давай тонути в реаліях буденності.
де немає "мрій" і цієї писемності.
ніхто не романтизує.
де немає мене.
що ж, якщо це тут буде, мене трішки вб'є.
ми живемо без сенсу.
ми лякаємо інших.
не зраджуємо собі, не розчаровуємо лишніх.
час швидкоплинний, ми це ще вивчем.
якщо вже зациклитися, то не на колишніх.
відпустити минуле, працювати тепер.
мислити про майбутнє, не довго лишень.
не задихатися від думок.
не накрутити до скону.
страхом обжитися і жити без перекону.
мовчати, кохати, забути про сенс.
з коханням - експіріенс.
без нього - not best.
яка ще різниця, кого тут кохати.
в любові немає правил, з ними краще сконати.
якщо нікого не слухати - жити без тем.
послухати когось - набратись проблем.
не завжди так буває, не усюди є правда.
романтизація - не вибір, або ж краще "не" забрати.
не слухайте нікого, та й не слухайте мене.
про колишніх забути не вийде без проблем.
чи дати другий шанс?
якщо не все так глобально.
коханню тут бути чи дізнатися правду?
01.07.24
де немає "мрій" і цієї писемності.
ніхто не романтизує.
де немає мене.
що ж, якщо це тут буде, мене трішки вб'є.
ми живемо без сенсу.
ми лякаємо інших.
не зраджуємо собі, не розчаровуємо лишніх.
час швидкоплинний, ми це ще вивчем.
якщо вже зациклитися, то не на колишніх.
відпустити минуле, працювати тепер.
мислити про майбутнє, не довго лишень.
не задихатися від думок.
не накрутити до скону.
страхом обжитися і жити без перекону.
мовчати, кохати, забути про сенс.
з коханням - експіріенс.
без нього - not best.
яка ще різниця, кого тут кохати.
в любові немає правил, з ними краще сконати.
якщо нікого не слухати - жити без тем.
послухати когось - набратись проблем.
не завжди так буває, не усюди є правда.
романтизація - не вибір, або ж краще "не" забрати.
не слухайте нікого, та й не слухайте мене.
про колишніх забути не вийде без проблем.
чи дати другий шанс?
якщо не все так глобально.
коханню тут бути чи дізнатися правду?
🕊7💋3
незнайомець, якого я знала напам'ять, знову зі мною.
виявляється він пам'ятає більше ніж ми обоє.
закоханий по вуха, що я лиш зараз пізнала.
а як виявилось від себе те ж саме приховала.
знаю його запах, дотики чутливі.
в коханні помираю, в ньому й хочу жити.
чи породить воно щось нове, чи в ньому задихнемось?
давай не думати, як раніше було.
один одним захлинемось.
страх чистого аркуша.
не виточений грифель.
ось-ось торкнеться паперу і викоканає новий витвір.
обрамлені риси чарівної постаті.
щось новеньке, свіже.
уже не таке, інакше, не таке як інше.
а ні, уже торкнувся, не він, не грифель.
стільки емоцій, я пригорнулась, я і є його витвір.
він вивчає мене всю, з ніг до голови й водночас..
в думках моїх він зостався, це вже не нове, промовчав.
і тільки від тебе йокнуло серденько.
більш ні від кого таке не відчую.
новий доторк - спалах, я ще не скоро їх забуду.
коли торкався так мене бережно.
я знала, що далі почую.
слова про кохання, яких ще досі я не зможу, і не здобуду.
виявляється він пам'ятає більше ніж ми обоє.
закоханий по вуха, що я лиш зараз пізнала.
а як виявилось від себе те ж саме приховала.
знаю його запах, дотики чутливі.
в коханні помираю, в ньому й хочу жити.
чи породить воно щось нове, чи в ньому задихнемось?
давай не думати, як раніше було.
один одним захлинемось.
страх чистого аркуша.
не виточений грифель.
ось-ось торкнеться паперу і викоканає новий витвір.
обрамлені риси чарівної постаті.
щось новеньке, свіже.
уже не таке, інакше, не таке як інше.
а ні, уже торкнувся, не він, не грифель.
стільки емоцій, я пригорнулась, я і є його витвір.
він вивчає мене всю, з ніг до голови й водночас..
в думках моїх він зостався, це вже не нове, промовчав.
і тільки від тебе йокнуло серденько.
більш ні від кого таке не відчую.
новий доторк - спалах, я ще не скоро їх забуду.
коли торкався так мене бережно.
я знала, що далі почую.
слова про кохання, яких ще досі я не зможу, і не здобуду.
❤🔥5⚡2🕊2🍓2💋1
і я вб'ю тебе завтра, якщо не помру перша.
середина осені, це нас не перевершить.
кохали обидві, якщо так можна назвати.
або ж з розуму зійшли, так цьóго бажавши.
в коханні гірка, немов мелена кава.
відтоді п'ю чай, точно, згадала.
чи це щось нам дасть?я тебе не забуду.
новий вірш присвячений тобі, тільки от ти не збагнула.
навіть одиниці не зрозуміють про кого, можливо це він? можливо обоє.
запитання тут лишні, "я більш не сумую."
брехня моя звісно терпкість здобула.
солодким з усього лиш були вуста.
в коханні і очі накрила пелена.
темрява, смак, і більше нічого.
з розуму зійти?чи зазнати нам болю?
кінець не солодкий, не терпкий й не гірчить.
уже не болючий, навіть не на мить.
тут простий спокій, надіюсь й у тебе.
мить і залишимось ми тут без потреби.
середина осені, це нас не перевершить.
кохали обидві, якщо так можна назвати.
або ж з розуму зійшли, так цьóго бажавши.
в коханні гірка, немов мелена кава.
відтоді п'ю чай, точно, згадала.
чи це щось нам дасть?я тебе не забуду.
новий вірш присвячений тобі, тільки от ти не збагнула.
навіть одиниці не зрозуміють про кого, можливо це він? можливо обоє.
запитання тут лишні, "я більш не сумую."
брехня моя звісно терпкість здобула.
солодким з усього лиш були вуста.
в коханні і очі накрила пелена.
темрява, смак, і більше нічого.
з розуму зійти?чи зазнати нам болю?
кінець не солодкий, не терпкий й не гірчить.
уже не болючий, навіть не на мить.
тут простий спокій, надіюсь й у тебе.
мить і залишимось ми тут без потреби.
🕊7💋1
у мене були занадто гучні думки, тепер і музика не взмозі їх перекрити.
коли ти мені сказала "ні", я не була впевнена, що я в змозі жити.
і зупинилося усе, подих, погляд, серце не спиняло.
зустрінь мене та обійми, поки я до кінця ще не зламалась.
в коханні винні тільки ми.
ти не кохала, я не вміла.
зустрінуть погляди із мли.
тоді і світ тут не потрібен.
залиш мене на самоті.
або ж навпаки, вирви зі спокóю.
цілуй ще палко, вдаряй, люби.
коханими не бути нам з тобою.
і найтепліша та зима, ненавиджу з тобою літо.
коли раділи снігу так, а влітку згадували стиха.
найщасливіший був сезон, напевно вперше так зігрілась.
ніколи сніг гарячішим не був, відколи ти уже не снилась.
у щастя погляд тут один, а варіантів мабуть двоє.
залиши’ти, чи піти, ми знаєм відповідь обоє.
як тільки обірвéться нить, прошу не згадуй наші ночі.
лишень цінуй мою ту мить, коли зустрінуться ще очі.
коли ти мені сказала "ні", я не була впевнена, що я в змозі жити.
і зупинилося усе, подих, погляд, серце не спиняло.
зустрінь мене та обійми, поки я до кінця ще не зламалась.
в коханні винні тільки ми.
ти не кохала, я не вміла.
зустрінуть погляди із мли.
тоді і світ тут не потрібен.
залиш мене на самоті.
або ж навпаки, вирви зі спокóю.
цілуй ще палко, вдаряй, люби.
коханими не бути нам з тобою.
і найтепліша та зима, ненавиджу з тобою літо.
коли раділи снігу так, а влітку згадували стиха.
найщасливіший був сезон, напевно вперше так зігрілась.
ніколи сніг гарячішим не був, відколи ти уже не снилась.
у щастя погляд тут один, а варіантів мабуть двоє.
залиши’ти, чи піти, ми знаєм відповідь обоє.
як тільки обірвéться нить, прошу не згадуй наші ночі.
лишень цінуй мою ту мить, коли зустрінуться ще очі.
🕊4💋3🍓2❤🔥1
платівка дограє свої ноти, вона прокрутилася до кінця.
завершилася пісня, яку ми так любили, як і завершується це життя.
а далі ми підем по різні боки, що важче?обирати путь.
відколи ти сказала, що не проти, не знаю, чи зможу я забуть.
нагадуєш про себе як уперше.
уже і сльози знову злиються з дощем.
відколи парасольку опустила, ти дивишся у небо під плащем.
тоді коли краплина - нова згадка.
а сумніви це повінь у сльозах.
відтоді розумію, що не варто, знайомитись у зливи на очах.
а після я дістаю конверти, запаковані і сховані здалля.
можливо трохи вже затерті, та в коханні сповнені здавна.
переглядатиму світлини, грозитимусь спалити ті усі.
допоки знову не сховаю, згадаю трохи навесні.
завершилася пісня, яку ми так любили, як і завершується це життя.
а далі ми підем по різні боки, що важче?обирати путь.
відколи ти сказала, що не проти, не знаю, чи зможу я забуть.
нагадуєш про себе як уперше.
уже і сльози знову злиються з дощем.
відколи парасольку опустила, ти дивишся у небо під плащем.
тоді коли краплина - нова згадка.
а сумніви це повінь у сльозах.
відтоді розумію, що не варто, знайомитись у зливи на очах.
а після я дістаю конверти, запаковані і сховані здалля.
можливо трохи вже затерті, та в коханні сповнені здавна.
переглядатиму світлини, грозитимусь спалити ті усі.
допоки знову не сховаю, згадаю трохи навесні.
💋4💔2⚡1🕊1🍓1
розчаруйся поки я не розчарована.
смерть дарує життю зміст, я просто скована.
ти душиш мене зáвжди лише спогадом.
чому ти досі в цьому навіть не стурбований?
і я тону по трохи у твоїй реальності.
ти не правий, ти застряг у дальності.
а та історія вже нашою не буде.
тоді коли тобі принесуть все на блюді.
на блюді спогади, конверти, фото і моє ім'я.
ти відкриєш? загорнеш і спалиш все до тла.
відтоді як згадаю знову я про себе в сні.
ти жахаєшся напевно від невідомості.
сон з жахливим блюром на лиці.
ти не впізнаєш?аякже, я не в коханні тім.
ти уже не знаєш мого силуету.
для тебе страх це щось буденне, будь відвертим.
ти захлинаєшся в коханні, його багато так.
урок ніяк не мине, а ти в нім не мастак.
рятував усіх, себе не зміг, ну й прощавай.
даруй, знайшов ти зміст? ні? а мені й не жаль.
смерть дарує життю зміст, я просто скована.
ти душиш мене зáвжди лише спогадом.
чому ти досі в цьому навіть не стурбований?
і я тону по трохи у твоїй реальності.
ти не правий, ти застряг у дальності.
а та історія вже нашою не буде.
тоді коли тобі принесуть все на блюді.
на блюді спогади, конверти, фото і моє ім'я.
ти відкриєш? загорнеш і спалиш все до тла.
відтоді як згадаю знову я про себе в сні.
ти жахаєшся напевно від невідомості.
сон з жахливим блюром на лиці.
ти не впізнаєш?аякже, я не в коханні тім.
ти уже не знаєш мого силуету.
для тебе страх це щось буденне, будь відвертим.
ти захлинаєшся в коханні, його багато так.
урок ніяк не мине, а ти в нім не мастак.
рятував усіх, себе не зміг, ну й прощавай.
даруй, знайшов ти зміст? ні? а мені й не жаль.
❤4⚡2🕊2💔1
кохати тебе - ковтати повітря з комом в горлі.
губити себе - тільки тобою.
забути неможливо, уже пройшов срок кохання.
воно живе три роки, якщо ти ще не знав це.
страх перед тобою, таке у мене вперше.
погляд німий, серце перевершить.
стукіт у скронях, але мені не боляче.
це навіть приємно, якщо так продовжиться.
і я тобою хвора, у цьому зараз зізнаюсь.
вічні думки про тебе, вони мене колись доконають.
і серце вирветься з грудей, головне аби не розбилось.
затьмар мої думки, так буде краще, ти віриш?
губити себе - тільки тобою.
забути неможливо, уже пройшов срок кохання.
воно живе три роки, якщо ти ще не знав це.
страх перед тобою, таке у мене вперше.
погляд німий, серце перевершить.
стукіт у скронях, але мені не боляче.
це навіть приємно, якщо так продовжиться.
і я тобою хвора, у цьому зараз зізнаюсь.
вічні думки про тебе, вони мене колись доконають.
і серце вирветься з грудей, головне аби не розбилось.
затьмар мої думки, так буде краще, ти віриш?
🕊3🍓1💋1
ще усе буде
нехай він кохає тебе від ранку, до ночі.
нехай не забуває, якого кольору очі.
відколи збреше аби тобі догодити, ти це не любиш, а він не любить судити.
нехай обіймає, нехай цілує, голубить.
думає вічно і вічно цим будить.
сниться щоночі, постать єдина.
серце завмирає, коли сон немов злива.
нехай квіти дарує, пам'ять на згадку.
емоції шалені, вибереш ладку.
в ній заховаєш, якщо хтось ще знайде.
ними не сита, проте нехай так буде.
нехай на все життя, і нехай ще до віку.
нехай душа буде назавжди пригріта.
таких в житті не мало, обирай обережно.
мила, ще знайдеться твій вибір сердечний.
нехай він кохає тебе від ранку, до ночі.
нехай не забуває, якого кольору очі.
відколи збреше аби тобі догодити, ти це не любиш, а він не любить судити.
нехай обіймає, нехай цілує, голубить.
думає вічно і вічно цим будить.
сниться щоночі, постать єдина.
серце завмирає, коли сон немов злива.
нехай квіти дарує, пам'ять на згадку.
емоції шалені, вибереш ладку.
в ній заховаєш, якщо хтось ще знайде.
ними не сита, проте нехай так буде.
нехай на все життя, і нехай ще до віку.
нехай душа буде назавжди пригріта.
таких в житті не мало, обирай обережно.
мила, ще знайдеться твій вибір сердечний.
❤1🍓1
продаю книги, є додаткові фото, можливо когось зацікавить
писати в особисті - @foggsu
писати в особисті - @foggsu