Провели конструктивну зустріч з представниками асоціації
«Укртютюн», які висловили повну підтримку впровадженню електронної акцизної марки за концепцією поданого нами законопроєкту, який незабаром буде розглянутий у першому читанні ВРУ.
💁🏻♂️До другого читання компанії висловили слушні зауваження, що будуть вивчені та враховані при роботі над законопроєктом.
❗️🤝🏻 Тютюнова галузь у 2022 році сплатила до бюджету майже 80 млрд. грн. податків.
«Укртютюн», які висловили повну підтримку впровадженню електронної акцизної марки за концепцією поданого нами законопроєкту, який незабаром буде розглянутий у першому читанні ВРУ.
💁🏻♂️До другого читання компанії висловили слушні зауваження, що будуть вивчені та враховані при роботі над законопроєктом.
❗️🤝🏻 Тютюнова галузь у 2022 році сплатила до бюджету майже 80 млрд. грн. податків.
❗️Про податкові послаблення для бізнесу та нові правила для частини імпорту
https://news.obozrevatel.com/ukr/economics/analytics-and-forecasts/tse-nadzvichajno-skladne-ale-pravilne-rishennya-getmantsev-pro-podatkovi-poslablennya-dlya-biznesu-ta-novi-pravila-dlya-chastini-importu.htm?_ga=2.70221399.673462013.1673343648-164100919.1672266877&_gl=1*1p4i84b*_ga*MTY0MTAwOTE5LjE2NzIyNjY4Nzc.*_ga_JBX3X27G7H*MTY3MzUxNjc2Mi4yNy4xLjE2NzM1MjU5MzMuNjAuMC4w
https://news.obozrevatel.com/ukr/economics/analytics-and-forecasts/tse-nadzvichajno-skladne-ale-pravilne-rishennya-getmantsev-pro-podatkovi-poslablennya-dlya-biznesu-ta-novi-pravila-dlya-chastini-importu.htm?_ga=2.70221399.673462013.1673343648-164100919.1672266877&_gl=1*1p4i84b*_ga*MTY0MTAwOTE5LjE2NzIyNjY4Nzc.*_ga_JBX3X27G7H*MTY3MzUxNjc2Mi4yNy4xLjE2NzM1MjU5MzMuNjAuMC4w
OBOZREVATEL NEWS
"Це надзвичайно складне, але правильне рішення": Гетманцев про податкові послаблення та нові правила для частини імпорту
Які зміни затвердять і чим це допоможе бюджету
Завдяки допомозі партнерів та вчасній реструктуризації боргове навантаження минулого року було помірним
✅Попри війну, Україна продовжила в повному обсязі і вчасно обслуговувати свої боргові зобов’язання відповідно до чинних умов кредитних договорів. Зокрема, платежі з погашення державного боргу за 2022 рік склали 99,4% плану, платежі з обслуговування – 94,7 % плану.
🤔Пам’ятаєте як на початку війни були численні заклики, у тому числі від окремих політиків і чиновників, в односторонньому порядку відмовитись від сплати за зовнішніми суверенними боргами?
🫠Утім, дуже швидко такі «ініціативи», які б призвели до неупорядкованого дефолту, було дезавуйовано офіційною владою.
💁🏻♂️Почалася кропітка робота із цивілізованої реструктуризації більшої частини зовнішнього боргу, що завершилась у липні - серпні минулого року домовленостями із відстрочення платежів із обслуговування і погашення державного боргу до 2024 року спочатку із групою офіційних кредиторів України з країн G7 та членів Паризького клубу, а згодом із власниками комерційного зовнішнього держборгу (тримачами єврооблігацій та ВВП – варантів).
🏦Загалом до периметру реструктуризації попали богові зобов’язання на суму більш ніж 23 млрд. дол. Завдяки реструктуризації Україна протягом двох років (2022 -2023 рр.) зможе зекономити близько 6 млрд. дол. на фінансування оборони і інших нагальних потреб.
📊Якщо до реструктуризації, на початок липня, виплати за зовнішнім боргом (обслуговування і погашення) у 2022 році оцінювались у 135,8 млрд.грн. або 4,8 млрд. дол. за офіційним курсом, то по факту ро року вони склали 86,7 млрд. грн. (2,4 млрд.дол.).
🌍Ще більше полегшенню боргового тягаря сприяло надання безпрецедентних обсягів безповоротної допомоги (грантів) до бюджету від наших партнерів.
💰Нагадаю, за підсумками минулого року Україна отримала близько 13,5 млрд. дол. грантів, переважно від США (11,99 млрд.дол.), решта – від європейських країн. У 2022 році грантова допомога становила близько 9% ВВП. Якби її не було надано, то ці 9% ВВП було б перекладено або на державний борг або країна була б змушена далі скорочувати державні невійськові видатки, в тому числі на соціальну сферу.
💁🏻♂️Отже, завдяки допомозі партнерів і вчасній реструктуризації, які пом’якшили значну частину боргових ризиків, ми уникнули найгіршого сценарію боргової кризи – неупорядкованого дефолту, закінчили минулий рік із відносно помірними показниками боргового навантаження на економіку і бюджет (за оцінками МВФ, держборг до ВВП сягне 89% ВВП, витрати на обслуговування боргу скоротились до 6,5% від видатків загального фонду) і матимемо прогнозовану динаміку державного боргу у найближчі роки.
Впевнений рано чи пізно ми знайдемо з партнерами і зафіксуємо усі необхідні юридичні рішення для конфіскації активів росії як на відбудову, так і погашення спровокованого війною державного боргу.
✅Попри війну, Україна продовжила в повному обсязі і вчасно обслуговувати свої боргові зобов’язання відповідно до чинних умов кредитних договорів. Зокрема, платежі з погашення державного боргу за 2022 рік склали 99,4% плану, платежі з обслуговування – 94,7 % плану.
🤔Пам’ятаєте як на початку війни були численні заклики, у тому числі від окремих політиків і чиновників, в односторонньому порядку відмовитись від сплати за зовнішніми суверенними боргами?
🫠Утім, дуже швидко такі «ініціативи», які б призвели до неупорядкованого дефолту, було дезавуйовано офіційною владою.
💁🏻♂️Почалася кропітка робота із цивілізованої реструктуризації більшої частини зовнішнього боргу, що завершилась у липні - серпні минулого року домовленостями із відстрочення платежів із обслуговування і погашення державного боргу до 2024 року спочатку із групою офіційних кредиторів України з країн G7 та членів Паризького клубу, а згодом із власниками комерційного зовнішнього держборгу (тримачами єврооблігацій та ВВП – варантів).
🏦Загалом до периметру реструктуризації попали богові зобов’язання на суму більш ніж 23 млрд. дол. Завдяки реструктуризації Україна протягом двох років (2022 -2023 рр.) зможе зекономити близько 6 млрд. дол. на фінансування оборони і інших нагальних потреб.
📊Якщо до реструктуризації, на початок липня, виплати за зовнішнім боргом (обслуговування і погашення) у 2022 році оцінювались у 135,8 млрд.грн. або 4,8 млрд. дол. за офіційним курсом, то по факту ро року вони склали 86,7 млрд. грн. (2,4 млрд.дол.).
🌍Ще більше полегшенню боргового тягаря сприяло надання безпрецедентних обсягів безповоротної допомоги (грантів) до бюджету від наших партнерів.
💰Нагадаю, за підсумками минулого року Україна отримала близько 13,5 млрд. дол. грантів, переважно від США (11,99 млрд.дол.), решта – від європейських країн. У 2022 році грантова допомога становила близько 9% ВВП. Якби її не було надано, то ці 9% ВВП було б перекладено або на державний борг або країна була б змушена далі скорочувати державні невійськові видатки, в тому числі на соціальну сферу.
💁🏻♂️Отже, завдяки допомозі партнерів і вчасній реструктуризації, які пом’якшили значну частину боргових ризиків, ми уникнули найгіршого сценарію боргової кризи – неупорядкованого дефолту, закінчили минулий рік із відносно помірними показниками боргового навантаження на економіку і бюджет (за оцінками МВФ, держборг до ВВП сягне 89% ВВП, витрати на обслуговування боргу скоротились до 6,5% від видатків загального фонду) і матимемо прогнозовану динаміку державного боргу у найближчі роки.
Впевнений рано чи пізно ми знайдемо з партнерами і зафіксуємо усі необхідні юридичні рішення для конфіскації активів росії як на відбудову, так і погашення спровокованого війною державного боргу.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Друзі, гарний початок року!
🔥Сьогодні Верховна Рада підтримала аж 10 законопроєктів нашого комітету.
Так тримати💪🏻
Серед них:
🎰Підтримано законопроєкт N8079 про заборону перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування у другому, який передбачає повернення заборони перебування на спрощеній системі оподаткування.
👨💻Підтримано за основу законопроєкт N6086 про внесення змін до Митного кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг
🛂Підтримано за основу законопроєкт N8274 про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення тимчасових особливостей визначення митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України
✅Підтримано в цілому законопроєкт N8166 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану
Більше про головне з сьогоднішнього пленарного дня у відео👆🏼
🔥Сьогодні Верховна Рада підтримала аж 10 законопроєктів нашого комітету.
Так тримати💪🏻
Серед них:
🎰Підтримано законопроєкт N8079 про заборону перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування у другому, який передбачає повернення заборони перебування на спрощеній системі оподаткування.
👨💻Підтримано за основу законопроєкт N6086 про внесення змін до Митного кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг
🛂Підтримано за основу законопроєкт N8274 про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення тимчасових особливостей визначення митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України
✅Підтримано в цілому законопроєкт N8166 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану
Більше про головне з сьогоднішнього пленарного дня у відео👆🏼
Українська газотранспортна система шукає нові напрямки розвитку
📉Торік російський «Газпром» скоротив до історичного мінімуму транзит свого газу до Європи – до 20,35 млрд. кубометрів (з 41,6 млрд. кубометрів у 2021 році). Було задіяна лише половина від заброньованих потужностей, передбачених контрактом зі схемою «качай або плати».
💁🏻♂️Проте, це відбувається не тільки з власної волі «Газпрому» - після початку повномасштабної війни проти України з чотирьох напрямів постачання (Польща, Румунія, Словаччина та Молдова) з травня у нього лишилось усього два останні, а у грудні і Молдова попрощалась з газом держави-агресора.
📉На початку січня – постачання російського газу до ЄС впало ще на 10% - порівняно з минулорічним історичним анти-рекордом.
😉Однак для нас це привід не сумувати, а шанс перелаштовувати вітчизняну газотранспортну систему у повноцінну частину загальноєвропейського газового ринку.
⚡️Нині в українських сховищах зберігають свій газ понад тисяча замовників з 26 країн світу, а зацікавленість в вітчизняних ПСГ з початку 2023 року тільки зростає – ураховуючи зниження цін на газ, а також те, що сховища в ЄС заповнені на 80%.
🇵🇱Газ із Польщі успішно транспортується через Україну до Словаччини.
🇲🇩Молдова активно використовує українські ПСГ для зберігання власного запасу газу, а днями вона прийняла зміни до законодавства, які відкривають можливості усім компаніям користуватися послугою backhaul (віртуальний реверс) у точці з’єднання з Україною «Гребеники».
😉Це означає відкриття у 2023 році можливостей для наших міжнародних партнерів зберігати в Україні свій газ неросійського походження, доставлений через LNG-термінали у Греції та Туреччині, а також газ азербайджанського видобутку.
📉Торік російський «Газпром» скоротив до історичного мінімуму транзит свого газу до Європи – до 20,35 млрд. кубометрів (з 41,6 млрд. кубометрів у 2021 році). Було задіяна лише половина від заброньованих потужностей, передбачених контрактом зі схемою «качай або плати».
💁🏻♂️Проте, це відбувається не тільки з власної волі «Газпрому» - після початку повномасштабної війни проти України з чотирьох напрямів постачання (Польща, Румунія, Словаччина та Молдова) з травня у нього лишилось усього два останні, а у грудні і Молдова попрощалась з газом держави-агресора.
📉На початку січня – постачання російського газу до ЄС впало ще на 10% - порівняно з минулорічним історичним анти-рекордом.
😉Однак для нас це привід не сумувати, а шанс перелаштовувати вітчизняну газотранспортну систему у повноцінну частину загальноєвропейського газового ринку.
⚡️Нині в українських сховищах зберігають свій газ понад тисяча замовників з 26 країн світу, а зацікавленість в вітчизняних ПСГ з початку 2023 року тільки зростає – ураховуючи зниження цін на газ, а також те, що сховища в ЄС заповнені на 80%.
🇵🇱Газ із Польщі успішно транспортується через Україну до Словаччини.
🇲🇩Молдова активно використовує українські ПСГ для зберігання власного запасу газу, а днями вона прийняла зміни до законодавства, які відкривають можливості усім компаніям користуватися послугою backhaul (віртуальний реверс) у точці з’єднання з Україною «Гребеники».
😉Це означає відкриття у 2023 році можливостей для наших міжнародних партнерів зберігати в Україні свій газ неросійського походження, доставлений через LNG-термінали у Греції та Туреччині, а також газ азербайджанського видобутку.
💰Скільки додатково зможе отримуватиме державний бюджет та фінансувати нашу армію після запуску електронної системи — головне про е-акциз
https://telegraf.com.ua/ukr/intervju/2023-01-12/5775223-my-otkazhemsya-polnostyu-ot-bumazhnykh-aktsizov-budut-tolko-elektronnye-daniil-getmantsev-pro-e-marku
https://telegraf.com.ua/ukr/intervju/2023-01-12/5775223-my-otkazhemsya-polnostyu-ot-bumazhnykh-aktsizov-budut-tolko-elektronnye-daniil-getmantsev-pro-e-marku
Телеграф
"Ми відмовимося повністю від паперових акцизів, будуть тільки електронні": Данило Гетманцев про е-марку
Голова податкового комітету ВР розказав "Телеграфу" про акцизні цифрові новації та підступи лобістів
📈За минулий рік середня пенсія зросла на 16%
🏦За даними Пенсійного фонду України, на початок 2023 року в Україні налічувалось 10,687 млн. пенсіонерів.
💁🏻♂️Середня пенсія на початок 2023 року склала 4622,6 грн.
📈Порівняно з початком минулого року середня пенсійна виплата зросла на 15,8%.
📉Так, у реальному вимірі, з врахуванням інфляції, середня пенсія скоротилась на 8,5%, у доларовому еквіваленті на 13,6%.
Було б дивно очікувати зростання реальних доходів громадян під час війни, але влада зробила усе можливе аби тягар зростання вартості життя під час війни і сплеску інфляції для найбільш незахищених верств населення, зокрема для пенсіонерів, було пом’якшено. Просто порівняйте ці цифри із загальним падінням реального ВВП (щонайменше на 30%) або реальних зарплат (щонайменше на 20%).
💁🏻♂️Це стало можливим завдяки індексації пенсій на 14%, проведеній у березні 2022 року, збільшенню мінімальної пенсії за віком, проведенню перерахунків для окремих категорій пенсіонерів - пільговиків, компенсаційним доплатам пенсіонерам літного віку (старше 70 років).
💰Фінансове становище Пенсійного фонду протягом року також залишалось стабільним: план власних доходів від ЄСВ було перевиконано на 5,6% або майже на 20 млрд. грн.
🌏Певну частину фінансування пенсій - через трансферт із державного бюджету ПФУ - вдалося закрити за рахунок допомоги партнерів.
☑️Цього року, попри війну і обмежені ресурси, індексація пенсій також запланована, що дозволить частково компенсувати втрати від інфляції.
💰Кошти на це зарезервовано у бюджеті. Такий перерахунок очікується у березні. Відбудуться також усі планові індивідуальні перерахунки і доплати до пенсій відповідно до законодавства. Де є фізична і безпекова можливість, пенсії будуть виплачуватись повністю і вчасно.
🏦За даними Пенсійного фонду України, на початок 2023 року в Україні налічувалось 10,687 млн. пенсіонерів.
💁🏻♂️Середня пенсія на початок 2023 року склала 4622,6 грн.
📈Порівняно з початком минулого року середня пенсійна виплата зросла на 15,8%.
📉Так, у реальному вимірі, з врахуванням інфляції, середня пенсія скоротилась на 8,5%, у доларовому еквіваленті на 13,6%.
Було б дивно очікувати зростання реальних доходів громадян під час війни, але влада зробила усе можливе аби тягар зростання вартості життя під час війни і сплеску інфляції для найбільш незахищених верств населення, зокрема для пенсіонерів, було пом’якшено. Просто порівняйте ці цифри із загальним падінням реального ВВП (щонайменше на 30%) або реальних зарплат (щонайменше на 20%).
💁🏻♂️Це стало можливим завдяки індексації пенсій на 14%, проведеній у березні 2022 року, збільшенню мінімальної пенсії за віком, проведенню перерахунків для окремих категорій пенсіонерів - пільговиків, компенсаційним доплатам пенсіонерам літного віку (старше 70 років).
💰Фінансове становище Пенсійного фонду протягом року також залишалось стабільним: план власних доходів від ЄСВ було перевиконано на 5,6% або майже на 20 млрд. грн.
🌏Певну частину фінансування пенсій - через трансферт із державного бюджету ПФУ - вдалося закрити за рахунок допомоги партнерів.
☑️Цього року, попри війну і обмежені ресурси, індексація пенсій також запланована, що дозволить частково компенсувати втрати від інфляції.
💰Кошти на це зарезервовано у бюджеті. Такий перерахунок очікується у березні. Відбудуться також усі планові індивідуальні перерахунки і доплати до пенсій відповідно до законодавства. Де є фізична і безпекова можливість, пенсії будуть виплачуватись повністю і вчасно.
💪🏻Неможливе можливо: як за рік Німеччина повністю відмовилась від російських енергоносіїв
https://focus.ua/uk/opinions/545192-nove-nimecke-chudo-kak-germaniya-povnostuyu-otkazalas-ot-gaza-nefti-i-uglya-iz-rossii
https://focus.ua/uk/opinions/545192-nove-nimecke-chudo-kak-germaniya-povnostuyu-otkazalas-ot-gaza-nefti-i-uglya-iz-rossii
ФОКУС
Нове німецьке диво. Як Німеччина повністю відмовилася від газу, нафти та вугілля з Росії
Для відмови від усіх видів палива з Росії Німеччини вистачило десять місяців. Так, з 31 серпня 2022 року ФРН живе без російського газу, з 10 серпня — без вугілля, з 5 грудня — без морської нафти, а з…
🌾Відвантажено перший мільйон тонн зернових у рамках «морського зернового коридору»
☑️Попри складні погодні умови, не минуло і двох тижнів з початку року – а вже у дорозі до споживачів перший у цьому році мільйон тонн українського зерна.
💁🏻♂️Спеціально для кремлівського брехуна, який звинувачує Україну, що ми постачаємо продукції переважно багатим країнам – сьогодні українська аграрна продукція вийшла морем, щоб дістатися до жителів Лівії, Тунісу та Марокко. На завантаженні – балкер, який в рамках Продовольчої програми ООН повезе пшеницю до Афганістану.
⚡️Нині в портах України – 17 суден, які готовляться прийняти на борт ще понад півмільйона тонн зерна.
🤬Могло б бути більше – адже у черзі у Босфорі через умисні дії російських інспекторів застрягло вже 104 судна (є такі, що стоять там ще з кінця листопада) – це приблизно 2 млн. тонн, які б вже могли піти до споживачів.
❗️Але це нас не спинить – ми і далі братиме якнайактивнішу участь у забезпечення світової продовольчої безпеки.
☑️Попри складні погодні умови, не минуло і двох тижнів з початку року – а вже у дорозі до споживачів перший у цьому році мільйон тонн українського зерна.
💁🏻♂️Спеціально для кремлівського брехуна, який звинувачує Україну, що ми постачаємо продукції переважно багатим країнам – сьогодні українська аграрна продукція вийшла морем, щоб дістатися до жителів Лівії, Тунісу та Марокко. На завантаженні – балкер, який в рамках Продовольчої програми ООН повезе пшеницю до Афганістану.
⚡️Нині в портах України – 17 суден, які готовляться прийняти на борт ще понад півмільйона тонн зерна.
🤬Могло б бути більше – адже у черзі у Босфорі через умисні дії російських інспекторів застрягло вже 104 судна (є такі, що стоять там ще з кінця листопада) – це приблизно 2 млн. тонн, які б вже могли піти до споживачів.
❗️Але це нас не спинить – ми і далі братиме якнайактивнішу участь у забезпечення світової продовольчої безпеки.
Процес відновлення України набирає обертів
🇫🇷Наприкінці грудня 2022 року Україна отримала від Франції конструкції для трьох модульних мостів.
👌🏻Не минуло і двох тижнів – а перший з них вже змонтований і встановлений на балки, незабаром фінальні роботи з влаштування підходів і відкриття руху.
🇳🇴На цьому тижні в Україну прибули перші вантажівки з конструкціями для 10 мостів, наданих Норвегією. Ця країна стала третьою, що долучилась до відбудови мостової інфраструктури.
🇸🇪🇨🇿Найближчим часом очікуємо мости від Швеції та ще одну партію – від Чехії.
👏🏻Завдяки новому напряму «Відновлення» на фандрейзинговій платформі UNITED24 було закумульовано від донорів зі 110 держав світу (!!!) понад 500 млн. грн., які підуть на капітальний ремонт 18 багатоквартирних будинків у м. Ірпінь, с. Бузова, с. Мила, смт. Бородянка, смт. Гостомель (Київська обл.), завдяки чому майже 4000 мешканців зможуть повернутися додому вже до кінця 2023 року.
📑Відновлення пошкодженого житлового фонду і критичної інфраструктури – першочергове завдання в рамках Плану відновлення України.
🇫🇷Наприкінці грудня 2022 року Україна отримала від Франції конструкції для трьох модульних мостів.
👌🏻Не минуло і двох тижнів – а перший з них вже змонтований і встановлений на балки, незабаром фінальні роботи з влаштування підходів і відкриття руху.
🇳🇴На цьому тижні в Україну прибули перші вантажівки з конструкціями для 10 мостів, наданих Норвегією. Ця країна стала третьою, що долучилась до відбудови мостової інфраструктури.
🇸🇪🇨🇿Найближчим часом очікуємо мости від Швеції та ще одну партію – від Чехії.
👏🏻Завдяки новому напряму «Відновлення» на фандрейзинговій платформі UNITED24 було закумульовано від донорів зі 110 держав світу (!!!) понад 500 млн. грн., які підуть на капітальний ремонт 18 багатоквартирних будинків у м. Ірпінь, с. Бузова, с. Мила, смт. Бородянка, смт. Гостомель (Київська обл.), завдяки чому майже 4000 мешканців зможуть повернутися додому вже до кінця 2023 року.
📑Відновлення пошкодженого житлового фонду і критичної інфраструктури – першочергове завдання в рамках Плану відновлення України.
За давньою українською традицією сьогодні засівають.
Хто зерном та хлібом, а хто ракетами та смертю.
Зараз важливо пам'ятати ще одну прадавню мудрість. Що посієш — те й пожнеш.
Хто зерном та хлібом, а хто ракетами та смертю.
Зараз важливо пам'ятати ще одну прадавню мудрість. Що посієш — те й пожнеш.
☑️Наші законопроєкти про звільнення від імпортних податків дронів зареєстровано.
Але проблема забезпечення безпілотними апаратами збройних сил значно складніша. І лежіть в площині виробництва.
Наших. Кращих. Найсучасніших. Які рятують життя та продаються у всьому світі.
💁🏻♂️Взяв участь у Конференції «Виробництво БПЛА: можливості та виклики», організованій Київською школою економіки (KSE, Україна),
під час котрої глибоко і всебічно обговорили перешкоди, які необхідно зняти, аби виробництво дронів стало потужною українською галуззю не тільки на словах.
📑Продовжимо роботу у цьому напрямі на площадці комітету.
Але проблема забезпечення безпілотними апаратами збройних сил значно складніша. І лежіть в площині виробництва.
Наших. Кращих. Найсучасніших. Які рятують життя та продаються у всьому світі.
💁🏻♂️Взяв участь у Конференції «Виробництво БПЛА: можливості та виклики», організованій Київською школою економіки (KSE, Україна),
під час котрої глибоко і всебічно обговорили перешкоди, які необхідно зняти, аби виробництво дронів стало потужною українською галуззю не тільки на словах.
📑Продовжимо роботу у цьому напрямі на площадці комітету.
Декілька приємних новин з «аграрного фронту»
⚡️Зазвичай середина січня – це мінімум місяць після того, як підбиті остаточні підсумки осінніх польових робіт.
💁🏻♂️Але війна, а головне – надзвичайно сприятлива погода восени та у першій половині зими, дозволяє нам продовжувати збирати врожай та отримувати приємні новини від аграріїв.
☑️Станом на 12 січня збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 10,9 млн. га.
❇️Маємо у аграрній скарбничці майже 51,0 млн. тонн зерна (вже у новому 2023 році році зібрали 2,2 млн. тонн!, ще на 6% площ польові роботи тривають, тобто буде ще більше), в т.ч.:
📌кукурудзи на зерно - 23,5 млн. тонн (зібрано з 85% засіяних площ);
📌пшениці - 20,2 млн. тонн;
📌ячменю - 5,8 млн. тонн;
📌гороху - 269 тис. тонн;
📌гречки - 158,5 тис. тонн;
📌проса - 101,8 тис. тонн.
Крім того:
📌соняшника - 10,5 млн. тонн насіння;
📌сої - 3,7 млн. тонн;
📌ріпаку - 3,2 млн. тонн насіння;
📌цукрових буряків - 9 млн. тонн солодких коренів.
💁🏻♂️Зібраний врожай задовольняє наші внутрішні потреби із запасом.
🇺🇳Матимемо також вдосталь зерна, щоб продовжити його постачання найбіднішим і найнужденнішим державам світу у рамках постачань Продовольчої програми ООН, а також нашої ініціативи Grain from Ukraine.
⚡️Зазвичай середина січня – це мінімум місяць після того, як підбиті остаточні підсумки осінніх польових робіт.
💁🏻♂️Але війна, а головне – надзвичайно сприятлива погода восени та у першій половині зими, дозволяє нам продовжувати збирати врожай та отримувати приємні новини від аграріїв.
☑️Станом на 12 січня збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 10,9 млн. га.
❇️Маємо у аграрній скарбничці майже 51,0 млн. тонн зерна (вже у новому 2023 році році зібрали 2,2 млн. тонн!, ще на 6% площ польові роботи тривають, тобто буде ще більше), в т.ч.:
📌кукурудзи на зерно - 23,5 млн. тонн (зібрано з 85% засіяних площ);
📌пшениці - 20,2 млн. тонн;
📌ячменю - 5,8 млн. тонн;
📌гороху - 269 тис. тонн;
📌гречки - 158,5 тис. тонн;
📌проса - 101,8 тис. тонн.
Крім того:
📌соняшника - 10,5 млн. тонн насіння;
📌сої - 3,7 млн. тонн;
📌ріпаку - 3,2 млн. тонн насіння;
📌цукрових буряків - 9 млн. тонн солодких коренів.
💁🏻♂️Зібраний врожай задовольняє наші внутрішні потреби із запасом.
🇺🇳Матимемо також вдосталь зерна, щоб продовжити його постачання найбіднішим і найнужденнішим державам світу у рамках постачань Продовольчої програми ООН, а також нашої ініціативи Grain from Ukraine.
У грудні 2022 року суд німецького міста Ітцего ухвалив вирок Ірмгард Фурхнер. У 1943-1945 роках вона працювала цивільним службовцем у комендатурі Штуттгофа, займаючись документообігом в концтаборі - і оформляла масові вбивства.
Не вбивала, не видавала вироки – лише документально оформлювала.
Суд визнав 97-річну жінку винною у співучасті у вбивствах понад 10 тисяч ув'язнених та призначив їй умовний термін.
Отож, знайдуть та засудять кожного. І тих, хто наказував, і тих, хто на кнопку тиснув, і тих, хто стоячи аплодував.
Не вбивала, не видавала вироки – лише документально оформлювала.
Суд визнав 97-річну жінку винною у співучасті у вбивствах понад 10 тисяч ув'язнених та призначив їй умовний термін.
Отож, знайдуть та засудять кожного. І тих, хто наказував, і тих, хто на кнопку тиснув, і тих, хто стоячи аплодував.
💁🏻♂️Як індустрія відеоігор, вартістю 180 млрд. дол., здатна змінити світову економіку вартістю 95 трлн. дол.
👇🏻Рекомендую книгу Меттью Болла «Метавсесвіт: як він змінює наш світ».
https://www.amazon.com/Metaverse-How-Will-Revolutionize-Everything/dp/1324092033
👇🏻Рекомендую книгу Меттью Болла «Метавсесвіт: як він змінює наш світ».
https://www.amazon.com/Metaverse-How-Will-Revolutionize-Everything/dp/1324092033
Рідне місто без світла, як кохана жінка під чорною вуаллю — ще прекрасніше.
Під вуаллю — кохання, а кохання — це життя.
А життя завжди перемагає смерть, навіть якщо її несуть сотні російських ракет.
Під вуаллю — кохання, а кохання — це життя.
А життя завжди перемагає смерть, навіть якщо її несуть сотні російських ракет.
Важливі новини про дерегуляцію
😒Ми часто нарікаємо на складний бізнес-клімат в Україні. Чуємо про це і від вітчизняного, і від іноземного бізнесу, який працює в України.
На законодавчому рівні нібито все було структуровано.
Є два ключові закони:
📍«Про ліцензування видів господарської діяльності», який встановлює виключний перелік з 34 видів господарської діяльності, для ведення якої потрібно оформлювати ліцензії (при цьому особливості 14 видів діяльності додатково «дорегульовується» спеціальними законами);
📍«Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», який містить таблицю зі списком усіх можливих «погоджень», «висновків», «свідоцтв» і подібних їм документів, він також вичерпний і передбачає усього 86 позицій.
💁🏻♂️Тобто разом мало б бути усього 120 різних регуляторних інструментів, за допомогою яких держава б у той чи інший спосіб завдавала правила і умови роботи для бізнесів (хоча вважаю, що для ринкової економіки ХХІ століття це теж забагато – замість чиновника, який щось вирішує, мають бути сучасні інструменти страхування ризиків, декларування, «принцип мовчазної згоди»).
Однак здійснений урядовою командою аудит встановив, що на практиці ситуація значно гірше.
По факту виявлено близько 1 тисячі (!!!) різних засобів державного регулювання бізнесу, зокрема:
📍528 дозволів;
📍244 види ліцензій;
📍157 погоджень;
і ще чимала купа різних видів документів, що обмежують ведення бізнесу.
💁🏻♂️Роками чиновники непомітно їх розпихували у різні дрібні спеціальні закони, постанови, накази, інструкції тощо, створюючи підґрунтя для корупції і тиску на бізнес.
Тому звісно я підтримую ініціативу Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, який заявив про політичну волю радикально це все скоротити і створив робочу групу, яка займеться питанням покращання регуляторного середовища.
💵Вважаю, це має бути зроблено якомога швидше, щоб прискорити прихід інвесторів, так необхідних нам для реалізації Плану відновлення України.
📍А у тих сферах, де дозвільну систему буде визнано доцільно залишити – вона має бути максимально формалізована для унеможливлення суб’єктивного фактору під час прийняття рішень, максимально цифровізована і орієнтована на мінімізацію контактів між бізнесом і чиновником.
😒Ми часто нарікаємо на складний бізнес-клімат в Україні. Чуємо про це і від вітчизняного, і від іноземного бізнесу, який працює в України.
На законодавчому рівні нібито все було структуровано.
Є два ключові закони:
📍«Про ліцензування видів господарської діяльності», який встановлює виключний перелік з 34 видів господарської діяльності, для ведення якої потрібно оформлювати ліцензії (при цьому особливості 14 видів діяльності додатково «дорегульовується» спеціальними законами);
📍«Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», який містить таблицю зі списком усіх можливих «погоджень», «висновків», «свідоцтв» і подібних їм документів, він також вичерпний і передбачає усього 86 позицій.
💁🏻♂️Тобто разом мало б бути усього 120 різних регуляторних інструментів, за допомогою яких держава б у той чи інший спосіб завдавала правила і умови роботи для бізнесів (хоча вважаю, що для ринкової економіки ХХІ століття це теж забагато – замість чиновника, який щось вирішує, мають бути сучасні інструменти страхування ризиків, декларування, «принцип мовчазної згоди»).
Однак здійснений урядовою командою аудит встановив, що на практиці ситуація значно гірше.
По факту виявлено близько 1 тисячі (!!!) різних засобів державного регулювання бізнесу, зокрема:
📍528 дозволів;
📍244 види ліцензій;
📍157 погоджень;
і ще чимала купа різних видів документів, що обмежують ведення бізнесу.
💁🏻♂️Роками чиновники непомітно їх розпихували у різні дрібні спеціальні закони, постанови, накази, інструкції тощо, створюючи підґрунтя для корупції і тиску на бізнес.
Тому звісно я підтримую ініціативу Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, який заявив про політичну волю радикально це все скоротити і створив робочу групу, яка займеться питанням покращання регуляторного середовища.
💵Вважаю, це має бути зроблено якомога швидше, щоб прискорити прихід інвесторів, так необхідних нам для реалізації Плану відновлення України.
📍А у тих сферах, де дозвільну систему буде визнано доцільно залишити – вона має бути максимально формалізована для унеможливлення суб’єктивного фактору під час прийняття рішень, максимально цифровізована і орієнтована на мінімізацію контактів між бізнесом і чиновником.
Разом з Ярославом Железняком провів зустріч з представниками Американської торговельної палати в Україні.
Представив наш план роботи на 2023 рік у сфері оподаткування.
А саме - про податкову у смартфоні - реформу діджиталізації.
🤝🏻Домовилися створити робочі групи в окремих напрямах реформування та долучити до них представників Асоціації.
🔵Окремо вдячний компанії Київстар, що висловила згоду взяти участь в експерименті із впровадження SAF-T файла з метою організації якісного та зручного е-аудиту!
Працюємо у взаємодії далі.
Дякую за зустріч.
Представив наш план роботи на 2023 рік у сфері оподаткування.
А саме - про податкову у смартфоні - реформу діджиталізації.
🤝🏻Домовилися створити робочі групи в окремих напрямах реформування та долучити до них представників Асоціації.
🔵Окремо вдячний компанії Київстар, що висловила згоду взяти участь в експерименті із впровадження SAF-T файла з метою організації якісного та зручного е-аудиту!
Працюємо у взаємодії далі.
Дякую за зустріч.
💁🏻♂️Законопроєкт N4366 завершає реформу платіжної системи, а також знімає більшість нагальних питань бізнесу, пов’язаних із переліцензуванням платіжних організацій.
https://t.me/ebaukr/1869
https://t.me/ebaukr/1869
Telegram
EBAUkraine
12 січня 2023 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні проєкт закону України № 4366 щодо регулювання ринку платіжних послуг.
Після набуття чинності, новий закон позбавить бізнес обов’язку щодо надання в паперовій формі оригіналів підтверджуючих…
Після набуття чинності, новий закон позбавить бізнес обов’язку щодо надання в паперовій формі оригіналів підтверджуючих…
📈Банківські вклади в гривні за 2022 рік зросли на 1/5 або майже на 0,2 трлн. грн.
🏦За попередніми даними НБУ, депозити резидентів в гривні (бізнесу і населення) за рік зросли на 19,1% (+194 млрд. грн.) до 1 210 млрд. грн.
📈В тому числі депозити населення в гривні зросли на 30% (+137 млрд. грн.)
🤔Звісно оцінюючи тенденції у депозитній базі, слід зважувати, що майже увесь цей приріст сформовано за рахунок збільшення вкладів на вимогу, що потенційно збільшує ризики ліквідності для окремих банківських установ.
💁🏻♂️Аби змінити структуру вкладів у бік збільшення їх строковості ставки за такими заощадженнями мають бути більш конкурентними, ніж вони є на поточному рівні (зараз середньозважена ставка за новими строковими депозитами населення до року – 11,7%, при прогнозованій інфляції на цей рік – близько 20%).
💲Але будемо відвертими, поки йде війна і зберігається значна невизначеність, суттєво наростити такий портфель строкових вкладів, особливо понад 1 рік, банкам буде складно.
❇️Під час тотальної війни впевнене зростання банківських вкладів, навіть на вимогу, само по собі є беззаперечним позитивним фактом.
📍Це є ознакою збереження високого рівня довіри до банківської системи. Зазначені кошти не були зняті із системи, а отже не тиснули на капітал банків та не створювали додаткових девальваційних очікувань, а навпаки зміцнювали стійкість банківського і фінансового сектору.
💁🏻♂️Повертаючись назад, у перші дні, тижні і місяці війни, цьому сприяли своєчасно ухвалені рішення, які забезпечили стабільне функціонування платіжної системи, підтримку банківської системи (бланкове рефінансування, тимчасове послаблення наглядових нормативів), розширення покриття Фонду гарантування вкладів на 100% депозитів тощо.
🏦За попередніми даними НБУ, депозити резидентів в гривні (бізнесу і населення) за рік зросли на 19,1% (+194 млрд. грн.) до 1 210 млрд. грн.
📈В тому числі депозити населення в гривні зросли на 30% (+137 млрд. грн.)
🤔Звісно оцінюючи тенденції у депозитній базі, слід зважувати, що майже увесь цей приріст сформовано за рахунок збільшення вкладів на вимогу, що потенційно збільшує ризики ліквідності для окремих банківських установ.
💁🏻♂️Аби змінити структуру вкладів у бік збільшення їх строковості ставки за такими заощадженнями мають бути більш конкурентними, ніж вони є на поточному рівні (зараз середньозважена ставка за новими строковими депозитами населення до року – 11,7%, при прогнозованій інфляції на цей рік – близько 20%).
💲Але будемо відвертими, поки йде війна і зберігається значна невизначеність, суттєво наростити такий портфель строкових вкладів, особливо понад 1 рік, банкам буде складно.
❇️Під час тотальної війни впевнене зростання банківських вкладів, навіть на вимогу, само по собі є беззаперечним позитивним фактом.
📍Це є ознакою збереження високого рівня довіри до банківської системи. Зазначені кошти не були зняті із системи, а отже не тиснули на капітал банків та не створювали додаткових девальваційних очікувань, а навпаки зміцнювали стійкість банківського і фінансового сектору.
💁🏻♂️Повертаючись назад, у перші дні, тижні і місяці війни, цьому сприяли своєчасно ухвалені рішення, які забезпечили стабільне функціонування платіжної системи, підтримку банківської системи (бланкове рефінансування, тимчасове послаблення наглядових нормативів), розширення покриття Фонду гарантування вкладів на 100% депозитів тощо.