Чи може французький OneWeb замінити Starlink? Розбираємося в деталях

Криза в україно-американських відносинах та ризик вимкнення Starlink на території України спричинив інтерес до альтернатив. В цьому контексті найчастіше згадують OneWeb, що його нещодавно придбавав французький оператор eutelsat.

Чи можна вважати ці системи взаємозамінними? Давайте розглянемо ключові відмінності.

Кількість супутників та орбіти
- OneWeb: 648 супутників на висоті 1200 км. Основна мета — глобальне покриття, особливо в полярних регіонах.
- Starlink: понад 5000 супутників на висоті 550 км. Його головна перевага — щільне покриття між 60° північної та південної широт.

Канальна ємність
- OneWeb: загальна доступна ємність над Україною — близько 5,5 Гбіт/с, з можливісттю тимчасового збільшення до 11 Гбіт/с за певних обставин.
- Starlink: пропонує загальну ємність близько 250 Гбіт/с, а в ідеальних умовах — до 2,7 Тбіт/с. Це в 23–490 разів більше, ніж у OneWeb.

Затримка сигналу
- OneWeb: затримка менше 100 мс
- Starlink: затримка 25–50 мс

Тому, нажаль, OneWeb в жодному разі неспроможний компенсувати виідключення Starlink.

Було б цікаво глянути на перелік осіб, які поділили між собою 155,2 млн. USD, що їх було заплачено за 97% Uklon

​​Стосовно найсвіжіщої сенсації щодо використання в російських БПЛА українських мереж мобільного зв'язку та Телеграм-ботів.

1. Мобільні мережі операторів України можуть використовуватися для організації каналу зв'язку з БПЛА

2. Ці мережі в нинішньому вигляді навряд чи придатні для синхронного (оперативного) управління БПЛА, оскільки, по-перше, затримка сигналу в них занадто велика і може досягати сотень мсек. По-друге, їхнє покриття, тим більше на великих висотах, є фрагментарним. Антени базових станцій розраховані на охоплення простору, безпосередньо прилеглого до земної поверхні. Абоненти на висоті 500, тим більше 2000 і більше метрів не можуть розраховувати на стабільне покриття.

3. Тим не менш, ці мережі цілком придатні для передавання керівних команд в асинхронному режимі, коли час реакції може бути досить великим, близько десятків секунд і хвилин. Наприклад, у такий спосіб можна надсилати сигнал зміни одного спочатку передбаченого маршруту на інший.

4. Мережі мобільного зв'язку можуть використовуватися і для відправки телеметрії з борту БПЛА в командний центр, але, знову ж таки, без гарантій негайної, своєчасної передачі.

5. Використання Телеграм для організації зв'язку з БПЛА виглядає неочевидним і неоптимальним рішенням. Якщо є канал передачі даних, логічно використовувати низькорівневі протоколи передачі керуючих сигналів. Це, щонайменше, зменшує вимоги до обчислювальної потужності та каналу передачі даних.

6. У операторів мобільного зв'язку, загалом, вельми обмежені можливості протидіяти використанню їхніх мереж подібним чином. Проблемою є необхідність і програмних, і апаратних рішень для цілодобового моніторингу мереж на предмет виявлення абонентів, чий профіль дозволяє віднести їх до БПЛА. Для цього необхідно, як мінімум, адекватне технічне завдання. Як органи влади справляються з підготовкою технічних завдань можна подивитися на прикладі переносимості номерів. У двох словах - справляються дуже погано.

7. Найпростішим засобом протидіяти використанню мобільного зв'язку ворожими БПЛА є його, зв'язку, відключення. Не здивуюся, якщо до цього все прийде протягом півроку.

8. Назріло і перезріло питання про створення відомчих віртуальних операторів, які можна було б залишати робочими на тлі відключення цивільних мереж. Але і це виглядає завданням надто складним для органів влади. Тим більше, що в цій «темі» немає грошей.

9. Інформація про якісь записки, вкладені в російські дрони дбайливою рукою невідомих героїв, викликає підозри, що ми маємо черговий напад нестримного бажання забанити в Україні Телеграм. Причини бажання влади запровадити «ефективний контроль» над Інтернетом давно відомі й не змінюються з часів Кучми та Ющенка.

​​На місці НКЕК я б для початку запропонував поширити на всіх одразу старовинну (скоро виповниться 30 років) норму про сплату 7,5% до Пенсійного фонду. Як ото мобільні оператори все життя сплачують і не ремствують.

Суто на період дії військового стану. До нашої Перемоги над пуйлом!

А потім, коли станеться чергова буря в склянці, пішов би назустріч та зменшив відрахування до 1,5%

Або 5%

Або взагалі заявив, що хто проти, тот за пуйла, а це вже геть інша розмова.

Профіт.

Надійшли новини щодо виводу Київстар на біржу. VEON разом із Cohen Circle отримали від інституційних інвесторів угоди про невиведення коштів на суму понад 52,3 млн доларів, що дозволяє забезпечити мінімальні 50 млн доларів ліквідності для запланованого SPAC-об’єднання Kyivstar Group Ltd із Cohen Circle. Нагадаю, що це не традиційне IPO, а злиття з вже зареєстрованою на біржі “оболонкою”.

Якщо жодних сюрпризів не трапиться, у третьому кварталі 2025 року папери компанії мають з’явитися на Nasdaq під тікером KYIV.

Незважаючи на складні обставини та регіональні ризики, учасники угоди демонструють, що план не згорнуто, а адаптовано до нинішньої реальності.

​​Спробував опцію Deep Research від OpenAI на знайомому мені матеріалі. Як на мене, результат відмінний. Скажімо так, якщо не занурюватися дуже глибоко, загальна картина представлена у належний спосіб.

​​Перш ніж мріяти про народне IPO Київстару в Україні, керівництву VEON варто було б врешті-решт пояснити природу того дива, яке сталося в листопаді минулого року. Вважаю, що це має робити саме керівництво через політичний і надзвичайно делікатний характер цієї справи.

Нагадаю, що зняття арешту з Київстару не має жодного пояснення в правовій площині й є типовим адміністративно-політичним "дивом". Серед відомих прикладів такого штибу чудотворства можна навести відмову української держави стягнути на користь державних банків акції Укртелекому, які були заставлені як забезпечення кредитів, виданих СКМ.

Компанія "Київстар" (а разом з нею, по суті, і п. Огі Фабела II, і Майк Помпео, й всі-всі-всі) послідовно програла і апеляцію, і касацію, пройшовши всі щаблі правової, так би мовити, системи України. Рішенням господарчої палати Верховного Суду України було абсолютно однозначно підтверджено правомірність накладення арешту. Вочевидь, це означає і легальність задекларованого державою курсу на конфіскацію компанії.

Отже немає жодних гарантій того, що українська держава трохи папізже не спробує ще раз конфіскувати цей актив. Варто нагадати, що конфіскація не передбачає відшкодування вартості вилучених активів.

На мою думку основними перешкодами для втілення таких планів у нинішніх умовах є відсутність будь-яких дієвих запобіжників проти тупого, як швабра, грабунку власників акціонерного капіталу.

НВ пропонує здоровезний лонгрід, в якому намагається знайти відповідь на запитання, що саме є рушієм ідеї вивести Київстар на біржу. Оскільки мій коментар був використаний ледь на третину, наводжу його тут.

НВ: Вихід на IPO для Київстару економічно доцільний чи це інструмент захисту? Наприклад, він націоналізації чи ще якихось проблем викликаних їх зв’язком з Фрідманом.

Вихід Київстар сам по собі не забезпечує захист бізнесу від повторних атак з боку влади. Набуття Київстаром статусу компанії, яка котирується безпосередньо на американській біржі, не є гарантією від чого б то не було. Про це прямо сказано в документі для акціонерів — "Proxy Statement/Prospectus – Extraordinary General Meeting of Shareholders". Там чорним по білому написано: «We may face the risk of nationalization or confiscation of our operations and assets». Тобто сама компанія визнає, що загроза експропріації залишається. Нагадаю, що конфіскація взагалі не передбачає відшкодування вартості відчуженого активу.

Тож безпека навряд чи є фактором ухвалення рішень про вихід на біржу — просто тому, що, як показав сумний досвід, це не працює. Нагадаю, що восени 2023 року українська держава одночасно «наїхала» одразу на двох мобільних операторів — на Київстар і Лайфсел. Досвід цієї атаки та її розвиток ще раз наочно показали, що правові механізми захисту власності не працюють у неправовому середовищі.

Показово, що в проспекті для акціонерів нічого не сказано про два ключові аспекти атаки на Київстар.

Перше: паралельно з Київстаром органи влади здійснили аналогічну — можливо навіть ідентичну — атаку на lifecell. Однак у випадку з lifecell уже на етапі апеляції претензії влади були відхилені й знято арешт. Це при тому, що, повторюю, структурно ситуація була ледь не ідентичною. І там, і там у складі акціонерів присутня LetterOne, а отже Фрідман та інші підсанкційні особи. І там, і там були заявлені ідентичні підстави. Все одне й те саме — але прямо протилежні результати.

Другий момент, про який також ані слова не сказано в проспекті: компанія Київстар не лише програла апеляцію, але й зіткнулася з відмовою Верховного Суду розглядати касацію. Ця відмова сама по собі є важливим символічним актом. У ситуації вочевидь упередженого тиску на компанію така відмова виглядала як демонстративне зачинення інституційних дверей для її аргументів. Атака на Київстар отримала печатку «законності» на найвищому рівні. Тому подальше зняття арешту у Шевченківському райсуді виглядає не як корекція позиції судової влади, а як несподіване політико-адміністративне "диво", що суперечить раніше зафіксованій логіці процесу.

Все це, власне, і дає мені підстави стверджувати, що атака на Київстар уже тоді, навесні 2024 року, мала всі ознаки упередженого й протиправного характеру. Проте з якихось причин Veon вирішив узагалі нічого про це не говорити, жодним чином не згадувати. У результаті наразі вони самі себе поставили у доволі невигідну ситуацію — і Veon, і Cohen Circle. У випадку повторного арешту чи, наприклад, конфіскації компанії менеджмент не зможе кваліфікувати це як щось протиправне, — просто тому, що немає відповідних згадок про попередній епізод.

Владі буде достатньо озвучити свій легітимний інтерес — знову сказати щось про національну безпеку, про Фрідмана — і все, справа готова. Про те, що це банальний рейд, операція з протиправного, завідомо нелегітимного вилучення приватної власності, менеджмент говорити не зможе. Не буде підстав.

Тоді про що все це, якщо не про безпеку?

Всередині компанії Veon, наскільки можу судити, вже багато років існують протиріччя, напруга між кількома групами акціонерів і менеджментом. Є кілька центрів тяжіння, кілька груп впливу, між якими існують суперечності.

Одна частина акціонерів наполягає на тому, що акції Veon торгуються значно нижче ринку, що справедлива ціна на них має бути у 2–2,5 раза вищою. Відповідно, вони ставлять це у провину менеджменту компанії, вважаючи, що той недопрацьовує — дуже сильно недопрацьовує.

Інша група акціонерів готова зафіксувати поточний рівень свого прибутку чи збитків і продати всі акції. Далі 👇

Перша частина ☝️

Представником першої групи є компанія Shah Capital та її керівник Хіманшу Шах. Напевно, зараз це єдина публічна особа, яку можна назвати.

Друга група проявила себе абсолютно несподівано у вересні минулого року, коли, завдяки одному маленькому незалежному розслідувальному проєкту у Штатах, стало відомо про те, що Майк Помпео, один із незалежних директорів Kyivstar, бере участь у переговорах щодо продажу усього Veon групі американських інвестиційних компаній.

Після того як про цю інформацію, завдяки мені, стало відомо в Україні, буквально протягом кількох днів арешт було знято. Тобто сталося диво. Зняття арешту — це, треба підкреслити, формально, з юридичної точки зору диво, оскільки ніщо абсолютно цього не передбачало й навіть не натякало на такий перебіг подій.

Після того як уся ця історія з продажем Veon зірвалася, на перший план вийшла перша група акціонерів. Річ у тім, що вивід Kyivstar на IPO та ще низка зусиль, здійснених Veon за останній рік, відтворюють той самий план дій, який було запропоновано Хіманшу Шахом, якщо я не помиляюся, два роки тому. Останній лист до ради директорів Veon із пропозиціями Shah Capital десь подівся, тож наводжу збережену версію.

Наразі менеджмент Veon, зазнавши невдачі у своїй спробі — наскільки я розумію — продати компанію, підіграти американським інвестфондам і тій частині акціонерів, які виступали за продаж, тепер змушений реалізовувати плани іншої групи.

Загалом, повертаючись до питання про зміст і сенс виводу Kyivstar на біржу: це економічні міркування, але безпосередньою причиною є стосунки між групами впливу всередині Veon.

​​Маю вказати на свою помилку: D2C-послуги можуть надаватися для будь-якого абонентського термінала з підтримкою LTE, не тільки для флагманських пристроїв. Відповідні супутнки мають на бору обладнання, функціонально ідентичне базовій станції eNodeB. Клієнтський пристрій реєструється в супутниковій мережі як у звичайній LTE-соті, хіба що з аномально великим радіусом та затримками.

Питання, яке цікавить мене найбільше, у який спосіб передбачається запобігти використанню D2C-мережі Київстар російськими військовими? Наскільки розумію, для обслуговування D2C-абонентів використовуються ті самі радіотехнології, що й у випадку передачі даних Starlink. "Пляма" окремо взятого променю має вимірюється десятками кілометрів, десь від 20-25 км. За таких обставин неможливо надавати послуги лише з одного боку лінії фронту.

Не дай Бог з'являться повідомлення, що окупанти використовують D2C-мережу Київстар у будь-який спосіб, на сцену негайно вилізуть професійні патріоти та юні, але завзяті пластуни. Просто на пальцях вони пояснятимуть посполитим, що вся ця історія від самого початку була задумана, аби забезпечити агресора зручним й майже безкоштовним зв'язком прямо на полі бою. Альфа-груп! Фрідман! ФСБ! Санкції РНБО! А ви що думали, то все для українців у віддалених районах, та надзвичайних ситуацій! Ги-ги… Як можна бути такими наївними? Альфа-груп! Фрідман! ФСБ! Санкції РНБО! І т.д. і т.п. Найбільш спритні пірнуть в Мережу й вилізуть звідти із Troika Laundromat у клювах, що дозволить підняти градус фурси на небачену вишину.

Якщо покопирсатися в моєму ЖЖ, можна знайти з півдесятка подібних історій, все вже давно вигадано й спробувано.

Отже, поки що єдине, що спадає мені на думку, це або повна відмова від D2C вздовж й обабіч лінії фронту, або створення відомчого/корпоративного абонента, якому ці послуги надаватимуться там на ексклюзивній основі. Умовно кажучи, кожний український військовий отримує відповідну SIM-картку на крайній випадок. Якщо людина загинула або пропала без вісті, послуга для цього номеру блокується.

Альтернативні (антиукраїнські, непатріотичні, проросійські — потрібне підкреслити) блогери на кшталт Олешка повідомляють як про щось сенсаційне про «співпрацю» СБУ з популярними (проукраїнськими, патріотичними — потрібне підкреслити) "опініон-дилерами" на кшталт Стерненка, Лачена, Гороховського тощо. За кадром лишається аналогічна історія, яка триває щонайменше з кінця 2023 року. В рамках цієї історії ті самі люди з холодною головою, чистими руками й гарячим серцем роблять такі самі пропозиції комерційним структурам, включно з найбільшими вітчизняними компаніями.

Коли популярний блогер, інфлюенсер, опініон-дилер і подібний (напів)професійний шахрай обманює посполитих, цим навряд чи хтось переймається, окрім самих посполитих. У випадку з комерційними структурами, тим більше акціонерними компаніями, справа виглядає трохи інакше. У цьому разі керівництво компаній зловживає довірою не тільки посполитих, яких залучають із його допомогою до шахрайських зборів, але й власних акціонерів. Ігнорує вимоги compliance, щонайменше.

Зараз про це ніхто, здається, не пише. За кілька місяців, почнуть говорити спочатку пошепки, тихо, а потім вже й відкрито. Як це було з багатьма аналогічними сюжетами. Спливе багато соковитих подробиць.

В своєму нещодавному звіті стосовно виконання Україною зобовязань в царині євроінтеграції Єврокомісія знайшла кілька слів для 5G-пілоту у Львові.

"Regarding 5G security, Ukraine has adopted a Protocol of Intent on 5G Security between the responsible authorities, which includes an action plan to develop and implement rules on 5G security in line with the EU’s 5G Cybersecurity Toolbox, including the exclusion of high-risk suppliers. However, Ukraine has made limited progress in implementing these
commitments. Notably, in a recently launched 5G pilot project in Lviv, the National Commission for the Regulation of State Electronic Communications, Radio Frequency Spectrum and Postal Services (NCEC) granted a licence to a high-risk supplier, contradicting the spirit of the Protocol and risking increased dependence on high-risk vendors, thereby
posing a threat to the security of critical infrastructures. Ukraine should effectively and quickly address such risks."

Зважаючи на те, що згідно цього ж звіту ЄС ось-ось визнає статус Diia.Signature як кваліфікованого електронного підпису, виникає питання, чому п. Фьодоров досі не домовився за ще одне виключення для України.

Цього разу, схоже, варто готуватися до реального вимкнення Starlink. Щонайменше вздовж лінії фронту, на території РФ та у водах навколо Криму, вздовж російського узбережжя й т.і.

Справжньою родзинкою шкандалю навколо компанії Fire Point та її власників стала поява в наглядовій раді невтомного Майка Помпео.

Зважаючи на контраверсійний характер його попередніх пригод не можна на задатися питання чим він займається в Україні насправді?

У першу річницю зняття арешту з Київстар нарешті дійшли руки до питання про компенсацію Майка Помпео за роботу у наглядових радах Kyivstar/VEON.

Якщо коротко, Майк Помпео отримує приблизно стільки, як решта наглядової ради VEON.

1. Як це юридично оформлено

Гроші та акції отримує не сам Помпео, а Impact Investments LLC, де він є executive chairman. Усі договори з VEON прив’язані до того, що Помпео:

сидить у раді директорів VEON;
сидить у наглядовій раді Kyivstar;
а Impact «надає послуги» VEON у зв’язку з цим.

2. Контракт 2023 року (Kyivstar)

16 листопада 2023 року VEON та Kyivstar підписали з Impact Investments угоду про «стратегічні консультації». 07 червня 2024 року договір був припинений.

VEON виплатила Impact 2 млн доларів в акціях VEON як компенсацію за цей період. Це зафіксовано у 20-F. І все. Більше там немає жодних сум, ставок чи результатів.

3. Контракт від 7 червня 2024 року («2024 Agreement»)

Це вже основний документ. Його ключові умови:

3.1. Annual Fee: 600 000 доларів на рік — з 7 червня 2025 року оплачується поквартально і лише за умови, що Помпео залишається у двох радах, а Impact продовжує «надавати послуги».

3.2. Варранти на акції VEON: 12 + 2 + 2 млн доларів

Warrant A – 12 млн доларів
Вестинг 6 траншів по 2 млн: 07.12.2024, 07.06.2025, 07.12.2025, 07.06.2026, 07.12.2026, 07.06.2027.

Warrant B – 2 млн доларів
Вестинг у разі подовження договору до 4-го року.

Warrant C – 2 млн доларів
Вестинг у разі подовження до 5-го року.

3.3. M&A бонус — до 3 млн доларів

За окремі угоди, де Impact є co-advisor.

3.4. Компенсація витрат — до 150 000 доларів на рік

Юридичні послуги, перельоти, проживання.

4. Що VEON фактично визнав у звітності

20-F за 2024 рік

За 2024 Agreement (лише друга половина 2024 року):
0,4 млн доларів — грошової компенсації;
5 млн доларів — share-based (перший транш Warrant A).

Q1 2025

0,2 млн доларів cash;
1 млн доларів share-based.

H1 2025

0,3 млн доларів cash;
2 млн доларів share-based.

Тобто два перших транші Warrant A загальною «номінальною» вартістю 4 млн доларів уже вестувались.

Вестування (vesting) — це механізм поступового «набування права» на акції або інші фінансові інструменти. Тобі обіцяють певну кількість акцій або опціонів, але ти не отримуєш їх одразу. Вони переходять у твою повну власність частинами і тільки після виконання певних умов.

5. Що відомо про інші виплати

VEON у 2024 році витратив на раду директорів:

12 млн доларів (всі директори разом, всі види компенсацій). Також рада отримала в сумі: 1 648 225 акцій VEON, з яких 173 250 були утримані на податки. Але немає жодної розбивки по персоналіях, тому частка Помпео — невідома.

Отже, маємо таку картину:

1️⃣ За контракт 2023 року:
Помпео отримав через Impact 2 млн доларів акціями VEON.

2️⃣ За контракт 2024 року:
Уже відбулося вестування акцій на 4 млн доларів (перші два транші).
І було визнано у звітності близько 0,7 млн доларів cash (сукупно за 2024–H1 2025).

3️⃣ З червня 2025 року починає діяти окремий retainer — 600 тис. доларів на рік.

4️⃣ Попереду — ще 4 транші Warrant A (8 млн), плюс Warrant B і C (4 млн), якщо VEON продовжить контракт.

Це вже багатомільйонна історія — і ще далека від завершення.

В своєму інтервю Олександр Комаров дав відповідь на запитання, як виглядатиме робота D2C-сервісу Starlink у прифронтовій смузі:

"Технологія не працюватиме в зоні бойових дій. Лінія бойового зіткнення дуже динамічна. Робота зв’язку в цій частині країни – дуже чутливе питання не тільки для нас, а й для SpaceX. Позиція – це цивільний сервіс, який працює в рамках підконтрольної території України".

Можна порівняти з моїм прогнозом, зробленим на початку вересня. Ключова теза, яку раджу запамятати: "позиція (SpaceX - 5G&UA) – це цивільний сервіс, який працює в рамках підконтрольної території України".

Отже, у випадку із D2C компанія SpaceX повернулася до позиції, яку займала на початку війни стосовно Starlink - вони не хочуть виходити за межи суто комерційної й цивільної послуги. Бодай в публічній площині. Наступного разу поясню, чому це важливо.

Контрольовані "зливи", скоріш за все, є елементом підготовки до гучних новин. Київстару не пощастило бути надто великим та привабливим призом для групи патріотичних відчайдухів на чолі з вже відставленим Андрієм Борисовичем Є.

Війна призвела до зникнення будь-яких стримувачів та запобіжників. Результатом цього стала низка сюжетів. Про деякі з них я писав прямо, на деякі лише натякав, а більшість соковитих історій чекає на своїх авторів.

Минуло вже три тижні з моменту, коли стало відомо про зміст так званого плану адміністрації Трампа щодо України — того самого «28-пунктового плану», що витік у Reuters та інші медіа. Три тижні — більш ніж достатньо, аби констатувати: у публічному просторі має місце фігура замовчування щодо одного з аспектів цього плану. Фактично — табу.

За три тижні ніхто — буквально ніхто — навіть не згадав загрозу відключення Starlink як один із можливих інструментів тиску в межах цього плану. Жодного коментаря з цього приводу. Жодної дискусії.

Це впадає в око з огляду на попередні епізоди. Раніше було достатньо натяку, чутки або просто підозри, що Ілон Маск збирається обмежити чи відключити Starlink для України. Це миттєво викликало еталонний шітштормінг аж до публічних кампаній тиску на SpaceX за участі перших осіб України, Польщі та інших держав.

Цього разу — нічого. Суцільна тиша. І саме це мовчання виглядає вкрай підозріло.

Чому? У своїх матеріалах про план Трампа Reuters з посиланням на співробітників його адміністрації повідомляла про наміри відлучення України від ключових військових активів США. Серед таких згадувалися доступ до розвідувальних даних та продаж озброєнь. Хоча Starlink прямо не згадувався, важко уявити, щоб американці забули про нього, якщо ухвалять рішення тиснути по-справжньому.

Тут варто нагадати деякі факти.

Під час останньої за часом публічної сварки навколо Starlink, що мала місце у лютому 2025 року, в Україні було популярним переконання, що Маск не наважиться відключати термінали, які оплачуються за комерційними контрактами. Цю тезу, зокрема, активно просували поляки, які оплачують в Україні близько 50 тисяч терміналів Starlink.

Всупереч цьому самоуспокійливому наративу, питання відключення Starlink — це не питання контрактного права і тим більше не питання доброї чи злої волі Ілона Маска. Це питання санкційної політики США.

Санкції — за визначенням політичне рішення. І якщо Білий дім ухвалює рішення про використання того чи іншого інструменту тиску, приватна компанія — тим більше така, що тотально залежить від влади, як SpaceX — підкоряється без дискусій. Так само, до речі, як і у протилежному випадку на кшталт залучення суто цивільних компаній до виконання суто воєнних завдань.

Усі міркування про те, що термінали «оплачені Польщею», що існують контрактні зобов’язання, що SpaceX нібито не може в односторонньому порядку порушити договірні відносини, — це класичний приклад wishful thinking. Ми вже бачили подібну логіку раніше, і щоразу вона розбивалася об реальність. Прецеденти існують і добре відомі. Достатньо згадати кейс ще одного, здавалося б, на 100% комерційного супутникового сервісу геопросторової розвідки — Maxar.

Саме тому сьогоднішнє мовчання виглядає не як ознака відсутності ризику, а як ознака витіснення теми з обговорення.

Продовження 👇👇👇

Початок 👆👆👆

Чому саме ризики відключення Starlink цього разу стали фігурою замовчування колективного Телемарафону?

Щоб відповісти на це питання, потрібно повернутися до березня 2025 року. Коли до патріотичної громадськості нарешті дійшла думка про можливість відключення Starlink за наказом з Білого дому, внутрішньоукраїнська дискусія цілком прогнозовано змістилася у бік пошуку альтернатив Starlink. У публічному просторі почали активно просувати OneWeb/Eutelsat як нібито співставну й реалістичну заміну.

Я взяв на себе працю оприлюднити у нас ключові висновки порівняльного аналізу OneWeb і Starlink, виконаний Carlos Placido. Порівняння канальної ємності обох угруповань свідчило про те, що OneWeb не здатен замінити Starlink.

На мій подив, навіть відомі й авторитетні зв’язківці заходилися знецінювати озвучені розрахунки та висновки, заявляючи буквально, мовляв "так звані незалежні експерти світового рівня беруть інформацію зі ЗМІ та з того, що знайшли у відкритому доступі". Мовляв, це "пальцем у небо".

Це виглядало несподівано, адже пан Placido здійснив моделювання з використанням спеціалізованого програмного комплексу NCAT5 (зараз є вже шоста версія). Це один із дуже вузького кола професійних інструментів, які застосовуються в галузевих дослідженнях і проєктуванні мереж. Замість предметного обговорення цифр, методології чи припущень моделювання, вітчизняні гуру вдалися до дискредитації джерела альтернативної думки.

Тоді, у березні 2025 року, в мене виникло припущення, що має місце черговий антикриз-наратив, який транслюється згори. Спроба заспокоїти суспільство, мінімізувати тривогу, звести все до формули «нічого страшного не станеться». У гіршому разі — чергове «перегрупування» та «вирівнювання фронту».

Схоже на те, що жодних суттєвих змін порівняно з тим епізодом не відбулося. У ЗСУ як не було, так і немає прийнятної альтернативи Starlink — принаймні в деяких критично важливих сферах, зокрема у безекіпажних катерах (БЕК). Тому цього разу володарі дискурсу з ОП (Міноборони, РНБО, ЦПД тощо) вирішили взагалі не торкатися зайвий раз болючої теми й взагалі не згадувати ризик відключення Starlink та можливі наслідки цього.

Наочна ілюстрація небезпеки "зоряних війн" у вигляді т.зв. кінетичних атак на супутники, особливо на низьких навоколоземних орбітах. Поява великої кількості уламків створює ризик лавиноподібної реакції.