коли я бачу як хтось непотрібно-зайобується так сильно заради якоісь швидкої штуки де можна все зробити простіше без зайоба то я викупаю наскільки я забагато-зайобуюсь там де не варто і фух відпускає 💆

але коли мене це бісить в комусь то це значить що подібне роблю я і це бісить когось іншого?

дивлюсь Нью-Йорк, Нью-Йорк а ви ?

я подивилась майже годину потім дивлюсь і мої слова "ого тут ще ціла година!" 2 години спостереження смерті

в різні пори року в нас різні думки, щось пригнічує більше коли сонця нема, чи коли холодніше стає, щось радує більше коли хтось поруч чи коли нічого не болить. комфорт та дискомфорт звільняють або тиснуть на нас в різний час. легкість зʼявляється у всіх по-різному. коли я нічого не очікую ні поганого ні хорошого - тоді відчуваю себе легкою, ніби я скрізь але ні простір ні час не тиснуть на мене і я сама себе свідомо чимось обмежую, щоб почуватися добре. я не хочу різких змін, емоційних перепадів, грати в ігри в які мене затаскують і обіцяють що буде класно, хоч і не хочу цього зараз. я люблю ігри, але ще більше я люблю коли можу від чогось відмовитись без відчуття, ніби щось втратила. це для мене легкість. хотіла б я відчувати таку легкість постійно. але поки що тимчасовість мені теж подобається. точніше, намагаюся її спокійно прийняти. помічати тимчасову легкість краще ніж не помічати постійне страждання. дивний день у мене сьогодні. занурилась у фільм. у свої тимчасові невдачі з контролем шкідливих звичок. але надвечір заспокоїлась, з присмаком меланхолійної сірої тиші в голові

невизначеність дає голос хаосу та болю

зараз я все частіше відчуваю щастя через те, які рішення приймаю, що відпускаю і куди направляю свою увагу, я визначаюсь і всередині хаосу стає менше, так само як і амбіційності, але мені вже не сумно через це. мені менше хочеться чогось невидимого, літаючого, абстрактного, більше хочеться чогось конкретного, практичного, безпечного і реалістичного в житті

може я просто задоволена своїм життям

і цього вже достатньо щоб бути щасливою

приснилось що волосся стало довше, не набагато

відчуваю себе як підбитий олень який іде по ранковій туманній осінній дорозі і проходить повз соту табличку «обережно, олені» і тупо йде вперед і знає що може з ним статись але не біжить а йде! цок цок…цок і вже чути звук автівки що наближається отак відчуваю себе! ужас і смішно і не дуже 🤓

хто були - дивіться, хто хотів бути - теж дивіться 🤓

іноді я дуже не хочу працювати, особливо коли початок о 8 ранку а мої очі наче два мішка картоплі...
а потім думаю про звільнення, про іншу роботу, бенефіти, втрати.. і тут я стопаюсь.
може піти з роботи яка тобі не подобається це як вийти зі стосунків, в яких тобі погано? головне не заплутатись. може робота тобі насправді подобається і вона класна, але тобі шось муляє і ти не знаєш шо, або ти знаєш шо - це маленький протівний камінчик в твоєму ботінку і ти ніяк його не витягаєш, тіки ідеш, ігноруєш, думаєш шо він сам випаде. а камінчик потроху натирає тобі мозоль на нозі. а потім ти думаєш: звідки він узявся?
іноді то роботодавець підсипає ті камінчики і ти йому нічо не кажеш, а мовчки киваючи шкандибаєш, бо відчуваєш себе чомусь нижче і боїшся шось втратити. або йому байдуже на твої шкандибання, хоч як ти йому не показуєш той камінь з усіх ракурсів. тут всесвіт каже відкрити очі підняти жопу і шось з цим робити! але шо робити... шось! хоча б почати
у всіх нас була перша пробна робота в якій ми нащупували себе і шукали точки дотику з тим, що справді резонує з нами. або просто треба були гроші. тут і зараз. у когось таких було багато, поки не знайшли ту саму класну роботу, в якій теж є над чим працювати, але тобі щиро хочеться це робити. а хтось ще досі шукає. а хтось взагалі не працює і йому норм! а хтось працює на нормальній роботі, але уявляє як працює на іншій... біда біда, головне не заплутатись і не брехати собі 🤓

може тому мені поки шо норм бути самій? типу не починати з кимось серйозні стосунки. так само, як мені норм на цій роботі хоч я іноді хочу іншу - ближчу мені по духу, а не просто стабільно-нормальну. але я поступово розумію яку саме я хочу, що там я хочу розвивати та отримувати і непоспішаючи рухаюсь туди. дуже непоспішаючи. може варто трохи поспішити бо уже хочеться 🤓

йога це самомасаж я люблю це

я останні дні перейшла на майже нічну йогу, прям перед сном, і я так розжала тільки шо те шо було зажате в усіх 3х точках і таке полегшення наче я пливу і контролюю тіло (я не вмію плавати) але тут таке відчуття