Харків виходить на рівень, коли не тільки парки та лавочки, але й вже килими

Блін ну це я

Том Круз разбился насмерть на СВО при попытке исполнить очередной трюк без каскадера 😟

Хуй в пізду пізду нахуй
Але загалом їбаться врєдно спєрма ядовіта

Чому б не розпочати ранок п’ятниці з чорноморського пейзажу?

Підписниця каналу Катя з української Одеси передає всім вітання - разом із шумом хвиль, сонячним промінням і солоним вітром на кінчиках пальців.

До речі, Катя робить це не вперше: вже було раз, два, три, чотири.

Якщо вам сьогодні важко, подивіться на хвилі. Вони рухаються навіть тоді, коли нам здається, що все завмерло. І ми рухаємось, кожен у своєму ритмі. І нічого, теж дістанемося берега.

Одеса. Весна. П'ятниця. Ранок. Дихайте.

Ми

i'm glad that shit is universal, i feel like i'm being posessed✨

сьогодні, ідучи до метро, я побачила малесеньку дівчинку, що їла почищений апельсин, наче яблуко. він виглядав величезним в її маленьких (тепер вже помаранчевих) пальцях. навпроти неї стояли дві маленькі дівчинки по-старше, намагаючись втулитись вдвох під однією яскравою дитячою парасолькою. вони намагались розповісти першій дівчинці якісь плітки зі школи, щось про те, як Дарині подобається Костя, вона запросила його на день народження, а він відмовився. питали, чи може вона собі це уявити взагалі. а вона все старательно жувала, не розуміючи жодного слова.

сьогодні ж, йдучи від метро, серед сірого асфальту, застеленого калюжами, наче килимом, я побачила шматки чогось яскравого і помаранчевого. я точно знала, яка маленька Греттель залишила цей слід з апельсинових шкірок.

не памʼятаю, коли востаннє так широко посміхалась.