📋 «Заднім числом» — пізніше, через деякий час після чого-небудь; із запізненням.

Приклади вживання:

📖 І хто б там що не говорив про нас заднім числом, а ми пишаємося, що вистояли, не розбіглися по кущах. (І. Головченко і О. Мусієнко)
📖 Та це був день народження (хоч і заднім числом!), а з такої нагоди негарно жаліти коштів. (Ірина Вільде)

📋 «Ручатися (ручитися) головою» за кого-що — гарантувати що-небудь, будучи впевненим, переконаним у чомусь, комусь.

Приклади вживання:

📖 — Злодія ми знайдемо, за це я вам головою ручуся, бо він здалека не приїхав. Він ковалівський. (В. Кучер)
📖 — Так ви ручаєтесь головою, що в замку, крім вас, немає живої душі? — питав Ледяник.— Є ще стара бабуся ключниця… (Мирослав Ірчан)

📋 «Книга за сімома печатями»

Історія походження:

Вислів походить з Біблії, де так названо таємничу книгу, яку «ніхто не міг ні на небі, ні на землі, ні під землею розкрити, щоб подивитися в неї» (Апокаліпсис, 5, 1-3).
Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне.

Приклади вживання:

📖 — Ці хлопці,— зауважила вона в бік юнаків, — для мене за сімома печатями, емоції приглушені, загнані вглиб. (О. Гончар)
Виробничий процес свого цеху, а відтак і цілої фабрики… не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками. (В. Козаченко)

📋 «Викласти душу» — відверто, щиро розповідати про себе все, ділитися з кимсь думками, переживаннями.

Приклади вживання:

📖 Погляд… наче говорив: Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба божого розкушу. (С. Голованівський)
📖 Вона мені карти розкине,.. а я їй усю душу викладу, всі кривди виплачу. (І. Рябокляч)

📋 «Скупий на слова» — який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий (про людину).

Приклади вживання:

📖 На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові. (М. Лазорський)
📖 Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)

📋 «Бити байдики»

Історія походження:

Є кілька версій походження цього фразеологізму. Ось одна з них: у ранні часи при виготовленні виробів з дерева необхідно було підготувати заготовки — байдики. Згідно з другою, існувала гра, сенс якої полягав у вибиванні дерев'яною палицею побудованих з байдиків фігур (будиночків, гармат тощо).
Зараз ця гра називається містечками, а фразеологізм став означати ледарювати.

📖 Синоніми: баглаї годувати, гандри бити, бомки стріляти, ханьки м’яти, собак ганяти, лежати лежнем, посиденьки справляти, сидіти склавши руки, ані за холодну воду не братися, і пальцем не поворухнути, з-під пазурця собі не виколупнути, сім неділь на тиждень справляти.

📋 «Шукати (ловити, доганяти) / зловити (піймати) вітра в полі» — безслідно зникнути, так, що марно й шукати; домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного; здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь.

Приклади вживання:

📖 — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
📖 — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик. (Марко Вовчок)

📋 «Хоч мотузки (мотуззя) крути» — хто-небудь дуже, надто податливий, розчулений; піддається будь-якому впливу, будь-яким вимогам.

Приклади вживання:

📖 І почала Хівря Наталцю розважати й голубити. Розумна дитина зараз розібрала, що тепер з матері хоч мотузки крути. (Грицько Григоренко)
📖 — Та поїдемо, діду, бо я спішу.. Губи її витягувалися в шворочку… і така вона була свята та божа, що хоч мотуззя з неї крути. (Є. Гуцало)

📋 «Майнути думкою» — подумати про що-небудь, уявити себе десь

Приклади вживання:

📖 Потім [Косинський] думкою майнув на вал фортеці, згадався посланець у ворожий табір. (Іван Ле)

📋 «Вийти сухим із води»

Історія походження:

У давнину в багатьох народів існував звичай звинуваченого в злочині чи відьомстві випробовувати водою. Підозрюваного кидали в річку чи озеро. Якщо він не тонув, тобто вода його не приймала, його вважали злочинцем і судили. Якщо ж тонув, то вірили, що ця людина не винна у злочині, її обмовлено, отже, вона марно загинула. Про того, кому поталанило уникнути смерті, говорили, що він вийшов сухим із води.
Нині цей вислів уживають стосовно тих, кому вдалося уникнути великих неприємностей.

Приклади вживання:

📖 — Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі — палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води. (Ю. Бедзик)

📋 «Стояти на чолі» — бути керівником, вожаком кого-, чого-небудь, очолювати когось, щось.

Приклади вживання:

📖 Козаки становили запорізьке військо, на чолі якого стояв виборний ватажок — гетьман. (Опов.)

📋 «По струні ходити» — бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень.

Приклади вживання:

📖 У них [панів] жінки перед мужиками як по струночці ходять. (І. Квітка-Основ'янко)
📖 — Ге-е! — у мене так! — знову опускаючись на місце, сказав Яків,— у мене держись! Сказано по струні ходи — і ходи. (Панас Мирний)

📋 «Доходити / дійти до крайнощів» — переступати межу, перевищувати міру в чому-небудь, діючи запопадливо.

Приклади вживання:

📖 До крайнощів, як то кажуть, не дійшло. Але наші хлопці не одмовили собі в приємності побешкетувати з радощів. (Ю. Яновський)

📋 «Сунути лавою» — іти, рухатися навально, великою масою, безперервним потоком.

Приклади вживання:

📖Сердюки [охоронці гетьмана] сунули лавою, виграючи на баских конях, усі в вельветах, усі в штанах з червоними китицями. (М. Лазорський)

📋  «Скриня Пандори»

Історія походження:

За грецьким міфом, вирішивши покарати людей, яким Прометей приніс вогонь з неба, Зевс наказав богам створити прекрасну й красномовну, але хитру й підступну дівчину Пандору. Зевс одружив її з Про-метеєвим братом Епіметеєм і подарував їй скриню, де були замкнені всі людські пороки, нещастя та хвороби. Незважаючи на заборону, Пандора з цікавості відчинила скриню й випустила на волю всі лиха, що їх донині терпить людство. На дні скрині лишилася сама надія. (Але на зображеннях цієї історії замість скрині часто фігурує ваза).
У переносному значенні — лиховісний дар.

Приклади вживання:

📖 Сили життя долали злих духів, які ховалися у скрині Пандори. Одна з цих сил була визнана тут, в цій кімнаті, і це було єдине і найважливіше, що Максим Нерчин розумів і відчував в цю мить. (Н. Рибак, Скриня Пандори)

📋 «Очей не відведеш» — хто-, що-небудь надзвичайно вродливий, гарний, привабливий зовні.

Приклади вживання:

📖 — Ех, як висиплять [словачки та мадярочки] з костьолу, та як попливуть вулицею — очей не відірвеш!.. Хустки на них яскраві, спідниці короткі та круглі, як обручами напнуті… (О. Гончар)
📖 Яблука і груші, справді, були такі манливі, що від них очей не можна було відвести. (Ю. Збанацький)

📋 «Дістати (одержати) / діставати (одержувати) облизня» від кого — зазнати невдачі у тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався.

Приклади вживання:

📖 — Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься, намагається притиснутись до землі і загубитись на тлі зелених дерев. (Ю. Яновський)
📖 — Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю. (В. Гжицький)
📖 Знов пост [охорона] біжить, клене, аж небу жарко. (І. Франко)

📋 «Хоч з мосту та в воду» — важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко.

Приклади вживання:

📖 — Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду. (Ю. Збанацький)
📖 Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш. (М. Зарудний)
📖 Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
📖 Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно. (Г. Хоткевич)

📋  «Отрясти прах»

Історія походження:

Вислів, що зустрічається в Євангеліях від Матвія, Марка, Луки, а також у Діяннях апостолів. Наприклад: «І коли хтось не прийме вас, і не слухатиме вас, то, виходячи звідти, отрясіть прах від ніг ваших» (Марк, 6, 11).
В образному вживанні вислів означає рішучий та безповоротний розрив з чимось або з кимось.

Приклади вживання:

📖 Чи ж мене не відіпхнуло
Їх гордеє недовірство?
Чи я не отряс назавше
Пил їх із своїх чобіт?
(І. Франко, Іван Вишенський)

📋 «Викласти душу» — відверто, щиро розповідати про себе все, ділитися з кимсь думками, переживаннями.

Приклади вживання:

📖 Погляд… наче говорив: Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба божого розкушу. (С. Голованівський)
📖 Вона мені карти розкине,.. а я їй усю душу викладу, всі кривди виплачу. (І. Рябокляч)