📈За минулий рік середня пенсія зросла на 16%

🏦За даними Пенсійного фонду України, на початок 2023 року в Україні налічувалось 10,687 млн. пенсіонерів.

💁🏻‍♂️Середня пенсія на початок 2023 року склала 4622,6 грн.
📈Порівняно з початком минулого року середня пенсійна виплата зросла на 15,8%.

📉Так, у реальному вимірі, з врахуванням інфляції, середня пенсія скоротилась на 8,5%, у доларовому еквіваленті на 13,6%.

Було б дивно очікувати зростання реальних доходів громадян під час війни, але влада зробила усе можливе аби тягар зростання вартості життя під час війни і сплеску інфляції для найбільш незахищених верств населення, зокрема для пенсіонерів, було пом’якшено. Просто порівняйте ці цифри із загальним падінням реального ВВП (щонайменше на 30%) або реальних зарплат (щонайменше на 20%).

💁🏻‍♂️Це стало можливим завдяки індексації пенсій на 14%, проведеній у березні 2022 року, збільшенню мінімальної пенсії за віком, проведенню перерахунків для окремих категорій пенсіонерів - пільговиків, компенсаційним доплатам пенсіонерам літного віку (старше 70 років).
💰Фінансове становище Пенсійного фонду протягом року також залишалось стабільним: план власних доходів від ЄСВ було перевиконано на 5,6% або майже на 20 млрд. грн.

🌏Певну частину фінансування пенсій - через трансферт із державного бюджету ПФУ - вдалося закрити за рахунок допомоги партнерів.

☑️Цього року, попри війну і обмежені ресурси, індексація пенсій також запланована, що дозволить частково компенсувати втрати від інфляції.
💰Кошти на це зарезервовано у бюджеті. Такий перерахунок очікується у березні. Відбудуться також усі планові індивідуальні перерахунки і доплати до пенсій відповідно до законодавства. Де є фізична і безпекова можливість, пенсії будуть виплачуватись повністю і вчасно.

🌾Відвантажено перший мільйон тонн зернових у рамках «морського зернового коридору»

☑️Попри складні погодні умови, не минуло і двох тижнів з початку року – а вже у дорозі до споживачів перший у цьому році мільйон тонн українського зерна.

💁🏻‍♂️Спеціально для кремлівського брехуна, який звинувачує Україну, що ми постачаємо продукції переважно багатим країнам – сьогодні українська аграрна продукція вийшла морем, щоб дістатися до жителів Лівії, Тунісу та Марокко. На завантаженні – балкер, який в рамках Продовольчої програми ООН повезе пшеницю до Афганістану.
⚡️Нині в портах України – 17 суден, які готовляться прийняти на борт ще понад півмільйона тонн зерна.

🤬Могло б бути більше – адже у черзі у Босфорі через умисні дії російських інспекторів застрягло вже 104 судна (є такі, що стоять там ще з кінця листопада) – це приблизно 2 млн. тонн, які б вже могли піти до споживачів.

❗️Але це нас не спинить – ми і далі братиме якнайактивнішу участь у забезпечення світової продовольчої безпеки.

Процес відновлення України набирає обертів

🇫🇷Наприкінці грудня 2022 року Україна отримала від Франції конструкції для трьох модульних мостів.
👌🏻Не минуло і двох тижнів – а перший з них вже змонтований і встановлений на балки, незабаром фінальні роботи з влаштування підходів і відкриття руху.

🇳🇴На цьому тижні в Україну прибули перші вантажівки з конструкціями для 10 мостів, наданих Норвегією. Ця країна стала третьою, що долучилась до відбудови мостової інфраструктури.
🇸🇪🇨🇿Найближчим часом очікуємо мости від Швеції та ще одну партію – від Чехії.

👏🏻Завдяки новому напряму «Відновлення» на фандрейзинговій платформі UNITED24 було закумульовано від донорів зі 110 держав світу (!!!) понад 500 млн. грн., які підуть на капітальний ремонт 18 багатоквартирних будинків у м. Ірпінь, с. Бузова, с. Мила, смт. Бородянка, смт. Гостомель (Київська обл.), завдяки чому майже 4000 мешканців зможуть повернутися додому вже до кінця 2023 року.

📑Відновлення пошкодженого житлового фонду і критичної інфраструктури – першочергове завдання в рамках Плану відновлення України.

За давньою українською традицією сьогодні засівають.

Хто зерном та хлібом, а хто ракетами та смертю.

Зараз важливо пам'ятати ще одну прадавню мудрість. Що посієш — те й пожнеш.

☑️Наші законопроєкти про звільнення від імпортних податків дронів зареєстровано.

Але проблема забезпечення безпілотними апаратами збройних сил значно складніша. І лежіть в площині виробництва.
Наших. Кращих. Найсучасніших. Які рятують життя та продаються у всьому світі.

💁🏻‍♂️Взяв участь у Конференції «Виробництво БПЛА: можливості та виклики», організованій Київською школою економіки (KSE, Україна),
під час котрої глибоко і всебічно обговорили перешкоди, які необхідно зняти, аби виробництво дронів стало потужною українською галуззю не тільки на словах.

📑Продовжимо роботу у цьому напрямі на площадці комітету.

Декілька приємних новин з «аграрного фронту»

⚡️Зазвичай середина січня – це мінімум місяць після того, як підбиті остаточні підсумки осінніх польових робіт.
💁🏻‍♂️Але війна, а головне – надзвичайно сприятлива погода восени та у першій половині зими, дозволяє нам продовжувати збирати врожай та отримувати приємні новини від аграріїв.

☑️Станом на 12 січня збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 10,9 млн. га.
❇️Маємо у аграрній скарбничці майже 51,0 млн. тонн зерна (вже у новому 2023 році році зібрали 2,2 млн. тонн!, ще на 6% площ польові роботи тривають, тобто буде ще більше), в т.ч.:
📌кукурудзи на зерно - 23,5 млн. тонн (зібрано з 85% засіяних площ);
📌пшениці - 20,2 млн. тонн;
📌ячменю - 5,8 млн. тонн;
📌гороху - 269 тис. тонн;
📌гречки - 158,5 тис. тонн;
📌проса - 101,8 тис. тонн.

Крім того:
📌соняшника - 10,5 млн. тонн насіння;
📌сої - 3,7 млн. тонн;
📌ріпаку - 3,2 млн. тонн насіння;
📌цукрових буряків - 9 млн. тонн солодких коренів.

💁🏻‍♂️Зібраний врожай задовольняє наші внутрішні потреби із запасом.
🇺🇳Матимемо також вдосталь зерна, щоб продовжити його постачання найбіднішим і найнужденнішим державам світу у рамках постачань Продовольчої програми ООН, а також нашої ініціативи Grain from Ukraine.

У грудні 2022 року суд німецького міста Ітцего ухвалив вирок Ірмгард Фурхнер. У 1943-1945 роках вона працювала цивільним службовцем у комендатурі Штуттгофа, займаючись документообігом в концтаборі - і оформляла масові вбивства.

Не вбивала, не видавала вироки – лише документально оформлювала.
Суд визнав 97-річну жінку винною у співучасті у вбивствах понад 10 тисяч ув'язнених та призначив їй умовний термін.

Отож, знайдуть та засудять кожного. І тих, хто наказував, і тих, хто на кнопку тиснув, і тих, хто стоячи аплодував.

💁🏻‍♂️Як індустрія відеоігор, вартістю 180 млрд. дол., здатна змінити світову економіку вартістю 95 трлн. дол.
👇🏻Рекомендую книгу Меттью Болла «Метавсесвіт: як він змінює наш світ».

https://www.amazon.com/Metaverse-How-Will-Revolutionize-Everything/dp/1324092033

Рідне місто без світла, як кохана жінка під чорною вуаллю — ще прекрасніше.
Під вуаллю — кохання, а кохання — це життя.
А життя завжди перемагає смерть, навіть якщо її несуть сотні російських ракет.

Важливі новини про дерегуляцію

😒Ми часто нарікаємо на складний бізнес-клімат в Україні. Чуємо про це і від вітчизняного, і від іноземного бізнесу, який працює в України.
На законодавчому рівні нібито все було структуровано.

Є два ключові закони:
📍«Про ліцензування видів господарської діяльності», який встановлює виключний перелік з 34 видів господарської діяльності, для ведення якої потрібно оформлювати ліцензії (при цьому особливості 14 видів діяльності додатково «дорегульовується» спеціальними законами);
📍«Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», який містить таблицю зі списком усіх можливих «погоджень», «висновків», «свідоцтв» і подібних їм документів, він також вичерпний і передбачає усього 86 позицій.

💁🏻‍♂️Тобто разом мало б бути усього 120 різних регуляторних інструментів, за допомогою яких держава б у той чи інший спосіб завдавала правила і умови роботи для бізнесів (хоча вважаю, що для ринкової економіки ХХІ століття це теж забагато – замість чиновника, який щось вирішує, мають бути сучасні інструменти страхування ризиків, декларування, «принцип мовчазної згоди»).

Однак здійснений урядовою командою аудит встановив, що на практиці ситуація значно гірше.
По факту виявлено близько 1 тисячі (!!!) різних засобів державного регулювання бізнесу, зокрема:
📍528 дозволів;
📍244 види ліцензій;
📍157 погоджень;
і ще чимала купа різних видів документів, що обмежують ведення бізнесу.

💁🏻‍♂️Роками чиновники непомітно їх розпихували у різні дрібні спеціальні закони, постанови, накази, інструкції тощо, створюючи підґрунтя для корупції і тиску на бізнес.

Тому звісно я підтримую ініціативу Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, який заявив про політичну волю радикально це все скоротити і створив робочу групу, яка займеться питанням покращання регуляторного середовища.

💵Вважаю, це має бути зроблено якомога швидше, щоб прискорити прихід інвесторів, так необхідних нам для реалізації Плану відновлення України.

📍А у тих сферах, де дозвільну систему буде визнано доцільно залишити – вона має бути максимально формалізована для унеможливлення суб’єктивного фактору під час прийняття рішень, максимально цифровізована і орієнтована на мінімізацію контактів між бізнесом і чиновником.

📈Банківські вклади в гривні за 2022 рік зросли на 1/5 або майже на 0,2 трлн. грн.

🏦За попередніми даними НБУ, депозити резидентів в гривні (бізнесу і населення) за рік зросли на 19,1% (+194 млрд. грн.) до 1 210 млрд. грн.

📈В тому числі депозити населення в гривні зросли на 30% (+137 млрд. грн.)

🤔Звісно оцінюючи тенденції у депозитній базі, слід зважувати, що майже увесь цей приріст сформовано за рахунок збільшення вкладів на вимогу, що потенційно збільшує ризики ліквідності для окремих банківських установ.

💁🏻‍♂️Аби змінити структуру вкладів у бік збільшення їх строковості ставки за такими заощадженнями мають бути більш конкурентними, ніж вони є на поточному рівні (зараз середньозважена ставка за новими строковими депозитами населення до року – 11,7%, при прогнозованій інфляції на цей рік – близько 20%).

💲Але будемо відвертими, поки йде війна і зберігається значна невизначеність, суттєво наростити такий портфель строкових вкладів, особливо понад 1 рік, банкам буде складно.

❇️Під час тотальної війни впевнене зростання банківських вкладів, навіть на вимогу, само по собі є беззаперечним позитивним фактом.
📍Це є ознакою збереження високого рівня довіри до банківської системи. Зазначені кошти не були зняті із системи, а отже не тиснули на капітал банків та не створювали додаткових девальваційних очікувань, а навпаки зміцнювали стійкість банківського і фінансового сектору.

💁🏻‍♂️Повертаючись назад, у перші дні, тижні і місяці війни, цьому сприяли своєчасно ухвалені рішення, які забезпечили стабільне функціонування платіжної системи, підтримку банківської системи (бланкове рефінансування, тимчасове послаблення наглядових нормативів), розширення покриття Фонду гарантування вкладів на 100% депозитів тощо.

☑️У Німеччині запущено другий LNG-термінал для прийому зрідженого газу

🇩🇪Приватна компанія Deutsche Regas вчора відкрила цей об’єкт у місті Лубмін (земля Мекленбург – Передня Померанія).
🔜Його пропускна спроможність – 5,2 млрд. кубометрів на рік, які постачатимуться на Схід Німеччини.
✔️Перший в історії Німеччини LNG-термінал у Вільгельмсхафені (земля Нижня Саксонія), належній вже державній компанії Uniper, було запущено в експлуатацію менше місяця тому, 21 грудня 2022 року. Зараз він виводиться на проектну потужність, яка становитиме близько 5,4 млрд. кубометрів газу на рік.
😌Разом вони заміщають 25% газу, який Німеччина отримувала у 2021 році від росії.

💁🏻‍♂️Вражають темпи будівництва і введення об’єктів в експлуатацію – усього півроку.
🔜Але це ще не кінець – очікуємо на відкриття найближчим часом третього LNG-терміналу Брунсбюттелі в Шлезвіг-Гольштейні, а згодом і четвертого від грецької компанії Dynagas.
💪🏻Разом вони постачатимуть німецьким споживачам мінімум 20 млрд. кубометрів газу на рік, або половину того газу, який імпортувався з росії позаторік.

Ось так на наших очах пишеться історія здобуття енергетичної незалежності Німеччини від держави-агресора.

🇨🇭Сьогодні у Давосі розпочались 53-і щорічні збори Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ).

⚡️Головна тема форуму – «Співпраця у фрагментованому світі».

🌎Провідні лідери світу зберуться аби обговорити, як протидіяти численним глобальним ризикам, в які занурився світ за останні декілька років, насамперед через війну, розв’язану рф проти України, та сповільнення світової економіки.

👇🏻Як зазначається у флагманському звіті ВЕФ «Глобальні ризики - 2023»:

💭«Перші роки цього десятиліття ознаменували особливо руйнівний період в історії людства. Повернення до «нової норми» після пандемії COVID-19 було швидко перервано спалахом війни в Україні, започаткувавши серію нових криз у сфері енергетики та продовольчої безпеки і піднявши на порядок денний проблеми, які здавалося були вирішені десятиліттями суспільного прогресу»

👇🏻Глобальні очікування і прогнози на короткострокову перспективу, оприлюднені напередодні саміту, є доволі песимістичними:

🔺82% із 1200 бізнес та публічних лідерів, опитаних у рамках дослідження сприйняття глобальних ризиків, очікують, що у найближчі 2 роки світ буде перебувати у стані постійної волатильності під впливом криз та мульти-шоків.

📉2/3 респондентів іншого опитування очікують на настання глобальної рецесії у поточному році.

📈Криза вартості життя, спричинена рекордною продовольчою і енергетичною інфляцією у світі, і боротьба із нею, що призводить до зростання процентних ставок і боргового навантаження, названа головним глобальним викликом у коротко-строковій перспективі.

💁🏻‍♂️Разом із традиційними екологічними ризиками, мілітаризація економік та посилення геополітичного/економічного протистояння, соціальна поляризація та руйнування соціальної згуртованості фігурують серед топ-5 глобальних ризиків на найближчі 2 роки.

🇺🇦Безперечно наша держава буде у топ-фокусі цьогорічного форуму у Давосі.
Бо закінчення війни, яка є найбільшою у Європі із часів Другої світової війни, відбудова України у загальновизнаних світом кордонах, пропорційне покарання росії як агресора і створення нової архітектури глобальної безпеки, яка унеможливлює повторення таких неспровокованих війн у майбутньому, і є ключом до розрядки у світі і зниження глобальних ризиків.

Впевнений, що цьогорічний Давос стане продуктивною площадкою для обговорення світовою демократичною спільнотою формули миру в Україні і узгодження подальших кроків для її реалізації.

📈Стрімко зростає попит і на танкери для скрапленого природного газу
👆🏼у продовження до теми введення в експлуатацію LNG-терміналів у Німеччині

💁🏻‍♂️Це результат не тільки відмови європейських споживачів від російського трубопровідного газу. Ставку на СПГ, як більш екологічний порівняно з вугіллям ресурс, роблять і країни Азії, що розвиваються (насамперед, Японія і Китай).
📈Катар стрімко розвиває своє Північне родовище, плануючи збільшити обсяги експорту скрапленого газу з 77 млн. тонн до 126 млн. тонн до 2027 року.

💥Усе це викликало бум на ринку будівництва танкерів для скрапленого природного газу.
У 2022 році їх світові замовлення встановили новий історичний рекорд – 163 судна (це більш ніж вдвічі перекрило попередній рекорд 2021 року).
📊Для порівняння: усього у світі зараз експлуатується близько 650 СПГ-танкерів.
Корейські суднобудівні компанії, які є лідерами їх виготовлення (70% світового ринку), отримали у 2022 році 105 замовлень, їх виробничі потужності заповнені під зав’язку на найближчі три роки.
Їх – виробничих потужностей – нестача у Кореї разом з дефіцитом спеціалізованого персоналу (адже СПГ-танкери – це найбільші за розміром судна у світі, ї їх неможливо збудувати на першій-ліпшій верфі, потрібні ще й вузькоспеціалізовані фахівці) підштовхнули до буму замовлень у Китаї.
📍Якщо у 2021 році китайцям замовили виготовлення лише 11 газовозів, то у 2022 році – вже 57 суден.

💁🏻‍♂️Експерти очікують, що найближчими роками попит на СПГ-танкери зростатиме, хоч і не такими темпами, як торік, але на 40-50 суден щорічно.
Адже тільки для реалізації проекту на катарському Північному родовищі знадобиться мінімум 150 газовозів…