Forwarded from Макс Бужанский
Искренне не могу понять, чему так лучезарно улыбаются на фотографиях находящиеся в Давосе народные депутаты Украины.
🤬Росія посилила кібератаки проти України.
Держава-агресор намагається знищити нас не тільки на полі бою, ракетними ударами вбиваючи мирне населення та руйнуючи інфраструктуру.
❌Вона намагається дезорганізувати наш інформаційний простір та системи управління.
💁🏻♂️Торік, за даними Компютерної групи реагування на надзвичайні ситуації, було здійснено понад 2000 кібератак, у тому числі:
➕500 атак на урядові ресурси та системи управління;
➕400 атак проти комерційного, енергетичного, фінансового, телекомунікаційного та програмного секторів;
➕300 атак (тобто менш ніж шоста частина з них) були націлена на військові цілі.
🛑Ворог свідомо змістив акцент від атак на мілітарні системи на атаки на системи державного управління та системи життєзабезпечення населення.
💁🏻♂️Атакуючи ресурси постачальників електричної і теплової енергії та води, інтернет-провайдерів, постачальників послуг зв’язку – він сподівається зробити наше життя нестерпним до такого ступеню, щоб за будь-яку ціну змусити наше військово-політичне керівництво сісти за стіл переговорів.
😉Даремне сподівання – наші умови миру (включаючи справедливе покарання усіх російських військових злочинців) залишаються незмінними.
Держава-агресор намагається знищити нас не тільки на полі бою, ракетними ударами вбиваючи мирне населення та руйнуючи інфраструктуру.
❌Вона намагається дезорганізувати наш інформаційний простір та системи управління.
💁🏻♂️Торік, за даними Компютерної групи реагування на надзвичайні ситуації, було здійснено понад 2000 кібератак, у тому числі:
➕500 атак на урядові ресурси та системи управління;
➕400 атак проти комерційного, енергетичного, фінансового, телекомунікаційного та програмного секторів;
➕300 атак (тобто менш ніж шоста частина з них) були націлена на військові цілі.
🛑Ворог свідомо змістив акцент від атак на мілітарні системи на атаки на системи державного управління та системи життєзабезпечення населення.
💁🏻♂️Атакуючи ресурси постачальників електричної і теплової енергії та води, інтернет-провайдерів, постачальників послуг зв’язку – він сподівається зробити наше життя нестерпним до такого ступеню, щоб за будь-яку ціну змусити наше військово-політичне керівництво сісти за стіл переговорів.
😉Даремне сподівання – наші умови миру (включаючи справедливе покарання усіх російських військових злочинців) залишаються незмінними.
Біль втрати близьких незмірно страшний невідворотністю цього горя.
Жахом від усвідомлення слова НІКОЛИ.
Ніколи більше.
Не зустрінеш, не потиснеш руку, не посміхнешся у відповідь, не набереш посеред ночі. Не відчуєш надійне плече поряд…
Ні. Плече поряд буде завжди. І в радості, і в горі, і в нашій боротьбі, і в нашій Перемозі. Яку ми здобудемо разом із вами, друзі.
Денис. Женя. Юра. Ви у нашому строю назавжди.
Назавжди в моєму серці.
Царство Небесне та вічна пам'ять усім загиблим.
Жахом від усвідомлення слова НІКОЛИ.
Ніколи більше.
Не зустрінеш, не потиснеш руку, не посміхнешся у відповідь, не набереш посеред ночі. Не відчуєш надійне плече поряд…
Ні. Плече поряд буде завжди. І в радості, і в горі, і в нашій боротьбі, і в нашій Перемозі. Яку ми здобудемо разом із вами, друзі.
Денис. Женя. Юра. Ви у нашому строю назавжди.
Назавжди в моєму серці.
Царство Небесне та вічна пам'ять усім загиблим.
У нас погані новини для грального ринку. Якщо одним словом - догралися.
Їх ставка на чорне не зіграла. А схема з т.з. міскодінгу, яку вони реалізували разом з деякими банками з метою ухилення від оподаткування, повністю розкрита та доведена. Гроші доведеться доплатити разом із штрафами, а декому доведеться сісти.
У війну будь-які ігри з державою вкрай небезпечні. Особливо якщо ставку робиш на чорне.
Їх ставка на чорне не зіграла. А схема з т.з. міскодінгу, яку вони реалізували разом з деякими банками з метою ухилення від оподаткування, повністю розкрита та доведена. Гроші доведеться доплатити разом із штрафами, а декому доведеться сісти.
У війну будь-які ігри з державою вкрай небезпечні. Особливо якщо ставку робиш на чорне.
✅Від початку повномасштабної війни Україна отримала міжнародної допомоги більш ніж на 113 млрд. євро
За даними Кільського інституту світової економіки, 40 держав світу, а також Європейський Союз та його інституції надавали нам фінансову, гуманітарну та військову допомогу.
🌍П’ятірка лідерів за загальними обсягами допомоги – США, ЄС, Великобританія, Німеччина та Канада.
💁🏻♂️За часткою свого ВВП, у яку оцінюється допомога Україні, найбільший внесок зробили Естонія (1,3% ВВП на двосторонній основі та через ЄС), Латвія (1,1% ВВП), Польща (0,7% ВВП), Литва (0,7% ВВП), Словаччина (0,5% ВВП).
Якщо виокремити обсяги військової допомоги – лідерами є США (22,9 млрд. євро), Великобританія (4,1 млрд. євро), ЄС (3,1 млрд. євро), Німеччина (2,3 млрд. євро), Польща (1,8 млрд. євро).
💶В розрізі фінансової допомоги наші головні донори – ЄС (30,3 млрд. євро) і США (15,1 млрд. євро).
🤝🏻Не менш важлива допомога – видатки на підтримку наших громадян, які через війну були змушені опинитись за кордоном.
💁🏻♂️Обсяги допомоги ним з боку Польщі оцінюються у 1,0% ВВП цієї країни, Чехії та Болгарії – по 0,8% ВВП, Естонії, Латвії та Литви – по 0,5% ВВП.
🇪🇺🇺🇸Вдячні кожній з 40 держав світу та Європейському Союзові за допомогу і підтримку.
За даними Кільського інституту світової економіки, 40 держав світу, а також Європейський Союз та його інституції надавали нам фінансову, гуманітарну та військову допомогу.
🌍П’ятірка лідерів за загальними обсягами допомоги – США, ЄС, Великобританія, Німеччина та Канада.
💁🏻♂️За часткою свого ВВП, у яку оцінюється допомога Україні, найбільший внесок зробили Естонія (1,3% ВВП на двосторонній основі та через ЄС), Латвія (1,1% ВВП), Польща (0,7% ВВП), Литва (0,7% ВВП), Словаччина (0,5% ВВП).
Якщо виокремити обсяги військової допомоги – лідерами є США (22,9 млрд. євро), Великобританія (4,1 млрд. євро), ЄС (3,1 млрд. євро), Німеччина (2,3 млрд. євро), Польща (1,8 млрд. євро).
💶В розрізі фінансової допомоги наші головні донори – ЄС (30,3 млрд. євро) і США (15,1 млрд. євро).
🤝🏻Не менш важлива допомога – видатки на підтримку наших громадян, які через війну були змушені опинитись за кордоном.
💁🏻♂️Обсяги допомоги ним з боку Польщі оцінюються у 1,0% ВВП цієї країни, Чехії та Болгарії – по 0,8% ВВП, Естонії, Латвії та Литви – по 0,5% ВВП.
🇪🇺🇺🇸Вдячні кожній з 40 держав світу та Європейському Союзові за допомогу і підтримку.
Kiel Institute
Ukraine Support Tracker - A Database of Military, Financial and Humanitarian Aid to Ukraine
The Ukraine Support Tracker lists and quantifies military, financial and humanitarian aid promised by governments to Ukraine.
Дякую шановному професору Миколі Кучерявенко та колегам за можливість взяти участь у роботі над підручником з податкового права.
Рекомендую студентам, колегам-науковцям та всім хто цікавиться.
Рекомендую студентам, колегам-науковцям та всім хто цікавиться.
🤔Доволі часто доводиться чути тезу, що зниження податків, особливо податків на споживання, зокрема ПДВ, призведе до падіння цін і зниження інфляції.
💁🏻♂️Дійсно, в теорії підвищення податків на споживання, окрім інших ефектів (наприклад, скорочення доходів домогосподарств) призводить до зростання цін, тоді як зниження ставки податків на споживання навпаки має своїм наслідком зменшення цін.
📊Утім ефект перекладання податків на ціни є не лінійним, і залежить від багатьох факторів, наприклад від рівня конкуренції на товарних ринках, як попит на окремі товари реагуватиме на зміну ціни (еластичність попиту), виробничих можливостей виробників, одночасного застосування зменшеної ставки ПДВ тощо.
🇪🇺Численні дослідження на цю тему, у тому числі на прикладі країн ЄС, які вдавались до зміни ставки ПДВ для подолання наслідків останніх двох криз – світової фінансової та covid - 19 – свідчать, що ефект перекладання є більшим у випадку підняття податків, і меншим у випадку їх зниження. Тобто підвищення ставки ПДВ мало більший вплив на зміну цін, ніж її зменшення.
🇺🇦У випадку України, під час війни, яка призвела до зростання вартості енергоносіїв, порушень у ланцюгах створення доданої вартості і поставок, загострила проблеми на ринку робочої сили тощо, ефект перекладання зниження ставки ПДВ буде ще нижчим.
💁🏻♂️Дійсно, в теорії підвищення податків на споживання, окрім інших ефектів (наприклад, скорочення доходів домогосподарств) призводить до зростання цін, тоді як зниження ставки податків на споживання навпаки має своїм наслідком зменшення цін.
📊Утім ефект перекладання податків на ціни є не лінійним, і залежить від багатьох факторів, наприклад від рівня конкуренції на товарних ринках, як попит на окремі товари реагуватиме на зміну ціни (еластичність попиту), виробничих можливостей виробників, одночасного застосування зменшеної ставки ПДВ тощо.
🇪🇺Численні дослідження на цю тему, у тому числі на прикладі країн ЄС, які вдавались до зміни ставки ПДВ для подолання наслідків останніх двох криз – світової фінансової та covid - 19 – свідчать, що ефект перекладання є більшим у випадку підняття податків, і меншим у випадку їх зниження. Тобто підвищення ставки ПДВ мало більший вплив на зміну цін, ніж її зменшення.
🇺🇦У випадку України, під час війни, яка призвела до зростання вартості енергоносіїв, порушень у ланцюгах створення доданої вартості і поставок, загострила проблеми на ринку робочої сили тощо, ефект перекладання зниження ставки ПДВ буде ще нижчим.
📊Зокрема, це підтверджується відповідями самих виробників в останньому дослідженні ділових очікувань НБУ за 4-й квартал 2022 року, відповідно до якого фактор податкового тиску як був, так і залишається останнім у списку чинників, які впливають на рівень відпускних цін. Тоді як домінуючими факторами залишаються ціни на енергоносії та іншу сировину, курс гривні, проблеми з логістикою, дефіцит робочої сили тощо.
❗️Це лише один з прикладів фахової дискусії, яку слід провести приймаючи рішення щодо податкової реформи.
❗️Це лише один з прикладів фахової дискусії, яку слід провести приймаючи рішення щодо податкової реформи.
Російський «Газпром» стрімко скочується у минуле століття
📉Експорт російського газу у так зване «далеке зарубіжжя» (так вони називають держави за межами колишнього СРСР) у 2022 році скоротився до 100,9 млрд. кубометрів (у 2021 році – 185,1 млрд. кубометрів).
⚡️Падіння у річному вимірі – 45%.
💁🏻♂️При цьому слід мати на увазі, що постачання газу до Європи здійснювались фактично протягом 8 місяців, хоч і зазнавали поступового скорочення.
📉З вересня про «Північний потік – 1» (не кажу вже про «два») – можна забути, транзит газу через Україну зменшився удвічі.
📍У результаті оновлено історичний анти-рекорд з експорту – з запасом побито «здобуток» 1995 року, коли у «далеке зарубіжжя» було поставлено 117,4 млрд. кубометрів.
У відповідному напрямі рухається й видобуток.
За попередніми оцінками, в росії за підсумками 2022 року провідна газовидобувна компанія добуде 412,6 млрд. кубометрів газу (майже на 20% менше порівняно з 2021 роком, коли було 514,8 млрд. кубометрів).
😌За обсягами видобутку «Газпром» опустився до рівня початку 80-х років минулого століття…
💁🏻♂️У 2023 році очікується пробиття чергового дна – адже попит на газ продовжуватиме падати, ціни – не будуть такими захмарними (до 3,5 тис. дол. за тисячу кубів), як сягали на піку торік, а обігові кошти «Газпрому» скоротяться через ідею путіна обкласти ресурсні компанії «разовим платежем» на фінансування війни…
📉Експорт російського газу у так зване «далеке зарубіжжя» (так вони називають держави за межами колишнього СРСР) у 2022 році скоротився до 100,9 млрд. кубометрів (у 2021 році – 185,1 млрд. кубометрів).
⚡️Падіння у річному вимірі – 45%.
💁🏻♂️При цьому слід мати на увазі, що постачання газу до Європи здійснювались фактично протягом 8 місяців, хоч і зазнавали поступового скорочення.
📉З вересня про «Північний потік – 1» (не кажу вже про «два») – можна забути, транзит газу через Україну зменшився удвічі.
📍У результаті оновлено історичний анти-рекорд з експорту – з запасом побито «здобуток» 1995 року, коли у «далеке зарубіжжя» було поставлено 117,4 млрд. кубометрів.
У відповідному напрямі рухається й видобуток.
За попередніми оцінками, в росії за підсумками 2022 року провідна газовидобувна компанія добуде 412,6 млрд. кубометрів газу (майже на 20% менше порівняно з 2021 роком, коли було 514,8 млрд. кубометрів).
😌За обсягами видобутку «Газпром» опустився до рівня початку 80-х років минулого століття…
💁🏻♂️У 2023 році очікується пробиття чергового дна – адже попит на газ продовжуватиме падати, ціни – не будуть такими захмарними (до 3,5 тис. дол. за тисячу кубів), як сягали на піку торік, а обігові кошти «Газпрому» скоротяться через ідею путіна обкласти ресурсні компанії «разовим платежем» на фінансування війни…
🤔Не можна не помітити позитивні зрушення з детінізації на ринку алкоголю.
📈Попри війну, часткову втрату споживачів виробництво спирту збільшилося рік до року на 12%, а надходження у другій половині 2022-го збільшилися на 13%.
✅Мирний план перевиконаний на 17%.
Спирт подорожчав. Сірі виробники позбавляються ліцензій. Незабаром буде ще одне рішення.
❌Спиртзаводи за т.з. другою формою не працюють.
💁🏻♂️Водночас, потенціал до покращення акцизної дисципліни залишається за рахунок чорного не ліцензованого ринку.
🤬Горілка вільно продається в інтернеті та нелегальній мережі.
🔴Тут недопрацьовує сумнозвісний БЕБ.
Переконаний, що проблема повинна бути вирішена остаточно в першому півріччі 2023 р.
📈Попри війну, часткову втрату споживачів виробництво спирту збільшилося рік до року на 12%, а надходження у другій половині 2022-го збільшилися на 13%.
✅Мирний план перевиконаний на 17%.
Спирт подорожчав. Сірі виробники позбавляються ліцензій. Незабаром буде ще одне рішення.
❌Спиртзаводи за т.з. другою формою не працюють.
💁🏻♂️Водночас, потенціал до покращення акцизної дисципліни залишається за рахунок чорного не ліцензованого ринку.
🤬Горілка вільно продається в інтернеті та нелегальній мережі.
🔴Тут недопрацьовує сумнозвісний БЕБ.
Переконаний, що проблема повинна бути вирішена остаточно в першому півріччі 2023 р.
✅На цьому тижні провів чергову зустріч з бізнесом — з представниками ТПП, ФРУ і АППУ
📱Представив наш план роботи на 2023 рік у сфері оподаткування.
А саме - про податкову у смартфоні - реформу діджиталізації.
✔️Обговорили актуальні питання правозастосування щодо оподаткування, а також визначили ключові критерії змін, як для держави так і для бізнесу, а саме – ефективність, прозорість та антикор.
🤝🏻Працюватимемо надалі в робочих групах, долучаючи до них представників кожної асоціації.
Дякую за зустріч.
📱Представив наш план роботи на 2023 рік у сфері оподаткування.
А саме - про податкову у смартфоні - реформу діджиталізації.
✔️Обговорили актуальні питання правозастосування щодо оподаткування, а також визначили ключові критерії змін, як для держави так і для бізнесу, а саме – ефективність, прозорість та антикор.
🤝🏻Працюватимемо надалі в робочих групах, долучаючи до них представників кожної асоціації.
Дякую за зустріч.
Ми ввели 2% податок у березні, коли вся економіка перебувала в заціпенінні від шоку війни.
Податок став тим фактором, який, серед інших, оживив підприємства. Загалом на 2% перейшло 313 062 підприємців.
Надходження єдиного податку від юридичних осіб – платників третьої групи за 2022 рік становлять 6020 млн грн єдиного податку.
💁🏻♂️Сьогодні Мінфін готує законопроєкт щодо скасування 2% податку та повернення 3-ї групи оподаткування на довоєнні ставки з 1 липня.
Податок став тим фактором, який, серед інших, оживив підприємства. Загалом на 2% перейшло 313 062 підприємців.
Надходження єдиного податку від юридичних осіб – платників третьої групи за 2022 рік становлять 6020 млн грн єдиного податку.
💁🏻♂️Сьогодні Мінфін готує законопроєкт щодо скасування 2% податку та повернення 3-ї групи оподаткування на довоєнні ставки з 1 липня.
📉Фонд національного добробуту росії у грудні скоротився на 8,4%, або майже на 1 трильйон рублів
😊Ще одна гарна новина з-за «поребрика».
👌🏻Майже мінус трильйон рублів (якщо бути абсолютно точним – «мінус» 954,9 млрд. рублів) – усього за місяць (цифра з урахуванням переоцінки активів, погашень облігацій, раніше придбаних ФНД та вкладення у нові).
⚡️Станом на 1 січня 2023 року у ньому залишилось 10,4 трлн рублів (148,4 млрд. дол. США – найнижчий показник з початку повномасштабної війни).
💁🏻♂️Протягом останнього місяця 2022 року 28,5 млрд. євро, 2,7 млрд. фунтів стерлінгів та 121,9 млрд. японських ієн були продані за 2,4 трильйони рублів, які пішли на фінансування дефіциту «федерального бюджету».
👇🏻В результаті на рахунку Фонду національного добробуту у центробанку росії більше не залишилось жодного фунту стерлінгів чи японської ієни.
❓Що вони ще мають з основних «активів»:
📌у коштах: 10,5 млрд. євро (якщо порівняти з грудневою реалізацією – вистачить продавати днів на десять), 309,7 млрд. китайських женьміньбі, 274,8 млн. рублів;
📌554,9 т золота (знадобиться диктатору на випадок потенційної втечі);
📌на депозиті у підсанкційному «Внешэкономбанке» - майже 650 млрд. рублів;
📌цінні папери «самоокупних інфраструктурних проектів» (які нічого не варті, бо там все з’їла тотальна корупція) – 583,7 млрд. рублів та 2,2 млрд. доларів, а також на депозитах у двох державних банках для реалізації цих «самоокупних проектів» - 138,4 млрд. рублів;
📌привілейовані акції кредитних організації – 329,0 млрд. рублів;
📌цінні папери 7 емітентів (понад 71% у портфелі – акції ПАО Сбербанк на суму 1,59 трлн. рублів, ринкова капіталізація яких скоротилась після початку повномасштабної війни на 42,5%).
🤔Не так вже й багато…
😊Ще одна гарна новина з-за «поребрика».
👌🏻Майже мінус трильйон рублів (якщо бути абсолютно точним – «мінус» 954,9 млрд. рублів) – усього за місяць (цифра з урахуванням переоцінки активів, погашень облігацій, раніше придбаних ФНД та вкладення у нові).
⚡️Станом на 1 січня 2023 року у ньому залишилось 10,4 трлн рублів (148,4 млрд. дол. США – найнижчий показник з початку повномасштабної війни).
💁🏻♂️Протягом останнього місяця 2022 року 28,5 млрд. євро, 2,7 млрд. фунтів стерлінгів та 121,9 млрд. японських ієн були продані за 2,4 трильйони рублів, які пішли на фінансування дефіциту «федерального бюджету».
👇🏻В результаті на рахунку Фонду національного добробуту у центробанку росії більше не залишилось жодного фунту стерлінгів чи японської ієни.
❓Що вони ще мають з основних «активів»:
📌у коштах: 10,5 млрд. євро (якщо порівняти з грудневою реалізацією – вистачить продавати днів на десять), 309,7 млрд. китайських женьміньбі, 274,8 млн. рублів;
📌554,9 т золота (знадобиться диктатору на випадок потенційної втечі);
📌на депозиті у підсанкційному «Внешэкономбанке» - майже 650 млрд. рублів;
📌цінні папери «самоокупних інфраструктурних проектів» (які нічого не варті, бо там все з’їла тотальна корупція) – 583,7 млрд. рублів та 2,2 млрд. доларів, а також на депозитах у двох державних банках для реалізації цих «самоокупних проектів» - 138,4 млрд. рублів;
📌привілейовані акції кредитних організації – 329,0 млрд. рублів;
📌цінні папери 7 емітентів (понад 71% у портфелі – акції ПАО Сбербанк на суму 1,59 трлн. рублів, ринкова капіталізація яких скоротилась після початку повномасштабної війни на 42,5%).
🤔Не так вже й багато…
⚓️Відбулася перша в історії України приватизація морського порту
Цієї події довелось чекати понад 30 років.
💁🏻♂️Увесь цей час чомусь вважалося, що аеропорти чи річкові порти у приватній власності – це нормально, збудовані приватним коштом з нуля приватні морські перевалочні комплекси – теж нормально, а ось приватизувати державний морський порт – це «зрада».
✔️Нарешті цей стереотип подолано – морський порт "Усть-Дунайськ" продано на прозорому конкурентному аукціоні.
😉Заодно довели хибність тверджень деяких «експертів», що:
1) здійснювати приватизацію під час воєнного стану не можна, бо інвестори бояться війни і ніхто нічого не купить;
2) якщо якийсь відчайдуха і знайдеться – то купить за копійки.
👇🏻Спростую цим знаковим аукціоном обидва твердження:
1) претендентів було аж вісім;
2) у результаті стартова ціна, визначена у результаті експертної оцінки, збільшилась у 3,3 рази, і держава отримає за не найбільший, але перспективний з огляду розширення логістики на Дунаї порт більше 200 млн. грн.
💁🏻♂️Десятиліттями держава не приділяла належної уваги річковим перевезенням. У результаті їх частка у загальних перевезеннях впала до менш ніж 1%, у той час як у Європі доля екологічно чистих і дешевих річкових перевезень складає понад 15%.
🙌🏼Бачимо, що потенціал величезний, і бажаємо інвестору його реалізувати.
Цієї події довелось чекати понад 30 років.
💁🏻♂️Увесь цей час чомусь вважалося, що аеропорти чи річкові порти у приватній власності – це нормально, збудовані приватним коштом з нуля приватні морські перевалочні комплекси – теж нормально, а ось приватизувати державний морський порт – це «зрада».
✔️Нарешті цей стереотип подолано – морський порт "Усть-Дунайськ" продано на прозорому конкурентному аукціоні.
😉Заодно довели хибність тверджень деяких «експертів», що:
1) здійснювати приватизацію під час воєнного стану не можна, бо інвестори бояться війни і ніхто нічого не купить;
2) якщо якийсь відчайдуха і знайдеться – то купить за копійки.
👇🏻Спростую цим знаковим аукціоном обидва твердження:
1) претендентів було аж вісім;
2) у результаті стартова ціна, визначена у результаті експертної оцінки, збільшилась у 3,3 рази, і держава отримає за не найбільший, але перспективний з огляду розширення логістики на Дунаї порт більше 200 млн. грн.
💁🏻♂️Десятиліттями держава не приділяла належної уваги річковим перевезенням. У результаті їх частка у загальних перевезеннях впала до менш ніж 1%, у той час як у Європі доля екологічно чистих і дешевих річкових перевезень складає понад 15%.
🙌🏼Бачимо, що потенціал величезний, і бажаємо інвестору його реалізувати.
⚡️Продовжується удосконалення державної програми грантової підтримки «єРобота»
💁🏻♂️Вона була запущена влітку минулого року у рамках Плану відновлення України, і дозволяє за різними напрямками отримати безповоротну державну допомогу на створення / розвиток власного бізнесу, закладення теплиці, розбивку садів та виноградників, створення підприємств переробної промисловості тощо.
Що змінилося:
📌головним джерелом фінансування програми визначено Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (це дозволить забезпечити стабільність фінансування програми, адже торік кожен тиждень чи два доводилось приймати окремі акти Кабінету Міністрів про виділення коштів; до того ж логічно, що саме цей Фонд, окрім пасивної функції виплати допомоги по безробіттю, зможе активніше допомагати своїх клієнтам створювати власну справу і швидше позбавлятися статусу безробітного);
📌гранти по проектах, схвалених до фінансування у 2022 році, але ще не перерахованих отримувачам, у 2023 році не згорять, а будуть виплачені із загального фонду держбюджету або за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
📌отримувачі грантів на закладення садів або створення тепличних господарств, рішення щодо яких прийнято у 2022 році, зможуть обрати спосіб отримання гранту (одним платежем у повному обсязі або частинами).
✅Реалізація державної програми створення робочих місць «єРобота», яка користується значною популярністю, як і обіцяли – продовжується. Подати заявку на участь у ній можна через Портал Дія.
💁🏻♂️Вона була запущена влітку минулого року у рамках Плану відновлення України, і дозволяє за різними напрямками отримати безповоротну державну допомогу на створення / розвиток власного бізнесу, закладення теплиці, розбивку садів та виноградників, створення підприємств переробної промисловості тощо.
Що змінилося:
📌головним джерелом фінансування програми визначено Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (це дозволить забезпечити стабільність фінансування програми, адже торік кожен тиждень чи два доводилось приймати окремі акти Кабінету Міністрів про виділення коштів; до того ж логічно, що саме цей Фонд, окрім пасивної функції виплати допомоги по безробіттю, зможе активніше допомагати своїх клієнтам створювати власну справу і швидше позбавлятися статусу безробітного);
📌гранти по проектах, схвалених до фінансування у 2022 році, але ще не перерахованих отримувачам, у 2023 році не згорять, а будуть виплачені із загального фонду держбюджету або за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
📌отримувачі грантів на закладення садів або створення тепличних господарств, рішення щодо яких прийнято у 2022 році, зможуть обрати спосіб отримання гранту (одним платежем у повному обсязі або частинами).
✅Реалізація державної програми створення робочих місць «єРобота», яка користується значною популярністю, як і обіцяли – продовжується. Подати заявку на участь у ній можна через Портал Дія.
❗️Щодо спрощення та пришвидшення відшкодування ПДВ, вважаю, що вже сьогодні є всі підстави для скорочення удвічі строків на проведення документальних перевірок з питань відшкодування податку на додану вартість та відновлення його автоматичного повернення.
✅Зробимо законодавчі зміни якнайшвидше.
✅Зробимо законодавчі зміни якнайшвидше.
Україна планує підписати угоду з ЄС про "Єдиний ринок"
🇪🇺Програма ЄС "Єдиний ринок" – це семирічний (2021-2027 рр.) інструмент фінансової підтримки з боку Євросоюзу із загальним бюджетом 4,2 млрд. євро.
Це ще один важливий крок, який сприятиме прискоренню набуття нашою державою повного членства в ЄС.
💰Кошти у рамках цієї програма виділяються для створення умов для спрощення доступу до ринків ЄС, покращання бізнес-середовища, сприяння розвитку бізнесу, підвищення конкурентоспроможності і стійкості малого і середнього бізнесу (на підтримку МСБ виділяється майже чверть від усього бюджету, близько 1 млрд. євро), покращання збирання, оброблення та аналізу статистичної інформації (546 млн. євро) та інші напрями, які допоможуть нашому бізнесу інтегруватись в загальноєвропейський ринок.
🇪🇺Програма ЄС "Єдиний ринок" – це семирічний (2021-2027 рр.) інструмент фінансової підтримки з боку Євросоюзу із загальним бюджетом 4,2 млрд. євро.
Це ще один важливий крок, який сприятиме прискоренню набуття нашою державою повного членства в ЄС.
💰Кошти у рамках цієї програма виділяються для створення умов для спрощення доступу до ринків ЄС, покращання бізнес-середовища, сприяння розвитку бізнесу, підвищення конкурентоспроможності і стійкості малого і середнього бізнесу (на підтримку МСБ виділяється майже чверть від усього бюджету, близько 1 млрд. євро), покращання збирання, оброблення та аналізу статистичної інформації (546 млн. євро) та інші напрями, які допоможуть нашому бізнесу інтегруватись в загальноєвропейський ринок.
Держава-агресор розпочала розпродаж своїх запасів женьміньбі (юанів)
💁🏻♂️Таким чином центробанк росії намагатиметься компенсувати дефіцит бюджету від скорочення надходжень від продажу нафти і газу.
🤔Запущено так зване «бюджетне правило» - у разі, якщо доходи від продажу вуглеводнів падають, держава буде продавати свої валютні резерви, щоб перерахувати до бюджету рублі.
«Операція» триватиме до 6 лютого, кожного робочого дня Центробанк продаватиме женьміньбі на 3,2 мільярдів рублів – усього на загальну суму 54,5 мільярда рублів (приблизно 800 мільйонів доларів), щоб закрити січневу дірку у бюджеті росії.
😅Торік російський центробанк намагався якомога більше замістити у своєму резерві валюти так званих «недружніх країн» китайською, але «щось пішло не так», і тепер доводиться їх розпродавати.
💁🏻♂️Війна обходиться росії все дорожче, «корисні» санкції поступово роблять свою справу, російські енергоносії майже нікому в Європі не цікаві.
И это ж они «всерьез пока еще ничего не начинали»…
💁🏻♂️Таким чином центробанк росії намагатиметься компенсувати дефіцит бюджету від скорочення надходжень від продажу нафти і газу.
🤔Запущено так зване «бюджетне правило» - у разі, якщо доходи від продажу вуглеводнів падають, держава буде продавати свої валютні резерви, щоб перерахувати до бюджету рублі.
«Операція» триватиме до 6 лютого, кожного робочого дня Центробанк продаватиме женьміньбі на 3,2 мільярдів рублів – усього на загальну суму 54,5 мільярда рублів (приблизно 800 мільйонів доларів), щоб закрити січневу дірку у бюджеті росії.
😅Торік російський центробанк намагався якомога більше замістити у своєму резерві валюти так званих «недружніх країн» китайською, але «щось пішло не так», і тепер доводиться їх розпродавати.
💁🏻♂️Війна обходиться росії все дорожче, «корисні» санкції поступово роблять свою справу, російські енергоносії майже нікому в Європі не цікаві.
И это ж они «всерьез пока еще ничего не начинали»…
✅Україна і надалі буде гарантом продовольчої безпеки для світу
❗️Попри війну, величезні площі пошкоджених ворогом сільськогосподарських угідь, складнощі з логістикою, Україна за підсумками 2022 року залишилась у Топ-5 світових експортерів аграрної продукції.
✔️Від початку повномасштабної війни іноземним споживачам поставлено понад 40 млн. тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що задовольняє продовольчі потреби сотень мільйон людей по всьому світу.
🌾Україна буде здатна продовжувати гарантувати глобальну продовольчу безпеку і у 2023 році. Адже, приміром, навіть за самим песимістичним сценарієм ми матимемо близько 26 млн. тонн пшениці, тоді як внутрішнє споживання оцінюється у 6,7 млн. тонн.
🫣Головна перешкода сьогодні – дії держави агресора, спрямовані де-факто на звуження можливостей роботи «морського зернового коридору».
🚢За його повноцінного функціонування Україна здатна відвантажувати морем від 25 до 29 млн. тонн зернових, однак за час його дії (з 1 серпня 2022 року) де-факто експортовано 17,8 млн. тонн.
росія штучно гальмує інспекційний догляд суден, у результаті чого кількість їх виходів з українських портів «Великої Одеси» скоротилась з 5,9 на добу у вересні 2022 року до 2,7 на добу у січні 2023 року.
❗️Попри війну, величезні площі пошкоджених ворогом сільськогосподарських угідь, складнощі з логістикою, Україна за підсумками 2022 року залишилась у Топ-5 світових експортерів аграрної продукції.
✔️Від початку повномасштабної війни іноземним споживачам поставлено понад 40 млн. тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що задовольняє продовольчі потреби сотень мільйон людей по всьому світу.
🌾Україна буде здатна продовжувати гарантувати глобальну продовольчу безпеку і у 2023 році. Адже, приміром, навіть за самим песимістичним сценарієм ми матимемо близько 26 млн. тонн пшениці, тоді як внутрішнє споживання оцінюється у 6,7 млн. тонн.
🫣Головна перешкода сьогодні – дії держави агресора, спрямовані де-факто на звуження можливостей роботи «морського зернового коридору».
🚢За його повноцінного функціонування Україна здатна відвантажувати морем від 25 до 29 млн. тонн зернових, однак за час його дії (з 1 серпня 2022 року) де-факто експортовано 17,8 млн. тонн.
росія штучно гальмує інспекційний догляд суден, у результаті чого кількість їх виходів з українських портів «Великої Одеси» скоротилась з 5,9 на добу у вересні 2022 року до 2,7 на добу у січні 2023 року.