Використані полімерні рукави перетворюються на актив, який потребує правильного менеджменту. Переробники готові платити за чисту, спресовану в рулони плівку. Матеріал «навалом» через бруд та складну логістику часто приймають безкоштовно.

Засновник компанії «Чисте поле» Тарас Лисенко, наголошує: просто викинути плівку на купу — означає втратити гроші.

Завдяки правильному змотуванню плівка зберігає свої властивості до 24 місяців. Це дозволяє перечекати низький сезон і продати сировину, коли ціни на нафту (і, відповідно, на пластик) підуть угору.

Перевезення 5–6 тонн не підготовленої плівки при вартості фрахту в 50 тис. грн є збитковим. Змотування дозволяє завантажити машину максимально ефективно.

А про те, як плівку змотувати легко та правильно, читайте в матеріалі: «Ефект Равлика»: як МХП приборкує тисячі тонн пластику та економить на логістиці

Українська компанія Activitis запустила новий продукт в межах WEAGRO — WEAGROMARKET. Це маркетплейс, де аграрій на одному сайті може безпечно оформити замовлення, укласти договір та профінансувати купівлю.

На WEAGROMARKET вже можна знайти засоби захисту рослин, добрива, техніку, обладнання для точного землеробства та послуги обробки поля. Всі товари доступні з відтермінуванням оплати.

Перед початком роботи на WEAGROMARKET кожен постачальник проходить обов’язкову верифікацію, а аграрій перевірку фінансової спроможності та доброчесності.

Як це працює:

1. Аграрій обирає товар на WEAGROMARKET

2. Оформлює замовлення та потрапляє в кабінет WEAGRO

3. Система перевіряє фермера та розраховує доступний ліміт фінансування

4. Постачальник погоджує деталі поставки
5. Сторони підписують договір електронним підписом

6. WEAGRO оплачує постачальнику за покупця

7. Аграрій розраховується одним платежем у визначений термін

Через обстріли української логістики експортери стикаються з тривалими затримками відвантаження кукурудзи. Залізничні перевезення в напрямку портів скорочуються.

Наразі закупівельні ціни в портах тримаються на рівні 214–217 $/т.

На світовому ринку спостерігається «відскок» цін на американську зернову після падіння, викликаного очікуваннями мирних ініціатив на Близькому Сході. Проте, як зазначають у Barva Invest, через відсутність реального прогресу в переговорах між США та Іраном, ціни знову почали зростати.

Експерти попереджають: ринок залишається нестабільним і чутливим до геополітичних чуток.

«НІБУЛОН» 2.0: Як найбільший річковий оператор перебудував бізнес-модель під час війни 🌾⚓️

Компанія, що втратила найбільше активів через фокус на річковій інфраструктурі, трансформувалася у гнучку агрологістичну платформу. Головна зміна — «зшивання» логістики та елеваторів у єдиний організм.

Ми поспілкувалися з Сергієм Калкутіним, директором з логістики та елеваторного напрямку «НІБУЛОНу», про нові правила гри. Він розповів:

✅ Чому окремі елеватори більше не ефективні? Як інтеграція в єдиний ланцюг «поле-експорт» знижує витрати на тонну.
✅ Навіщо компанії цифрові копії елеваторів та як штучний інтелект тестують у системі SCADA.
✅ Чи реально керувати сучасним елеватором силами менш ніж 10 людей?
✅ Як 50 генераторів потужністю 12 МВт зробили мережу автономною.
Також у фокусі: втрати потужностей, зупинка підприємств на Запоріжжі та прогнози на новий сезон.

👇 Читайте повне інтерв'ю за посиланням.

«НІБУЛОН» призупинив роботу двох філій у Запорізькій та Дніпропетровській областях через безпекові ризики

Через систематичні обстріли та загрозу життю персоналу компанія «НІБУЛОН» змушена була зупинити елеватори «Хортиця» та «Зеленодольська».

Про це в інтерв’ю для Elevatorist.com повідомив директор з логістики Сергій Калкутін. За його словами, ці об'єкти частково працювали на старті сезону, але згодом їх законсервували.

Наразі структура мережі компанії зазнала суттєвих змін:

🔸 З 28 підприємств, що працювали до 2022 року, 5 об'єктів втрачено (окуповані або зруйновані).
🔸6 річкових терміналів працюють у зміненому режимі, перевантажуючи зерно на авто та залізницю замість річкового флоту.
🔸Загальна потужність зберігання знизилася з 2 млн т до 1,6 млн т.

Попри виклики, «НІБУЛОН» адаптував логістику до нових реалій. Розширення мережі наразі не планується — пріоритетом є максимальна ефективність наявних потужностей.


____________________________________

🚛АМПУ та Державна прикордонна служба переходять на автоматичний обмін даними через систему DocPort.

Відомості про в’їзд і виїзд вантажівок із комерційними вантажами через прохідні морських портів передаватимуться до Держприкордонслужби в автоматичному режимі.

Це дозволить відмовитися від ручного подання інформації та скоротити час проходження контролю.

У перспективі функціонал обміну даними планують розширити — до системи додадуть інформацію про екіпажі та пасажирів.

Ізраїль не затримав російське судно ABINSK, яке доставило до порту Хайфа партію пшениці, що, ймовірно, походить з тимчасово окупованих територій України. Про це повідомив журналіст Axios Барак Равід.

За його словами, міністр закордонних справ Ізраїлю Ґідеон Саар поінформував українського колегу Андрія Сибігу, що «вже запізно», оскільки судно покинуло порт Хайфи, і тому його неможливо затримати.

Водночас українська сторона наполягала на конфіскації вантажу пшениці, направивши до Ізраїлю запит про міжнародну правову допомогу щодо арешту судна ABINSK та його вантажу.

За перші 14 днів квітня «Укрзалізниця» перевезла на експорт 1,28 млн тонн зернових. Як повідомив представник АТ «УЗ» Валерій Ткачов, загальний обсяг транспортування зерна (включаючи внутрішні перевезення) склав 1,43 млн тонн, що на 1,7% перевищує показники аналогічного періоду березня.

Попри загальне зростання, експортний напрямок продемонстрував незначне просідання — на 0,4%. Також зафіксовано зниження середньодобового навантаження до 81,2 тис. тонн (-8,5%). Пріоритетним маршрутом залишаються морські порти, куди спрямовується 93% вантажів, тоді як через західні кордони проходить лише 7% обсягів.

Україна має потенціал заповнити критичний дефіцит рослинного білка в Євросоюзі. Про це під час дискусії в Європарламенті заявив заступник міністра Тарас Висоцький.

Оскільки щорічна потреба ЄС у сої становить 35 млн т, а власне виробництво ледве сягає 3 млн т, українські аграрії з врожаєм у 6 млн т стають ключовими партнерами для Європи.

Переваги української сої:

🔸Вже чверть обсягів не-ГМО сої відповідає жорсткій сертифікації ЄС.
🔸Географічна близькість забезпечує нижчі витрати на транспортування.
🔸Додана вартість: сектор переходить від сировинної моделі до глибокої переробки.

Головними викликами залишаються бюрократичні бар'єри: регламенти EUDR (простежуваність походження) та RED III (критерії сталості для біопалива). Україна прагне долучитися до розробки європейської протеїнової стратегії, щоб врахувати інтереси своїх виробників у майбутніх нормах ЄС.

🌽Туреччина запровадила тарифну квоту на імпорт кукурудзи на рівні 3 млн т. Вона діятиме з 20 квітня до 31 липня 2026 року.

У межах квоти імпорт обкладатиметься митом 5%, тоді як поза квотою ставка становить 130%. Квота розподілятиметься у порядку реєстрації митних декларацій. При цьому максимальний обсяг імпорту, який може бути включений до квоти за однією декларацією, становить 8 тис. т.

Очікується, що відкриття квоти призведе до швидкого зниження внутрішніх цін і зменшення попиту на імпорт. Станом на 17 квітня українська кукурудза у партіях handysize пропонувалася на рівні 255–256 $/т CIF Мармара.

Україна офіційно експортувала до Туреччини 3,7 млн т кукурудзи у період з жовтня по березень 2025/26 МР (проти 2,9 млн т роком раніше), включно з реекспортом через турецьку територію.

🔸Як швидко знайти елеватор під свої задачі — по регіону, культурі, логістиці?

Скористайтесь Картою елеваторів, де можна знайти все:
- телефони, адреси, сайти,
- обсяги зберігання,
- потужності приймання, сушіння, очищення,
- можливості відвантаження.

В системі можна фільтрувати елеватори за регіонами, культурами, наявністю сушарки, лабораторії чи залізничної логістики. Дані регулярно оновлюються.

Формат на вибір: робота з картою онлайн або завантаження даних у форматі Excel.

🔹 Повний доступ (Україна): 29 050 грн
🔹 Локальний доступ (одна область): 2 490 грн

За деталями підписки заходьте за посиланням: https://surli.cc/zrbwuh

Фонд державного майна України планує повторну спробу продати ОПЗ влітку 2026 року.

Про це голова відомства Дмитро Наталуха повідомив у коментарі для NYT. За його словами, інтерес до об’єкта вже проявили чотири інвестори — три західні та один із Близького Сходу. Вони підписали угоди про нерозголошення (NDA), щоб вивчити можливість участі в приватизації.

Попри минулі пропозиції реалізувати завод за символічну ціну в одну гривню, ФДМУ наполягає на повноцінному аукціоні. Наталуха наголосив, що успішна угода стане стратегічним сигналом для ринку, хоча визнав складність активу через безпекові ризики, боргові зобов'язання та корупційний шлейф минулих років.

«НІБУЛОН» оновить застосунок Nibulon App та впровадить ШІ на елеваторах

Компанія «НІБУЛОН» готує масштабне оновлення свого цифрового сервісу Nibulon App до старту нового маркетингового року. Як повідомив Сергій Калкутін, директор з логістики компанії, протягом найближчого місяця-півтора застосунок проходитиме тестування нових функцій.

Серед ключових нововведень:

🔹Логістика: можливість бронювати автотранспорт із відстеженням вільного парку в реальному часі.
🔹Сервіси: замовлення лабораторних досліджень та подача заявок на елеваторне зберігання.

Окрім цифровізації послуг для фермерів, компанія експериментує зі штучним інтелектом. Наразі ШІ інтегрують у систему SCADA на елеваторах для автоматизації технологічних процесів. Якщо для елеваторного напрямку це пілотний проєкт, то в інших структурах «НІБУЛОНу» технологія вже успішно працює.

Туреччина стає ключовим ринком для української кукурудзи на тлі конкуренції з боку США та Бразилії

За даними Spike Brokers, попит на українську кукурудзу в країнах ЄС наразі обмежений, оскільки покупці надають перевагу більш бюджетному зерну зі США. Схожа ситуація спостерігається на Близькому Сході та в Африці, де домінує південноамериканська продукція.

Проте вікно можливостей для України відкрило рішення Туреччини встановити пільгове мито (5%) на імпорт 3 млн тонн кукурудзи. З початку квітня Україна експортувала всього 1,36 млн т кукурудзи, з них до Туреччини ≈408 тис. т.

Наразі попит зосереджений у Середземномор’ї. Ціни на базисі CPT Одеса за тиждень додали 2 $/т (до 216 $/т), тоді як котирування FOB залишаються стабільними на рівні 226 $/т. Брокери констатують, що в Північній Європі українське зерно поступово поступається позиціями американським та бразильським постачальникам.

🚢Українські морпорти у 2026 році обстрілюють у середньому кожні п’ять днів. Пошкоджено 193 об’єкти інфраструктури та 25 цивільних суден, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Попри це порти продовжують стабільну роботу. У першому кварталі 2026 року вони виконали план перевалки на 98%, обробивши понад 21 млн т вантажів.

🌾Основну частку перевалки традиційно забезпечують зернові вантажі — понад 11,6 млн т.