📋 «Небо прихилити» — зробити для когось усе, навіть неможливе.

Приклади вживання:

📖 Шаблистий розмахував не руками, а голоблями — здатними, здається, прихилити весь світ для Павла Жабокрика. (Є. Гуцало)
📖 [Іван:] Ти єдина моя дитина, моя радість.. Я б тобі небо прихилив! (І. Карпенко-Карий)

📋 «Сміятися на кутні» — означає геть протилежне – плакати.

Приклади вживання:

📖 Нехай тепер наші вороги на кутні сміються. (Укр. присл.)

📋 «Давати гарбуза» — відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні.

Приклади вживання:

📖 Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи. (В. Речмедін)
📖 [Відьма:] Знаю, знаю про твою біду, якого тобі [сотнику] мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена. (Г. Квітка-Основ'яненко)

📋 «Іронія долі»

Історія походження:

За народними уявленнями, доля — це добрий дух, який захищає людину, приносить щастя та багатство. Та якщо людина ледача або зла, то доля її покидає. Кожному Бог призначає долю, тому життя визначене наперед. У тяжку хвилину людина на рівні інтуїції може відчути долю, яка їй приходить на допомогу. Інколи доля робить зовсім непередбачувані повороти, щоб поставити людину на визначений шлях. Від долі не можна ні втекти, ні сховатися. Проте існує і злий дух — недоля. Коли людина не ладить із долею, слід чекати недолю.
Кого дбайливо доглядають, потурають у бажаннях, примхах або кому таланить у житті, того називають «пестуном долі». Буває, що люди ризикують, наважуються зробити щось нове, розраховуючи на успіх, хочуть «випробувати долю».

Часто вживаний фразеологізм «іронія долі» означає безглуздий, непередбачуваний, небажаний збіг обставин; насмішку долі.

📋 «До сьомого (десятого, третього) коліна» зі сл. карати, клясти — дуже гостро, нестримно, жорстоко; довгий час, дуже довго.

Приклади вживання:

📖 Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає. (Ірина Вільде)
📖 Обріза я не боюсь! — блиснули завзяттям батькові очі.— Опасаюсь [побоююсь] рідні, яка почне тебе клясти до сьомого коліна. (М. Стельмах)
📖 До десятого коліна в селі не забували крадіжки. Хай дід твій колись прокрався, але й ти, онук, мусив на собі нести гнебну печать злодійського роду. (Ю. Збанацький)

📋 «Лебедина пісня; лебединий спів» —останній ( перев. найзначніший) твір, вияв таланту або здібностей, діяльності і т.ін. кого-небудь.

Приклади вживання:

📖 [Світловидов:] Я всю душу вклав у цей проект!.. Він мені навіть уві сні ввижається: чи тому, що старість, чи, може, це вже моя лебедина пісня?.. (Я. Баш)

📋 «Бити байдики»

Історія походження:

Є кілька версій походження цього фразеологізму. Ось одна з них: у ранні часи при виготовленні виробів з дерева необхідно було підготувати заготовки — байдики. Згідно з другою, існувала гра, сенс якої полягав у вибиванні дерев'яною палицею побудованих з байдиків фігур (будиночків, гармат тощо).
Зараз ця гра називається містечками, а фразеологізм став означати ледарювати.

📖 Синоніми: баглаї годувати, гандри бити, бомки стріляти, ханьки м’яти, собак ганяти, лежати лежнем, посиденьки справляти, сидіти склавши руки, ані за холодну воду не братися, і пальцем не поворухнути, з-під пазурця собі не виколупнути, сім неділь на тиждень справляти.

📋 «Опустити вуха» — впасти у відчай, засмутитися, зневіритися.

Приклади вживання:

📖 — Погомони ще з моїм старим.. Наполохали, смирним став, опустив вуха, як лопух на дощ. (Я. Стецюк)
📖 — Так і сказав.., неначе вистрелив.. Я й вуха опустив,— сказав Добриловський. (І. Нечуй-Левицький)

📋 «Каша скисла» кому — кому-небудь не вдалося успішно здійснити свої наміри, задуми і т.ін.

Приклади вживання:

📖 — Ми йтимемо… через усю велику робітничо-селянську Україну, і після кожного селища нас ставатиме більше.. — Тепер Петлюрі каша скисла. (Ю. Смолич)

📋 «Докидати / докинути хмизу в жар» — підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т.ін.

Приклади вживання:

📖 Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, [Марія Африканівна] теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання. (Ю. Збанацький)

📋 «Гріш ціна»

Історія походження:

За історію грошових відносин на території України існувало чимало грошових одиниць, які мали різні назви та номінали. Слово «гроші» запозичене в українську мову з польської в часи середньовіччя для називання дрібної розмінної монети. Велику срібну монету дрібнили на шматочки, які ставали маленькими монетками — грошами. Сума гроша мізерна, дорівнювала півкопійки.
Значення виразу «гріш ціна» або «ціна — мідний гріш» — нічого не вартий, нікуди не годиться, не має жодної цінності.

Приклади вживання:

📖 — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян. — Гріш ціна йому тепер. (М. Стельмах)

📋 «Скупий на слова» — який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий (про людину).

Приклади вживання:

📖 На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові. (М. Лазорський)
📖 Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)

📋 «На краю світу» — у дуже віддаленому, глухому, необжитому місці; де завгодно, всюди, скрізь.

Приклади вживання:

📖 Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут [у горах] страшною повільною смертю. .Кому спало б на думку шукати живу людину тут, на краю світу? (О. Гончар)
📖 — Є в одній державі золотоволоса дівка. Мені ту дівку приведеш, то я тобі одпущу вину, не приведеш, то я тебе знайду і на краю світу. (Казки Буковини..)

📋  «Квінтесенція»

Історія походження:

Латинською мовою — «п’ята сутність». У грецькій філософії — п’ятий елемент, п’ята стихія, яка протиставилася чотирьом іншим (ще були вода, земля, вогонь і повітря) і вважалася основною суттю речей.
У сучасній мові — найголовніше.

Приклади вживання:

📖 Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного життя. (М. Семенко, Замір)

📋 «Забивати баки» — розмовами, балачками відвертати чиюсь увагу від кого-, чого-небудь; не давати кому-небудь сказати щось; доводити до отупіння, затуркувати.

Приклади вживання:

📖 Нема чого забивати баки тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками. (Леся Українка)
📖 З себе Микита був здоровий, червонопикий, а на язик гострий,— кожному забиває баки. (Б. Грінченко)

📋 «Шукати (ловити, доганяти) / зловити (піймати) вітра в полі» — безслідно зникнути, так, що марно й шукати; домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного; здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь.

Приклади вживання:

📖 — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
📖 — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик. (Марко Вовчок)

📋 «Впинати очі» — пильно дивитись на кого-, що-небудь.

Приклади вживання:

📖Промисловець тяжко сперся на стіл, вп'явши очі в кришталеву прозорість вітрини вікна. (Д. Бузько)
📖 — Я нічого позитивного не кажу, бо не маю довір'я…— До кого, Маню? — спитав я і вп'ялив очі в її лице. (О. Кобилянська)

📋 «Смішки строїти» — глузувати, насміхатися, жартувати не в слушний час.

Приклади вживання:

📖 — У задніх рядах — не перешіптуватись. Вас запросили не смішки строїти. (В. Логвиненко)
📖 Він стоїть, нічого не мовить. Осідлавши коня, смішки строїть. (П. Чубинський)

📋 «Волосся сторч (дибом, дубом) стало (стає)» — кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив.

Приклади вживання:

📖 Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало. (Ю. Збанацький)
📖 Сидиш часом не фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає. (Ф. Маківчук)
📖 Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко)

📋 «Попирати все святе» — бути незадоволеним усім, лаяти всіх і все, що є дорогим для кого-небудь, шанованим кимсь.

Приклади вживання:

📖 — Що ти кажеш? Боже мій! Ти попираєш усе святе: ми так жили два роки… Ах, Боже мій! Зою, мені темніє в очах. Ох! Ох! (М. Хвильовий)