🔥Комітет рекомендує прийняти за основу законопроєкт N8300 про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

❗️Проблемами, які має вирішити законопроект, є недосконалість процедур розрахунку та здійснення страхової виплати із відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, низький ліміт відповідальності страховика, державне регулювання ціноутворення за цим видом страхування, а також низька ефективність системи управління Моторного (транспортного) страхового бюро України та обмежена роль держави в контролі за його діяльністю.

👇🏻Законопроєктом пропонується:

✔️поступово підвищити розміри страхових сум (максимальних розмірів страхової виплати) до розмірів, встановлених в країнах Європейського союзу.
✔️запровадити швидке здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів (зараз це роки, а пропонується 60 днів);
✔️запровадити пряме врегулювання у всіх випадках дорожньо-транспортних пригод, в яких шкода завдана лише транспортному засобу, що дозволить потерпілій особі звертатись за страховою виплатою до свого страховика;
✔️запровадити порядок розрахунку розміру страхової виплати без урахування зносу та здійснення страхових виплат у розмірі необхідному для відновлення транспортного засобу;
✔️поширити дію страхового покриття за договором ОСЦПВ на пасажирів транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
✔️запровадити вільне ціноутворення, що надасть можливість визначення "справедливої ціни" та включить ринкові механізми;
✔️зменшити строк розгляду заяви про здійснення страхової виплати з 90 до 60 днів з дня подання заяви про здійснення страхової виплати;
✔️встановити вичерпний перелік документів, необхідних для отримання страхової виплати та підстав для відмови у здійсненні такої виплати.

📑Також рекомендували прийняти у другому читанні законопроєкт N4366 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо платіжних послуг, який приводить окремі норми Податкового кодексу у відповідність до положень ЗУ “Про платіжні послуги”.

📈 Річна інфляція у 2022 році виявилась нижчою, ніж очікувалось

📍За даними Державної служби статистики, споживча інфляція у грудні (до листопада) склала 0,7%, що є найнижчим місячним показником зростання цін у минулому році (наряду із липнем і листопадом).

Це дало змогу покращити річний показник інфляції.

✅За підсумками 2022 року споживчі ціни виросли на 26,6% (до грудня 2021 року), на 20,2% - у середньому за рік.

🍎Серед продовольства найбільше протягом року подорожчали яйця (+76,6%),фрукти (+73,8%), овочі (+51,8%), риба (+45,8%), хліб і хлібопродукти (30,3%). Загалом харчові продукти прибавили у ціні 34,4%.

📑Серед нехарчових продуктів та послуг, найбільшими темпами дорожчали транспортні послуги (+42,9%), насамперед через зростання вартості ГСМ (+69,4%), предмети домашнього вжитку і побутова техніка (+26,5%), алкогольні напої і тютюнові вироби (+22,7%), послуги готелів і ресторанів (+22,5%).

❗️Комунальні послуги загалом подорожчали на 6% через зростання вартості водоканалів, водовідведення, утримання будинків, але тарифи на базові послуги не змінились (електроенергія, тепло, газ).

📊Річний рівень інфляції (26,6%) виявився нижчим за останні очікування і прогнози. Нагадаю, останній прогноз уряду (МЕРТ) передбачав зростання цін (до грудня 2021 р.) на 28%, а НБУ і МВФ – на 30%.

✔️Цьому сприяли відносно жорстка монетарна політика НБУ, стабілізація валютних очікувань, втримання зафіксованих базових ЖК-тарифів на фоні сповільнення цін на енергоносії у світі під кінець року. Слабкий споживчий попит також сповільнював зростання цін попри збільшення інфляції виробничих витрат, обумовлених обстрілами енергетичної інфраструктури, розривом ланцюгів поставок і логістики.

📍Щодо найближчих перспектив, як очікується, у базовому сценарії почне розворот у бік зменшення вже у першому кварталі цього року (але більш відчутно це буде помітно у 2-му кварталі), і за прогнозом НБУ сягне рівня близького 20% за підсумками року.

👨‍💻Враховуючи історичні прецеденти, зокрема країн колишньої Югославії, в яких інфляція доходила тисяч відсотків у розпал війни на Балканах, втримання відносної цінової і фінансової стабільності є ключовим макроекономічним досягненням минулого року, що дає надію на більш швидке відновлення після війни.

📈Майже утричі збільшено розмір за програмою «муніципальна няня»

🚀Цю програму було запущено наприкінці січня 2019 року.
💁🏻‍♂️Вона передбачає виплату компенсацій послуги з догляду за дитиною до трьох років, якщо дитина має інвалідність, або якщо один із батьків, опікунів дитини є особою з інвалідністю I чи II групи (на жаль, триваюча війна продовжує додавати нам і таких дітей, і таких батьків).
👨‍👩‍👧‍👦Такі родини мали можливість оформлювати «муніципальну няню», яка допомагала б доглядати за дитиною, а родина отримувала від держави компенсацію.
Проте, розмір компенсації і близько не відповідав тому фактичному обсягу послуги з догляду за дитиною, який потрібно було надавати, і потенційним няням було просто нецікаво займатися такою роботою за копійки, а у родин не було фізичної можливості платити більше.

📈Тому було схвалено рішення щодо збільшення з 1 січня 2023 року розміру компенсації послуги з одного прожиткового мінімуму (а у разі догляду за дітьми з інвалідністю з двох прожиткових мінімумів на дітей віком до шести років) до однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
💁🏻‍♂️Тобто компенсація сім’ї, яка користуватиметься послугами няні, збільшиться з 2272 грн. до 6700 грн.
☝🏻Це не тільки суттєве збільшення державної підтримки сімей, де дитина, або один з батьків чи опікунів має інвалідність.
💼Сподіваємось і на те, що тепер ця програма активніше допомагатиме вирішувати проблему безробіття – адже виконувати функцію муніципальної няні може будь-яка фізична особа - підприємець (КВЕД 97.00 та/або КВЕД 88.91) чи юридична особа на спрощеній системі оподаткування (КВЕД 78.20 та/або КВЕД 85.10), яка захоче надавати послугу з догляду за дітьми та з якою батьками / опікунами дитини буде укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.

🤔Наприклад, уклавши договори з трьома сім’ями, «муніципальна няня» гарантовано отримуватиме щомісяця понад 20 тис. гривень.  
👨‍👩‍👧‍👦Протягом січня 2023 року батьки, опікуни дитини віком до трьох років, які отримують компенсацію послуги "муніципальних нянь", повинні підтвердити своє право на таке відшкодування, і подати до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення документи, передбачені Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 68 "Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня" – у паперовій або в електронній формі.

Провів зустріч з Міжнародною платіжною асоціацією.

💁🏻‍♂️На жаль, платіжні системи зіткнулися з істотними проблемами у зв’язку із впровадженням закону «Про платіжні системи».
Не всі підзаконні акти прийнято своєчасно, що значно ускладнює процес переліцензування.

Безперечно, проблему треба вирішити.
Беру під контроль.

🌎Кожен естонець сплатив за перемогу України 255 €; кожний американець - 184 €; кожний латвієць 178 €, а кожний поляк - 80 €.

Але найбільшу ціну платять українці.
У тому числі я дякую кожному підприємцю, який підтримує армію своїми податками.

Гроші - це теж наша зброя!

❗️Відсьогодні набули чинності зміни в порядок реєстрації податкових накладних, розроблені разом з експертами, бізнесом та фінансовим комітетом ВР.

Відповідно до змін, зокрема:
☑️автоматично розблоковуються ПН, заблоковані з 14.10 до реєстрації таблиці даних підприємства (за УКТ ЗЕД в діючих таблицях);

☑️ПН/РК на обсяг операцій в них до 5000 грн. (Обсягом до 500 000 грн на міс) реєструються безумовно;

📑рішення про віднесення платника до ризикових повинні бути мотивовані конкретними обставинами, вказаними в рішенні;

📃виведення платника з категорії ризикових автоматично тягне виведення всіх його контрагентів за умови, що вони внесені до переліку ризикових виключно по причині господарських операцій з платником, якого вивели з ризикових;

💵підвищений поріг показника позитивної історії для платників до 1 млн.грн. на міс.

💁🏻‍♂️Переконаний, що зазначені зміни вже сьогодні вплинуть на зниження кількості блокувань податкових накладних, а також невмотивованого віднесення підприємств до ризикових.

✅Водночас, ми продовжуємо разом з експертами працювати над вдосконаленням СМКОР з метою підвищення ризикоорієнтованості системи.

❗️🤝🏻 На звернення волонтерських організацій ініціюю зміни у Податковий кодекс щодо законопроєкту про звільнення від ПДВ і мита при ввезенні фізичними і юридичними особами (в тому числі через міжнародні поштові відправлення):

✅БПЛА
✅оптичні і коліматорні приціли;
✅тепловізори

🖊️ Розробляли разом з депутатами Романом Грищуком, Ярославом Железняком, Олександром Ковальчуком та волонтерським організаціями.
🙆🏻Але чекаємо на колег, які долучаться до підписання ініціативи: номер у СЕДО: 1088687

✅У 2022 році держава спрямувала на соціальні виплати майже 800 млрд. грн.

❗️Попри війну, безумовне виконання усіх соціальних зобов’язань держави перед громадянами лишається нашим ключовим пріоритетом.

Протягом січня – грудня 2022 року виплачено:
📍575 млрд. грн. пенсій для більш ніж 11 млн. осіб (у середньому розмір пенсії зріс на 16%; пенсіонерам у віці 70-75 років забезпечено доплату 300 грн., 75-80 років – 400 грн., понад 80 років – 500 грн.);
📍53,5 млрд. грн. виплат для 1,8 млн. грн. внутрішньо переміщених осіб;
📍29 млрд. грн. допомоги по соціальному страхуванню (з яких 12 млрд. грн. – на лікарняні);
📍24,7 млрд. грн. житлових субсидій для 2,5 млн. домогосподарств (окрім цього, ще 12,7 млрд. грн. спрямовано на фінансування пільг з оплати ЖК-послуг);
📍14,8 млрд. грн. допомоги особам з інвалідністю, в тому числі дітям;
📍13,7 млрд. грн. виплат малозабезпеченим сім’ям;
📍10,2 млрд. грн. допомоги при народженні дитини;
📍5,5 млрд. грн. виплат багатодітним родинам.

🏦Усі необхідні соціальні виплати будуть забезпечуватись вчасно та ритмічно і у 2023 році – відповідний ресурс для цього передбачений у Державному бюджеті України.

Провели конструктивну зустріч з представниками асоціації
«Укртютюн», які висловили повну підтримку впровадженню електронної акцизної марки за концепцією поданого нами законопроєкту, який незабаром буде розглянутий у першому читанні ВРУ.

💁🏻‍♂️До другого читання компанії висловили слушні зауваження, що будуть вивчені та враховані при роботі над законопроєктом.

❗️🤝🏻 Тютюнова галузь у 2022 році сплатила до бюджету майже 80 млрд. грн. податків.

Завдяки допомозі партнерів та вчасній реструктуризації боргове навантаження минулого року було помірним

✅Попри війну, Україна продовжила в повному обсязі і вчасно обслуговувати свої боргові зобов’язання відповідно до чинних умов кредитних договорів. Зокрема, платежі з погашення державного боргу за 2022 рік склали 99,4% плану, платежі з обслуговування – 94,7 % плану.

🤔Пам’ятаєте як на початку війни були численні заклики, у тому числі від окремих політиків і чиновників, в односторонньому порядку відмовитись від сплати за зовнішніми суверенними боргами?
🫠Утім, дуже швидко такі «ініціативи», які б призвели до неупорядкованого дефолту, було дезавуйовано офіційною владою.

💁🏻‍♂️Почалася кропітка робота із цивілізованої реструктуризації більшої частини зовнішнього боргу, що завершилась у липні - серпні минулого року домовленостями із відстрочення платежів із обслуговування і погашення державного боргу до 2024 року спочатку із групою офіційних кредиторів України з країн G7 та членів Паризького клубу, а згодом із власниками комерційного зовнішнього держборгу (тримачами єврооблігацій та ВВП – варантів).

🏦Загалом до периметру реструктуризації попали богові зобов’язання на суму більш ніж 23 млрд. дол. Завдяки реструктуризації Україна протягом двох років (2022 -2023 рр.) зможе зекономити близько 6 млрд. дол. на фінансування оборони і інших нагальних потреб.

📊Якщо до реструктуризації, на початок липня, виплати за зовнішнім боргом (обслуговування і погашення) у 2022 році оцінювались у 135,8 млрд.грн. або 4,8 млрд. дол. за офіційним курсом, то по факту ро року вони склали 86,7 млрд. грн. (2,4 млрд.дол.).

🌍Ще більше полегшенню боргового тягаря сприяло надання безпрецедентних обсягів безповоротної допомоги (грантів) до бюджету від наших партнерів.
💰Нагадаю, за підсумками минулого року Україна отримала близько 13,5 млрд. дол. грантів, переважно від США (11,99 млрд.дол.), решта – від європейських країн. У 2022 році грантова допомога становила близько 9% ВВП. Якби її не було надано, то ці 9% ВВП було б перекладено або на державний борг або країна була б змушена далі скорочувати державні невійськові видатки, в тому числі на соціальну сферу.

💁🏻‍♂️Отже, завдяки допомозі партнерів і вчасній реструктуризації, які пом’якшили значну частину боргових ризиків, ми уникнули найгіршого сценарію боргової кризи – неупорядкованого дефолту, закінчили минулий рік із відносно помірними показниками боргового навантаження на економіку і бюджет (за оцінками МВФ, держборг до ВВП сягне 89% ВВП, витрати на обслуговування боргу скоротились до 6,5% від видатків загального фонду) і матимемо прогнозовану динаміку державного боргу у найближчі роки.

Впевнений рано чи пізно ми знайдемо з партнерами і зафіксуємо усі необхідні юридичні рішення для конфіскації активів росії як на відбудову, так і погашення спровокованого війною державного боргу.

Друзі, гарний початок року!
🔥Сьогодні Верховна Рада підтримала аж 10 законопроєктів нашого комітету.
Так тримати💪🏻

Серед них:

🎰Підтримано законопроєкт N8079 про заборону перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування у другому, який передбачає повернення заборони перебування на спрощеній системі оподаткування.

👨‍💻Підтримано за основу законопроєкт N6086 про внесення змін до Митного кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг

🛂Підтримано за основу законопроєкт N8274 про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення тимчасових особливостей визначення митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України

✅Підтримано в цілому законопроєкт N8166 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану

Більше про головне з сьогоднішнього пленарного дня у відео👆🏼

Українська газотранспортна система шукає нові напрямки розвитку

📉Торік російський «Газпром» скоротив до історичного мінімуму транзит свого газу до Європи – до 20,35 млрд. кубометрів (з 41,6 млрд. кубометрів у 2021 році). Було задіяна лише половина від заброньованих потужностей, передбачених контрактом зі схемою «качай або плати».

💁🏻‍♂️Проте, це відбувається не тільки з власної волі «Газпрому» - після початку повномасштабної війни проти України з чотирьох напрямів постачання (Польща, Румунія, Словаччина та Молдова) з травня у нього лишилось усього два останні, а у грудні і Молдова попрощалась з газом держави-агресора.
📉На початку січня – постачання російського газу до ЄС впало ще на 10% - порівняно з минулорічним історичним анти-рекордом.

😉Однак для нас це привід не сумувати, а шанс перелаштовувати вітчизняну газотранспортну систему у повноцінну частину загальноєвропейського газового ринку.
⚡️Нині в українських сховищах зберігають свій газ понад тисяча замовників з 26 країн світу, а зацікавленість в вітчизняних ПСГ з початку 2023 року тільки зростає – ураховуючи зниження цін на газ, а також те, що сховища в ЄС заповнені на 80%.

🇵🇱Газ із Польщі успішно транспортується через Україну до Словаччини.
🇲🇩Молдова активно використовує українські ПСГ для зберігання власного запасу газу, а днями вона прийняла зміни до законодавства, які відкривають можливості усім компаніям користуватися послугою backhaul (віртуальний реверс) у точці з’єднання з Україною «Гребеники».

😉Це означає відкриття у 2023 році можливостей для наших міжнародних партнерів зберігати в Україні свій газ неросійського походження, доставлений через LNG-термінали у Греції та Туреччині, а також газ азербайджанського видобутку.

📈За минулий рік середня пенсія зросла на 16%

🏦За даними Пенсійного фонду України, на початок 2023 року в Україні налічувалось 10,687 млн. пенсіонерів.

💁🏻‍♂️Середня пенсія на початок 2023 року склала 4622,6 грн.
📈Порівняно з початком минулого року середня пенсійна виплата зросла на 15,8%.

📉Так, у реальному вимірі, з врахуванням інфляції, середня пенсія скоротилась на 8,5%, у доларовому еквіваленті на 13,6%.

Було б дивно очікувати зростання реальних доходів громадян під час війни, але влада зробила усе можливе аби тягар зростання вартості життя під час війни і сплеску інфляції для найбільш незахищених верств населення, зокрема для пенсіонерів, було пом’якшено. Просто порівняйте ці цифри із загальним падінням реального ВВП (щонайменше на 30%) або реальних зарплат (щонайменше на 20%).

💁🏻‍♂️Це стало можливим завдяки індексації пенсій на 14%, проведеній у березні 2022 року, збільшенню мінімальної пенсії за віком, проведенню перерахунків для окремих категорій пенсіонерів - пільговиків, компенсаційним доплатам пенсіонерам літного віку (старше 70 років).
💰Фінансове становище Пенсійного фонду протягом року також залишалось стабільним: план власних доходів від ЄСВ було перевиконано на 5,6% або майже на 20 млрд. грн.

🌏Певну частину фінансування пенсій - через трансферт із державного бюджету ПФУ - вдалося закрити за рахунок допомоги партнерів.

☑️Цього року, попри війну і обмежені ресурси, індексація пенсій також запланована, що дозволить частково компенсувати втрати від інфляції.
💰Кошти на це зарезервовано у бюджеті. Такий перерахунок очікується у березні. Відбудуться також усі планові індивідуальні перерахунки і доплати до пенсій відповідно до законодавства. Де є фізична і безпекова можливість, пенсії будуть виплачуватись повністю і вчасно.

🌾Відвантажено перший мільйон тонн зернових у рамках «морського зернового коридору»

☑️Попри складні погодні умови, не минуло і двох тижнів з початку року – а вже у дорозі до споживачів перший у цьому році мільйон тонн українського зерна.

💁🏻‍♂️Спеціально для кремлівського брехуна, який звинувачує Україну, що ми постачаємо продукції переважно багатим країнам – сьогодні українська аграрна продукція вийшла морем, щоб дістатися до жителів Лівії, Тунісу та Марокко. На завантаженні – балкер, який в рамках Продовольчої програми ООН повезе пшеницю до Афганістану.
⚡️Нині в портах України – 17 суден, які готовляться прийняти на борт ще понад півмільйона тонн зерна.

🤬Могло б бути більше – адже у черзі у Босфорі через умисні дії російських інспекторів застрягло вже 104 судна (є такі, що стоять там ще з кінця листопада) – це приблизно 2 млн. тонн, які б вже могли піти до споживачів.

❗️Але це нас не спинить – ми і далі братиме якнайактивнішу участь у забезпечення світової продовольчої безпеки.

Процес відновлення України набирає обертів

🇫🇷Наприкінці грудня 2022 року Україна отримала від Франції конструкції для трьох модульних мостів.
👌🏻Не минуло і двох тижнів – а перший з них вже змонтований і встановлений на балки, незабаром фінальні роботи з влаштування підходів і відкриття руху.

🇳🇴На цьому тижні в Україну прибули перші вантажівки з конструкціями для 10 мостів, наданих Норвегією. Ця країна стала третьою, що долучилась до відбудови мостової інфраструктури.
🇸🇪🇨🇿Найближчим часом очікуємо мости від Швеції та ще одну партію – від Чехії.

👏🏻Завдяки новому напряму «Відновлення» на фандрейзинговій платформі UNITED24 було закумульовано від донорів зі 110 держав світу (!!!) понад 500 млн. грн., які підуть на капітальний ремонт 18 багатоквартирних будинків у м. Ірпінь, с. Бузова, с. Мила, смт. Бородянка, смт. Гостомель (Київська обл.), завдяки чому майже 4000 мешканців зможуть повернутися додому вже до кінця 2023 року.

📑Відновлення пошкодженого житлового фонду і критичної інфраструктури – першочергове завдання в рамках Плану відновлення України.

За давньою українською традицією сьогодні засівають.

Хто зерном та хлібом, а хто ракетами та смертю.

Зараз важливо пам'ятати ще одну прадавню мудрість. Що посієш — те й пожнеш.

☑️Наші законопроєкти про звільнення від імпортних податків дронів зареєстровано.

Але проблема забезпечення безпілотними апаратами збройних сил значно складніша. І лежіть в площині виробництва.
Наших. Кращих. Найсучасніших. Які рятують життя та продаються у всьому світі.

💁🏻‍♂️Взяв участь у Конференції «Виробництво БПЛА: можливості та виклики», організованій Київською школою економіки (KSE, Україна),
під час котрої глибоко і всебічно обговорили перешкоди, які необхідно зняти, аби виробництво дронів стало потужною українською галуззю не тільки на словах.

📑Продовжимо роботу у цьому напрямі на площадці комітету.