Приготуємо великодній хліб надазовських греків разом?

Нагадаємо рецепт і запрошуємо долучитися до цієї великодньої традиції урумів і румеїв, друзі!

Читайте рецепт та дивіться відео (як скласти псатир) у фейсбуці або інстаграмі ГО «Надазовські греки».

А ще, якщо бажаєте, надсилайте або відмічайте нас на фото ваших псатирів!

Хай світле свято Великодня єднає нас, де б ми не були зараз.

Як святкували Великдень наші предки.

Після освячення паски, яєць та мʼясного у церкві, люди ще на подвірʼю храму ділилися одне з одним продуктами, за Простибі, тобто за померші душі, вітаючи таким чином одне одного з святами. Яйце, яке одержують люди від інших, за віруваннями має дуже велику силу.

Одні обходили з свяченим три рази навколо домівки, інші несуть кошик до маржини, діляться з нею посвяченою паскою. Деякі господарі обходять господарство, посипаючи свяченою сіллю, щоб відігнати нечисту силу.

Сідають всі за стіл і коштують свячене, в кого як: хтось починає з хріну, щоб бути гострим, хтось з яйця - головного символу Великодня, інші — з паски.

Сьогодні люди дуже веселилися, співали, забавлялися, танцювали.

Є ще такий цікавий звичай — мастити натщесерце салом губи, ніс і все обличчя, щоб не боліло і не тріскалося від вітру.

Вітаються сьогодні так: Христос Воскрес! Відповідають: Воістину воскрес.

Якщо у газдів була дівка на віданні, клали їй на голову свячену паску, приказуючи: «Абись у людей така велична, як паска пшенична.» А дитині маленькій замовляли: «Аби так скоро росло, як паска».

Перед обідом вмиваються водою із зануреними крашанками. Розпочинають снідання з молитви: «Дай Боже на той рік діждатися в щасті, здоровʼї.»

Коли їдять, стараються не кришити свячене на землю.

Вірять, що хто в цей день помре, буде обовʼязково в раю, а дитина, яка народиться сьогодні, буде нещаслива. В цей день прийнято вітатися з кожним, навіть з ворогом.

Мереживні паски та заквітчані писанки: як відзначали Великдень у родині Косачів?

Великдень був улюбленим святом родини Косачів. Приготування, обмін листівками й забави вони щороку описували в листах.

«Наші паски були дуже гарні. Ліліних три малих пасочки трошки поперевертались, але їм то нічого не помішало».

Олена Пчілка вміла випікати мереживні паски, а от Леся Українка більш як випічку любила писанкарство. Письменниця надзвичайно вправно розписувала яйця — хист до цієї справи вона пронесла крізь усе життя.

«Леся Українка розписувала писанки здебільшого квітами… Її писанки були ніжні, тендітні, без яскравих фарб… У мене дуже довго переховувалась писанка, яку Леся подарувала моїй дочці. На ній було намальовано ніжні лілеї. Мені завжди здавалось, що ці лілеї — прообраз самої авторки».

Про давньогрецькі "писанки"

У сьогоднішній Великодній день, доречним буде згадати, що традиція нанесення різного роду візерунків на яйця має дуже давню традицію.

Якщо говорити про античність, то як і стародавні єгиптяни, греки також клали в могили прикрашені страусині яйця або їх зображення із золота, срібла чи глини.

Фото з експозиції в Археологічному музеї Керамейкос в Афінах і датується початком 5 ст. до н.е.

#культурологічні_нотатки