✅Після 2022 року правила гри в Чорноморському регіоні змінилися назавжди. Тепер так званий «Середній коридор» (Центральна Азія — Кавказ — Туреччина) — це вже не просто запасний варіант, а один із головних маршрутів безпеки, де немає місця російському впливу. Про це на саміті «Тримор’я» в Дубровнику заявила заступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум.

Попри війну та постійні ризики, український морський коридор демонструє стійкість:

🔸7 447 суден уже пройшли цим маршрутом.
🔸192 млн тонн вантажів доставлено замовникам (левова частка — це зерно для Африки, Азії та Близького Сходу).

«Україна продовжує забезпечувати продовольчу безпеку країн Африки, Близького Сходу та Азії. Ці цифри важливо розуміти в порівнянні — 7477 суден під час війни. Через Суецький канал, наприклад, проходять 20 000 суден за рік в мирний спокійний час», — зазначила Шкрум.

❌Підприємства Львівщини з початку 2026 року не можуть подати заявки на державні гранти для переробної промисловості через технічний збій у сервісі «Дія», повідомила Національна асоціація лобістів України.

Помилка виникає на третьому етапі заповнення заявки та блокує подальше оформлення документів. Водночас в інших регіонах України сервіс працює без збоїв, і підприємства продовжують отримувати фінансування.

У НАЛУ наголошують, що через технічну проблему підприємства Львівщини втрачають можливість модернізації виробництва та доступ до державного фінансування.

В аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК прогнозують, що в Україні спотова ціна на ріпак може досягти 620–640 $/т вже в липні-вересні.

За словами аналітиків, стійке зростання світового ринку ріпаку створює сприятливі умови та нові можливості для українських виробників.

Минулого тижня котирування на біржі Euronext закріпилися вище психологічної позначки 500 €/т, що сигналізує про подальше зростання.

Попит на форвардні поставки українського ріпаку минулого тижня формувався на рівні 570–575 $/т, подекуди — до 580 $/т.

Ціни на зерно у світі досягли найвищого рівня з 2023 року на тлі війни на Близькому Сході та несприятливих погодних умов, повідомляє Bloomberg.

Індекс Bloomberg Agriculture Spot, який відстежує 10 найпопулярніших сільгоспкультур, зростає вже третій місяць поспіль і піднявся до максимуму з листопада 2023 року.

Ключовими факторами стали тривале закриття Ормузької протоки, подорожчання енергоносіїв, добрив і логістики, а також посуха в окремих регіонах. Через це фермери в різних країнах скорочують посіви, що додатково тисне на ринок.

Найбільше подорожчали пшениця та кукурудза.

Тривала посуха у Великих рівнинах США підштовхує ціни на пшеницю, тоді як складні погодні прогнози викликають занепокоєння в інших ключових регіонах, зокрема в Австралії та Росії. Це також впливає на ринок кукурудзи.

Також стрімко дорожчають рослинні олії: соєва олія зросла приблизно на 50% від початку року,, пальмова — на 13%, зокрема через активніше використання для виробництва біопалива.

Генеральний директор компанії «НІБУЛОН» Андрій Вадатурський під час засідання Стратегічної групи радників при Форумі «Архітектура Безпеки» наголосив на критичній важливості відновлення роботи Миколаївського портового вузла. За його словами, це рішення дозволить знизити логістичні витрати на експорт агропродукції щонайменше на $5 за тонну.

Очільник компанії підкреслив, що морська безпека сьогодні є фундаментальною умовою виживання економіки, оскільки від неї залежить близько 90% українського експорту.

До початку повномасштабного вторгнення порти Миколаєва забезпечували вантажообіг понад 30 млн тонн на рік, тому їх розблокування стане ключовим кроком для стабілізації ринку зернових та олійних культур.

У Швеції за запитом іншої держави взяли під арешт балкер Caffa, який пов’язують із російським «тіньовим флотом», пише LIGA.net.

Судно затримали 6 березня у Балтійському морі неподалік Треллеборга.

За даними слідства, власника та екіпаж підозрюють у вивезенні українського зерна з тимчасово окупованого Криму. Більшість членів екіпажу — громадяни Росії, а технічний стан балкера оцінюють як незадовільний.

За даними шведських медіа, із відповідним запитом могла звернутися Україна. У разі позитивного рішення суду судно можуть передати Києву.

Україна звернулася до Ізраїлю з проханням арештувати російське судно, яке може перевозити викрадене українське зерно. Про це повідомив Генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Йдеться про судно PANORMITIS («Панорамітис»). За словами генпрокурора, його вантаж може бути частиною схеми легалізації зерна, вивезеного з окупованих територій України.

Україна вже передала ізраїльській стороні пакет документів і подала запит на міжнародну правову допомогу. Наразі документи перебувають у компетентних органах Ізраїлю.

Минулого тижня на українському ринку пшениці, за даними аналітиків White Brokers, ціни знижувалися. Головним негативним фактором стала пасивність іноземних імпортерів та агресивний демпінг з боку російських експортерів на ключових ринках збуту.

«Українська пшениця втрачає конкурентоспроможність через агресивну цінову політику російських експортерів, які активно нарощують пропозицію на традиційних для України напрямках», — зазначають брокери.

Актуальні ціни (DAP-порт):
• 2 клас: 222 $/т
• 3 клас: 219 $/т
• Продовольча: 213 $/т

У сегменті FOB/CIF спостерігається стагнація: через розрив у цінових очікуваннях покупців і продавців (близько $3–4/т) реальні угоди майже не укладаються.

Наразі трейдери змушені або йти на поступки в ціні, або призупиняти продажі до кращих часів, проте передумов для швидкого відновлення ринку поки немає.

🚛Через ремонтні роботи у пункті пропуску Медика — Шегині на українсько-польському кордоні обмежили рух транспорту, повідомила Державна митна служба України.

На польській стороні проводитимуть заміну дорожнього покриття як на в’їзді, так і на виїзді, тому можливе тимчасове зниження пропускної спроможності пункту пропуску.

Ремонт триватиме орієнтовно п’ять тижнів.

Крім того, за інформацією польської сторони, 9 та 16 травня тимчасово перекриють дві під’їзні смуги до вагових платформ для вантажного транспорту на в’їзд до Польщі. У ці дні оформлення вантажівок здійснюватиметься через смугу для автобусів.

УЗ у травні підвищить вартість оренди на зерновози на 160 грн — до 2 660 грн/добу без ПДВ (проти 2 500 грн/добу у квітні).

Оренда цементовозів, переобладнаних у напіввагони, зросла на 150 грн — до 948 грн/добу.

Цистерни для перевезення харчових продуктів подешевшають на 150 грн — до 1 400 грн/добу.

Водночас вартість оренди напіввагонів залишаться без змін — на рівні 1 750 грн/добу.

УЗ з 1 травня 2026 року починає автоматизований розподіл ремонту вантажних вагонів.

Йдеться про повний перехід процесу в онлайн — від планування ремонту до фінальних розрахунків.

Очікується, що це дозволить зменшити вплив людського фактора, підвищити ефективність використання рухомого складу та скоротити час простою вагонів.

У компанії зазначають, що клієнти отримають повністю цифровий процес без паперових документів — включно з договорами, заявками, відстеженням ремонту та оплатами. Також автоматично створюється особовий рахунок, а договори можна продовжувати онлайн.

Міжнародна компанія Dow Europe GmbH зацікавлена у створенні замкненого циклу переробки агропластику в Україні — від використаних зернових рукавів до нових продуктів для агросектору.

Про це заявив директор представництва компанії в Україні Олександр Александров, повідомляє Elevatorist.com.

За його словами, в Європі вважається нормою, коли нові сільськогосподарські плівки містять щонайменше 40% переробленого матеріалу. В Україні ж вторинну гранулу з рукавів частіше використовують для виробництва будівельних плівок.

«Це краще, ніж спалювати або захоронювати рукави, але для повноцінного замкненого циклу необхідно розвивати технології очищення та сортування, щоб отримувати гранулу достатньої якості для нових агроплівок», — зазначив він.

Олександр Александров вважає, що така модель є реальною для України. Компанія вже протестувала її в межах пілотного проєкту разом із переробником «Полігрін» у Фастові.

Війна продовжує диктувати свої умови бізнесу, тож агрохолдинг «Астарта» переглянув графіки будівництва своїх потужностей. Зі свіжого звіту компанії за 2025 рік стало відомо, що будівництво великого заводу з переробки олійних культур (сої та ріпаку), яке стартувало минулої весни, довелося «притормозити».

Через воєнні ризики та проблеми з логістикою терміни змістили — тепер запуск очікується вже після 2026 року.

Попри паузу, робота не стоїть на місці, проєкт на етапі проєктування. Також готуються замовлення на складне обладнання, на яке зазвичай доводиться чекати найдовше.

А от на Полтавщині справи йдуть швидше. Лінія з виробництва соєвого протеїнового концентрату (SPC) майже готова.

Основне залізо вже змонтоване, фахівці «чаклують» над налаштуванням складних технологічних систем.

Навіть попри логістичний хаос та люті зимові морози, будівельники вкладаються у графік. Очікується, що перша продукція буде вже у другій половині 2026 року.

Елеватор Будище в Черкаській області компанії «ТАС Агро Центр» успішно пройшов сертифікацію за міжнародним стандартом ISO 22000:2018 у сфері складського господарства.

«ТАС Агро» придбала Будищенський елеватор в компанії «Кернел» у січні 2026 року.

Сертифікацію проведено відповідно до вимог НААУ та американської організації ASCB (Accreditation Service for Certifying Bodies). Дані внесені до міжнародного реєстру якості IRQAO (International Register of Quality Assessed Organisations).

В компанії зазначають, що всі елеватори «ТАС Агро» мають відповідні сертифікати та працюють за міжнародними стандартами якості й безпеки.

⬇️Загальний обсяг перевезень зернових вантажів залізницею за 29 днів квітня склав 2,87 млн т, що на 1,1% менше порівняно з відповідним періодом березня.

Про це повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов під час онлайн-наради з учасниками аграрного ринку 30 квітня, пише RAIL.insider.

Середньодобове навантаження зерна на мережі у квітні становило 87,5 тис. т — це на 1,3% менше, ніж у березні.

В експортному сполученні Укрзалізниця перевезла 2,57 млн т зерна, що на 1,7% менше порівняно з попереднім місяцем.

«ТАС ДНІПРОВАГОНМАШ» завершив 2025 рік зі збитками

⬇️Замовлень під кінець року майже не залишилося, і компанія зафіксувала 151,4 млн грн збитку. Для порівняння — 2024 рік завод закінчив із прибутком у 62 млн грн. Виторг теж просів на 12% (до 1,54 млрд грн).

Завод встиг закрити великі замовлення — відвантажив 250 вагонів для LTG Cargo та понад 250 платформ для «ЦТС Ліски». Але коли ці контракти закінчилися, нових замовлень у 4 кварталі фактично не було.

Проблема не лише в заводі, а в ситуації на залізниці взагалі:

1️⃣ Перевезення впали на 7,7%.
2️⃣ Вагонів забагато. Через профіцит ціни на оренду впали, тому купувати нові вагони невигідно.

Попри збитки, завод не опускає руки й активно «прорубує вікно» в ЄС. Спільно з австрійцями (TransAnt) вони розробляють платформи під євроколію (1435 мм).

⚡️Буквально сьогодні, 1 травня 2026 року, завод почав відвантажувати нову партію платформ типу Sgnss для європейців. Також підприємство уперше провело гальмівні випробування за євростандартами на своїх потужностях.

ТОП-15 лінійних елеваторів України: хто був в лідерах за потужностями зберігання у 2025-му? 🏗📈

Друзі, маємо свіжий рейтинг від Elevatorist.com. Поки одні оптимізують ресурси, інші продовжують тримати планку гігантів.

📍 Короткі інсайти:

🔹Сумарна потужність діючих зерносховищ країни зараз становить близько 52,9 млн тонн.
🔹Полтавщина впевнено тримає статус найбільш «елеваторного» регіону.
🔹У топі — як перевірені часом об'єкти на 400+ тис. тонн, так і ті, хто провів потужну модернізацію.

Хто став №1 цього року? Чи зміг хтось посунути з п'єдесталу «Степанівський елеватор»?
🔗 Всі цифри та деталі тут.

❗️А ще більше корисної інформації в нашій Карті елеваторів. Оформити платну підписку можна за посиланням.