Серце хоче загадку, а розум розгадку

Маленькими кроками до вершини світу

Все одразу пішло не так

Несправедливість оточує нас. Ті, хто навчився її розуміти, самі ж її і породжують, а інші просто не можуть дати собі раду

Людина починає жити тільки тоді, коли починає бачити справжнє щастя в дрібничках.

Фантомний запах спокою

Руки в крові, як їх перев'язати?

Світ тримається на динозаврах

Фіолетова кулька покаже шлях до моїх почуттів

Побач різницю у своєму віддзеркаленні

Мушу робити більше, ніж можу

Зникни з мого життя назавжди

І коли краплі дощу тихо падали на побій, остання надія вщухала безслідно

І навіть зорі падали з неба, аби перед смертю на мить побачити твою красу

Вирвавшись з цього божевілля, я знову повертаюся в пекло

Інколи хочеться простої людяності, нормального відношення, чесних розмов та щирих емоцій, щасливих спогадів та спокою.
Тільки все це можна отримати лише знаходячись в труні, тай то, не факт

Як же задовбує брехня інших

В таких ситуаціях відчуваю себе винною.

Як же хочеться сидіти під дощем й робити затяжку червоного Marlboro, а не оце все

Я вже і не знаю, яка по рахунку це істерика🫠