Якою має бути податкова система для мікробізнесу? Що насправді відбувається з економічними реформами? І тема, яка все ще на слуху — як ПДВ може вдарити по малому бізнесу та бюджетах громад?

Про це все у подкасті з Віталієм Кузьміним - запрошую вас до перегляду: https://www.youtube.com/watch?v=p86yEh6MOHk

На момент запису подкасту в нас ще не було законопроєкту від Мінфіну по ПДВ. Але насправді ситуація не дуже змінилась, тож всюди, де маю можливість, піднімаю питання захисту мікробізнесу. ПДВ – це не просто більший податок, це надважке адміністрування.
В даному вигляді законопроєкт абсолютно не відповідає ні європейським практикам, ні реальній ситуації в країні!

Ми хочемо як у Європі. Але там до ПДВ йшли поступово впродовж 30 років: не всім і одразу, а з перехідними періодами, винятками та високими порогами. І до сих пір там діють спеціальні режими для дрібного бізнесу. Наша економіка зараз не досягає рівня ЄС, тому просто скопіювати правила не можна. ПДВ має вводитися тоді, коли країна готова, коли рівень ВВП на особу буде хоча б ~13000$.

Ділюся з вами петиціями щодо відкликання ініціативи Мінфіну по впровадженні ПДВ для ФОП. Кожен, хто вважає таку ідею шкідливою для українського бізнесу, може поставити підпис на сайті КМУ:
https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9039
https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9051

Давайте використовувати демократичні інструменти та владу кожного, щоб зміни робились на краще!

Як наповнювати бюджет у 2026 році?

Замість підняття податків чи таких історій як ПДВ для ФОП, в Україні є простір для наповнення бюджету. І мова йде про боротьбу з тіньовими схемами, які значно більше бʼють по бюджету, ніж те саме дроблення бізнесу.

1. Реформа митниці: + ~60 млрд грн/рік
Про це говорять постійно, але системи і досі немає. Минулого року ми ухвалили закон 6490-д, що передбачає прозорі конкурси – і от саме зараз вже проходить конкурс на посаду голови митниці.
Наступне – прийняття нового Митного кодексу, розробленого Мінфіном. Кодекс включає централізовану обробку декларацій, ширший автоматичний випуск для низькоризикових вантажів, оновлену систему ризик-менеджменту, “пост-аудит” як основний контроль та глибшу інтеграцію з митним правом ЄС.

2. Нелегальний обіг тютюну: + ~26 млрд грн/рік
Частка нелегальних сигарет зросла до 17% за 2025 рік (у нас на Комітеті звучали цифри і до 25%). Порівняно з 2019 нелегальний обіг зріс втричі. Переважно через підроблені акцизи. І тут важливо зрозуміти, що нелегальна продукція не проходить жодних санітарних перевірок і може бути ще більш небезпечною. Відрізнити підробку від оригіналу також легко навіть без судової експертизи: по вигляду пакування, акцизу, попереджувального тексту. Тож за бажанням правоохоронні органи могли б виявляти мережі нечесних виробників.
В свою чергу, легальні виробники виступають за впровадження європейської електронної системи Track&Trace замість паперових акцизів, через яку повністю можна відстежити продукцію. В такому разі підробку будуть неможливі і це сприятиме чесній конкуренції.

3. Нелегальний гральний бізнес: + ~19 млрд грн/рік
Азартні ігри шкодять людям і економіці: руйнуються сімʼї, втрачається продуктивність праці, перерозподіл коштів від малозабезпечених до багатих. Але повна заборона також не працює — ринок просто йде в тінь. Легалізація принаймні сприяє контролю, хоча ринок азартних ігор досі багатий на "схеми"(маскування платежів, обіг "чорної" готівки, вивід грошей закордон).
Що можна зробити: якісна робота фінмоніторингу, відсікання нелегальних платежів на рівні банків, цифровізація, однакові ліцензійні умови, ліміти для гравців. Звичайно, є ті, кому це вигідно і тому зміни в законодавство дуже важко протягнути.

4. Нелегальний обіг алкоголю: + ~10 млрд грн/рік
Проблема — тіньовий розлив і збут: підроблені або повторно використані акцизні марки, гаражне виробництво, обхід ліцензій. Тут також важливо згадати надмірну бюрократію при отриманні ліцензій і корупційні моделі на виконавчому рівні, тож не дивно, що виробники обходять це. Знову ж таки цифровізація дозволить частково скоротити весь цей процес. Повноцінний запуск е-акцизу вже офіційно перенесено на 1 листопада 2026 року.

Список можна продовжувати. Які ще рішення ви б додали?

90 млрд € від ЄС розподілять на військову та бюджетну підтримку💰

Той самий кредит від ЄС, який планують погасити за рахунок московських репарацій виглядатиме так:
▪️€60 млрд піде на оборону
▪️€30 млрд на підтримку бюджету

В цьому механізмі беруть участь 24 з 27 країн (Чехія, Угорщина та Словаччина відмовились брати участь, хоча і не заветували рішення). Перший платіж очікують до ІІ кварталу 2026.

Дякуємо партнерам за цю підтримку, але все ще ця сума не покриває усіх потреб фронту. Потрібно шукати ще фінансування і ефективно використовувати кошти!

Що не так з ПДВ для ФОП?

Поясню на прикладі Львова. У Львові — майже 85 тисяч ФОПів. Вони сплачують єдиний податок, який повністю лишається в бюджеті громади, і це близько 21% усіх надходжень.

Якщо запровадять ПДВ для ФОП, маємо просту математику:
▪️ФОПи 3 групи, ставши платниками ПДВ, платитимуть у громаду не 5%, а 3%;
▪️20% ПДВ піде в державний бюджет, а не в міський;
▪️частина малого бізнесу закриється або піде в тінь — менше сервісів у місті й менше податків.

Для Львова це може означати мінус ~2,5 млрд грн щороку.

Це гроші, за які можна було б зробити кілька паркінгів у центрі або збудувати десяток шкіл чи садочків.

І ще одне: ПДВ майже неминуче підштовхне ціни вгору, бо ці 20% бізнес закладатиме у вартість товарів і послуг — тобто заплатимо всі.

Про ці та інші наслідки запровадження ПДВ для ФОП спілкуємось у подкасті: https://youtu.be/xgp9pZxmP-Q?si=JbzdqaKytvMAC84E 

Зібрала підбірку грантів та кредитів для малого бізнесу, якими точно варто скористатись у 2026 році👇🏻

1. EU4Business
Для кого: малий та середній релокований бізнес, підприємства ветеранів та ВПО, а також стартапи, засновані жінками та молоддю. Що: Гарантії кредитів для бізнесу від Європейського Інвестиційного Банку та Фонду в рамках програми EU4Business. Кредити доступні в ПриватБанк  та Укрексімбанк. Гарантія покриває 30-80% кожного кредиту. Як податись: звернутись до відділень банків для отримання кредиту за програмою  EU4Business. Деталі програми: https://www.eib.org/en/press/all/2026-009-eib-group-provides-eu-backed-guarantees-to-expand-finance-for-war-affected-businesses-in-ukraine

2. EIC Accelerator
Для кого: стартапи, малий та середній бізнес з інноваційними продуктами, що змінюють ринок.  Що: гранти до €2,5 млн на розробку та тестування прототипів; інвестиції від €0,5 млн до €15 млн у капітал компанії для масштабування.   Як податись: https://eic.ec.europa.eu/eic-funding-opportunities/eic-accelerator_en

3. Підтримка жіночого підприємництва
Для кого: жінки з усіх регіонів України, які постраждали від війни, в тому числі: внутрішньо переміщені жінки та жінки, які втратили роботу або бізнес, матері-одиначки, жінки з інвалідністю, жінки-ветерани. Що: навчання та менторство, за результатами навчання є можливість отримати грант до 7000€ на запуск або відновлення бізнесу. Як податись: прийом заявок до 12 лютого https://ufincubator.com/ua/programi-ta-diyalnist/10_redpreneur-ua

4. “Варто” 
Для кого: ветерани війни, які є ФОПами або провадять професійну діяльність. Що: Від 500 000 грн до 1,5 млн грн на один проєкт. Як податись: прийом заявок до 17 лютого https://veteranfund.com.ua/contests/varto-4-roky-pidtrymky/

5. Mercy Corps для малого агробізнесу
Для кого: фермери та малий агробізнес на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей, які постраждали від війни Що: ~75 000$ допомоги для відновлення та збільшення прибутковості агробізнесу
Як податись: https://uasp.mercycorps.org/page/XDVnMQQZ

6. Підтримка жінок-фермерок
Для кого: місцеві та ВПО, які проживають на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Черкаської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської та Київської, які вже мають бізнес або хочуть розпочати.
Що: навчання з підприємництва та спеціалізоване сільськогосподарське навчання, навчальні поїздки до передових господарств, можливість отримати від 3 000 до 7 000$ через конкурс.
Як податись: https://uasp.mercycorps.org/about/MDxzDwmA 

Одна за одною громади підтримують звернення до Президента, ВРУ та Кабміну щодо недопущення ПДВ для ФОПів з оборотом 1 мільйон гривень. На прикладі Львівщини: це вже зробили Львівська обласна та міська ради, а також 4 менші громади.

Громади розуміють, що наслідки найбільше будуть відчутні на місцях:

1. Ціни підуть вгору. Підприємець або закладає 20% ПДВ у вартість, або “з’їдає” маржу.
2. Комфорт мешканців. Через неможливість утримувати бухгалтера та вести важке адміністрування ПДВ, щонайменше третина ФОПів може закритись, а це означає менша доступність товарів та послуг.
3. Менша фінансова спроможність громад. Так як Єдиний податок повністю сплачується в місцевий бюджет, то закриття ФОПів призведе до зменшення надходжень.

Чому такі звернення важливі, якщо рішення ухвалюють у Києві?

Звернення місцевих рад - це офіційна позиція органу самоврядування. Коли таких звернень багато, вони дають три практичні ефекти:

▪️Політичний тиск і публічний сигнал, що рішення має реальні соціально-економічні наслідки для громад.
▪️Аргументація для парламенту: депутати в комітетах і залі отримують не “емоції”, а позицію територій, які потім розгрібають наслідки.
▪️Привід для перегляду урядових підходів. Власне, ми вже бачимо, що тема викликає сильну напругу в бізнесу та громад, і в уряді вже починають говорити про доопрацювання.

Тому логіка така: чим більше громад говорить одним голосом — тим важче “протиснути” рішення, яке абсолютно шкідливе в умовах війни.

Напишіть у коментарях чи ваша громада вже ухвалила таке звернення👇🏻

Що проголосували в Раді за ці два дні? Ухвалили законопроєкти про хвилину мовчання, мобілізацію, евакуацію та низку важливих рішень по енергетиці👇

№14114 – Про затвердження загальнонаціональної хвилини мовчання
У Львові ми щодня чуємо оголошення про хвилину мовчання — і місто завмирає. Але так не всюди. Офіційної можливості використовувати систему оповіщення для хвилини мовчання дотепер не було. В законі закріплюється: міста та громади повідомлятимуть мешканців про хвилину мовчання через системи цивільного захисту.

№12353 – Про проведення обов’язкової евакуації, особливо дітей
Вчасна та безпечна евакуація з територій бойових дій — це збереження життя. Закон врегульовує, хто ухвалює рішення про евакуацію та як діяти під час примусової евакуації. У разі відмови батьків — дітей зможуть евакуювати без супроводу, а батьків позбавити прав за недотримання безпечних умов.

№13574 - Про відстрочку від мобілізації
Для контрактників 18-25 років буде доступна відстрочка від мобілізації на один рік після річної служби. Закон усуває колізії, які перешкоджали цьому.

№13715 (перше читання) - Про інноваційну діяльність
Підтримка та сприяння інноваціям на державному рівні, залучення інвестицій, розвиток економіки у напрямку системи стартапів на інновацій. Це про партнерство науки, бізнесу та держави.

На жаль, країна-терорист не збирається припиняти обстріли цивільної інфраструктури, тож маємо постійно вдосконалювати законодавство у сфері енергетики та теплопостачання:

№13219 – Про зелену енергетику і чесні правила для аукціонів
Рішення стимулюватиме інвесторів будувати нові потужності — вітрові та сонячні станції, біогаз. Чим більше таких джерел — тим менше залежності. Адаптовуємо українську систему до стандартів ЄС, що також важливо для експорту.

№14067 (перше читання) – Про модернізацію централізованого тепла
У будинках ставитимуть сучасні теплові вузли, які автоматично регулюють подачу тепла. Тоді тепло подається стільки, скільки треба і самостійно регулюється залежно від погоди, а не централізованої подачі. Це суттєво зекономить ресурси.

У світі є ті, хто не боїться… Не боїться сказати правду, проявити сміливість.

Сьогодні МОК показали своє обличчя, коли дискваліфікували Владислава Гераскевича за шолом памʼяті, назвавши це політикою.

Рівень цинізму просто ріже очі: памʼять про загиблих спортсменів – це політика…
А допускати російських та білоруських спортсменів виступати – це нормально. В той час як їхня країна убиває тих, хто міг будувати свою карʼєру далі!

Вшанування памʼяті – це не про політику. Це про людську гідність! А дискваліфікація Владислава – це не про правила, а про подвійні стандарти.

Владислав залишиться для нас і для світу героєм! А чиновники з МОК – легкодухами, які давно забули що таке сміливість та гідність!

Дякуємо Європарламенту за підтримку нашого спортсмена. Сподіваємось на широку реакцію міжнародної та спортивної спільноти.

У Європарламенті підтримали дискваліфікованого українця: історія запам'ятає

Віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Пічерно висловила солідарність з українським скелетоністом Владиславом Гераскевичем, якого дискваліфікували з Олімпіади через "шолом пам’яті".

Історія пам'ятатиме тих, кому бракувало мужності стояти поруч з тими, хто чинить опір, ховаючись за так званим нейтралітетом і стаючи співучасниками агресії. Повна солідарність з цим великим спортсменом, який пройшов найважливіше випробування з усіх: свободу та мужність

– написала Пічерно на платформі X.

Новина за посиланням:
https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/02/12/7231043/

Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Отримала звернення від наукової спільноти щодо ПДВ для ФОПів: немає ні економічного, ні правового обґрунтування такого рішення!

Науковці чітко пояснюють в аналітичній записці, які ризики несе цей законопроєкт:

1️⃣Відсутність доказів. Податкове регулювання має базуватись на доказовості і економічному ефекті. Таких доказів для законопроєкту по ПДВ немає. Навпаки є ризики збільшення тіньового сектору та закриття ФОПів.

2️⃣Нівелювання логіки спрощеної системи. Запровадження ПДВ для спрощенців суперечить економічній природі. У ФОПів немає класичного «проміжного споживання», як у підприємств — вони витрачають кошти на власне життя та виживання родин. Держава хоче оподатковувати «додану вартість», не враховуючи, що для людини-підприємця це витрати на їжу, житло та відновлення сил. В Україні відсутні механізми розрахунку доданої вартості, тож логічно оподатковувати саме дохід.

3️⃣Адміністрування ПДВ = дорогий і складний облік. Оцінки показують, що для малого бізнесу це може означати приблизно 120 тис. грн витрат на рік лише на бухгалтерію/ПЗ/час.

4️⃣Корупційна пастка. Статистика свідчить: 90% заблокованих податкових накладних бізнес потім скасовує через суд або комісії. Тобто система працює на тиск, а не на контроль. ФОПи з ПДВ стикаються з корупцією вдвічі частіше, ніж без нього.

5️⃣Ігнорування реальних резервів. Замість того, щоб шукати гроші в детінізації «сірого» імпорту (втрати 105-120 млрд грн) чи неформальної зайнятості (втрати до 265 млрд грн), влада йде найлегшим шляхом, тиснучи на малий бізнес. Також повністю провалена інвентаризація майна: третина земель навіть у великих містах не облікована і не оподатковується.

Ще минулого тижня я скерувала офіційне звернення до Прем’єр-міністерки України з аналітичною запискою від науковців. На днях ми почули, що поріг планують збільшити до 4 мільйонів і, можливо, посунуть дату впровадження на 2028 рік або після вступу України до ЄС.

Я дотримуюсь думки, що будь-які податкові зміни можливі лише після війни!
Адже бізнес зараз просто виживає – його продуктивність в рази нижча за європейські, рентабельності часто немає через непередбачувані витрати.
Краще зосередитись на спрощенні адміністрування та підготовці законодавства, а також на боротьбі з сірими схемами, аніж вимагати неможливого від підприємців!

Чекаю від Уряду відповіді: які альтернативи наповнення бюджету вони реально опрацьовують — без удару по малому бізнесу та громадах.

Деталі звернення та аналітична записка від наукової спільноти: https://drive.google.com/drive/folders/1r4iyGfOorS26_WGrEddvxuORW2vF1VTe?usp=sharing

Дякую за ґрунтовну роботу:
Дацко Олеся Ігорівна, Доктор економічних наук, доцентка;
Мокій Анатолій Іванович, Доктор економічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, провідний науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАНУ;
Флейчук Марія Ігорівна, Доктор економічних наук, професорка, академік Академії наук вищої школи України;
Щурко Уляна Василівна, Доктор економічних наук, доцентка;
Куриляк Зоряна Ярославівна, бухгалтерка, юристка.

Коли Україна вступить до ЄС?

Останнім часом в інфопросторі обговорюється 2027 рік як можлива дата вступу України до ЄС. Та наскільки це реалістично?

За звичайних умов, вступ країн до ЄС тягнеться роками. Наші умови важко назвати звичайними. Для України вступ до ЄС – це ще й певною мірою безпекові гарантії, а просування в реформах важливе для довіри громадян та мотивації. В наших інтересах йти пришвидшеним процесом вступу. Проте бути ретельно підготованими, щоб не створити проблем ні собі, ні ЄС.

Є кілька факторів, які маємо брати до уваги:

1. Рішення про вступ мають підтримати всі 27 країн ЄС. Кожна з них потенційно може заблокувати процес, залежно від внутрішньої політики. Ключовий блокер для нас зараз - Угорщина. Але вже навесні там будуть парламентські вибори, і є шанс на зміну політичного курсу.

2. Коротке вікно можливостей. У 2027 році пройдуть президентські вибори у Франції та парламентські у Польщі. Політична ситуація в цих країнах може змінитись і не на користь України.

3. ЄС передав нам ключові критерії для закриття переговорів та конкретні кроки.
Навіть без схвалення Угорщини ЄС у 2025 році почали конкретні переговори по трьох кластерах. А у 2026 році передали детальні документи по переговорних главах — фактично дорожню карту крок за кроком. Переклад документу від «ЄвроПравди»

4. М’яч на нашому боці. У нас є конкретний список дій — і все впирається в темп і якість реформ. Особливо за першим кластером Fundamentals: верховенство права, антикорупція, права людини. Це те, що точно доведеться виконати перед вступом, навіть у найшвидшому сценарії.

5. Уряд має готувати законопроєкти, узгоджені з ЄС. А парламент має їх ухвалювати. І тут ми впираємось у реальність: ситуація з монобільшістю показує, що останнім часом навіть на найпростіші законопроєкти немає голосів…

Нам важливо орієнтуватись не на кінцеву дату, а на якісне виконання реформ та вимог ЄС. Рано чи пізно доведеться виконати усі критерії.

Що ухвалили у Верховній Раді цього тижня? Найважливіше:

№14023 — спрощення форми Актів виконаних робіт
Двосторонні акти стають необовʼязковими. Якщо первинний документ не містить підпису, посади та прізвища зі сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) – це не буде порушенням. Тобто менше санкцій з боку Податкової. Законопроєкт дозволить зекономити ~20.2 млрд грн та підвищити продуктивність бізнесу.

№13646 — зміни щодо соціального захисту військових базової військової служби (раніше строкової)
Посилення соціальних, трудових та пенсійних гарантій до, під час та після служби. В законопроєкті передбачені відпустки, забезпечення з боку держави, повернення на попередню посаду та грошова підтримка. Також врегульовано виплати родинам безвісти зниклих та загиблих військових у сумі 15 млрд грн.

№13037 — зміни до Дисциплінарного статуту ЗСУ та Статуту внутрішньої служби ЗСУ: про дисципліну, а також запобігання/протидію дискримінації й сексуальним домаганням.
Зобовʼязує командирів реагувати на випадки дискримінації й сексуальних домагань, покращує процедури розслідувань, а також гарантує безпеку тим, хто повідомляє про порушення. ​​Це важливий крок в протидії сексуальним домаганням в армії.

№14303 — зміни щодо одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану через війну: для працівників критичної інфраструктури, держслужбовиць/держслужбовців і посадових осіб місцевого самоврядування.
Оновлення правил і підстав для виплат допомоги. Закон врегулює виплати для тих, хто ризикує життям та спростить отримання коштів.

№14166 (перше читання) — зміни щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
Музей Революції Гідності — це місце, де ми вшановуємо людей і бережемо пам’ять про події, які змінили Україну. Законопроєкт дає спеціальні умови, щоб зняти багаторічні процедурні блоки й рухати будівництво далі!

💰Нова програма МВФ на $8,1 млрд: що це означає для України?
Рада директорів МВФ затвердила нову 4-річну програму розширеного фінансування (EFF) для України на суму $8,1 млрд. Вона прийшла на зміну попередній програмі та враховує нові реалії (або ні): затяжну війну та збільшені потреби державного бюджету на 2026–2029 роки.

Ключове:
📌 Перший транш $1,5 млрд надійде найближчими днями для покриття критичного дефіциту бюджету.
📌 Ця програма є гарантією для розблокування загального пакета міжнародної підтримки на $136,5 млрд (зокрема кредиту ЄС на €90 млрд та фінансування від країн G7).
📌Сценарій війни: Програма розрахована з урахуванням того, що війна триває, але містить пункт про оперативний перегляд умов у разі успішних мирних переговорів.

Україна отримує гроші не просто так, а має виконати зобовʼязання.
МВФ пішов на тактичні поступки: Фонд скасував найбільш непопулярні податкові рішення як “попередні умови” (prior actions) для першого траншу, але переніс їх у статус “структурних маяків” для наступних переглядів.

1. Масштабні податкові зміни (Beautiful Tax Bill): Уряд зобов'язався найближчим часом передати у парламент та ухвалити єдиний закон "для боротьби з тіньовою економікою»". Він передбачатиме: оподаткування міжнародних посилок, цифрових платформ та введення ПДВ для ФОПів - тільки тепер не від 1 мільйона, а від 4 мільйонів.

2. Збереження військового збору навіть у повоєнний період.

3. Реформи для ЄС: Оновлення Трудового кодексу, продовження антикорупційних заходів та реформа енергетичних ринків. І знову нагадування: будь-яка спроба обмежити НАБУ та САП - це відкат реформ і припинення програми❗️

Тепер про реалістичність
Зобовʼязання підписували Володимир Зеленський, Юлія Свириденко, Сергій Марченко та Андрій Пишний. Та чи погодиться парламент брати на себе такі непопулярні рішення?

Як на мене, абсолютно зручні для уряду, та не дієві на практиці умови. Вводити ПДВ для ФОП навіть з 4 мільйонами в воюючій країні - неприпустимо! (маю надію, на це не буде голосів в Раді). Жодного слова про реальну боротьбу з великими схемами та сірими нішами.
Звичайно, МВФ простіше порахувати податкові надходження від дрібного бізнесу, а не очікувати на детінізацію. Та все ж уряд мав би подумати про довготривалість таких підходів. Якщо ми вбʼємо дрібний бізнес, від кого отримувати надходження в бюджет?

А що думаєте ви?

У звіті МВФ, до речі, ще багато акцентів, на які варто звернути увагу. Ось кілька дуже важливих, на мою думку👇🏻

1. МВФ закладає сценарій завершення війни.
МВФ вперше настільки відкрито заклав у програму сценарій завершення війни. У звіті прямо вказано, що програма буде “негайно перекалібрована у разі успішних мирних переговорів”. 

2. Демографія визнана “макрокритичним ризиком”.
Відтік населення та брак робочої сили Фонд розглядає не просто як соціальну проблему, а як головну загрозу для зростання ВВП. Звіт натякає, що навіть за умови великих інвестицій економіка може стагнувати, якщо не буде створено умов для повернення мігрантів. Це стає не менш важливим фактором, ніж ситуація на фронті.

3. Жорстке “ні” друку грошей.
Бюджет має фінансуватися реальними ресурсами (податки/внутрішні запозичення/зовнішня допомога), а не емісією. Щоб не прискорювати інфляцію.

4. Криптовалюти виводять із тіні.
У звітах МВФ дедалі частіше фігурує вимога щодо регулювання ринку віртуальних активів. Фонд бачить у неврегульованій крипті величезний ризик для виведення капіталу і наполягає на імплементації європейських правил, щоб оподатковувати ці операції.

5. Скорочення частки держави в економіці. Незважаючи на війну, МВФ жорстко вимагає продовження приватизації та реформи корпоративного управління державних підприємств. Фонд бачить проблему в тому, що держава стала занадто великим гравцем в економіці, що створює корупційні ризики та вбиває конкуренцію.

6. Акцент на антикорупції. У комунікації МВФ.
Антикорупційні заходи стоять серед ключових реформ. Це сигнал: довіра = гроші = інвестиції.  

7. Децентралізація енергетики.
Серед пріоритетів програми прямо називають реформу енергетичного сектору/ринку. МВФ дивиться на енергетику як на фундамент макростабільності, а не як на окрему галузь.  

Посилання на повний звіт: https://www.imf.org/en/-/media/files/publications/cr/2026/english/1ukrea2026001-source-pdf.pdf

Підтримка ветеранів після повернення - наш обовʼязок. Один із кроків зроблено: 26 лютого 2026 року набрав чинності Закон №4563-IX “Про ветеранське підприємництво”.

Цей закон створює рамку: офіційно визначає, що таке ветеранське підприємництво, хто може отримати статус суб’єкта ветеранського підприємництва, як цей статус надається/втрачається, і як держава має вибудовувати політику підтримки.

У законі також є окремі, досить конкретні речі:

▪️Надання грантів, кредитів, поворотної та безповоротної фінансової допомоги.
▪️Єдиний державний портал та організація навчань.
▪️Право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону.
▪️Знижені ставки зборів за реєстрацію інтелектуальних прав власності.

Але в повному обсязі закон поки не може працювати.
Бо більшість інструментів підтримки з цього закону зав’язані на підзаконні акти й гроші.

1. Потрібні рішення уряду.
Закон прямо зобов’язує Кабмін: ухвалити необхідні нормативні акти, а також розробити й затвердити державну цільову програму підтримки ветеранського підприємництва на 2026–2028 роки і передбачати її фінансування в бюджеті.
Без цього закон лишиться правильним наміром, але не сервісом для ветеранів.

2. Податкові стимули не виникають самі по собі.
Для того, щоб закон запрацював повноцінно, потрібні зміни до Податкового кодексу — а отже, будь-які податкові пільги/особливі режими потребують окремого законопроєкту і чіткої фінансової моделі (скільки це коштує бюджету і чим компенсується).

І тут знову ми впираємось у МВФ.
Логіка МВФ зазвичай така: розширення пільг вимагає бази оподаткування. Тож нам доводиться обґрунтовувати усі пільги, хоча беззаперечно вони повинні бути, тим паче у випадку із бізнесом ветеранів.

Цей закон потрібен — бо він визнає ветеранський бізнес як окремий напрям державної політики. Проте без підзаконки, бюджету і змін до суміжних законів усе працюватиме фрагментарно.

Також я з колегами ще у 2022 році зареєструвала зміни у Митний та Податковий кодекси щодо звільнення від оподаткування ввезених з-за кордону автомобілів для учасників бойових дій. Це крок до відновлення справедливості. Адже військові просто не мали можливості купити авто, будучи на передовій, поки всі решта скористались такою пільгою навесні 2022 року.

Ці законопроєкти досі навіть на розгляд в комітет не виносять🥲
Тому боротимуся і далі за важливі ініціативи. Ми зобовʼязані шанувати внесок наших військових і забезпечити справедливість!

Історія про те, як Кабінет Міністрів та Міністерство Фінансів проігнорували мої звернення, петицію з 25 000 підписів та звернення десятків громад...

Точніше надійшли шаблонні відповіді, які зовсім не враховують перечислених проблем та ефектів від запровадження ПДВ для ФОП на спрощеній системі.

Отже, у відповіді Кабміну на петицію ключове як на мене у фразі:

«Комітетом Європейського Союзу з питань податку на додану вартість може застосовувати спрощені процедури для нарахування та стягнення податку на додану вартість за умови, що вони не призводять до зменшення його надходжень до бюджету.»

Зменшення надходжень до бюджету неминуче у разі запровадження ПДВ для спрощеної системи!
Про це висловились організації, експертні та наукові середовища, та й сам бізнес! Десятки громад подавали свої звернення про шкідливість такого рішення.
Але Кабмін не чує нікого.

У відповіді від Мінфіну на моє звернення щодо аналітичної записки від наукової спільноти. Все те ж саме, ніякої конкретики.
Вони апелюють до сумнозвісної Національної стратегії доходів, що начебто передбачає кроки до зменшення тіні.
А насправді роблять все, щоб загнати чесний бізнес у тінь!

Відчепіться від білого малого бізнесу і дайте людям можливість годувати свої сімʼї. У податкової і БЕБ є всі інструменти, щоб боротися зі схемами дроблення та зловживаннями великого бізнесу. І ніякі додаткові законодавчі зміни не потрібні.

Очевидно, що вступ в ЄС диктує певні правила і згодом нам доведеться реформувати спрощену систему. Але ж не тоді, коли в країні війна. Коли бізнес та люди вкрай виснажені!

Та й вступ не означає, що ми маємо просто скопіювати норми.
Правила ЄС побудовані так, що десь 90% законодавства потрібно адаптувати в рамці європейських норм. А в межах 10% кожна країна має можливість відстояти і зберегти свої пріоритети.
Але чи є серед пріоритетів у нашої влади мікробізнес?

Кабмін пише, що ще тривають громадські консультації щодо цього ПДВ. Та чи справді вони тривають? Чи залучили до цих консультацій мікробізнес? Чи дослухались хоч до одного експерта?