Щойно повернувся з 3-х денного походу. Зустрів дуже гарний світанок... #подорожі
📍Вашингтон (Округ Колумбія)
#америка #подорожі
Різдвяний Вашингтон припорошений снігом. Фото з ранкової пробіжки ….
#америка #подорожі
Різдвяний Вашингтон припорошений снігом. Фото з ранкової пробіжки ….
ПОХІД 50 КМ
#подорожі
В першу Неділю червня пішов у похід на 50 км. Протягом одного дня ми мали здолати цю дистанцію, споживаючи тільки воду і маючи для підкріплення лише декілька горіхових снеків.
Взагалі, такий 50 км похід є лайтовою версією походу на 100 км, що організовується на регулярній основі проєктом Hike100 на чолі з Максимом Пучіним.
У нас зібралась дуже дружня команда з шести “американських” українців, а також одного відважного американця Брайана.
🌊Маршрут пролягав вздовж порогів річки Потомак, що утворюють серію дуже гарних каскадів під назвою Great Falls.
🕗Стартанули о 8 ранку. Перші 25 км взагалі повний кайф і задоволення. Багато розмовляли, розпитували один про одного, ділилися думками та ідеями.
✔Зазвичай в такі походи відправляються дуже цікаві люди. Бо як то кажуть учасники таких походів, де це таке видано, що б у 21 cторіччі люди знаходили собі таку розвагу, щоб голодними ходити по лісу 50 км?! Але як виявляється така собі трошки божевільна ідея сама по собі виступає фільтром, який відсіює багатьох людей. В такий поход зазвичай ідуть люди, які дуже мотивовані, амбіційні, сильні духом й тілом.
🦌Маршрут був супер, природа надзвичайно гарна. По дорозі зустріли багато тварини: гарних лелек, пару граціозних оленів, лисицю, яка вибігши з кущів на дорогу безсором’язово бігла повз людей, декілька маленьких гадючек, які грілися на сонечку …
Після 25 км починають з’являтися перші ознаки втоми, дають знати про себе слабкі місця - в мене почало тягнути сухожилля на лівому коліні.
‼️Але справжній поход починається десь після 40-го кілометру: коли йти вже важко, але й зупинятися ще складніше. Після навіть двох-трьох хвилин відпочинку почати рух надзвичайно складно - ноги просто не хочуть йти.
Подолати останні кілометри дуже допомагало спілкування, а також музика, яку ми запускали на портативній колонці.
Останній кілометр наповнений відчуттям “я вже більше не можу” і водночас радісним передчуттям, що ось-ось буде фініш.
🥇Залишається 500 метрів, ми вмикаємо гімн України і нарешті добираємося до нашої фінальної точки.
🍉Головною нашої винагородою в той день був кавун, який я спеціально приберіг для моїх друзів. Соковитий, цукровий кавунчик зайшов як “діти в школу”.
🥴Але найбільш складний момент того вечора для мене був, коли я приїхав на авто до дому. Після того, як м’язи охололи, я ледве міг рухати ногами. Просто встати і вийти з машини було майже невирішуваним завданням. Шкутельгаючи та ковиляючи я ледве дійшов до дому.
Усе, що я в той момент хотів, це поїсти, прийняти гарячу ванну і спати.
Гаряча ванна допомогла розслабити м’язи і наче дитина я заснув, тільки голова доторкнулася до подушки.
🤪На наступний ранок я проснувся щасливим, з великою купою емоцій, хоч і з невеликою крепатурою у всьому тілі.
Цей поход вчергове підтвердив правило, що який би складний не був похід, і як би не було важко під час походу, вже на наступний день всі походні “страждання” забуваються, а яскраві емоції залишаються надовго в наших спогадах.
#подорожі
В першу Неділю червня пішов у похід на 50 км. Протягом одного дня ми мали здолати цю дистанцію, споживаючи тільки воду і маючи для підкріплення лише декілька горіхових снеків.
Взагалі, такий 50 км похід є лайтовою версією походу на 100 км, що організовується на регулярній основі проєктом Hike100 на чолі з Максимом Пучіним.
У нас зібралась дуже дружня команда з шести “американських” українців, а також одного відважного американця Брайана.
🌊Маршрут пролягав вздовж порогів річки Потомак, що утворюють серію дуже гарних каскадів під назвою Great Falls.
🕗Стартанули о 8 ранку. Перші 25 км взагалі повний кайф і задоволення. Багато розмовляли, розпитували один про одного, ділилися думками та ідеями.
✔Зазвичай в такі походи відправляються дуже цікаві люди. Бо як то кажуть учасники таких походів, де це таке видано, що б у 21 cторіччі люди знаходили собі таку розвагу, щоб голодними ходити по лісу 50 км?! Але як виявляється така собі трошки божевільна ідея сама по собі виступає фільтром, який відсіює багатьох людей. В такий поход зазвичай ідуть люди, які дуже мотивовані, амбіційні, сильні духом й тілом.
🦌Маршрут був супер, природа надзвичайно гарна. По дорозі зустріли багато тварини: гарних лелек, пару граціозних оленів, лисицю, яка вибігши з кущів на дорогу безсором’язово бігла повз людей, декілька маленьких гадючек, які грілися на сонечку …
Після 25 км починають з’являтися перші ознаки втоми, дають знати про себе слабкі місця - в мене почало тягнути сухожилля на лівому коліні.
‼️Але справжній поход починається десь після 40-го кілометру: коли йти вже важко, але й зупинятися ще складніше. Після навіть двох-трьох хвилин відпочинку почати рух надзвичайно складно - ноги просто не хочуть йти.
Подолати останні кілометри дуже допомагало спілкування, а також музика, яку ми запускали на портативній колонці.
Останній кілометр наповнений відчуттям “я вже більше не можу” і водночас радісним передчуттям, що ось-ось буде фініш.
🥇Залишається 500 метрів, ми вмикаємо гімн України і нарешті добираємося до нашої фінальної точки.
🍉Головною нашої винагородою в той день був кавун, який я спеціально приберіг для моїх друзів. Соковитий, цукровий кавунчик зайшов як “діти в школу”.
🥴Але найбільш складний момент того вечора для мене був, коли я приїхав на авто до дому. Після того, як м’язи охололи, я ледве міг рухати ногами. Просто встати і вийти з машини було майже невирішуваним завданням. Шкутельгаючи та ковиляючи я ледве дійшов до дому.
Усе, що я в той момент хотів, це поїсти, прийняти гарячу ванну і спати.
Гаряча ванна допомогла розслабити м’язи і наче дитина я заснув, тільки голова доторкнулася до подушки.
🤪На наступний ранок я проснувся щасливим, з великою купою емоцій, хоч і з невеликою крепатурою у всьому тілі.
Цей поход вчергове підтвердив правило, що який би складний не був похід, і як би не було важко під час походу, вже на наступний день всі походні “страждання” забуваються, а яскраві емоції залишаються надовго в наших спогадах.
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.