Gay Niggas from outer Стрий

Місто Стрий, рідненький мій
Я люблю сосать хуї
Сосав на вулиці Шевченка
Мазепи, Гоголя, Збіжева
Сосав у парку, на вокзалі
Сосав навіть власній мамі

Я люблю Стрий, і річко, і місто
Моїй бабці німці дарували намисто
Ніколи не був за межами Стрия
Народився тут, лишуся до кінця

В садибі Бандери їбали мене в сраку
За Батьківщину сосав я хуяку
У музеї Верховині я був уже синій
Бухав різдвяне аж до коменданської години

33 способи померти в підземеллі

Зайшовши в підземелля
Спокійно найдеш ти
Що рішень безлічення
Як можеш померти

Ями в підлозі
Шипи на дорозі
Чари морозні
Культисти побожні
Дроти зі стін
Отруйний потін
Гоблінів зграя
Бревно, що літає
Плита нажимна
Скелета стріла

Твій труп не найдуть
Тебе не згадають
Про тебе забудуть
Гнити лишають

Казали тобі, квест є важкий
Поліз ти всерівно, як огр тупий
Когорта твоя залишить тебе
Твоє тіло найдуть коль сто років мине

Скриня це мімік
Божевільний алхімік
Червоний дракон
Двегарський полон
Шальний фаєрбол
Тротилу вагон
Гному прокльон
Крові галон
Очі Горгони
Баньшівські стони

Твій клірик не знає заклять
Не вміє із мертвих людей повертать
Залишишся тут, на віки віків
На іншому світі поталанить

Сокири порізи
Від трьох списів дири
Відро кислоти
Спел темноти
Краби гіганти
Старі некроманти
Фальш діаманти
Дроу гранати
Лезо під печінь
Вовк в шкурі овечій
Куля з мушкету
Болт з арбалету
І ніж у спину
Щоб не знав ти спочину

Йоу

Коментарі

Лишайте рецензії на творчість пупси

Chat why you all horny for big lizards

Лейт Стейдж Капіталізм

Не матиму нічого
І помру щасливим
Не знатиму нічого
Що робить нас людиной

Не повірю у ніщо
Ні в богів ніяких
Не подумаю ніщо
Що шкодить капіталу

Якщо працюєм для життя
То чому так склалось
Що працюючи
Ми себе вбиваєм

Не матиму я дому
З видом на моря
Останній з свого роду
Що не прожив життя

В цьому світі рівні всі
Але хтось рівніший
Й наче плетуть павуки
Пастку для бідніших

На благо капіталу вб'ю себе сьогодні
Завтра запивати буду своє горе
Ніщо не вічно, але хтось вічніший
Ніхто не рівний, але хтось рівніший

Серенада Дракону

Твоя луска так сяє на сонці
Ти мене любиш, чи мені лиш здалося
Буду для тебе найбільшим я скарбом
Бо дорожче злата лиш тільки кохання

Не доведеться більше палити міста
Бо для тебе лишусь я тільки одна
Не будуть щороку віддавати дівчат
Бо тепер буде в тебе лише я одна

В моєму серці розпалив вогонь
Лишатись я не можу осторонь
Прийми в свої обійми, о величний
Слухняною дружиною для тебе буду вічно

Не треба мені ельфів, не треба мені дворфів
В серденьку моєму місце тільки для драконів
Лиш тебе жадаю, Віллентретенмерт
Почуй же справжнього кохання цей куплет

How inspiration be striking me the moment I want to go to sleep

Адміністрація каналу "MC Fireball67" не погоджується з наступним повідомленням, воно виконано суто у розважальних цілях

1770-ІХ

Поки Гої цілують стіни
Мертві риють могили
Нема чого нам благати
Коли (((їх))) потрібно вбивати

Триста мільярдів в кишеню
Конгресмени плюються у стелю
Похуй на власних людей
Єдиний наш брат - Іудей

Сміливо чекаєм кінця
Права рука до сонця
Повтор кришталевої ночі
Очікуйте біля стін плачу

Чуто дзенкіт монет
Плаче мій вогнемет
Застоявся він вже без роботи
Спалимо всі синагоги

Єврея годуйте ви салом
У рай попасти не мають
Бо завжди їм тільки і мало
Довести гоя до краю
Життя

Паладин клятви Целібату, частина 1

Тобі я вистелив тропу
Чому ж по ній не йдеш?
Від тебе лиш тугу
Отримав в решті решт

Сум змінився гнівом
Тим, що не стухає
Гнів дав волю силі
Клятви целібату

"Клянуся я, великий Чаде
Не думати про справи плоті
Не породжу у світ нащадків
Полотно без крові
Висіти буде над вікном
Подібно тому гніву
Гулятиме він під вітром
Без сексу, без зупину"

Прекрасна стать? Плюю на них!
Я сігма! Вовк самотній!
Не треба мені дам, ні хати стріх
Сім'ї, подружжя, церемоній

Немає в мене рота
І маю я кричати
Немає в мене серця
І маю я кохати

Стара нотатка. Отрута, ч. 4

"Якщо ти це читаєш
То дякую тобі
Для мене це багато значить
Повір мені, повір мені

Між молота та сталі
Між полум'я й вогню
Життя мене вбивало
Щоденно, без схочу

Як капітан, що ненавидить море
Як соловей у клітці золотій
Я плив по Стіксу на загибель
Співав і не боявся хвиль

Життя провів я в допомозі
Нужденним і сумним
Терпіти більше я не в змозі
Взаємності чекати то уділ дурних

Пишу я ці слова в надії
Що не обтяжу тобі життя
Тобі, мій друже, треба жити
А мені? Немає вороття"

Записка пожовтіла
Все лежала на столі
Покрита пилом й пліснявою вкрита
Що не зустріла погляду очей

Цей вірш стає першою, але хронологічно останньою, частиною твору "Отрута". Очікуйте продовження!

Інферно. Отрута, ч. 3

Дивлюся я у дзеркало
Не бачу там себе
Дивлюся в своє серце
І бачу там тебе

Портрет твій прикрашає
Шовкова чорна стрічка
Поет не забуває
Кохання свого личко

Якби прийшов до мене Д'явол
Й солодко заспівав
Що піду я у Пекло, а ти, кохана, в рай
Я б миттєю обрав...
Тебе.

Не лікує нічого час
Не лікують пігулки
І немає вже "Нас"
Лиш "я" - самотній, забутий

Я сподіваюсь ти мені пробачиш
За написане в листі
"Якщо ти це читаєш
То дякую тобі...