Отут колеги з "Накипіло" зробили хороше - можна пройти тест і дізнатись цікавинки про Ізюм ❤️
https://nakypilo.ua/testy/https-nakypilo-ua-test-pro-izum/

Знаєте, чому радію найбільше? Не тільки тому, що "Ізюм" потрапив у цей список, і не тільки тому, що поряд - книги чудових колег по перу.

Радію, що в нас так багато авторів фантастики і фентезі (а треба ще більше!), і полиці книгарень більше не наповнені пєрумовими та лукьяненками.

«Nadnovi» — премія за найкращий фантастичний дебют.

Раді представити цьогорічний довгий список премії.
Уляна Кривохатько. «Атраменти»
Владислав Бондарук. «Блакить»
Ірина Пасько. «Бугурти і маневри»
Гаель Алехо Грахілья. «Вартові Кордонів і Меж. Посвята меча»
Вадим Панченко. «Втрачені зорі»
Катерина Юнакова. «Відьомський спадок»
Олег Краюхін. «Вітер у голові»
Олег Соколовський. «Воно гризе»
Анастасія Гетманська. Гранарська нищівниця. Кн. 1 : «Дарунок шістьох»
Катерина Зінов’єва. «Дім з вежею через дорогу»
Уляна Дадак. «За межею реальності»
Іван Хорунжий. «Ера нелюдів. Ціна успіху»
Лілія Кухарець. «Звичайна»
Мар’яна Копачинська. «Княгиня пітьми»
Наталі Івер. «Лісітея. Витончені ігри».
Світлана Стольник. «Літературна кав'ярня»
Юлія Сиромолот. «Одинак і місяць»
Аліса Корж. «Промені Аласі»
Віолетта Павлій. «Сім днів до кінця світу»
Аліна Дихман. «Сніжний Ізюм»
Марина Ніцель. «Темний спадок. Братство»
Ярослав Шевченко «Тінь мертвого бога»

Більше про премію та книжки читайте на сайті. Хто що вже читав?
#nadnovi

Харків, дивіться, яка класна виставка!

Я точно піду ❤️
https://lyuk.media/news/spirits-exhibition/?utm_source=telegram

Сьогодні в стрічці ви будете бачити багато зборів. Тож оберете, куди конвертувати ненависть.

Болить за кожне місто 💔

Але я зараз не про збори і не про біль. Я про те, що де б ви не жили, навіть якщо це умовно-безпечний-тил (а сьогодні, на жаль, русня вкотре довела, що немає в Україні безпечного місця), ви можете врятувати життя собі чи іншим.

Укриття - 100%. Але я зараз про тренінги з тактмеду. Це наша реальність. Сходіть на тренінг. Не один, не два рази (якщо немає грошей, є дуже багато безкоштовних чи за будь-який донат). Купіть хороший турнікет (вам його на курсах порекомендують). Носіть його з собою, заразом і рукавички обов'язково.

Хай вам це не знадобиться. Але маємо бути готовими.

"Не погрожуй Південному Слізеріну, попиваючи  маслопиво у себе в Гріффіндорі" (с) з чатику Саші Кладбіщє

РАПТОМ хтось не знає, це новий Снейп.

І для мене насправді справа не в кольорі шкіри, а в загальному зовнішньому вигляді актора в образі, від якого вайбує чи то Сутінками, чи то Блейдом, чи то берлінським рейвом)

Але подивимось у серіалі, хтозна

Щось неймовірне сталося❤️ Представники видавництва "Апріорі" побачили в коментарях одного з книжкових каналів, що я дуже хочу прочитати цей цикл і надіслали мені книги на огляд!

Мама, дивись, я не тільки письменниця, а й блогерка, хто б міг подумати тієї далекої зими 1986го, коли ти мене народила, так? 😆

Жарти жартами, але історія має бути чудова і сильна. Авторка - лавреатка Нобелівської премії 1928 року. Книги розповідають про різні періоди життя Крістін, дівчини з середньовічної Норвегії.

XIV століття, суворий край, доля жінки в цьому краї - я одразу починаю читати.

ПС. Сподіваюсь записати відгук у форматі відео, ще й у середньовічному норвезькому вбранні (привіт, рольова і реконструкторська тусовка нульових).

Старша сестра нещодавно розбирала старі папери і знайшла свою анкету друзів, яку я їй заповнювала 1996 року! 😱

Харків-96, мені десять рочків, тож, сподіваюсь, вас не тригерне російська, тим паче тут важить те, що я написала у пункті «в» на питання, що б я зробила, якби була мером Харкова 😄

Тут шо примітно.
Те, що я пишу «повернулась українська культура». Не прийшла, а повернулась. Так-так, Харків «рузький город» і все таке
/сарказм/.

Не знаю, що я розуміла у 10 років, ну але така позиція явно завдяки батькам і вчительці української мови і літератури. Я з нею досі спілкуюся дуже тепло ❤️

Чудовий артефакт з минулого. Який справджується.

А у вечір п'ятниці я хочу поділитися з вами цікавим (сподіваюсь 😅) і трохи розповісти про рукопис, над яким працюю зараз.

Насправді почала я його писати ще до «Сніжного Ізюма», але ідея «Ізюма» настільки мене захопила, що я народила без страждань першу чернетку за 2,5 місяці 😱

Ця історія дається складніше, але не менш цікаво. І вона зовсім не схожа на «Ізюм» ані тематикою, ані загальним настроєм. Але, сподіваюсь, і вона знайде місце в серцях тих, хто її прочитає.

Тож, що планується?
Планується дилогія (якщо не розростеться, Аліно, тримай себе в руках).

Жанр
Отут я гадки не маю. Як-то кажуть, я пишу, а жанр потім придумається.
Можу просто сказати, що там 100% буде:

🚂 альтернативна «умовно_Європа» кінця XIX — початку ХХ століття;
🚂 легко вгадуються Німеччина, Австрія, Угорщина та балканські країни;
🚂 5 головних героїв;
🚂 елементи стімпанку: паротяги, пневмопошта, механічні дрони (!) і, звісно, дирижаблі;
🚂 політика, влада, війна (на жаль, але без неї історія буде не та), придворні інтриги, трохи детективної лінії;
🚂 непрості відносини сестер і братів;
🚂 грін-флег чоловіки і сильні героїні;
🚂 сапфічна лінія (спочатку її не було, проте я подивилась на двох персонажок і така: стоп, стоп. Це ж воно! Дівчата, нащо вам чулувіки?)

Мені чомусь здається, що, незважаючи на те, що події «Ізюма» відбуваються в нашому сьогоденні, ця історія може бути болючішою, але вона видається мені красивою, справжньою, а герої та героїні — складними та цікавими. Пишу в очікуванні того, коли зможу поділитися «Полином» (робоча назва) з вами.

https://www.youtube.com/watch?v=uekZpkYf7-E

А тут трохи естетики цієї історії + пісня, яка могла б бути до неї саунд-треком, на мій погляд ❤️

Взагалі-то ми саджали сосну
А проросли коти 🤣