🚨Світлана Ісаченко пише:
"Чи справді у начальниці Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук «залізні яйця»? (як стверджує лідер прикарпатських деревопереробників Ігор Соболевський????
  Забезпечити від імені держави ефективне використання лісового ресурсу і спрямувати його на розвиток суміжних галузей в інтересах економіки своїх областей, а не задля збагачення купки знахабнілих політиків і бізнесменів, це якраз обов'язок обласних військових адміністрацій. Але вони його не виконують. Тож лісівники можуть спокійно дерти по три шкури з деревопереробників.
Зустрічі-наради представників
лісовогокластеру, які недавно відбулися в Житомирі та Івано-Франківську в рамках
президентських «Діалогів влади і бізнесу», яскраво підтвердили третій закон Паркінсона: колективний інтелект у загальному підсумку завжди менший і примітивніший за фактичну суму персональних інтелектів конкретного колективу.
До слова, з емоціями усе навпаки. Емоційний імпульс натовпу в рази перевищує сукупний рівень емоцій його осіб. Тому люди в натовпі потім себе не впізнають.
В Житомирі якраз брали гору голі почуття (був березень), забиваючи голос не те що інтелекту, навіть елементарного здорового глузду. Начальник тамтешньої ОВА Віталій Бунечко аж захлинався від вихвалянь реформи Юрія Болоховця і раз за разом видавав перли типу «Ми легалізували сектор лісозаготівлі!». Це при тому, що лісозаготівельні роботи державні лісгоспи ніяк не могли вести потайки. Ніколи. Навіть на Житомирщині. Навіть при Сахнюку і Смічику.
На згаданому заході в Івано-Франківській ОВА начальниця Світлана Онищук та її заступник Вадим Созоник навпаки красномовно мовчали. Це мовчання так би і зійшло за мудрість, якби не підписані Онищук підсумкові висновки з тої квітневої наради.
Зупинимося наразі лише на одному їх аспекті, який чи не найактивніше обговорюють деревопереробники і який чи не найболючіше б'є по їхньому бізнесу. (В Житомирі його представникам одразу затикали рота, тільки-но починали критикувати лісівників. В Івано-Франківську дали висловитися по  повній).
Йдеться, зокрема, про несправедливі, як кажуть деревопереробники, ціни на лісоматеріали, як іДП «Ліси України» (ДПЛУ) встановляє на біржових торгах.
  Що ж, з точки зору покупця ціна на товар завжди несправедлива тобто зависока. Покупець завжди нею незадоволений і вимагає знизити.
  Але наради у владних кабінетах проводять не заради випустити пару і пожалітися на складне життя. А для того, щоб на основі фактів виробити конструктивні кроки вирішення суспільно важливих проблем.
  Проблема полягає в тому, що захмарні ціни на сировину вбивають деревопереробний бізнес. Найперше малий і середній. Кількість підприємств в Карпатському регіоні справді стрімко падає разом з робочими місцями і податками. Приміром, у високогірній буковинській Путилі їх не так давно було кілька сотень. Сьогодні залишилося 16.
Тому питання «Чи є сформована на біржових торгах початкова і реалізаційна вартість лісозаготівельної продукції економічно виправданою?» потребує об'єктивної відповіді. Але, схоже, нема кому цю відповідь проаналізувати і озвучити.
Ніщо не заважало керівникам місцевих асоціацій деревопереробників і заготівельників — Ярославу Стефураку та Ігорю Соболевському прийти на нараду в Івано-Франківську ОВА не зі словесним пустим обуренням на якусь там несправедливу стартову ціну деревини. Вони повинні були прийти з конкретними цифрами калькуляції реальної собівартості, економічно обґрунтованої, а не спекулятивної стартової ціни колод, накрученої лісівниками і біржовиками.
  Врешті, міг би до наради потурбуватися про ці дані Сергій Подошва, директор департаменту економічного розвитку ОВА.
Взяти ці цифри простіше простого. Можна офіційно витребувати у постійного лісокористувача. А він сьогодні в державних експлуатаційних лісах один на всю країну. Генеральний директор підприємства-монополіста «Ліси України» Юрій Болоховець не може їх не надати. Тим більше, якщо таку інформацію вимагатиме власник державного лісового ресурсу. А ним є обласні військові адміністрації."

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤

🗳  EcoFactor Direct
🎵  EcoFactor Video
🛫  EcoFactorInfo@proton.mе

🚨 Світлана Ісаченко про наради в ОВА , і чому деревообробники оплачують захцянки Болоха частина 2.
Вони передали державні експлуатаційні ліси Болоховцю в господарську діяльність і зобов'язані забезпечити своїм контролем їх ефективне використання.
  Можна і не чекати милості Болоховця, а самим преспокійно вивести виробничі витрати основного гравця на лісовій біржі, які він реально несе на заготівлю куба, по регіональних філіях-офісах, сортах і сортиментах.
Це все відкриті дані. Вони є в бухгалтерії кожного лісництва і складаються з усім відомих показників за усім відомим механізмом формування собівартості будь-якої продукції.
В чому, питається, проблема до таксової вартості куба (а вона становить для ділової деревини 300 грн, для дров'яної - 9 грн) додати адмінвитрати лісівників, їх зарплати, вартість лісозаготівельних робіт з транспортними витратами, ще й зверху накинути 5-10% рентабельності.
  А потім запитати конкретно у того ж Болоховця, у директорів регіональних офісів, давніх дружбанів Ігоря Чебана і Василя Гончара, чому деревопереробники і лісозаготівельники Карпат повинні своїми мозолями оплачувати їм, окрім всього, мільйонні зарплати, закладені у вартість куба на біржі?        Плюс оплачувати лісовим директорам витрати на обслугу, на виготовлення і розміщення в медіа замовної «чорнухи» на неугодних осіб, відшкодовувати в ціні лісоматеріалів шалені кошти на оренду офісів, призначені на розпил мільйони на охоронні фірми, конюшні, готелі, кишенькових юристів і ще на безліч прибамбасів для красивого і жирно-ситого лісового життя. У війну.
  Отак і виходить, що при собівартості куба у 1,5 тис гривень біржі відштовхуються від його спекулятивно стартової ціни, удвічі-тричі більшої. Мовляв, так захотів ініціатор торгів власник колод ДПЛУ. Ще й здирають з деревопереробників свою маржу під виглядом хитромудро запровадженої так званої середньозваженої ціни. Біржовики виводять її не з виробничих витрат постійного лісокористувача, а зі спекулятивних маніпуляцій ділення загальної вартості укладених ними біржових угод на виставлені лісівниками лісоматеріали за поточний чи попередній квартал. Мільйони просто падають з неба! Точніше з рахунків деревопереробних підприємств.
  А щоб якось прикрити це відверте обдурювання покупців, цілковито залежних від монополії продавців-лісівників і біржовиків, організатори схем по-блюзнірськи запевняють, що отриманий на торгах додатковий дохід з різниці між стартовою і реалізаційною ціною колод іде, мовляв, винятково державі, а не в їхні кишені. Про цю схему якось поговоримо окремо на прикладах прес релізів товарних бірж.
  Чи можна вважати середньозважену ціну куба ринковою? Ні. У нас немає вільного ринку лісоматеріалів. Його під корінь знищила розпочата під час війни (!) реформа лісового господарства Шурми-Болоховця.
  Для тих, хто раптом не в темі, нагадаю, що реформатори ліквідували в країні державні лісогосподарські підприємства і створили на їх базі одне ДП «Ліси України», яке отримало монополію на користування державними експлуатаційними лісами країни, а також на продаж отриманої з них продукції лісозаготівель.
   В цьому і сенс лісової реформи — одноосібне володіння українським лісом і прибутками з нього. Далі - більше: найближчим часом цеймонополіст з державного підприємства стане приватно акціонерним.
Уловлюєте хід реформаторський думок? Майже 7 мільйонів гектарів лісфонду з запасом деревини у 1,5 мільярдів метрів кубічних - в руках приватного підприємства в
умовах фактично безконтрольних рубок і безконтрольного формування реалізаційної
вартості монопольно отриманої продукції!
  Забезпечити від імені держави контроль за господарською діяльністю постійного лісокористувача, а також ефективне використання ним лісового ресурсу і спрямувати його на розвиток суміжних галузей в інтересах суспільства, а не задля збагачення купки політиків і бізнесменів, — це якраз обов'язок власника і розпорядника державного лісового ресурсу — обласних військових/державних адміністрацій.

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤

🗳  EcoFactor Direct
🎵  EcoFactor Video
🛫  EcoFactorInfo@proton.mе

🚨 Світлана Ісаченко про наради в ОВА, і чому деревообробники оплачують захцянки Болоха, частина 3
Їхня розумна принципова позиція (якби така була) в умовах монополії на природний ресурс і лісоматеріали особливо потрібна.
Проте скажу з усією відповідальністю - цю свою місію, своє завдання обласні адміністраціївперто не розуміють і розуміти не хочуть. (Більше того, донедавна вони гадки не мали про свій правовий статус власника державного ресурсу, на доказ моя стаття в «Дзеркалі тижня» за 27 травня 2020 року).
  Замість критично проаналізувати роботу Державного агентства Лісових ресурсів України (голова Віктор Смаль) і монополіста «Ліси України» (гендиректор Юрій Болоховець), на березневому форумі в Житомирі «Лісові ресурси: сучасні виклики та перспективи» начальники ОВА лише співали дифірамби лісовим реформаторам львівський Максим Козицький, миколаївський Віталій Кім, вже згаданий житомирський Віталій Бунечко, рівненський Олександр Коваль.
  А от власники-розпорядники лісового ресурсу Прикарпаття головуюча на нараді з лісівниками і деревопереробниками начальниця Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук та її заступник Вадим Созоник вирішили за краще, як вже наголошувалося, з розумним виглядом мовчати.
  А потім направили у столицю пустопорожні листи-звернення, щоб перекласти свою роботу і свою відповідальність на уряд і Верховну раду. Хай, мовляв, кабмін доручить голові Держлісагентства Віктору Смалю і керівнику ДПЛУ Юрію Болоховцю напрацювати чіткий, ЗРОЗУМІЛИЙ (?!) і економічно обґрунтований механізм (?!) встановлення стартової ціни на лісоматеріали при їх продажу через біржі. (Наразі вже промовчу про інші дивні лісові завдання, які нарізає Івано-Франківська ОВА кабінету міністрів України і які свідчать, що чиновники виконавчої влади багатої на лісовий ресурс області поняття зеленого не мають про лісове господарство).
  Певна річ, при такій цілковитої безконтрольності лісівники дертимуть по три шкури з деревопереробників.
  Однак є надія, що ситуація кардинально зміниться. Незабаром має відбутися черговий «Діалог влади і бізнесу» на лісогосподарську тему в Чернівецькій ОВА. Можливо, у Чернівцях запустять ефект «сотої мавпочки» щодо ситуації в державних лісах.



🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤

🗳  EcoFactor Direct
🎵  EcoFactor Video
🛫  EcoFactorInfo@proton.mе

🚨 Шановна лісова спільнота , як ви думаєте , чого сьогодні Кватирка не було в Києві на робочому місці !? В кого які думки !?
❓❓❓❓❓❓❓❓❓

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤

Наші контакти:
🗳  EcoFactor Direct
🎵  EcoFactor Video
🛫  EcoFactorInfo@proton.mе

⚠️ Керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець отримує щомісячно 1 мільйон 280 тисяч гривень, як думаєте, що можна зробити за такі кошти для ЗСУ !?  Іде війна і це Україна.......

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤

Наші контакти:
🗳  EcoFactor Direct
🎵  EcoFactor Video
🛫  EcoFactorInfo@proton.mе

🚨 Чорна карта Чернігівщини: павутиння вирубок
Уяви собі карту Чернігівської області.
Колись вона була зеленою — суцільні ліси, луки, річки.
А тепер на цій карті видно чорні плями — місця, де під керівництвом таких, як пан Киченок, ліси перетворилися на порожні поля.
Центри павутиння:
- Добрянка — серце масштабних вирубок, де найкращі ділянки соснового лісу вже давно перетворені на приватні заготовки деревини.
- Городнянщина — колишні хвойні ліси розпродані на будматеріали, “санітарні вирубки” прикривають справжню комерцію.
- Козелецький район — земля Киченка. Тут вирубки йдуть особливо активно, під виглядом “порятунку” від шкідників.
- Ріпкинський район — молоді ліси винищуються до основи, навіть без шансів на регенерацію.
  Між цими районами тягнуться тонкі чорні нитки: дороги, якими йдуть фури з деревиною на приватні пилорами, контракти, що зав’язують бізнес із лісгоспами, та мовчазні угоди із владою.
  Зелене серце області повільно стискається під павутинням, яке годує одних — і залишає після себе пил і пустку для інших.

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤

Наші контакти:
🗳  EcoFactor Direct
🎵  EcoFactor Video
🛫  EcoFactorInfo@proton.me