⚠️ Плівки Вітіва, частина 10
Того ж дня, 29 липня, Анатолій Вітів зустрічається з Юрієм Савчуком.
– Дивися: весь смерід, він засмердівся на першій сесії. Це був резонанс, це де був смерід. Але якщо ми вже пройшли те, то це не завершити – ну, треба бути повними ідіотами. Тобто нас почнуть не тільки ті поважательські, але й інші. Хто буде мати справу з тими, які не можуть довести до кінця…В третій годині є погоджувальна рада  Я скажу Миколі (Федіку, – ред.), щоб він підійшов і остаточно сказав йому(луцькому міському голові Ігорю Поліщуку, – ред.) по тому, як є.
Він може йому сказати: «Ти мені кажеш, бо якщо ви не голосуєте, ми робимо…перед людиною ніхто не буде вигллядати…» Тому там дуже залупатися з нами і з Ромою не можна, бо він не буде мати, що голосувати, бо це не голосував… – говорить Вітів. – Слухай, а хто на комісії не підтримав? Ну, «шо-шо»?.. А Рома?.. А, я думав, що то «майбахи»… Всьо-всьо. Добре. Всьо, я почув.Е, тіпа ваш, але він людина того… власника «Яровиці» (ймовірно, йдеться про Сергія Голікова, власника компанії «Єврохолдінг», яка збудувала житловий комплекс «Яровиця» у Луцьку, – ред.). Він ним керує (ймовірно, йдеться про депутата Дмитра Грачова, який працює в структурі компанії «Єврохолдінг»). Можеш спитатися, чи ти не?.. – Так з ним я там бачусь дуже рідко. Ну, він не проголосує. – «Майбах»? – […] – Ви з Ромою всьо? – Там всьо вирішено, ми вже вирішили, – Віддати? – запитує Савчук. – Тільки як проголосують. Хтось там до тебе під’їде, бо я можу поїхати. Може, Рома під’їде – передасиш. – Що передати – область? – Нє, дивися: то, що там – то ми домовилися. – Нє, чекай, нє. Це ж з областю? – Нє. Дивися, ми розвели: область є область, а місто є місто. Дивися: в нас буде сесія десь в першій… на початку вересня. – Точно? – Ну, в нас закон так пише – раз в три місяці, не менше...Ти вже готовий? – А, все. Все вже там. Все в комісії, все зробили. – Добре. А шо ти думаєш там з тою ділянкою робити? (Далі нерозбірливе спілкування, – прокурор) – Ну, ми всьо вже вирішили? – Да. – Ти якщо переговориш – просто маякни, щоб я знав, що все окей? – Угу.
За словами прокурора, під час цієї розмови Вітів і Савчук обговорювали деталі хабарів за кожне конкретне рішення. Вітів нібито не хотів брати гроші наперед.
Далі депутат облради зустрічається з Миколою Федіком. 
– Правку, – Вітів. – Так, воно буде з тою правкою, напевно, разом, – Федік. – А якщо на комісії було без правки? – Він (Ігор Поліщук, – ред.) каже: «Є така пропозиція – голосуємо з правкою». Ми кажемо: «Да». То хай щось з тою правкою… хай собі говорить. Він ж знає за ту правку.
Під час розмови Вітів телефонує Савчуку і каже:
– Юра, алло, можеш?.. Ну, дивись, я говорю зі своїми: воно буде йти з тією правкою, ти знаєш, да? – Він хоче її вносити. (тобто мається на увазі Ігор Поліщук), – додає Федік. – А ти де є зараз? Слухай, дивися: я поряд там, де ми з тобою були, – під’їдь на секунду, – говорить Вітів Савчуку.
Після приїзду Юрія Савчука, вони утрьох обговорюють питання щодо правки в рішенні.
– Поговорили, але він (Ігор Поліщук, – ред.) каже, що буде вносити, – говорить Вітів. – Юридично просто в текст рішення вноситься правка, що містобудівні умови… – додає Федік. – Видають. – говорить Савчук. – Видаються вже після того, як запуститься об’єкт на Технічному, вроді. Бо я вже… всі розійшлися, ми там трьох лишилися і ще Рома. З тим питанням, кажу: «Шо там, ну, просто багато…» «Я хочу внести таку правку». То він буде її вносити. Він буде її вносити разом. Таке в нас практикується. Є практичні – і каже: «Таку правку пропоную, за основою в цілому, з правкою», – Федік. – Але насправді юридично воно не має ніякої ваги, – Вітів. – Але сьогодні вже не було оцих слів, як минулого разу, що я голосую, а ви там хтось проти, – Федік. – То що, ти переговорив? – Вітів. – Сьогодні? – Федік. – Сьогодні, – Вітів. – Сьогодні цих слів не було, – Федік. – Якщо мене завтра не буде, то Роман до тебе під’їде, добре? – звертається Вітів до Савчука. – Та… то нє… То якщо-то да – Роман,  – додає Федік.

⚠️ Плівки Вітіва, частина 11
Врешті-решт 30 липня Луцька міська рада більшістю голосів погодила детальний план території в межах вулиць В’ячеслава Чорновола, Ветеранів та річки Сапалаївка у Луцьку з озвученою мером Ігорем Поліщуком правкою – дозволити видачу містобудівних умов та обмежень на будівництво багатоквартирного будинку лише після введення в експлуатацію нової льодової арени на території Луцького національного технічного університету. Серед депутатів, які голосували «за» – «свободівці» Микола Федік, Андрій Білан, Алла Жупанюк, Володимир Пшибельський та Михайло Щур.
Після рішення Луцької міської ради, як наголошував прокурор САП, подальші дії фігурантів справи зосередилися вже не стільки на голосуваннях, скільки на реалізації досягнутих домовленостей і передачі неправомірної вигоди.
У подальших розмовах між депутатами Анатолієм Вітівим і Миколою Федіком з’являється тема залучення «посередника» для контакту з Юрієм Савчуком. З контексту, який зачитував прокурор у ВАКСі, випливає, що Вітів не хотів особисто брати участь у передачі грошей і наполягав, аби цю роль взяв на себе депутат Роман Бондарук. У розмовах сторони уточнюють, хто саме мав «під’їхати» до Савчука, і погоджують часові рамки зустрічі. 
– Ти Роману сказав, щоб він до того(ймовірно, до Юрія Савчука, – ред.) під’їхав? – запитує Вітів. – Нє, бо ви мені не казали. Вчора-то йшов… Рома раніше із сесії поїхав, я не знаю, куди він. Вчора-то йшов, ви сказали: або я, або цей. Ви не казали… – відповідає Федік. – Нє, нє, я не казав «ти», я казав «Рома». – Нє, ви казали: або я, або цей. – Або я, або я, або Рома. Але я ж то розумів, що я того робити не буду.
Невдовзі фіксується телефонний контакт між Вітівим і Бондаруком, у якому сторони узгоджують майбутню зустріч.
– Алло. – Алло. – Та, Рома, бачу. Це на завтра? – запитує Вітів. – Завтра на вечір, – відповідає Бондарук. – Добре. – Добре.
Одразу після цього дзвінка Вітів інформує Федіка про домовленість, фактично звітуючи про виконання попередніх інструкцій. 
– Завтра десь вечором. Той відзвонився, – Вітів. – А, я поняв, ну, добре, – Федік.
4 серпня, відповідно до записів негласних слідчих дій, відбувається новий виток подій. Анатолій Вітів отримує дзвінок від Савчука і пропонує зустрітися на одній із автозаправок у Луцьку.
– Так, Юра, привіт! А от тільки приїхав. Ну, зараз на Рівненську їду, то давай тоді на ту заправку, де ми… На Рівненській на ОККО. Там буду, але недовго, а потім маю в центр, туда ближче до обласної ради десь.
Далі депутат облради обговорює ситуацію з Миколою Федіком, який перебував у його машині.
– Рома. Ви вже бачились вечором? Чи ви будете на цей перекидати? – запитує Федік. – Рома питає: чи бачились? – уточнює Вітів. – Нє. Коли – питає. – Він дзвонив, але я їхав в ту сторону, а він їхав – в ту. Потім якісь люди до нього приїхали. Коли Рома буде? Або завтра, але то… – Та я ж кажу, що то або середа, не раніше. Він же Рому набирав, а Рома каже: «Мене нема», то він каже: «Я тіпа наберу вас».
З’ясувавши, що Романа Бондарука немає в Луцьку, Федік і Вітів вирішують діяти без нього. Останній телефонує до Юрія Савчука, щоб уточнити місце зустрічі:
– Миколайович, от якраз тільки збирався тебе набрати. Де ти є? – запитує Савчук. – Я на вокзалі, – каже Вітів. – А я на Перемоги, поруч же ж тут. – Ну, давай тоді, може, я туди десь ближче підійду. – Можемо тут – біля «Куріня» (це ресторан поблизу вокзалу у Луцьку, – ред.). – Всьо, добре. Я біля «Куріня» стану.
Зустріч Вітіва і Савчука, яку правоохоронцям вдалося зафіксувати 4 серпня завдяки засобам візуального спостереження і на якій не було Миколи Федіка, стає одним із ключових епізодів у версії обвинувачення. У розмові біля машини чоловіки обговорюють суму коштів і її поділ – окремо за «місто» і «область».
– Слухай: три, три… Ти мені скажи, 30? – запитує Савчук і нібито ставить на переднє сидіння водія пакет чорного кольору. – Скільки? – цікавиться Вітів. – Ну, щоб Роману… – зазначає Савчук. – Ну так. Там мало би бути 15. – 15. – Так. – І 15? – Нє. Сорок має бути… То не на область… – Я забираю, я поняв… – Все по-чесному має бути.

⚠️ Плівки Вітіва, частина 12

– Нє, а, ну, я знаю загальну суму. – Нє-нє. – Я поняв. – Пам’ятаєш, ми говорили… – Зараз я переділю. На затвердження ДПТ. Там по документам все зрозуміло. Подзвонили в п’ятницю, що треба зробити бумагу – зараз доробляємо. Але загалом все зроблено.
Після цієї зустрічі Вітів одразу домовляється про зустріч з Миколою Федіком.
– Алло, ти ще в себе? – Вітів. – Ну, – Федік. – А де твоя машина? – Машина на Словацького. – Я би до тебе заїхав. – Ну, то заїжджай. 
По приїзду, як зазначив прокурор, депутат облради пояснює, що Савчук привіз загальну суму, однак він наполіг на її поділі.
– Він привіз… (за версією слідства, Вітів на правій руці показує три пальці, після – нуль, – прокурор) Я кажу: «Нє, треба пополам», – говорить Вітів. – Шо він забув чи шо? – запитує Федік. – Нє, він каже: «Я ж пам’ятаю загальну цифру. То область, місто…». Каже: «То ви там собі – я знаю ото». Тепер він перший раз же ж ото через Ігоря (тобто депутата Леха, – прокурор)було, а тепер, я сказав: він – тоже. Ну, тіпа там тим ніфіга. Люди зробили – з людьми треба як би розрахуватися. Там цифра нецікава… Може десь під кінець дня, бо я ще маю в обласну раду.
Зі слів сторін випливає, що кошти мали бути розподілені між кількома учасниками процесу, а остаточний «розрахунок» планували здійснити пізніше.
У серпні 2025 року, як ідеться в матеріалах слідства, відбуваються прямі контакти між впливовими учасниками процесу. Зокрема, 6 серпня правоохоронці зафіксували спілкування Юрія Савчука з головою Волинської обласної ради Григорієм Недопадом, депутатом Ігорем Лехом та народним депутатом В’ячеславом Рубльовим позаду адмінбудівлі облради. Тексту перемовин між чоловіками слідство не вказує, однак сам факт цієї зустрічі начебто вписується в загальну логіку узгодження подальших кроків.
Наступним етапом стає підготовка до фіналізації питання землі під «Сніговою королевою» вже на рівні Волинської обласної ради. 15 серпня профільна комісія облради одноголосно підтримала проєкт рішення щодо затвердження зміни цільового призначення земельної ділянки на вулиці Чорновола, 3. «За» був, зокрема, Ігор Лех, до якого після комісії зателефонував Анатолій Вітів, щоб з’ясувати, коли саме питання буде винесене в сесійну залу.
– Слухай, що там в нас йде на сесію? Що не йде більше питань чи що? – запитує Вітів. – Дивися: мене ж немає, я буду в понеділок. Я по комісії нашій провів всі питання, – відповідає Лех. – Ну-ну-ну-ну. – Те, що ми з тобою говорили, от. Дальше порядок денний і Гріша (тобто голова облради Григорій Недопад, – ред.). В понеділок вже кінцево будемо приймати рішення, бо, каже, мало питань йде. Ну, сім питань, на які депутати їхати не будуть. Ну, треба з ним переговорити. – Ми ж з ним говорили. Ми ж з ним говорили, я думав, що він зрозумів, про що ми говорили. І ти, і Рубльов – ніби все нормально. Я йому казав 25-30 питань, щоб назбиралося… – Ще є час в понеділок (18 серпня, – ред.) це все вирішити. Я комісію провів все рівно. На всякий случай. – Добре.
Далі, за версією слідства, між ключовими фігурантами справи – Анатолієм Вітівим і Юрієм Савчуком – триває комунікація щодо затримки розгляду земельного питання по «Сніговій королеві». Так, 19 серпня Вітів критикує позицію Григорія Недопада, який вагається виносити рішення на розгляд сесії облради нібито через побоювання очільника Волинської облдержадміністрації.
– Та, Юра, – Вітів. – Миколайович, вітаю! – Савчук. – Привіт. – Був у Вікторовича (тобто в очільника облради Григорія Недопада, – ред.)зараз по спортивним питанням, і він каже, що сьогодні в четвертій будуть вирішувати, чи наше питання попадає на цю, чи буде на іншу. –  Дивись: в той день, як ти приходив, ми з ним говорили. Він не хотів ставити. Я на нього наїхав і я пішов з тою думкою, що ми домовилися. Потім узнаю, що його немає в порядку денному. – Угу. – Ну, я трошки прифігєвший. Я набрав Леха і ми домовилися з Лехом сьогодні переговорити. Лех каже, що він провів через комісію. – Що-що? – Що на четверту на нараду. Я буду ставити точно, щоб то питання було в порядку денному. Немає чого затягувати. Що за фігня? Знову качелі там.

⚠️ Плівки Вітіва, частина 13

– У нас же є куди рухатися далі.
– Дивися: я знаю, якщо ти берешся, то ти просто береш і робиш, а не починаєш робити напівдороги, кидати. Щось мутити, щось розказувати. Навіщо то?
– То вже по місту так робили, то немає потреби в цьому.
– Мені казав Лех в п’ятницю, я з ним говорив, що він через комісію провів.
– Поняв.
– Щоб воно було на сесії. Ну, але будемо говорити. Знаєш, а той боїться губернатора. А чого він боїться, він не знає. Але, розумієш, знає, що треба боятися. Вони мене заграли своїм перестрашенням.
Подібні мотиви звучать і в наступній зафіксованій правоохоронцями розмові Вітіва і Савчука, яка відбулася 16 жовтня:
– Що там, скажи, будь ласка? Я так щось… мені голова сказав, скоріше всього, наступний тиждень, наступний місяць, да? Ну, так виглядає, – цікавиться Савчук. – Так виглядає. Ну, бо вони погані люди, інакше їх не назвеш. Чому вони на ту сесію не поставили?! І тепер воно час іде, час іде, – каже Вітів. – Ну, це вже в листопаді, да? – Да. А можна вже було 2 місяці щось робити.
Врешті-решт земельна епопея добігла кінця під завісу 2025 року.
2 грудня ректорка Луцького національного технічного університету Ірина Вахович відзвітувала про відкриття нової льодової арени на території освітнього закладу, що фактично закріпило перенесення «Снігової королеви». На публічному заході Вахович з’явилася разом з Юрієм Савчуком, який подякував їй за сприяння в реалізації проєкту.

З огляду на те, що освітянка є колишньою головою Волинської обласної ради, а до Наглядової ради ЛНТУ входять луцький міський голова Ігор Поліщук, команда якого раніше в інтересах Савчука підтримала рішення щодо ДПТ, і депутат Волинської облради Роман Микитюк, під керівництвомякого профільна комісія облради підтримала потрібне для бізнесмена земельне рішення перед його розглядом у сесійній залі, відкриття «Снігової королеви» на новій локації може виглядати частиною узгодженого плану всіх учасників.
Відтак 17 грудня цей «план» фіналізували депутати на засіданні сесії Волинської обласної ради, коли без обговорень більшістю голосів затвердили проєкт землеустрою щодо зміни цільового призначення ділянки на Чорновола, 3 – з освітнього на житлову забудову. Простіше кажучи – своїм волевиявленням обранці остаточно дали «зелене світло» на зведення багатоповерхівки замість льодової арени.

Втім уже за два дні після цього голосування, здавалося б, завершена історія набрала нових обертів. На тлі ухваленого облрадою земельного рішення детективи НАБУ 19 грудня прийшли з обшуками до Луцької міської і Волинської обласної рад, а також у помешкання окремих політиків. 
Цього ж дня правоохоронці повідомили про підозри у хабарництві депутатам-однопартійцям Анатолію Вітіву та Миколі Федіку. Водночас фігуранти, чиї імена також лунали в публічному просторі, зокрема луцький міський голова Ігор Поліщук та голова облради Григорій Недопад, фактично відразу сказали, що сприятимуть слідству, а їхній процесуальний статус наразі нез’ясований.
Згодом на корупційний скандал довкола ділянки на Чорновола, 3 відреагували і в депутатському середовищі міськради. На запитання Центру журналістських розслідувань «Сила правди» про те, скільки із загальної суми хабаря припадає на одного депутата, частина з обранців відповідала спокійно, частина, серед якої і фігуранти «плівок Вітіва» Бондарук, Білан і Щур, – обурювалася через начебто провокативність запитання.
Позиція захисту, Вітіва та його поручителів
Як зазначалося вище, 24 грудня 2025 рокувідбулося засідання Вищого антикорупційного суду, на якому розглядали клопотання про обрання депутату Анатолію Вітіву запобіжного заходу.
Після виступу у суді прокурора Миколи Карася адвокати Анатолія Вітіва Костянтин Глоба та Василій Вінниченко взялися озвучувати свою позицію.

Костянтин Глоба одразу поставив під сумнів одну з базових тез обвинувачення – нібито Вітів забезпечував «позитивне голосування» депутатів. Адвокат повідомив, що після початку роботи зі своїм клієнтом направив адвокатські запити депутатам, які брали участь у голосуваннях, і долучив до матеріалів суду їхні письмові відповіді.

⚠️ Плівки Вітіва частина 14
«Всі відповіді зводяться до того, що Вітів не обговорював з депутатами голосування, не впливав на них і не забезпечував позитивного результату, як це вказано у формулюванні підозри і клопотанні», — наголосив Глоба.
На що згодом прокурор САП Микола Карась відреагував:
«Щодо листів від депутатів, які були надані. Це очевидні речі. Що депутати ще повинні написати? Що вони дійсно голосували конкретно за певними вказівками, щоб таким чином викрити себе? Ну, я ще не бачив такого».
Окрему увагу захист приділив рапортам, на які спирається сторона обвинувачення.
За словами Глоби, їх сім, вони дублюють один одного і не є належними доказами.

«Верховний суд чітко вказав, що рапорт – це думка конкретної особи. Він не є доказом. Безліч рішень щодо цього є. Це лише думка. Думка про те, що розслідується в межах справи», – зазначив адвокат, додавши, що склав власний рапорт із протилежною оцінкою матеріалів.
Захисник також повідомив, що після огляду всіх протоколів негласних дій не виявив у них жодних ознак прохання неправомірної вигоди або домовленостей щодо забезпечення голосування.
«Не зафіксовані ані вимога, ані прохання мого підзахисного до Савчука надати неправомірну вигоду. Не зафіксовано надання неправомірної вигоди. Вплив на депутатів ради не зафіксований. Вони відповіли листами, що Вітів нічого з ними не обговорював. Кваліфікація сумнівна, адже трьох основних ознак немає – прохання, отримання, впливу», – акцентував адвокат.
Окремим блоком у виступах захисту прозвучала критика того, як у матеріалах слідства інтерпретуються зафіксовані предмети. Глоба звернув увагу, що в протоколах фігурують формулювання «ймовірно грошові кошти» та «пакет чорного кольору», без вилучення самих коштів.

«Прокурор нам зараз, для того щоб створити оце враження, пропонує протоколи НСРД, де викладені факти, але є і певні думки особи, яка складає протокол. Це викривлення. Знаєте, що це означає? Це ІПСО. Ті протоколи НСРД, вони частково відображають запис, вони всі порізані. Фактично кусками викладається аналіз й інформація», – заявляв адвокат.
Він також поставив під сумнів логіку слідства: якщо передача коштів, за версією обвинувачення, відбулася, чому нікого не затримали під час цієї передачі і чому гроші не були вилучені.
«Передача нібито була пів року тому. Чому не затримали осіб при передачі?»– риторично запитував Глоба.
Василій Вінниченко, другий адвокат Вітіва, який також апелював прокурору в суді, під час свого виступу зазначив, що суттєвою прогалиною справи є відсутність контролю за вчиненням злочину – негласної дії, до якої начебто мають вдаватися у випадках документування хабарів.

«Чому він не проводився? Нема жодного доказу, що він проводився. А якщо його не проводять, то завдання будь-якого правоохоронного органу – припинити вчинення злочинів. У нашому випадку немає ні контролю за вчиненням злочину, ні припинення начебто злочинної діяльності», – наголосив Вінниченко.
Він звернув увагу на невизначеність сум і валюти, які фігурують у розмовах:
«У нас є розмови про якісь цифри – 14, 15, 20, 40 «в чорному пакеті», але чого саме – невідомо. Не вказана валюта цих цифр. Вказуються лише слова «ймовірно доларів США», водночас на записах розмов жодна особа не озвучує, що це 15 тисяч доларів, чи гривень, чи євро. Будь-яка валюта може бути. Ми не знаємо, який еквівалент. А це є дуже важливо для кваліфікації за ч. 4 ст. 368 ККУ».
Обидва адвокати різко критикували вимогу прокурора щодо тримання під вартою з альтернативою застави у 10 мільйонів гривень. Захист наполягав: ризики не доведені, а сума застави – непомірна і фактично недосяжна.

«Альтернатива не є альтернативою, коли визначається 10 мільйонів застави зі всіх заощаджень сім’ї, які вилучені, і всього майна, яке арештоване. Що мій клієнт може внести? Нічого. Це нерозумно і порушує його права», – зазначав Глоба.
Також адвокат наголосив на стані здоров’я Вітіва, який потребує постійного прийому ліків, що не продаються в Україні.
Сам же Анатолій Вітів повністю підтримав аргументи захисту. Він заперечив будь-який тиск на депутатів як міської, так і обласної рад.

⚠️ Плівки Вітіва, частина 15
«Я не спроможний забезпечити голосування 30 чи 40 депутатів. Ну, кожен приймає рішення, виходячи зі свого бачення і розуміння», – заявив він.
Щодо коштів, які фігурують у матеріалах справи, Вітів пояснив, що йдеться про «системну і регулярну» волонтерську допомогу військовим, зокрема 15 тисяч гривень, переданих Юрієм Савчуком на потреби поїздок і забезпечення підрозділів.
«Я завжди збираю кошти, звертаюся до різних бізнесменів, щоб допомоги армії. Хтось дає кошти, хтось дає свої вироби. Савчук поміг мені з формуванням поїздки на схід – привіз 15 тисяч гривень.
Він міг і більше, але я сказав, що мені потрібно 15 тисяч гривень для забезпечення даних потреб, які ми мали. Бо якщо в людини одноразово брати дуже багато, то перестануть давати… Я не думаю, що допомога армії є злочином», – сказав він.
Коментуючи епізод із передачею в машині коштів, тобто «боргу», Вітів зазначив, що не може пов’язати його ані з льодовою ареною, ані з хабарем, і пояснив це звичайними людськими або побутовими взаєморозрахунками між колегами.
– Дивіться. Фракція – це певне коло досить близьких друзів, яке сформувалося за стільки років. Ми один в одного можемо позичати, віддавати і так дальше. Якщо я не брав у Савчука, то що я міг передавати Юрію Поліщуку? Воно трохи не в’яжеться. Це, ймовірно, грошові знаки. «Ймовірно» – це на чию думку? На думку прокурора, – говорить Анатолій Вітів. – То це щось було інше? Можете більше деталей повідомити суду, – запитує суддя. – Ні. Дивіться, насправді дуже часто буває, що ми там пішли в магазин, кафе і таке інше – один за одного заплатили, потім один в одного позичили, віддали, той їхав… Наприклад – остання поїздка Поліщука на Схід. Ми одна команда – я шукав гроші на його заправку. Періодично він мені щось помагає. Це ж людські стосунки, це не є ну, ну… Що воно має до льодової арени, я не розумію? 
Щоб підтримати волинського депутата, на засідання прийшов і народний депутат України VII скликання від ВО «Свобода», військовослужбовець ЗСУ Юрій Сиротюк. Він публічно позиціонує себе як давній соратник Вітіва та людина, яка добре знає його особисто, тому у суді виступив як поручитель підозрюваного, намагаючись надати справі ширшого – політичного і світоглядного – контексту.

У своєму виступі Сиротюк фактично не аналізував матеріали кримінального провадження і не спростовував аргументи сторони обвинувачення по суті. Натомість він будував промову навколо трьох тез: особистої репутації Вітіва, його участі у волонтерській та оборонній діяльності, переконання, що справа має ознаки політичного переслідування.
«І тут зараз би мали би стояти всі мої хлопці, яким Вітів три роки, коли треба було найважливіше, приїжджав і щось привозив. Бо коли ми воювали в оточенні під Бахмутом два місяці, і коли пили по 50 грам води, і коли чеченці сиділи в нашому туалеті, і тільки мавіками поставлялася вода, то в будь-який момент, коли ми дзвонили у Вітіву, він завжди це возив і привозив. Я не питав, де ти це береш».
«Хочете шукати корупціонерів – сходіть в Конча-Заспу. Зупиніть людину на майбаху тут, на Берестейському шляху. Ви ж цього всього не робите. Ви схилили голову, і я не знаю, яке у вас право є судити Анатолія Вітіва… Ви судите Вітіва за те, що він в 89-му році, коли була загроза 91-го році ГКЧП організовував «Варту руху» і піднімав синьо-жовтий прапор, коли всі ще ходили тут з червоними прапорами. За те, що він все життя боровся за Україну. Ви ж нас всіх судите». 
«Після війни, якщо ми вистоїмо, ніхто, хто не воював за цю країну, не буде більше сидіти на цих посадах. Ми все для цього зробимо».
– Ми кожного дня боролися за Україну. Ми не живемо в Конча-Заспах, ми не плаваємо на віллах, в нас нема яхт. Хочете боротися з корупцією – боріться з корупцією. Але ви, я точно знаю, виконуєте політичні замовлення. І через вас, через вас, от через вас – подивіться на мене – минулого тижня загинув мій побратим «Тремпель», – звинувачує суддю Сиротюк. – Юрій Миколайович, не потрібно спекулювати… – у відповідь говорить суддя.

⚠️ Плівки Вітіва частина 16
– Минулого тижня загинув мій побратим «Тремпель», якому Вітів не привіз дрона, тому що ви тепер зробили, що він не буде помагати українській армії. А так роблять тільки російські агенти.
«Минулого тижня загинув мій побратим «Тремпель», якому Вітів не привіз дрона, тому що ви тепер зробили, що він не буде помагати українській армії. А так роблять тільки російські агенти.Його судити хоче тільки Росія. Вбити його хоче тільки Росія. І російські агенти, свідомі чи несвідомі. Дякую, ваша честь, готовий брати на поруки. Я і всі наші хлопці». 
«Його судити хоче тільки Росія. Вбити його хоче тільки Росія. І російські агенти, свідомі чи несвідомі. Дякую, ваша честь, готовий брати на поруки.
Я і всі наші хлопці».
Заслухавши усі сторони, Вищий антикорупційний суд, врешті, задовольнив клопотання НАБУ і САП щодо обрання запобіжного заходу. Щоправда – частково. Слідчий суддя Віктор Маслов призначивпідозрюваному в корупції депутату Волинської обласної ради Анатолію Вітіву заставу у розмірі 10 мільйонів гривень через наявність ризиків його переховування та впливу на свідків. Також служитель Феміди зобов’язав Вітіва носити електронний браслет, здати паспорти та заборонив залишати межі Львова, де той проживає. Політик не погодився із «запобіжкою» і наразі оскаржує її в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. Однак, за словами сторони захисту депутата, станом на 5 січня 2026 року «люди»уже внесли 5,7 мільйона гривень застави з 10 необхідних.
«Моя сім’я не потягне»: Федік про запобіжний захід
Після обрання запобіжного заходу Анатолію Вітіву Вищий антикорсуд 5 січня 2026 рокурозглянув клопотання і щодо іншого фігуранта справи – голови фракції ВО «Свобода» у Луцькій міській раді Миколи Федіка.

Прокуратура просила тримання під вартою із заставою 7 мільйонів гривень, вказуючи на підозру за ч. 4 ст. 368 ККУ (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою з використанням службового становища) та ризики переховування, впливу на свідків і знищення доказів. За версією обвинувачення, Федік голосував «за» на сесії, інформував Вітіва про результати та отримав 15 тисяч доларів неправомірної вигоди.
Захисник політика Максим Ткачук наполягав на м’якшому запобіжному заході, а сам Федік заявив про готовність виконувати всі процесуальні обов’язки і наголосив на фінансових обмеженнях. 
«Таку заставу, як вона є, моя сім’я просто не потягне. Звичайно, за допомогою інших я можу попросити забезпечити заставу, але не більше, ніж 500 000 гривень. Разом з тим, якщо є можливість обрати менш обтяжливий запобіжний захід, то прошу суд це зробити. […] Я насправді пишаюся тим, що є депутатом Луцької міської ради і хотів би, щоб якнайшвидше і об’єктивно відбувся розгляд цього кримінального порушення. Я маю міцні соціальні зв’язки і відповідальну роботу. Готовий виконувати далі свої обов’язки», – зазначив під час свого виступу в суді Микола Федік.
У підсумку суддя ВАКС Олег Федоров обрав запобіжний захід у вигляді застави майже 5 мільйонів гривень, заборонив Федіку залишати межі Луцького району, зобов’язав носити електронний браслет, здати паспорти та обмежив спілкування з низкою осіб.
Різні статті – різні застави або Який запобіжний захід обрали екснардепу Савчуку
Після Миколи Федіка 5 січня суддя Федоров також розглянув питання запобіжного заходу і щодо колишнього народного депутата Юрія Савчука, якого слідство вважає одним з ключових фігурантів у схемі просування земельного рішення під колишньою льодовою ареною «Снігова королева» в Луцьку.

За версією НАБУ і САП, саме Савчук нібито надавав неправомірну вигоду депутатам місцевих рад за голосування, необхідні для зміни цільового призначення ділянки та подальшої забудови.
Савчуку інкримінують частину першу статті 369 ККУ, тобто пропозицію або надання неправомірної вигоди службовій особі. Під час судового засідання прокурор наполягав на наявності ризиків, пов’язаних із можливим впливом на інших учасників провадження та перешкоджанням слідству. 

⚠️ Плівки Вітіва, частина 17
«Характер вчиненого інкримінованого правопорушення свідчить про високий рівень підготовки та конспіративності дій Савчука, а також його здатність приховувати, маскувати свої протиправні дії. […] Просимо суд задовольнити клопотання та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних, що складає 66 560 гривень», – зазначав у суді прокурор САП. 
Натомість сторона захисту просила не обирати запобіжний захід.

«Ми заперечуємо. Хочу звернути увагу суду, що всі ті зобов’язання, які були озвучені прокурором, будуть виконані моїм підзахисним і без спеціального статусу», – апелював прокурору адвокат Юрія Савчука Василь Самолюк.
За його словами, підозру екснардепу вручили ще 19 грудня, а матеріали клопотання про тримання під вартою з альтернативою застави у 15 мільйонів гривень, яка згодом була зменшена до 66-ти тисяч, сторона захисту отримала 26 грудня. Попри це, протягом усього цього часу Савчук, як наголошував Самолюк, не вчиняв жодних дій, які б свідчили про намір переховуватися.

«За цей час особа могла безперешкодно виїхати за кордон уже велику кількість разів. І, можливо, розрахунок був саме на те, що Юрій Петрович залишить територію України і цим самим, фактично, підпише собі таке умовне визнання вини. Ми залишилися тут і ніхто не збирається нікуди ховатися. Більше того, ми як ніхто зараз зацікавлені, щоб ця справа закінчилася. Щоб провадження було закрите без передачі до суду або щоб воно закінчилося виправдальним вироком. Тому я прошу в задоволенні даного клопотання відмовитиповністю. Це наша спільна позиція», – резюмував адвокат колишнього політика.
У підсумку суд таки обрав Юрію Савчуку запобіжний захід у вигляді застави 66 560 гривень – це граничний розмір, передбачений законом для цієї кваліфікації. Окрім цього, на екснардепа поклали низку процесуальних обов’язків, зокрема здати закордонні паспорти та носити електронний засіб контролю.
Таким чином, після рішень щодо Вітіва та Федіка суд фактично завершив етап обрання запобіжних заходів усім основним фігурантам провадження. Водночас різниця у кваліфікації дій і розмірах застав чітко окреслила ролі, які слідство відводить кожному з підозрюваних у цій справі.
‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️
Історія навколо льодової арени «Снігова королева» у Луцьку демонструє, як формально законні рішення органів місцевого самоврядування можуть обростати неформальними домовленостями, паралельними переговорами та готівковими розрахунками, які вже стають предметом оцінки антикорупційних органів і суду. Версія обвинувачення вибудовує цілісний ланцюг: від перших голосувань і телефонних розмов – до фіналізації земельних рішень і, за твердженням прокурорів, передачі неправомірної вигоди. Захист же наполягає, що у справі немає ключових елементів складу злочину, а зафіксовані розмови та епізоди інтерпретуються вибірково й без належних доказів.
Остаточну відповідь на питання, чи були «плівки Вітіва» свідченням корупційної схеми, чи лише фрагментами політичної і приватної комунікації, – має дати судовий розгляд по суті. Наразі ж ця справа стала показовою для Волині – як за масштабом фігурантів, так і за тим, як легко публічна влада може переходити в площину бізнес-інтересів навіть попри ризики кримінальної відповідальності.

🚨 Закарпаття екологічне пише:
Розповідаємо, як Закарпатська облрада і ОВА зливають полонину Боржаву під мега-курорт Каськіву-Львочкіну через історію із незаконною зміною меж лісового заказника місцевого значення «Темнатик». Ділкам, які, очевидно, таки збираються освоювати вкрадену від держави землю, праліси там «заважають» будувати гірськолижні підйомники.
Норму ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», яка передбачає, що зміна меж об'єктів природно-заповідного фонду проводиться за погодженням із Міндовкілля, обійшли формулюванням «уточнення переліку лісів заказника».
З протоколу засідання постійно комісії облради з питань екології та використання природних ресурсів, агропромислового комплексу, розвитку села та земельного устрою напередодні голосування відомо, що одним із офіційних ініціаторів зміни меж заказника «Темнатик» стала філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», яка у своєму листі просила внести зміни до рішення облради №892 від 03.02.2014 року «Про розширення території об’єкта природнозаповідного фонду місцевого значення», посилаючись на звернення ГО «Захисник України» з Дніпра та експертний висновок Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України. Цей висновок підписали заступник директора ІЗ НААН Андрій Тарнопольський, заступник директора з наукової роботи Шаміль Ібатуллін та старший науковий співробітник Роман Харитоненко. Майбутнє рішення комісія доручила розробити виконавчому апарату облради та департаменту екології Закарпатської ОВА, який очолює Юрій Шпонтак.
Менш ніж за тиждень відбулась сесія облради, на якій підтримали рішення про зміну меж. У протоколі пленарного засідання вказано, що перед голосуванням за це питання, доповідачем перед депутатами виступав начальник управління правового забезпечення діяльності обласної ради Олег Сигидін.
Але відеозапис сесії його текстова розшифровка показують геть інше. Увесь процес голосування за рішення, яке знищує праліси під Боржавою і наближає саму полонину до знищення мега-курортом Каськіва-Льовочкіна тривало 30 секунд (з 1:34:20 по 1:34:50 години сесії, посилання на яку у коментарях).
19 грудня 2025 року Закарпатський окружний адмінсуд відмовив обласній прокуратурі, яка виступала на боці інтересів держави у особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (ліквідоване через приєднання до Мінекономіки) та Закарпатської ОВА у задоволенні позову до Закарпатської обласної ради, яка й прийняла рішення про зміну меж - №1308 від 27.03.2025 року «Про внесення змін до рішення обласної ради від 03.02.2014 № 892».

⚠️Саша Кватирко , скільки ще часу будеш знищувати ліси на Волині ?!
Чому мовчить і все це покриває обласна рада на чолі з Головою Недопадом !?

Телеканал Аверс публікує:
Вирубка лісу на Поліссі набирає нових обертів. Іноді в незаконних діях винні не чорні лісоруби, а ті, хто мав би їх зупиняти. Філія «Поліський лісовий офіс» отримала новий позов від прокуратури Волині.

🚨Смаль, Болоховець , що це !?
​🌳ДБР викрило корупційну схему в Південному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства🌲

🔹 ДБР послідовно протидіє правопорушенням у лісовій галузі — від зловживань на місцях до незаконних рішень на рівні керівництва підприємств, відповідальних за охорону державних лісів. Кожне провадження отримує логічне завершення в суді, а відповідальність несуть усі, хто причетний до незаконної вирубки, без винятків і привілеїв.

🔹 Працівники ДБР викрили та блокували незаконну оборудку під час вирішення земельних питань у Південному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства Держлісагентства, організовану керівником управління.

🔹 За даними слідства, посадовець вимагав гроші від обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок за сприяння у збільшенні території їхніх мисливських угідь на 13 тис. гектарів в Одеській області. Ці ділянки перебували у користуванні ДП «Ліси України». Фігурант запевняв, що за 25 тис. доларів США «вирішить питання» на всіх інстанціях на користь організації.

🔹 Наразі начальника управління звільнили з посади та повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою (ч. 4 ст. 368 КК України). Вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу.

🔹 Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.

🔹 Процесуальне керівництво здійснює Одеська обласна прокуратура.

👉 Детальніше за посиланням


🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤


🛫  EcoFactorInfo@gmail.com

⚠️Ігор Соболевський пише :
ДП "Ліси України" відрапортувало про неперевершені успіхи своєї фінансово- господарської діяльності у 2025 році і представило новий колективний договір.
Результат цих успіхів:
1. Повний провал лісозаготівлі.
2. Зростання ціни на деревину вдвічі.
3. Тисячі втрачених робочих місць у деревообробних підприємствах галузі, яка стала нерентабельною і неконкурентною,
4. Втрата європейських ринків будматеріалів та погонажних виробів.
5. Скорочення валютнихх надходжень в державу та багатомільйоннні втрати державного та місцевих бюджетів.
6.Будматеріали та погонажні вироби на будівництва в Карпатах вже завозяться з Румунії та Словаччини.
Тільки на Прикарпатті, де налічується більше 4- х млн.м.куб. зрілих та перезрілих лісів, більше 100 тис. га всихаючих смерічників, тобто ліс гниє на корені, втрачає якість і вартість, зберігається тотальний дефіцит на ринку деревини і ціна на хвою зросла до 7 тис.грн. за м. куб.
Цей ліс мав бути давно зрізаний, перероблений, а площі засаджені новими, стійкими до змін клімату породами.
Біржа- монополіст, яка заробляє на сумі продажів, а не від стартової вартості лота, зацікавлена у зростанні цін, порушуючи Закон та перевищуючи власні повноваження, добиває тих, хто намагається вижити штрафами, недопусками до торгів, абсурдними графіками поставок, неповерненням гарантійних внесків, мотивуючи присвоєними повноваженнями у власно створеному регламенті. і т.д. Їх не цікавить що в країні війна, нестабільне електропостачання, мобілізація кваліфікованих кадрів, а відповідно їх гострий некомплект, втрата внутрішніх ринків на окупованих територіях та прифронтових зонах, збої в логістиці через брак водіїв, сформовані ними та ДП захмарні ціни на деревину і т.д.
Під тиском деревообробної спільноти Юрій Віталійович вчинив героїчний жест і наказав савоїм підопічним у 2026 ооці збільшити лісозаготівлю вдвічі !
Як збільшити? Чим і ким? Посаду організатора лісозаготівель, тобто директора господарства, як і самі лісгоспи, ліквідовано. Сьогоднішній принижений і позбавлений фінансових, кадрових та будь-яких інших важелів впливу керівник не має можливості впливати на заготівлю і виробничі процеси вцілому, адже у кожного його формального підлеглого є керівник десь там у філії. У господарств вигрібаються до центру всі ресурси, а що взамін? Техніка стара, не поновлюється, паливо, гайку чи шланг можна придбати тільки через Київ і все централізовано. Відповідно вартості цих закупівнль, як і вартість будівництва лісових доріг викликають багато пікантних запитань. Не вирішено одну з головних проблем лісозаготівлі - бронювання заготівельників, їх мобілізують прямо з лісосік. Некомплект у бригадах сягає 70%.
Знищується галузь, яка могла давати надходжень до бюджету у сотні разів вищі за ті, про які сьогодні рапортують ДП ліси та біржа- узаконений монополіст.
Так от на фоні цих можливостей, при доведених річних планах заготівлі, які на 100% відповідають виробничим планам та матеріалам лісовпорядкування, дана команда збільшити лісозаготівлю вдвічі.
Юрію Віталійовичу, визнайте свою злочинну реформу, здійснену всупереч державній стратегії децентралізації та в порушення всіх антимонопольних засад правової держави, ПОМИЛКОВОЮ, поверніть лісгоспи та посади директорів, ліквідуйте регіональних філії, їхню бронь віддайте заготівельникам, а ринок регіональним аукціонним центрам і все стане на місце.
Але ви цього не зробите, адже ви не в силі відмовитися від схем, кількамільйонної зарплати, вищої ніж у Трампа і втратити контроль над потоками, адже це для вас святе. Що вам до проблем людей, галузі, держави чи війни? Ви ж представник державної структури і в першу чергу зобов'язані дбати про " ЗРОСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ СУСПІЛЬСТВА !!!

💵2026 рік у лісовій галузі розпочнеться без очищення, без відповідальності й без змін у підходах.
ДП «Ліси України» через надлісництва знову запускатиме лісозаготівельні тендери, у які заздалегідь буде закладений корупційний компонент.

Під виглядом «лісозаготівельних послуг» кошти державного бюджету будуть перекачуватися через кубатуру та відсоткові відкати, а після виконання договорів — будуть виведені готівкою.

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-01-07-006883-a
📌 UA-2026-01-07-006883-a
Лісозаготівельні послуги — Коростишівське надлісництво
💰 5,2 млн грн
📦 Обсяг заготівлі: ≈ 10 343 м³
🔻 Відкат: 150 грн / м³
➡️ 1 551 450 грн
📍 Ризик: використання необлікованої робочої сили для заготівлі деревини, самовільні рубки для компенсації різниці в розцінці

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-01-07-006723-a
📌 UA-2026-01-07-006723-a
Лісозаготівля багатоопераційними машинами — Овруцьке надлісництво
💰 2,76 млн грн
⚠️ Практично подвійна розцінка , чисте відмивання коштів з рахунків ДП Ліси України
📍 Ризик: маніпуляція машино-годинами та обсягами після підписання актів.
❗ Фактичний відкат буде сформований після виконання робіт, поза публічним контролем.

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-01-07-005255-a
📌 UA-2026-01-07-005255-a
Лісозаготівельні послуги — Гадяцьке надлісництво
💰 5,86 млн грн
🔻 Відкат: 150 грн. з м3 заготовленої деревини
➡️ ≈ 1 172 000 грн
📍 Ризик: самовільні рубки для компенсації різниці в розцінці, використання необлікованої робочої сили для заготівлі, розрахунок бартером за надані послуги

📊 ПІДСУМОК

📌 У межах трьох тендерів 2026 року на суму понад 13,8 млн грн:
💸 Мінімальний прогнозований обсяг відкатів становитиме ≈ 2,72 млн грн


🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤


🛫  EcoFactorInfo@gmail.com

⚠️ Чекаємо......


🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤


🛫  EcoFactorInfo@gmail.com

⚠️Доброго ранку друзі , нас вже 14 тис 😉‼️ у спільноті Facebook!!!!

Підписуйтесь !!!

Дякуємо, що Ви з нами!!!!

https://www.facebook.com/share/1ATiufuwqW/

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤


🛫  EcoFactorInfo@gmail.com