У липні–березні 2025/26 МР Україна експортувала на 1,5 тис. т менше пшеничного борошна, ніж за аналогічний період минулого року — 48,3 тис. т, повідомили у Спілці «Борошномели України». Натомість імпорт трохи збільшився.

Скоротилася частка експорту нашого борошна у країни ЄС — до 35% проти 44% роком раніше.

Основними імпортерами українського пшеничного борошна залишаються:

🔸Молдова — 14,9 тис. т
🔸Палестина — 9,2 тис. т
🔸Чехія — 7,4 тис. т
🔸Ізраїль — 4,4 тис. т
🔸Іспанія — 4,2 тис. т

Щодо імпорту, за дев’ять місяців поточного сезону Україна закупила майже 2,3 тис. т пшеничного борошна, тоді як за аналогічний період минулого сезону імпорт становив 1,9 тис. т.

💰Правоохоронці Миколаєва розслідують складну фінансову махінацію, пов’язану з експортом зерна. За даними Центру публічних розслідувань, через незаконні дії групи осіб держава не отримала понад 80 млн грн податкових надходжень.

У схемі фігурують підприємства «Карпіо», «Харвест Грейн», «Грінтекс» та «Арайвіс-Трейд». Товар для подальшого вивозу за кордон накопичували на базі «Ренійського елеватора».

Ключовим епізодом справи стало неподання податкової звітності за 2024 рік підприємством «Карпіо», зареєстрованим у Миколаєві. Слідство встановило, що при прибутку у 82,278 млн грн податок на прибуток сплачено не було.

Дії фігурантів кваліфіковано як умисне ухилення від сплати податків, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах.

Наразі суд продовжив запобіжні заходи обвинуваченим. Зокрема, для однієї з учасниць діє застава у розмірі 7,5 млн грн (яку раніше знизили з 20 млн грн) терміном до 25 травня 2026 року.

У ніч на 8 квітня Росія атакувала ударними безпілотниками логістичну та портову інфраструктуру Одеської області.

Пошкоджена портова інфраструктура одного із підприємств. Горіли складські приміщеня. Усі осередки займання оперативно ліквідували рятувальники.

🚛На трасі Н-14 у Кіровоградській області інспектори Укртрансбезпеки виявили суттєве перевантаження фури, що перевозила соняшник.

⬆️Під час зважування вантажівки MAN зафіксували перевищення норми на одинарну вісь на 26,86% (14,59 т замість дозволених 11,5 т).

У результаті перевірки виписали штрафи по 34 тис. грн як перевізнику (за перевантаження), так і вантажовідправнику (за некоректне оформлення ТТН).

«Укрзалізниця» нарощує темпи експорту агропродукції. У січні–березні 2026 року зафіксовано приріст перевезень макухи та шротів на 30,4% — загальний обсяг сягнув майже 809 тис. т.

Березень став особливо продуктивним для цього сегмента: показники перевищили результати річної давнини у 1,6 раза.

Позитивна динаміка спостерігається і в експорті олії: за квартал перевезено 420 тис. т (+4%). Зокрема, березневі відвантаження зросли на 9,1% порівняно з лютим. Цікаво, що для шротів пріоритетним шляхом залишаються залізничні переходи (79%), тоді як олія активніше розподіляється між кордоном та портами.

На початку тижня в українських портах знижуються закупівельні ціни на фуражну кукурудзу, повідомляє «АПК-Інформ».

Станом на 8 квітня в портах Великої Одеси ціни попиту на фуражну кукурудзу становили 210–218 $/т CPT-порт, у дунайських портах — 208–215 $/т CPT-порт, що на 1–2 $/т нижче, ніж наприкінці минулого тижня.

Водночас ціни пропозиції утримуються на рівні 219–221 $/т CPT-порт.

Україна пропонує Сирії «пшеничний бартер» для витіснення РФ з ринку фосфатів

Під час візиту Володимира Зеленського до Сирії українська сторона ініціювала угоду: постачання пшениці в обмін на фосфати за спеціальними цінами.

Як повідомляє Asharq Al-Awsat, цей крок спрямований на послаблення позицій російських компаній, які зараз контролюють близько 70% сирійського видобутку фосфатів і перепродають їх до Європи.

Основними цілями Києва є:
🔸Блокування контрабанди: припинення збуту вкраденого українського зерна, яке РФ реалізує в регіоні (зокрема в Єгипті) за демпінговими цінами.
🔸Технологічне партнерство: Україна розглядається як стратегічний партнер, здатний посилити безпеку Сирії та допомогти у відновленні аграрного сектора на тлі ослаблення впливу Москви.

Паралельно Зеленський підтвердив домовленість із президентом Єгипту Абделем Фаттахом ас-Сісі, який пообіцяв відмовитися від закупівлі краденого зерна з окупованих територій на користь офіційного українського експорту.

❗️Попри офіційне відкриття ринку КНР для українського пшеничного борошна, реальні поставки почнуться не скоро.

Директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський пояснив, що підписання фітосанітарного протоколу між Держпродспоживслужбою та митницею Китаю — це лише створення юридичного фундаменту, а не гарантія миттєвих продажів.

Головною перешкодою для швидкого старту є жорстка вимога Пекіна щодо повної простежуваності продукції: від зерна на полі до пакування готового борошна.

За словами експерта, впровадження такої системи контролю — тривалий процес, який неможливо завершити за лічені тижні. Водночас Рибчинський підкреслив, що цей крок є стратегічно важливим для диверсифікації ринків та розвитку експорту товарів із доданою вартістю.

«НІБУЛОН» інтегрував молдовський порт Джурджулешти у свої дунайські маршрути

Агрохолдинг розширив географію річкових перевезень, додавши до логістичної мережі молдовський порт Джурджулешти. Новий маршрут дозволяє ефективніше використовувати флот завдяки комбінованим рейсам.

Під час пілотного виходу судно компанії реалізувало складний логістичний ланцюжок:

🔶Доставило 3,6 тис. тонн металургійного шлаку з Ізмаїла до румунського Галаца.
🔸У порту Джурджулешти завантажило 5 тис. тонн ріпаку для транспортування до Констанци.
🔸Сумарний обсяг перевезень за один рейс склав понад 8,6 тис. тонн.

Окрім цього, «НІБУЛОН» впровадив модель двосторонніх завантажень. Тепер зернові рейси з України до Болгарії доповнюються зворотним транспортуванням міндобрив із Сербії до Молдови.

Така стратегія мінімізує «порожні» пробіги та дозволяє компанії гнучко працювати з різною номенклатурою вантажів — від агропродукції до металів. Загалом за 2025 рік річковий флот компанії вже перевіз понад 110 тис. тонн товарів.

Агрокомпанія «НІБУЛОН» виступила з ініціативою сформувати єдині правила роботи для всієї зернової інфраструктури, які відповідають міжнародним вимогам і забезпечують прозорість усього ланцюга постачання.

Під час зустрічі Trend&Hedge Club у середу, 1 квітня, директор із взаємодії з органами влади компанії Олександр Долженков аргументував цю позицію.

За його словами, сертифікація за міжнародними стандартами ISO 22000, можуть бути частиною рішення, яке в комплексі вирішує ключову проблему ринку: відсутність системної простежуваності та єдиних стандартів.

Читати подробиці, про що говорили на засіданні Клуба.

Кабмін погодив реорганізацію державних морських портів.

Державні підприємства перетворять на товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). При цьому 100% часток у статутному капіталі залишаться у власності держави.

До переліку увійшли:
🔹Миколаївський морський торговельний порт
🔹Одеський морський торговельний порт
🔹Морський торговельний порт «Чорноморськ»
🔹Ренійський морський торговельний порт
🔹Ізмаїльський морський торговельний порт
🔹Морський торговельний порт «Південний»
🔹Маріупольський морський торговельний порт

Уряд очікує, що зміна моделі управління підвищить ефективність підприємств, спростить залучення інвестицій та покращить співпрацю з міжнародними партнерами. При цьому держава зберігає повний контроль над активами.

⚖️ Жителя Харківщини судитимуть за допомогу окупантам у вивезенні зерна

Мешканця Куп’янського району підозрюють у співпраці з російськими військовими під час окупації у 2022 році. За даними слідства, його призначили «керівником» агропідприємства і він організовував вивезення врожаю до РФ.

Йдеться про понад 576 т кукурудзи, близько 760 т пшениці та майже 6 тис. т соняшнику, які транспортували до Валуйок (Бєлгородська обл.).

Обвинувальний акт уже передано до суду. Справу розглядатиме Основ’янський районний суд Харкова.

За даними Держмитслужби, у 2025/26 маркетинговому році Україна експортувала 26,8 млн т зернових і зернобобових культур. Це на 12,02 млн т (або 30,96%) менше, ніж торік.

Станом на 1 квітня з України відвантажено:

🔸кукурудзи — 14,81 млн т (–2,87 млн т; –16,2% р/р);
🔸пшениці — 10,2 млн т (–3,19 млн т; –23,8% р/р);
🔸ячменю — 1,41 млн т (–0,83 млн т; –36,9% р/р).

Експорт жита залишається мінімальним — 0,2 тис. т з початку сезону (–98,1% р/р). Експорт борошна становить 50,6 тис. т, що на 4,6 тис. т (–8,3%) менше, ніж торік.

🌽У квітневому звіті Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило на 3,63 млн т прогноз світового виробництва кукурудзи у 2025/26 МР — до 1 301,07 млн т.

Аналітики також підвищили оцінку світового експорту кукурудзи до 207,29 млн т (+0,44 млн т), прогноз кінцевих запасів — до 294,81 млн т (+2,06 млн т).

🔸Прогноз врожаю кукурудзи в Україні у 2025/26 МР USDA залишило без змін — 30,7 млн т. Оцінка експорту — 22 млн т, кінцеві запаси — 2,95 млн т.

🔸Виробництво кукурудзи в США оцінюють на рівні 432,34 млн т, експорт — 83,82 млн т, кінцеві запаси — 54,02 млн т.

🔸Виробництво кукурудзи в Китаї USDA оцінює на рівні 301,24 млн т, імпорт — 8 млн т, кінцеві запаси — 180,15 млн т.

🔸В Аргентині та Бразилії оцінка врожаю залишилась без змін, 52 та 132 млн т відповідно. Експорт прогнозують на рівні 37 млн т для Аргентини, та 43 млн т — для Бразилії.

🇩🇪 Німеччина наростила імпорт ріпаку в сезоні 2025/26

Попри більший власний врожай, країна закупила близько 3,1 млн т ріпаку (+4% р/р). Найбільшим постачальником стала Румунія — 873 тис. т, яка випередила Україну (752 тис. т, -39%).

Зростання експорту Румунії пояснюють рекордним урожаєм, тоді як зниження поставок з України пов’язують, зокрема, з експортними митами.

Серед інших постачальників Франція та Нідерланди збільшили відвантаження, а Канада — скоротила. Наразі Німеччина залишається найбільшим імпортером ріпаку в ЄС.

У «НІБУЛОН» пропонують сформувати єдині правила роботи для всієї зернової інфраструктури, які відповідають міжнародним вимогам і забезпечують прозорість усього ланцюга постачання.

За словами директора із взаємодії з органами влади компанії Олександра Долженкова, окремі інструменти, такі як сертифікація за міжнародними стандартами ISO 22000, можуть бути частиною рішення, яке в комплексі вирішує ключову проблему ринку: відсутність системної простежуваності та єдиних стандартів.

Більш детально щодо цієї пропозиції та думки учасників ринку — в нашому матеріалі Сертифікація елеваторів: крок до прозорості чи повторення старих помилок