МАСЛОУ ПОМИЛЯВСЯ

Зараз в умовах повномасштабної війни я працюю із запитами компаній на психологічну підтримку працівників (індивідуальну чи групову форми роботи), на вебінари з первинної самодіагностики посттравматичного стресового розладу.

Такі запити є актуальними й зрозумілими.

Але є і такі запити, які дивують, розчулюють та викликають захоплення людьми як "Отримати загальне уявлення про емоційний інтелект, його складові та можливості".

Я вже стикався з тим, що всупереч уявленням Маслоу, люди, у яких базові потреби не задовольняються, прагнуть задовольнити потреби вищого рівня.

Так у 2015 році я вів тренінг за 30 км від лінії фронту на тему "Емоційна компетентність керівника".

Деякі з учасників тренінгу добиралися на підприємство службовим автобусом.

Щоб сісти в той автобус вони чекали моменту, коли стрілянина припинялася.

Так вони добиралися на підприємство майже щоранку.

Українці незламні, вони будують плани на майбутнє, мріють й прагнуть особистісного зростання, без світла та під обстрілами.

КОНТРОЛЬ ЧИ НЕВРОЗ
==================
Ви певне стикалися із ситуацією коли пасажир авто поруч з водієм натискає на уявні педалі, КОЛИ ВОДІЙ ЦІЛКОМ АДЕКВАТНО ВЕДЕ АВТО.

Крім того, цей пасажир намагається брати активну участь у керуванні автомобілем, підказує як їхати, попереджає про небезпеку і т.п.

Прагнення керувати своїм життям цілком природне й здорове. Контроль є складовою керування. Так, коли ви є пасажиром, здоровий контроль полягає в тому, щоб застібнути пасок безпеки та розслабитися.

Але коли прагнення контролювати стає неконтрольованим, як у наведеному прикладі, воно вірогідно має невротичну природу.

За нав'язливим контролем стоїть невгамовна тривога.

Людина як кавоварка?
=================
Цінність кавоварки можна легко визначити через функції, які вона виконує та її зовнішню естетику.

Коли ж людина так само намагається визначити свою цінність через успіхи, досягнення, компетенції, ролі (батько, син, керівник, дружина, старша сестра, викладачка), які вона виконує, її відчуття самоцінності схоже на діряву шину.

Скільки не закачуй в неї успіхів та компетенцій, вона все одно спускає.

В пості у знайомого бігуна прочитав про цінність для нього САМОКРИТИКИ в заняттях бігом.

Погодився, а сам подумав про те, що самої самокритики недостатньо.
Важливо щоб вона була збалансована САМОПІДТРИМКОЮ.

Інакше натрапивши на труднощі які є як у спорті, так і будь-які діяльності, легко все кинути.

Самокритику можна відносно легко визначити, як правдиву оцінку самого себе.

А от що для вас самопідтримка?

Як ви себе підтримуєте, коли зустрічаєтеся з невдачами?

Ліміт чи Плато?
=============
Один з учнів Брюса Лі пригадував, що одного разу майстер запропонував йому пробіжку в недоступно швидкому темпі.

"Я досяг свого ліміту і не зможу бігти в такому темпі", - сказав учень.

"Немає ніяких лімітів, є лише плато", - відповів Брюс. 

Після цього вони пробігли дистанцію у темпі, який раніше здавався недосяжним.

В терапевтичній практиці я іноді стикаюся із ситуаціями, коли людина сприймає плато як власний ліміт.

Також я стикаюся із ситуаціями, коли людина ігнорує факт досягнення власного ліміту й намагається його подолати, продовжуючи докладати виснажливих та безрезультатних зусиль.

Брюс правий в тому, що іноді ми думаємо, що досягли ліміту, хоча насправді це лише плато.

Друга половина правди в тому, що іноді ми не розуміємо, що досягли ліміту й ігноруємо об'єктивне й нездоланне обмеження.

Питання в тому, як відрізнити ліміт від плато.

В здорових стосунках із собою є простір для стосунків з іншим.

В здорових стосунках з іншою людиною є простір побути на самоті.

Самореалізація чи перфекціонізм?
===========================
Здорове і природне прагнення зрілої людини реалізувати свій потенціал зовсім не те саме, що перфекціонізм.
У першому випадку ми маємо справу з ПРИЙНЯТТЯМ людиною самої себе такою, якою вона є, з ПОЗИТИВНИМ СТАВЛЕННЯМ ДО САМОЇ СЕБЕ і з прагненням реалізувати закладений в ній потенціал. Крім того, для зрілої людини нехарактерна оцінка себе як особистості через призму успіху в тій чи іншій справі, тій чи іншій конкретній задачі. Як наслідок – САМООЦІНКА СТАБІЛЬНА.

Тим часом ПЕРФЕКЦІОНІСТ хронічно незадоволений собою, для нього характерне самознищення, самобичування. Він ОЦІНЮЄ СЕБЕ як особистість загалом залежно від результатів у конкретній діяльності. Оскільки в будь-якій діяльності є успіхи та неуспіхи, самооцінка перфекціоніста нестійка. Мотивацією до вдосконалення перфекціоніста є БІЛЬ з приводу НЕВІДПОВІДНОСТІ ВЛАСНИМ ОЧІКУВАННЯМ, спроба заслужити власне добре ставлення до себе через досягнення тих чи інших результатів і відповідність тим, чи іншим власним очікуванням.
Перфекціоніст вимагає від інших, але, по-справжньому, він нещадний до самого себе.

ПОГАНІ ПОЧУТТЯ?

Завдяки почуттям я краще розумію що для мене важливо, чого я прагну, а чого хочу уникнути. Я намагаюся бути уважним до них.

Почуття для мене немов дорожні знаки, які несуть важливу для мене інформацію, яку корисно, чи необхідно враховувати. Я спираюся на розуміння почуттів коли приймаю рішення.

Тож коли я чую формулювання "погані почуття", я кожного разу трохи дивуюся. Погані почуття це ті, які краще не відчувати, чи, як мінімум, не помічати, бо вони незручні, чи за них соромно.

Сподіваюся, за кермом ви звертаєте увагу на всі дорожні знаки, а не лише на ті, які вам подобаються, бо від цього залежить безпека та швидкість, з якою ви дістанетеся до пункту призначення.

Так і з почуттями, бажано б не розрізняти їх на погані та хороші. Це умова психічного здоров'я та внутрішньої гармонії.

ПОЧУТТЯ НА ПАНЕЛІ ПРИЛАДІВ

На панелі приладів авто є жовті датчики, а є червоні.

Якщо ви своєчасно не реагуєте в ті моменти коли загоряються жовті датчики, то за деякий час загоряться червоні датчики й далі їхати буде не можна.

Так само і з почуттями.

Якщо вони своєчасно не усвідомлюються це призводить до більш серйозних наслідків:

- інтенсивність неусвідомлюваних почуттів зростає,

- з'являється тривога, внутрішнє напруження,

- людина все частіше втрачає самоконтроль та чинить імпульсивно.

ПРИЧИНОЮ ТРИВОГИ іноді (!) є лише невідповідність дій та рішень людини її справжнім почуттям та прагненням.

І коли в ході терапії клієнт наближається до усвідомлення своїх справжніх почуттів, його дії та рішення приходять у відповідність із почуттями.

Як наслідок тривога спадає.

БУТИ СОБОЮ АБО БУТИ КОХАНИМ?

Часом люди, тою чи іншою мірою, відмовляються від себе, щоб отримати любов.

А іноді вони відмовляються від любові та близьких стосунків, щоб зберегти себе, не вміючи поєднати перше і друге.

Коли любов заслужена відповідністю очікуванням партнера — це сумно.

А коли любов будується на прийнятті один одного це прекрасно.

Здорові відносини якраз і відрізняються від інших тим, що в них є свобода бути собою і любов, заснована на прийнятті один одного.

Коли ви відчуваєте ГНІВ ви можете на нього спертися.

Коли ви відчуваєте ОБРАЗУ, ви не можете на неї спертися.

ПРОБЛЕМА в тому, що ви не можете обрати що вам відчувати.

РОЗВ'ЯЗАННЯ цієї проблеми в усвідомленні.

Звільнення від (болісних та чи складних) почуттів, в яких ви "застрягли" можливо лише через усвідомлення почуттів, які ви переживаєте.

Якщо звільнення не відбувається і ви наче застрягли в почуттях, значить ваше розуміння ваших почуттів хибне.

Я ХОЧУ ПОБУТИ НА САМОТІ

Бажання усамітнитись може бути спробою ІЗОЛЮВАТИСЯ ВІД КОНТАКТІВ з людьми.

А може бути мотивовано бажанням НАЛАГОДИТИ/ВІДНОВИТИ КОНТАКТ з самим собою.

А це зовсім різні речі.

В близьких стосунках бажання побути з самим собою, на жаль, може сприйматися партнером як втеча від близькості, чи як дистанціювання.

Хоча насправді це зовсім різні речі.

"Я хочу побути на самоті" це зовсім не те саме, що "я хочу побути без тебе".

Вам лист
=======
Важливе повідомляє про себе інтенсивними емоціями.

Коли ми розуміємо емоції ми можемо зрозуміти те важливе, що стоїть за ними.

Коли ми не розуміємо емоції, важливе залишається листом, написаним незрозумілою іноземною мовою, який ми не можемо прочитати.

Іноді ми навіть не помічаємо власних емоцій, це як лист, який навіть не потрапив у поштову скриньку.

Останні два роки ми намагаємося залишатися емоційно живими та спонтанними попри тривогу та страх.

Ми вчимося насолоджуватися моментами без почуття сорому чи провини за те, що переживаємо це на фоні війни та горя.

/Думки з терапевтичного кабінету/

Жалість VS емпатія
===============

Жалість невербально висловлюється так: «Ти жалюгідний, але я допоможу тобі».

Таку допомогу важко прийняти, бо вона йде у комплекті зі знеціненням.

Емпатія висловлюється зовсім інакше: "Я поважаю тебе, я поруч і я готовий допомогти тобі".

Таку допомогу прийняти легше, бо вона не зачіпає самооцінку.

Дослідження глибин у шторм та у штиль
========

Деякі психотерапевтичні сеанси нагадують мені дослідження морських глибин у шторм.

На фоні кризових подій із самого дна підіймаються важливі речі, які в інший спосіб так і залишились би непоміченими, а тепер, коли море хвилюється, вони стають помітними та можуть бути усвідомлені та "пропрацьовані".

Інші сеанси нагадують мені дослідження глибин моря у штиль.

Коли за тиждень між сесіями не відбулося емоційно важливих подій і ніщо ситуативне не відвертає уваги, вода стає прозорою і видно далеко в глибину.

Терапевтичні сесії корисні в обох випадках - і коли шторм і коли штиль.

Що від мене залежить?
==================
(Спочатку) приємно думати, що від мене залежить все і всі мої цілі досяжні.

(Спочатку) легко думати, що від мене нічого не залежить та "дарма" не напружуватися.

В тих чи інших життєвих обставинах буває складно зрозуміти, чи я приймаю ситуацію як вона є, чи я відмовляюся боротися.

Чи від мене ще щось залежить, чи всі мої можливості вичерпано.

Якщо переоцінювати власні можливості це в решті може призвести до краху, виснаження та навіть депресії.

Якщо недооцінювати власні можливості, це може призвести до того, що мрія/ціль яка могла здійснитися, так і залишиться фантазією.

Зрада власної мрії переживається теж складно.

В цьому всьому опорною для мене є думка про те, що БЕЗПОСЕРЕДНЬО ВІД МЕНЕ ЗАЛЕЖАТЬ МОЇ ЗУСИЛЛЯ, А НЕ РЕЗУЛЬТАТИ, хоча зусилля і результати це пов'язані між собою речі.

Привіт всім. Якщо цей канал вам продовжує бути цікавим, запрошую у what’s App. Я переношу канал з телеграму на what’s app. https://whatsapp.com/channel/0029VaTdQQa5kg7BaAnh3u1M

Станом на серпень 2023 року функція "Каналів" у WhatsApp все ще є відносно новою і може бути доступна не всім користувачам одразу. Щоб отримати доступ до цієї функції, користувачам необхідно оновити свій застосунок WhatsApp.
https://24tv.ua/tech/yak-stvoriti-kanal-whatsapp-pokrokoviy-gayd_n2380768