🚨 Болоховець, що це???
ДБР інформує :
​На Прикарпатті за матеріалами ДБР судитимуть посадовців лісгоспу через незаконні рубки у НПП «Гуцульщина»: збитки на понад 700 млн грн

🔴 Протидія незаконним рубкам та зловживанням у лісовій галузі є одним із пріоритетних напрямів роботи Державного бюро розслідувань ⬇️

🔹 Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо масштабних зловживань у ДП «Кутське лісове господарство».

🔹 Обвинувальний акт скеровано до суду.

🔹 За даними слідства, у 2022 році двоє колишніх керівників підприємства, начальник відділу та інженер організували схему незаконної видачі лісорубних квитків. Це дозволило проводити масові рубки на території Національного природного парку «Гуцульщина».

🔹 Ліс вирубували без необхідних екологічних дозволів, лімітів на використання природних ресурсів та погоджень уповноважених органів. У результаті на площі 195 гектарів знищили понад 13 тис. дерев. Завдані державі збитки перевищують 731 млн грн.

🔹 Підозри фігурантам Бюро у взаємодії з СБУ повідомили у вересні 2025 року.

🔹 Наразі їх обвинувачують в організації та підбурюванні до вчинення злочинів у складі групи, перевищенні службових повноважень правоохоронцями з тяжкими наслідками, а також незаконній порубці лісу, що спричинила значні збитки (ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України).

🔹 Санкції інкримінованих статей передбачають до 10 років позбавлення волі.

🔹 Процесуальне керівництво здійснювала Спеціалізована екологічна прокуратура Івано-Франківської обласної прокуратури.

👉 Детальніше за посиланням

🌳 Міжнародний день лісів по-Болоховецьки: піар, тендери і мільйони в “тінь”...

Сьогодні Міжнародний день лісів.

День, коли мають говорити про збереження лісів, повагу до працівників і відповідальність перед державою.

Але в реальності — маємо інше.

🎭 Картинка для публіки
Показові прибирання, фото з військовими, гучні заяви про підтримку армії.
Це все правильно.
Але є одне “але” 👇

❗️Паралельно з цим — через тендери продовжують “освоюватися” мільйони гривень.

💰 Реальність за кулісами
Поки публіці показують “турботу”:
▪️ тендери на десятки мільйонів гривень проходять із типовими ризиками
▪️ закладаються “відкати” у відсотках або на обсягах
▪️ кошти будуть виводитися після реалізації договорів
📌 І мова вже йде не про тисячі — а про мільйони гривень.

🏚 Паралельний процес — дерибан майна
Поки одні “освоюють” бюджети:
▪️ інші розпродають державне майно
▪️ об’єкти доводяться до занепаду
▪️ і виставляються за копійки

🎯 “Вітаємо” керівника, який усміхнений і щасливий після своє індульгенції від ВАКС - розповідає про свято.....
Але не забуваємо, що :
Бо саме при його управлінні:
▪️ корупційні ризики в тендерах стають системою
▪️ довіра працівників падає
▪️ пріоритети зміщуються з людей на вузьке коло топ-менеджменту

❗️ Без таких підходів — галузь могла б бути іншою
Лісове господарство могло б:
🌿 працювати для людей
🌿 розвиватися прозоро
🌿 підтримувати працівників, а не керівників, які стали мільйонерами....
Але зараз — виглядає інакше.

Міжнародний день лісів сьогодні — це не про екологію і лісове господарство....
Це про контраст:
між красивими словами і реальністю,
де через тендери і схеми продовжують зникати сотні мільйонів.....

⚠️⛰️ Карпати не витримують: хто відповість за спроби знищення високогір’я? Чи не пора посадити Чебана , Смаля та Болоховеґця за знищення Карпат???

Поки українці масово підписують петицію до Володимир Зеленський із вимогою захистити Карпати, в кулуарах влади продовжують просуватися проєкти, які можуть назавжди змінити обличчя українського високогір’я.

https://life.pravda.com.ua/society/ukrajinci-zaklikali-prezidenta-zahistiti-karpati-peticiya-313957/

Йдеться не просто про розвиток інфраструктури. Йдеться про ризик втрати унікальних екосистем, які формувалися тисячоліттями.
Карпати — це не “ресурс під освоєння”. Це:
праліси, яких майже не залишилось у Європі
джерела води для мільйонів українців
середовище існування рідкісних видів
І саме ці території сьогодні опинились під тиском.

⚠️ “Зелена енергетика” як прикриття?
Ідея розвитку відновлюваної енергетики — правильна. Але коли під виглядом “зеленого переходу” починають:
будувати дороги через гірські хребти
встановлювати турбіни на вершинах
планувати мегакурорти
— це вже не про екологію.
Це про гроші.
Бо будівництво у високогір’ї — це:
дорожчі проєкти
більші бюджети
більше можливостей для “освоєння” коштів

👥 Хто несе політичну відповідальність?
Суспільство має повне право ставити питання до тих, хто керує галуззю.
Зокрема:
Юрій Болоховець
Смаль
Чебан
Саме ці прізвища дедалі частіше згадуються в контексті рішень, які викликають серйозні екологічні та суспільні питання.
Якщо під їхнім керівництвом:
погоджуються проєкти у високогір’ї
ігноруються екологічні ризики
просуваються сумнівні інфраструктурні ініціативи
— це вже не просто управління. Це політична відповідальність.
🚨 Чому це критично
Будь-яке масштабне втручання у високогір’я призводить до:
знищення старовікових лісів
порушення водного балансу
деградації ґрунтів
втрати біорізноманіття
І це — незворотні процеси.
Їх не можна “відновити тендером”.
📣 Що далі?
Якщо ці проєкти будуть реалізовані без належного контролю:
суспільство вимагатиме розслідувань
виникнуть питання до правоохоронних органів
посадовці можуть зіткнутися з юридичною відповідальністю
Бо знищення природної спадщини — це не просто управлінська помилка. Це питання національного інтересу.

Україна справді потребує розвитку. Але не ціною знищення того, що не має ціни.
Карпати — це не місце для експериментів і швидких грошей.
І якщо сьогодні рішення ухвалюються всупереч екології та здоровому глузду — завтра постане питання:
хто за це відповість.

⚠️Ліс під гуашшю: як «Ліси України» та ОВА заходять на землі громад поза кадастром
На тлі децентралізації та цифровізації земельних даних по країні фіксується серія судових конфліктів, у яких державне підприємство «Ліси України» та обласні військові адміністрації оскаржують права громад на вже оформлені ділянки, спираючись на матеріали лісовпорядкування — карти, не внесені до державних реєстрів.
Типова ситуація: об’єднана громада за власний кошт проводить інвентаризацію, формує технічну документацію, отримує кадастрові номери та реєструє право комунальної власності в Державному реєстрі речових прав на підставі Земельного кодексу. Перед цим направляються офіційні запити до ОВА, лісових структур і профільних органів — відповіді відсутні, що фіксується в матеріалах справ.
Після завершення реєстрації до суду виходять представники «Лісів України» та обласної адміністрації з вимогою визнати землю державною. В обґрунтування надаються матеріали лісовпорядкування, розроблені для раніше ліквідованих лісгоспів. При цьому такі матеріали не належать до землевпорядної документації та не є підставою для формування земельних ділянок як об’єктів речового права.
Попри це, пункт 5 перехідних положень Лісового кодексу дозволяє лісгоспам до моменту реєстрації права посилатися саме на ці карти як підтвердження постійного користування. Водночас обов’язок внести землі до Державного земельного кадастру з геодезичною прив’язкою для них не скасовано, однак значна частина лісових територій до кадастру не внесена.
За даними регіональних адміністрацій, понад 25% земель державного лісового фонду не мають оформлених документів. В окремих районах, зокрема у гірських територіях, із десятків тисяч гектарів оформлено лише незначну частину. Це дозволяє під час чергових лісовпорядних робіт змінювати межі лісового фонду, включаючи до нього приватні паї, комунальні землі, дороги, забудову і навіть кладовища.
Відсутність кадастрової фіксації створює умови для конфліктів і судових спорів, у яких прокуратура регулярно виступає на боці лісових структур. Водночас представники громад заявляють про системний тиск через позови та кримінальні провадження.
Паралельно фіксуються випадки масштабних незаконних рубок на спірних територіях. В одному з епізодів у гірській місцевості було вирубано близько 300 дерев із вивезенням приблизно 400 кубометрів деревини. Збитки оцінено у мільйони гривень, відкрито кримінальне провадження. В іншому випадку внутрішні служби самого підприємства виявили незаконну заготівлю на площі близько 50 гектарів, виконавців не встановлено.
Офіційна позиція лісових структур полягає в тому, що спірні ділянки належать до державного лісового фонду на підставі матеріалів лісовпорядкування, навіть за наявності у громадян державних актів на землю. У професійному середовищі та в робочих групах при профільних органах вказують на необхідність змін до законодавства, оскільки використання таких матеріалів не відповідає вимогам земельного та цивільного права і створює можливості для маніпуляцій межами земель.
Неймовірно, але факт…

Посилання на оригінал:

https://t.me/N_NO_F/17726

⚠️Екополітика міністра Соболєва, або чому аграрії далеко не вивели від лісівників.....
Олег Білінський пише:
Кожен аграрій, який сьогодні виїжджає в поле, має знати що збільшення ціни на пальне у вашому баку  це не лише світовий ринок, а також конкретний результат політики міністра економіки України Соболєва.

Логіка економіки завжди однакова: коли ціна росте, попит має падати, бо людям не вистачає коштів. Це природний запобіжник, який мав би пригальмувати ріст цін на заправках. Але міністр Соболєв вирішив зламати цей механізм.

Замість того, щоб сприяти зниженню витрат на пальне для тих, хто реально працює і приносить Україні валюту, тобто для аграріїв, міністерство обирає шлях «соціальних подачок».

Що робить міністр? Він масово збільшує кількість грошей у населення, видаючи субсидії та виплати саме фізичним споживачам пального.

Звичайний водій, отримуючи ці гроші на фоні росту цін, не просто продовжує їздити. Він розуміє, що завтра буде дорожче, бере всю отриману субсидію і «впихує» її в каністри «про запас».

Мільйони літрів пального зараз осідають по гаражах у приватних каністрах, бо держава дала на це гроші. Це різко збільшує попит на те, чого і так немає в достатній кількості.

Через цей ажіотаж, проспонсорований міністерством, ціна на стелах не падає, а летить угору.

Ви, аграрії, яким пальне потрібне для створення ВВП, опиняєтеся в черзі за цим «золотим» ресурсом останніми.

Виходить абсурд: поки фермер вимиває останні обігові кошти, щоб посіяти врожай, міністр економіки за податки фермерів фінансує панічне скуповування дизеля в каністри.

Державні гроші йдуть не на підтримку виробництва, а на те, щоб ви переплачували за кожен літр пального паливним трейдерам.

Це пряме викачування грошей з агросектору в кишені посередників руками профільного міністра.

Кожна гривня, яку ви сьогодні переплачуєте за дизель це результат «турботи» Соболєва про споживчий попит за ваш рахунок.

За 3 мільярди гривень при ціні 80 грн за літр можна купити 37,5 мільйона літрів дизельного пального.

Щоб ви розуміли масштаб цифр для аграріїв:

37,5 мільйонів літрів — це об’єм, якого вистачило б, щоб заправити приблизно 375 000 середніх тракторів (з баком на 100 літрів) для виходу в поле.

На 3 мільярди гривень (паливний кешбек населення) можна було б зорати 1,5 мільйона гектарів!!!

Це варто пам’ятати щоразу, коли підраховуєте собівартість свого врожаю.