В 2023 році Вищий антикорсуд ухвалив 65 вироків, з них 61 - обвинувальний.

Трохи більш як 10% цих вироків стосувалися справ щодо суддів. Хтось з цих суддів сидить, хтось у розшуку, хтось у ЗСУ.

Але до створення ВАКС у справах НАБУ таких вироків було 0, а за чотири роки роботи Антикорсуду - вже більше 20.

Які вироки щодо суддів ухвалили у 2023 році - в матеріалі юриста ЦПК Вадима Валька: https://www.pravda.com.ua/columns/2024/01/17/7437661/

Вища рада правосуддя цього тижня звільнила двох суддів. Зокрема, суддю Дзержинського суду Харкова Ірину Грищенко, яку НАБУ і САП викрили на хабарі в 4 тисячі доларів.

За даними НАБУ, суддя взяла гроші за повернення обвинуваченому у кримінальному провадженні понад 30 тисяч доларів. Зараз справа Грищенко розглядається у ВАКС.

І ось Грищенко нарешті звільнили з посади судді. Без довічних виплат та інших плюшок за рахунок платників податків.

Щоб таких суддів було більше, потрібна якісна Служба дисциплінарних інспекторів (СДІ). Ця служба перевірятиме скарги на суддів та готуватиме проєкти рішень для членів ВРП.

Наразі триває конкурс на 24 посади інспекторів, а також на голову служби та заступника. Від них, зокрема, залежатиме чи звільнятимуть недоброчесних суддів, яких викривали на хабарях чи які сідали в нетверезому стані за кермо.

До конкурсної комісії входитимуть як члени ВРП, так і міжнародні експерти. До речі, саме міжнародники матимуть вирішальний голос.

Всі, хто готові долучитись до очищення судової системи, подавайтесь. Дедлайн подачі документів - 31 січня.

Умови конкурсу тут

​Цивільна конфіскація: ВАКС стягнув у депутата Марганецької міськради 2,25 млн грн необґрунтованих активів

Вищий антикорсуд визнав необґрунтованими активи на 2,25 млн грн, що належать депутату Марганецької міськради Анатолію Деркачу.

Рішення ухвалила колегія суддів у складі Тимура Хамзіна, Сергія Мойсака і Віри Михайленко.

За даними НАЗК та САП, депутат став власником житлового будинку та земельної ділянки під ним у місті Дніпро загальною вартістю 2,9 млн грн.

Проаналізувавши майновий стан та доходи депутата, виявилось, що частина потрібних для придбання цього майна коштів (2,25 млн грн) не підтверджується законними доходами.

Тому прокурор САП звернувся до Вищого антикорсуду з позовом про стягнення в дохід держави 2,25 млн грн, походження яких викликає обґрунтований сумнів.

В підсумку суд частково задовольнив вимоги прокурора: визнав необґрунтованими частину активів, а саме житловий будинок та земельну ділянку у місті Дніпро та постановив стягнути з відповідача 2,25 млн грн.

Рішення може бути оскаржене у Апеляції ВАКС протягом 30 днів.

Додамо, що Деркач обирався від партії ВО «Батьківщина». За іронією долі, він є головою громадської організації «По боротьбі з корупцією та незаконною діяльністю».

Нагадаємо, що цивільна конфіскація полягає у полегшеній процедурі стягнення необґрунтованих активів чиновників порівняно з кримінальним процесом. Це антикорупційний інструмент, який запустили з подачі ЦПК.

Прокурори САП подали до суду вже понад 10 позовів. Про більшість з них ми розповідали в цій колонці.

Ви можете підтримати нашу роботу і стати нашим патроном на Patreon або ByMeaCoffee.

Cьогодні - річниця публікації матеріалу Юрія Ніколова про "тилових пацюків з Миноборони", які намагались впарити армії "яйця по 17 грн".

Великою мірою потрібного резонансу вдалось добитись через те, що матеріал вийшов на Дзеркалі тижня. Респектабельному виданні з найкращою репутацією.

⭕ Саме скандал з "яйцями по 17" став каталізатором багатьох змін. Саме після цього Міноборони знизило закупівельні ціни на яйця та інші продукти.

⭕ Нам з партнерами вдалось провести закон, який повернув закупівлі у Prozorro і зобов'язував показувати ціну за одиницю товару.

⭕ Лише на харчах в підсумку вдалось отримати економію на мільярди гривень. І це не ми сказали, а Держаудитслужба.

⭕ А ще під тиском створили нову агенцію, яка займається закупівлями їжі, палива та одягу для ЗСУ.

⭕ Зрештою пішла команда на чолі з Резніковим, яка брехала суспільству, виправдовуючись за "яйця по 17".

Про все це і ще більше - у нашому свіжому відео. А хто уважно подивиться відео, може виграти унікальну монетку.

Всі умови - в дописі в Instagram.

Ділимось корисним. Колеги з Правозахисного центру для військових Принцип запустили чат-бот в Telegram.

👉 Посилання тут: @pryncyp_bot

Кому стане в нагоді? Військовим, ветеранам та їхніх родинам.

Ставте запитання простими реченнями, щоб бот міг коректно обробити ваш запит. Наприклад, "Які пільги на житло має ветеран?" або "Що робити, якщо не відпускають у відпустку?".

Крім того, можна спитати про документи – від довідок до рапортів, а також лікування й реабілітацію.

Чат-бот працює на основі Правового навігатора, який наповнюють юристи "Принципу", його інформація постійно оновлюється відповідно до змін у законі.

Пересилайте посилання на чат-бот далі тим, кому він зможе знадобитися – вашим побратимам, друзям, їхнім рідним.

​Як скористатися “правками Лозового” так, щоб “зламати” справу про розкрадання 312 млн грн: інструкція від судді ВАКС

НАБУ та САП завершили розслідування щодо екснардепа Максима Микитася та ще 5 осіб. Йдеться про ймовірне заволодіння 312 млн грн під час будівництва складів Міноборони.

САП пише про те, що слідство довелося завершити вимушено. Все через те, що суддя ВАКС Олег Ткаченко відмовився продовжувати строк розслідування. При цьому після повідомлення про підозру фігурантам минуло всього 3 місяці.

Оскільки 3-місячний строк на розслідування завершувався, детективи і прокурори подали клопотання про продовження строку. Саме такий порядок передбачає поки що чинна частина “правок Лозового”.

Своє клопотання НАБУ і САП подали ще 12 січня. Слідчий суддя Ткаченко зобов’язаний був розглянути його протягом трьох днів. Але суддя спершу затягнув розгляд, а потім відмовив у продовженні строку. І зробив це за лічені дні до його завершення.

Судячи із даних судового реєстру, на початку січня детективи ще оглядали носії інформації, отримували ухвали про доступ до речей і документів, планували допити свідків, частина з яких виїхала з України і т.д.

Тепер же прокурори підуть до суду із тим, що є і доводити свою позицію їм буде в рази складніше.

Це чергове дивне рішення нашого давнього знайомого судді Ткаченка.

Раніше ми розповідали, як він відмовився арештовувати мільярдні активи Коломойського.

Цього разу він відмовився продовжити строк слідства у справі будівництва складів Міноборони з можливими збитками у 312 млн грн.

При цьому спершу суддя відмовився брати Микитася під варту, згодом скасував частину підозр та не став продовжувати обов'язки окремим підозрюваним. Тепер відмовив у продовженні строку слідства.

Якщо Ткаченко дійсно вважав, що слідчі мали достатньо часу на розслідування, то чому не можна було розглянути клопотання у передбачені законом 3 дні? Складно повірити у те, що суддя просто так тягнув із його розглядом.

Нагадаємо, що у такий спосіб у свій час остаточно ховали справу заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова у Шевченківському суді Києва. Тоді теж у справі завершувався 3-місячний строк слідства. І слідча суддя так само відмовилася його продовжувати у останні дні строку.

Татаров колись працював юристом у компанії Микитася, вони дружили і навіть разом їздили на відпочинок. Восени 2022 року Микитась у розмові із мером Дніпра Філатовим говорив про те, що Татаров йому “много помог”, натякаючи про поверненням активів компанії "Укрбуд", а також згадував про те, що Татаров нібито без проблем може вирішити питання у судах по кримінальних справах: “что касается криминала, у Олега там все нормально”.

​НАБУ оголосило в розшук бізнес-партнера Коломойського Михайла Кіпермана

Його називають організатором схеми заволодіння електроенергією «Укренерго». Сума збитків становить понад 716 млн грн.

Окрім того, НАБУ розшукують Дмитра Кондрашова та Юлію Фролову, які теж фігурують у цій схемі.

Додамо, що ВАКС заочно взяв Кіпермана під варту. Після його затримання та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цієї запобіжки.

​Апеляцію щодо арешту Гринкевича відклали ще на місяць

Київський апеляційний суд сьогодні мав розглядати скаргу захисту щодо запобіжного заходу Ігорю Гринкевичу.

Його підозрюють у наданні 500 тисяч доларів хабаря одному із керівників слідчого управління ДБР.

Однак розгляд справи відклали за клопотанням адвокатів.

Під час обрання запобіжного заходу у першій інстанції у підозрюваного Гринкевича було три захисники. Згодом до його захисту доєдналися ще два адвокати.

Нова захисниця попросили відкласти засідання, бо вона нібито ще не встигла ознайомитися з матеріалами, підготувати доповнення до скарги і узгодити позицію з підозрюваним.

Сам Гринкевич сидить у СІЗО. Заставу у 429 млн грн він не вносив. На наступне засідання його участь мають забезпечити за допомогою відеоконференцзв'язку.

Наступне засідання має відбутися у четвер, 22 лютого, при цьому строк перебування під вартою у Гринкевича спливає 26 лютого.

Також нагадаємо, що Гринкевич нещодавно отримав другу підозру у створенні злочинної організації та шахрайстві. За даними слідства, підконтрольні Гринкевичу компанії постачали армії неякісний військовий одяг.

ДБР каже, що збитки складають майже мільярд гривень. Інших чотирьох підозрюваних у цій справі, зокрема сина Гринкевича, відправили під варту з альтернативою заставою у понад 500 млн грн.

Керівник ДБР раніше заявляв, що слідчі вже розуміють весь ланцюг постачання неякісного одягу, але жоден чиновник, який відповідав за укладення договорів і прийомку неякісного одягу, підозри поки не отримував.

Записали відео про вироки суддям, яких викрили на корупції. І загалом про те, від чого залежать затримання суддів і перспективи чесного суду в Україні.

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=k_PUP1wtMxY

​Цивільна конфіскація: ВАКС стягнув у одеського митника активів на 2,8 млн грн

Вищий антикорупційний суд задовольнив позов САП про цивільну конфіскацію майна заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Одеса-автомобільний» Одеської митниці Віктора Ткаченка.

Вирок ухвалила колегія суддів у складі Катерини Широкої, Ольги Саландяк і Оксани Олійник.

Йдеться про квартиру площею 121,5 квадрати вартістю 2,44 млн грн та два машиномісця на 23,3 і 15,2 квадрати загальною вартістю 384 тисячі грн.

На думку слідства, вказане майно не могли бути набуте за рахунок законних доходів митника або 85-річної матері Ткаченка, на яку і записали квартиру.

Більше того, мати Ткаченка не мала автомобілів, тому не потребувала двох паркомісць. Ними користувався її син.

Як пише Трансперенсі Інтернешнл Україна, Ткаченко запевняв, що квартиру в центрі Одеси його мати придбала із власних заощаджень, а також позики знайомої їхньої сім’ї — Мельничук.

Судячи з показів жінки, вона безвідсотково позичила 2 млн грн. Вона була впевнена, що Ткаченко поверне гроші, адже «знає його як порядну людину». 

На запитання суду, як саме передали кошти (2 млн грн готівки важать приблизно 20 кг), Мельничук відповіла, що передала готівку в пластиковому пакеті. 

Суд Ткаченку і Мельничук не повірив і задовольнив позов САП. Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів.

Нагадаємо, що цивільна конфіскація полягає у полегшеній процедурі стягнення необґрунтованих активів чиновників порівняно з кримінальним процесом. Це антикорупційний інструмент, який запустили з подачі ЦПК.

Ви можете підтримати нашу роботу і стати нашим патроном на Patreon або ByMeaCoffee.

​Засідання у "бурштиновій" справі Розенблата та Полякова знову почали злітати

Вже третє засідання поспіль у справі за обвинуваченням колишніх народних депутатів Борислава Розенблата і Максима Полякова не відбулося.

Розслідування у цій справі розпочалося у 2016 році, а в 2019 році обвинувальний акт надійшов до ВАКС.

Однак, лише у вересні 2023 року колегія під головуванням судді Олега Ткаченка нарешті закінчила підготовче судове засідання та призначила справу до судового розгляду.

Сторони виступили зі вступними промовами, прокурор зачитав обвинувальний акт, колегія встановила порядок дослідження доказів, дослідили частину документів сторони обвинувачення.

Далі сторона захисту почала подавати численні скарги на дії детективів і прокурорів.

А з 20 листопада 2023 року засідання не відбувалися. Спершу нібито захворів обвинувачений Поляков і засідання відклали, а на наступному мали дослідити медичні документи, які підтверджували неможливість участі у засіданні Полякова.

15 січня цього року прибули всі обвинуваченні, але його також відклали у зв'язку з тим, що суддя колегії Лариса Задорожна перебувала у нарадчій кімнаті у іншій справі. А 26 січня засідання знову відклали через неявку когось з учасників.

Нагадаємо, справу щодо інших обвинувачених Костянтина Проскурка та Вадима Руденка за звинуваченням у зловживанні впливом закрили через закінчення строків давності, а Віктор Косянчук вирішив, що буде захищатися від обвинувачення, не дивлячись на закінчення строків притягнення до відповідальності.

​ВАКС конфіскував частину активів довіреної особи путіна

Йдеться про такого собі Едуарда Худайнатова, на якого зареєстрована яхта путіна під назвою «Шахерезада», а також яхта олігарха Керімова.

Зокрема, на користь України стягнули 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Нафтова компанія «Альянс-Україна», що складає 447,6 млн грн.

Втім, ВАКС відмовився конфіскувати частку Худайнатова (49%) в ТОВ «Альянс Холдинг», яка керує сіткою автозаправок Shell.

Після початку вторгнення рф Shell збільшив статутний капітал у фірмі, розмивши частку Худайнатова у ТОВ «Альянс Холдинг» до 2,56%.

Мін’юст пише, що залучені кошти лише частково надійшли українській фірмі і були перераховані у якості обігових, у вигляді позик, безповоротної фіндопомоги та не були внесені до статутного капіталу.

«Кошти були використані для забезпечення господарської діяльності компаній, зокрема й для розрахунку з ТОВ «НК «Альянс-Україна», який є повʼязаним з Худайнатовим», - пише голова департаменту санкційної політики Міністерства юстиції Інна Богатих.

Мін’юст обіцяє оскаржити це рішення ВАКС.

Доповнення до новини (від 28.01.2024):

До ЦПК звернулися представники компанії Shell, у розпорядженні яких наразі є рішення ВАКС, зазначимо наступне.

Так, за інформацією, надісланою компанією, ВАКС визнав, що Shell справді володіє 97,44% ТОВ «‎Альянс Холдинг»‎ та відповідними підприємствами, тим сами не задовольнивши позов Міністерства юстиції щодо конфіскації корпоративних прав ТОВ «Альянс Холдинг». 

Уряд вніс законопроєкти про реформу БЕБ: знову без повноцінної переатестації зі збереженням людей Татарова

В кінці грудня уряд погодив законопроєкт про реформу Бюро економічної безпеки, який не передбачав повноцінну переатестацію співробітників та очищення органу від людей Татарова.

Що змінилось з того часу? Замість одного законопроєктів стало два. Незмінною залишилась їхня суть, яка імітує реформу БЕБ.

Органу, який під кураторством Татарова переважно займається утисками бізнесу.

Навіщо розділили на два законопроєкти? Схоже, щоб один з них потрапив у правоохоронний комітет, яким керує «слуга» Іонушас, що раніше блокував скасування «правок Лозового».

❗️Головний недолік реформи БЕБ за версією уряду – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро.

На рівні закону не визначено ні порядку атестації, ні критеріїв, ні порядку визначення атестаційних комісій. На практиці це означає, що такі правила не дозволять ефективно очистити орган.

Більше того, Кабмін пропонує аби негайну переатестацію пройшли лише заступники директора БЕБ. Натомість решта персоналу буде проходити переатестацію через рік після припинення воєнного стану.

Зокрема, уряд пропонує аби негайну переатестацію пройшли лише заступники директора БЕБ. Натомість решта персоналу буде проходити переатестацію лише через рік після припинення воєнного стану.

Уряд також пропонує нові правила конкурсу на посаду директора БЕБ. Вони схожі на конкурс на директора НАБУ з правом переважного голосу у міжнародників.

Втім, конкурсна комісії зобов’язана буде рекомендувати Кабміну не одного переможця, а трьох. Тобто уряд зможе призначити на посаду директора БЕБ найбільш лояльну до влади особу.

За цих обставин набагато кращою є модель конкурсу з єдиним переможцем, яку раніше пропонували у фінансовому комітеті парламенту.

❗️Але навіть якщо новообраний директор органу буде професійним і незалежним, він не зможе перезапустити оновлення інституції та застрягне в бюрократичній боротьбі з корумпованим персоналом. Якраз через відсутність повноцінної переатестації співробітників.

Докладніше - в нашому матеріалі: https://antac.org.ua/news/kabmin-vnis-do-parlamentu-zakonoproiekt-pro-reformu-beb-znovu-bez-povnotsinnoi-pereatestatsii-zi-zberezhenniam-liudey-tatarova/

Справу Лієва про привласнення 1,3 мільярди гривень поліція розслідує з порушенням підслідності

Під час обрання запобіжного заходу у ВАКС щодо сумнозвісного експосадовця Міноборони Лієва стало зрозуміло, що тривалий час ця справа розслідувалася поліції з порушенням правил підслідності.

Від початку слідства з квітня 2023 року за сумою потенційно завданої шкоди, а з моменту підозри і за суб’єктом вчинення правопорушення, згідно вимог КПК, ця справа віднесена до юрисдикції НАБУ і САП. Проте з незрозумілих причин розслідується поліцією. До підозри слідчі та прокурори зверталися за дозволами про слідчі дії до Печерського суду, а вже із запобіжним заходом після підозри – прийшли до Вищого антикор суду.

Прокурори Офісу Генпрокурора заявляють в суді, що як тільки стало зрозумілим, що причетні посадові особи Міністерства оборони – справу вирішили передати до НАБУ, однак, досі цього не зробили. Проте очевидно, що справа була підслідна НАБУ і до підозр – з цим погоджується навіть захист.

Слідчий суддя ВАКС Ярослав Шкодін, заслухавши думки сторін, зазначив, що вирішить це питання в нарадчій кімнаті.

Наразі розгляд триває, очікується, що рішення буде ухвалено сьогодні.

Проте через проблеми з підслідністю є ризики, що слідство створює передумови для подальшого поховання справи через недопустимість доказів.

​Ще декілька деталей про розгляд справи Лієва.

Прокурор просить Олександру Лієву варту із заставою в 268,9 млн грн. Також зʼясувалося, що незаконні рішення про передоплату підписував особисто ексміністр Резніков.

Під час засідання у ВАКС щодо обрання запобіжного заходу екскерівнику департаменту Міноборони Лієву стали відомі подробиці укладання скандальних контрактів та роль топчиновників Міноборони, в тому числі чинного керівника закупівельного оборонного департаменту Міноборони Тоомаса Нахкура. 

Сторона обвинувачення зазначає, що Лієв та інші підозрювані у цій справі створили організовану злочинну групу. 

У червні 2022 року вони затвердили перелік товарів для поставки до Міноборони (зокрема, мінометних пострілів) та підготували проєкт державного контракту. Протокол про це з боку Міноборони підписав Лієв.

За версією слідства, бізнесмени Хорошаєв, посадовець «Львівського арсеналу» Сахненко та екскерівник департаменту закупівель зброї Міноборони Лієв забезпечували відповідні перемовини щодо виконання контракту та вчинили подальші дії щодо виведення коштів у готівку.

Нахкур, який надалі очолив Департамент військово-технічного співробітництва, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, сприяв діям Хорошаєва, Лієва та Збітнєва та маскував їх.

Для створення видимості поставки у вересні 2022 року представник словацької компанії Sevotech Хорошаєв здійснив огляд товарів на території хорватської компанії. За результатами зробив фото і надіслав їх до «Львівського арсеналу», а ті – до Міноборони. Після чого чиновники міністерства Лієв та Накхур затвердили комерційну пропозицію на закупівлю мінометних пострілів.

У жовтні 2022 року чиновники Міноборони, в тому числі і Лієв, які, на думку слідства, розуміли, що поставки не буде, уклали контракт на поставку мінометних пострілів на 100 тисяч штук вартістю 1,3 млрд грн без ПДВ. Передоплата становила 97% та передбачала відтермінування не більше ніж на 5 місяців. 

Перша поставка мала відбутися до 10 грудня 2022 року. Розуміючи, що поставок не буде, Лієв разом з Хорошаєвим прибули до Хорватії, де Лієв здійснив повторний огляд товару для подальшого листування з МО щодо відсутності підстав невиконання контракту.

Також прокурори стверджують, що рішення про здійснення попередньої оплати порушували існуючі в Міноборони інструкції та погодження відповідними департаментами.

Проте, всупереч порядку, рішення про передоплату скерували на погодження тодішньому міністру Резнікову, після чого воно було затверджено. Ні тодішній міністр, ні його заступники наразі у справі як підозрювані не фігурують.

Вже 17 листопада 2022 року на рахунки «Львівського арсеналу» надійшла передоплата. Кошти у розмірі 1,3 млрд грн відразу ж переказали з рахунку у державному Ощадбанку на рахунок у приватному банку Акорд.

Надалі придбали валюту і вивели її на рахунки підконтрольних компаній. У подальшому, на думку слідства, на території Хорватії ці кошти перевели у готівку і використали на власний розсуд. На рахунках «Львівського арсеналу» встигли арештувати 818 млн грн.

Пізніше Лієв напряму уклав контракт на постачання танкових пострілів за подібною схемою. 

Прокурор просить обрати Лієву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою у 268,9 млн грн.

Розслідуючи крадіжку 1,3 млрд грн посадовцями Міноборони, ОГП і Нацпол свідомо порушили підслідність, чим від початку підірвали справу.

Згідно закону, на етапі вручення підозри (це найпізніше!) Костін мусив залучити САП/НАБУ. Нагадаємо, що Лієву/Нахкуру і ко інкримінують ч.5 ст. 191 ККУ.

Порушення підслідності зʼясувалося ще на початку засідання суду з обрання запобіжного заходу. Ми у ЦПК одразу про це написали.

Заради дешевого піару чорти Татарова/Костіна поставили під загрозу покарання покидьків, які вкрали 1,3 млрд в ЗСУ. Або – свідомо заклали міну під справу, щоб цих покидьків відмазати 🤬

Слідчий суддя ВАКС відмовив у запобіжному заході, хоча заявив, що вважає підозру обгрунтованою.

Зараз маємо витовкти ОГП/Нацпол мордою в їх злочинні дії. Порушивши підслідність, чорти Татарова/Костіна поставили під питання законність зібраних раніше доказів.

Зараз ОГП/Нацпол спробують перекинути цю свідомо ними ж підірвану справу в НАБУ/САП.

В чому була проблема вчинити згідно закону і залучити НАБУ/САП раніше? Татарову/Костіну сильно хотілося вимахнутися під час приїзду аудиторів США?

Молодці, вимахнулися 🤦🏼‍♂️…

Чекаємо на повний текст рішення слідчого судді ВАКС (а також потенційної апеляції на нього).

З них повною мірою зрозуміємо катастрофічність злочинних дій людей Татарова/Костіна.

​Одразу троє суддів з сумнівною репутацією не пройшли оцінювання і можуть бути звільнені🔥

Це дає надію на невідворотність процесу очищення судової системи. І що наші з партнерами зусилля з перезавантаження судових органів (ВРП та ВККС) не були марними.

⭕️ Ліворуч - суддя Господарського суду Києва Інна Отрош. Донька голови Печерського суду Києва в часи Януковича. У 2013 році стала суддею Господарського суду Луганської області, а вже через два тижні попросила перевести її до Києва. І її перевели, попри сумніви в наявності стажу.

Після окупації Криму суддя Отрош постійно відвідувала півострів, куди, як писали ЗМІ, втекла її одіозна мати. Інколи Отрош перебувала там по кілька місяців. Причому під час співбесіди звинуватила українські державні органи в тому, що дозволили окупувати півострів.

Ось пряма цитата Отрош-молодшої: «Громадяни України мають право їздити в Крим…. А те, що там тимчасово знаходяться окупаційні війська, ми зараз частково перекладаємо вину на суддів, які туди їздять. Це вина тих державних органів, які не забезпечили недоторканність кордонів».

Один з членів ВККС жахнувся від цих слів, але суддя Отрош продовжувала гнути свою лінію: «Хтось пам’ятає активні дії щодо захисту території?».

Шкода, що суддя забула про військовослужбовця Сергія Какуріна, який загинув під час штурму української військової частини в Сімферополі. Шкода, що не пам’ятає про зникнення багатьох незгодних з окупацією. І продовжувала щороку кататись на окупований півострів.

Є питання і до численного майна судді. Отрош пояснювала, що все майно набула або від матері або до того, як стала суддею. Втім, не пояснила, як все це майно було набуте, якщо сумарні доходи Отрош та її матері за відповідний період більш ніж вдвічі менші, за вартість набутих статків.

⭕️ В центрі - суддя Святошинського суду Києва Катерина Васильєва. Під час співбесіди у судді запитали, як у 2017 році її сім'я, яка складалась з чотирьох осіб, змогла прожити на 3 тисячі грн на місяць. Саме такий сумарний дохід вказала суддя. Далі - пряма цитата судді:

❗️«Ми жили дуже скрутно, влітку їздили до батьків на дачу, де працювали на городі і їли те, що виростили. Батьки допомагали продуктами. Молодша дитина ходила в тих речах, які залишились від старшої. А старший ходив в тих речах, які віддавала мені сестра від свого сина».

Були питання щодо того, як Васильєва через 9 днів після призначення суддею Чутівського суду отримала позитивну характеристику і швидко перевелась до Святошинського суду Києва. Чітких пояснень суддя не надала, в підсумку отримавши негативне рішення про проходження оцінювання.

⭕️ Не пройшла оцінювання і суддя Солом'янського суду Києва Марина Лозинська (на фото - праворуч).

Лозинська під час Революції Гідності постановила відправити за ґрати на 60 діб затриманого та побитого беркутом Олександра Сидоренка.

Суддя застосувала найжорсткіший запобіжний захід, проігнорувавши заяви підозрюваного про тілесні ушкодження і керуючись стандартними рапортами поліцейських.

Тепер ВККС направить до ВРП рекомендації щодо звільнення Отрош, Васильєвої та Лозинської. Саме ВРП ухвалюватиме остаточне рішення щодо долі цих суддів. Але раніше таких рішень від ВККС годі було очікувати. І це дає привід для обережного оптимізму.

✅ Підтримати наші зусилля з очіщення судових органів влади можна на Patreon або на BuyMeaCoffee.

​За колишнього голову Верховного Суду Князєва внесли заставу

Вчора слідчий суддя ВАКС зменшивши заставу Всеволоду Князєву із 20 млн грн до 18,168 млн грн. А вже сьогодні гроші за нього внесли і він зможе вийти із СІЗО. 

При цьому малоймовірно, що гроші міг внести хтось із сім’ї Князєва самостійно, так як всі його активи арештовано. Більше того, захист у грудні казав, що родина підозрюваного може внести максимум 10 млн грн.

Примітно, що два тижні тому Князєв розлучився зі своєю дружиною, з якою вони пробули у шлюбі майже двадцять років. Дружина пояснила, що фактичні шлюбні відносини з чоловіком припинені з травня 2023 року внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життєві проблеми та шляхи їх вирішення. 

На розгляді в одному із судів міста Миколаєва також є позов про поділ спільного майна подружжя.

Князєв сидів під вартою із травня 2023 року і за цей час його застава зменшилася у кілька разів:

📍у травні 2023 року йому призначили варту із заставою у 107 млн грн. 
📍вже за 2 тижні апеляція зменшила заставу до 75 млн грн. 
📍в серпні слідчий суддя зменшив Князєву заставу до 55 млн грн.
📍через місяць апеляція скинула заставу до 45 млн грн. 
📍у жовтні слідчий суддя зменшив заставу до 35 млн. 
📍у грудні заставу зменшували двічі: спершу до 27 млн грн, згодом до 20 млн грн. 
📍вчора Князєву зменшили заставу до 18,168 млн грн.

За дуже цікавим збігом обставин новина про внесення застави співпала з появою інформації про те, що ВРП хоче зупинити розгляд дисциплінарних справ стосовно Князєва.

Наші колеги з Автомайдан помітили відповідні пропозиції в сьогоднішньому порядку денному. Якщо дисциплінарна справа щодо Князєва буде зупинена — це стане небезпечним прецедентом, який допоможе іншим суддям, яких підозрюють чи обвинувачують у злочинах, роками залишитися суддями та отримувати весь цей час солідну винагороду. 

Нагадаємо, що наприкінці грудня ВАКС обмежив стороні захисту Князєва строк ознайомлення з матеріалами справи до 1 березня 2024 року. Після цієї дати справу мають направити до суду.

❗️Розлучення, зменшення застави, процес щодо поділу майна, вихід з-під варти і спроба зупинити дисциплінарне провадження. Якось надто багато одночасних подій і збігів у житті Князєва.

Підписатись на канал

Друга дисциплінарна палата ВРП відхилила пропозицію зупинити розгляд дисциплінарної справи щодо Князєва

Доповідачем був член ВРП Сергій Бурлаков, який запропонував таку ідею.

Секретар палати Роман Маселко був проти.

В підсумку голосуванням 3 проти (Маселко, Мельник, Бондаренко) і 2 за (Бурлаков і Саліхов) рішення про зупинку справи не було підтримане.

Якби справу щодо Князєва зупинили, то це могло стати небезпечним прецедентом, який допоможе іншим суддям, яких підозрюють у злочинах.

Наприклад, як писав Автомайдан, суддя Пʼятковський, якого підозрюють в отриманні 1200 доларів за відмазування водія, який сів за кермо в нетверезому стані, теж міг би залишитися суддею та отримувати солідні виплати.

Нагадаємо, сам Князєв сьогодні вийшов з СІЗО під заставу в 18 з гаком мільйонів.

Підписатись

​Депутата Маріковського підозрюють в недостовірному декларуванні криптовалюти на майже 25 млн грн

Народному депутату від Слуги Народу Олександру Маріковському оголосили підозру в брехні в декларації.

За даними НАБУ і САП, у 2020 році депутат задекларував криптовалюту вартістю 24,6 млн грн, яка начебто належала йому ще з 2019 року.

Проте виявилось, що криптовалютний гаманець, який зазначив у декларації депутат, насправді ніколи йому не належав.

За даними антикорупційних органів, усі транзакції з придбання криптовалюти здійснювались громадянами іншої держави, які не були пов’язані з депутатом.

Судячи із того, що йдеться про декларацію за 2020 рік, подану 31 березня 2021 року, строк давності у цій справі ймовріно закінчується за два місяці.

Це вже другий депутат від правлячої партії, якого викрили у справі, де фігурують криптовалюти.

Зокрема, за даними НАБУ і САП, депутат Одарченко пропонував голові Держвідновлення хабар у криптовалюті в $50 тисяч.

​+1 вирок ВАКС: 5 років позбавлення волі отримав держреєстратор з Харківщини

Колегія суддів Вищого антикорсуду засудила до 5 років позбавлення волі державного реєстратора Печенізької райдержадміністрації Харківської області Гамлета Гаспаряна.

В рішенні суду йдеться, що обвинувачений з метою отримання неправомірної вигоди оформив на фізособу право власності на об’єкт нерухомості, який належав громаді Харкова. Причому зробив це на підставі нечинного рішення суду.

Вирок ухвалила колегія суддів у складі Інни Білоус, Євгена Крук та Олексія Кравчука.

Гаспаряну призначили покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією половини майна та позбавленням права обіймати відповідні посади строком на 3 роки.

Цікаво, що раніше ця справа була у колегії суддів на чолі з Олегом Ткаченком. Колегія Ткаченка вирішила, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК і тому повернула його прокурору.

Апеляція ж це рішення скасувала через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Після того колегія Ткаченка взяла самовідвід і справа потрапила до колегії Білоус, яка і ухвалила вирок.

Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів до Апеляції ВАКС.