує, крадіжка у армії під час війни – найстрашніший гріх.
Тому що крадіжка у війну - це і вбивство, і зрада, і лжесвідчення разом узяті, помножені на несправедливість.

Несправедливість, що вбиває віру, породжує сумніви, позбавляє майбутнього і народ, і людину.
І тут, звичайно, мало одних відставок.

Абсолютно підтримую Президента в тому, що настав час жорстких і справедливих рішень щодо тих, хто не зміг змиритися з новою реальністю.

Це чесно та правильно.
Країна має вижити із себе російський світ усередині, щоб добити його на полі бою.

🚚Однією з головних перепон для збільшення експорту до ЄС залишається інфраструктура і логістика

Вона поступово розв’язується, але поки що повільно.
📉Черга з вагонів на західному кордоні зменшилась з 21,2 тисячі на кінець грудня до 16 тис. на кінець другої декади січня, але погодьтесь – це багато.
🕚Кожний четвертий з них – на перегоні Батьово–Еперешке (Угорщина), час очікування – 11 діб.
У середньому вагони з продукцією простоюють на кордоні 9 днів.
📈Якщо у цілому у січні середньодобова кількість вагонів, які передаються через залізничні стики, порівняно з груднем, збільшилась на 187 вагонів, однак щодо зерновозів спостерігаємо зворотну картину, зменшення на 7% (з 612 вагонів на добу до 567).

💁🏻‍♂️І хоча робота з розширення пропускної спроможності на кордоні йде (приміром, групою Лемтранс запущено новий вантажний термінал «Мостиська» розрахунковою потужністю 5 млн. тонн вантажів на рік, а також додатково зерновий термінал на 720 тис. тонн на рік), але їй варто додати динаміці, особливо в частині реалізації державних інфраструктурних проектів.
🤔Маємо у цьому році зробити більше в частині відкриття нових і розширення існуючих пунктів пропуску на державному кордоні, як це передбачено Планом відновлення України.

✔️Адже торік завдяки «економічному» безвізу (який діє до літа, але ми ініціювали перед нашими партнерами питання щодо його продовження), а також «митному» безвізу Україна отримала додаткові можливості для збільшення постачання продукції до Європейського Союзу.