Ліг спати вчора о 20:45
Прокинувся о 4:40

До 7:30 навчався. Потім спорт, сніданок і пішла робота.

Пробую розбавити спортивні відяшки, щоб було цікаво. Буду закидувати сюди. Можливо, когось змотивує щось почати.

Гарного дня.

Вечір.

Сиджу. Думаю. Здається, я розпиляюся. Хочеться охопити багато тем і віддавати більше користі.

Очі злипаються. Хочу спати. Коли втомлений, голова ніби працює краще. Ясніше. І Приходять корисні думки.

Бачу, як син миє тарілку після вечері. Донька малює в альбомі. Дружина робить масаж обличчя, в яке я колись закохався.

А я сиджу і думаю, на чому сфокусуватись завтра. Найкраще у мене виходить формувати звички. Я прокидаюсь дуже рано і це мені в кайф. Щодня займаюсь спортом. І це теж в кайф. Встигаю все що планую. І це колись здавалося неможливим.

Всередині спокій за те, що я на своєму шляху. Колись мріяв про це відчуття. Тепер воно зі мною постійно.

От тільки розпиляюсь в темах, які хочу транслювати вам. Треба це відпустити.

Гадаю, що варто розібрати тему ранкових підйомів і щоденного спорту. Почну з цього. Сфокусуюсь на цьому. Видам це, а далі подивимось.

Добраніч. Нехай вам насниться ваше найкраще майбутнє і це стане вашою мотивацією для дій.

Пост писав в навушниках під цей трек. Закрийте очі, вимкніть світло і послухайте.

Привіт день. Привіт люди в цьому дні. Нехай у вас все вийде і результат вам сподобається.

Ліг спати о 20:50
Прокинувся о 4:45
Продовжую звичку щоденного спорту.

Ефективного вам дня.

МИ РОЗСТАЄМОСЬ

Щотижня ми з нею розстаємось на один день.

Зазвичай це четвер. З самого ранку я беру дітей, розвожу їх по навчальним закладам, а сам додому не повертаюсь до вечора.

Зазвичай це четвер. В цей день мене нема вдома з 8 ранку до 19 вечора.

Ми з дружиною обидва працюємо вдома. Іноді їй потрібно щоб поруч нікого не було. Це психологічна потреба бути деякий час наодинці.

Тому одного разу вона попросила, щоб я час від часу залишав її саму. Я погодився. І це стало традицією.

Щочетверга вона вдома сама. Мене не цікавить що вона робить в цей час. Спить, їсть, танцює, співає, колупає носа, їсть печиво, п'є вино... неважливо.

Четвер — її простір, її всесвіт. Мене там майже не існує.

І, здається, за кожну таку відсутність вона ніби перезаряджається. Стає вільною від дрібних вад, які накопичуються в щоденному спільному житті. Вона вміє залишати їх у минулому, як непотрібні речі, які втратили цінність.

Це її простір. І завдяки цьому простору вона може бути собою для себе. І для мене.

Кожен новий ранок — це новий початок. Ми відкриваємо очі і одразу безкоштовно отримуємо можливість обирати, як провести день. І від цього вибору залежить багато речей у житті.

Натхнення може прийти з будь-чого: з пейзажу за вікном, з усмішки перехожого, який випадково зустрівся з вами поглядом, або з улюбленої книги.

Якщо сьогодні відчуєте натхнення, не зупиняйте його. Прийміть це як знак того, що ваші мрії та цілі реальні. Натхнення це подарунок. Воно приходить, щоб допомогти. А наша енергія та дії змінюють і нас і оточуючих.

ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ СОБІ:

- Які речі в моєму житті я хочу змінити, і з чого я можу почати сьогодні?
- Які позитивні думки я можу сьогодні підживлювати?
- Яка одна маленька річ сьогодні принесе мені радість?

Нехай ваш ранок почнеться з натхнення.

Додаткова користь ранкових підйомів.

О 5 ранку вийшов на балкон. Почув внизу дивний шелест.

Дивлюсь, якась бабця з великого пакета щось розсипає по газону під балконами. Розкидує широко. Ніби сіє зерно на полі.

Не думаю, що вона на зиму хотіла посадити пшеницю.

Під тими балконами гуляють і граються коти кожного дня.

Наша кішка теж там любить гуляти.

Було темно. Бабцю не впізнав. Але запам'ятав куртку і шапку. Якщо зустріну у дворі, запитаю, що вона там садила.

Перша думка: отрута для тварин. Але, звісно, можу помилятись.

На всяк випадок не буду випускати туди нашу кішку.

Бабця не врахувала, що тут живе хворий на особисту ефективність. У кожного своя хвороба. Ну і під під'їздом висить відеокамера. Здається з нічним баченням. Якщо коти у дворі почнуть помирати, можна буде знайти запис і подарувати бабулі чудову пригоду.

День 307

Додав 2,5 кг до жилету. Продовжую.

Трактую задачу, щоб не відкладати на завтра.

🔴 1. Продовжувати слухати скарги

Так ви продовжуєте підтримку друга ціною власного емоційного комфорту. Демонструєте емпатію, але на довготривалу перспективу це призводить до вигорання та прихованої образи. Таке рішення може бути тимчасовим, але не розв'язувати проблеми.

🟢 2. Сказати, що не маєте сил і порадити спеціаліста

Ви оголошуєте власні обмеження, зберігаючи підтримку друга. Цей варіант допомагає другу знайти професійну допомогу, без вашого виснаження. Це здоровий дорослий спосіб підтримки без самопожертви. Якщо друг відмовляється від допомоги, скоріш за все він любить понити і більше йому нічого не треба. Тоді можна використати третій варіант.

🟠 3. Відверто пояснити, що не можете слухати скарги

Це прямолінійно. Ви чітко заявляєте, що більше не хочете обговорювати скарги. Цим ставите межі, але можете створити конфлікт чи образу. Підхід підходить, якщо ви не плануєте продовжувати відносини взагалі.

Ну і варіанти прямої мови, як краще не говорити в такій ситуації і як говорити.

Бажання друга скиглити визначається тим, чи є поруч донор, який на це скиглення ведеться. Людям цікаво скиглити, коли поруч є той, хто ведеться на моє сумне обличчя, жаліє мене і ділиться зі мною своїми внутрішніми і зовнішніми ресурсами.

Поруч зі мною люди будуть скиглити, допоки я приймаю це скиглення. Це не друзі нитики, це я створюю умови, в яких їм цікаво скиглити.

Як я можу ці умови створити, так і знищити. Все в руках кожного.

Ідентичність робить нас унікальними. Наша справжня сутність — це наша сила. Коли ми приймаємо себе і свою індивідуальність, ми стаємо щасливішими. І здатні надихати інших.

Ніхто не може бути кращим нами, ніж ми самі. Розкривайте свої таланти, діліться думками, і будьте гордими за свою ідентичність. Нас наділили нею, щоб збагатити світ. Тому її варто відкрити і демонструвати. Так і світ і наше життя стане цікавішим.

ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ СОБІ

- Хто я насправді, і що робить мене унікальним?
- Які аспекти моєї особистості я ще не прийняв?
- Які мої сильні сторони, про які я забуваю?

Бути собою — найкращий вибір кожного дня. Спробуйте. Унікальності вам сьогодні.

СИНУ 13...

Відкриваємо багажник авто. Там велика коробка і пакет. Нам треба це занести додому. Бажано за одну ходку.

У мене за плечима рюкзак. У сина теж. Ще у нього в руках сумка з ноутбуком та один пакет. Руки зайняти.

Коробка важка, тому її понесу я. Хтось має нести пакет.

Син каже:

— У мене все зайнято.

Дивлюсь на нього і кажу:

— Трошки невірно міркуєш.

— Чому це?

— Ти придумав причину, чому в нас не вийде це занести.

— А як треба?

— Треба задати собі питання "Що я можу зробити, щоб у нас вийшло?"

7 секунд стоїть і думає. Я просто дивлюся на нього і чекаю. Через 7 секунд ставить пакет, перекидає сумку з ноутом через плече і бере з багажника пакет у вільну руку. Ми успішно все заносимо додому.

Іноді достатньо просто поставити собі вірне запитання.

ДЕНЬ 308

Субота — не привід для зупинки.

Безпечного вам дня.

СПОДОБАЛАСЬ ЦЯ ПРИТЧА

Чоловік знайшов орлине яйце і поклав його в гніздо курки. Орлятко вилупилося разом із пташенятами і виросло серед них.

Все своє життя орел робив те, що робили курчата, вважаючи себе одним із них. Він копав землю в пошуках черв'яків і комах. Він кудахкав. Бив крилами та підлітав лише на кілька метрів.

Минали роки, і орел постарів. Одного дня він побачив у безхмарному небі прекрасного птаха, що плавно ковзав у величній грації серед повітряних потоків, ледь змахуючи золотими крилами.

Старий орел із захопленням дивився вгору. «Хто це?» — запитав він.

«Це орел, цар птахів», — відповів його сусід півень. «Він належить небу. Ми ж належимо землі — ми кури».

Так орел прожив своє життя і помер, вважаючи себе куркою.

.

Намагайтеся оточувати себе людьми, які розширюють уявлення про ваші можливості, а не звужують його.

Друзі, а у вас є канали в телеграмі? Поділіться тут, коментарях. Цікаво глянути.

Добрий ранок.

В неділю вимикаю будильники, щоб тіло виспалось, скільки йому потрібно. Прокинувся о 6:30.

Недільні думки ↓

Зробіть перерву, спробуйте насолодитись тим, що навколо. У світі, який постійно квапить нас, важливо зупинитися і визнати красу моменту. Знайдіть час, щоб зосередитися на теперішньому, на відчуттях, звуках і ароматах, які оточують. Це дозволяє відновити сили й отримати нові ідеї та натхнення.

ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ СОБІ

Яка краса оточує мене прямо зараз?
Які думки мені заважають насолоджуватися моментом?
Які маленькі радощі я можу знайти сьогодні?

Приємного вам дня. Нехай все вийде.